Перегляд одного допису
Старий 11.06.2011, 14:41   #249
argonavt79
Передовик
 
Аватар для argonavt79
 
Реєстрація: 09.02.2011
Вік: 53
Дописи: 646

Типово

Іван-чай – супер-чай! Універcальна рослина поряд з нами.

Іван-чай, або кіпрей вузколисний – це багаторічна рослина сімейства кіпрейних, заввишки до 150 см. Корені товсті, повзучі, сильно розвинені. Стебла прямостоячі. Листя чергові, ланцетові, гострі, зверху темно-зелені, голі, знизу — сизувато-зелені, матові, з добре помітним жилкуванням. Довжина листа 5 – 12 см., ширина 0,7 – 2 см.
Квітне рослина в червні – серпні. Розмножується кореневищами і насінням. Назва латиною – Chamaenerium angustifolium (L.) Scop.
Кіпрей вузколисний поширений майже по всій території України, Білорусі і Росії, в тому числі в Сибіру і на Далекому Сході. Рясно росте на гарі, лісових вирубках, насипах і вздовж доріг. Чимало його і у нашій місцевості, зокрема, дуже рясно він росте вздовж лісової дороги Сокиряни – Гвіздівці.
У деяких місцевостях іван-чай називають пуховиком, оскільки його насіння має чубок з довгих білих волосків. Коли плоди-коробочки розкриваються, над чагарниками іван-чаю носиться пух. Насіння з пухом можна використовувати для набивання подушок.
Із стебел при обробці в’ють вірьовки, роблять тканини. Деревина йде на виготовлення ізоляційних плиток. Молоді кореневища солодкі, їх можна їсти як у сирому, так і у вареному вигляді. Молоде листя і пагони додають в супи і салати. З висушеного коріння роблять муку для випічки дієтичного хліба і оладок. Підсмажене коріння використовується для виготовлення кави. З листя готують ароматний «капорський» чай. Рослина є дуже хорошим медоносом.
Найкращий у світі чай – під боком!
Напій з листя іван-чаю, як вже було зазначено, іноді називають капорським чаєм. Це назву він заслужив в дореволюційний час, оскільки в селі Капорьє Петербурзької губернії з нього готували капорський чай. Спочатку його використовували для підробки зеленого китайського чаю. Потім він почав розповсюджуватися офіційно під своєю власною назвою та став важливим продуктом російського експорту. У XIX-му та на початку ХХ століть іван-чай конкурував на світових ринках на рівних з індійським та китайським чаями, був таким самим знаменитим товаром, як персидські килими, китайський шовк, дамаська сталь. Моряки брали з собою цю запашну траву – для пиття і як подарунок в заморських портах.
Перша світова війна та революції зірвали експорт іван-чаю і він втратив свої ринки збуту, які перейшли до звичайних чаїв. Та і підзабули його за ці роки. Радянська влада навіть не намагалася відродити вирощування та експорт цього чаю, оскільки приділяла більшу увагу розвитку чайних плантацій на Кавказі, у Краснодарському краї, у Середній Азії. На додаток, з часом, чимале значення для міжнародних торгівельних відносин набув імпорт чаю з дружніх держав – Індії і Китаю. Та може і не згадували за іван-чай.
Капорський чай відрізняється тонким ароматом, своєрідним смаком і володіє цілющими властивостями. За смаком він майже не відрізняється від звичайного зеленого чаю найкращих сортів. Єдиною відмінністю є те, що капорський чай майже не має терпкості, що притаманна звичайним чаям, та яка пов’язана з більш високим вмістом у тих чаях таніну. У кіпреї таніну менше, що в багатьох випадках навіть є його перевагою.
Лікарською сировиною є листя і квітки. Збирають їх в період цвітіння, сушать виключно у тіні, краще – на горищах з хорошою вентиляцією. Після збору їх подрібнюють, мнуть (скручують в трубочки) і поміщають в поліетиленовий мішок для ферментації. Хоча, краще, щоб мішок був з натурального матеріалу. Згодом зберігають у щільно закритій тарі.
Лікувальні властивості.
Листя містить до 10% танінів пірогаллової групи, алкалоїди (близько 0,1%), слиз (до 15%), вітамін С (від 100 до 400 міліграма на 100 г сирої маси), цукор, пектин, дубильні речовини (до 10% і більше), фітостеріни (ситостерін).
У корінні рослини танін відсутній і менше міститься слизу.
Препарати кіпрею (настоянка, чай, настої, відвари) володіють заспокійливою (седативною), протисудомною, протизапальною (особливо при виразковій хворобі), болезаспокійливою (при запаленні слизистих оболонок), обволікаючою дією. Настій трави успішно замінює знеболюючі і заспокійливі пігулки, стимулює імунітет.
Впродовж сторіч препарати із кіпрею застосовуються при гастриті з підвищеною кислотністю, колітах, виразковій хворобі шлунку і дванадцятипалої кишки. Іван-чаю у богатьох випадках під силу повністю вилікувати ці хвороби.
Чай або настої кіпрею можуть позбавити від необхідності операції з приводу аденоми передміхурової залози, збільшення простати сповільнюється або зовсім припиняється.
На основі іван-чаю фітотерапевти готують протипухлинні засоби.
Особливо корисно пити чай із кіпрею при анемії, адже це рослина дуже багата мікроелементами. А людям, що перенесли операцію або важку хворобу, іван-чай допоможе швидше встати на ноги.
При нервовій перевтомі і стресах його можна пити як заспокійливий засіб, та як такий що підвищує працездатність. Якщо пити його на ніч, він допомагає зняти денну напругу, розслабляє і запобігає безсонню.
Крім того, настій кіпрею регулює функції печінки і нирок, корисний при атеросклерозі.
Іван-чай - відмінна профілактика карієсу зубів, найкращий засіб при неврозах і інших розладах психіки.
Як вітамінний засіб свіжі кореневища кіпрею можна вживати в їжу як в сиром, так і у вареному вигляді. Бульби цієї рослини багаті крохмалем, полісахаридами, органічними кислотами і іншими цінними речовинами. А мед, зібраний бджолами з квітів іван-чаю, володіє дивно насиченим смаком і чудодійними лікувальними властивостями.
Іван-чай чудово виводить алкоголь з організму (можна сміливо пити вранці замість огіркового розсолу). І найголовніше: кіпрей не викликає ніякої залежності і дуже смачний.
Протипоказання для вживання іван-чаю тільки одне і те – лише для вагітних жінок: не рекомендується вживати у перший триместр вагітності.
Іван-чай ефективно використовується у фітокосметиці. Настій листя іван-чаю (3 столових ложки на стакан кип’ятку) в охолодженому вигляді використовують у вигляді фітоаплікацій при сонячному дерматиті, рожевих угрях, рожі і інших гострих запальних процесах.
Збирання і зберігання.
У побуті з лікувальною метою використовують верхівки і верхівкове листя. Цілісне листя кіпрею володіє значно меншою протизапальною активністю, тоді як у подрібненого листя вона вища. Таке явище спостерігається у зв’язку з комбінованою дією танінів і слизу.
Для чаю можна збирати листя майже від коріння.
Ні коли не збирайте рослини, які виросли по при дорогу (не ближче 30 метрів від дороги), не можна збирати на сміттєзвалищах, на скотомогильниках.
Висушене в тіні листя кіпрею дрібно ріжуть, заливають окропом з розрахунку 10 гр. сировини на 200 мл, настоюють 45 мін, проціджують і приймають по 1/3 стакана перед їжею 3—4 рази на день.
Деякі рецепти.
1. При виразці: 3 ст. ложки іван-чаю залити стаканом окопу, потримати 15 хвилин на малому вогні, охолодити, процідити. Приймати по 2 ст. ложки 3-4 рази на день за 15-20 хвилин до їжі протягом трьох тижнів.
2. Замість кави: висушити на сковороді коріння, змолоти їх в кофемолці. Готувати, як звичайну каву.
3. Відновлюючий чай: 5 ст. ложок іван-чаю залити літром води, кип’яти на малому вогні 15 хвилин. Пити, як звичайний чай.
__________________
Дякуйте Богу за прожитий день. За спожитий хліб, за здоров`я, і ласки які Він нам посилає.
argonavt79 зараз поза форумом   Відповісти з цитуванням