http://i.piccy.info/i7/99d3679db2dea.../kuhar_240.jpg

У раціоні японців вугор займає особливе місце, в Японії навіть існують спеціальні вугрові дні. Оскільки страви з вугря відносяться до розряду дорогих, частіше ними пригощають гостей. Дарунок страви з вугря може гідно замінити пляшку хорошого вина.

Смакові якості і корисні властивості м'яса вугря були відомі ще тисячоліття до наших днів. Він не є дивовижним продуктом, хоча мало хто знає про корисні якості вугря, в основному його вживають за смакові якості, проте, вугор — містить багато вітамінів і інших корисних речовин.

У японській медицині вугор по праву вважається лікувальною і корисною для здоров'я стравою, особливо для чоловіків, оскільки речовини, що містяться в ньому, сприятливо впливають на чоловіче здоров'я. Також вугор є джерелом вітамінів А і Е, що перешкоджає захворюванням очей і огрубінню шкіри. М'ясо вугря можна використовувати для приготування суші, ролів, салатів. Виняткові смакові якості вугря розкриваються також при приготуванні супів. У спекотну погоду японці люблять їсти, так званий, шашлик з вугря. Також окремо від м'яса вугря їдять його печінку або роблять з неї супи.

http://i.piccy.info/i7/e73cb371456d2...ish.ru_240.jpg

Дві подруги базікають на вечірці. Одна інший:
- Бачиш, там мій чоловік щось розповідає приятелям і широко розводить руки. Так ось - він розповідає про нашу риболовлю в заповіднику і, якщо він показує розмір риби, яку впіймав, то здорово перебільшує, а якщо розмір члена рибінспектора, з яким я залагоджувала питання, то здорово применшує.
------------------------------------------------------------------------------------
Зібрався мужик на риболовлю, а дружина кричить:

- Знаю я, як ти на рибалку ходиш! Знову в три години ночі приягнешся в дупль п'яний. Ти мені казки про рибалку не розповідай.

мужик:

- Що ти, що ти! Сказав, на рибалку, значить на риболовлю. Хочу рибалити.

Сказано - зроблено. На світанку мужик піднявся, зібрався, і поїхав. О третій годині ночі - стук у двері. Дружина встає і йде відчиняти. На порозі ледве стоїть мужик в дупль п'яний. Його каламутний погляд фокусується на дружині, він повільно піднімає вказівний палець:

- У-у-у, с-с-терва, накаркала!
------------------------------------------------------------------------------------
П'яні рибалки вночі зловили русалку. На ранок виявилося, що це сом, і всім стало соромно.
------------------------------------------------------------------------------------
Вчора була у нього вдома. Над ліжком висить каяк, всі стінки обвішані рушницями для підводного полювання. І що мене напружує найбільше, він мене постійної називає "рибкою" .
-------------------------------------------------------------------------------------
- Чим відрізняється зимовий рибалка від літнього?
- Та ж п'янь, тільки у валянках.http://i.piccy.info/i7/a0088640f806a...160607/005.gif

Риболовля під час дощу....

http://i.piccy.info/i7/159c6a7fc14b1...00x223_240.jpg

Кожен рибалка бажає гарно відпочити від дому і роботи на природі. А ще краще можна відпочити на любимій і довгоочікуваній риболовлі. При поїздці на рибалку, не варто лякатися дрібного дощу, вода з-за нього не стане каламутною, а клювання буде відмінним.

Так само якщо за прогнозом погоди обіцяють короткочасні сильні дощі, то бажано щоб у вас було де сховатися на цей період часу, це може бути машина, а ще краще мисливська хата, де можна затопити піч і попаритись.

Самі кращі і вдалі місця для риболовлі в дощовий день знаходяться по близу впадання струмків або річок в основну ріку, і де немає сильного вітру. За допомогою вудки потрібно знайти перепади глибин, тому що чим глибше, тим вода чистіша і риба на цих перепадах знаходить собі різну їжу і тим самим збирається в цих місцях. Вона не буде бачити що відбувається зверху через помутнілу воду.

Якщо вирушити на ставок, під час дощу, то треба насадити приманку побільше, тому що в ставку риба кидається на неї миттєво. На зарослому травою ставку слід часто міняти наживку, наприклад хліб на опариша або навпаки.

При уповільненому клюванні, потрібно збільшити габарити наживки, що б риба краще її могла розгледіти. Доведено досвідченими рибалками, що риболовля при дощі може обіцяти хороший улов. При дощі можна зловити не тільки маленьку рибу, але і в дощ бере риба великих розмірів, такі як сом або клень, линь і карась. Так що при дощі, можна сміливо збирати снасті й вирушати на риболовлю.

http://rubka.in/texnika-lovu/ribolov...as-doshhu.html

Як в'ялити рибу
http://vip.shuvar.com/img/IMG_1275.JPG
В'яленою називають рибу спочатку підсолену, а потім пров'ялену на повітрі. Для в'ялення береться риба жирна або середньої жирності. Така риба під дією тепла і сонячних променів поступово зневоднюється, а в м'ясі риби відбуваються різні фізичні та біохімічні процеси, в результаті чого воно набуває своєрідного смаку. З особливо жирних риб після в'ялення виходять делікатесні продукти. В'ялена риба добре і довго зберігається. Її можна вживати в їжу без кулінарної обробки.

Розглянемо процес в'ялення риби на прикладі роботи над в'яленням вобли. Береться свіжа риба і нанизується за допомогою голки через очі на товсті нитки одна за одною від двох до десяти і більше штук. Кінці ниток пов'язують разом. Потім рибу солять зв'язками (чалка). Яку-небудь посуд спочатку заповнюють спеціально приготованим розсіл. Рибу, нанизану зв'язками, складають у цю посудину, а коли вона почне трохи підніматися з розсолу, її посипають сухою сіллю. Розподіл солі по рибі відбувається нерівномірно: на нижні шари солі треба менше, а на верхні - більше, ніж на середні. Зверху шари риби засипають полуторосантиметровим шаром солі. Цей спосіб засолу риби називається змішаним.

На такий посол йде солі приблизно 12-14% до ваги риби. Для просолювания дрібної риби потрібно дві доби, велика риба просолюється за п'ять-шість діб. У глибокому посуді рибу для кращого просолювания регулярно перемішують. При цьому нижні шари піднімаються вище, а верхні опускаються нижче. Якщо риба добре просолилася, то її спинка на дотик щільна, м'ясо набуває темно-сірий колір, а ікра стає жовтувато-червоного.

Посоленну рибу необхідно добре промити чистою водою, видаляючи з неї слиз і не розчинену сіль. Промиту таким чином рибу розвішують для провяливания на спеціальних палях на свіжому повітрі. Зв'язки риб на жердині краще розвісити так, щоб на кожну сторону жердини доводилося рівну кількість рибин. У відсутності спеціальних засувів для в'ялення, зв'язки риби можна розвішані і на мотузці, розтягнутої вздовж карниза будинку або між будь-якими досить стійкими опорами.

В'ялиться риба близько 2-3 тижнів, причому час провяливания залежить від величини рибин і від того, чи достатньо суха стоїть погода. Перед тим як знімати рибу, необхідно перевірити її готовність. Вона визначається наступним чином. Розріжте рибку. Якщо спинка в неї всохла, м'ясо жорстке, рівного рожево-жовтого кольору, а ікра - оранжево-червона, то в'ялену рибу можна вважати готовою.

Так само можна пров'ялити тарань, плотву, карася, та інших риб. Цей же спосіб застосовується при вяляніі великої риби: щуки, судака, ляща, сазана. Але великі рибини коштує випатрати і видалити з них нутрощі перед послом. Таку рибу нанизують на на одну в'язку 2-4 штуки, а рибок середнього розміру - не більше 6. Посол великої та середнього розміру риби займає 5-7 доби, а в'ялення таких рибин триває від 20 і більше діб.

Британець зловив рекордного коропа....

http://i.piccy.info/i7/18c442eba88fc...ter_carp_5.jpg

Рибалка Амброуз Сміт з Британії встановив новий світовий рекорд. Йому вдалося зловити дзеркального коропа гігантських розмірів. Виловлена риба важила 45 кг.

Раніше рекордсменом вважався короп, що важив 42,6 кг. Щоб витягти з води коропа таких розмірів, рибалці знадобилося 20 хвилин.

Риба була спіймана в озері неподалік від міста Діжон у Франції.

Рибина ціною більше як 55 000 доларів....

http://i.piccy.info/i7/719dbb64bc7b4...red-dragon.jpg

Звичайно за такі гроші Ви можете собі придбати розкішний автомобіль. Але якщо ви з тих людей, хто може витратити мільйон доларів на вудку або купити набір приманок за 22 тисячі евро, або екзотичну акваріумну рибку за 80000$ то ця новина саме для Вас.

Рибка довжиною 55 см і вагою 1,5 кг була доставлена ​​в магазин з Індонезії, де її і зловили. Це червона риба-дракон коштує всього $ 55,440. Вона продається в магазині «Chengdu» в провінції Китаю Сіхуан.

Відомо, що риба-дракон переважно має або жовте або сріблясте забарвлення, так що це, як бачите, неймовірно рідкісний і цінний екземпляр - луска в неї забарвлена ​​в рожевий і жовтогарячий кольор з проблисками фіолетового. Так, дійсно справжня знахідка для рибалки, і хоч як я люблю рибалку, все ж таки обрав би машину ...

Джером Уейд зловив Голіафа - рибу, яку бояться навіть крокодили....

http://i.piccy.info/i7/47958bf46289a...5/goliaf_1.jpg http://i.piccy.info/i7/92d6dc2f90ade...6/goliaf_7.jpg

Рибак на ім'я Джером Уейд зловив серйозну рибку - голіафа з сімейства окунеподібних. Вона вважається небезпечнішою ніж піранья завдяки своїм розмірам і гострим зубам. Ця риба настільки велика, що навіть нападає на крокодилів.

Особина, яка попалася Уейду важить 45 кг, а довжина її становить близько 2 метрів.

Тигрова риба Голіаф, відноситься до хижих видів риб вагою до 154 фунтів і довжиною до 5 футів, була показана у новій програмі Animal Planet - "Річкові чудовиська". Широко відома як істота зухвалого вигляду з гострими зубами, риба Голіаф є тільки одним прикладом з великого різноманіття видів риб, які водяться в річці Конго, і 80% з яких більше не зустрічаються ніде в світі.

"Риба-монстр" здатна плавати у бурхливих водах і легко може схопити менших за розміром риб, які не можуть плисти проти течії. Вона також здатна вловлювати низькочастотні вібрації, які випромінює її здобич.

Річка Конго є домом для 686 видів риб. Міжнародний фонд дикої природи документально підтвердив існування екзотичних риб, що мешкають в її водах. Тим не менш, деякі рибалки зловживають ловлею риби, або використовують способи, що приносять шкоду популяціям риб, такі як знищення рослинності по берегах річки за допомогою гербіцидів, застосування вибухових речовин і отрут. Це призвело до зменшення деяких видів риб, що, згідно з дослідженнями, проведеними Проектом з охорони та розвитку річки Конго (CREDP), загрожує різноманіттю підводного світу річки.

За щукою на малі річки.....

http://i.piccy.info/i7/15bd5fd575876...richci_240.jpg

Багатьом рибалкам трофейна щука асоціюється з великими водоймами, як то озера, великі річки, водосховища, проте щуці достаньо будь-якої водойми, навіть невеликої річечки чи ставочка. Ця риба з легкістю адаптується до всіх умов. Щука є найбільш поширеним хижаком в наших водоймах, можливо, за виключенням окуня. Вона частенько потрапляє на снасті спінінгістів, як в якості основного улову так і в якості прилову (скажімо коли метою було спіймати окуня).

Полюючи на щуку, зараз я найчастіше вибираюсь на малі річки, що шириною не перевищують 15-20 метрів. Як правило, рибалки, що рибалять в таких водах це поплавочники. Тут рідко можна побачити спінінгістів, а дарма. Така риболовля дає багато позитивних емоцій та забезпечує можливість тісного контакту з дикою природою. Щоправда, щуки в таких водоймах найчастіше невеликі, і ловляться як правило без особливих проблем. Але, вже щоб зловити щуку більшу, потрібно докласти неабияких зусиль, і це ціле мистецтво.

Візьміть до уваги, що при ловлі в таких умовах необхідний маскуючий одяг, оскільки як правило спінігіст добре проглядається з усіх сторін. Також дуже важливим є безшумність руху.

Часто зустрічаюсь з думкою спінінгістів, що щука не дуже розумна. Згоден, але тільки по відношенню до невеликих екземплярів. Більші щуки полохливіші, що відповідно робить їх більш спортивними рибами.

Снасті для ловлі щуки на малих річках...

Водойми про які йдеться не дуже глибокі, тому я пропоную вудилище довжиною 210-240 см з тестом до 25 гр. Щодо котушки, то головне в ній - ідеальна намотка і гладкий хід. Моножилку чи шнур рекомендую вибирати з розрахунку, щоб розривне навантаження в них було в межах 7-10 кг. При чому, якщо Ви надаєте перевагу шнурові, то беріть призначений саме для спінінгу. Такий шнур характеризується меншим розтягуванням і більшою гнучкістю, що позитивно впливає на комфортність риболовлі. Така велика міцність (а значить і товщина) жилки, зумовлена тим, що в малих річках не бракує зацепів, і ми не можемо дати рибі забагато свободи, бо вона відразу заховається за підводними перешкодами. Приманка номер один - гума. Для мене найкращими є досить широкі, 8-сантиметрові, білі ріпери з чорною спинкою. Ефективними також є середні та великі твістери жовтого, білого, темночервоного і чорного кольорів. Інші приманки використовую вкрай рідко.

Чому гума?

Дуже часто трапляється так, що величина річки, велика кількість повалених дерев або недостатня глибина змушують нас до коротких але дуже точних закидувань. Гумові (силіконові) приманки дають нам можливість подавати їх на відповідній глибині, при одночасному збереженні їх роботи практично в будь-яких умовах.

Ріпери проводжу в повільному темпі, раз по раз пошарпуючи. Це приводить до того, що приманка завалюється на бік імітуючи поведінку хворої рибки. Тому важливо щоб в приманки були широкі, ясні боки які добре відбивають світло. Щука не витримує цього і мусить вдарити. Твістерами ловлю з обривів. Вони найкращі коли кидаємо недалеко і обловлюємо малу поверхню.

http://i.piccy.info/i7/b5ceeadc98384...richka_240.jpg

Тактика ловлі щуки на малих річках...

Досвід показую, що річкова щука ловиться на течії. Порівняно рідко ловив цю хижачку в заливах з майже стоячою водою, а найчастіше ловив її в місцях зіткнення основної течії з стоячою водою. Прекрасне місце для ловлі щуки де є рослинність на досить швидкій течії. Зазвичай там не глибоко. Щука яка стоїть в такій траві незвично агресивна. Можна сказати що це її їдальня, оскільки нерідко бувало, що щука в таких місцях, при промахах атакувала приманку по кілька раз протягом однієї проводки. Схованкою для щуки є також різного роду затоплені патики та гілки. Може бути навіть мілко, а риба залишається невидомою. До таких місць не потрібно підходити надто близько, а просто здалеку зробити кілька закидувань. Особливо добрі мілкі ділянки при вечірніх сутінках. Щука в сутінках відчуває себе безпечніше, вона виходить на мілководдя і чатує на дрібноту. Особливо часто це трапляється влітку, коли риба протягом жаркого дня менш активна. Саме в такий період на мілководді я і зловив свою найбільшу щуку на річці.

Чому варто ловити щуку на малих річках?

Проводячи час над невеликими, чистими річками маємо можливість пережити пригоди, що добре пам'ятатимуться. Емоції котрі з'являються під час споглядання атакуючої півметрової щуки є більшими ніж під час клювання метрової на водосховищі. Приблизно половина зловлених мною в малих річках щук брала на моїх очах, часто під самими ногами. Були також випадки, коли хижачка атакувала приманку вже після того як я її витягнув з води, вискакуючи при цьому на берег, ніби атакувала з півсекундним запізненням - зовсім незрозуміле та дивовижне явище, а скільки емоцій при цьому.

Невеликі річки криють в собі безліч інших дрібних сюрпризів. У будь-якому випадку варто спробувати, принаймі на початку сезону, адже вода в малих річках нагрівається швидше, і відповідно риба швидше стає активнішою.

http://webdsv.wordpress.com/2011/10/...a-malі-rіchki/

Ловля бичка......

http://i.piccy.info/i7/373b862258b06...00x241_240.jpg

Ротан (в народі бичок) – невелика рибка (досягає в розмірі близько 15 см), що живе у водоймах з малим скупченням хижої риби. Ротан невибагливий до концентрації кисню у воді.

За своєю природою ротан – хижак, тому краще всього ловити його на рухомі приманки. Проте в цілому він всеїдний. У водоймах, де багато хижаків, ротан ховається під корчами, пнями, водними перешкодами – одним словом там, де можна сховатися. Ловити ротана можна цілий рік, за винятком середини зими (друга декада січня – лютий). У цей час він просто не клює.

Приманки, на які можна ловити ротана, надзвичайно різноманітні.

Зупинимося на деяких з них.

Черв’як. Безумовно, найпоширеніша приманка. Найчастіше при лові на хробака під час клювання ротан жадібно ковтає приманку. Особливо активно клює він у тих місцях, де приманка рухається (наприклад, у проточній воді). Досить цікавим виглядає зовнішнє спостереження за поведінкою ротана, коли він бачить хробака. Підбирається до приманки ця рибка дуже повільно, практично непомітно. Зовні це виглядає, як ніби ротан пливе виключно за інерцією. Проте, наблизившись до приманки, він робить різкий ривок і жадібно її заковтує.

Далі його поведінка може бути різною. Досить згадати, як на водоймі поводиться поплавець при клюванні ротана. Якщо поплавець різко пішов в сторону, це означає ротан почав рух. Найчастіше це буває у водоймах з проточною водою або у дрібних водоймах. Якщо ж поплавець після клювання залишається нерухомим, це зовсім не означає, що риба пішла. швидше за все, вона просто заковтнула приманку і залишається стояти на місці. Таке в поведінці ротана теж зустрічається досить часто.

Опариш. Одна з найпоширеніших приманок при лові ротана. Досвідченими рибалками відмічено, що ротан клює на опариша абсолютно різних розмірів. Інша справа, що на більш велику насадку трапляються крупніші екземпляри.

Спокусадарські приманки. Оскільки ротан за своєю природою хижак, то ловити його можна і на блешні, воблери, джиг-приманки і подібні їм речі.

Помічено, що найкраще ротан клює на нетонучі воблери. Особливо активне клювання на них в літню спеку, оскільки в цей час ротан любить знаходиться практично на поверхні води.

Ловля на мормишку. менш ефективна, ніж ловля на приманки. Однак у деяких водоймах відмічено, що на безнасадочну мормишку трапляються досить великі екземпляри.

Підводячи підсумок насадкам, слід зауважити, що в деяких водоймах України мешкає досить рідкісний вид ротана – королівський ротан. Він може досягати ваги більше одного кілограма. Спіймати королівського ротана – величезна удача для будь-якого рибалки. Проте спіймати його не так просто, тому що він любить ховатися в таких місцях, куди приманкою дістатися практично неможливий. Тут-то на зміну і приходять безнасадочні блешні. Адже на таку приманку можна дістатися практично до будь-якого потаємного місця.

Тепер варто поговорити про те, як повинна виглядати снасть при лові ротана. Особливістю вудилища, якщо воно призначене виключно для лову ротана, є те, що воно не повинно бути важким. погодьтеся, що важкоб вудкою складніше управляти, та й задоволення це точно не додасть. Довжина вудилища повинна бути якомога більше, оскільки дуже часто доводиться ловити ротана в місцях, зарослих травою, віконцях. Та й взагалі, довге вудлище дозволить обловлювати більш велику частину водойми. За амортизації вудилище має бути середньої жорсткості. Занадто м’яке вудилище створить додаткові труднощі при виведенні ротана, оскільки, незважаючи на незначний розмір. ця риба досить сильна і сильно опирається. Буде краще, якщо вудилище оснастити котушкою. Особливо зручна котушка при лові на проточних водоймах, тому що доведеться відпускати жилку для облову якомога більшої площі.

Що стосується волосіні, тут якихось особливих переваг немає. Ротан практично не звертає увагу на її товщину, тому можна використовувати будь-яку волосінь, але краще, якщо вона не буде плетеною, оскільки плетена жилка більш помітна у воді.

Оскільки ротан дуже часто любить заковтувати приманку, то краще не використовувати дрібні гачки. Ідеальним варіантом буде гачок середніх розмірів з довгою цівкою.

Що стосується техніки лову, то все залежить від того, на що ловимо. При лові на мормишку її слід опустити до дна, а потім повільно піднімати на 20 – 30 сантиметрів. При лові на поплавкову вудочку її варто іноді рухати(смикати), особливо в непротічних водоймах. Це створить імітацію руху приманки.

В цілому ж ротана можна ловити на все, що завгодно. особливо в тих водоймах, де немає іншої риби або її там мало. Причому в будь-якому випадку прикормку краще не використовувати. При підгодовуванні місця з великою кількістю ротана іншу рибу зловити практично неможливо.

http://rubka.in/texnika-lovu/lovlya-bichka.html

Японський рибалка виловив у морі 145 тисяч доларів

Рибалка виловив мішок з грішми, які, вочевидь, опинилися в морі після цунамі, та відніс його до місцевої адміністрації.
Днями в префектуру Івате на острові Хонсю японський рибалка приніс мішок, повний грошей.


У ньому виявилося 11 млн ієн (близько 145 тисяч доларів). Вочевидь, готівку змило в море цунамі, яке сталося в березні цього року і призвело до численних руйнувань в країні.

Мішок з грошима потрапив у сіті рибалки разом зі спійманої рибою. Після повернення з плавання чоловік недовго думаючи відніс знахідку до міської адміністрації. Однак там не змогли визначити, кому саме належить грошовий мішок.

"Ми хочемо повернути гроші їхньому власнику, тому якщо хтось згадає, звідки могла зникнути ця сума, обов'язково повідомте нам про це", - заявила міська влада.

За японськими законами, якщо протягом півроку ніхто не пред'явить свої права на гроші, то всі вони дістануться рибалці, що їх знайшов.

Загалом після руйнівного цунамі 11 березня на узбережжі Японії знайшли більше 12 мільйонів доларів. Значна частина цих коштів зберігалася в домашніх сейфах, тому власників понад 85% грошей встановили.

Навіть якщо ти один в човні, завжди приємно бачити вогні інших човнів, що погойдуються поруч.......http://i.piccy.info/i7/b726a3e96356a.../65596/142.gif

http://i.piccy.info/i7/5d74d7b099b94...53d6_1_240.jpg

Ловися рибка велика!

http://www.youtube.com/watch?v=Y61GaJ0dwuY

Прикормка, як носій корму.....

http://i.piccy.info/i7/221be42190742...00x237_240.jpg

Англійські рибалки розцінюють прикормку саме як носій корму, а потім вже все інше. Дійсно, прикормлююча суміш хоч і приваблює рибу в ряді випадків сама по собі, але набагато більший ефект можна отримати, тобто додати в неї те, що використовується в якості наживки.

На змаганнях цей ефект проявляється особливо чітко. Коли риба добре розкоштує «делікатеси» у вигляді мотиля, опариша і т.п., вона практично «забуває» про рослинні компоненти прикормки. Ви могли цілком успішно ловити з «чистою» підгодовуванням поодинці, а на змаганнях в цьому ж місці риба таку прикормку просто проігнорує.

Але ціна на живий корм (особливо на мотиля) вище, ніж навіть на саму «круту» рослинну прикормку. І далеко не факт, що в умовах любительського лову риба буде найкраще реагувати саме на «живність». Упевнений, кожен з вас потрапляв у ситуації, коли риба чудово ловилася на перловку, або, наприклад, на кукурудзу. А на мотиля клювала або дрібниця, або взагалі нічого. Так от, в таких ситуаціях дуже корисно додати в прикормку жменю-другу тієї ж перловки, або кукурудзи. Клювання тоді стануть сміливішими і частіше.

Інший варіант – це докорм розсипом вільно падаючого корму.

На коротких дистанціях (до 6-7 м) корм періодично підкидається рукою, для великих відстаней використовується рогатка. У цьому варіанті (до речі, цілком працездатному, в певних ситуаціях) підгодовування і зовсім не потрібна. Але сьогоднішня розмова присвячений саме рослинної суміші (тому, що англійці називають groundbait)

Руслан Головатюк із села Старий Вишнівець Збаразького району Тернопільщини упіймав 37-кілограмового товстолоба у сільському ставку.

http://i.piccy.info/i7/764c71d3d424a.../383465980.jpg

Мешканець Тернопільської області впіймав 37-кілограмову рибину у сільському ставку.

Руслан Головатюк із села Старий Вишнівець Збаразького району Тернопільщини упіймав величезного товстолоба.

Як розповів сам рибалка, він не сподівався такого улову: "Я з дитинства на риболовлю ходжу. Ще з класу п'ятого. Спочатку з татом, потім уже й сам. Риба в нас водиться різна – коропи, плотва, йоржі. А тут закинув вудочку – а у воді до крючка щось велике вчепилося. Не міг зрозуміти, що за риба. Знав тільки, що витягнути вудочкою не зможу".

Руслан стрибнув із трапу у воду. Схопив рибину руками й так витягнув на берег.

"Товстолоб був завдовжки 130 см. Важкий дуже. Я проніс сто метрів і змучився. Пішов, сказав татові про улов. Батько не повірив, доки не побачив. Разом занесли на подвір'я", - повідомив Голованюк.

За словами Головатюка, воду в ставку не спускали дуже давно.

"Тому ставку років 25. Воду там не спускали дуже давно. Може, через те й така риба завелась. Головне, плавала дуже близько від берега. Подумайте, трап – 6 метрів, вудка – 4,5 і 5-метрова жилка".

Кілька шматків товстолоба родина засмажила. Із решти м'яса зробили тушонки.

"Спочатку півдня ми тримали товстолоба в балії на подвір'ї. За той час із півсела приходило подивитись на ту рибу. Усі дивувалися. Ніхто ще такої не ловив", - розповів щасливий рибалка.
-------------------------------------------------------------------------------------------
Нагадаємо, раніше двоє данських рибалок побили світовий рекорд, спіймавши на вудку акулу вагою 880 кілограмів і завдовжки 4,1 метра. Щоб впоратися з рибиною, чоловікам знадобилося 45 хвилин.

Якщо вудилище зламалося......

http://i.piccy.info/i7/fa4246a3819fd...489695_240.jpg

Якщо вудилище зламалося між батогом і першим напрямним кільцем, необхідно гострим канцелярським ножем або скальпелем зрізати вудилище в місці зламу і зачистити це тісто надфілем. Після цього треба купити новий тюльпан або замінити його саморобним. Достатньо взяти шматок не товстого дроту, десь 12-15 см, скласти його навпіл, посередині згину зробити закруглення – це і буде ваш майбутній тюльпан.

Природно, слід пам’ятати, що після укорочення вудилища зміняться і його властивості. У першу чергу це стосується його жорсткості. Необхідно буде заново відрегулювати снасть під вкорочене вудилище.

При поломці вудилища між першим і другим кільцями, як і в попередньому випадку, слід зрізати вудилище в місці перелому і зачистити місце зрізу. А далі точно таким же чином закріпити новий тюльпан і відрегулювати після цього вудлище.

При поломці між другим і третім кільцями і далі ремонтувати вудилище таким чином не рекомендується.

http://rubka.in/snasti/yakshho-vudil...lamalosya.html

Приготування сьомги в духовці.....

http://i.piccy.info/i7/d5786fa117c2f...00x225_240.jpg

Найсмачніші рибні страви виходять, звичайно, зі свіжої, нещодавно спійманої риби. Захотілося побалувати себе рибкою – спінінг в руки і на річку чи озеро. Щука, окунь, судак … Будь ласка, якщо, звичайно, вмієте ловити.

А, якщо, захочеться чого – небудь делікатесного, сьомги в духовці, наприклад? Дістали спінінг, чохол для котушки, вийняли з нього спінінгаову котушку, подивилися на все і … Поклали на місце і відправилися в найближчий спеціалізований магазин чи на ринок. Тільки там можна «зловити» сьомгу жителям середньої смуги.

Надходить вона в продаж у свіжозамороженому або охолодженому вигляді. Звичайно, така не зрівняється зі свіжою, але, «що маємо, те й маємо». До вибору цієї риби треба підходити з особливою увагою.

М’ясо сьомги повинно бути без потемнілих місць, із запахом свіжого огірка, пружним і еластичним. І ще, треба пам’ятати, що сьомгу не бажано смажити, тому що вона втрачає при цьому багато свої корисні властивості. Тому, приготувавши сьомгу в духовці, можна бути впевненим, що всі корисні мікроелементи і жирні кислоти, що містяться в цій рибі, залишаться в ній.

Для приготування сьомги в духовці беремо цілу рибину (можна купити і окремі стейки – набагато зручніше) чистимо її і розрізаємо на шматки по три сантиметри завтовшки кожен. Миємо у проточній воді, даємо трохи часу обсохнути і натираємо їх сіллю з перцем. Змащуємо рослинним маслом і кладемо на розігріту сковороду, буквально, на одну хвилину, щоб утворилася рум’яна золотава скоринка. Потім, починаємо готувати сир, натираємо його на тертці, змішати з дрібно нарізаним часником і майонезом. Розкладаємо обсмажені стейки на шматочки фольги, розкладені на деку, натертий сир з майонезом кладемо в серединку стейка, накриваємо кожен шматок риби шматочком сиру.

Щільно загортаємо фольгу, щоб не було жодної дірочки, щоб не витікав сік при приготуванні. Ставимо весь деко готуватися в духовку на двадцять – двадцять п’ять хвилин. На стіл рибу можна подавати прямо у фользі, розкладаючи по окремих тарілках.

Як ловити голавля....

http://i.piccy.info/i7/48eb08741c0ad...00x225_240.jpg

На початку літа, як тільки вода трохи прогрівається, починають «прокидатися» і виходити до поверхні личинки всіляких комах, де їх уже чекають зграйки мальків. Стайки дрібних уклейок, плотвичок і голавликів в цей час переміщаються на швидку течію, яка несе корм.

Тут їх і чекає дорослий головень, який час від часу «балує» себе калорійною їжею. Особливо активні хижацькі звички голавля в той період, коли живлення личинками не покриває витрати енергії.

Стоянки голавля можна знайти в прикордонних ділянках течій і місцях зі зворотним спокійним плином. Такі місця зазвичай можна зустріти нижче гребель, островів та інших споруд, де на кордоні швидкого потоку води і тиховоддя тримаються великі зграї малька.

У таких місцях краще ловити спінінгом на невелику розміром «вертушку», закидаючи її вниз за течією. Найкраще при лові голавля показали себе наступні моделі «вертушок»: Meeps Agila Long № 2 і Miran Turist. Поліпшення клювання спостерігається при використанні пучка червоних ниток, прив’язаних до трійника. Позитивно впливає на результат і часта зміна манери проводки.

При лові на перекатах з твердим кам’янистим дном особливу увагу слід приділяти великим валунам, за якими нерідко стоїть голавль. Тактика лову в таких випадках вибирається залежно від глибини і ширини річки. На мілководних річках краще ловити з берега, роблячи закидання через укриття. Тут краще всього використовувати приманки мінімальної маси, інакше зачепів при кожній другій проводці вам не уникнути.

Часто зустрічаються перекати, повністю покриті довгастими водоростями. У таких місцях ловля блешнею скрутна.Найкраще тут використовувати мушку, яка імітує бабку або метелика. Іноді головень бере тільки на мушку, а іноді тільки на блешню.

Блешню на перекатах краще всього використовувати 3-5 грамову Myran Tony-Z. По краю пелюстків цих блешень є кілька дірочок, проходячи через які вода створює звук, який привертає рибу. Проводку слід проводити плавно, повільними обертаннями з недовгими зупинками. Головень зазвичай бере в першій фазі проводки.

На широких перекатах найкраще ловити взаброд. Часто доводиться добиратися до місця стоянки голавля по пояс у воді, тому краще використовувати рибальський комбінезон.

Ловля голавля дуже захоплююча. Іноді він чинить опір не гірше жереха або форелі.

http://rubka.in/texnika-lovu/yak-loviti-golavlya.html

Риба-Наполеон
http://funzoo.ru/uploads/posts/2010-01/1264767259_1.jpg
У рифах Індійського і Тихого океанів водиться риба-Наполеон - найбільший представник сімейства губанових, її довжина сягає більше 2 метрів, а вага близько 200 кг.
На голові її розташовується горб, що нагадує капелюх. Як і багато губани, риба-Наполеон є протогініческим гермафродитом. Це означає, що більшість самців цього виду в минулому були повноцінними самками, які «пролунали в розмірах», виростили горб і поміняли орієнтацію. Допитливі і товариські наполеони охоче знайомляться з людьми і іноді навіть запам'ятовують деяких з них.
На Мальдівах така риба, прив'язавшись до ниряльщика, виліковує її від рани, як собака, слідує за нею під водою і бере їжу тільки з її рук. З цими добродушними губатий гігантами, що живуть більше 50 років, можна зав'язати довгу дружбу. Однак рибам-Наполеона не варто особливо довіряти людині: їх м'ясо високо цінується в морських ресторанах Азії.
Великі особи можуть коштувати близько 40 тисяч доларів, а страви з товстих губ Наполеона, які вважаються афродизіаком, продають за 300 доларів. Щоб добути до столу цю рибу, ловці труять її ціанідом. Коли ж Наполеон забивається в глиб рифа, вони руйнують корали навколо напівпаралізованому жертви і, діставшись до її останнього притулку, знову пускають отрута прямо їй в очі. Вибірковий вилов великих особин самців риби-Наполеона призвів до того, що цей вид опинився під загрозою зникнення.

Рибалки проти наркотиків...

http://i.piccy.info/i7/ddd2bc0378008...y_narkotiv.jpg

На Харківщині відбувся дитячий фестиваль, де досвідчені рибалки навчали дітей ловити рибу і взагалі показували, що таке здоровий спосіб життя без шкідливих звичок.

Настя відразу стала визнаним лідером рибальських змагань. Зловила 5 маленьких рибок, більше, ніж будь-хто з маленьких конкурентів. Дівчинка цілком серйозно підійшла до питання і зосереджено весь час вдивлялася в поплавок.

Анастасія, вихованка притулку: «Я дуже багато їздила з бабусею на рибалку, а та як потрапила до притулку, у мене немає такої можливості. Тому подумала приїхати сюди, просто заспокоїтися, спокійно половити рибу, це дуже добре для здоров'я, та й для розваги».

Нічна риболовля (не на Дністрі!)

http://www.youtube.com/watch?v=Yz9XKa0bwmo

Девон....

http://i.piccy.info/i7/5b7534200e626...00x212_240.jpg

Девон – клас приманок спінінгів. Виготовляється з металу, дерева, пластика. Нагадує зовні торпеду. В основному використовується для лову жереха.

http://i.piccy.info/i7/a06299ded62e4...597/images.jpg

Всім спінінгістам добре відомо, що девон – одна з кращих штучних приманок для лову жереха. Його можна самостійно виготовити за півгодини. Для цього ножицями по металу з листового металу товщиною 0,30-0,40 мм (згодиться і жерсть від консервної банки) виріжте заготовку по формі пелюстка.Обробіть її краї напильником, пробийте шилом або тупою голкою два отвори по кінцях і загніть, відступаючи по 2,5-3 мм від краю. З сталевого нержавіючого дроту, довжиною трохи більше заготовки, зробіть вісь. Мідний дріт діаметром 1,5-2мм накрутіть виток до витка на вісь по довжині заготовки – це буде підвантаження приманки.

Зберіть всю конструкцію, встановивши між пелюсткою і підвантаженням по 1-2 намистини з пластмаси або металу. Загніть за допомогою пласкогупців кінці осі в глухі петлі. Залишилося тільки приєднати трійник відповідного розміру через заводне кільце – і девон готовий. Відгинаючи плавник пелюстки, досягнуть максимально швидкого обертання приманки при проводці.

Коли і де з’явилися девони?

Вважається, що девони з’явилися на стику XVIII і XIX століть на Британських островах і були одними з перших, поряд з хитаючими блешнями, приманками для лову спінінга. Власне, і назвою своїм вони зобов’язані графству Девоншир, скорочено – Девон.

Згідно з історичними джерелами, перші девони були дерев’яними, і тому плаваючими. Вже як англійці своїми тодішніми в буквальному сенсі «палицями» з кори бамбука і шовковими шнурами примудрялися закидати настільки легковажну приманку, невідомо, проте факт явний. Потім девони стали робити з перламутру, а пізніше – з металу.

Рибалки виловили в Дніпрі меч 10 століття....

http://i.piccy.info/i7/d9585d77bda2a...5x199)_240.jpg

Рибак із Запоріжжя виловив з 22-метрової глибини меч імовірно 10 століття.
Чоловік рибалив, як раптом щось важке зачепилося за гачок його спінінга. Рибак тут же віковий «улов» відніс в національний заповідник «Хортиця» і виявилося, що цей меч був колись князівським. Відповідний висновок був зроблений після детального огляду зброї. Як виявилося на рукоятці меча була вилита насічка зі сплаву міді срібла і золота, що є ознакою мечів вищого рівня.

Експерти пов'язують знахідку з подіями 972 року, коли київський князь Святослав після зіткнення з візантійськими військами повертався додому і потрапив в облогу племені печенігів. Кочівники повністю розгромили військо князя, в якому Святослав разом з дружиною загинули. Також історики вважають, що малоймовірно, що меч належав безпосередньо Святославу. Але це факт, що зброя пов'язане із загибеллю князя.

Що таке замор риби?

http://i.piccy.info/i7/ff04bd88dc6ce...00x225_240.jpg

Для того щоб риба добре росла і розвивалася, необхідна свіжа проточна вода, багата розчиненим киснем. Якщо кількість кисню у воді різко зменшується, риба проявляє занепокоєння і часто гине. Особливо таке явище проявляється в зимовий період року.
Дуже часто саме взимку можна побачити, як в ополонках скупчується риба, жадібно хапаючи ротом повітря.Передвісниками замору є жуки-плавунця та інші комахи, які збираються в ополонках.

Найбільш чутливі до нестачі кисню йорж, судак, окунь.

Але замори можуть бути не тільки взимку. Чим більше замулена водойма, чим більше в ній рослинності, тим гірше в ній рибі. У літній період, при високих температурах, у річках, озерах, водосховищах розвиваються у величезних кількостях синьо-зелені водорості, які надають воді густо-зелений колір.

Які заходи потрібно застосовувати? У літній сезон необхідно всіляко перешкоджати зайвого заростання водойм грубою надводною рослинністю. Дуже важливо розчищати протоки і джерела. Водойма буде при цьому промиватися, а вода не буде застоюватися.

Ну і само собою не забуваємо про білого амура. Запуск цієї риби у водоймище може вирішити проблему із зайвими водоростями.

http://rubka.in/zimomova-ribolovlya/...amor-ribi.html

Поблизу Індонезії знайшли чотириногу рибу.....

http://i.piccy.info/i7/6a46cc31b39f9...4419-1_240.jpg

Під час дослідження морського дна поблизу Індонезії, вченим вдалося знайти близько 40 видів досі невідомих рослин та тварин.

Серед них є й чудернацька рибина, що використовує свої плавці лише для балансування, а пересувається на чотирьох лапах.

Зачаївшись на дні, створіння приманює жертву за допомогою наросту над своїм ротом, а тоді, у слушний момент, нападає на неї, повідомляє The Daily Mail.

"Багато різновидів риби-янгола є тим, що ми називаємо хижаками-засідниками. Їхні плавці... дозволяють їм непорушно перебувати на морському дні, спричиняючи мінімальні коливання ґрунту та залишаючись повністю замаскованими", - розповідає представник Центру прикладної зоології Фей Арчелл.

Більшість цих видів мешкають в океанських глибинах, проте на деякі з них вченим доводилося натрапляти й у мілких тропічних водах.

Вражаюче фото чотирилапої риби науковцям вдалося зробити під час дослідження вод поблизу Індонезії. За попередніми результатами, протягом тритижневої експедиції дослідникам вдалося виявити 40 видів раніше невідомих рослин та тварин.

На підтвердження цього вчені мають більше 100 годин відео та 100 тисяч фотографій, зроблених за допомогою самохідного роботу, до якого кріпилися камери з високою чіткістю зображення.

Результати зйомки у режимі реального часу передавалися на берег через супутник та високошвидкісний інтернет.

За допомогою цієї зйомки дослідникам вдалося зазирнути до однієї з найбільш складних та маловивчених морських екосистем світу, зазначає професор Університету Вікторії, що у Канаді, Верена Таннікліфф.

Одне зі створінь, що потрапили на відео, на вигляд як квітка, вкрита скловидними голками. Вчені припускають, що це різновид хижої губки, що "наштрикує" на себе їжу, коли та пропливає повз.

Загалом під час експедиції дослідники обстежили близько 54 тисяч квадратних кілометрів морського дна на півночі Індонезії, спускаючись на глибину від 240 до 3200 метрів.

42 тисячі років тому люди були майстерними риболовами.....

http://i.piccy.info/i7/7fbed77a8b0a1...c1fef0_240.jpg

Знайдені на місці розкопок гачки відносяться до більш пізнього періоду, від 23 тисяч до 16 тисяч років тому.
Кістки океанічних видів риби віком 42 тисячі років та риболовні гачки знайшла археолог Сьюзан О'Коннор в печері Джерімалай у Східному Тиморі. Дослідниця з Австралійського національного університету вважає, що натрапила на стоянку прадавніх риболовів.

Загалом у печері знайшли 38 тисяч кісток - рештки приблизно 2843 риб здебільшого не прибережних, а океанічних видів, таких, як тунець. Ловля таких видів риби потребує високої майстерності: як саме жителі печери Джерімалай рибалили, вчені поки що не можуть пояснити.

Знайдені на місці розкопок гачки відносяться до більш пізнього періоду, від 23 тисяч до 16 тисяч років тому. Для ловлі таких видів швидкої глибоководної риби, як тунець, такі гачки не підходять: очевидно, крім них прадавні риболови використовували й інші засоби. Дослідницька робота Сьюзан О'Коннор опублікована в журналі Science.

Загалом знахідка австралійського археолога говорить про те, що 42 тисячі років тому люди були майстерними мореплавцями. Вважається, що в той період жителі островів Південно-Східної Азії перетнули океан і стали заселяти Австралію і сусідні острови. Проте чому кілька століть тому, коли на материк припливли європейці, австралійці вже використовували тільки прості каное та плоти, науковці пояснити не можуть.

Рибалка виловив рекордного 400-кілограмового тунця
Проте гігантську рибину у чоловіка відібрали, мотивуючи це тим, що він не дотримувався правил вилову тунця.

http://i.piccy.info/i7/ecd1c03931da8.../383523607.jpg

У рибалки з Нью-Бедфорда, штат Массачусетс (США), конфіскували тунця вагою 400 кілограмів, якого він виловив у середині листопада.


Рішення про вилучення улову у власника риболовецького судна Карлоса Рафаеля взяли представники федерального управління рибальства.

Читайте: Волинські рибалки зловили коропа вагою з 10-річну дитину

За словами Рафаеля, він і його команда зловили гігантського тунця в середині листопада. Коли рибалка в компанії помічників повернувся на берег, велику рибу в нього відібрали.

Чиновники пояснили, що Рафаель неправильно виловив тунця - його треба було добувати за допомогою вудки або гарпуна, а команда рибалки зробила це сіткою, що забороняється законом.

Рибалка заявив, що в нього є ліцензія на вилов тунця, і він ніколи не чув про те, що таку рибу не можна ловити сіткою.

"Ми зробили все як належить і не намагалися приховати факт лову", - підкреслив американець.

При цьому Рафаель заявив, що швидше за все тунець потрапив у сітку ненавмисно - спочатку рибалки збирались наловити менші рибинки і велика риба не була їх метою.

Тепер 400-кілограмового тунця продадуть, а виручені кошти передадуть до фонду Національного управління океанічних і атмосферних досліджень, куди зазвичай і спрямовуються кошти, отримані після сплати риболовецьких штрафів або продажу конфіскованого улову.

Ловля ляща на гудзик......

http://i.piccy.info/i7/0c552b8ab380d...729822_240.jpg

Для цього необхідно мати спінінг, дзвіночок і великий гудзик. Іноді до нього кріплять невелике грузило, щоб він лягав на дно. Такий гудзик закидають у місце, де стоїть багато ляща. Ця риба любить завжди пробувати незвичайну їжу, невідмовиться він і від вашого гудзика.

Коли лящ заковтне такий гудзик, він швидко зрозуміє, що це неїстівна приманка і, як і все сміття, що попадається йому,виштовхне його потоком води через зябра. При цьому виштовхнутий гудзик розгорнеться у воді поперек зябрової кришки, і вам залишиться тільки витягти рибу на берег.

Для сигналізації покльовки можна використовувати дзвіночок.

http://rubka.in/lyashh/lovlya-lyashha-na-gudzik.html

Рибалка виловив гігантського 127-кілограмового ската
Чоловік витягав рибину з річки 4 години. Намилувавшись трофеєм, рибалка випустив ската назад.

http://i.piccy.info/i7/bb667bf533dc0.../383526673.jpg

На річці Парана поблизу Буенос-Айреса (Аргентина) британський рибалка Джеремі Вейд вполював гігантського, 127-кілограмового ската-хвостокола.


53-річний Вейд протягом кількох годин боровся з гігантом, який заковтнув приманку та полинув на дно. Врешті виснажений скат здався, і Вейд зміг витягти його на поверхню.

Прив'язавши рибину до човна, чоловік дотяг її до берега й лише там зміг оцінити розмір свого трофею.

Читайте: Волинські рибалки зловили коропа вагою з 10-річну дитину

Вейл мусив надягти спеціальні рукавички, які не могли проштрикнути отруйні шипи ската. Врешті здобич було відпущено назад у воду, цілою та неушкодженою.

"Це була найбільша прісноводна рибина, яку я колись виловлював", - поділився Вейд.

Скат зазвичай атакує людину, коли на нього випадково наступають. Його отруйний шип здатен проштрикнути ногу до кістки.

Такі рани можуть не гоїтися по кілька років. Впирснута отрута ската може призвести навіть до летальних наслідків.

Штрафи за незаконний вилов риби різко зростуть .......

Понад сто тисяч екземплярів незаконного знаряддя для вилову риби вилучили цьогоріч природоохоронці. Майже стільки ж спіймали і порушників.

http://i.piccy.info/i7/961c97d58ddb8...stvo_2_240.jpg

Популярні серед браконьєрів - електровудки, сітки, остроги, ятери та павуки. Частину вилученого спалили представники Держрибагентства України. За словами чиновників, незабаром незаконне рибальство стане невигідним: набуде чинності нова постанова Кабміну. Вона передбачає збільшення відшкодування за кожну незаконно зловлену рибину у 5-100 разів.

Віктор Дроник, голова Державного агентства рибного господарства: "В минулому за виловлений екземпляр пеленгаса чи коропа був нанесений збиток і такса була 34 гривні, то тепер - 800. Якщо за судака в минулому було відшкодовано 51 гривню, то на сьогодні це 510".

Як правильно вибрати озеро для хорошої рибалки ?

http://i.piccy.info/i7/d5c95328cf0ae...00x187_240.jpg

Чим більше ви знаєте про озеро і про ту рибу, яка живе в ньому, тим вищі ваші шанси піти з «здобиччю». Навіть якщо ви добре знаєте озеро і його мешканців, ви не завжди можете розраховувати на успіх. Багато що залежить від навичок. Так, само від навички виявлення «рибних» місць, від навички добору і використання снасті.

Більшість озер – це заплави в невеликих річках і струмках. Оскільки озеро заповнюється водою, воно затоплює велику площу навколо русла водного шляху. Найглибша частина виходить саме тут. Риба заходить в озеро з цього каналу і зупиняється в ньому. Вона розшукує такі області озера, які мають хорошу якість води, поживні бази та донне покриття плюс різноманітність глибин в даних областях. Більшість риби постійно мешкає в одних і тих же областях, тому ви маєте знайти своє «місце».
Вирушаючи на нове озеро, не забудьте запитати про нього своїх друзів-рибалок, можливо вони поділяться важливою для вас інформацією.

Прибувши на озеро необхідно його «розвідати». Якщо озеро занадто велике для вивчення його за один день, слід вибрати невелику область «облову» і спробувати з’ясувати поведінку риби на даній ділянці. Не вибирайте ділянки озера з дрібним і занадто глибоким дном. Краще, якщо глибина збільшується поступово.

Пробуйте ловити на різних глибинах і на різні приманки. Риба може стояти скрізь. Знайшовши відповідне місце і глибину приступайте до лову. Якщо клювання протягом деякого часу мляве, можливо варто змінити місце. Не лінуйтеся пройтися по берегах озера в пошуках гарного кльову. Зверніть увагу на місцевих рибалок – вони точно знають, де можна зловити рибу.

http://rubka.in/texnika-lovu/yak-pra...ї-ribalki.html

У водах Бразилії виявили унікального білого дельфіна...

http://i.piccy.info/i7/01de2df0c378a.../383528863.jpg

Білі дельфіни дуже рідкісні і сором’язливі, тому рідко вистрибують з води. А ще, у цих тварин-альбіносів дуже малі шанси на виживання.

Щоб сфотографувати рідкісного білого дельфіна, біологи чекали більше місяця
Морські біологи виявили унікальний та дуже рідкісний вид білого дельфіна у водах Бразилії.

Дельфін був помічений науковцями випадково, оскільки дельфіни-альбіноси, зазвичай, дуже сором'язливі тварини і рідко вистрибують з води, на відміну від побратимів сірого кольору.

Головний біолог, який очолює дослідницьку команду, Каміла Мерей Сарторі вперше побачила дивного білого дельфіна на початку жовтня цього року, але сфотографувати його вдалося лише в листопаді.

"Ми були дуже здивовані. Його колір значно відрізнявся від інших дельфінів у групі. Спочатку, коли ми його помітили, ми не відразу зрозуміли, що це теж дельфін, рідкісний маленький дельфінчик-альбінос", - сказала Сарторі.

За її словами, маленький дельфін плив поруч з дорослим, мабуть зі своєю мамою. Вона була звичайного сірого кольору.

Зазначимо, дельфіни-альбіноси мають біле забарвлення через відсутність гормону меланіну в їх організмі.

У білих дельфінів дуже мало шансів на виживання, оскільки їх вбивають хижаки. Також вони часто потрапляють в рибальські сітки браконьєрів через особливу будову свого тіла.

Ловля форелі
Долучення 6686
Навіть знаючи все про риболовлю, часом необхідно знати особливості лову тієї чи іншої риби, щоб улов був воістину гідним. Ловля форелі – дуже складне заняття, що вимагає певних знань.

Струмкова форель дуже поширена в усьому світі. Більш того, це одна з найпоширеніших риб. Її м’ясо поживне і смачне. Однак її чисельність значно скорочуються з розвитком промисловості. Та й рибалки часто правил не знають і не дотримуються.

Всі питання, які виникають при лові форелі, зазвичай об’єднують в три основні групи: вибір техніки лову, вибір тактики лову і вибір місця вудіння.

Найбільш важливим етапом традиційно вважається вибір місця лову – воно і визначає стратегію риболовлі. Не так складно вибрати водойму, де водиться форель, але цього мало. Необхідно ще й ознайомитися з правилами лову форелі. Приміром, у Ленінградській області ловити форель заборонено взагалі, в Мурманській вона взагалі не обмежена; в Литві можна виловлювати тільки п’ять форелей, чий розмір перевищує 25 см, в Естонії – тільки три. Загалом, правила всюди різні і необхідно ознайомитися з ними у місцевих суспільствах риболовлі та полювання.

Струмкова форель водиться в річках з досить швидким плином в тих районах, де вода має високий вміст кисню і постійну температуру не вище 20 ° С. Як правило, такі річки знаходяться поблизу озер, а також у районах, де багато джерел і є височини. У великих рівнинних річках форель не водиться, але її можна зустріти у верхів’ях цих рік. Майже не зустрінеш форелі в тих річках середньої смуги, які випливають з озер або течуть через озера. Виняток становлять хіба що ті річки, які течуть з озер, що харчуються переважно джерелами. Типовими водоймами, що містять форель, є більшість річок басейнів Чудського, Ладозького, Ильменского і Онезького озер, балтійського моря, а також річки Кавказу, Карпат та Карелії.

Сезон лову форелі починається, як правило, з розкриттям річок. У тих місцях, де в теплі зими водойми не замерзають, ловом форелі можна займатися практично цілий рік, якщо це, звичайно, не заборонено місцевими правилами. Взимку струмкова форель вельми пасивна. При низькій температурі її обмін речовин знижується і форель живиться набагато рідше. Сплеск активності – нехай і досить невеликий – спостерігається тоді, коли в річку починають надходити перші талі води і річки починають розкриватися. Земля в цей час, як правило, ще не відтанула, тому й вода в річці ще залишається досить прозорою. Ця пора зазвичай триває протягом однієї – двох тижнів і рибалкам деколи складно встояти від спокуси порибалити на річці, яка тільки що розкрилася. Але подібні надії на більш- менш значні успіхи зазвичай рідко справджуються.

Ранньою весною форель можна зустріти в так званих зимових місцях-ямах – завихреннях, які знаходяться нижче перекатів, на помірному перебігу. Тобто в місцях, де достатньо корму. У цей час основний раціон форелі складають личинки жаб, ручейника, дрібної риби. Перед настанням паводку місця його стоянки взято з udilka.com визначити зовсім нескладно, а от при піднятті рівня води та її помутніння – майже неможливо без попереднього ретельного вивчення водойми.
Для лову форелі застосовуються невеликі коливні або обертові блешні вагою не більше 10 г. Іноді застосовують і воблери до 10 см завдовжки. Практика показує, що найбільшу форель зазвичай вдається виловити навесні. Сезон полювання в цей час тільки починається, тому форель не дуже обережна і її можна зустріти часом навіть в доступних місцях. За оконочаніі паводку риба йде в літні місця і стає все важче виявити великі особини.

Якщо Ви хочете зловити форель на початку сезону, то максимальні шанси бувають при глибокій і повільній проводці блешні недалеко від дна. Подібний прийом потребує порівняно важкої пріманкі, тому нахлистом навесні зловити форель дуже складно. За допомогою потопаючих шнурів це іноді зробити можна. В якості приманки слід використовувати в такому разі імітації личинок, штучних мушок, німф і т.д. В цей час варто віддавати перевагу дрібним водойм.

У теплі післяобідні години іноді можна побачити форель, яка полює за комахами, плаваючими біля самої поверхні води або на її поверхні. У такий час варто ловити навіть на «суху» мушку.

Слід пам’ятати, що форель – риба дуже обережна і влітку воліє годуватися рано вранці, пізно ввечері або зовсім вночі, особливо у джерельній річці з прозорою водою. Днем зазвичай форель коштує в тих місцях, які надають їй хороше укриття. Особливо вона любить такі місця, де поблизу є підходящі для полювання угіддя: перекати, завихрення, стремнини. Особи вагою більше 1 кг в літній час активну полювання ведуть переважно вночі.

Лов сома з берега на спінінг
Долучення 6691
Сом – приваблива здобич для вудильника. Багато рибалок готові пожертвувати не однією вдалою риболовлею заради зустрічі з вусатим. Процес лову сома взагалі стоїть осібно. Скільки оповідань існує про рибалку на сома, а вже які смаки має це річкове чудовисько …

Потрухи свійської птиці, дохлі чайки, смажені горобці, живі жаби і ще дуже багато всякої всячини йому намагалися піднести. Ловля сома на квок безумовно, дуже цікава і захоплююча. Але вона має один недолік – її обраність. Далеко не всім рибалкам доступний човен. А тому ми поговоримо про лов сома з берега на спінінг.

Сома можна починати ловити з травня і продовжувати до кінця літа. Перерви все ж будуть, які важко вгадати, але в цілому при правильному підході за цей період він буде ловиться досить регулярно. Раніше травня клювання сома поодинокі, швидше за все на у вас клюне окунь. Після серпня також краще не витрачати час, це вже важко назвати клюванням. На сома зазвичай йдуть вночі. Протягом ночі клювання сома теж не постійне. Є певні години, в які ви повинні бути особливо на чеку. Це з 19-00 до 20-30, з 22-00 до 23-00 та з півночі до трьох. Може, звичайно, клюнути протягом всієї ночі, але це скоріше виняток.

Тепер про місця. Сом весь світлий час доби проводить в ямі, лише вночі залишаючи її в пошуках їжі. Найбільш сом активний якраз біля своїх ям і знайшовши таку, ви без покльовок не залишитеся. Знання рельєфу дна дуже не завадить, але сомові ями можна і вирахувати. Вони часто перебувають під високими обривистими берегами. Якщо під таким берегом ви виявили вир, то напевно сом тут є.

В якості приманки перше місце займають дощові черв’яки, насаджені «пучком» на гачок. Гачки використовуємо від № 12 і вище (по вітчизняній класифікації). Сміливо можна використовувати і гігантський базарний гачок. Навряд чи якась риба захоче наближатися до такого гачка, а ось сом – дуже навіть. У пащі сома такий гачок виглядає цілком прийнятно. На другому місці йдуть великі чорні п’явки, здобуті в заболочених місцях. На жабу теж може клюнути. А от експериментувати з птахами краще не треба. Пару раз доводилося куштувати – ефекту ніякого. Не дають відчутного ефекту і палені пір’я або шерсть. Всілякі блешні, воблери і твістери дуже важко при перебігу доставити точно в яму, а живці при такому перебігу навряд чи зможуть вижити. Тому доведеться від усього цього відмовитися.

Про час клювання сома вже знаєте, тепер про сам лов.Клювання сома сильні, тріск котушки вам забезпечений. Тому якість вудилища має значення. Беремо волосінь міцніше, як можна якіснішу (0.5 і вище). Далі чіпляємо вантаж, ваги не шкодуйте, інакше наживку знесе течією. Гачки потрібні від № 12 і вище, кожушки або п’явки, стільчик та інші зручності, і вирушаємо на риболовлю. Знаходимо яму, в якій повинен бути сом і доставляємо туди насаджених пучком дощових черв’яків. Як вже говорилося, бажано на місце прибути ввечері, і до 19-00 повністю зосередиться на риболовлі.

Придивлятися до дзвоника не доведеться, сом клює впевнено, так що може і вирвати вудилище у вас з рук. Виведення дрібних сомиків не представляє великої праці, а от з великими екземплярами доведеться повозиться. Першого свого сома всі мої знайомі упускали. З самого початку не ви, а він диктує умови, стрімко спускаючи волосінь з котушки і якщо дати йому свободу, він обов’язково її або обірве, або заплутає в корчах. Тому з самого початку клювання не втрачайте самовладання, насамперед постарайтеся відірвати рибу від дна. Потім намагайтеся тримати лісочку в напрузі і водити сома туди-сюди, вимотуючи його. Розслабитися буде можна тільки тоді, коли сом буде на березі, а у воді йому вистачить і секунди перепочинку.

Ловля судака

http://i.piccy.info/i7/bc6110821a26a...8376/tn_32.jpg

Судак по своїй хижості йде слідом за щукою. Він також відноситься до прісноводним хижаків. Вже на першому році свого життя цей хижак починає харчуватися рибою. У нього добре розвинені щелепи. Вони мають видовжену форму з великими рідкими іклами. Між ними розташовані дрібні гострі зуби. За своєю будовою паща судака сильно схожа зі щучою. Тільки спінінги shimano можуть впоратися з такими щелепами.

Судак ставитися до нічних хижаків, він переслідує свою здобич, а не нападає із засідки як щука. А протягом дня цей хижак просто спить. На постійному місці проживання судак жити незможе

Харчується цей хижак два рази на день. Перший раз – ще затемна, а другий – після заходу сонця. Судак набагато прожорлівіший найнебезпечнішого хижака – щуки. У погоні він сильно впертий, не вважаються такі великі річки як Волга, Урал, Ока, Дон і багато інших. Але іноді можна зустріти його і в маленьких річках, і навіть в озерах, таких як Селігер, водяться вони й у водосховищах відомого каналу ім. Москви. Найбільші рибини досягають у вазі до 12 кілограм, а пересічний важить приблизно 3-4 кілограми.

Для цього представника класу риб головна умова для існування – наявність чистої проточної води. При інших припиняє гнатися за своєю здобиччю, поки не наздожене її. Клювати він починає з середини серпня, але найінтенсивніший клювання у вересні. А після жовтня він зовсім закінчується.

Ловля судака не так цікава як щуки. Але й тут є свої особливості. Спорядження для лову цього хижака повинно бути якісним. Котушки shimano відрізняються саме такими своїми показниками. Для чого це треба легко пояснити: Вечірній кльов відбувається ввечері, коли вже зайшло сонце, а ранковий – рано вранці, коли сонце ще не зійшло. Тому від якості вашого спорядження і буде залежати ваш улов. При цьому необхідно пам’ятати, що судак є стайной рибою, тому, якщо ви виловили одну, стоїть “залишати” ваші снасті в тому ж місці ще кілька разів. А ловлять його з дна.

Ловити судака можна і доріжкою. При цьому досвідчені рибалки використовують блешні, які застосовують при лові судака спінінгом, а розмір її 5-7 сантиметрів. Можливе застосування і більшої блешні, які з успіхом застосовуються при лові щук, але на них може попастися тільки великий судак. А для приманки використовується ялець або піскар, які насаджують на оснащення з кількома трійниками.

Ловля карася в зимовий період...

http://i.piccy.info/i7/ad391ceb1dd75...00x217_240.jpg

Усталену думку про те, що ловля карася в зимовий період не приносить ніяких успіхів, в корені невірно. Знаючи особливості поведінки цієї риби, її можна з успіхом ловити навіть в глибоку зиму.

Попри те, що карась по суті не є хижою рибою, взимку він постійно мігрує. Тому карасева ловля чимось схожа на ловлю окуня.

Якщо в одній лунці Ви зловили пару-трійку карасів – можете свердлити нову лунку, тому що в цій Ви, швидше за все, сьогодні вже нічого не зловите. Однак не варто забувати про ту лунку, в якій Ви щось спіймали. Дуже велика ймовірність того, що, прийшовши на риболовлю через тиждень Ви знову зловите що-небудь в цій лунці. Тому перед тим, як переходити на нове місце, слід якось відзначити цю лунку.

Тепер про те, на якій відстані потрібно свердлити лунки. Справа в тому, що карась – це така риба, яка може в одній лунці не ловиться, а в іншій, яка знаходиться в метрі від неї, вона буде ловитися прекрасно. Тому не слід занадто сильно відходити від просвердленої лунки, щоб зробити іншу.

Оснащення, на яке ловиться карась взимку, не повинно бути занадто грубим. Товщина волосіни повинна бути не більше 0,12 мм. Проте не потрібно ставити волосінь менше 0,08 мм, оскільки напору великих екземплярів така жилка не витримає. Як блешні краще всього використовувати насадку типу «чортик», якщо використовується гра. При нерухомій ловлі слід використовувати стандартні недорогі блешні. Гачок не повинен бути дуже товстим, тому як він буде псувати насадку і відлякувати тим самим рибу. Однак використовуючи надто тонкий гачок, будьте готові, що в один прекрасний момент він відламається. Як насадки найкращою вважається або мотиль, або дрібні нарізані шматочками черви.

Карась взимку добре ловиться як вдень, так і вночі. Примітно те, що використання прикормки днем ​​рибу відлякує, а в нічний час приваблює. Краще використовувати суміш з панірувальних сухарів і макухи. Також в неї можна додати трохи рубаних черв’яків.

Глибина, на якій слід ловити, не повинна бути менше одного метра. А от рельєф дна залежить від конкретної водойми. В одних водоймах карась заходить в траву і ловиться в десятці сантиметрів від дна. В інших же водоймах він ловиться на чистому піщаному дні. Найбільш оптимальною вважається глибина не менше двох метрів. Проте в глибоких ямах ловити також не слід, оскільки вода в них набагато холодніша, ніж в інших місцях, а карась не любить це.

http://rubka.in/karas/lovlya-karasya...ij-period.html

Окунь. Ловля окуня взимку, навесні, влітку і осінню.

Окунь, а також плотва належать до числа найпоширеніших прісноводних риб у наших краях. Окунь водиться скрізь: у річках, озерах, ставках. Є деякі водойми, де окунь – єдиний вид риби на весь ставок. Зовнішній вигляд окуня залежить як від якості і кольору води, так і від грунту дна.

Стандартний окунь має ось такий вигляд: широке тулуб, невеликий горб на спині, зеленувате забарвлення біля хребта, сторони жовто-зелені, живіт жовтий, впоперек тіла тягнутися темні смужки (іноді плями), плавники на череві мають червону розмальовку, на грудях – жовту, спинний плавець сірий, очі помаранчеві. У залежності від середовища проживання вони можуть бути як світліше, так і темніше, а дрібний окунь до досягнення статевої зрілості взагалі забарвлений однотонним жовто-зеленим кольором. Має дуже великий ненажерливий рот, зуби дрібні, але гострі.

Звичайний окунь в середньому важить до 850-1250 г, але у великих і старих озерах рибалкам траплялися 2-2,5 кг, 3,2, 4 кг і навіть 4,8 кг. Окунь не росте в довжину, як багато інших риб, максимальна довжина гіганта в 4,8 кг була 54 см; окунь розростається в сторони і у висоту, ширина – 19 см, а висота – 28 см.

Великий окунь сміливо бродить по глибинах озера, а середній і дрібний віддає перевагу більш зарослі лопухами і очеретами води, де їм легше сховатися від великих хижаків і самим поохотится на іншу рибу. Але ближче до осені, і дрібний окунь підходить на глибинні місця озер. Великий окунь постійний в своєму місці проживання і майже весь день сидить на глибині і лише ввечері та вранці виходить на полювання. Ця риба зазвичай ходить зграями в 10, рідше 100 окунів, але в останніх числах осінніх місяців і на початку весни вони збираються у величезні зграї приблизно одного віку і чим дрібніше окунь, тим многочисленней зграя, іноді вони досягають чисельності в 1000, а то і 10000 рибин. Взимку вони також ходять зграями, але вже трохи менше і добре беруть на зимову вудку.

Взагалі окуня можна назвати осілого рибою, оскільки він весь рік залишається на одному і тому ж місці і навіть під час нересту залишається верним своєму притулку. Великий, як в іншому і дрібний окунь відрізняються спритністю і надзвичайною ненажерливістю, ця риба пожирає все що рухається, включаючи в раціон своїх побратимів. Я не раз бачив випливли мертвих окунів, що давилися від прожорства і риба застрявали в зябрах окуня. Він дуже швидко плаває періодичними ривками (поштовхами) і через деякий час зупиняється, і знову пливе. Окунь не дає спуску ні яку рибу, ні маленької, ні великий, немає такої живності у водоймі, чого б він не їв. Самого ж окуня хижаки не дуже люблять через його колючок, крім самого окуня, але побільше. Улюбленою їжею для цієї риби все-таки становить дрібна рибка й раки. У період, коли раки починають линяти окунь ходить поблизу в каменів корчів і інших місць, де водиться рак. У деяких краях, де мул кишить мормишем окунь росте з шаленою швидкістю і харчується їм всю зиму і майже всю весну.
Ловля окуня взимку

Мабуть, кожен рибалка погодиться з тим, що зимова риболовля неповноцінна без лову окуня. У зимовий період часу окуня можна ловити, починаючи від самого першого льоду і закінчуючи самим останнім. Ці місяці дарують безліч прекрасних можливостей для того, щоб сповна насолодитися рибалкою.
Весь зимовий період з точки зору рибного лову можна розділити на три етапи: перволедье, глухозимье, а також останній лід.

Найбільш вдала лов окуня взимку на початковій стадії цієї пори року, тобто з утворенням першого льоду. Саме в цю пору окунь є дуже активним і, як правило, концентрується на мілководді, що створює найбільш відповідними для рибного лову біля узбережжя. Причому для лову окуня в цей час використовуються такі приманки, як блешні і балансири. Однак даний період триває близько двох тижнів, і після утворення на водоймі суцільного крижаного покриву окунь переміщається в глибоководді: чим ближче початок другого етапу зими, тим далі він іде.

У період глухозимье окунь практично не зустрічається в береговій зоні, тому ловлять його з криги на глибоководді. У качестве приманки використовують невеликі, але важкі блешні, а також різноманітні блешні (проте вони повинні бути мініатюрними). У цю пору рибалкам, як ніколи, потрібно запастися терпінням і енергією, а також добре знати рельєф водоймища, щоб просто не витрачати свої сили і час на буріння численних лунок у пошуках злачних місць.

На завершальному етапі зими окунь, як правило, збирається на мілині глибиною від 2 до 4 метрів, а невеликого окуня можна навіть знайти поблизу очеретів, де глибина становить від 30 сантиметрів до 4 метрів. У цю пору риба знову дуже активна, оскільки надолужує сили після суворої зими.

Щоб лов окуня взимку увінчалася успіхом, необхідно враховувати і погодні умови: ідеальний варіант для лову окуня – тиха і безвітряна погода, причому мороз повинен бути невеликим. Серед найчастіше використовуваного прикорму можна виділити наступний: тоненькі жовті плівки окуневих очей, риб’ячі тельбухи, мотиль, гнойові черв’яки та інші. І ще важливо пам’ятати, що окунь, спійманий взимку, відрізняється особливими смаковими якостями!
Ловля окуня навесні

З настанням весни лід сходить з водойм і починається весняна ловля окуня. Дрібний окунь, найчастіше, зосереджується у берегової лінії або на кордоні водяній рослинності. Біля кам’янистих гряд і в неглибоких закоряженних місцях тримається більш великий окунь. Якщо ви бажаєте досягти максимального результату при лові окуня навесні, то закиди належить вчиняти у вікно між рослинністю або в місця, де закінчується межа водної рослинності. Вибір такого способу лову може супроводжуватися частими зачепами, тому можна розглянути варіант лову «матросик» на мормишку.

При лові окуня навесні на мормишку необхідно використовувати вудилище, довжина якого становить 1,8-2 м, а довжина леси близько 1 -1,5 м. За допомогою такої вудки дуже зручно здійснювати ловлю на мілководдя і в невеликих вікнах трави. Коли риба малоактивна, а клювання досить млявий, при лові на мормишку можна досягти кращих результатів, ніж прилові на вудку поплавця.

Якщо водоймище дозволяє ловити окуня на великій глибині, то навесні з використанням блешні найдоцільніше застосовувати короткий вудилище (50-70 см), кінець якого оснащений сторожці. Найпростіше виготовити сторожок з ніпельної гумки. По довжині сторожок регулюється залежно від ваги обраної блешні: чим легше блешня, тим довше сторожок. Наявність гнучкого кінчика у вудилища звільняє рибалки від необхідності монтажу сторожка. Застосовуючи зимову техніку лову у весняний період можна отримати хороший улов.
Якщо ви здійснюєте ловлю окуня на мормишку у вікні водної рослинності, то мормишку необхідно утримувати в сантиметрах 40-60 над дном, тому що з полводи бере окунь у траві. При лові на місці вільному від рослинності найчастіше окунь клює з дна. Коли ловля на мормишку супроводжується довгим вудилищем і короткою лесой, підсікаючи окуня, не варто його піднімати в повітря. Набагато ефективніше виконувати проводку по воді до берега або борту човна без ослаблення леси. Щоб великий екземпляр виявився у вашому садку, використовуйте підсак.
Необхідно відзначити ще одну особливість лову окуня на мормишку. Коли в якості наживки використовується мальок, то насаджувати його необхідно за губу, а техніка проводки носить плавний, без різких рухів, характер. У такому разі хватка окуня буде спровокована грою малька, а не блешні. Використання мотиля або хробака у вигляді насадки припускає, що рухи блешнею будуть аналогічні зимовий лові.

Ловля окуня навесні буде більш успішною, якщо ви будете використовувати ці прості поради.
Ловля окуня влітку

Літо дає широкі можливості будь-якій рибалці проявити свої вміння в лові окуня. У ці місяці його можна впіймати на вудку поплавця, спінінг, гурток, мормишку або донку. З усіх способів, ужение є найпоширенішим. Воно практикується на ділянках річок із слабкою течією, в затоках і вирах. У водосховищах і озерах ця риба найкраще ловиться на неглибоких ділянках у берегової растітельності.

Ловля окуня влітку має свої особливості. Великі особини зустрічаються в місцях, де дно відрізняється нерівностями і численними корчами. Їх можна знайти за допомогою глибиноміра. При тривалій тихій і жаркої погоди потрібно враховувати температурне розшарування води. Шукати окуня потрібно на невеликих глибинах, у місцях підводних височин і трав’яної рослинності. Дрібні і середні особини водяться близько водяних заростей, їх присутність можна визначити за плескання малька на поверхні. Це означає, що риба полює. Ловля окуня влітку при великій хвилі зазвичай відбувається там, де він ловився раніше. У великих водоймах окуня видає поведінка чайок. Де вони кружляють, плавають Малькова косячки, а значить і смугастий хижак.

Кращою насадкою при ловлі окуня на вудку є мальок. На гачок його садять за верхню губу або за спину. При слабкому клюванні хижак краще заковтує малька, насадженого за спину, але краще підсікається, коли мальок нажівлен за губу. Щоб він був живучим, прокол спинки потрібно робити неглибоко, майже у плавця. Дрібний рак або його шийка теж можуть послужити хорошою насадкою для смугастого хижака. Ловля окуня влітку може бути на п’явку або личинку бабки. Але все-таки підбір наживки залежить від типу водойми. Якщо він незнайомий, то краще порадитися з місцевими рибалками.

Ловля окуня влітку часто відбувається з використанням блешні або блешні. На блешню його можна впіймати на глибині не менше трьох метрів. При безвітряної погоди і відсутності течії, блешня можна з човна, без постановки її на якір. Удильник потрібно рухати енергійно. На спінінг ловлять великих і середніх окунів. Добре для цих цілей підходить одноручний спінінг. Далекі кидки не потрібні, тому що окунь не відноситься до полохливим рибам і частенько вистачає блешню близько самого човна. Можна використовувати спінінг для лову окуня способом потяжки. До кінця волосіні прив’язують грузило, а вище нього два повідці з гачками № 5-7.
У літні місяці краще клювання окуня буває в похмурі, теплі, злегка вітряні днірано вранці і ближче до 9 год При сонячній погоді риба відмінно клює, бере насадку в пів води, а не у самого дна. Іноді в спекотні дні середній і великий окунь ловиться на глибині 3-4 м.

В кінці літа хижака ловлять ближче до берега, де є водяна рослинність, у залитих чагарників, підводних височин і корчів. У цей час окунь ходить біля дна. З похолоданням води риба йде слідом за мальком на глибину і клює погано.

Ловля окуня восени
Окунь по праву вважається серед рибалок одним з найпоширеніших видів риб. Місце його існування охоплює майже всі озера, ставки та річки, а також солоні затоки російських морів.

Запорукою гарного улову є вдало вибране для лову місце. Знаючи звички окуня, з цим легко впоратися. Ви напевно знайдете його поруч з річковими вирами, на піщаних річкових схилах, ділянках зі слабкою течією, а також, в гілках затоплених дерев, де окунь знаходить захист і прожиток.

Не дивлячись на те, що окуня можна ловити протягом усього року, найбільш вдалий і гарне клювання починається ранньою весною, після нересту, десь з кінця квітня, і закінчується глибокою восени. Однак, лов окуня восени, істотно відрізняється від весняної або зимової риболовлі.

Як правило, восени окунь тримається біля берегів, де зустрічаються зграйки дрібної рибки. Будучи хижаком, за вдачею, він тут знаходить легку здобич. Протягом усього дня окунь постійно рухається, тому, якщо не клює в обраному вами місці, краще підшукати інше. Таким же чином варто вчинити і в тому випадку, коли риба перестає брати насадку.

До речі, про насадки для лову окуня. Самим безпрограшним варіантом є мальки. Ловити на малька можна як на звичну поплавкову вудочку, так і на спінінг. Традиційні черв’яки використовуються теж. Однак, щоб лов окуня восени була вдалою, хробаків варто накопати за пару днів до риболовлі, промити і загорнути в траву. Зацікавиться окунь і м’ясом раку або пуголовка.

Варто пам’ятати, що в часто відвідуваних рибалками водоймах окунь становітся обережним, і тоді, риболовля перетворюється на азартну полювання. Певний вплив на клювання надають і різкий перепад атмосферного тиску і сонячна активність. У такі дні окунь затаюється, відмовляється тимчасово від пошуків їжі або йде на інші, більш сприятливі місця. При лові окуня варто дотримувати правило: чим менше насадка, тим більшу відстань має бути від неї до грузила. А саме головне: ніколи не можна зволікати з підсічкою. При зволіканні – або без риби можна залишитися, або довго потім возитися, щоб звільнити гачок, оскільки окунь-риба жадібна і часто глибоко заковтує насадку.

Тактика ловлі підлящика та плотви на озерах взимку

http://i.piccy.info/i7/8306257563cbb...vzymku_240.jpg

У лові озерної плітки і підлящика взимку є дві суперечливі особливості. Перша - це відносна складність пошуку, а друга - досить проста технологія самої ловлі після виявлення риби. Можливо, саме тому велика частина рибалок на багатьох водоймах ловлять саме цю рибу. Одного разу, зрозумівши звички плотви та ляща окремо взятого озера, вони спокійнісінько рибалять навіть з примітивними знаряддями і технікою лову, з якими в іншому місці можуть навіть не відійти від нуля. Багато хто в своїй риболовній практиці зустрічав таких корифеїв, обловити яких вважається майже подвигом. Подібне виникає через нерозуміння причин чужого успіху.

Зимовий спінінг на річці

http://i.piccy.info/i7/6e3c96b3c742a...81.jpg_240.jpg

Якщо зима видалася тепла, багато річок взагалі не замерзають, або замерзають частково. Це дозволяє ловити щуку, окуня і деяких інших хижаків спінінгом з берега.

Ловля риби спінінгом зимою важча, ніж в інші пори року. Проте як і в інших випадках успіх приходить до тих, хто правильно вибирає місце ловлі, приманку, вміє пристосуватись і вчасно перейти з однієї техніки ловлі на іншу ...

Для бажаючих освоїти зимовий спінінг потрібно засвоїти, що в холодній зимовій воді у будь-якого живого організму йде підвищена витрата енергії. Взимку навіть молодь риби, яка служить їжею різним хижакам, починає харчуватися виключно висококалорійною їжею, не роблячи великих переміщень по водоймі. Кормова риба (з точки зору хижака) збирається в зграї, іноді досить великі. Що стосується щуки, то вона також стає менш рухливою. Якщо влітку вона може переслідувати приманку майже до самого берега, то взимку цього не відбувається. Хижачка дуже чуйно реагує на правильність подачі приманки, адже і для зимового переміщення живця, її кормового об'єкту, характерна деяка загальмованість рухів. Тому рухи приманки, що імітує потенційну здобич хижачки, взимку повинні бути також уповільнені, не такі активні.

http://i.piccy.info/i7/b89a817f710d3...08.jpg_240.jpg

Пошук хижака...

Враховуючи те, що зимову щуку, судака, окуня потрібно шукати, спінінгіст повинен бути мобільним. Важливо не впиратися на одній точці, а регулярно переміщатися від одного підходящого місця до іншого, експериментуючи не тільки з штучними приманками, але і з снасточками. При слабкій активності зубастої снасточка може дати несподіваний результат, особливо якщо вона зроблена правильно і правильно підібраний живець, а проводка уповільнена або короткими ривками з паузами.

Зазвичай щука займає свою мисливську зону і суперниць близько не підпускає, але на початку зими в місцях скупчень малька можна виявити і скупчення щук. Були випадки, коли з однієї точки рибалка виловлював до 5-10 щук. Можливо, в такому місці зубасті обклали зграю дрібної білої риби, яка зайняла комфортну зону для проживання, і стабільно годувалися нею. Перспективними для лову точками можуть виявитися нижні звали брівок, особливо якщо рельєф дна ще чим-небудь відрізняється.

Вибір оснастки...

Тепер зупинимося на виборі жилки, повідців, штучних приманок і на техніці лову. Краще, звичайно, ловити у відлигу. Це дозволяє, як і влітку, використовувати тонкі і надійні плетені жилки. Але навіть при невеликому морозі плетенка обмерзає. Тоді знову виручає перевірена монофільна жилка, призначена спеціально для зимової ловлі. На річках взимку хижак завжди стоїть осторонь від сильної течії, але приманку часто доводиться закидати і на більш сильну течію (особливо при ловлі на знос). Тому навіть моножилка повинна бути досить тонкою. Якщо передбачається ловля тільки окуня і клювання щуки малоймовірні, спеціальний повідець не ставлять; якщо ловлять щуку, то ставлять укорочений вольфрамовий повідець.

Приманки можуть застосовуватися ті ж, що і влітку, звичайно, в основному ті, які розраховані на глибинну ловлю, так як взимку хижак найчастіше стоїть на ямах, виходах з ям, на глибоких брівках, на зниженнях нижче перекату. Багато в чому вибір місця стоянки хижака визначається умовами річки або залежить від того, маленька ця річка чи велика. Рівномірна проводка взимку працює погано, тому потрібно брати приманки, які розраховані під джигову або твічінгову ловлю.

При зимовій ловлі на джигові приманки я застосовую в основному рівномірну ступінчасту проводку, з просуванням приманки на два-три оберти ручки котушки і тривалими, до 5 сек, паузами. Закидування можна робити під різними кутами до напрямку течії. Наприклад, якщо є смуга затишшя біля стрімкого берега, то закиди можна розподілити на три етапи: закидування вгору за течією по краю бровки, закидування перпендикулярно берегу на сильну течію, щоб при проводці приманка працювала на знос, виходячи в зону затишшя і закидання вниз по течії.

З м'яких джигових приманок взимку для ловлі окуня, головня я в основному використовую твістери і віброхвости довжиною 35-45 мм, для ловлі щуки - 60-80 мм. Для зимової ловлі підходить "гума" забарвленням під натуральну рибку. Бувають гарні моделі воблерів і віброхвостів з помаранчевим черевцем світлими боками і темною спинкою. Нерідко виручають моделі приманок з червоною головою і біли тілом.

На глибоких руслових брівках буває успішною ловля щуки на поролонову рибку. Техніка ловлі - та ж ступінчаста проводка з тривалими і короткими затримками приманки на грунті, зі сходинками різної довжини. Колір приманок - червоно-білий, червоно-зелений, білий, жовтий, жовто-червоний.

Ривкова техніка...

Ривкова техніка добре працює при ловлі різних хижаків на воблери, як взимку, так і влітку.

Зазвичай відповідну для проживання хижака ділянку я обловлюю, використовуючи різні поєднання швидкості і довжини потяжок. Наприклад, на початку можна зробити два-три закидання на "точку" так, щоб провести воблер з середньою швидкістю і середньою довжиною потяжки. Потім можна зробити потяжки більш плавні і довжину ривка збільшити. У третьому варіанті можливе поєднання коротких різких потяжок з довгими і плавними. У залежності від активності, хижак може реагувати на ту чи іншу манеру гри і її потрібно запам'ятати, щоб збільшити число клювань.

Для зимового ловлі твічінгом підходять плаваючі, тонучі воблери і суспендери. Якщо ви ловите на плаваючий воблер, то при рівномірній підмотці він почне заглублятися до тієї глибини, яка вказана в його характеристиках, при різкому ривку вудилищем вгору частота виляння носової частини воблера вправо-вліво збільшиться, а при зупинці проводки приманка почне повільно спливати. Зазвичай такі поєднання різних рухів приманки і провокують хижака на атаку. Можна зупиняти воблер після того, як спрямованим ривком вправо або вліво він відхилився від лінії руху.

Ловля на тонучі воблери взимку добре підходить у тих місцях, де під берегом йде різкий звал на велику глибину. Тоді Ви закидаєте воблер на потрібну Вам ділянку з урахуванням зносу і, дочекавшись, коли він ляже на дно, робите потяжку - воблер піде вгору. Вудилищем при ривках вправо-вліво приманці задають привабливу гру. Таким чином, як би крокуючи воблером по сходах, ми підводимо його з глибини на більш мілку ділянку.

Про воблери нейтральної плавучості (суспендери) слід сказати, що їх проводка біля дна максимально наближена до горизонталі. Проводити їх треба на відстані 40-100 см від грунту. Потрібно враховувати, що воблер суворо нейтральної плавучості виготовити непросто, тому в продажі їх не так багато, а застосування металевого повідця може зробити воблер повільно тонучим.

Дроп-шот...

Для ловлі окуня, дрібного судака на відкритих ділянках швидкоплинних річок іноді з успіхом застосовується оснащення з повідцем, що завершуються маленькою м'якою приманкою. Взимку активність багатьох риб сильно залежить від течії. Рибалка розташовується на березі так, щоб, враховуючи силу течії, ловити за принципом ступінчастої проводки. Для цього необхідно, щоб глибина поблизу берега була середня або велика, а вершинка спінінга дуже чутлива. Крім того, для ловлі потрібно вибрати відповідний мис або міст.

На течії хижак, як правило, тримається біля дна, віддаючи перевагу бровкам. У залежності від сили течії, доводиться по-іншому балансувати снасть, щоб завжди тримати контакт з дном. Для цього використовують на кінці жилки змінні грузила різної ваги. Зазвичай це "чебурашка" з одним вушком. Вона приєднується до основної жилки через карабін і вертлюжок. Повідець з дрібним твістером або віброхвостом кріпиться до основної жилки через потрійний вертлюжок і приєднаний до нього карабін. Довжина повідця між грузилом і потрійним вертлюжком 30-50 см. Довжина повідця з приманкою - 30-80 см. Все залежить від ваги і технічних характеристик приманки, а також від сили та особливостей потоку.

Дуже важливий момент - товщина жилки. Часом доводиться йти на ризик обриву снасті при виважуванні крупної риби, лише б зберегти чітку збалансованість оснащення. Адже коли жилка на течії парусить, огрузку зносить. Як правило, збільшення ваги огрузки тягне за собою збільшення товщини жилки. При проводці необхідно, щоб крок переміщення грузила становив 30-50 см.

http://rubalka.net/blogs/blog-pro-sn...-na-r-chc.html

Мормишка проти поплавка

Серед численних способів зимової ловлі риби, найбільш популярними у рибалок є ловля на мормишку і на зимову поплавкову вудку. Варто відзначити, що ці два способи ловлі мають ряд істотних відмінностей, як зі сторони побудови снасті, так і зі сторони тактики ловлі.


Мормишка чи поплавок? Спроба ідеалізувати один із цих способів безперспективна, оскільки кожна снасть гарна по-своєму і може бути ефективною в певних умовах. "Мормишка" і "поплавок", як самостійні снасті, непогано доповнюють один одного, створюючи широкі можливості для рибалки, як під час пошуку риби, так і в процесі ловлі. Снасть з мормишкою дозволяє досить швидко визначити місця зосередження риби, її вид, розмір і активність. За допомогою мормишки можна ефективно ловити активну рибу, яка зібралася на прикормку, а різноманітною грою провокувати на клювання і обережну рибу. Незамінна снасть з мормишкою і під час ловлі на значній відстані від дна. Зимова поплавкова вудка призначена переважно для ловлі з дна на нерухомо лежачу насадку. Існують різні конструкції вудок для блесніння і для поплавка. Останнім часом найбільше поширення для ловлі на мормишку отримали вудки під назвою "балалайка", а для поплавкової ловлі - "кобилка".




"Балалайка" має низку незаперечних переваг перед іншими конструкціями: вона легка, міцна, забезпечує рибалці високу мобільність, має закриту котушку, що охороняє жилку від механічних пошкоджень. Пінопластовий корпус "балалайки" не холодить руку і витримує багаторазові удари при відкиданні її на лід у процесі виважування.

Побудова снасті для ловлі мормишкою полягає в правильному балансі складових елементів оснащення у відповідності з майбутніми умовами лову. Товщина жилки, розмір (вага) блешні, конструкція сигналізатора повинні забезпечувати привабливу подачу наживки, чітку і своєчасну передачу сигналу "клювання", вірну підсічку і ефективне виважування риби, відповідно до глибини лову, наявності і сили течії, розміром, виглядом і активністю риби, а також погодними умовами. Велику роль у підвищенні ефективності ловлі на мормишку грає налаштування сигналізатора клювання (сторожка, кивка) у відповідності з вагою блешні, способом ловлі й індивідуальними вподобаннями рибалки.

Хочу звернути увагу на те, як по різному рибалки називають сигналізатор клювання в мормишечній снасті: в одному випадку це "сторожок", в іншому - "кивок". Спробуємо розібратися в походженні цих назв. При ловлі риби в режимі "на стоячки" блешня з насадкою лежить на дні в нерухомому стані, а сигналізатор клювання під її вагою знаходиться в зігнутому положенні, як би на сторожі. У момент клювання риба, взявши мормишку з дна, знімає навантаження з сигналізатора, який тут же випрямляється і повідомляє рибалці про клювання. У даній ситуації сигналізатор клювання виконує тільки функцію сторожа, тому його і називають "сторожок". При активній ловлі риби, в режимі "на гру", сигналізатор клювання крім основної функції зобов'язаний забезпечувати якісну і різноманітну гру блешні. Під час гри риба бере блешню в русі, при цьому клювання, як правило, позначається нахилом сигналізатора вниз, він як би киває. Тому сигналізатор клювання в даному випадку і називають "кивок".

Іноді, під час швидкого опускання мормишки у лунку, сигналізатор своєчасно не фіксує клювання, це пов'язано з тим, що риба бере блешню на деякому віддаленні від дна, в той момент, коли сигналізатор клювання ще не прийняв робоче положення. Неодноразове повторення такої поведінки риби дає привід рибалці змінити тактику лову. Одним з ефективних прийомів лову в півводи вважається плавне опускання блешні з різноманітною грою, при якому сигналізатор клювання постійно знаходиться в робочому положенні. Сигналізатори клювання, у відповідності з їх основним призначенням, мають різні технічні характеристики. Так, наприклад, сторожок, як правило, довший кивка, він більш жорсткий і пружний. Кивок виготовляють з матеріалів, що забезпечують в першу чергу якісну гру блешні, і чітку передачу клювання типу "кивок вниз".

Спортсмени та багато рибалок аматорів в основному ловлять рибу на гру, але в той же час можуть використовувати прийоми лову "на стоячки", кивок при цьому виконує функцію сторожка. Можливо, тому багато рибалок називають один і той же сигналізатор по-різному. Справедливості заради можна сказати, що справа не в назві, а в якісному виконанні сигналізатором клювання свого прямого призначення відповідно до умов та способу ловлі.

Бажання деяких рибалок отримати універсальну снасть для ловлі плотви та ляща призвело до створення снасті-гібрида, що включає в себе сторожок, поплавок і мормишку. Давайте спробуємо розібратися: «А чи варто видумувати велосипед?»

Якщо на мормишечну снасть додати поплавок, то ця снасть втрачає основну свою перевагу - різноманітність гри блешнею, що у свою чергу знижує її мобільність і ефективність. Даний гібрид з розряду мобільної снасті переходить в розряд стаціонарної, більше того, сигналізатор клювання (кивок, сторожок) у поєднанні з поплавком стає непотрібним. По-перше, він перестає виконувати роль кивка, що забезпечує гру блешні, оскільки поплавок, розташований між блешнею і кивком, повністю "забирає" на себе коливальні імпульси, призначені для блешні, і вона перестає працювати. По-друге, сторожок не виконує основне завдання сигналізатора клювання, оскільки сигнал клювання в першу чергу приходить до поплавка і поглинається ним. У силу особливості побудови поплавкової снасті, поплавок при клюванні спливає на лічені сантиметри і, досягаючи поверхні води, зупиняється, не дозволяючи сигналам клювання "дійти" до сторожка. Звичайно, можна налаштувати снасть таким чином, щоб у робочому стані одночасно знаходилися і поплавок, і сторожок, але при цьому зусилля від клювання буде розподілятися між двома "приймаючими пристроями" (поплавок і сторожок), що негативно позначиться на їх чуйності до сигналу клювання. То чи варто ставити два сигналізатора що заважають один одному замість одного, правильно налаштованого?

У випадку з "гібридом" виникає ще питання: "А чи так ефективна зв'язка поплавок-блешня по відношенню до поплавкової снасті?" Призначення поплавкової снасті полягає в ловлі донної риби, яка збирається на прикормку, при цьому налаштовується вона таким чином, що під значною сумарною вагою гачок з насадкою швидко доставляється на значну глибину. Хтось скаже, що і важка блешня так само швидко досягає дна. Це так, але не це головне в даному способі лову. Розподіл тягарців на жилці, а їх повинно бути не менше двох (основний і підпасок), проводиться таким чином, щоб навіть сама примхлива риба, взявши насадку з гачком, не відчувала їх ваги. Піднімаючись від дна, риба, як правило, без побоювання піднімає легкий підпасок з дна, порушуючи суворий баланс між вантажопідйомністю поплавка і загальною вагою тягарці, поплавок спливає, сигналізуючи про клювання. У випадку з блешнею, риба, взявши її, тут же відчуває тяжкість і може просто виплюнути мормишку, що дуже часто і відбувається при капризному клюванні. Допитливий рибалка скаже, що можна прив'язати до поплавкової снасті маленьку блешню, яка буде не важча підпаска, і збалансувати снасть основним вантажем. Так, але по-перше, будь-який гачок легший навіть від найменшої мормишки й примхлива риба це відчує відразу, а по-друге, сама маленька блешня, що лежить на дні з пучком насаджених на неї мотилів, не буде привабливішою від гачка з тією ж самою насадкою.

І ще один момент на користь гачка - він значно дешевше блешні. Всі наші доводи були б безперечні, якби не спростовувалися численними прикладами успішної ловлі на різні "гібриди", в тому числі і тандем "мормишка + поплавок". Я ж на практиці багато разів переконувався у високій ефективності класичної зимової поплавкової снасті, особливо при капризному клюванні плотви, коли не допомагає навіть сама тонка жилка і найменша блешня, "поплавок" справно робить свою справу. У той же час класична мормишечна снасть завжди дозволяє значно збільшити ефективність ловлі активної риби, особливо при ловлі її в півводи.

Зимова риболовля - з чого почати?

http://i.piccy.info/i7/748349c01c5ee...9610_index.jpg

Зима і холод вже давно не є перешкодою для рибалок. На сьогоднішній день кращий з нетерпінням чекати міцного льоду і морозів, а не пакувати снасті до теплої пори. Початок зимової риболовлі знаменується тоді, коли річка або озеро цілком і повністю покривається льодом, товщина якого не повинна перебувати менше чотирьох сантиметрів, і триває поки не утворюються великі закраїни.
Деякі з видів риби взимку впадають в сплячку, інші - не відчуваючи жодного дискомфорту спокійно плавають взимку. Наприклад, минь - це риба, яка влітку впадає в сплячку, а взимку, в січні-лютому нереститься, і до речі, це єдина риба з тріскових, яка водиться в озерах і річках. Форель - нереститься в листопаді. Але по правді взимку вся риба менш активно рухається, стає млявою, і тому ловити її важче.
Так що висновок тут напрошується сам - осінь-зима - риба клює гірше. У цей період вона шукає собі місця зимівлі і тому на особливий успіх улову розраховувати не доводиться. Але коли з'являється льодової покрив, клювання знову нормалізується. Отже, в холодну пору ловиться: щука, судак, окунь, плотва, йорж, лящ, часто короп і карась.
Існує багато видів зимової риболовлі, які вимагають певних, саме для цього виду, снастей. До лову можна переходити тільки тоді, коли будуть готові кілька лунок. І це відіграє велике значення, тому що не завжди виходить вибрати вдале місце, при якому було б лов. Буває доводитися переробляти лунки і по десять разів! Так що не так просто їх зробити і, як раз вони, складають головна незручність такої рибалки. Лунки рубати потрібно так, щоб вони в діаметрі були від 18 до 27 см, а також були у вигляді усіченого конуса, основа якого повинна бути широкою і знаходиться на поверхні, а ось вузька - внизу.
Вудки тут підходять двох видів - ті, які тримаються під водою, і ті, які встановлюються на поверхні льоду.
Якраз на цьому етапі варто нагадати про техніку безпеки, так як цей пункт, в основному, і ігнорують рибалки. Вирушаючи на зимову риболовлю, будь ласка, пам'ятайте про елементарну безпеку - адже ніякої улов не окупить купання в льодову воді, з якої не факт, що ви виберетеся. Не можна забувати і про такий важливий спорядженні, як теплий одяг, яка надасть вам комфортне рибалку. В обов'язковому порядку одягніть теплі рукавиці, чоботи й шапку, щоб не обморозитися на холоді.

http://www.38.net.ua/ua/index/klubyi...go_nachat.html