Форум - Супутникового телебачення SAT-PROF - Чистка форума (не актуальні дописи)

Стрий - місто обласного підпорядкування, районний центр на галицькому Передкарпатті (Львівської області), розташоване на лівому березі ріки Стрий.
http://sichkarnya.org.ua/uploads/pos...stryi_gerb.png

Найімовірніше свою назву місто отримало від назви річки, однієї з найбільших приток Дністра, на берегах якої воно виросло. Отже «Стрий» — гомонім, що означає одночасно річку і місто. Очевидно що першою виникла назва річки, а пізніше — назва міста.

Стрий, як річна назва, це дуже стара назва що означає «течія», «пливуча вода». З огляду мовознавства слово Стрий походить від індоєвропейського кореня *sreu. Слова з таким коренем, та змістом, зустрічаються в українській — струм, струя, польській — struga, strumien, ірландській — sruami (струм), німецькій — stromm, іранській — struth (ріка), ст. індійських — sravati (пливе), латиській — straume, литовській — sriatas, strautas (те що пливе, струя) та інших мовах.

В різні часи назва міста могла виглядати по-іншому, проте звучала завжди однаково (звичайно з врахуванням деяких давніх латинсько-польських ортографічних особливостей). Так, в різних старовинних документах, можна зустріти, крім назви Стрий, такі: Stryg, Stry, Stryj, Strig, Strigenses, Stryi, Striy, Strey, Striig, Strya, Sthryensis, Sthrya, Stryei, Stri. Так чи інакше можна пишатись, що за весь свій час існування місто зберегло свою первісну назву.

Старий герб
http://sichkarnya.org.ua/uploads/pos..._xvi_xviii.png
Стрий вперше згадується 1385 року. 1431 року отримав магдебурзьке право. На його розвиток корисно вплинуло географічне розташування на перехресті найважливішого шляху через Карпати (Львів-Мукачево) та повздовжнього - на Передкарпатті. У місті був великий оборонний замок (за Австрії розібраний).

До найбільшого зростання Стрий дійшов у 2-й половині 17 століття (його розвиткові сприяв король Ян Собєський), у XVIII столітті - занепав.

У 1772-1918 рр. Стрий входив до складу володінь Габсбургів (з 1804 р. - Австрійська Імперія) і був центром округу (бецирку), пізніше - повітовим містом і осідком округового суду.

Населення складалося з євреїв, поляків й українців - приблизно по 1/3.

Економічний характер міста - торгівельно-адміністративно-промислове (головне підприємство - паровозо-вагоноремонтні майстерні), на передмістях (їх заселяли здебільшого українці) - хліборобський.
Стелла на честь 600-річчя міста Стрий
Костел Пресвятої Діви Марії
Пам'ятник Тарасові Шевченку, Івану Франку та Лесі Українці на майдані Незалежності

З кінця XIX століття Стрий був одним із важливіших осередків українського національного руху в Галичині.

Коли розпочалась перша світова війна, Стрий став місцем народження легіону «Українських січових стрільців»: сюди на заклик «Головної української ради» і Бойової управи прибули близько 10 тисяч добровольців. Однак австрійська влада, побоюючись формуванню такої могутньої сили погодилась прийняти тільки десять сотень по 250 стрільців кожна.

З 8 вересня по 19 жовтня 1914 р. і з 22 жовтня 1914 по 31 травня 1915 р. Стрий був окупований російськими військами.

Головні українські політичні діячі Стрия до 1918 р. - Євген Олесницький і Остап Нижанківський (обидва також економічні діячі).

1 листопада 1918 р. на щоглі біля Стрийської ратуші замайорів жовто-блакитний прапор. Починалась нова доба - доба збройної боротьби за Українську державу.

Під час українсько-польської війни 1919 р. у Стрию був постій командування III Корпусу УГА.

13 травня 1919 р. Стрий окупувало польське військо і почалися розстріли і репресії.

У 1920-1930-х pp. Стрий був одним із найактивніших осередків УВО й ОУН.

Стрий був одним із перших осередків українського жіночого (тут з ініціативи Наталі Кобринської відбулося перше українське жіноче віче 1891 р. і вийшов перший жіночий альманах «Наша Доля» - 1893) й економічного (1907 року у Стрию постав Крайовий Молочарський Союз - згодом Маслосоюз, 1909 року відбулася перша в Галичині українська Крайова господарська виставка) руху.

У Стрию діяла у 1918-1923 Державна українська гімназія (1906-1918 і з 1924 р. - українські відділи при польській гімназії), у 1920-1930-х pp. - українська приватна жіноча семінарія та гімназія «Рідної Школи», філія Вищого Музичного Інституту у Львові, музей «Верховина» (з 1932 р.) та низка інших культурно-освітніх, суспільно-політичних, економічних і виховних (серед іншого - найбільший після Львова осередок Пласту) організацій і товариств.

Національний склад населення на 1939 р.: українці - 28,0%, поляки- 34,5%, євреї - 35,6%, німці - 1,6%. Німецькі війська окупували місто 2 липня 1941 року. У середині листопада 1941 року німецька оперативна команда розстріляла у лісі біля Стрия майже все єврейське гетто.

У Стрию виходило понад 10 газет: «Стрийський Голос» (1894-1895), «Господар і промисловець» (1909-1911), «Підгірська Рада» (1910-1911), «Стрийська Думка» (1933-1939), «Українська Музика» (1937-1939) та інших; 1888 року вийшов літературно-науковий збірник «Ватра». Сьогодні виходить газета "Фішка Плюс".

За радянських часів почала форсованими темпами розвиватися промисловість і зросло населення. Докорінно змінився національний склад людності: 1959 року українців було 68%, росіян — 30%, інших — 2%.

14 березня 1990 року (за СРСР) у Стрию, першому з українських міст, підняли національний символ — прапор України