Старий чорний анекдот:
Іде солдат, бачить хата, думає попроситись заночувати. Відчиняє стара бабця, він і просить:
-Пустіть переночувати.
-Я,-каже баба,-переночувати пущу, та їсти в мене нема нічого. Ось чоловіка поховала, тепер сама живу, ліжко вільне.
Солдат погодився. Ліг він на ліжко спати, та їсти так хочеться, що й заснути не може. Крутився - крутився, коли засунув руку під ліжко, а там миска. Він у темряві спробував, що в ній - виявився холодець. О думає, баба від мене заховала. Він з'їв половину. Наступного ранку пішов. Вечером іде тією ж дорогою, думає знову у баби попроситись заночувати. Вона пустила, та попередила знову, що їсти нема нічого. Він не проти, знову ліг спати та їсти ж хочеться - руку під кровать, дістав той холодець, доїв у темряві. А на ранок питає в баби:
- А що ж то ви мене так дурите - їжу під ліжком ховаєте.
- Яку їжу?
- А миску з холодцем.
Та подивилась на миску:
- Та то,- каже,- мій чоловік туберкульозом болів, та туди зхарькував.

Заблукав грибник у лісі ... Ну як годиться: "АУ! АУ-У-У!" Довго кричав, тут відчуває, що хтось по плечу постукав, обертається - ведмідь.
-Чого кричиш?
- Так от, заблукав, кричу - може хто почує ...
-Ну, я почув. Тобі від цього легше стало?

Біля замку Баскервілів чути голосне виття.
Сер Баскервіль: Беррімор, шо то виє?
Беррімор: Кіркоров, сер.

Путін краб.

Вистачить на вертоліт - чи ще помучитись. newyear