|
У темі 1 долучень
Ніж для підводного мисливця
Долучення 7150 Ніж для підводного мисливця не просто елемент спорядження. Призначення підводного ножа – перерізати предмети, які заважають спливти на поверхню, наприклад, браконьєрські сітки або лин. Яким повинен бути ідеальний підводний ніж? Ніж має бути середнього розміру. Великим ножем легко зачепитися за предмети під водою, занадто маленьким ножем може бути незручно і непросто впоратися з проблемою в екстремальній ситуації. При придбанні ножа слід пам’ятати, що користуватися ним ви будете в неопренових рукавичках, тому комфортно лежичи в голій долоні ніж в рукавичках може виявитися зовсім незручним. Ніж повинен обов’язково мати піхви, які можна закріпити на руці або нозі за допомогою наявних на них ремінців. Ніж у піхвах повинен бути міцно зафіксований, щоб не втратити його, випадково зачепивши, але легко з них вийматися як правою, так і лівою рукою. Добре, якщо ніж має стропоріз (загострену виїмку для обрізання мотузок) або серейтор (зубчасту крайку леза, яка використовується як пила) – таким ножем ви легко і швидко переріжете мотузки і канати, не кажучи вже про сіти. Лезо ножа повинне бути виконане з стійкого до корозії металу, довго зберігати гостроту заточки. Якщо придбаний ніж підпадає під категорію холодної зброї, у продавця необхідно вимагати копії сертифікаційних документів та мати їх з собою під час підводного полювання (наприклад, зберігати в машині), інакше можливі неприємності з правоохоронними органами і як мінімум вилучення у вас ножа. За незаконне придбання та носіння холодної зброї вас можуть притягнути до адміністративної та кримінальної відповідальності. Не забувайте сказану Жаком-Івом Кусто влучну фразу про необхідність наявності ножа: «Ніж не потрібно вам тисячу разів, а на тисячу перший врятує вам життя». Безпечного вам полювання! http://rubka.in/pidvodna-oxota/nizh-...mislivcya.html |
У темі 1 долучень
Надувний човен
Долучення 7153 Для риболовлі дуже важливо правильно вибрати надувний човен. До цього питання необхідно поставитися дуже серйозно. Від цього буде залежатиме результат вашої риболовлі, чи зможете ви наловити бажану кількість риби і отримати задоволення. Надувні човни найпрактичніші і бюджетні. Вони багато місця не займають ні в квартирі, ні в гаражі. А коштують вони набагато дешевше, ніж алюмінієві човни, та й, до того ж, не потребують додаткового обслуговування. Такі човни легко транспортувати. Їх можна покласти в багажник або в салон машини на заднє сидіння. На цих човнах можна навіть відправлятися на полювання на качок, тільки потрібно взяти з собою пневматичні гвинтівки. Дуже зручно, що для перевезення такого човна не буде потрібно причіп. Кожному рибалці перед такою покупкою варто визначитися, для чого потрібен човен. Можливо, вона потрібна лише для того, щоб перебратися через річку, а потім ловити рибу з берега, або ж на човні ви хочете рибалити цілий день. Визначтеся, за яких умов буде ваш човен експлуатуватися і скільки на ній вантажу ви маєте намір возити. А найголовніше, вирішите, ви будете купувати човен з веслами або з двигуном. У кожному човні, в паспорті, вказана її вантажопідйомність, то є, то кількість осіб, яка вона зможе перевезти. Але це зовсім не говорить про те, що всім на ній буде комфортно рибалити. Просто це кількість людей човен перевезе з берега на берег. Якщо ви на човні збираєтеся рибалити цілий день з вудкою, то вам потрібна не дуже велика човен. До того ж вона повинна бути комфортною, адже ви в ній будете сидіти цілий день. Якщо ви збираєтеся рибалити удвох, то, відповідно, і розмір повинен бути більше. На такий човні можна і на качок полює. У цьому випадку, щоб у них стріляти, вам потрібна буде пневматична гвинтівка diana 54. Для цієї справи вона підійде найкраще. Якщо ви будете рибалити далеко від того місця, де залишите машину, то вам обов’язково потрібно буде взяти з собою певну кількість речей. Це є важливим чинником, доя ий потрібно обов’язково брати до уваги при покупці човна. Адже важкі потрібні речі можуть просто втопити човен. Так само грає роль, де ви будете рибалити: на тихому озері, або на просторому водосховище. Несумірними в цих двох місцях є хвилі і вітер. І тут вам потрібно вирішувати, купувати човен з веслами або з мотором. Дешевше вам обійдеться, безумовно, човен з веслами. Це і корисніше для здоров’я. Але що буде, якщо погода буде вітряна? Тоді ви швидко втомитеся. Обов’язково перед покупкою надувного човна зважте всі плюси і мінуси. Не поспішайте з рішенням. Правильно зроблена покупка буде радувати вас ще довгі роки. http://rubka.in/wp-content/uploads/2...h1_68345_b.jpg |
Коли потрібно ловити сома?
http://i.piccy.info/i7/f49829766230d...00x201_240.jpg Найкращим часом для лову сома, звичайно, вважається літній період, після нересту і виведення сомят у воді. Весняний період не дуже хороший для вудіння сома, так як це час славиться різними несподіванками в поведінці цієї риби. Цей етап закінчується в кінці травні або на початку червня, в залежності від клімату місцевості. У середині червня починається «кльовий», тобто річний, період і триває він до початку або середині вересня. Ловити сома слід виключно в теплу погоду, холод і дощ погано впливають на цю рибу і він залягає на дно і не виходить на жирування навіть пізно вночі. Місяць не має ніякого впливу на інтенсивність клювання сома, що б не говорили рибалки, він бере як в повний місяць, так і на збиток при однаковій погоді. У весняний період сом бере вдень навіть краще, ніж вночі, в літній же кращим часом вважається ранній ранок, трохи раніше сходу сонця, коли сом повертається з жирування і не відмовляється від хорошого, ласою наживки. Також цілком успішно можна ловити сома на наживку по верху водойми під час нічної грози, тоді він з великою жадністю кидається на живця. Нічний дрібний дощ, коли вода тепла і добре прогріватися, вважається кращим часом для ловіння славнозвісного сома. http://rubka.in/som/koli-potribno-loviti-soma.html |
Клювання судака
http://i.piccy.info/i7/fa25cb9945b37...00x225_240.jpg Клювання судака майже ідентичне із клюванням щуки. Тримаючи вудку в руці, коли риба судак схопила живця, можна почути стукіт – це сигнал, що судак схопив нашого живця, але це не означає, що він його заковтнув. Спочатку потрібно злегка підтягти волосінь до верху, тоді судак прийме це як спробу живця вирватися з пащі, тому він глибше захопить другого в пащу і потягне на дно. Після цього, у разі вудилища без котушки, потрібно опускати удильник якомога глибше у воду (найчастіше у воду опускати припадає майже всю руку), якщо ж наша снасть озброєна котушкою, то все набагато простіше – відпускаємо волосінь з котушки на 2-4 м , а потім вже підсікає. У разі клювання судака весляр зобов’язаний різко зупинити човен і, якщо це необхідно, розгорнути її в зручну позицію. Маленькі судачки при підтягуванні волосіні вгору піднімаються разом з живцем. У деяких випадках судачки хапають живця і швидко рухають в бік, а якщо живець великий, то, іноді випускають його з пащі, і знову кидаються на живця. Якщо риба велика, то клювання судака буде вірним і різким. Часто при підсіканні судак заплутує лісочку в корчах, у цьому випадку потрібно скористатися фортецею нашої волосіні і всіма можливими способами намагатися відтягнути його від дна, далі піднімаємо судака до верху, але не забуваємо по черзі підтягувати і відпускати волосінь, щоб вимотати рибу, інакше навіть дуже міцна волосінь може не витримати. Підтягнувши судака до човна, забираємо його за допомогою сачка або міні-багорка. Взагалі без зачепів не обійтися, тому в своєму арсеналі потрібно мати чималий запас гачків і також важке свинцеве кільце, через яку пропускають всю вудку і пускають вниз по волосіні для звільнення від зачепа. http://rubka.in/sudak/klyuvannya-sudaka.html |
Рибалка виловив у морі частину балістичної ракети
http://i.piccy.info/i7/e692ae5519c32.../383545467.jpg Рибалка з провінції Шаньдун на сході Китаю виловив у морі частину міжконтинентальної балістичної ракети (МБР). Об'єкт, що потрапив у сіті, є циліндром завдовжки чотири і діаметром два метри. На його верхній поверхні були дроти, а на бічній - напис "допоміжна частина-2", повідомляють місцеві ЗМІ. Поліція швидко розігнала роззяв, які зібралися на пристані навколо виловленого об'єкта, а сам циліндр скерували у прилеглу військову частину. Експерти пізніше підтвердили, що рибалці вдалося спіймати відпрацьований ракетний прискорювач. За повідомленням місцевих ЗМІ, прискорювач належав китайській МБР моделі JL-2, що запускається з підводних човнів. |
У внутрішніх черевиках
http://i.piccy.info/i7/ece9f38012edb...01x300_240.jpg Стара ідея полягала в тому, щоб не тягати з собою крім пластикових черевиків ще одну пару взуття, а як-то використовувати внутрішні черевики від пластиків. Для цього доводиться, якщо це ще не зроблено, у ці внутрішні черевики замість шару паролону ставити два шари пінки: м’яка 4 мм до ноги і щільна 5-8 мм, приклеєна до м’якої там, де поролон товщі (поролон у черевиках намокає вже просто після дня роботи, і сушити їх треба день на яскравому сонці. Hа льодовику з цим ще якось можна боротися, але на підходах, при наявності річок, струмків і мокрих кущів паролон абсолютно неприйнятний, по крайній мірі вмокрих районах) . Спочатку треба відпороти язичок і віддерти тканинну-підкладку біля підошви. Потім ретельно видалити поролон, викроїти за його формою пінку і вставити її на місце. Підрізавши де необхідно, пінка потім приклеюється по краях до підкладці і зовнішньому шару черевика. І, нарешті, весь пакет прошивається вздовж підошви. Аналогічно переробляється язичок. Щоб черевик не тиснув на голеностоп, в язичок треба ставити не менш 1.5-2 см пінки. Поверх внутрішніх черевик Koflach одягаються бахіли. Бахіли складаються з обрізаних на 2-3 см калош і щільного непромокального авізентового верху. Калоші беруться максимально відповідної черевику форми, вони повинні досить щільно вдягатися на черевик, але не жати. Підошва зсередини посилюється приклеюванням авізентовой устілки з заходами на носок, п’яту і боки (у 4 місцях шириною і висотою по 3-4 см). Для більш щільної посадки на черевик залишаються порожнечі (зазвичай це носок, зона перед каблуком і п’ята) можна залити силіконовим герметиком, одягнути черевик з калошами на ногу і кілька годин почекати. Верх затягується як звичайно зверху мотузочком і стягується на підйомі шнурівкою або однієї двома стяжками з пряжками. Найбільш критичним місцем виявилося з’єднання авізентового верху і калоша. Тому має сенс по нижньому краю верху пришити стропу порихлее так, щоб можна було авізент пришивати всередині калоша, а стропу – зовні. Щоб нитки не стирається і не рвалися, стропа після прошивки проклеюється епоксидкой. Такі бахіли тримають на морені і качалка краще (калош, як-ніяк!) Хороших трекінг, але не люблять бруду (замало рифлення підметки). Їх вистачає на 3-4 тижні складного походу. http://rubka.in/sporyadzhennya-dlya-...herevikax.html |
У темі 1 долучень
Як ловити жереха
[IMG]7177[/IMG] Риболовля – що може бути краще для людини, яка хоче відпочити подалі від повсякденної суєти десь на річці або озері? Ловля риби доставляє не тільки задоволення, але і допомагає в розвитку уваги, тактики, стратегії і вправності. Особливо цікавою та захоплюючою є ловля хижої риби, що відрізняється своєю силою. Одним з найбажаніших трофеїв спінінгіста є жерех. Втім, цю рибу можна ловити не тільки на спінінг, але і на поплавкову снасть, донку, нахлист і т.д. Загалом, жереха можна зловити практично на будь-яку снасть, знаючи особливості його звички використовуючи відповідні приманки. Жереха прийнято вважати хижою рибою. Основний його раціон становить дрібна риба і комахи, а також раки після линьки. Мешкати жерех любить в основному на широких просторих місцях, а також на перекатах, греблях, піщаних мілинах. Тримається жерех в основному у верхніх шарах води. місця стоянки жереха можна розпізнати по хвилях, що йде на гладкій воді. чим більше екземпляр, тим сильніше і масивніше буде ця хвиля. Також нерідко можна спостерігати стирчать з води плавники. Часто, особливо в літній та осінній періоди рано вранці можна почути сильні сплески або побачити, як риба вистрибує з води і рехко йде назад. Це і є жерех. У ранкові години він полює на дрібних пескаріков і подібну їм рибу. Вистрибуючи з води, він приголомшує свою жертву і потім ковтає її. Ловити жереха найкраще днем, оскільки він не є нічним хижаком. Поплавкову снасть краще буде використовувати у весняний період, відразу після нересту, який у жереха проходить при температурі води не нижче 8 градусів. Основною насадкою у цьому випадку є великий черв’як або виповзок. Волосінь краще брати плетену діаметром близько 0.15 – 0.18 мм. Справа в тому, що відмінною особливістю жереха є його різка поклевка, а потім утасківанія насадки в глибину. Тому тонка монофільная волосінь може просто не витримати такого навантаження. При лові нахлистом можна використовувати як искусственні мушки (бажано світлого забарвлення), так і природні тварини приманки типу тарганів, хрущів або коників. Влітку і восени жереха можна ловити на живця, використовуючи донну снасть. Котушку краще всього використовувати велику (типу «Невській»). Лісочка, якщо вона монофільная, не повинна бути тонше 0,3 мм, інакше можна залишитися не тільки без риби, але й без снасті. При лові на спінінг використовується швидка проводка. Як тільки жерех схоплює приманку, волосінь необхідно трохи відпустити. Робиться це для того, щоб дещо послабити хватку хижака. Не слід тягнути слікшом різко, навіть якщо риба піддається, оскільки в будь-який момент може піти сильний ривок. При лові жереха дуже велике значення має екіпірування самого рибалки. Справа в тому, що жерех є занадто чутливий рибою. більше того, у нього дуже сильно розвинене бічний зір. Тому при найменшій підозрі на небезпеку він просто покине місце свого мешкав http://rubka.in/texnika-lovu/yak-loviti-zherexa.html |
Ловля карася на гумку
http://i.piccy.info/i7/5b28584aa363f...00x237_240.jpg Самим древнім і масовим захопленням людей по праву вважається риболовля. Якщо вона захоплює людину, то залишається головною пристрастю всього його життя. Сьогодні любительське рибальство не тільки один з популярних видів активного відпочинку, але й чудовий спосіб відмовитися на час від побутових турбот, складних ситуацій на роботі, взяти заслужену перепочинок. Звичайно, хтось отримує розслаблення в домашній майстерні за виготовленням черговий корисної речі, хтось, займаючись будівництвом дачі або заміського будиночка. Але навіщо витрачати час, якщо достатньо зайти на http://rosblok.ru/ і проблеми з будівництвом будуть вирішені. Інша справа – риболовля. Вирушаючи на берег озера чи річки в будь-яку негоду, мороз чи спеку жоден рибалка не знає, чекає його сьогодні удача чи так і доведеться провести весь день в хвилюючим очікуванні. Звичайно, важливе значення для успішної рибалки мають надійні снасті, спорядження й уміння користуватися ними. Найчастішим мешканцем водойм вважається карась, який невибагливий до умов проживання та вмісту кисню у воді. Ловлять його як на звичайну вудку, так і на донну. Ловля карася на гумку не що інше, як використання особливого типу донної вудки. Така снасть від звичайної відрізняється наявністю гумової вставки між основною волосінню і грузилом. Як правило, грузило закидається лише один раз і весь час залишається на дні водойми. Амортизаційні властивості гуми дозволяють закинути гачок з приманкою без шуму і сплесків. Це дуже важливо, тому що карась, особливо великий, дуже обережна риба. Ловля карася на гумку дозволяє використовувати більшу кількість гачків, а також застосовувати насадки, які на звичайній донці можуть зірватися з гачка. Мається на увазі: розпарений горох, шматочки тіста, недоварена картоплю. Донка з гумовим амортизатором зручна і тим, що дозволяє підгодовувати рибу на будь-якому віддаленні від берега. Крім цього зручність її ще й в тому, що завдяки амортизаційним властивостями гуми пом’якшується опір клюнули риби. http://rubka.in/karas/lovlya-karasya-na-gumku.html |
Юшка прозора із риби...
http://i.piccy.info/i7/b03fa15b69182...3aaa193f9d.jpg - 1 кг риби (краще різних видів), - 2 шт. – цибулини, - 1/2 кореня петрушки, - 1,5 - 2 л води, - Лавровий лист, - Перець чорний горошок, - Перець духмяний горошок, - Приправа до юшки , - Сіль. Юшку рекомендується варити із мілкої риби. Найсмачніша юшка буде із риб різних порід зварених разом. Почищену рибу покласти в каструлю, залити водою і довести до кипіння. Обов’язково зняти накип і піну. Додати порізану цибулю і петрушку, перець, лавровий лист, приправу до юшки , сіль за смаком і варити 20-25хв. Перед подаванням на стіл посипати юшку нарізаною зеленню кропу, петрушки та селери. Смачного! |
Ловля сома на квок
http://i.piccy.info/i7/48d4126175c67.../15485_240.jpg Прийшло літо, і заспівав-задзвенів квок над річкою. Пливуть рибачки заповітними місцями, сподіваючись, що саме сьогодні мусить клюнути і не раз. Кожен ловить по-своєму, має свої прийоми, свої міркування. І в мене з’явилися деякі ідеї, як результат зіставлення особистої практики з досвідом інших рибалок. Спробую дохідливо викласти ці міркування шановним колегам – любителям лову сома. Деякі рибалки пов’язують виникнення цього характерного звучання з кавітацією – таке гідродинамічний явище спостерігається на гребних гвинтах судів. При досягненні критичної швидкості обертання гвинта відбувається розрив потоку води, що омиває лопаті. Тиск води на ділянці розриву падає до нуля. Утворюються бульбашки газу і пари, які потім потрапляють в область нормального тиску і закриваються. При цьому відбуваються гідравлічні удари, що руйнують лопаті. За п’ятачком квока теж виникає міхур, але природа його інша. Гребний гвинт судна весь час у воді, а п’ятачок квока заходить у неї з повітря. При достатній швидкості заходу п’ятачка у воду, вона розсувається, і в утворену ямку миттєво потрапляє атмосферне повітря. Вода не може заповнити ямку з такою ж швидкістю, адже вона набагато щільніше повітря і тому більш інертна. Паць продовжує рух і створює за собою розріджений простір. За ним у цей порожній простір спрямовується легкий повітря, що заповнив ямку у воді, а більш інертна вода всього лише встигає зачинитися ззаду. Це захлопування дає перший звук. Повітря за п’ятачком утворює міхур, в якому тиск мабуть близько до атмосферного. Це тиск повітря не дозволяє воді розчавити міхур, як відбувається у випадку з бульбашками низького тиску в явищі класичної кавітації. Доказом того, що повітряні «булька» за п’ятачком не є наслідок кавітації, може служити простий експеримент. Якщо плавно опустити п’ятачок квока у воду і вже у воді надати йому рукою найбільшу швидкість, то ніякого газового міхурая не утворюється. Вода встигає заповнити простір за п’ятачком, прямуючи в утворюється порожнечу, і критична кавітаційну швидкість не досягається. Що ж відбувається далі з тієї повітряної «булька», яка утворилася за п’ятачком після першого бавовни? Вона рухається у воді разом з п’ятачком при збереженні певної швидкості його руху. Прихильність повітряного пухирця до п’ятачку обумовлена зазначеним вище розрідженням. Якщо швидкість руху сповільниться, «булька» відірветься і спливе за законом Архімеда, а якщо швидкість виявиться вище оптимальної, витягнеться і почне розриватися. Коли ж п’ятачок разом з «булька» виходить з води, відбувається друге, але вже повне захлопування. Це дає другий звук. Якщо рух квока у воді досить довгий, розмашисто, виразно чути обидва звуку. Для формування правильного чистого звучання повинен мати правильну форму і повітряний міхур. Наприклад, мати гладкі, не рвані краї, бути досить округлим, несильно розтягнутим і т. п. Якщо бити п’ятачком по воді з фонтаном бризок або вести квок під водою занадто повільно або занадто швидко, умови правильності «бульки» порушуються. Зрозуміло, чому сам п’ятачок повинен бути гладким і мати гостру кромку: гладкість п’ятачка надає гладкість міхура повітря, а гостра кромка забезпечує легкий відрив води без затримок і затікань. Ще зіпсувати «бульку» може погана обтічність ножа квока. Адже ніж знаходиться всередині міхура, тому і товщина його повинна бути можливо меншою. Про тонах і обертонів Деяких квочатніков розчулює так звана дзвінкість. Це коли квок чутно за кілька кілометрів. Для отримання такого звуку, крім майстерності, необхідний п’ятачок малого діаметру. Його менша площа дасть менший обсяг повітряного резонатора, а отже – вище основну частоту. Але чим менше п’ятачок, тим важче отримати чистий мелодійний звук великої сили, навіть якщо енергія не «розпорошується» на плямкання і хлюпання. Великий п’ятак діаметром 40-50 мм змусити співати набагато легше, але звук будет вже глухуватий. Ще легше освоїти п’ятак, якщо він має опуклість назовні, у бік руху квока. Мабуть за рахунок хорошого обтікання фронтальної його частини, правильна «булька» легко формується навіть у несприятливих умовах, наприклад, при великій хвилі. У великої п’ятака є ще одна перевага. Він «пробиває» велику глибину. Адже маса води, що коливається більше, звідси і більше сила звуку. Не виключена й інша причина дальнодії – поява нових обертонів (складових звуку), які краще чути сому. На Волзі, де ями в 25 м і більше не рідкість, у рибалок завжди є такі квок з глухим глибинним звуком. Але як тільки глибина стає менше, квочатнік відразу змінює інструмент. І летить дзвінка пісня квока над великої російської рікою. Виникає питання: «А чому б не користуватися квоком з великим п’ятаком завжди?» Мені здається, що дзвінка пісня квока з маленьким п’ятачком приємна самому рибалці. Вилучаючи чистий мелодійний звук високого тону, такий мисливець на сома мимоволі зараховує себе до рибальської еліті. Йому здається, що цей прекрасний звук і сом не може не полюбити. Іншою причиною використання дрібних п’ятачків може бути той факт, що на дзвінкий голос виходять соми дрібніші. Для рибалок-«дзвонарів» риба на 20 кг – вже трофей. А квочатнік-«глухар» порахує такого сомика дрібницею. На низький потужний звук соми до 20 кг виходять рідко. Тут очікуваний видобуток – 50 кг і більше. Рибалка, що працює у ваговому секторі від 2 до 20 кг, намагається «співати» голосистим тенорком. Наприклад, на Кубані нерідко використовують п’ятачки діаметром 12 мм. Такий квочатнік частіше буде з рибою, хоча і з дрібної. Якщо ж покладатися тільки на глухий низький голос квока, то можна взагалі жодного сома за літо не зловити … Ось чому досвідчений квочатнік має інструментарій різного калібру для різних умов лову. ПРО РУХ РУКИ Класикою є невключення кисті на першій фазі руху і прискорення виходу п’ятачка з води за допомогою пензля на фінішному етапі. Відхилення від класики квоченням могут бути значними. Від роботи однієї пензлем і без замаху до руху всієї рукою з замахом вище голови. Кожен варіант дає свій звук. У питанні, який з цих звуків краще, доводиться довіряти вікового досвіду наших предків. Класика - чистий звук без булькає і чавкающім «домішок». Ми вже не можемо довіряти нашій власної статистикою через малий кількості сомів. Про ФОРМІ І ПРОСТИЙ ТЕХНОЛОГІЇ ВИГОТОВЛЕННЯ Квок Автори різних конструкцій приділяють багато уваги формі ножа. На мій погляд, при хорошому обтіканні вигин ножика ніякої ролі не грає. Його можна зігнути і вперед, і назад, надати форму змійки і т. п. Все це не дасть різниці в звуці, якщо ніж буде товщиною 1-1,5 мм. Найкраща форма ножа – проста атановская, коли ручка з п’ятачком з’єднані по прямій. Це і технологічно, і дає квок найменшу вагу. Мала вага потрібен для непотоплюваності. Але з іншого боку, занадто легкий варіант – теж недобре. Деяка важкою надає руху квока «курсову стійкість». Ще для такої стійкості непогано мати жорсткість ножа в бічному напрямку. При дуже тонкому дюралевому варіанті квок стає «кволим» і норовить вильнути убік. Враховуючи всі плюси і мінуси різних матеріалів для квока, я зупинився на сталі. Тільки цей матеріал дозволяє зробити ніж дуже тонким при збереженні достатньої жорсткості. Ще це легкодоступний і технологічний матері У будь-якому дворі може валятися старий пружинний матрац. За його периметру проходить сталевий прут діаметром 5 мм. Це і є «саме ТЕ». Взявши за зразок класичний квок Геннадія Олексійовича Атанова, намальований в натуральну величину, відміряють на ньому довжину ножа разом з ручкою і відрізаю шматок прута такої ж довжини. Тобто у мене ручка і ніж становлять одне ціле, вони зроблені з одного сталевого прутка. Тепер потрібно зігнути цю заготовку, прикладаючи до намальованому зразком. Точність тут не потрібно. Невеликі відхилення від еталону приведуть тільки до невеликих змін кута між п’ятачком і ножем, що абсолютно не впливаєт на роботу квока. Далі методом гарячої ковки слід довести частину ножа, ближню до п’ятачку, до товщини 1 -1,2 мм. Довжина цієї тонкої частини близько 10 см, що відповідає глибині проходу п’ятачка у воді. Кування додає матеріалу жорсткості, навіть якщо сталь була сильно відпущена нагріванням. Гріти матеріал можна на газовій плиті до вишневого кольору. Іншу частину вигнутого прутка розклепуємо до товщини приблизно 3,5 мм. Це для додаткової жорсткості в напрямку руху квока. Тонше клепати не варто – зникне жорсткість у бічному напрямку. П’ятачок в мене круглої форми діаметром близько 35 мм або більше. Овальна форма краще для дерев’яних квоком, де ніж широкий і товстий, Овал дозволяє збільшити відстань від краю ножа до краю п’ятачка. Сталевий ніж настільки тонкий і вузький, так що овал не потрібен. Круглий ж п’ятак легше виготовити, особливо якщо є токарний верстат. У мене верстата немає. Тому доводиться вибирати матеріал для п’ятачка тонший, щоб була можливість різати ножицями по металу. Це сталевий лист товщиною близько 0,7 мм. Така сталь теж часто валяється на дворових смітниках у вигляді корпусів старих комп’ютерів. Якщо використовувати сталевий лист товстіший, можна замість ножиць по металу застосувати зубило або лобзик з пилкою по металу. Остаточно п’ятачок формується напилком і кріпиться до ножа за допомогою однієї заклепки. Тому крайню частину ножа слід зігнути під прямим кутом по відношенню до ручки. Для цього затискаємо ніж в лещата так, щоб зверху визирало приблизно 11 мм кінчика розклепаною частини. Якщо губки лещат горизонтальні, майбутню ручку маємо вертикально вниз. Тепер молотком згинає кінчик ножа до площини губок. Отогнется приблизно 10 мм. Після цього потрібно поставити заготівлю зігнутої частиною ножа на будь-яку площину і перевірити перпендикулярність ручки до цієї площини. При відхиленнях в бічну сторону підправити відігнути кінчика ножа, використовуючи лещата або плоскогубці. Якщо ручка неперпендикулярно в напрямку руху квока, її можна підогнуть в місці вигину прутка (сталь хороша тим, що гнути її можна і на готовому виробі). Бажано, щоб відігнута частина ножа була плоскою, інакше п’ятачок буде повністю прилягати до неї. Але якщо площину не вийшла, не біда. Всі зазори і нерівності в місці з’єднання п’ятачка з ножем бажано заповнити і вирівняти компаундом. Епоксидку не люблю. Тому використовую клей БФ-2. Він дуже міцно тримається і не боїться води. Можна додати наповнювач, наприклад, крейду і згладити таку нерівність, як заклепка, шляхом багаторазового нанесення і багаторазового висихання. Щоб приклепати п’ятачок, свердлимо отвір під заклепку в відігнутою частини ножа. Тепер ставимо цю відігнуту частину на п’ятачок так, щоб ніж «потрапляв» в центр п’ятачка. «Ловити мікрони» не потрібно – все на око. Відзначаємо місце отвори. Воно виявиться зміщеним від центру п’ятачка міліметрів на 5. Заклепка у мене теж сталева діаметром 4 мм. Якщо використовувати для ножа, п’ятачка і заклепки різні метали, то з’явиться гальванопар, і місце з’єднання буде витравлювати при попаданні туди води. Це місце в будь-якому випадку бажано ізолювати від вологи хоча б лаком для нігтів, щоб уберегти від іржавіння. Голівка в заклепки може бути і напівкруглою, і потаємно. У другому випадку отвір у п’ятачку развальцовивается так, щоб голівка заклепки лягла врівень з його площиною. Вийде красиво і обтічно, що, втім, необов’язково. Наприклад, знаменитий деснянський сомятники з Остра Юрій Максимов використовує змінні п’ятачки – яке вже тут обтікання? Щоб приклепав красиво, бажано застосовувати спеціальний набойнік з напівкруглою ямкою. Але можна і молоточком набити, користуючись його більш гострою частиною. Перед набиванням заклепка коротшає так, щоб її край виступав приблизно на 2 мм. Ще можна прикріпити п’ятачок до ножа за допомогою клею і ниток. Для цього свердлимо дві пари отворів діаметром не більше 1,5 мм в відігнутою частини ножа (через ці отвори ніж буде стягнутий з п’ятачком нитками). Тепер виставляємо ніж по центру п’ятачкуа й відзначаємо на п’ятачку положення просвердлених отворів. Тим же свердлом «Дрилі» п’ятачок у зазначених місцях. Потім клеєм БФ-2 змащуємо відігнуту частина ножа і ту частину п’ятачка, на якій буде стояти ніж. З’єднуємо деталі так, щоб отвори збіглися. Підсушуємо клей протягом години (щоб при подальшій примотки нитками деталі не зрушили), після чого з допомогою голки примотували п’ятачок до відігнутої частини ножа в двох місцях, використовуючи дві пари отворів. Нитки просочити клеєм БФ-2 і добре просушити. Утворені невеликі нерівності згладити компаундом на основі БФ-2, багаторазово покриваючи їх клеєм і просушуючи. Далі приступаємо до ручки. У мене вона має вигляд прямокутника з розмірами близько 26x32x200 мм. Гострі ребра заокруглені. Кращий матеріал для ручки – пробка, яку слід шукати в магазинах обробних матеріалів. Пробка добре ріжеться ножівкою по металу і обробляється дрібним наждаковим полотном. Поглиблення легко зробити надфілем. Щоб м’яка пробка не проверталася на сталевому стрижні ручки, на ньому зміцнюється тонка пластинка алюмінію, яка щільно примотується до стрижня ниткою через кілька пар отворів, просвердлених в ній. Місця примотки потрібно промазати клеєм БФ-2 і просушити. Пробкова частина ручки має дві половинки, в яких робляться поглиблення під складання алюмінієвої пластини зі сталевим прутком. Поглиблення не потрібно робити дуже точно по збірці. При склеюванні половинки пробки здавлюються, і збірка втискається в пробку. Клеїти пробку добре тим же БФ-2. Після нанесення клею на складання і на внутрішню частину пробки половинки ручки складаються разом із збіркою і міцно обмотуються тасьмою. Сохне клей не менше доби. Якщо десь пробка тріснула або залишилися несклеенние ділянки – не біда. Чимось гострим потрібно запустити клей в потрібні місця і знову, здавлюючи, обмотати тасьмою. Після остаточної просушування надати ручці форму – виріб готовий! ЯК КРАЩЕ ТРИМАТИ Квок? Я тримаю ручку квока так, що зверху знаходиться вказівний палець. Великий палець- Трохи нижче, на бічній частині ручки, а інші три – на передній частині. При такому хваті кисть може повертатися від одного крайнього положення до іншого, на кут близько 180 градусів. Якщо великий палець розташувати на задній частині ручки (або на скошеній тому верхній частині), а інші чотири – на передній, кисть ледве повертається на 90 градусів. Який хват вибрати – залежить мабуть від конкретної руки, від її маси, сили і від рухливості суглобів в різних напрямках. ЩЕ РАЗ ПРО ГЕОМЕТРІЇ Квок Але якщо вже зайшла мова про руку, що управляє квоком, доповім свою думку про таку конструктивну особливість квока, як положення ручки щодо п’ятачка. Припустимо, ми розташували п’ятачок горизонтально і провели від нього вгору перпендикуляр. Ручка повинна бути зрушена убік від цього перпендикуляра (в тій площині, по якій буде рухатися квок), а також вгору від п’ятачка. Це потрібно для того, щоб рука слідом за п’ятачком не била по воді. Адже п’ятачок проходить на глибині 5-10 см від її поверхні. Квок Атанова, що став канонічним, має відстань від площини п’ятачка до верху ручки близько 31 см. А зсув ручки в бік становить близько 14 см. Ручка при цьому перпендикулярна до площини п’ятачка. Деякі сомятники вважають неприпустимим відхилення від такого перпендикулярного положення більш ніж на 3 градуси. Але в мене ручка квока має нахил до площини п’ятачка близько 45-ти градусів. Виходить, що ручка переходить в ніж майже без вигину – квок прямій. Експериментуючи з кутами, я переконався, що можна непогано квокать з ручкою, що знаходиться майже в площині п’ятачка, тобто має відхилення від вертикалі майже на 90 градусів. Правда, потрібно сильно згинати кисть, що незручно. Від канонів можна відхилятися не тільки по куту нахилу, але і по змінам ручки щодо п’ятачка як у бік, так і вгору. Коли говорять, що з десяти квоком співає тільки одна – не вірю. Просто, звикаючи до одного квок, рибалка дуже тонко налаштовує під нього свою руку. Тепер найменше відхилення від звичної форми квока «збиває приціл». Рибак мимоволі починає прикладати силу, але виходить ще гірше. Тут з наскоку не візьмеш. Новий норовистий квок краще «об’їжджати» не на риболовлі, інакше соми розбіжаться. http://rubka.in/som/lovlya-soma-na-kvok.html |
Як правильно зафарширувати щуку
http://i.piccy.info/i7/9d615620f41d9...00x225_240.jpg Кожна господиня, бажаючи приємно здивувати своїх дорогих гостей, прагне приготувати їм щось надзвичайно смачне, наприклад, фаршировану щуку. Рецептів приготування цього вишуканого блюда дуже багато. Щука фарширована, рецепт який я хочу повідати, неодмінно припаде до смаку багатьом! Для початку рибу слід ретельно очистити від її луски і гарненько промити. Після потрібно обрізати всі плавці: для цього, як правило, використовуються кухонні ножиці. Потім добре наточеним ножем робляться надрізи в області зябер. Після цього акуратно слід зняти шкіру так, щоб вона залишилася цілісною: це, власне кажучи, як і отопластика, справжня ювелірна робота. Знявши шкіру, видаляють всі нутрощі, риб’ячі реберні кістки, а також хребет. Мясо що залишилось після видалення кісточок і хребта ріжуть маленькими шматочками. Зняту шкуру перевертають навиворіт і з її внутрішньої поверхні акуратно знімається мясо. На цьому процес приготування фаршированої щуки не закінчується, адже для фарширування риби потрібна ще і начинка. Щоб приготувати начинку знадобляться такі продукти: цибуля (пару штук), свіжі гриби, горіхи, олія рослинна, половинка батона, трохи молока, бекон (близько 400г), яйця (два штуки), апельсин, лимон, а також зелень. Але про все по порядку. Обрізається кірка батона, а м’якуш замочується в молоці. Потім дрібно подрібнюєте цибулю, яку пасеруєте в маслі до золотистого відтінку. До подрібленого риб’ячого м’яса додають горіхи, бекон, а також свіжовичавлений сік від половинки апельсина і половинки лимона. В цей фарш,що утворився фарш додається розмоклий батон і яйця. Після того як цибуля обсмаженп її виймають з пательні і перекладають в окрему ємність. Потім ріжуться гриби, які після обсмажуються. У цей час утворився рибний фарш кілька разів слід пропустити через м’ясорубку, після чого до нього додають золотисту цибулю і обсмажені гриби. Внутрішню сторону щучої шкіри присолюють і приперчують, а також поливають апельсиновим і лімонним соком. Потім шкурка вивертається й набивається фаршем. На кухонному столі слід в декілька шарів розкласти харчову плівку, посипати її подрібненою зеленню і зверху укласти фаршировану рибу. Іноді, крім зелені, на плівку кладуть також такі рубані овочі, як буряк, моркву і цибулю, але ці інгредієнти необов’язкові, вони додаються за бажанням. Рибу із зеленню щільно обертають плівкою і фіксують краї за допомогою щільної нитки. Потім приготована фарширована риба кладеться на деко і поміщається в духовку на одну годину за умови, що температура в ній буде підтримуватися близько двохсот градусів. Щиро сподіваюся, що тепер, знаючи, як приготувати фаршировану щуку, Ви підкорите гостей своєю кулінарною майстерністю! http://rubka.in/recepti/yak-pravilno...ti-shhuku.html |
Рибалка виловив рекордного 400-кілограмового тунця
http://i.piccy.info/i7/f9a2f9f002e43.../383523607.jpg У рибалки з Нью-Бедфорда, штат Массачусетс (США), конфіскували тунця вагою 400 кілограмів, якого він виловив у середині листопада. Рішення про вилучення улову у власника риболовецького судна Карлоса Рафаеля взяли представники федерального управління рибальства. |
|
Ловля судака взимку
http://i.piccy.info/i7/eedc1eca4108a...00x183_240.jpg Ловля судака взимку починається після становлення міцного льоду, звичайно, лов судака спінінгом вже закінчується. У принципі ловити судака взимку можна, але тільки на “опалювальних” річках, тобто річках, які протікають через усе місто. Природно, протікаючи через місто, річки приймають всілякі стоки і температура води в річці трішки підвищується і в результаті нижче міста річка не замерзає і можна ловити судака взимку, але, як правило, ловиться він далеко не скрізь, а там, де є відкрита вода т . е. можна ловити спінінгом взаброс. При нормальній зимової ловлі судака, клювання починається десь із середини лютого, коли річки потихеньку починають розкриватися, перш за все в гирлах проток, струмків, що потрапляють у річку і з околиці можна досить успішно ловити судака. Ловля судака взимку проводиться, найчастіше, на живця, рідше на блешню, на ямах – ще рідше. У деяких місцевостях (наприклад, на Волзі) блесненье обходить по кількості видобутку навіть ловлю на живця. Блесненье судака нічим не відрізняється від блесненья окуня. Також можна ловити судака взимку самоловами (на живця), що буває дуже навіть добутливим. Взагалі прямим призначенням самолова є лов білорибиці. Про конструкції цієї снасті ви можете дізнатися з розділу «Білорибиця». http://rubka.in/zimomova-ribolovlya/...ka-vzimku.html |
Про підгодовування
http://i.piccy.info/i7/65d3bcbf78670...00x293_240.jpg Як не згадати дитячі роки, коли багато хто з нас проводили літні канікули в селі у бабусі. І головними нашими розвагами було гра в футбол, дитячі гойдалки і, звичайно ж, риболовля. Багато рибалки тоді, рибалячи багато років, ніколи не використовували звичайну підгодовку. І так завжди риби вистачало з надлишком, а виїхати з риболовлі без багатого улову міг лише закінчений ледар, або феноменально невдачливий чоловік. У такому випадку і, правда, зовсім нема чого було зайвий раз створювати собі проблеми і витрачати час на складання підгодовування. Але це було раніше. А в наш час навіть малі діти, хитні на дитячих гойдалках amalfy, вже знають, що риболовля без підгодовування практично неможлива. А зараз якщо й припустимо рибалити без підгодовування, то тільки на водоймах, абсолютно не зачеплених рибалками або ж у тих, в яких риба буквально кишить. На жаль, нерозумне виловлювання риби, протягом багатьох років включаючи самих дрібних мальків, виснажило рибне багатство багатьох водойм, розташованих поблизу від не тільки великих міст, а й навіть невеликих сіл. Тому сьогодні любителі рибної ловлі чіпляються буквально за будь-яку можливість хоча б трохи підвищити свій шанс повернутися додому з гідними рибними трофеями. І багато рибалок по праву вважають підгодовування ідеальним варіантом. Що ж являє собою підгодовування? Це маса їстівної суміші, що складається з декількох компонентів. Компоненти та їх кількість може дуже сильно відрізнятися – від 2-3 до 30-40, в залежності від професіоналізму рибалки і місця рибної ловлі. Прикормка представляє собою спеціальну суміш, яку розкидають у місці рибалки, щоб привернути увагу риби до цього місця, а значить і відчутно підвищити свої шанси на щедрий улов. Складається підгодовування з самих різних компонентів, які можна розбити по групах і класифікувати їх приблизно так: 1) Ароматизатор – інгредієнт, що привертає рибу до даного місця апетитним запахом (анісові краплі, валеріанові, згіркле рослинне масло, кров); 2) Кормова частина- Саме те, що затримує підійшла на запах рибу саме на цьому місці, підгодовуючи її (хліб, тісто, зерна, черв’яки, шматочки м’яса, риби, мальки); 3) Сполучне – утримує підгодовування в одному місці, не дозволяючи їй відразу розмитися водяним течією (борошно, мелений геркулес, вівсяне толокно, глина); 4) Барвники – завдяки ним підгодовування набуває більш помітний і привабливий для риб колір (кров, розім’ята варена кукурудза); 5) Обтяжувачі – тягнуть підгодовування на дно, дозволяючи їй лягти ближче до місця лову, і не дає течією відносити її у сторону (глина, пісок); 6) Смакові добавки – додають підгодовуванні більш привабливий смак (сушений і мелений бісквіт, какао, цукор, кокосова стружка), 7) Каламутячи речовини – створюють навколо підгодовування каламуть, яка приваблює більшість видів риб – дрібних і травоїдних в пошуках живності, яка живе в донному грунті, великих і хижі – у пошуках травоїдних і дрібних (какао, глина, сухе молоко, яєчний порошок). Саме з цих основних компонентів можна створити різні підгодовування. Змішувати їх можна в різних пропорціях, залежно від місця рибної ловлі, інтенсивності, ландшафту дна, кількості риби, часу сезону, виду риби, часу дня і року і безлічі інших чинників. Але про все це краще прочитати в спеціалізованих довідниках. Тут наводимо тільки самі загальні поняття про створення прикормки і її використання. Отже, як же відбувається процес створення підгодовування? Приміром, ви вже зібралися на риболовлю. Точно знаєте, що рибалити доведеться в річці зі слабким перебігом, з частими вирами і вашою основною здобиччю повинна стати плотва, краснопірка і лящ. Виходячи з цього, і складаємо підгодовування з відповідних компонентів. Якщо рибалити будете на травоїдних риб, значить берете відповідні ароматизатори і кормову частину. Найкраще підійдуть анісові краплі і хліб, можливо з додаванням розпареній пшениці та консервованої кукурудзи. Цілком можна додати і сильно розварену дрібну картоплю. У якостістве сполучного матеріалу чудово підійде і звичайна глина. Адже крім сполучного елемента, вона буде виконувати і функції обважнювача. Це досить важливо, якщо ви рибалите в місцях з досить сильною течією. Можна сюди ж додати трохи какао. Завдяки цьому, ваша суміш не тільки придбає солодкуватий присмак, який любить більшість травоїдних риб, але й буде піднімати навколо себе каламуть, яка, напевно, приверне рибу. Отже, скориставшись цими порадами і багатьма іншими, які можна знайти в книгах по рибалці або ж пошукавши хороші теми в Інтернеті, ви напевно зможете скласти гарну прикормку і завжди приїжджати з риболовлі з прекрасними рибними трофеями. http://rubka.in/texnika-lovu/pro-pidgodovuvannya.html |
У темі 1 долучень
Вибір блешні на ляща
Долучення 7266 Вибір блешні на ляща залежить від того, на якій воді ви збираєтеся рибалити. Для ділянок водойм з глибиною в три-чотири метри і не сильним плином краще всього вибирати мормишку «краплю», «мурашок», «сочевицю», «грушовидну» невеликих розмірів. Якщо глибина води велика, то віддавайте перевагу більш важким приманкам, також витягнутої форми. Краще всього, якщо отвір, в який ви будете просовувати волосину, буде знаходитися під кутом у сто двадцять градусів, або ж воно повинно бути перпендикулярним. Для глибини в чотири-вісім метрів вельми популярною стала комбінація мормишок з дрібними нахлистовими мушками, коли на гачки основних принад наживлюються насадки. У таких випадках підгодовування практично позбавлене сенсу. Також вибирати мормишку на лящів потрібно з урахуванням погодних умов. Фахівці рибного лову вважають, що універсальні приманки мають чорні і сірі кольори. Однак найчастіше при похмурій погоді і на глибинах краще спрацьовують блешні світлих кольорів. Нерідко використовується комбінація кольорів і матеріалів. Наприклад, мідь і свинець, свинець і латунь. Крім того, ви можете спробувати блешні комбінованого забарвлення з вольфраму. Вироби кольору червоної міді або золотаві більш уловисті восени і навесні. У зимові дні на спокійних водоймах вам варто вибрати блешні на ляща середніх розмірів. В останні роки все більше рибалок віддають перевагу ловлі на мормишку без насадок. І тут головне – характер коливань і їх частота. Як безнасадкі дуже добре показав себе «чортик» і «коза» темних кольорів. В якості ж насадки на мормишку для ляща сьогодні вибираються самі різні приманки – гнойові хробаки, мотиль, опариш і підлистник. Це може бути навіть шматочок ПСБ-С-35, хоча улов він вам навряд чи принесе. Якщо ви вибираєте хробака, то насаджуєте його так, щоб не було довгого кінця. У будь-якому випадку, при лові ляща на мормишку вам також варто скористатися різноманітними підгодували. Вибирайте ті, чию основу становить ваша насадка. Не забувайте і про те, що не менш важлива сама гра мормишкою. http://rubka.in/lyashh/vibir-bleshni-na-lyashha.html |
Страви із сьомги
http://i.piccy.info/i7/ec7bed594ba4a...00x225_240.jpg Сьомга – це одна з найсмачніших і ніжних риб, страви з неї завжди відрізняються тонким смаком і вишуканим ароматом. Якщо ви хочете побалувати себе або пригостити своїх друзів і знайомих прекрасної їжею, то кращої їжі, ніж стейк із сьомги, вам просто не придумати. Ще одна перевага цієї страви полягає в тому, що приготувати його дуже легко, з цим завданням може впоратися і той, хто ніколи нічого складнішого яєчні власними силами не виготовляв. Страви із сьомги з гарніром, наприклад, картопляним пюре або запіканкою, припадуть до смаку найвимогливішому гурману. Але розглянемо докладніше перший варіант. Вам знадобляться коренеплоди, які необхідно буде порізати на дрібні частини. Далі в маленькій каструлі розтопіть картоплю, додайте туди мед або цукровий пісок, і гарненько перемішайте. Покрийте овочі водою або краще всього м’ясним бульйоном, накрийте кришкою і проваріть до напівготовності, протягом цього часу ви цілком можете переглянути тури в Домбай вихідного дня. Після цього приготуйте саме пюре. Наступний етап – приступити до виготовлення найбільшого блюда з сьомги. Візьміть філе і доведіть його в духовці до готовності. Не забудьте скропити шматки лимонним соком, додати солі і перцю. Якщо ні гриля, ні духової шафи у вас немає, то шматки сьомги можна просто обсмажити на сковороді в невеликій кількості оливкової олії. До приготовленого рибного блюда чудово підходить соус з йогурту, кропу, естрагону, лимонного соку, оливкової олії, солі і перцю. Чудовим доповненням до такого блюда з сьомги стане хороше біле вино. У цілому ж можна сказати, що ця порода чудово підходить і для запікання, і для смаження. Юшка з неї здатна порадувати буквально будь-якого цінителя кулінарії. Дуже улюблені в нашій країні і шашлички, приготовлені з даної риби. Вони виходять на подив ніжними і соковитими, не поступаючись в цьому сенсі ні свинині, ні курки. Сьомга – це продукт, який передбачає величезну різноманітність страв, страви з неї чудово підходять для урочистих подійий, і свят. http://rubka.in/recepti/stravi-iz-somgi.html |
Дивна риба дракон.
http://i1.i.ua/prikol/thumb/9/4/512049.jpg Виявляється, у світовому океані мешкає чимало видів живих істот, про які, ми навіть не здогадуємося. Недавно біологам вдалося виявити раніше незнаний для науки вид риб, повідомляє журнал PLoS ONE. Риба-дракон – саме так фахівці назвали унікальну рибу у якої зуби ростуть прямо на язиці. Вона має невеликий розмір, приблизно 20-25 см, тому не є небезпечною. Від початку масштабного проекту «Опис морського життя» (оригінальна назва «Census of Marine Life»), що стартував ще 10 років тому, вченим вдалося виявити сотні нових унікальних видів морських жителів. |
Види карася
http://i.piccy.info/i7/9f39c74704088...778164_240.jpg Відмінності круглого від довгастого: круглий карась він ширший, має горб трохи вище лоба і має розмальовку темно-або червоно-золотистого кольору, довгастий же відрізняється більш довгим тулубом, не має «горба», розфарбовування його луски коливається від сріблястого до сріблястого з темним відтінком , хвіст сильно обрізаний з середини. Але що цікаво і той і інший вид може жити в одній і тій же місцевості, тобто вони люблять тихі води стоячі заплави, «повільні» ріки. Але довгасті все-таки частіше зустрічається в річках і великих озерах, через що дістав «кличку» річкового або озерного карася. Срібний ж карась відноситься до іншого виду через його відмінності в питаннях форми тулуба, деяких змін форми голови. Підвидом довгастого карася є степовий карась, який має менші габарити і однією з головною причиною цього є їх середовище проживання, а саме маленьких озерця, але у величезних кількостях, через що риба постійно голодна. Степовий карась також має деякі зовнішні відмінності від звичайного золотистого і має загострену голову, спинний плавець майже у хвоста, зустрічаються темні плями на тілі риби. На даний момент проживання та довгастого та круглого карася однакове, тобто вони водяться майже на всій території Росії і в однакових пропорціях. http://rubka.in/karas/vidi-karasya.html |
Удосконалення коробки для спінінгових приманок
Під час однієї риболовлі я виявив дуже цікавий спосіб для зберігання приманок в коробці. Мова йде про штучні приманки для спінінгу, спосіб зберігання яких, впливає на їх ефективність. Те, що я побачив, змусило мене написати цю статтю ... Кожен, хто захоплюється спінінгом знає, що приманки можуть добряче "попити крові". На ринку та в магазинах є дуже багато різноманітних коробок, які полегшують їх зберігання і транспортування. Особисто я, однак, не зустрівся з рішенням, яке б в повній мірі задовільняло мене. Завжди мої приманки, під час подорожі охоче грасували по коробці, утворюючи міцну непрацездатну мішанину. Під час однієї риболовлі був дуже здивований, коли побачив рішення, яке використовував мій хороший друг. Я був здивований, що раніше не додумавя до цього сам... Мова йде про виконання простих надрізів в нашій коробці, які дозволяють прикріпити приманки таким чином, що вони тримаються дуже стабільно і не літають по всій коробці. Нижче наочне зображення - це вид зверху: Червоні лінії то власне надрізи, які можна зробити звичайним ножем, або за допомогою натфіля, чи ще краще полотна ві ножовки по металу. У ці розрізи, які повинні бути глибиною кілька міліметрів (близько половини сантиметра), закріплюємо приманку - краще за гачок, або за елементи, що поряд з гачком, щоб приманка була стабільною. Розмір, частота і місце розміщення надрізів то відносна річ, Ви повинні обрати їх самостійно в залежності від коробки що у вас є. Але як би Ви не зробили - переконаний, що і так ефект буде відмінним! http://gonefishing.org.ua/lovlya-ryb...govyh-prymanok |
Рибальський жилет як шлях до зручної та практичної риболовлі
Риболовля приносить нам не тільки задоволення та відпочинок. Крім цього, це фінансові витрати, пізнання, необхідність комбінування рішень. Багато рішень народжуються в процесі проб і помилок. Дуже важливим питанням на рибалці є зручність і практичність. Тому я вирішив розглянути риболовний жилет, як один з необхідних засобів на шляху до зручної та практичної риболовлі. Перш за все слід сказати , що рибальське спорядження повинно тісно відповідати методу ловлі риби. Так спорядження спіпнігіста буде відрізнятись від того, що потрібно поплавочнику. Однак, у кожному з цих методів, знаходить своє місце риболовний жилет, який, мені особисто видається дуже гнучким рішенням. Переваги які Ви отримуєте при використанні рибальського жилета: - Перш за все ви повинні знати, що риболовні жилети забезпечені численними кишенями, відділеннями, в яких ми можемо розмістити кілька «компонентів» приготованих для нашого методу ловлі риби. Часто буває, особливо, при спінінгуванні, що ми проходимо великі відстані. Але при цьому, далеко не завжди мусимо переносити с собою все наше спорядження. В такому випадку, щоб взяти з собою тільки необхідні компоненти, які можуть знадобитися, наприклад набір приманок, достатньо просто покласти їх у кишеню риболовного жилету. - Добре підібраний і споряджений жилет економить нам багато часу. Нам не потрібно кожного разу при зміні приманки досягати до ящика, чи рюкзака пильно видивляючись і перебираючи купу окремих елементів. Досить досягнути кишені, щоб знайти свою річ. - Крім того, хороший рибальський жилет, також підвищує вашу безпеку. У разі використання непромокаючих жилетів при випадковому падінні в воду це значно менш небезпечно. Також, в жилеті можна приховати документи, гаманець, телефон - не турбуючись, що ми втратимо їх, або вони потраплять у воду. Недоліки: - Перш за все, щоб насолоджуватись додатковою функціональністю мусимо потратитись, в принципі ситуація така ж, як і з будь-яким рибальським спорядженням. - Влітку жилет може виступати додатковим одягом, тому буває просто жарко. - Неправильно підібраний жилет може бути громіздким і тоді його корисні якості губляться. Купівлю жилета можна порівняти з купівлею авто. Пішовши на авторынок Ви ж не купуєте перше зустрічне авто, а обираєте під Ваші цілі, вподобання, таке яке Вам підійте. Так і тут, перш ніж купити жилет варто добре замислитись для чого, оглянути кілька моделей, спробувати порухатись в ньому і, що важливіше - побачити розподіл кишень. Це основне питання, тому що Ви купуєте жилет для того, щоб зручно рибалити, і не думати постійно про те, де заховані ваші улюблені приманки, чи ніж чи екстрактор і т.п. http://gonefishing.org.ua/lovlya-ryb...noyi-rybolovli |
Вплив погоди на клювання риби
http://gonefishing.org.ua/sites/defa...es/fishing.jpg Риба добре клювала вчора і буде клювати завтра... Жарт, але як відомо в кожному жарті є лише доля жарту. Немає такого рибалки, який би не замислювався чому в одних випадках риба клює добре, а в інших погано. Спробуйте спитати будь-якого рибака якому сьогодні не пощастило з уловом, і він може назвати десятки причин - не та фаза місяця, не той вітер, хмарно, чи навпаки ясно, тиск малий і т.д. При чому, версії рибалок можуть кардильно відрізнятись, але в основному всі невдачі так чи інакше пов'язують з погодою. Так що це? Просто виправдовування чи все таки є залежність активного клювання риби від погодних умов. Я доволі давно веду рибальський щоденник, і щоразу після риболовлі, окрім іншого, заношу також дані і про погоду. Якось спробував узагальнити кількарічні записи щоб зробити певні висновки. І що ж? Залежність активності рибного клювання від погоди є, але по-перше вона різна для різних місцевостей, по-друге ця залежність різна для різних видів риб, і по-третє взагалі говорити про це однозначно неможливо, оскільки характер клювання залежить від безлічі різних факторів і умов і виділити залежність тільки від погоди можна лише приблизно. Однозначно можна сказати наступне, що в більшості випадків погано позначаються на клюванні різкі зміни погоди. Якщо вчора світило сонце, а сьогодні дощ "як з відра" і температура впала на кілька градусів, то клювання швидше за все буде слабким. У такий переломний для погоди момент риба малоактивна. Вона найчастіше стоїть на місці, або мало пересувається. Таким чином, краще клювання спостерігається в стійку тривалу погоду. Далі дослідження моїх записів, та в принципі як і попередній висновок, збігаються з встановленими уявленнями про вплив погоди на клювання риби. Оскільки це може бути корисним для новачків рибної ловлі то наведу їх тут. Найбільш вдала рибалка, трапляється, як правило в період довготривалої нежаркої безвітряної погоди, яка зрідка переривається короткочасними дощами, а також під час стійкої помірно-похмурої, але не дощової погоди. У спекотну безхмарну й безвітряну погоду клювання більшості риб вдень абсолютно відсутнє й з'являється лише вдосвіта та в сутінки; перед грозою є досить великі шанси на появу короткочасного клювання, яке, як правило під час грози переривається і знову поновлюється після неї, якщо зливові потоки не сильно скаламутити воду в прибережній зоні водоймища. У період затяжних дощів слабке клювання риб можливе, зазвичай під час перерв у випаданні опадів, якщо одночасно припиняється або слабшає вітер. У періоди нестійкої, часто мінливої погоди клювання риби не постійне і, як правило, короткочасне. У зимовий час, успішній рибній ловлі сприяє стійка морозна або з відлигою погода без снігопадів і хуртовин, а також супутніх їм сильних вітрів і різких перепадів атмосферного тиску. В період відкритої води риба не клює під час штормових вітрів будь-якого напрямку й різких змін атмосферного тиску. Найбільш тривалі перерви в клюванні риб спостерігаються при холодних вітрах північних і північно-східних напрямків, що викликають значне похолодання й перемішування води за рахунок посилення вітрових течій. Хоча, знову ж таки, є місцевості чи окремі водойми де краще клює саме під час цих холодних вітрів, це також може залежати і від пори року. Добре клювання риби спостерігається в основному при нормальному атмосферному тиску. Клювання погіршується при пониженні тиску й, навпаки, поліпшується при його підвищенні. Нерідко буває й так, що при тривалому (протягом багатьох днів) збереженні зниженого атмосферного тиску риби пристосовуються до нього й починають клювати, але, як правило, значно слабше звичайного. Знаючи прогноз погоди на найближчі дні, можна приймати рішення про поїздку на рибну ловлю. Однак необхідно пам'ятати, що метеорологічні зведення, передані по радіо і телебаченню, і прогнози погоди, що повідомляються в пресі, даються для відносно великих районів країни. Тому слід використовувати місцеві метеорологічні ознаки погоди. Як знайти такий прогноз в інтернеті? Та надзвичайно просто, зробіть відповідний запит в пошуковій системі, для прикладу - "погода в омске". І ще раз повторюсь. Все це умовно, і на клювання риби крім погоди впливає ще безліч різних факторів, Крім цього, погода не однаково впливає на різні види риб, та в різних місцевостях. Хоча, звичайно, якщо Ви належите до тих щасливчиків, що можуть обирати день риболовлі в залежнгсті від погодних умов, то варто її врахувати. Я ж, як правило, рибалю що називається "коли виходить", а тому на погоду не зважаю, адже так і взагалі можна не попасти на рибалку, а я так не можу... http://gonefishing.org.ua/sites/defa...es/fishing.jpg |
Ціленаправлена ловля верхівки по останньому льоді
http://gonefishing.org.ua/sites/defa...s/verhivka.jpg Зазвичай верхівка не належить до тих риб зя якими ми полюємо взимку, адже в цей час вона менш активна як окунь чи скажімо плотва. Але, ближче до весни, коли починається танення снігу, відбувається різке підняття її активності, при правильному підході, улови можуть бути дуже непоганими. Верхівка зимує в глибоких місцях, особливо полюбляючи місця з невеликою, ледве відчутною течією. Вона збирається в великі зграї, та розташовується впівводи над ямами і вирами. Протягом всієї зими, клювання цієї риби носять випадковий характер, і ловити її ціленаправлено не має змісту. Але, як тільки перші талі води почнуть освіжати застояні зимові водойми, верхівка підходить до місць впадання річок і струмків. Вода, стікаючи під ще досить міцний лід, несе в собі не тільки кисень, а й всіляке сміття, серед якого риба знаходить їжу. Цей час і є тим моментом коли варто націлитись на ловлю верхівки. Тут потрібно сказати, що часом з якихось причин верхівка залишається на своїх зимувальних стоянках до повного сходу льоду, але при цьому так само починає клювати. Тому, коли водойма добре знайома, для початку потрібно спробувати ловити на ямах, пропонуючи приманку у верхніх і середніх шарах води. У разі незадовільного результату, слід переміститися ближче до берега і спробувати пошукати її в гирлах струмків, що впадають у водойму, або під високим берегом. При пошуку місця стоянки верхівки, врахуйте, що навесні вона занадто близько до берегів та до впадаючих струмків чи річок не наближається, очевидно у зв'язку з зимовим занепадом сил. Тому потрібно обирати місця де основний потік течії вже значно ослаб, а глибина в цьому місці була б не менше трьох метрів. На мілководді в такий час верхівка практично також не з'являється. Якщо вже Вам пощастило знайти таке місце де тримається багато цієї жвавої рибки, то можете розраховувати, що вона буде там до повного сходження льоду. Снасті повинні відповідати розмірам цієї невеликої рибки. Втім, застосування дрібних мормишок вже саме по собі диктує застосування найтонших жилок і відповідних оснасток. Ловля проводиться як на поплавок так і на мормишку. Більшість, однак, все-таки надають перевагу ловлі на мормишку, оскільки переважно це досить динамічна ловля, по-друге клювання верхівки дуже стрімкі і вчасно зреагувати на них з поплавком важче, по-третє щоб утримати рибу біля лунки потрібно весь час підсипати прикормку, а вона на морозі налипає на поплавки і дуже заважає слідкувати за клюваннями. Для успішної ловлі верхівки, як вже було сказано, необхідна прикормка. Справа в тому, що ця моторна рибка, перебуваючи в товщі води, постійно рухається по колу, діаметром 10-15 метрів. Можна, звичайно, насвердливши десяток лунок, постійно переміщатися від однієї до іншої, але це досить втомливо. Простіше утримувати зграйку поруч з робочою лункою, постійно підсипаючи в неї дрібний корм. Найкращим і доступним видом прикормки в цьому випадку будуть панірувальні сухарі або будь-яка інша суха суміш без стійкого запаху. Панірувальні сухарі вже самі по собі мають потрібний запах (більше того, інші запахи скоріше відлякають ніж приманять верхівку), при намоканні поступово тонуть, створюючи під льодом, приблизно в метрі від поверхні, привабливу хмарку і тому відмінно виконують свою роботу. При внесенні прикормки необхідно враховувати течію, яка в будь-якому випадку буде зносити легкі частинки. Але, оскільки сама оснастка для ловлі верхівки має також малу вагу і горизонт лову невеликий, це взаємно компенсується. Для лову верхівки застосовують дрібні вольфрамові мормишки з підсаджуванням мотиля або личинки реп'яха. Проводка має слабовираженний характер, опускання і підйом з невеликими поштовхами. Іноді гра і зовсім не потрібна, і верхівка відмінно реагує на мормишку, що висить у товщі води і злегка погойдується на слабкій течії. Головне, визначити ефективний горизонт ловлі, який становить приблизно півметра, і може знаходитися під самим льодом, в метрі від поверхні або впівводи. Це визначається дослідним шляхом і в процесі ловлі змінюється дуже рідко. |
Особливості зимової ловлі ляща на легкі приманки
http://gonefishing.org.ua/sites/defa...cha_vzymku.JPG При зимовій ловлі ляща дуже важливо правильно налаштувати снасть. Основне це домогтися того, щоб приманка плавно опускалася вниз. Деякі рибалки надають перевагу плоским, легеньким варіантам мормишок з підсаджуванням декількох мотилів, мотивуючи це тим, що при пошуку корму лящ втягує в себе все, що більш-менш схоже на живий організм, тому втягнути легку мормишку йому набагато простіше, ніж важку вольфрамову. Бувають, правда, варіанти, коли лящ тільки злегка втягує приманку губами, при цьому кивок або поплавок трохи сіпаються - і все. В даному випадку закритий наживкою гачок краще: якщо наживка не викликала у ляща підозри, він може після кількох пробних хваток врешті решт грунтовно схопити її. А якщо лящ зауважив підступ? Професіонали лящатники, знають, що після декількох хитань або смикань поплавок чи кивок потім надовго може завмерти. Знаючи цей прийом ляща, рибалки зі стажом роблять підсічку під час посмикування, що називається наобум. Хоча це не завжди дає результати, тут все залежить від якогось внутрішнього чуття, пояснити це не можлив,о оскільки це набувається тільки з досвідом. Зимова наживка для ляща - це, як правило, мотиль, точніше пучок мотилів, оскільки підлящик і лящ краще бере об'ємну наживку. Якщо у вас є заготовлений з осені гнойовий черв'як, то обов'язково прихопіть його з собою на риболовлю в затяжну відлигу. Саме в такий період середній, надітий гармошкою черв'як, а краще гроно дрібних черв'яків, будуть для ляща більш привабливою наживкою. Там, де ляща небагато, корисно ловити на бутерброд мотиля і дрібного опариша або бутерброд мотиля та реп'яхів. Світлі личинки виділяються на дні і краще приманюють до себе рибу. Де тільки, і в яких тільки умовах не приходиться бувати рибалкам в пошуках рибальського щастя. Це і гори, і хащі, і болото, і сніг, і дощ, і сонце. Нажаль, при цьому частенько потерпає наша техніка, в даному випадку мова йде про телефони. В кого, наприклад, телефон не купався? А залишатись на зв'язку - дуже важливо. Щоб позбутись таких пробем купуйте спеціальні защищенные телефоны, вони не бояться ударів, води, снігу, не царапаються, ще й батарея довго тримає. http://gonefishing.org.ua/sites/defa...yashcha_vzymku |
Зимова ловля ляща на мормишку в півводи
http://gonefishing.org.ua/sites/defa...ash_vzymku.jpg Взимку лящ проявляє найбільшу активність під час відлиги і по першому льоді. Проте, активність ця умовна і в цілому можна сказати, що великий лящ по першому льоді клює непередбачувано. А ось підлящик постійно пересувається в пошуках корму. Часто його зграї тримаються в півводи над ямами і вирами. Це залежить від водойми, вірніше від умов які в ній склалися, пори року, погоди і ще ряду інших не менш важливих чинників. Підлящик завжди шукає корм на своїх улюблених місцях, але якщо не знаходить його, починає пошук інших місць, вибираючи ті шари води, які в даний час можуть підходити йому по температурі, насиченості киснем, атмосферного тиску, швидкості течії, замутненістю води і наявності корму. Для того щоб зимова риболовля була комфорною, і Ви не думали як зігрітись, і як не простудитись радимо Вам використовувати термобілизну, адже вона призначена для того щоб гнучко реагувати на температуру тіла. Тобто сидячи на місці, термобілизна буде зберігати тепло Вашого тіла, а при активному пошуку риби - буде відводити лишнє тепло та не допустить до спітніння. Термобілизну від ведучих світових брендів можна знайти тут -> термобелье киев купить. Для того щоб ловля ляща була вдалою, потрібна вудочка з легким регулюванням оснащення, призначена для ловлі на різних рівнях. У цьому випадку часто виручає тандем мормишок: нижня ставиться важка, типу "уралки" або "краплі", але найчастіше "чортик" чорного, темного або матового кольору. Для другого ярусу можна вибрати мормишку з більш широкого ряду моделей. Це може бути і полегшений "чортик", і "мураха", і "дробинка". Важливо, щоб гачок був довшим. Верхня мормишка закріплюється на основній жилці двома способами: ковзним або жорстко фіксується на другому повідку. Вважається, що ковзна оснастка краща, оскільки в цьому випадку буває менше зачепів. Гачки також підбираються специфічні. Часто використовують гачки з підігнутою цівкою або загнутим всередину кілечком № 3-4. Вони з успіхом замінюють верхню мормишку, якщо на них надіти кольорову намистинку, а також шматочок (коричневого, червоного, оранжевого, чорного) кембрика або поролону. Останнім часом з'явився тандем блешні з дрібною нахлистовою мушкою, на гачок основної приманки наживляють наживку. Ловлять таким оснащенням в півводи, на глибині 4 - 8 м. Прикормка в даному випадку малоефективна, хоча при ловлі поперемінно в декількох лунках їх не зайве заздалегідь підгодувати невеликою кількістю мотиля. Гра мормишкою залежить від досвіду, навичок і пристрастей самого рибалки. |
Нескладні правила поведінки на льоді які убережуть Вас від неприємностей
http://gonefishing.org.ua/sites/defa...un_z_lyodu.JPG На календарі кінець січня, нарешті зима на законних підставах вступила у свої права і на більшості водойм України радісна подія для любителів зимової рибалки - першоліддя. Це пора доброго клювання і привід нарешті «розчохлити» зимові снасті, що припадали порохом упродовж літнього сезону і здавалось, що вже не пригодяться в цьому році. Але саме цей період найнебезпечніший, адже крига може виявитися затонкою, щоб витримати вагу людини, про що і попереджають працівники МНС, а служби новин раз по раз розказують про трагічні наслідки такої риболовлі. Ми ж не будемо Вас лякати, чи відговорювати від такої бажаної пори, але вважаємо своїм обов’язком розповісти декілька нескладних правил, засвоївши які Ви уникнете прикрих несподіванок. - Якщо товщина льоду менша за 5- 7 сантиметрів - виходити на водойму небезпечно. Надійний лід зазвичай має блакитний, зеленуватий відтінок. - Заходити на кригу і виходити на берег безпечніше у місцях, розташованих над мілиною, і таких, що не вкриті снігом. Пересуватись тонкою кригою краще по протоптаних доріжках. - Поодинці у цей період рибалити ризиковано. Якщо рибалите компанією, то не скупчуйтесь щільно в одному місці. Якщо йдете по кризі групою - пересувайтесь поодинці ланцюгом, дотримуючись інтервалу не менше як п’ять метрів. Перед виходом на тонкий лід обов’язково запасіться шматком мотузки довжиною 10-15 метрів. - Дуже небезпечно випробувати на міць кригу на річці. Оминайте місця зі швидкою течією, місця де впадають струмки і ті, де скидають відпрацьовану теплу воду. Не наближайтесь до тріщин, підталин, в мерзлих у кригу гілок, водоростей, очерету. - Для рибалки з льоду використовуйте спеціальні палатки для зимової риболовлі, а звичайні туристические палатки не підходять для цього оскільки вихід і огляд у них затруднений. - Верхній одяг щільно не застібайте, а лямки рюкзака надіньте на одне плече: у разі чого має бути можливість швидко від них звільнитися. - У підозрілих місцях перевіряйте товщину криги за допомогою пешні. Але бийте не прямо перед собою і під ногами, а дещо у бік. Якщо лід пробивається з одного удару, негайно повертайтеся назад. - Крига проламується миттєво зазвичай на «останньому» льоді, натомість на першолідді пролому передує її просідання й характерне потріскування. Якщо ви помітили такі ознаки, негайно повертайтесь і йдіть до безпечної ділянки своїми власними слідами. |
Під Москвою знайдено рибальські знаряддя часів мезоліту які являються найстарішими у Європі
http://gonefishing.org.ua/sites/defa...amosttya-2.jpg Міжнародна група археологів під керівництвом Іспанської національної дослідницької ради виявили в Підмосков'ї неводи та рибні пастки віком понад 7 500 років. Знахідка важлива не тільки тим, що це одні з найстаріших рибальських пристосувань у Європі. Виявляється, жителі цього регіону не практикували сільське господарство майже до самого залізного віку. Тим цікавіше буде зрозуміти, яку роль відігравала риболовля у їхньому житті. Як зазначає керівник проекту Ігнасіо Клементе, до цих пір вважалося, що мезолітичні групи мали тільки сезонні стоянки, але, судячи з нових знахідок, мешканці басейну річки Дубни рибалили на одному місці постійно і в мезоліті, і в неоліті. За словами дослідників, жителі поселення Замостя-2 воліли полювати влітку і взимку, рибалили протягом весни і початку літа і збирали урожай лісових ягід у кінці літа і восени. «Ми вважаємо, що риба грала важливу роль в економіці тих суспільств, тому що це був універсальний продукт: його легко зберігати у висушеному або копченому вигляді», - підкреслює пан Клементе. У ході трирічних розкопок, що щойно завершились виявлено кілька типів об'єктів: побутові предмети (ложки, тарілки і т. п.), знаряддя праці, а також зброя для полювання й рибальські снасті. Всі вони виготовлені з кременю і інших каменів, кістки та дерева. Дослідники відзначають складність рибальських інструментів: вони створювалися спеціально для різних методів риболовлі. Особливо добре збереглися дві великі пастки, що є чимось на зразок плетених кошиків. Плюс до того знайдені гачки, гарпуни, грузила, поплавці, голки для плетіння та ремонту сіток, а також ножі з лосиних ребер для чищення риби. Одна з чудових особливостей Замостя-2 - прекрасне збереження (завдяки торфовищам) органічного матеріалу: дерева, кістки, листя, екскрементів і особливо риб'ячих останків. Можна робити висновки про відсоток риб'ячого білка в раціоні стародавніх людей. Крім того, ймовірно, вдасться встановити, які види ловилися, в якій кількості, в який час, а звідси - яку роль в економіці відігравало рибальство. Поселення було відкрито в 1980-х при будівництві каналу, частиною якого стало русло річки Дубни (Оксько-Волзький басейн). Замостя-2 має чотири археологічних шари: два мезолітичних (5900-5100 роки до н. Е..) І два неолітичних (4800-3500 роки до н. Е..). Що не говори, а зараз набагато простіше подорожувати, досліджувати, чи вести археологічні розкопки як в даній статті. Раніше потрібно було все детально планувати, адже вийшовши за межі бюджету отримував багато проблем. А тепер на допомогу приходять банки такі як eximb.com: замовив послугу "перевод денег" та й все, досліджуй чи подорожуй далі. |
Ловля щуки навесні
http://gonefishing.org.ua/sites/defa...pinnerbeyt.jpg Зима цього року в наших широтах видалась якоюсь вже зовсім не впевненною, невеличкі морози чергуються потепліннями та рясними дощами, більшість річок ще так і не вкрились кригою достатньо міцною щоб потішити себе зимовою риболовлею. І хоча метереологи передають похолодання, про те воно має бути не довготривалим, та й вірити метеорологам те саме, що й політикам. Так чи інакше зима впевнено йде до заваршення. А прихід весни, це радість для кожного рибалки, але особливо радіють відкритій воді справжні спінінгісти. Першу рибу яку найчастіше ловлять навесні на спінінг, це щука. В даній публікації розглянемо стратегію і тактику пошуку зубастої красуні щуки на природних водоймах, а також розберемось які приманки підібрати для ловлі щуки навесні, щоб завчасно і в повній мірі підготувати свої снасті до цього сезону, і при першій же можливості не втрачаючи часу - на водойму полювати на зубасту з спінінгом ( а це вже ось ось, поскоріше б...). Нерест щуки на території України відбувається в березні, рідше на початку або в середині квітня, це залежить від темпаратури води яка повинна досягти 3-6°С; в озерах нерест відбувається дещо пізніше. Хижачка, готуючись до нересту підходить на мілководдя ще під льодом. Найбільш-інтенсивно нерест відбувається при температурі води 7-13°С. Нереститься щука невеликими зграями,зазвичай по три-чотири особини, з яких одна самка. Раніше всього метають ікру молоді (трирічні), пізніше всього найбільші представники. Після нересту щуку в першу чергу необхідно шукати на малих річках та затоках. У річці або водосховищі будь-яка доросла хижачка володіє своєю ділянкою для полювання, площа якої залежить від розміру щуки, від 20-30 кв.м. для невеликої щуки-трав'янки і до 50-70 кв.м. для великої форватерной щуки. Зайнята ділянка звільняється лише при витісненні хижачки більш великою рибою, вилов господині ділянки рибалкою, або, також, територія може тимчасово здаватися в оренду ситою щукою, яка перетравлює свою здобич в підводних заростях по сусідству. Своєрідна форма тіла щуки дозволяє їй розвивати високу "кидкову" швидкість в момент атаки своєї здобичі. При кидку на жертву за одну секунду, щука досягає швидкості 97 км / год, такий результат не під силу навіть найкращим спортивним гоночним автомобілям. Не дивлячись на свою обережність, щука дуже любопитна, особливо по відношенню до того, що може здатися їй харчовим об'єктом. В літературі описані випадки коли щука примудрялась нападати на механічні капкани на ондатру, які поблискували в підводних заростях, нападала і вних же залишалась. Які ж приманки використовувати при ловлі щуки весною? http://gonefishing.org.ua/sites/defa..._kolyvalku.jpg У першу чергу, це, звичайно ж коливалки. Саме на весні, після нересту старі добрі коливалки по щуці працють найкраще. Але необхідно враховувати невеликий нюанс, весняна щука найчастіше тримається на прогрітих ділянках водойми, на мілководді, тобто блешні потрібно вибирати легкі, які можна досить повільно провести на мілкому місці. Справа в тому, що після нересту щука починає трохи вередувати, вона хворіє і встигнути за жвавою приманкою їй складно, тому найчастіше ловлять щуку на середні розміри блешень. Друга приманка, яку використовують спінінгісти при веснянній ловлі щуки, це воблери, проводити яких інколи слід твічінгом або ривками. Прикладом таких уловистих воблерів, які чудово працюють навесні, можуть бути воблер Хаскі Джерк (Husky Jerk), або Damiki Lexury (Дамікі Лексурі). Це добре відомі рибалкам-спінінгістам воблери-суспендери, які затихають, завмирають в товщі води. В принципі, навесні підійде практично будь-який суспендер, який дуже повільно спливає або навпаки потихеньку тоне, цього цілком достатньо для того щоб щука підійшла і атакувала приманку. Часто після нересту, щука забивається в коряжники, зарості водної рослинності і ловити на звичайні приманки в таких місцях складно, тобто звичайна коливалка в більшості випадків збере на себе масу старої трави або зачепиться за корч. У такій ситуації має сенс спробувати ловити на спіннербейт. Це вже добре відома приманка, яка себе добре зарекомендувала саме при ловлі в «міцних» місцях. Спіннербейт має імунітет до зачепів, ну якщо не в повній мірі, то, щонайменше на 99% і в деяких міцних місцях він добре ловить саме мляву щуку. http://gonefishing.org.ua/sites/defa...hacky_jerk.jpg Також в таких місцях при ловлі щуки навесні, має сенс використовувати техаську оснастку,- це металевий повідець, грузик у вигляді кулі і офсетний гачок, наприклад з твістером. Подібна снасть фактично абсолютно не зачіпається, вона долає абсолютно всі корчі і відмінно ловить щуку. http://gonefishing.org.ua/sites/defa...ng/shchuka.jpg Як ми вже говорили, навесні щука намагається триматись прогрітих ділянок водойми, а це як правило там де мілко. Провести приманку в таких місцях буває дуже важко, на неї може чіплятись всіляке сміття, вітки, минулорічна трава та листя. В таких випадках може допомогти коливалка з одним припаяним намертво гачком та захистом від зацепів у вигляді вусиків, так звана коливалка незачіпляйка. Така блешня дуже добре працює по щуці навесні, а якщо вчепити ще й твістер на гачок, то взагалі отримаєте майже неперевершену приманку, яка добре ловить щуку саме весною, хоча і восени не слід про неї забувати. Весна, коли починається повінь, а риба починає вести себе більш-менш активно, - це надзвичайний час. Не прогавте його. В цей час рибалка спінінгіст може розраховувати на досить пристойні трофейні екземпляри хижака, не тільки щуки але й окуня, який досить таки часто кидається на здавалось би щучі приманки. І ще одне, не потрібно забувати, що щука залишається щукою, хоч у весняну пору, хоч в осінній час і рибалці слід завжди оберігати свої приманки від щучих зубів, тобто необхідно використовувати повідок. Шановні рибалки, як правило в пошуках рибальського щастя ми багато їздимо на автомобілях, і хоча ми бажаємо Вам ніколи не мати неприємностей на дорогах, все ж рекомедуємо ознайомитися як вести себе при ДТП. Юридична інформація, що є на порталі prostopravo.com.ua допоможе Вам уникнути зайвих проблем. Будьте обережні! |
|
Ловля окуня взимку на балду
http://gonefishing.org.ua/sites/defa.../balda_2_0.jpg При ловлі окуня взимку добре зарекомендувала себе приманка, що отримала назву "балда". Відразу хочу сказати, що "балда" успішно використовується також і влітку, але про це іншим разом. Зараз же поговоримо про особливості ловлі окуня на балду саме взимку. "Балда" як і решта приманок може приймати кілька форм чи модифікацій, але основний її вигляд наступний: це досить важке, грушоподібне свинцеве тіло, в вужчій (це буде верх приманки) частині якого зроблено отвір, крізь який пропускають жилку, по обидва боки якої чіпляють гачки, і зав'язують петлю. http://gonefishing.org.ua/sites/defa...ka/balda_1.jpg Розмір гачків підбирають залежно від розміру тягарця не більше його самого по довжині. Дрібні гачки будуть погано засікати рибу, а великі гачки не будуть так виразно грати. Також ця приманка може виготовлятись з вольфраму, який позволяє зробити приманку меншою за розміром, але з більшою вагою. На гачки, як правило, насаджують різнокольорові бісеринки, або кембрики. Колір самого тягарця також може бути різним, як і його вага - все це залежить від умов ловлі. Так як на балду може клюнути і щука, то іноді ставлять сталевий повідок. Але найбільш ефективна "балда" при лові окуня. Цю приманку в основному застосовують по першому льоді. Однак, ловля на неї може вестися і глухою зимою, тому що взимку часто бувають такі моменти, коли окунь активний і немає часу на насадження мотиля і опускання мормишки на велику глибину. У цьому випадку в своєму арсеналі потрібно завжди мати цю приманку, так як через свою, порівняно велику масу, її застосування в цьому випадку буде більш ефективним. http://gonefishing.org.ua/sites/defa...ka/balda_3.jpg При риболовлі на цю приманку можна використовувати звичайну вудочку для зимової рибалки, але бажано, щоб у неї була велика котушка. Так як балда вважається пошуковою снастю, то вам доведеться дуже часто пересуватися по водоймі і шукати перспективні місця для ловлі активного окуня. Кивок так само, як і на всіх інших зимових снастях, має відповідати вазі приманки. Проводку використовують наступну. Опускають на дно. Після цього піднімають і роблять невеликий удар по дну, чекаємо 2-3 секунди, і знову такий же повтор. При такому постукуванні по дну, піднімається хмара каламуті, яка добре і здалеку приманює рибу. У цій хмарі каламуті риба знаходить балду, яка своїми гачками з насадженим на них кембриком чи бісером нагадує їй дрібних водних рачків або личинок. Зазвичай якщо окунь стоїть під лункою, то він бере на 2-3 секундній паузі. Якщо ж окунь перебуває в середніх шарах води, то слід невеликими помахами вудочки з зупинками, потихеньку підніматися по різних шарах. У цьому випадку клювання відбуваються і на зупинках, і на самих проводках. Зимова ловля окуня на балду може застосовуватися також і з підсаджуванням мотиля або опариша, але головна особливість в тому, що потрібно буде постійно стежити за рівновагою приманки, тому, що, якщо Ви, переважите один кінець, то гра приманки зміниться, і вона втратить свою привабливість. Клювання при проведеннях відбуваються різних видів. Від провисання приманки до різкої зупинки. Якщо Ви помітили найменші ознаки клювання, то потрібно без зволікання підсікати. Якщо ж клювання було холостим, то не потрібно приманку кидати на дно і починати проводку заново. Опускайте її повільно з невеликим погойдуванням. І так само при першому опусканні в лунку, не робіть це швидко, а опустіть її хвилями. Балда має явні переваги перед іншими безнасадочними мормишками: - це досить важка приманка, тому швидко досягає дна навіть на великій глибині і на течії, легко проходить крізь шугу в лунці. (Ті, хто ловить на дрібні мормишки, знає, що час на опускання приманки в точку ловлі часом дуже дорого коштує.); - зазвичай, насаджувати на гачки «балди» нічого не потрібно, а це знову виграш часу, та й руки морозити зайвий раз немає необхідності; - також важливою перевагою балди є її дешевість, собівартість її виготовлення - копійки, погодьтесь порівняно з іншими приманками, коли ціни разом з снастями і необхідними аксесуарами досягають таких висот, що хоч кредит бери, це істотно економить сімейний бюджет, та й обірвати не так шкода, а тому можна сміло експерементувати. І ще одне: дуже корисно при ловлі на «Балду» час від часу опускати в лунку і прикормку у вигляді мотиля або, ще краще, мормиша. Тоді зграйка окуня буде постійно крутитися біля лунки і активно брати на приманку. Ловля окуня на Балду дуже цікава і має великий спектр своїх секретів, який кожен рибалка виробляє сезонами на своїх улюблених водоймах. Так що ця інформація мала частина того, що можна дізнатися про цю надзвичайно вловисту і ефективну приманку. |
Рибалок в Україні закликають не виходити на лід
http://gonefishing.org.ua/sites/defa...ce-fishing.jpg Український гідрометерологічний центр рекомендує рибалкам і любителям зимового відпочинку не виходити на лід, так як він ще не сформувався повністю. "На водних об'єктах лише візуальний лід який не дає можливості виходити на нього, тому що товщина льоду ще не наросла до того рівня, щоб могла безпечно витримати людину", - повідомила начальник відділу гідрологічних прогнозів Укргідрометцентру Вікторія Бойко на прес-конференції. Також Вікторія Бойко зазначила, що українські річки увійшли в зиму з досить стабільним рівнем води, який є навіть трохи нижче, ніж середньостатистичний за останні роки, що не дає підстав очікувати якихось надзвичайних ситуацій. Бойко підкреслила, що немає підстав для того, щоб навесні в Україні відбувалися якісь небезпечні гідрологічні процеси, пов'язані з підняттям рівня води. У той же час, вона звернула увагу на те, що це стосується переважно рівнинних територій, а в Карпатському регіоні, особливо Закарпатському, завжди існує небезпека виникнення паводків. Також метеоролог зазначила, що в даний час в Карпатському регіоні існує небезпек |
Аромати бойлів для ловлі великого коропа в холодну пору року
http://gonefishing.org.ua/sites/defa...odniy_vodi.JPG Поговоримо про аромати бойлів для ловлі великого коропа в холодну пору року. Хоча коропи теплолюбиві риби, але перед настанняи зими та й взимку вони все таки мусять кормитись і ви можете зловити їх на волосяний монтаж з бойлами, поки вода вільна від льоду. Тепла зима для любителів зимової риболовлі це ціла драма, а для карп'ятника - зірка з неба, так що Ви не повинні відмовлятися від зустрічей зі своїми улюбленцями ))). Однак для успішної ловлі коропа в холодну пору року потрібні спеціальні приготування, і, перш за все, добре знання їх зимового меню. Хоча в різних водоймах в коропів можуть бути різні смаки, але наші вказівки та поради засновані на багаторічному спостереженні, і можуть для кожного стати відправною точкою для самостійних експериментів. Восени коропи годуються за допомогою раків, молюсків та інших підводних мешканців, тому варто вибирати бойли м'ясної структури. Цього має бути достатньо, але підвищити їх ефективність можуть атрактанти. Добре поєднується м'ясо з бананом (м'ясний бойл діпуємо банановим "соусом"). Таке поєднання просто несамовито приваблює коропа. Взимку короп годується слабо, але все ж достатньо, щоб спробувати його половити, якщо водойма вільна від льоду. Карпова їжа в цей період повинна легко засвоюватись і подаватись невеликими порціями. Перевірено добре працюють в цей час бойли зі смаком ківі (буває що дуже добре працюють, якщо добавити трішки молюсків). |
Приготування макаронів для ловлі ляща і інших мирних риб
http://gonefishing.org.ua/sites/defa...xt/lyash_0.jpg У багатьох водоймах макаронні вироби є улюбленою їжею ляща (і не тільки ляща, частенько попадаються карасі, коропи та й інші мирні риби). Розглянемо один із способів приготування цієї ефективної наживки. Щоб макарони добре приманювали рибу, і не розпадались в процесі закидання, потрібно їх правильно приготувати. Даємо Вам перевірений часом перепис приготування макаронів типу "зірочка" які власне і відзначаються при ловлі лящів. Кип'ятимо воду з дрібкою солі. Кидаємо макарони в окроп. Потім додаємо трішки цукру (кількість потрібно визначити експериментально, але лящ полюбляє солодощі). З моменту коли ми всипали макарони весь час помішуємо їх, щоб ті не пристали до каструлі. Варимо на повільному вогні, протягом, приблизно, п'яти хвилин, весь час перевіряючи зірочки на твердість. Вони повинні бути злегка недоварені. Для тих, хто полюбляє готувати макарони для споживання в їжу не повинно виникнути жодних проблем, щоб впіймати цей момент. Ну а для тих, хто не дуже смислить в приготуванні, то хіба експериментально, або можете звернутися за допомогою до своєї кращої половини ))). Після того, як знімете каструлю з вогню, слід залишити макарони в воді на кілька хвилин аби вони набрякли. Далі зливаємо воду через сито і загартовуємо їх холодною водою (просто, енергійно промийте макарони під краном з холодною водою). І все, макарони готові. Ви можете пропустити етап загартовування, деякі рибалки вважають що це вимиває аромат, але врахуйте, що при цьому зірочки неодмінно склеяться, а поки приїдете на водойму, то швидше за все будуть виглядати як однорідна маса. |
Поради лікарів для любителів зимової рибалки
http://gonefishing.org.ua/sites/defa...ce_fishing.jpg Любителям зимової риболовлі, лікарі не рекомендують сидіти «навприсядки», оскільки таке положення тіла призводить до обмороження. Про це розповів керівник служби медико-санітарного забезпечення КП «Плесо» Микола Бєляєв. Він звертає увагу рибалок на те, що тривале перебування на морозі призводить до загострення хронічних захворювань, а також може призвести до обмороження і переохолодження організму в цілому. «Обмороженню та переохолодженню сприяє вимушена поза рибалки, в якій він сидить під час ловлі риби. У такій позиції утруднюється кровообіг кінцівок, що нерідко призводить до обмороження», - зазначив Беляєв Микола. Біляєв порадив аматорам зимової рибалки перед виходом з дому нанести на обличчя шар жирного крему або іншої мазі, яка утримує вологу, оскільки при тривалому перебуванні на морозі обличчя може обвітритися і обморозитися. Найкраще при цьому користуватись звичайними дитячими кремами, бо зазвичай, той що розлекламований фірмами в яких грамотно організований менеджмент, не те щоб був поганим, а просто не відповідає потрібним нам вимогам, а люди купують його на автоматі через засилля рекламних матеріалів. «Крім того, під час риболовлі не слід вживати алкогольні напої, оскільки алкоголь сприяє тепловіддачі, а якщо людина перебуває на морозі протягом тривалого періоду часу, вживання алкоголю призводить до занепаду рівня цукру в крові, і людина може впасти в кому». Беляєв також зазначив, що при обмороженні перша допомога людині повинна надаватися в приміщенні. «Не можна людині надавати першу допомогу алкоголем, його потрібно в першу чергу напоїти горячим чаєм. Спочатку людина повинна зігрітися зсередини, а потім уже, якщо все добре і немає ускладнень, його можна відправити додому» |
Мій метод ловлі коропа взимку
http://gonefishing.org.ua/sites/defa...rp_z_lyodu.jpg Рибалки досить часто вважають, що короп не годується взимку. Доля правди в цьому є, але попри все його можна успішно ловити взимку на мормишку. Сьогодні хочу розповісти як це зробити. Не буду переконувати, що це єдиний спосіб, і лише так Ви зможете зловити зимою коропа, а просто поділюсь своїм досвідом, та спостереженнями за останні кілька років такої ловлі. Отже, обловлюємо всілякі звали, столи, пагорби, нерівності дна і т.д., це зрозуміло. Ефективний спосіб полягає в тому, щоб просвердлити кілька лунок в ряд, намагаючись забезпечити щоб перша лунка була на столі перед звалом, наступна на початку звалу, інша ще трішки глибше і так далі в глибину. Далі, в цих лунках, обережно приманюємо сумішшю, що складається з панірувальних сухарів, перемеленого сухого собачого корму, піску і кількох опаришів. Після того як добавили прикорму у всі лунки (повторюю, що це потрібно робити обережно, і як можна тихіше, тут не варто поспішати), починаємо їх обловлювати по порядку, починаючи від мілкішої і поступово переходячи на глибші. Мормишка для зимової ловлі коропа може бути дещо більшою ніж ті що Ви зазвичай використовуєте. На гачок наживляємо три опариші (опариші зазвичай заготовляю раніше, часом їх підкрашую і зберігаю в холодильнику), і таку приготовлену приманку кладемо на дно, але так щоб вона була весь час під контролем, тобто на натягнутому кивку. Кожних двадцять-тридцять секунд (перерви можна робити і більші), піднімаємо приманку на 2-3 сантиментри над дном. Для того щоб було легше на руку варто прийняти таку позицію, при якій руці з вудочкою є куди впертись. І останнє, після кожного виловленого коропа відрізаємо останні кілька метрів жилки (адже всім зрозуміло, що жилку потрібно використовувати дуже і дуже тонку), і перев’язуємо приманку, або можна заздалегідь приготувати кілька вудочок. |
Прийшла зима й рибалки потягнулися на лід в надії половити рибку з льоду. Якщо рибалка має бути на одному місці, багато рибалок використовують палатки, адже це: прекрасне місце від вітру, в ній набагато тепліше, можна сховатися від цікавих поглядів сусіда і багато інш....:o
http://i.piccy.info/i7/03dcdf0b70059...14_001_240.jpg |
Ловля щуки з льоду на зимові жерлиці
http://gonefishing.org.ua/sites/defa...uka_vzymku.jpg Ловля щуки взимку на жерлицю дуже захоплююча і може бути досить здобутливою, за умови, якщо добре знати її місця проживання, звички та тонкощі такої риболовлі. Велика кількість ріноманітних конструкцій жерлиць дозволяє полювати за цією хижачкою, використовуючи різні тактики ловлі. Щука - дуже привабливий трофей практично для всіх рибалок, не стільки тому, що вона може досягати великих розмірів і важити до 15 і більше кг, а більше тому що її хижацькі інстинкти часом задають чимало головоломок рибалці, навіть якщо він використовує такі прості снасті, як жерлиці. |
Кілька способів гри мормишкою при ловлі окуня
http://gonefishing.org.ua/sites/defa...n_vzymku_0.jpg Мормишки, що використовуються при ловлі окуня доволі різноманітні: це і всім відомі краплі, і клопи, і дробинки, і ромбики, і виготовлені рибалками самостійно суміші всіх цих форм. При чому найчастіше, ці саморобні мормишки приносять більш вагомий результат, ніж магазинні . Колір підбирається в залежності від погодних умов, освітленості, глибини ловлі. Зазвичай, традиційні окуневі мормишки мідного кольору не залишать вас без улову, але не варто також нехтувати сріблястими і жовтими мормишками. Декілька способів гри мормишкою. По першому льоді, як правило, потрібна енергійна гра, так як риба активна, але це не аксіома і необхідно задавати мормишці різну гру. Ось деякі прийоми, які слід розглядати як підставові правила. - Мормишку, наживлену мотилем, кладуть на дно, потім починають підйом з частими коливаннями до висоти 15-20 см, потім повільно опускають на дно з дрібними посмикуваннями. Повторюємо кілька разів, змінюючи частоту і амплітуду коливань. - Мормишку на кілька сантиметрів піднімають від дна, далі «стукають» нею по дну і починають піднімати з частими коливаннями і амплітудою 1-2 см, а потім так само опускають на дно. - Мормишку піднімають з дна з дрібними коливаннями на 5-10 см, потім слідує пауза і знову підйом. Таким же чином проводиться спуск. - Дрібними частими посмикуваннями змушують мормишку повільно тремтіти біля самого дна, потім плавний підйом, знову «тремтіння» і т.д. - Мормишка плавно піднімається з дна з одночасними частими ударами руки по удильнику. Процедуру повторюють при спуску. - Блешня торкається дна, далі її повільно піднімають і через кожні 3-5 секунд посмикують різче ніж зазвичай. - Постійно посмикуючи, мормишку переміщують до різних кутів лунки. При такій операції можна використовувати всі перераховані вище прийоми. - Мормишку кладуть на дно, вичікують 3-5 секунд, потім піднімають, плавно збільшуючи швидкість і частоту коливань. Деколи дуже ефективним буває поєднання різних прийомів гри, тому раджу рибалкам частіше експериментувати. http://gonefishing.org.ua/sites/defa...n_vzymku_3.jpg Про наживку. Кращою наживкою, на моє глибоке переконання, є банальний мотиль, причому це стосується не тільки першого льоду. Однак, рибалка від рибалки відрізняється, і тому стверджувати, що сьогодні риба зі стовідсотковою гарантією віддасть перевагу мотилю ніхто, думаю, не візьметься. При ловлі окуня активно практикується і штучний мотиль, але найчастіше улови на нього значно нижче. В будь-якому випадку мормишка повинна бути з підсадками. Не залишиться непоміченим чорнобиль, опариш, хоча їх все ж можна поставити на другий план. |
Кілька слів про зберігання літніх снастей взимку
http://gonefishing.org.ua/sites/defa..._equipment.jpg Схоже на те, що сезон відкритої води закінчується і потрібно відправляти свої літні снасті на зимівлю до наступного року. Аби усі ці речі добре збереглися, і служили нам вірою і правдою на риболовлі й в наступному сезоні потрібно їх правильно зберігати. Вудочки Зберігайте їх у чохлах, знявши котушки. Розташуйте у горизонтальному положенні на рівній площині - тоді на корпуси вудочок припадатимуть мінімальні навантаження на вигин. Один із варіантів - зберігати їх підвісивши за захисні пластикові чохли для кілець із застібкою, які зазвичай продаються у комплекті з вудочкою. Човен і гумовий рибальський костюм Гумові вироби зберігаємо при плюсовій температурі і не надто близько до опалювальних приладів. Найкращий варіант зберігання човна, якщо позволяє площа - злегка накачати його повітрям. Перевірте наявність тальку у камерах бортів, і за необхідності додайте. Якщо зберігатимете човен у штатному мішку, то згори на мішок не ставте жодних речей, щоб уникнути навантажень. Через них можуть з'явитися заломи і тріщини на гумі. Гумовий рибальський костюм краще зберігати у розправленому вигляді: куртку - на вішаку-плечиках, а штани-заброди можна підвісити за шлейки. Котушки Упакуйте окремо кожну з них у коробочки або, якщо маєте час і натхнення, можна виготовити спеціальний ящик з секціями на кілька котушок і вкласти котушки аби вони не ушкодились одна об іншу. Щоб запобігти надмірній вологості під час зберігання, до коробок чи ящика можна помістити пакетики з силікогелем (зазвичай їх вкладають виробники у коробки з новим взуттям). Перед тим, як укласти котушки на зберігання, ретельно почистіть їх від бруду і піску, протріть м'якою тканиною. Усі механізми котушок мають бути добре змащеними. Гачки Аби вони не поіржавили і залишалися гострими, не допускайте їх намокання та надмірної вологості під час зберігання. У своїх фірмових пакетиках вони перезимують без проблем. Але якщо Ви маєте "розсипну колекцію", у якій чимало гачків і усі "на купу", для них можна виготовити спеціальну коробочку, або скористатися підходящою. На дно такої коробки наклейте тонкий шар поролону і рівномірно злегка змастіть його веретенною олією - кілька крапель по усій площі. "Розсипні" гачки варто встромити у цей поролон, а гачки, що у заводських пакетиках - складіть до цієї ж коробочки згори. Такий варіант годиться як для зимового зберігання, так і для їх транспортування під час майбутніх виїздів на рибалку. Жилки Під час зберігання на них не надто добре впливають різкі коливання температури і прямі сонячні промені. Тому їх краще тримати у житловому приміщені, але подалі від опалювальних приладів. Щоб зняти внутрішнє напруження, жилку можна намотати на м'яку основу (поролон, папір, тощо). В период между сезонами как раз время подумать о предстоящих рыбалках, а также этот период нужно использовать для выбора, анализа и закупки рыболовных товаров на следуйщий сезон. Относитесь к этому внимательно ведь такой товар как эхолот не каждый день покупаете, а их разнообразие очень велико. К слову эхолоты по приемлимым ценам и с бесплатной доставкой по Украине предлагает интернет-магазин shop.eholot.net. |
Нетрадиційне використання безнасадочних мормишок на зимовій рибалці, або примушуємо "нечисть" ловити рибу
http://gonefishing.org.ua/sites/defa...kun_vzymku.jpg Якось при підготовці до чергового зимового сезону я вирішив перебрати свої рибальські снасті і несподівано знайшов коробочку з безнасадочними мормишками. Я якраз планував закуплятись до майбутнього сезону, а тут виявилося, що у мене і старих запасів повно. Власне, так і прийшла ідея спробувати нетраційно застосувати безнасадочні мормишки, тобто ловити на них з наживкою. Виявилося, що з кожною безнасадочною мормишкою, якщо ловити на них з мотилем, є своя специфіка ловлі, і в цій публікації я б хотів поділитися своїми спостереженнями. Чортик http://gonefishing.org.ua/sites/defa...chortyky_0.jpg Сама, мабуть, популярна безнасадочна мормишка для зимової рибалки. І дуже специфічна з точки зору застосування її при ловлі з наживкою. Коли я вперше спробував наживити на кожен гачок чортика по мотилю, на це добре відреагувала плотва. У той день ловилася вона посередньо, було багато порожніх клювань і сходів. І чортик з мотилем якось одразу мені сподобався - завдяки його трьом гачкам відсоток реалізованих клювань зріс, та й сходити риба стала рідше. Тому спочатку я дуже захопився чортиком, застосовуючи його не за спеціалізацією, але, тим не менш, з великим успіхом. Пізніше навіть став помічати певні закономірності в різних деталях. Одного разу до мене потрапив чортик зі зміщеним центром ваги. Чи це був брак, чи то виробник дійсно його так задумав, але від чортика в класичному уявленні він відрізнявся. Такий чортик з дещо подовженим тільцем був дуже схожий на невелику блешню. Перевірка в акваріумі на гру виявила багато переваг цієї блешні. На підйомі вона «загравала» в різні боки, а при опусканні дуже нагадувала рухи мормиша. Для активної риби застосовується різка, розмашиста гра, для пасивної - спокійна, з частими зупинками і паузами. Новинка була охоче сприйнята рибою, часом здавалося, що вона стає в чергу, щоб схопити мого чортика. Слід зазначити, що, коли я насаджував мотиля за голівку, клювань було значно більше, а ось засікалась вона рідше, ніж при наживлюванні мотиля через головку з виводом жала десь ближче до середини. Кілька слів про техніку проводки. При ловлі взимку на течії я часто ловлю на мормишку трохи меншої, ніж прийнято, ваги - тоді вдається провести її донною ступінчастою проводкою: після того як блешня опустилася на дно, підкидаю її на кілька десятків сантиметрів і здаю жилку, плавно опускаючи мормишку. Коли вона досягне дна трохи далі лунки, жилку слід злегка стравити. Так можна загнати мормишку на досить велику відстань від лунки. Лящ, плотва і окунь воліють брати приманку, коли вона волочиться по дну. Густера, і судак хапають блешню під час повільного опускання. Є ще одна особливість ловлі риби на чортик з наживкою. Якщо ловити з дна "на стоячку", виходить надзвичайно великий відсоток пустих клювань. Також багато випадків коли зачіпляння риби зовні. Якщо ставити мормишку хоча б на 5-7 см вище дна, цієї проблеми практично немає, але часто буває так, що риба ловиться тільки з дна, тоді краще застосовувати інші блешні. КОЗИ http://gonefishing.org.ua/sites/defa...balka/kozy.jpg Ці мормишки з подвійним гачком я в основному застосовую при ловлі на стоячку з дна. Жала у кози орієнтовані саме таким чином, щоб було зручніше підсікати рибу. А два гачки без проблем доставляють рибу на лід. Гра у кози з наживкою одного мотиля на кожен гачок вельми своєрідна: при підйомі розгойдується, а на опусканні мляво відходить у сторони. Додатково привертають рибу насаджені за головку мотилі, які роблять дуже цікаві хвилясті рухи на плавній розміреній проводці. Як я вже сказав, основна спеціалізація кози у мене - ловля на стоячку. Тут у кози є один плюс, що виділяє її на тлі інших мормишок. При ловлі не дуже активної плітки або густери часто трапляються такі періоди, коли риба злегка піднімає блешню з дна і тут же кидає, відчувши її вагу. І тільки самий чуйний кивок передасть таке клювання. З мормишкою, що має одинарний гачок, підсікання майже завжди проходить впусту. Є у мене ще один прийом, в якому коза показує себе з кращого боку. Це стукіт по дну. Довгий, наполегливий стукіт по дну. Риба на нього реагує по-різному. Іноді тут же схопить, загнув догори кивок, іноді довго чекає і хапає, коли робиш зупинку в постукуванні. З цим прийомом найкраще у мене працює саме коза. Мотиля в цьому випадку краще насаджувати за голівку. БАЛДА http://gonefishing.org.ua/sites/defa...alka/balda.jpg Ще одна по-визначенню безнасадочна блешня, яка, крім того що непогано працює і з наживкою, подібно козі, добре ловить на стук. Балда через свою донну спеціалізацію добре працює на піщаному, мулистому дні і малоефективна на каменях. Стукає-то дзвінко, а от каламуті не створює. Як показує практика, високо відривати балду від дна не варто, це тільки насторожує рибу. Приманка типово донна, призначена для точкової ловлі. Найголовніший рух приманки - помахи «лапками», тобто гачками. Саме на цих рухах риба зазвичай нападає на балду. Тому дуже вітається плавна, розмашиста, вільна кругова гра. При підйомі гачки притискаються до тільця, а при опусканні вони йдуть вгору, цим і досягається ефект гри. Найкраще балда з наживкою ловить, звичайно, окуня. Ловити на цю обманку можна як прибережного, так і глибинного окуня. Потрібно мати тільки різні за вагою приманки. Хижаки взагалі добре беруть на балду. Любить Балду, на жаль, і щука. Варто потрапити на ділянку водосховища, де багато щуки-трав'янки, і можна залишитися без єдиної приманки за годину. Добре до балди ставиться і велика плотва з язем. А от біла риба часом дуже насторожено ставиться до цієї ексцентричної приманки - тоді рятує тільки наживка. Відверто кажучи, балда - все-таки приманка для хижаків. Для мирної риби є інші блешні. Впевнено ж ловити на Балду можна тільки окуня. Хоча спеціально для прибережної плотви в мене є саморобна міні-балда. Мотиль на гачках обов'язковий! Робиться балда дуже просто. Береться мідний дріт, скручується, кріпляться гачки (або два одинарних, або, як у моєму випадку, - два двійних), а скручування пропаюється оловом. Приманка готова. На гачки, для створення більшої плавучості, можна насадити кульки пінопласту. ДОДАТКОВІ ПІДВІСКИ http://gonefishing.org.ua/sites/defa...ka/lyashch.jpg Експерименти з різними підвісками вище основної приманки я проводжу постійно: і при ловлі на блешню, і на мормишку. На блешні в ролі підвіски зазвичай виступає якась мушка, виконана з ниток, або кембрик. Більшу підвіску застосовую для ловлі активного окуня і судака. Вище головної приманки прив'язую мушку з кульок від дитячих пістолетів, попередньо зробивши в них дірочки для пропуску жилки. На таку приманку реагують здебільшого хижаки, але цікавить вона й велику мирну рибу. Позаминулої зими я ловив судака на велику мормишку з підсадки тюльки. Вище блешні заради забави поставив ці кульки і в черговий лунці під час гри відчув нехарактерне для судака клювання. Підсічена риба теж не вела себе як хижак. Лише підтягнувши її впритул до лунки, зауважив, що попався підлящик, і попався на кульки! До кінця тієї пам'ятної риболовлі кілька підлящиків поповнили основний улов із судаків. Але при ловлі на мормишку все має бути витонченішим, ставити приманку із серії «кульок» зайве. Тому іноді я експериментую, розміщуючи вище основної блешні повідок, до якого прив'язую якусь підвіску. Наприклад, підвіску можна зробити з тієї ж кульки і гачка. При активній грі поводиться така приманка дуже цікаво. На гачок я завжди насаджую мотиля - багато покльовок є і під час стаціонарної ловлі. Особливо добре така кулька грає на течії і деколи приносить більше риби, ніж основна блешня. Замість кульки пробував насаджувати на гачок велику кулька пінопласту - теж непогано ловить. Загалом, тут вже справа фантазії рибалки. |
| Часовий пояс GMT +3. Поточний час: 17:08. |
vBulletin 3.8.4 ; Переклад: © Віталій Стопчанський, 2004-2010