Ловив рибу, а зловив гранатомет

Стався черговий курйозний випадок на риболовлі. Цього разу надзвичайна подія трапилась на Одещині. Житель Одеської області в Хаджибеївському лимані виловив гранатомет РПГ-18 (реактивна протитанкова граната яка випускалась ще за часів СРСР під кодовою назвою "Муха").

Як повідомляє відділ із зв'язків з громадськість Головного управління МВС України в Одеській області, 55-річний житель села Отрадово Роздільнянського району області пішов на рибалку, але замість риби витягнув гранатомет. Після цього рибалка викликав на місце події міліцію, співробітники якої вилучили зброю.

В даний час гранатомет відправлений в науково-дослідний експертно-криміналістичний центр при ГУ МВС в Одеській області. А міліція намагається встановити, хто сховав гранатомет.

Реактивна протитанкова граната РПГ-18 являє собою реактивний снаряд з кумулятивною бронебійною бойовою частиною калібром 64мм і пороховим реактивним двигуном, який повністю відпрацьовується в стовбурі одноразового пускового пристрою.

Виробництво РПГ-18 тривало в СРСР ще до початку 1990х років. В даний час ця модель реактивної протитанкової гранати вважається застарілою і замінена на озброєнні більш новими й ефективними системами. Перед слідчими стоїть непроста задача. Крім пошуку зловмисників які заховали гранатомет, слідчим також потрібно вияснити якими способами відбувалась ловля риби (адже це досить важка річ, яку так просто з води не дістанеш), і в разі порушень прийняти відповідні міри...

Ловля жереха на дальніх дистанціях за допомогою сбіруліно
http://gonefishing.org.ua/sites/defa...t/zhereh_2.jpg
Досить часто трапляється так, що жерех стає вибагливим і перестає брати традиційні спінінгові приманки, та віддає перевагу дуже дрібним приманкам, які абсолютно неможливо докинути до району його полювання.

Або скажімо така ситуація, коли жереха ловлять з берега, риба бачить рибалку і повністю ігнорує будь-які приманки, але в той же час продовжує годуватися на більш далекій дистанції, чітко показуючи своє місцеположення активними сплесками, і закинути будь-яку приманку в цей район також неможливо через дальність.

Єдиний спосіб істотно збільшити дальність закидання - підвищення загальної ваги приманки. Але кардинально змінити вагу воблера або оберталки неможливо. Зате можна збільшити загальну вагу оснастки. З цією метою і практикується ловля жереха з допомогою сбіруліно.

Саме вага бомбарди (інша назва поплавка сбіруліно) дасть можливість зробити максимально далекий закид, не змінюючи вагу приманки і не міняючи її гру. При використанні бомбарди можна використовувати мінімальні по вазі приманки і при цьому отримувати пристойну дальність закидання.

Бомбарда надівається на жилку або шнур, і знаходиться в ковзному положенні, впираючись в обмежувач і петлю, до якої прив'язаний повідець з легкою приманкою. Центр ваги бомбарди зміщений до краю, а задня частина -трубочка, виконує функцію стабілізатора і одночасно, антізакручувача.

Хоча ймовірність перехлестів повідка за основний шнур, все-таки існує. Щоб знизити ймовірність перехлестів, потрібно володіти певною технікою закидання оснастки з поплавком сбіруліно.

Як правило, вага бомбарди багаторазово перевершує вагу приманки. Тому в польоті, підкоряючись законам фізики, бомбарда летить перед приманкою. Повідець летить паралельно основному шнуру. Перед самим приводненням, схід шнура зі шпулі потрібно пригальмувати пальцем. При цьому повідець звичайно розпрямляється, і легка приманка (вертушка, маленький девон, стример) першими опиняються у воді.

Ловля жереха на бомбарду відрізняється особливостями не лише закидання, а й проводки. Що стосується проводки, то застосування сбіруліно дає можливість провести маленьку приманку з мінімальною швидкістю. При цьому глибина проводки залежить від довжини повідця. При ловлі жереха на перекатах, така проводка може дати вражаючі результати.

Інше застосування бомбарди - можливість ловлі сплавом будь-якою приманкою, а не тільки з використанням плаваючого воблера. Приманка транспортується бомбардою на потрібну відстань під дією течії, і після цього починається звичайна проводка. Жерех не лякається сплесків падаючої приманки. А на пропливаючу бомбарду він мало реагує. Краще звичайно, якщо бомбарда виконана з прозорого пластику. В цьому випадку у риби не виникає ніяких побоювань.

Слід врахувати ще один маленький момент - сбіруліно вимагає застосування дещо інших вудилищ, що мають досить великий тест. Зазвичай вага бомбарди знаходиться в межах 5-40гр плюс вага приманки. Але, з іншого боку, чим більша загальна вага оснастки, тим далі можна виконати закид. Так що, в будь-якому разі переваги перекривають недоліки, і ловля жереха на бомбарду відкриває можливість використання дрібних приманок на дуже великих дистанціях.

Чому джерк повинен бути важким? Або основи ловлі щуки на джеркбейти
http://gonefishing.org.ua/sites/defa..._Dzherky_0.jpg
Чи замислювались Ви, для чого американці випускають дуже важкі і міцні кастінгові спінінги? Чому в придачу вони рекомендують використовувати плетений шнур міцністю більше 30lbs. Адже в нашій країні, більшість джеркбейтів не перевищує 12 см і 40-50 грамів. Навіщо нам такі міцні вудилища та шнури?

Відповідь на це питання криється в поведінці щуки і в тому як вона годується. Велика щука дуже лінива риба, що найохочіше бере велику і легкодоступну здобич. Дуже часто, навіть невелика щука, хапає порівняно велику рибу. Що це за риба? Найчастіше це хворі, або виснажені особини. Саме таку рибу хижак швидко хапає, і відразу ж ковтає.

Точно так само повинні вести себе наші джерки. Вони повинні бути великими і лінивими. Багато досвідчених рибалок використовують приманки більше 15 см, часто найздобутливіші мають 25см і більше. Не менш важливим питанням є вага приманки. Тонучий джеркбейт довжиною 15 см може важити і до 150 гр. Чому? Не для дальності закидування, а для його поведінки тобто гри у воді. Важкі джеркбейти працюють дуже характерним чином. Перевалюються з боку в бік, злегка виляють, і відходять в різні боки. Все дуже спокійно і ліниво. Точнісінько як рухи вмираючих риб. За таку характерну їх роботу, власне і відповідає дуже велика вага приманки.

Яку проводку використовувати при ловлі щуки на джеркбейти?

Гарна приманка спокушає хижака навіть при рівномірній проводці. Красиво погойдуючись і повільно направляючись в сторону рибалки виразними зміїними рухами. Енергійні, але короткі підшарпування викликають додатковий зваблюючий ефект у формі полоскання і коротких відхилень. Варто кожні кілька хвилин залишити приманку в спокої. Приманка в цей момент повинна зупинитись, що також дуже заманливо для щуки.

Проводка такого роду вимагає великого уміння від рибалки. Варто витратити трохи більше часу для удосконалення проводки джерків, ніж на інші приманки. Слід сказати, що мова йде не про твічинг. Потрібно розуміти, що такий вид проводки як твічинг не має нічого спільного з ефективною ловлею важкими джерковими приманками.
http://gonefishing.org.ua/sites/defa...na_dzherky.JPG
Де ловити рибу на джеркбейти?

Найпростіше сказати, у всіх видах водойм. Звичайно, у водоймах зі значною глибиною, де ефективність плаваючих приманок зазвичай трохи менше. Але щука буде також прекрасно ловитися на ці види приманок і в півметра від поверхні, в місцях, де глибина більше 5-7 метрів.

Найбільш ефективними місцями будуть ділянки на пологих схилах і вершинах підводних пагорбів, вкритих рослинністю. Глибина в таких місцях не повинна перевищувати 2,5 метра. Важкі джеркбейти найбільш ефективні рано вранці і пізно ввечері, тобто в періоди найбільшої активності великих щук.

У водоймах Львівщини завелися піраньї
http://gonefishing.org.ua/sites/defa...er/pirania.jpg
Відразу три десятисантиметрові піраньї впіймали рибалки-любителі на вудки в Добротвірському водосховищі. Незнайомих риб віднесли до спеціалістів Львівдержрибоохорони. Виявилося, це риба, батьківщина яких – прісні води в південній Америці. Відтак, природнім шляхом до нас потрапити вони навряд чи могли.

«У нас є чимало акваріумістів, які розводять екзотичні види. Переконаний, що саме хтось із них або з цікавості, або не бажаючи більше доглядати за цими рибами, випустив їх у водосховище», – прокоментував головний фахівець Львівдержрибоохорони Іван Косач. Разом з тим, він додав, що такі дії – порушення природоохоронного законодавства, адже, невідомо, який вплив можуть мати екзотичні види на наші живі організми.

Загалом існує приблизно 50 видів піраньї. Приблизно половина з них харчуються рослинною їжею, інші – типові хижаки, зграя яких за кілька хвилин може з'їсти 50-кілограмову тварину.

Налаштування або удосконалення гри воблера
http://gonefishing.org.ua/sites/defa...ke-wobbler.jpg
Риба здатна за допомогою бічної лінії визначити розмір, швидкість і навіть напрям руху передбачуваної здобичі, проте бажання ретельніше дослідити об'єкт змушує її до зближення в межах видимості. Здалеку риба може побачити відображення світла від вигину блешні, але розглянути колір, рух і інші деталі вона може тільки з близької відстані. Тут-то і виявляються недоліки приманки: неправильні колір і рух. Наприклад, воблер що завалюється набік, або неприродно сіпається по сторонам, не дуже приверне увагу риби. Швидкість підмотки і її зміна - найбільш важливі фактори, що визначають рух приманки. При налаштуванні будь-якої блешні чи воблера необхідно ознайомитися з її поведінкою на різних швидкостях та типах підмотки. При дослідних проводках можна також перевірити вплив товщини жилки, величини застібок, вертлюжків і, змінюючи їх, домогтися найкращих результатів.

Майже всі воблери досліджують шляхом дослідної проводки вже на заводах - виробниках. Виявлені недоліки руху приманки виправляють зазвичай, підрізанням лопатки, якщо вони пластмасові, або підгинаючи, якщо вони металеві. Кріпильна петля в передній частині воблера дає можливість рибалці додатково її відрегулювати. Поворотом носової петлі в той чи інший бік виправляють нахил. Вхопивши плоскогубцями кінчик носової петлі, можна обережно відігнути її убік, протилежний тому, якаий менше видно при русі, тобто перебуває знизу. Робити це потрібно поступово. Коли воблер почне рухатися у вертикальній площині, рибалка відразу помітить, що рух його став сильнішим, явно виразилося прагнення піти на глибину при збільшенні швидкості підмотки.

Частота коливань воблера також регулюється за допомогою носової петлі. Коливання частішають і прискорюються, якщо петлю відігнути догори, і стають більш рідкіми і сильними, якщо її відігнути вниз. Якщо приманка без всякої закономірності 'нишпорить' з боку в бік, то причиною найчастіше служить дуже низьке її кріплення, і, зробивши його навіть трохи вище, можна виправити рух воблера.

У воблера з металевою лопаткою варто відігнути її вниз, і коливання стануть більш рідкіми, розмашистими; при відгині вгору вони почастішають, одночасно зросте ймовірність того, що воблер, особливо якщо він тонучий, піде на глибину.

Застосування тонкої жилки і маленьких застібок покращує рух невеликих і легких воблерів. Носова петля гладка, і застібка зовсім не потрібна, коли, наприклад, ловити окунів. Якщо приманку прив'язують прямо до жилки, то слід застосовувати повідковий або подібний до нього вузол.

При остаточному налагодженні руху воблера його ефективність можна підвищити замінивши гачки на менші й легші. І навпаки, занадто 'неспокійний' воблер 'заспокоять' важчі гачки, якщо відгин носової петлі не дає результатів.

Пробна проводка необхідна на початку риболовлі, а також після клювання, або якщо воблер за що-небудь зачепився.

Налаштування гри популярних блешень
http://gonefishing.org.ua/sites/defa...a_bleshnyu.gif
В минулій публікації ми розглянули як можна покращити гру воблера, і для чого це потрібно. Тепер же розглянемо якими способами можна вплинути на гру деяких блешень.

Для блешень типу "ложка" успіх визначає швидкість проводки і вибір манери руху. Найбільш придатними вважають рухи блешні з боку на бік, бажано невпорядковані. На розмах коливань впливають також форма і маса приманки. Легкі й тонкі блешні типу "ложка" легко і розмашисто повертаються навіть при невеликих швидкостях проводки. При використанні блешень типу "ложка", так само як і воблерів, необхідно прагнути до того, щоб носова частина блешні коливалася якомога менше, а задня - більше. Поширений недолік "ложок" - їх схильність швидко обертатися в одну сторону. Виправити положення можна, прибравши опуклість блешні або зігнувши задню частину блешні в іншу сторону.

Занадто слабкі коливання виправляють збільшенням опуклості "ложки". Змінами розмірів і ваги гачків також можна добитися деяких поліпшень руху блешні.

Багато рибалок вважають рух блешень типу "ложка" найкращим в тому випадку, коли проводка нагадує рух пораненої риби. Іноді досягають найбільш вдалої поведінки "ложки", якщо приєднують її задом наперед.

Блешні типу "пелюстка" регулюють, так чи інакше згинаючи обертальну частину, подібно до того як це роблять з "ложкою". Занадто широке обертання можна виправити, повернувши задню частину "пелюстки" вгору (одночасно частота обертання трохи зросте), або трішки обпилявши "пелюстку", а також просвердливши в ній отвори.

Які б види приманок не застосовувалися, необхідно постійно під час ловлі по жилці і вершинці вудилища стежити за поведінкою приманки. Навіть невелике тремтіння і розгойдування, а також опір підмотці говорять щось важливе про рух приманки.

І ще один важливий момент. Як визначити ту саму потрібну частоту коливань і гру приманки?.. Так от, уявлення про необхідну частоту коливань і гру приманки грунтуються на знанні поведінки хижака у водоймі за різних умов. Наприклад, у холодній воді хижак неповороткий і повільний, тому рідкісні широкі коливання більш дієві, а для теплої води краще більш швидкі і часті коливання. Іншими словами, налаштувати потрібну гру і частоту коливань приманки допоможе лише досвід.

Ловля капризного гурмана
http://gonefishing.org.ua/sites/defa...getext/lyn.jpg
Лин - риба літня. До того ж, він досить капризний, його ловля вимагає від рибалки не тільки майстерності та вміння, а й великого терпіння.

Помічено, найбільш успішно лин ловиться в травні-червні. А в другій половині літа, коли у водоймах з'являється безліч різноманітного корму, ситий лин стає дуже вибагливим до пропонованих насадок і ловиться погано. Але це не означає, що ближче до осені ціленапрямлено ловити лина марно. Рибальська практика показує, що в передосінній період у лина спостерігається період хоча і короткочасного, але активного клювання. Трапляється це в основному лише в похмурі, теплі і безвітряні дні.

Класик рибальської літератури Л.П.Сабанєєв в свому знаменитому трактаті «Життя і ловля прісноводних риб" стверджує, що в серпні та вересні у линів починається осіннє клювання яке відоме не всім рибалкам. Останні слова «відоме не всім рибалкам» хотілося б особливо підкреслити. Адже виходить, що багато хто навіть не підозрює, що в кінці літа - на початку осені можна відвести душу на ловлі линів. Знаменитий автор зазначає, що осіннє клювання лина триває недовго, а тому може пройти непоміченим.

Висновок зі сказаного - рибалкам потрібно не прогавити цей короткочасний період клювання лина. В серпні саме час йти за линем. І якщо ви знаєте водойми, де в достатній кількості мешкає лин, то можна налаштуватися на цілеспрямовану ловлю цієї рідкісної але надзвичайно смачної та цікавої риби.

Лина важко переплутати з іншою рибою. Тіло товсте, наче лите, золотистого кольору. Поверхня гладка, густо покрита світлим слизом. Спина темна, а черевна частина - жовтувата. Очі маленькі, червоного кольору. При поверхневому огляді складається враження, ніби луски у нього немає. Проте вона є, але настільки дрібна і щільна, що її важко відразу помітити.

Ця риба веде в основному осілий спосіб життя, свої «угіддя» залишає рідко. Її по праву можна вважати типово донною рибою. Як і карась, лин постійно риється в м'якому придонному мулі або в багні серед водних заростей в пошуках корму. В його кормовому «меню» переважають дрібні молюски, личинки комах, черв'яки, а також рослинна їжа. Є відомості про те, що при сприятливих умовах проживання лин досягає ваги восьми кілограмів. Але такі велетні зустрічаються рідко і мешкають не скрізь. Тому якщо на гачку рибалки виявиться лин вагою кілограм і більше, це вже можна вважати великою удачею.

Цікаво, що назва ця риба отримала за свою здатність линяти, тобто змінювати колір після того, як вона опиниться на березі. Буквально на очах з красивої золотистої риби лин перетворюється в темну головешку. Відбувається це тому, що густий прозорий слиз на тілі лина на повітрі швидко темніє.

Лин - риба примхлива, а його ловля вимагає не тільки майстерності, а й великого терпіння. У справедливості цих слів, думаю, згодні всі, кому доводилося мати справу з линем. Дуже часто буває, коли вибагливий гурман подовгу випробовує терпіння рибалки. Він не хапає насадку відразу, а тільки зворушує її, повільно і поступово стягує її з гачка. При цьому поплавець лише тремтить на воді. Рибалці нічого не залишається робити, як безпорадно спостерігати за цим.

З цієї причини рослинні насадки при ловлі лина застосовують рідко і не скрізь. А при ловлі на тваринні насадки треба стежити за тим, щоб жало гачка не виступало назовні. Інакше, вколовшись, лин відразу відмовиться від запропонованої «страви».

При клюванні лина найчастіше буває так, що поплавець спочатку трохи притопиться і застигне в такому положенні, злегка погойдуючись з боку в бік. І тільки через деякий час або повільно піде під воду, або рушить в похилому положенні в сторону. Тут вже з підсічкою зівати не можна . Обов'язково мати під рукою підсак, так як без нього витягнути великого лина вкрай важко, адже опирається він дуже енергійно, і задоволення від виважування просто надзвичайне. Часто підсічений лин норовить забратися в рятівні водні зарості, звідки витягнути його буває не так-то просто. Тут від рибалки потрібні холоднокровність і витримка. Головне, вміло погасити перші потужні ривки риби, утримати її на відкритій ділянці води, не дати спрямуватися в зарості. Поступово опір лина ослабне і його вже можна буде підвести до підсаки.

Помічено, що кращий час ловлі лина - ранкові години після сходу сонця, а також вечірні сутінки. А в похмурі і теплі тихі дні лина можна ловити протягом усього світлового дня.

Що ж запропонувати лину, щоб йому сподобалось? Насамперед це червоний гнойовий черв'як, купка мотиля, опариш. На рослинні насадки лина теж ловлять, але не завжди.

З снастей для ловлі лина найбільше підійде довге, міцне, але легке телескопічне вудилище. Основна жилка повинна бути не менше 0,2 міліметра, а поводок - 0,16-0,18 міліметра. Гачок підбирається в залежності від передбачуваного розміру риби - від № 5 до № 7, по вітчизняній класифікації.

Окремі рибалки в гонитві за прикріплюють до основної жилки додатковий повідець з гачком. Така оснастка має свої плюси і мінуси. З одного боку, додатковий повідець часто призводить до зачепів при підсіканні, адже ловля лина переважно проходить серед водоростей. Але з іншого боку, на ділянках з мулистим дном, коли нижній гачок «губиться» біля дна і приманка не помічається рибою, додатковий поводок, звичайно, збільшує шанс на клювання. Тому відповідь на питання: чи потрібен додатковий поводок - залежить від конкретних умов на місці ловлі, від стану дна, наявності або відсутності водних заростей.

Шановні шанувальники лина, незабаром, у серпні-вересні, нас чекає другий період активного клювання цього примхливого гурмана. Не пропустіть цю прекрасну мить адже хвилюючі миті єдиноборства з цією чудовою рибою не забутні!

Як просто і ефективно захиститись від мошки на риболовлі?
http://gonefishing.org.ua/sites/defa...ext/moshka.jpg
Мошка - настирливі і дуже неприємні комахи здатні перетворити будь-яку риболовлю чи вихід на природу в спражнє пекло. Через те, що мошка значно дрібніше комара вона може пробиратися до шкіри практично через будь-який одяг. І найголовніше, на неї не діють майже ніякі хімічні засоби для захисту від комах.

Мошка з'являється з приходом літнього тепла, зазвичай це кінець травня, або початок червня. Масовий виліт триває близько місяця, потім мошка зникає.

Ця комаха псує життя багатьом рибалкам, адже червень - саме час для ловлі такої риби як карась, лящ, ротан. А набридлива мошка не дає спокійно посидіти на березі. Не допоможе також і втеча При чому, популярні засоби захисту від комах як то креми, чи аерозолі від мошки не допомагають, або допомагають дуже слабо. Напевно хімія, поки що, в цьому питанні безсила.

Досвідчені рибалки знають дуже цікавий, простий і ефективний засіб, щоб позбутися настирливої ​​кровопивці. Це - звичайний ванілін, і взагалі запах ванілі. Не відомо, хто і як відкрив такий незвичайний ефект ваніліну, але рибалки і всі любителі відпочинку на природі повинні бути безмежно вдячними за це. Неймовірно, але саме ваніль відмінно відлякує мошку, причому вона не просто перестає вас кусати, але навіть підлітати і сідати на тіло.

Ванілін від мошки використовується в різних видах. Працюють навіть всілякі креми з ароматом ванілі, але надійніше просто купити ванілін в магазині і розвести його водою. Приготований розчин можна залити в обприскувач для кімнатних рослин і отримати готовий до застосування засіб. На швидку руку можна просто розтерти порошок в руках і нанести на одяг і шкіру.

Засіб дуже приємний, нетоксичний, а головне, неймовірно ефективний, і що важливо для рибалок, риба як правило, також полюбляє цей запах, тому він навряд чи віджене її від прикормок чи наживок, як це може статися у разі використання спеціальних засобів захисту від комах, що побудовані на основі хімії.

Сподіваюся ця публікація про незвичне використання ваніліну допоможе тим рибалкам і любителям дикої природи, які про нього ще не знали.

І ще раз про ловлю риби в літню спеку

Ми вже розповідали про те як подолати відсутність клювання в період літньої спеки, але в одній статті неможливо охопити всі нюанси та моменти, адже в кожного рибалки свої спостереження, думки та рецепти подолання тієї чи іншої проблеми. А зараз ця тема ловлі риби в літню спеку дуже актуальна. Адже влітку, особливо в останні роки, коли температура повітря кожного разу б'є всі рекорди, рибалкам доводиться туго: мало того, що вже зранку нещадно пече сонце, а температура повітря вперто тримається далеко за межею комфортних відчуттів, так ще очманілі від спеки орди крикливих купаються та постійно норовлять подуріти безпосередньо біля поплавка, мабуть, він має на них якийсь магічний вплив )))...

Не краще почувають себе риби. А нам рибалкам, звісно хочеться щоб вони клювали частіше, і розміром були гідні не тільки для кішки. Активності ж різних підводних мешканців, і риби, і її природного корму, зовсім не сприяють занадто тепла вода і бурхливе розмноження синьо-зелених водоростей - «цвітіння» води. І те, і інше дуже сильно знижує вміст розчиненого у воді кисню, викликаючи у всього живого пригнічений стан; на деяких водоймах при тривалій спеці навіть трапляються замори (як нещодавно в Добротворі), що супроводжуються загибеллю риби.

Однак справжні рибалки від рибалок-теоретиків ти і відрізняються, що і в спеку, і в лютий мороз не змінюють свого улюбленого заняття і тому мають достатньо досвіду та навичок, щоб навтіь у зовсім безнадійній ситуації опинитися з гідним уловом.

Перш за все, досвідчений рибалка жарким літом ніколи не відправиться на мілководний ставок або озеро, що густо заросло водоростями, та ще з усіх боків вкрите високим лісом. Найкраще влаштуватися з вудками на березі великого водоймища яке добре продувається вітрами, віддавши перевагу тій його стороні, де очікується прибій і де відносно неглибоко, а дно тверде - глинисте, або піщане. Звичайно, на світанку успіх може супроводжувати і на глибоких місцях, але клювання там буде нетривалим, а от коли розгуляється вітерець, і лящ, і плотва, і карась, і зубасті і ікласті мисливці до них неодмінно прийдуть на неглибокі прибережжя, де вода хоч якось перемішується і насичується киснем.

Природно, щоб успішно ловити біля берега на малій глибині, необхідно дотримуватися найсуворішої тиші, а рибу що клюнула, намагатися швидше, ще під водою, відвести в сторону від підгодованого місця і там вже доводити справу до підсака.

Для успіху ловлі неактивної в теплій воді риби вирішальне значення мають і багато інших чинників: товщина жилки і вага оснастки, довжина повідка, вид і розмір наживки, кількість і склад прикормки, а також частота її подачі в воду.

Наприклад, зазвичай хороша прикормка може зовсім не працювати, якщо в неї не ввести згідні умовам ловлі добавки: у спеку необхідно застосовувати уявні «освіжувачі» води - анісове або кропове масло або кашку з подрібненого листя чорної смородини і молодих пагонів кропу, а от від надлишку макухи в підгодовуванні нічого корисного не чекайте.

Китайський рибак виловив рибку вартістю в півміліона доларів....

Особливості ловлі коропа на матчеву снасть
http://gonefishing.org.ua/sites/defa...ch_fishing.jpg
Вміння правильно збалансувати снасть, вибрати уловисте місце, грамотно підгодувати його і застосувати ту тактику ловлі, яка найбільше відповідає погоді і умовам що панують на водоймі - ось складові успіху ловлі коропа на матчеву снасть.

Тягарці

Система огрузки - важлива частина оснащення. При глухому оснащенні грузила розташовуються ближче до поплавця, при ковзному - ближче до повідця. Цим правилом будемо користуватися в подальшому.

Зазвичай у якості тягарців використовують круглі дробинки і витягнуті «оливки», які готують заздалегідь і підбирають відповідно до ваги поплавка. Переважно вага оливки коливається від 1 до 9 г, вага дробинки - від 0,3 до 2 гр. Вазі грузила повинен відповідати діаметр жилки і навпаки. Скажімо, з «оливкою» вагою в 7-8 г повинна комплектуватися жилка діаметром 0,16-0,18 мм.

Встановлюють грузила на жилці з урахуванням вбудованого вантажу поплавця, якщо він є. Для довантаження поплавців можна використовувати «оливки», доповнені дрібними дробинками. Зазвичай більш важка оливка встановлюється вище інших грузил і призначена для того, щоб оснастка швидше йшла на дно, тоді як низка дробинок служить для плавного занурення насадки,і розміщуються по вазі - зменшуються в напрямку до повідця. Нерідко використовують гірлянду з дрібних дробинок вагою до 0,5 г, як разом з «оливкою», так і без такої. При переході до ловлі на швидкій течії дрібні дробинки зміщують одна до одної і до повідця. Довжина повідця буває в межах 25-80 см, залежно від умов ловлі.

Гачки

Для коропової матчевої ловлі використовують гачки № 1-10 різної форми і кольору. Колір гачка вибирається під насадку. Мабуть, найважливішою вимогою, яка пред'являється до гачка, призначеного для матчевої ловлі - він повинен бути виготовлений з товстого дроту, оскільки в даному випадку гачок відчуває велике навантаження при підсіканні і виважуванні. Крім того, при використанні тонкого гачка можуть порватися губи риби, так як виважування в матчевій лові, як правило, більш тривале.

Для ловлі коропа матчевою снастю часто використовують гачок з загином жала в середину. Практика показує, що він більш зацепистий.

Гачок повинен бути добре загартований. Важливо, щоб гачок якомога довше зберігав гостроту, а також щоб на його поверхні не було шорсткостей.

Місце ловлі

Для правильного вибору місця ловлі важливо визначити на дні водойми ями, горбки, бровки та інші особливості рельєфу. Якщо ви опинилися на водоймі вперше, перевірте глибину і визначте рельєф дна за допомогою тягарця підвішеного до гачка, маркера або ехолота на човні.

Вибір оснащення в залежності від умов ловлі

При близькій ловлі і хорошому клюванні досить легкого оснащення з поплавцем 8-10 гр. Якщо короп дуже обережний, то можна спробувати надлегкі оснастки з поплавцем, що важить від 3,5 до 8 гр. Якщо погода вітряна, неспокійна, краще взяти поплавок важче звичайного , вагою 12-16 гр.

На невеликій глибині використовують фіксований поплавок, на великій - ковзний.

Коли встановлені місце ловлі і глибина, прикормлюється точка ловлі з розрахунку 70-90% всієї суміші. Снасть закидають трохи далі підгодованого місця, приблизно на 2-4 м, щоб не злякати рибу ляпаннями поплавка об воду, а потім оснастку підтягують в зону ловлі.

Часто при ловлі у вітряну погоду, щоб поплавець не дрейфував і насадка знаходилася на одному місці, ловлять з дна. У даному випадку кількість шайб, що обтяжують поплаквок повинна бути мінімальною, тоді як вагу грузила на жилці збільшують. В принципі, поплавець може бути взагалі не огруженим.

У вітряну погоду можна ловити методом дріфтингу, коли поплавок жене поверхнева течія. Якщо дозволяють умови можна рухатися слідом за поплавком.

Підгодівля

Важливе значення має консистенція кормового матеріалу. Пухка підгодівля може розосередитися на великій відстані і знестися течією в бік від місця закидання насадки.

Розкидають прикормку за 10-30 хвилин до початку ловлі. Зазвичай це кулі розміром з тенісний м'яч. Важливо не переборщити з підгодівлею, інакше риба насититься і не буде реагувати на насадку.

Закидування насадки, як вже згадувалось, найкраще робити трохи далі місця прикормки, щоб потім підтягнути снасть точно в місце знаходження прикормки. Робити підсічку необхідно тоді, коли ви точно впевнені в надійному клюванні.

Процес підгодовування при різних умовах ловлі може мати істотні відмінності.

Загальних правил підгодовування, в принципі, не існує. Однак є загальні рекомендації, згідно з якими прикормка здійснюється з максимальною віддачею. Наприклад, при великій кількості дрібної риби прикормки потрібно стільки, щоб постійно відчувалася її недостача, а коли риба велика і її мало, краще використовувати відразу майже весь запас, а точніше 70-85% всієї прикормочної суміші.

Підгодівлю на ближню дистанцію можна закидати вручну. Для закидання на дальню дистанцію потрібні спеціальна рогатка чи кобра. Останнє пристосування працює за принципом катапульти і дозволяє доставити на значну віддаль від берега велику кількість корму. Рогатка дозволяє закинути навіть рихлу прикормку дуже далеко, але для цього, поверхню кормової кульки іноді змащують спеціальним водорозчинним клеєм. Протягом години рибу догодовують від 3 до 6 разів, використовуючи невеликі грудки розміром трохи менше м'яча для пінг-понгу.

Різні варіанти прикормки дають різні результати. Існують спеціальні прикормки для коропових риб, які можна купити в магазині або приготувати самому.

Для ловлі коропа склад прикормки може бути таким: мелені пшеничні сухарі - 300 г, мелені житні сухарі - 200 г, сухе молоко -200 г, мелений геркулес - 200 г, дрібний опариш або мотиль - 200 г. Ширина кормової доріжки на слабкій або середній течії повинна становити від 3 до 7 м. На швидкій течії така прикормка працює погано.

Прикормка на водоймах з течією має свої особливості, оскільки значна її кількість зноситься. Потрібно зазначити, що в таких умовах доводиться ловити в більшості випадків з дна. Для підгодовування потрібно не менше 3-4 кг сухої суміші. Якщо ви збираєтеся ловити цілий день (10-12 годин), то її потрібно вдвічі більше. Оптимально вибирати місця, де течія мінімальна, але там не завжди буває риба. В прикормку, що використовується на течії, необхідно додавати важкий баласт у вигляді гальки, глини, гравію. Склад кормових компонентів для ловлі коропа з дна на течії може бути таким: мелений «Геркулес», панірувальні сухарі, макуха або мелене на м'ясорубці насіння, висівки, толокно (як сполучний елемент), подрібнене насіння конопель, опариш, кукурудзяна олія, з розпушувачів - сухий квас. Але це лише один із сотні варіантів прикормки.

Насадка повинна лежати на дні разом з частиною повідця і бути однаковою з підгодівлею. Хороший результат дає прикормка з кульок опариша, які за допомогою рогатки доставляють до місця ловлі. Для того щоб виготовити такі кульки опариша поливають спеціальним клеєм, після чого катають колобки діаметром від 2 до 4 см.

Підсікання і виважування

Підсікання повинне бути своєчасним і розмашистим (майже до вертикального положення вудилища). Щоб не сталося обриву жилки, необхідно правильно налагодити фрикціон і не доводити справу до навантажень, близьких до критичних.

На великій відстані від берега будь-яка риба, як правило, веде себе менш обережно. Але великий короп зазвичай починає швидко йти в протилежну від вас сторону, тому запас жилки на котушці має бути достатнім. Фрикціон під час виважування налаштовують так, щоб риба поступово втомилася. Якщо зроблено все вірно, короп незабаром поверне в вашу сторону або піде вбік. Продовжуючи втомлювати його, рибалка вчасно стравлює жилку при особливо потужних ривках і ловить відповідний момент, щоб направити рибу до себе.

Біля берега короп, як правило, знову проявляє характер, побачивши рибалку з підсакою намагається втікти. Щоб взяти в підсак великого коропа, іноді потрібний помічник.

Для ловлі коропа знадобиться підсак з широким захватом і хорошою довжиною. При ловлі матчевою снастю знадобляться спеціальні поляризаційні окуляри, що служать для усунення відблисків на воді, дають можливість відпочинку очам та дозволяють чітко контролювати жилку і поплавок.

Фідер на течії
http://gonefishing.org.ua/sites/defa...na_techiyi.jpg
При ловлі фідером на течії снасть, оснащення, прикормка та наживка мають свої особливості. Наприклад: не вірно обрана годівниця може котитися по дну. І справа не тільки у формі і вазі але й у тому, що її тягне течія, а більшою мірою через те, що потік створює занадто великий тиск на ту частину жилки, яка знаходиться між дном і поверхнею води. Якщо знизити цей тиск, можна ловити ефективніше і з більш легкою годівницею.

Щоб знизити тиск потоку на жилку, потрібно, по-перше, вибрати якомога більше жилки з води, тобто підняти вершинку фідера якомога вище. По-друге - дати жилці деякий провис. Не так важливо, наскільки велику дугу створює жилка. Потік постійно буде відводити цей провис далі від вершинки. Жилка, яка знаходиться поза водою і дуга скоротять тиск потоку. Зниження тиску відбудеться ще й тому, що від годівниці до точки виходу з води жилка буде триматися майже паралельно течії. Тільки в середині цього відрізка жилки в товщі води тиск залишиться максимально сильним.
http://gonefishing.org.ua/sites/defa...na_techiyi.jpg
Прибрати зайвий тиск необхідно тому, що оснащення яке ми пропонуємо використовувати при ловлі фідером на течії, добре працює лише в тому випадку, коли годівниця не перевантажена і її ваги достатньо, щоб вона трималася на дні на самій межі. Така система оснащення зберігає можливість самопідсічки і дозволить ловити без промахів кожну рибу, що клюнула. Підсікання в такому випадку тільки шкодить. Рибалці залишається акуратно доставити оснащення в точку ловлі і чекати клювання. Потім без всякого підсікання вивести самопісічену рибу.

Після закидання годівниці гачок з насадкою лягає поруч з нею в точці ловлі. Даєте жилці провис, і вона утворює дугу. Після створення дуги тиск течії направлено на те, щоб тягнути годівницю по дну. Але її вага достатня, щоб протистояти потоку. Як би не лягла на дно годівниця, гачок з наживкою завжди виявиться нижче неї за течією. Риба бере насадку і намагається поплисти геть. Навіть при невеликому русі риби з гачком у роті годівниця зрушиться і потягнеться по дну. Це станеться тому, що тиск на жилку був достатньо низьким, але тільки до того моменту, поки годівниця не почала рухатися. У ту секунду, коли риба намагається поплисти геть з взятою приманкою, годівниця, продовжуючи рухатися вниз за течією, автоматично підсікає рибу. Момент клювання вершинкою вудилищ. Залишається обережно витягти трофей з води.

Ось чому оснащення повинне бути дуже тонко збалансованим, інакше воно просто не буде працювати. Якщо годівниця занадто важка, вона не зможе зрушитись під додатковим тиском, створюваним рибою в ту секунду, коли вона бере приманку, і шансів на самозасікання залишається зовсім небагато.

До речі, коли ми говоримо про збалансованість оснащення, то це стосується не тільки годівниці, а й інших елементів, у тому числі і вертлюжків, які не повинні сильно впливати на всю її масу. Іноді навіть протягом однієї риболовлі декілька разів доводиться підшукувати ідеальну вагу оснастки, бо сила течії може збільшуватися або зменшуватися.

При такій ловлі дуже важливо зберігати власний спокій. Чимало трофеїв втрачається тільки через те, що рибалка сам робить підсічку, особливо після довгого очікування клювання. Коли вершинка вудилища раптово відіграє назад, нелегко втриматися від підсікання, а воно веде до звільнення від гачка вже засіченої риби або до обриву повідця.

Підгодівля

При ловлі на течії прикормка не повинна вибухати в годівниці при ударі об поверхню води. Навіть при ловлі на неглибокому місці, без помітної течії, така прикормка дає результат далеко не у всіх випадках. Частіше за все необхідно створити килим з підгодовування на дуже невеликій ділянці дна. Для цього прикормка повинна дійти до дна всередині годівниці, і тільки після цього розпадатися. Тільки тоді при акуратних закиданнях можна буде створити рибальську точку.

Сьогодні випускають непогані прикормки для фідерної ловлі, які можна застосовувати у водоймах будь-якого типу, від мілководного озера до величезної річки з бурхливою течією. Важливо грамотно зволожити ці суміші. Для дрібної спокійної води суміш залишають досить сухою, щоб, якщо це необхідно, вона могла вибухнути в годівниці при ударі об поверхню. Якщо підгодовування застосовують для ловлі на глибині або на течії, то його зволожують сильніше.

В годівницю кладуть живого та замороженого опариша (мертвий опариш вимивається з годівниці тільки на дні), лялечки, рубаних черв'яків, зернові добавки залежно від передбачуваних трофеїв і умов ловлі.

Техаське оснащення - для ловлі крупної хижої риби в глухих, закоряжених місцях
http://gonefishing.org.ua/sites/defa...stka%20(3).jpg
Будь-яка риба з роками і з отриманим досвідом стає більш обережнішою, і у зв'язку з цим віддає перевагу місцям практично недоступним для більшості рибальських снастей. Звичайно, в цьому плані хижа риба не виключення. Досить часто новачки начитавшись риболовецької літератури чи різноманітних рецептів успішної риболовлі в інтернеті, купують дорогі снасті та різноманітні чудо-приманки, виїжджають на водойму і повертаються ні з чим. Основна помилка любителів і спінінгістів-початківців, в тому, що за браком досвіду, знань та навичок вони надто довіряють гарним картинкам та рекламним публікаціям з журналів, але при цьому воліють ловити рибу в місцях, де менше зачепів і менше ймовірності втратити приманку. А вся справа в тому, що такі місця найчастіше регулярно обловлюються і, особливо в водоймах з великим риболовецьким пресом, дуже рідко радують клюваннями через те, що риба таких місць або не тримається, або вже знайома з усіма рибальськими хитрощами. Особлимво це стосується риби великої, яка отримала неабиякий життєвий досвід . Крупний окунь, щука, сом і судак, практично за будь-яких умов, прекрасно себе почувають, будучи захищеними гілками затоплених прибережних кущів, або дерев що упали в воду. Тому найбільший інтерес для ловлі великого хижака представляють глухі закоряжені місця.

Якщо спробувати ловити в цих місцях звичними приманками, такими, як воблер, блешня або силіконові приманки які спеціально для цього не пристосовані, то підсумок цієї спроби відомий заздалегідь - глухий зацеп і втрата. Одним з ефективних рішень цієї, здавалося б, патової ситуації, є застосування спеціального оснащення, що отримала назву «техаське», і яке було винайдено американськими мисливцями за басом.

Техаське оснащення

Що ж являє собою «техаська» оснастка? Це - силіконова приманка, яка монтується на спеціальному офсетному гачку, і огружена в передній частині свинцевою або латунною головкою, що має форму кулі. Така форма грузила обрана зовсім не випадково - це найбільш зручний варіант для безперешкодного проходження через густі зарості трави і коряжник. Крім цього, грузило в більшості випадків не монтується наглухо, а залишається вільно-ковзаючим. Цим досягається два додаткові фактори. При потяжці грузило зміщується по жилці і вдаряється по бусинці - яка грає роль обмежувача, видаючи звук, чимось схожий на тріск кульок в шумовий капсулі воблерів, крім цього, таке ковзне кріплення дає більше свободи для гри приманки і менше чіпляється.
http://gonefishing.org.ua/sites/defa...stka%20(4).jpg
Вага вантажу при монтажі визначається дослідним шляхом в залежності від сили течії і глибини, на якій відбувається ловля. Як правило, найкращим методом вибору ваги буде наступний - йти по шляху максимально можливогоїї зменшення, оскільки найкраще приманка буде грати і приманювати хижака, якщо вага її буде мінімальною. Деякі експерти пропонують ловити і зовсім без грузила, але це правило підходить далеко не для всіх приманок. Невелика додаткова огрузка в головній частині приманки все ж повинна бути, оскільки лише в цьому випадку можна якісно і контрольовано грати тим же твістером. Перевірити, наскільки природно поводиться наша приманка можна на мілководді. Йти на дно вона повинна строго «вниз головою», незважаючи на товщину жилки і наявність повідка.

Якщо в продажі не має спеціальних «куль» для техаського оснащення, то підійде звичайна оливка розрізана навпіл.

Скумрія засмажена на вуглях...

http://s019.radikal.ru/i612/1209/00/2925cb5e27d2.jpg

Скумбрію почистити, випатрати, відрізати голову, злегка поперчити, посолити зовні і всередині. Лимон порізати дольками. У черевце покласти дрібно нарізану зелень петрушки і естрагону і дольки лимона.
Дати постояти 20-30 хв.
Розкласти рибу на решітці. Смажити на вугіллі 20-30 хв., періодично перевертаючи.
Подавати до столу, прикрасивши тарілку порізаними свіжими помідорами і зеленню...

http://rubalka-mr.at.ua/publ/5

Рибалка сидить на березі річки і спостерігає, як симпатична дівчина збирається зайти у воду.
- Тут купатися заборонено! - розгублено гукає їй.
- А чому ж ви не сказали мені цього раніше, до того, як я роздягнулася?
- Бо... роздягатись тут не заборонено.
* * *http://i052.radikal.ru/1209/55/a72a5206c71a.jpg

На рибалці!

http://s019.radikal.ru/i633/1209/7d/2a5fa88d427d.jpghttp://s019.radikal.ru/i629/1209/61/f34a11a399ef.jpghttp://i075.radikal.ru/1209/10/b100e0b4be5c.jpg

Заборона вилову струмкової форелі на Закарпатті
http://gonefishing.org.ua/sites/defa...ser/pstryg.jpg
З 10 вересня, бажання рибалок вийти з вудкою на річки у гірських районах – обмежене. Заборона викликана нерестом струмкової форелі.

Згідно з наказом Головного державного управління охорони, використання і відтворення водних біоресурсів та регулювання рибальства у Закарпатській області “Про встановлення осінньо-зимової заборони на здійснення рибальства в місцях існування та відтворення струмкової форелі, охорони її під час міграції та нересту і збереження середовища її існування у 2012-2013 роках” (від 20 серпня поточного року за №92), з 10 вересня 2012 року по 10 січня 2013 року встановлюється державна заборона на здійснення рибальства в місцях існування та відтворення струмкової форелі у зв’язку з її нерестом у річках та притоках передгірських та гірських районів (їх частин) Закарпатської області.

У цей період слід забезпечити збереження та недоторканість середовища існування, шляхів міграцій, нерестилищ, місць нагулу та власне нересту струмкової форелі в річках та їх притоках, згідно з порядком, встановленим даним наказом.

Особливо це стосується заборони рибальства за нересту риби у водних потоках басейну р.Ріка, в які запливають на нерест навіть цінні породи риб з Тиси та Дунаю. В даний період важливо посилити контроль за проведенням будь-яких господарських робіт на водних потоках Верховини. Зокрема, забір піщано-гравійної суміші та річкового каміння, трелювання лісу (рух лісовозів, іншої техніки) тощо. Забороняється забруднювати водойми миттям автотранспорту, промисловими та господарсько-побутовими стоками і сміттям.

У випадку виявлення грубих порушень на водних потоках Міжгірщини в період нересту риби, просимо всіх краян оперативно інформувати про такі інспекцію “Закарпатдержрибоохорони” у Виноградові за телефоном (03143) 2-66-10.

Використання глини в прикормочній суміші

Глина зазвичай використовується для зклеювання і обтяження підгодівлі. Особливо рекомендовано її застосування в річках, де прикормочні кулі повинні в цілісності долетіти в місце ловлі, досягнути дна, і там, запланованим чином почати звільнятись від приваблюючих рибу частинок та атрактантів.

Окрім вибору підходящої глини (важкої, легкої, в'яжучої, розпушоючої і т.д.), також важливим є процес її підготовки. На цьому і зупинемо свою увагу сьогодні.

Щоб глина відповідно працювала в прикормці, вона повинна бути рівномірно розроблена в ній. Найкраще замішувати суху базову суміш з такою ж дрібною і сухою глиною. В продажі присутня глина дещо зволожена, її доцільно використовувати якщо консистенція не перешкоджає змішуванню з іншими компонентами підгодовування. В будь-якому разі, потрібно використовувати сито для протирання глини, для її роздріблення, і для того щоб позбутися грудок.


Так чи інакше отримуємо базу змішану з глиною (в річках слід починати із співвідношення 1:1, а потім, якщо необхідно, додати більше, або менше глини чи прикормки). Далі зволожуємо цю суміш, залишаємо на кільканадцять хвилин і перетираємо через сито. Потім, при необхідності, дозволожуємо і додаємо м'ясні складники (мотиль безпосередньо перед формуванням прикормочних куль, опариш відразу після дозволоження).

Глина є не єдиною можливістю склеювання і обтяжування приманки. Можна скористатись спеціальним обтяженням та клеєм для приготування підгодівлі, які продаються окремо. Тим не менш, глина є більш зручною і на додаток хмарка каламуті, що створюється нею, додатково приваблює рибу. Ступінь розмивання, і характер зклеювання властивий для використовуваної глини (існують різні типи) можна визначати кинувши кульку в мілкий участок на течії десь під ногами і спостерігаючи ефект.

Іноді можна додати до глини атрактант і робити з цього кульки, які будуть слугувати додатком до куль з прикормкою.

Хороший приманюючий ефект, особливо для хижих риб, створюють кулі з глини з додаванням бичачої крові, або щойно нарізаної дрібної рибки. До глини також можна додавати різні зернові (горошок, кукурудза і т.д.) і таким чином приманювати ними на великих відстанях, або на течії.

Для повноти огляду способів використання глини слід також згадати про розпушуючу глину. Куля прикормки з такою глиною в цілісності долетить до води, а після падіння на дно дуже швидко розпушується. Це має велике значення в стоячих водах з мулистим або зарослим дном.

http://i075.radikal.ru/1209/c5/44c4d68a8cda.gif

Пригоди на рибалці.....

Мій тато-завзятий рибалка! Він їздить на річку з вудочками по неділях в будь-яку пору року. Але сумує, що ми з мамою не завжди їдемо з ним.

І от якось влітку ми всією сім'єю поїхали на рибалку. Поки ми з татом розбирали снасті, мама збирала поблизу хворост для вогнища-тато ж обіцяв юшку! Поки тато розставив вудки, ми з мамою розвели вогнище біля річки на галявині.

Навкруги було дуже гарно, бо світанок вже відступив, відводячи за собою туман, а поплавці мирно погойдувалися на воді, не провіщаючи ніякого клювання. Тоді я трохи занудьгував і пішов до вогнища. Мама сиділа на березі, милуючись яскравими сонячними відблисками на воді, а тато перевіряв наживки на гачках і тихенько розмовляв з мамою, щоб не налякати рибу своїм гучним голосом. А потім мама попросила у тата вудку, насадила на гачок наживку і закинула у воду. Не пройшло і хвилини, як поплавець вимогливо застрибав на воді, ми підбігли до мами, підказуючи їй, як підсікти рибу. І мама витягнула невеликого карася, що обурено бив хвостом. Тато трохи подумав і запропонував мамі насадити наживку на всі гачки. Ось тут-то і почалася у нас справжня рибалка. Мама зловила 16 різних рибин! Одна більш за другу! На тато було боляче дивитись, бо він сидів похмурий на березі. Тоді мама віддала мені вудки і, підійшовши до тата, щось тихенько зашепотіла йому у вухо. Згодом тато повеселішав і підійшов до вогнища чистити рибу і варити обід.

Увечері, коли ми їли справжню юшку, приготовану на вогнищі, тато сказав, що більше без мами на рибалку не поїде, оскільки він і раніше чув, що жінки — удачливі риболови, а сьогодні в цьому переконався. Мама сміялася, а я був дуже щасливий, тому що мама обіцяла завжди брати на рибалку і мене!

http://s019.radikal.ru/i619/1210/9c/6d53ec6bb6e0.gif

Якщо з вечора добре підгодувати рибу горілкою, то на свiтанку вона добре клюне на пиво!

***
Якось, коли я прийшов додому, мене зустріла жінка, одягнена в сексуальне нижню білизну. Вона дала мені два шнури і сказала еротичним голосом:
- Зв'яжи мене і роби все, що хочеш!
Я зв'язав її і пішов на рибалку.

***
Як себе почуває твій благовірний після лікування? - запитує одна жінка подругу.
- Чудово! Він цілі дні пропадає коло міського фонтану.
- Що він там робить?
- Ловить рибу.
- А тобі не здається, що його не долікували?
- Можливо, ти права. Але мені так хочеться ушиці.

***
Чистячи на кухні вже двадцяту рибу, дружина роздратовано запитує свого чоловіка-рибака:
- Ну чому ти не такий, як усі нормальні чоловіки? Вони ніколи нічого не ловлять!

***
Сила звички:
Міліціонер Іванов, перебуваючи у відпустці, ловив рибу і сильно бив її ногами.

***
Сидять на середині річки в човні три ченця: християнський, католицький і єврейський. Вони ловили рибу. Закінчився у них хліб. Піднявся християнин і каже: "Я сходжу за хлібом". Переступив через борт човна і пішов по воді до берега, купив хліба і повернувся теж по воді... Ніхто нічого не сказав. Раптом скінчилася у них наживка. Піднявся католик, переступив через борт човна і пішов по воді до берега, дістав наживки і повернувся теж по воді... Знову ніхто нічого не сказав. Раптом у них закінчилася вода. Встав єврей і каже: "Я піду за водою". Переступив через борт човна і, як сокиру, пішов на дно... Християнин і католик переглянулися: "Треба було сказати йому, де каміня були".

***
Сидить чоловік на рибалці, поруч лежить силіконовий цегла. Молода дівчина, проходячи повз, підходить з запитує:
- А навіщо вам на риболовлі цегла?
Чоловік відповідає:
- Не заважай мені бачите, я ловлю рибу.
- Не, ну все-таки навіщо вам цегла? Я все зроблю, що ви скажіть, тільки розкажіть мені...
Мужик довго не думав, сказав що б вона роздяглася ну і давай свою справу робити... І тут дівчина ще раз запитує:
- І все-таки, навіщо вам цегла?
- Розумієш, на цю вудку я ще нічого не зловив, а ти вже третя...

***
Сидить рибак і ловить рибу. Повз пливе крокодил.
- Мужик, мужик, ти що робиш?
- Ловлю рибу.
- А можна я теж спробую?
- Сідай, спробуй.
Дав рибак крокодилові вудку. Той сидить з поважним виглядом і ловить рибу. Повз пливе інший крокодил.
- Ти що це робиш?
Крокодил:
- Пливи, пливи, говно зелене!

***
Розмова двох подруг.
- Ніколи більше не піду з чоловіком ловити рибу! Спочатку я, виявляється, голосно говорила, потім начепила неправильну наживку, потім занадто рано підсікла. А закінчилося все зовсім кепсько: я наловила риби більше, ніж він...

***
Рибак, розставивши руки сантиметрів на тридцять, розповідає одному про свою останню рибалку. Їх дружини спостерігають здалеку.
- Якщо Іван показує, яку рибу він зловив в забороненому місці - то він перебільшує. Але якщо мова йде про члена охоронця з рибнагляду, який застав нас зненацька і з яким мені в кущах довелося залагоджувати проблеми - то він далекий від істини.

***
Рибак дістав з банки черв'яка, а той каже:
- Мужик, ти дуже різко не підсікай, а то закладає вуха.

***
Поривом вітру скинуло гусеницю з дерева в ставок, повний риби. Летить вона вниз і молиться: "Господи! Встроми мені в дупу риболовецький гачок, що б моє життя не була даремне.

***
Повернувся мужик з рибалки і говорить дружині:
- Ну і скупі ж люди пішли! Ми з хлопцями домовилися: хто перший рибу зловить, той ставить могорич, а хто другий - закуску, і що ж ти думаєш? Дивлюся, у Серьоги поплавець на дно пішов, а він сидить, ніби не бачить. У Петьки теж потягнуло, аж вудлище зігнулося. А він анічичирк! Ось скупердяї!
- А в тебе клювало? - поцікавилася дружина.
- Дурнів немає. Я взагалі без наживки закинув.

***
Пішов новий руский на риболовлю: все як годиться - вудка ууууу!, лісочка ооооо!!!!!!, вообщем не вам про снасті круті розповідати. Закинув снасті, сидить - тихо. Поруч дедуня місцевий, сидить покурює. Теж тихо. Бачить він, новий руский починає нервувати. Вирішує заспокоїти:
- Нічого, синку, зараз сонечко пригріє - почнеться кльов.
Новий руский:
- Ну дивись, батя. Тебе за язик ніхто не тягнув...

***
Підпливає сом до пічкура і говорить задумливо:
- Слухай, піскар... Тобі не здається, що ми, великі риби, повинні їсти маленьких? Згоден?
- Звичайно, згоден. Тільки де ми їх знайдемо-то?

***
Мальки запитують коропа-батька:
- А що таке каструля?
- Це джакузі, де температура води не регулюється!

***
Дзвінок на мобільник:
- Милий, ти де?
- Я на риболовлі.
- А хто це там так голосно дихає?
- Це щука.

Сом і Красуня рибачка ...

http://www.youtube.com/watch?v=C-mua7D0OkQ

Приколи на рибалці!

http://s018.radikal.ru/i526/1210/06/dc119fc72bf7.jpg
http://s56.radikal.ru/i154/1210/67/3c9431cdeda9.jpg
http://s006.radikal.ru/i214/1210/8d/7b0e3e085dd4.jpg
http://i080.radikal.ru/1210/6e/5263075e5a2a.jpg

Особливості ловлі карася восени
http://gonefishing.org.ua/sites/defa...t/karasi_2.jpg
У другій половині вересня і в жовтні карась, відійшовши від берегів, активно може клювати на "чистій воді". Під берегом його все ще можна зловити, але скоріше це випадковість. Вода стає все прозорішою, риба все обережнішою.

Для успішної ловлі карася в цей період поплавчанкою бажано мати човен. З його допомогою можна буде завжди знайти зграю в глибоких місцях озера, де карасі ніяк не можуть дочекатися вашої прикормки і наживки.

Знайшовши переспективну ділянку підгодуйте місце горохом, макухою, кашею.

Як наживку, на початку осені найкраще використовувати хробака, пізніше - мотиля. Слід враховувати, що карась риба примхлива, і часом може клювати і на опариша, і на парену перловку (незважаючи на те, що в цей час така наживка для нього не характерна). Варто мати з собою також і манку, з якої за кілька хвилин можна легко приготувати манну бовтанку - в цей час смаки карася вкрай не стабільні і часом його можна спокусити тільки такою насадкою. Вірним признаком того, що місце і підгодівля обрані правильно, є бульбашки, що з'являються на воді на місці кинутої прикормки десь через 15-25 хвилин - це підійшли карасики і почали рити мулистий грунт в пошуках їжі.

Ловлять карася в цей час року з 9-10 години ранку до 16-17 години вечора. Карась, як і більшість інших коропових риб, перемикається на осінній денний режим харчування. Частіше він бере тільки на далеких відстанях в 30-45 метрів, і ближче до себе рибалки не підпускає, правда, буває, що бере прямо під самим човном, і тоді, в таких випадках аби встигали наживляти, підсікати та витягувати. Осінній карась порадує вас своїм розміром - дрібний в цей час практично перестає клювати, і в основному беруть красиві і солідні екземпляри.

Не забувайте про те, що одягатися необхідно потепліше, так як остигла вода і осінній вітерець дадуть про себе знати. Зате задоволення отримаєте незабутнє, і від краси природи, і від таємниць осінньої води...

Чим ближче до зимових холодів, клювання карася буде затихати, він буде брати все рідше, перепади погоди і холодні дощі заженуть його на зимові стоянки. Карась буде просто стояти, і клювати не буде. Зрозуміло, що скоро зима.

http://s018.radikal.ru/i526/1210/dd/59c0744397f4.jpg

На 30 тис. грн електричною вудкою вбили риби на Чернігівщині...

КИЇВ. 25 жовтня. УНН. Чернігівські правоохоронці спільно з працівниками Чернігіврибохорони під час чергового рейду на "гарячому" спіймали двох браконьєрів, які за допомогою "електровудки" завдали рибному господарству України збитків на суму понад 30 тисяч гривень. Про це кореспондентові УНН повідомили в прес-службі правоохоронного відомства.

"Зловмисників серед білого дня правоохоронці зненацька виявили в урочищі "Редьківська Старуха" в Ріпкинському районі області. Обидва чоловіки здійснювали незаконний вилов риби за допомогою електричної вудки, виготовленої в домашніх умовах. Браконьєри, не зважаючи ні про що, спіймали понад 40 кілограмів риби цінних порід, серед яких 65 - щук, 29 – пліток, 16 – линів, 7 – жерехів і 3 - лящі. Завдані ж збитки рибному господарству склали майже 30 тис.гривень", - розповіли правоохоронці.

Вони також кажуть, що міліціонери збирають всі необхідні матеріали для порушення кримінальної справи за ч. 2 ст. 249 Кримінального кодексу України (незаконне зайняття рибним, звіриним або іншим водним добувним промислом). Санкція статті передбачає обмеження волі на строк до трьох років, позбавленням волі на той самий строк з конфіскацією знарядь і засобів промислу та всього добутого.

http://www.unn.com.ua/ua/news/990118...ernigivschini/

Особливості ловлі коропа на мулистому дні
http://gonefishing.org.ua/sites/defa...rop_v_muli.jpg
Ловля коропа в мулі створює карп'ятникам багато проблем. Однак, ті рибалки які розгадали секрети "мулистих коропів", ніколи в світі не відмовляться від такого місця, а інші, навпаки, втікають від мулу, як від "гиблого" місця.

Вибираючи місце для риболовлі, як правило, ми керуюємося характеристиками дна, що підходить нам, і не завжди підходить коропам. Мул, або жахливий темно-коричневий слиз на дні, з дуже неприємним запахом, це не що інше як результат залишків рослин і тварин що розклалися. Мулисті місця відлякують карп'ятників тому, що не всі в змозі знайти ефективний метод, відповідного приманювання і подання наживки (насадки). Є кілька ефективних рішень, які допоможуть нам ефективно ловити рибу в мулі і уникнути розчарування.

Дослідження дна

Мул можна зустріти практично в кожній водоймі, якщо він не покриває всю поверхню дна, то, принаймні, окремі його частини. Якщо трапиться так, що ми не будемо мати можливості ловити рибу в інших умовах, окрім мулистого дна, нам залишається лише пристосовуватися до існуючих умов. Перший крок який ми повинні зробити, це дослідити дно. Ми можемо зробити це за допомогою маркера, або стукача, якщо є човен (фото нижче).
http://gonefishing.org.ua/sites/defa...ka/stukach.jpg
Якщо ми потрапили в мул, наш тягарець буде в'язнути в ньому, і під час підйому буде виходити з характерним опором. Крім того, під час протягування грузила по дні, будуть вивільнятись бульбашки газу, які добре видно на поверхні водойми. Власне, мулисті ділянки можна знайти без використання маркера, просто дивлячись на поверхню води. Якщо видно бульбашки повітря, що виходять з глибини, ми можемо бути впевнені, що маємо справу з мулистим дном.

Варто відзначити, що бульбашки газу дають нам багато інформації. Перш за все, вони вказують на місця годівлі коропа, які копаючись в дні, будуть випускати бульбашки на поверхню. Кількість і розмір бульбашок, строго залежить від товщини шару мулу. Коли ми спостерігаємо невелику кількість дрібних бульбашок це ознака того, що мул дуже тонкий і, звичайно, буде менше проблем з ним. Коли на поверхні з'являється велика кількість досить великих бульбашок, то в більшості випадків це ознака того, що дно вкрите досить товстим шаром мулу, і тут, на жаль, ми повинні вкласти більше своєї праці. Перш за все, ми повинні виміряти товщину мулу в нашій точці ловлі, це допоможе нам обрати оснащення. Зробити це дуже просто. Потрібно до нашого тягарця прив'язати білу нитку і опустити його на дно, щоб він затонув у багнюці. Потім дістати і виміряти довжину забрудненої нитки, яка і буде вказувати товщину мулу.

Велике значення має запах мулу, який залежить від багатьох факторів. Інтенсивність запаху залежить від виду частинок що розпадаються. Це можуть бути листя, що впали в воду або гниюча рослинність. Для нас краще, якщо запах якнайлегший, тоді менше втрат на ароматах що додаються до бойлів, і звичайно ж, рідше змінюється приманка. Ми повинні також пам'ятати, що не в кожному мулі можна ефективно ловити. Адже для частинок, що розпадаються потрібна досить велика кількість кисню, і іноді в таких мулистих місцях, особливо на великих глибинах, створюються придонні анаеробні (безкисневі) зони. Ось чому я раджу уникати таких місць. Кисень необхідний для життя, і якщо його бракує організми якими годується короп гинуть, звичайно, з таких місць втікає і короп. Таким чином, ми повинні знайти родючий мул багатий на природну їжу для риби, і, безумовно, рибалячи в такому місці ми не розчаруємось.

Підгодівля

Багато рибалок замислюється чи підгодівля на мулистому дні взагалі має , хоч якийсь сенс, мовляв прикормка зануриться в коричневому і смердючому слизі і ніколи не буде знайдена коропом. У той же час всі ми знаємо, що без підгодівлі можна розраховувати виключно на випадкове клювання або на дуже велике щастя рибалки.

Все просто: приманювати потрібно і все, просто ми повинні робити це правильним чином, що відповідає існуючим умовам. Перш за все радимо не використовувати для підгодівлі бойли з великою питомою вагою, оскільки вони безумовно затянуться мулом і будуть контрпродуктивними. Хорошою приманкою на мулистому дні насамперед будуть різноманітні зерна, особливо невеликі, такі, як конопля, тому що дякуючи малій вазі вони будуть вільно і легко падати на дно. Хороше рішення, помістити подібні зернові в сипучій підгодівлі, тобто в такій, прикормочні кулі якої, розбиваються при ударі об поверхню води, а весь їх вміст поволі опускається на мулисте дно. Таким чином уникнемо того щоб коропові ласощі поглинув мул. Тим не менш, ми дуже зацікавлені в тому щоб приманити коропа бойлами, і таким чином, щоб вони не занурювались в мул. Найкращими будуть бойли з додатками рибної муки, що робить їх легкими і такими, що повільно опускаються на дно. Однак при використанні рибного борошна потрібно бути досить обережним і не перестаратися, тому що, якщо його буде занадто багато, бойли можуть ... плавати по поверхні. Іншим способом який я використовую найчастіше це є повне висушення бойлів. Такі бойли позбавлені вологи і легко осідають на верхньому шарі мулу.

Після того як ми вирішили проблему поглинання куль мулом, то потрібно подбати про їх аромат. Ми знаємо, що мул має інтенсивний і неприємний запах, тому, потрібно щоб бойли не перейняли цей неприємний запах і не втратили своїх ароматичних якостей. Найкращим рішенням є занурення бойлів в ароматизаторі приблизно на три години до приманювання, так щоб вони добре поглинули аромат. Під час ловлі коропа в мулі добре працюють ароматизатори густі, котрі довше зберігають аромат. Крім того, вони добре розчиняються у воді і таким чином швидше приманюють рибу. Таким чином підготовлені бойли, безсумнівно, будуть привабливою та ефективною приманкою для ловлі "мулистих" коропів.

Наживки

Правильний вибір наживки (насадки) під час ловлі коропа в мулі має дуже істотний вплив на ефективність риболовлі. Наша наживка повинна характеризуватися двома основними особливостями, а саме, не застрягати в мулі, і повинна, як можна довше мати інтенсивний аромат. Таким чином, найкращими будуть бойли плаваючі і нейтральної плавучості, але з іншої сторони я зустрічав водойми, де на такі бойли короп взагалі не клював, а на інші брав залюбки. Потрібно знати водойму і її особливості, лише тоді ми будемо знати, що надіти на гачок. Якщо ловити на тонучі бойли, то вони повинні бути повністю висушеними. Ще одна важлива особливість бойлів це їх вид і аромат. Для ловлі в мулі кращими є бойли замочені в діпі, а щодо аромату - то це цілий ряд овочевих бойлів. Вони дуже ефективні, і найкращі ті, які відрізняються від стандартних запахів мулу. Хорошою наживкою для мулистого дна є арахіс, який не вбирає запах і може перехитрити багатьох вусатих мешканців водойми. Однак особисто я переважно ловлю на бойли, достатньо, щоб в їх складі був змелений арахіс, і бойли з впевненістю будуть ефективнмими і не втратять так швидко запах.

Повідки

Правильний вибір повідка є найбільш важливим. Це перше, що ви повинні зробити, перед тим як закинути оснащення. Якщо тут допустити помилку, всі попередні поради не допоможуть, хіба що Ви народилися під щасливою зіркою і надієтесь на щасливий випадок. Найбільш важливою характеристикою повідка на мулистому дні є його довжина. Тут маю одну пораду: краще, щоб наш повідець був трохи задовгим, ніж трохи закоротким. Довжину повідка обираємо на основі товщини мулу. Повідок повинен завжди бути на 10-15см довшим, ніж шар мулу. Тільки в такому випадку ми можемо не хвилюватися, що наживка не поглинеться мулом разом з тягарцем. Якщо повідець занадто короткий, це безперечно приведе до того, що наживка разом з тягарцем затянеться мулом, а ми з нетерпінням і на марно будемо

очікувати клювання. Якщо ви не готові або не здатні виміряти товщину шару багнюки, то залишається вибрати довжину повідка на "око". У такому випадку, я вважаю, що його довжина повинна бути не менше як 50 см, а іноді навіть 70 см. Можливо потрібно проконсультуватися з місцевими рибалками які зазвичай добре знають особливості дна. Також потрібно звернути увагу на тип шнура. Шнур можна використовувати плаваючий і повільно тонучий, який я, зокрема, рекомендував би.

Слід також зменшити вагу тягарця, так як люба стандартна вага, в мулі, на самозасікання діє з подвоєною силою . Достатньо тягарця вагою 60-80гр плоскої форми, так як вони повільніше опускаються на дно і не будуть втягуватись надто далеко. Гарною ідеєю є використання тягарців виконаних з плоского каменю - вони легкі і мають велику площу поверхні (фото нище). Можна замочити їх у діпі.
http://gonefishing.org.ua/sites/defa...a/tyagarci.jpg
Рибалка в мулі, хоч і не проста, безумовно, заслуговує нашої уваги, так як кожна зловлена риба, яка покрасується для фото на Вашому маті, принесе Вам подвійне задоволення.

І знову осінь, і знову про осінню ловлю щуки...
http://gonefishing.org.ua/sites/defa...a_kukani_0.jpg
Знову наступила осінь. Хтось шкодує за пройденим літом, хтось томиться в очікуванні зими, а для спінінгістів - мало чи не свято, адже ось-ось почнеться сезон жирування хижої риби і майже у всіх водоймах нашої країни буде відмінно ловитися її величність щука... Потрібно завчасно приготуватися до таких моментів, пригадати особливості осінньої ловлі щуки, підготувати снасті, приманки та спорядження. Якщо полюбляєте ловити джигом то нагадати техніки джигової проводки, а якщо воблерами - та згадати як добре ловиться хижачка у відповідному ритмі твічингу.

Для успішної ловлі щуки восени потрібно знати і розуміти кілька фундаментальних речей, і діяти у відповідності до них, а також погодних умов та ситуації на водоймі.

Жор щуки восени, як правило, наступає після першого суттєвого пониження температури повітря. Хижачка інстиктивно відчуває що діло йде до зими, і будь-що намагається запастися жирком, для того щоб потім заховатися в укриття, і лише час від часу виходити за необхідним поповненням запасів.

В продовжені осені, на активність щуки сильно впливає зниження температури води. Всім відомо, що риби відносяться до холоднокровних тварин. Тому всі біологічні процеси в їх організмі сповільнюються з пониженням температури навколишнього середовища. Щоб зберегти енергію, у холодну пору року щуча активність найменша. Тому зубастий хижак може довгий час вичікувати здобич в укритті. І здобич її приваблює більш велика, щоб витрачені сили були меншими ніж здобутий запас енергії. Восени температура води сягає позначки зимової, лише на невеликих мілководдях вода злегка прогрівається. Звідси висновок - в кінці жовтня і до льодоставу, щуча активність носить короткочасний характер. Головне завдання риболова, потрапити на неї. З досвіду можу зауважити, що вечір завжди рятував ситуацію, можна припустити, що активність щуки припадає на другу половину дня.

Ну і звичайно не варто забувати про погодні фактори. На успіх рибалки впливає і погода. Велике значення має стабільність тиску і умови освітленості. Здавалося б, в сонячну, приємну для людини погоду щука повинна активно полювати, а не тут то було - вона навпаки прагне сховатися від сонячних променів. Та й потенційна жертва, змінює щось у своїй поведінці і стає або невразливою, або знаходиться на тих ділянках водойми, які неприйнятні для щуки.

Восени вода стає більш прозорою, на щуку такий чинник впливає гнітюче. А ось у похмуру погоду скоріше всього тиск, або незначно падає, або стоїть на місці, що сприяє клюванню. Вітер так само має певний вплив. Точніше в його відсутність щука більш полохлива. Але і сильний вітер, мало сприяє активізації хижака. А от вітерець зі швидкістю до 5-7 м/с, якнайкраще підходить для щучого полювання. Пам'ятайте! Не можна порівнювати комфортність погодних умов для людини, з комфортністю цих же умов для риб.

На активність клювання впливає і фаза місяця. Помічено, що перша і остання чверть місяця припадають на пік активності. Важко пояснити причини, але факт є факт.

Не забуваємо про вплив правильності вибору приманок. Важко судити про те, де і на що буде краще всього клювати, але основні типи приманок можна окреслити. Воблери і обертальні блешні - ось дві основні приманки для ловлі щуки восени. Хоча скидати з рахунків коливальні блешні і джиг також не варто. Недолік коливалок - це не можливість повільної проводки, а осіння щука не дуже жвава. Аналогічна картина з гумою - на мілких ділянках її взагалі важко застосовувати, а якщо водойма серед дерев, де восени на дні багато опалого і ще не перегнившого листя та гілок, то рибалка може перетворитися на справжній жах.

Радити певні оберталки і воблери немає сенсу, великий вплив має кормова база і особливості водойми. Воблери краще використовувати плаваючі, розміром не менше 12 сантиметрів ті, у яких при малій швидкості видно яскраво виражену гру з великою амплітудою коливань. У відношенні обертальних блешень - однозначно з широкоб пелюсткою, 4-5 номери, які добре працюють на невеликих швидкостях.

Успіх у ловлі щуки залежить від наполегливості, але не варто затримуватися на одному місці. Не чекайте сонячної погоди, відправляйтеся на рибалку наперекір погодним умовам, експерементуйте і Вас неодмінно чекає успіх!

Ловля білого амура на огірки
http://gonefishing.org.ua/sites/defa...bilyy_amur.JPG
Раніше вважалося що білий амур та товстолобик звичним способом не ловляться . Однак після різноманітних експерементів рибалок зі снастями та наживками виявилося, що ще й як ловляться. При чому на цілком звичайні аматорські снасті.

Насадки для ловлі білого амура використовуються різні: дрібні нитчасті водорості, листя кульбаб, листя капусти, а в деяких ставках і макуха з кукурудзою, та й інші цілком коропові насадки. Цього разу хочемо поділитися особливостями ловлі білого амура на молоденькі огірки.

Як відомо, білого амура «насильно» переселяли з річок Далекого Сходу в європейську частину колишнього СРСР, не в останню чергу і тому, що він харчується виключно рослинною їжею. Але виявилося, що амур має багато спільного з коропом, і його можна ловити короповими снастями і на більшість коропових приманок. Ловити на коропові принади, такі, як макуха або кукурудза, можна, на жаль, не скрізь. А ось для підгодовування риби вони дуже підходять. Для підгодовування риби в однаковій мірі користуються як макухою, так і сирою кукурудзою. Ось тільки бажано перемішувати їх з кубиками 1смх1см свіжих огірків. Робимо з цих компонентів однорідну суміш - і виходить дуже гарна прикормка.

Де шукати амура?

Звичайно ж, у приватних ставках, так як в диких озерах і річкових затоках він, якщо і є, то нечисленний.

У воді білий амур поводиться практично точнісінько, як і всім відомий короп. Вночі спить, вранці вибирається на годівлю, в процесі якої відвідує свої улюблені місця. Зазвичай на кожен ставок припадає 5-6 улюблених місць, які часто відвідуються амуром в однаковому порядку, щодня. Для того, щоб рибалка була вдалою, рибу обов'язково потрібно «привчити» до вибраного місця.

Приважування

Виявити місце годівлі амура можна і візуально. Риба часто видає свою присутність в очеретах досить гучними «чавкальними» звуками. Якщо кромка очерету знаходиться на відстані 1.5-2 метра від берега, а глибина від 1 до 2 метрів, то напевно білий амур сюди навідується. Саме в такі місця і намагаються приваджувати рибу.

Для приваджування використовується або макуха, або кукурудза змішана з огірками. Перші порції повинні становити не менше 5-6 кульок розміром з кулак. Доставляють кульки в обране місце за допомогою рогатки, бажано в ранкові години. Постачати місце кормом потрібно кожен день, поступово зменшуючи порції. Напередодні риболовлі порції повинні бути мізерно малими - достатньо 1-2 кульок.

Сам процес приваджування зазвичай займає 6-7 днів, але, як стверджують інші рибалки, «привчити» амура до місця можна і протягом 3-4 днів. Правда, тут теж є нюанси. Амур кожен день переміщується по водоймі схожими маршрутами. Є в нього місця «залізні», де корм він звик знаходити завжди. Є і «другорядні», які просто знаходяться «за маршрутом», і заглядає туди амур тільки від випадку до випадку. І чим ближче обрана вами ділянка буде знаходитися до його «залізного» місця годування, тим швидше вийде привчити амура до точки ловлі.

Снасті

Вже всім давно відомо, що ловити білого амура найкраще короповими снастями. Необхідно міцне, і в той же час чутливе вудилище. Тому краще звертати увагу на моделі виробників коропових вудилищ. Довжина повинна бути від 2.5 до 3м. Котушка повинна забезпечувати вільний схід жилки. В якості жилки - обов'язково плетений шнур. Білого амура дуже важко виважувати. Риба дуже сильна і кмітлива, при кожному зволіканні вона прагне піти в очерети або підводні корчі. Необхідно підсікати вчасно, і робити це різко. Монофільна жилка діаметром 0.3мм - 0.35мм не завжди подібне випробування витримує, а більший діаметр вже просто не годиться через виняткову обережність амура.

Гачки ставимо № 5 - № 8. При лові білого амура дуже важливо, щоб гачок утримував рибу на гачку. Добре підійдуть гачки фірм Gamakatsu і Kamatsu, більшість моделей яких володіють якраз такими властивостями.

Рибалка

Свіжий огірок нарізається кубиками і акуратно насаджується на гачок. Потім слід акуратно, без зайвих бризок і шуму доставити гачок з насадкою на ділянку, де прикормлювалась риба. При закиданні важливо враховувати, що жилка ні в якому разі не повинна пересікати ділянку. Амур - риба дуже полохлива, і наткнувшись на жилку, він напевно покине дане місце.

Якщо ви кидали прикормку кожен день, скажімо, о 9 годині ранку, то до цього часу снасті вже повинні бути закинуті. Відразу після прибуття очікувати клювань не варто.Часом доводиться чекати першої покльовки і 2, і 3 години. Напевно це пов'язано з особистим «розпорядком» амура, який до кожної ділянки підходить в призначений їм час.

Клювання амура сильне, з різким натягуванням жилки. У момент потяжки потрібно швидко і різко підсікати, інакше риба поведе снасть в корчі. А ось виважування зазвичай затягується. Амура важко підсікти, риба активно чинить опір, намагається піти в зарості. Коли цього не вдається, амур починає ходити кругами. У цей момент не можна дарувати йому жилку, зайвий метр - і риба виявиться в корчах, а ви - з обірваною снастю. Потрібно повільно, поступово підводити рибу до берега, постійно тримаючи жилку в натягу. Таким чином, ви вимотуєте рибу. Коли вдасться підвести рибу на близьку відстань, потрібно брати амура в підсак. Головний «сюрприз» риба готує якраз в останній момент - при вийманні її з води. Слідує різкий ривок всім тілом, і амур злітає з гачка. При цьому часто страшно стає за вудилище, яке нерідко видає неприємний тріскіт.

При грамотному підході до риболовлі, можна розраховувати на 5-6 хороших екземплярів. Ось тільки снасть часто не витримує ривків великої риби.

Поплавок який світиться (нічний)....

http://s47.radikal.ru/i118/1210/db/4583985f6ef9.jpg

http://goldfishnet.km.ua/forum/index...;topicseen#new

Тактика ловлі крупного жереха
http://gonefishing.org.ua/sites/defa...ereh%20(1).jpg
Cеред рибалок здавна існує неписана ієрархія престижності піймання тієї або іншої риби. Наприклад, зловити щуку більш престижно, ніж піскаря. Добути більшу рибу престижніше, ніж дрібну.

Жерех - один з прісноводних хижаків і завжди вважався престижною здобиччю для кожного рибалки. Нехай навіть за смаковими якостями для багатьох любителів рибної ловлі він поступається коропу чи лину. Але він - хижак. Цим він і цікавий.

Тактика ловлі жереха спінінгом «на сплеск» зазвичай приносить в підсак риболова кілька дрібних особин. Справа в тому, що чим дрібніший жерех, тим він більш схильний до того, щоб триматися в зграї з собі подібними. І навпаки - чим більший жерех, тим він більш самостійний, і тому, найчастіше, він не схильний полювати разом з усіма. У цьому випадку він нерідко тримається на відстані в стороні від «центру подій» на 100-200, а то й і більше метрів.

Помітивши цю властивість великих жерехів, рибалки використовують іншу тактику ловлі яка часто приносить справжні трофейні екземпляри. Виявивши місце «бою» жереха (центр полювання зграї жерехів), досвідчені рибалки закидають свої приманки навколо цього центру, в радіусі кількох сотень метрів. Безумовно, це вимагає витримки і терпіння. Адже великий жерех не настільки численний, і полює більш обережно. Ось чому його атаки відносно рідкісні. Зате дуже «солідні» своїми потужними ривками. Та й більш бажані для рибалок - зловити велику рибу завжди престижно.

Ненажерлива щука
http://gonefishing.org.ua/sites/defa...hera%20(2).jpg
Рибалки, що читали праці класика риболовної літератури Л.П. Сабанєєва неодмінно зустрічали його неймовірні історії, зокрема про ненажерливість щуки, сома чи інших хижих риб. Але мало кому вдавалось побачити це на власні очі. Через це такі історії і відносяться до категорії байок, а очевидців що їх розповідаються скорше сприймають за брехунів, або казкарів.

Нещодавно документально підвердити правдоподібність подібних рибальських байок вдалося англійцю. 79-річний британець Рев Айан Аткінсон виявив на березі озера щуку, яка вирішила поживитися качкою, але так і не змогла її проковтнути.

До слова, вага рибки склала 11 кг без урахування ваги пташки.
http://gonefishing.org.ua/sites/defa...hera%20(3).jpg
http://gonefishing.org.ua/sites/defa...hera%20(4).jpg
А тепер уявіть, на кого може полювати наприклад голодна 20-кілограмова щука, чи сом вагою 50 кг і більше...

Проводка техаської оснастки
http://gonefishing.org.ua/sites/defa...u_osnastku.jpg
Ніякі снасті, і ніякий навіть самий повний набір, самих нових, чи самих дорогих приманок не гарантує успіху на рибалці якщо подавати приманку неправильно. Це ж стосується і ловлі на "техаську оснастку", якщо не приділити достатньо уваги проводці, а тут є ряд своїх специфічних моментів, то успіху не чекейте.

Перше, що слід зрозуміти спінінгісту - це те, що в основному гра приманкою здійснюється у вертикальному напрямку, тобто вгору, на відрив, і вниз, на падіння. Фактор горизонтальної проводки має місце, але навряд чи можна розраховувати на те, що за ті частки секунди, коли приманка перескакує під водою з гілки на гілку, якийсь хижак почне її атакувати.

Основні клювання відбуваються тоді, коли, перескочивши через чергову гілку або корягу, приманка падає вертикально вниз, досягаючи дна в цьому своєрідному колодязі, де в основному і стоїть риба. Для того, щоб добитися цього планування вниз, необхідно, відразу після того як приманка перескоче через перешкоду (це прекрасно відчувається через бланк спінінга), віддати їй трохи жилки, щоб вона не зависла ніби ялинкова іграша. Слід сказати, що і в такі моменти підвисання на корягах трапляються хватки, особливо якщо витримати невелику паузу, даючи можливість твістеру повисіти і пограти вільновисячим хвостиком. Особливо такий прийом подобається окуневі, втім, трапляється це відносно рідко і закінчується в основному відгризанням хвоста приманки рибою.

Щоб опустити приманку до дна, їй потрібно забезпечити достатню кількість жилки, а досягається це, або подачею кінчика спінінга вперед, або, якщо глибина велика, відкриттям дужку на котушці. Це - найбільш спірний момент в плані контролю над приманкою, тому, відразу після того, як рух жилки припиняється, рекомендується робити коротку контрольну підсічку. Якщо риба схопила приманку в процесі відпускання, або вже на дні, що найчастіше відбувається з щукою, вона - ваша. Коротка підсічка повинна бути з двох причин - перша, щоб не викинути приманку з вікна, друга - це те, що цей ривок ми надалі використовуємо для подальшої гри, зробивши паузу після вторинного приземлення приманки. Під час цієї паузи, якщо це дозволяє течія, тримайте шнур в невеликому натягу для того, щоб побачити покльовку, яка цілком може статися. Після паузи, знову підкидаємо приманку вгору і перескакуємо через наступну перешкоду.

Сам сенс гри носить в основному характер відвісного блешніння. Адже притоплені дерева і прибережні кущі лише в рідкісних випадках знаходяться на значній відстані від рибалки, але навіть в тому випадку, коли ми можемо докинути туди нашу приманку, повноцінно пограти приманкою в цьому випадку навряд чи вийде. Тому, не кидайте далеко - риба часто знаходиться в безпосередній близькості і в разі, якщо при підході до місця ловлі були дотримані заходи маскування і безшумності, покльовка не змусить себе довго чекати.

Комахи на гачку

Комахи це корм який добре відомий рибам. Ними охоче ласують різні види риби - від верхівки і яльця до сома і лосося. Щоб мати можливість використати цю риб'ячу пристрасть, зовсім не потрібно ловити рибу нахлистом на штучні мухи.
Можна наживляти комах на гачок, звичайно, тільки в низовинних водах. Крім відомих і улюблених рибалками комах та їх личинок наприклад, ручейників, веснянок (або, звичайно ж, мух) до найпопулярніших комах, що використовуються в якості наживки, належать зрілі стадії комах таких видів, як польові коники, поденки або хрущі.

Наживляти їх потрібно на тонкий і ніжний гачок настільки обережно наскільки це можливо. Наживляють за голову, за сегмент тулуба, або за хітинову частину тулуба... Принциповим є правило найменшого ушкодження комахи, при одночасному впевненому утриманюванню її на гачку.

Takу "озброєну" комаху спускаємо вниз по течії на оснащенні без додаткового обвантаження. Зрозуміло що сама снасть при цьому повинна бути делікатною, з використанням чутливого легкого вудилища та якнайтоншої жилки, яка, звісно, повинна відповідати умовам ловлі та розмірам передбачуваної риби.

Цікавою альтернативою, особливо в стоячих водах, може бути рибалка на комах за допомогою сбіруліно (бомбарди) - спеціальної снасті для ловлі ультралегкими приманками на далеких відстанях.

Правильна підгодівля ляща
http://gonefishing.org.ua/sites/defa...a_lyashcha.jpg
У свідомості багатьох з нас, уклалась картина ляща, який повільно і обережно всмоктує з мулом поодинокі зерна кукурудзи чи пшениці, аж поки не потрапить на наживку з прихованим у ній гачком. Але правдива картина виглядає дещо по-іншому.

Спостереження за кілограмовим лящем, якого було зловлено восени і випущено у великий акваріум доводять прямо-таки протилежне. Лящ, щоб поїсти "стає на голову" і в прямому і у переносному сенсі, тому що він споживає велику кількість їжі яку йому пропонують, жадібно і великими порціями.

Всипані до акваріуму (в одному місці) зерна кукурудзи, лящ пожирає по 7-8 штук одночасно, разом з великою порцією гравію з дна, який він пізніше випльовує. Дивно, і для нас це стало повною несподіванкою, але через деякий час, лящ випльовує ... шкірки з подрібнених гортанними зубами зерен кукурудзи. Велика жменя кукурудзи зникала буквально через кілька хвилин, а це був тільки один, і не надто великий лящ, скорше навіть підлящ.

Наведені вище спостереження підтверджують, те що досвідчені мисливці за лящем знають вже давно: риби ці всмоктують приманку як пилосос, і, якщо риболов всипе дуже мало їжі (прикормки), лящ просто йде в інше місце, в наслідок чого клювання перериваються. Таким чином, велику зграю лящів, що налічує кілька десятків "лопат" можна втримати на місці, підгодовуючи їх мало не відрами.


Однак, слід зауважити, що використовувати велику кількість прикормки для утримування зграї ляща на одному місці слід вкрай обережно. Адже відомо, у разі якщо підгодівля не буде з'їджена рибою протягом кількох годин, вона скисне, і місце з перспективного перетвориться на глухе, з поганою гнилою водою, куди риба навіть не тикнеться. Таким чином, найперше потрібно дослідити точку ловлі, переконатися, що лящ, чи інша риба відвідує цю точку, спочатку сипати маленькі порції підгодівлі і спостерігати за ситуацією. В добре обраному місці прикормка не скисне, бо риба з'їсть її досить швидко і повністю. Ті рибалки, що думають ніби ловля ляща легка, і просто сиплять велику кількість прикормки необдумано, наосліп, ризикують нанести неабияку шкоду водоймі. Сподіваюсь що рибалки які читають і відвідують цей портал такого не роблять, а навпаки роз'яснюють це іншим, менш освідченим...

Форма джиг-головки
http://gonefishing.org.ua/sites/defa...ka_na_djig.jpg
Вже на раз писалося і в риболовній літературі, і в інтернеті, і у нас на сайті зокрема, про популірність і переваги ловлі хижої риби на джигові приманки. Джиг заполонив все і вся, практично будь-який рибалка знає, що це таке. Цим методом ловлять і малі, і старі, що правда, не одинаково успішно. Так як і всюди тут потрібно добре уяснити де і як ловити, які приманки використовувати, яку проводку, і звісно, на самперед, потрібна практика. Серед всього багатства публікацій про джигову ловлю є одне питання яке часто випускають з уваги. Особливо це стосується новачків, які тільки пробують освоїти ази полювання на хижу рибу з джиговими приманками - це форма джиг головки. Та що говорити, навіть у рибалок зі стажем, в їх коробках з приманками, часто-густо зустрічаються тільки сферичні джиг-головки які вони використовують у всіх вмпадках і умовах, ну можливо ще чебурашки. А всупереч видимості, форма головки має більший вплив, ніж це може здатися на перший погляд.

Головка не тільки створює обтяження для гумової приманки, але і впливає на її роботу, та визначає швидкість її спуску і підйому. Важка, 20-30-грамова головка сферичної форми опуститься на дно, як камінь, потягнувши за собою приманку. Головка такої ж ваги, але сплюснута з обох сторін, буде падати повільніше, але при цьому при підтягуванні, підніматися вона буде швидше. Широка, сплюснута джиг-головка добре підходить для рибалки на мілкіших ділянках водойми. Навіть тоді, коли вони мають значну вагу, вони не вимагають надмірно високої швидкості проводки. Злегка зігнуті у верхній частині "лопаті" головки можна подавати на водною рослинністю, без боязні про зачепи.

Ще одна нестандартна форма, яка варта того щоб спробувати ловити з нею - це так звана коняча голова. Часто вона підсилює гру приманки. Вона більш агресивно перекочується зі сторони в сторону, що в більшості випадків підвищує привабливість самою приманки.

Таким чином, враховуючи умови ловлі, рибалці необхідно мати джиг-головки різної форми, і ваги. Це забезпечить подання приманки відповідним чином, так як диктують умови, що склалися на водоймі у даний час і в даному місці, а отже значно підвищить шанси на успіх.

Самий великий сом, та соми-людожери
http://gonefishing.org.ua/sites/defa...getext/som.jpg
Найбільший сом у Європі був спійманий в Італії в березні 2011 року. Його вага сягнула 114 кілограм, довжина становила 2,5 метра. Рибак на ім'я Роберт Годі тягнув рибину на берег протягом 50 хвилин. Причому не один, а з допомогою кількох людей. В результаті сом став найбільшою прісноводною рибою, яку зловили у водоймах Європи. Він же ш отримав звання найбільшого сома у світі, якого вдалося зловити.

У день риболовлі Роберто Годі полював на ляща. Після того, як улов, вагою 114 кілограмів, витягли з води, всі здивувалися. Рибак же зважив сома, сфотографувався з ним і відпустив назад у річку.

А попередній рекорд був зафіксований трохи раніше. Найбільший європейський сом важив 111 кілограмів. Він був спійманий в іспанській річці Ебро. Ще один сом і теж власник звання найбільшого сома у світі був спійманий 1 травня 2009 в річці Меконг в Таїланді.


Його вага склала 293 кілограми, при довжині 2,7 метра. Такі вражаючі розміри зафіксовані тайською владою у присутності начальника міжнародного дослідницького проекту WWF (Всесвітній фонд захисту дикої природи) зеба Хогана. Цей проект займається дослідженням найбільш великих риб у світі. І зараз меконговський сом є найбільшою прісноводною рибою у світі.

Найбільші соми в Україні

Втім, великих сомів ловили в різний час і в різних країнах. До прикладу, в українському Дніпрі (де сом вважається цар-рибою), за непідтвердженими даними, зловили 288-кілограмового сома довжиною 4 метри. У Дністрі ж витягнули сома вагою 320 кілограмів. І знову ж за непідтвердженими даними в 1830 році найбільший сом у світі був спійманий на Одері. Його вага склала 400 кілограмів.

Найбільші соми-людожери
http://gonefishing.org.ua/sites/defa...izne/som_9.jpg
Голодні соми досить страшні. Відомі факти, коли риба накидалася на згнилі ганчірки і навіть вихоплювала білизну з рук жінок, які полоскали одяг у водоймах. У сома є сили, щоб перевернути човен, а при бажанні вони можуть порвати риболовну сітку і повести за собою рибу.

Сом є найбільшим річковим хижаком. Його вага може досягати 230 кілограмів при довжині 3 метри. Однак вирости риба може і великих розмірів. Приміром, американський зоолог Девід Віллер згадує в своїй книзі «Риби вбивці» сома вагою в 500 кілограмів і довжиною 6,3 метра.

Соми мешкають практично у всіх великих водоймах усіх країн СНД. Поширені і в Європі, але не в північних країнах. Можна зустріти в США, Канаді та Латинській Америці. Фахівці стверджують, що соми можуть атакувати будь-яку живу істоту, яка знаходиться на поверхні води. Хижак завжди проковтує свою жертву цілою. Сом не може відривати шматки, як акула, оскільки у нього немає зубів, як таких. Дрібні зубики нагадують швидше щітку. При цьому сом, який може жити до 100 років, іноді не в силах забезпечити собі регулярний сніданок. Тому йому простіше знайти здобич на поверхні: качки, птахи, собаки і навіть люди.

Китай

Щорічно в одному з китайських водосховищ таємничо пропадали купальщики. Таємницю зникнень розкрили. Виявилося, у водоймі водився триметровий сом з головою більше метра. Усередині риби знайшли людські останки.

Голландія

Одне з озер парку відпочинку «Centerparcs» в Голландії тримає в страху 2,3-метровий сом. Його прозвали Велика матуся. Він харчується, переважно, качками, які запливають на територію озера. У день, за словами співробітників парку, сом може з'їсти 2-3 птиці. До того ж на рахунку риби кілька маленьких і великих собак. Вирости до таких страхітливих розмірів сому вдалося завдяки незвичайно чистій воді в озері, спокою і достатку їжі навколо.

Казахстан

У Казахстані влада спочатку замовчувала про наступний інцидент. У водосховищі на березі річки Ілек біля міста Актобе водяться риби-людожери. Тому купатися там заборонено. У 2009 році величезний сом налякав жителів казахстанського міста. В акваторії близько Жилгородського пляжу потонуло троє людей. Місцеві жителі стверджують, що у всьому винен сом. Один з жителів бачив, як величезна риба грілася на поверхні.

Україна

У Хортиці кілька років тому на глибині 15-ти метрів був знайдений зниклий буксирний теплохід. На його борту виявили пробоїну, а в ній застряг 5-метровий сом. Коли тушу риби витягли й розкрили шлунок, то всі ахнули. Всередині знаходилися останки 3 розшукуваних польських туристів. Вони спаслисьс з тонучого теплохода, але так і не дісталися до берега. Місцеві жителі кажуть, що на їх пам'яті вже більше десятка нападів сомів-вбивць на вітрильні і моторні човни. Є й випадки зникнення рибалок.

Росія

У Хоперському заповіднику сом напав на молодого оленя у присутності єгерів, лісника та біолога. Хижак на очах у людей тягнув тварину на дно озера. І тут старожили запевняють, що це далеко не єдиний випадок.

Знайти і зловити сома-вбивцю не вдалося. Спеціальна комісія прийшла до висновку, що риба веде себе так незвично через тектонічний розлом і незвичайний стан земної кори в районі заповідника. Агресія могла стати наслідком енергетичного викиду в зоні розлому. А влітку 1996 року в тій же Воронезькій області, в селі Кулакова жертвами ненажерливого сома стали жінка та хлопчик.

Фахівці говорять, що якщо здобич для сома велика, то він може залишити її на дні до тих пір, поки труп стане розкладатися і стане м'яким. Лише потім він починає всмоктувати шматки плоті. На полювання соми-вбивці виходять на заході, і продовжують полювати до світанку. Тому купатися ввечері там, де водяться соми, не рекомендується.

Відомий іхтіолог по імені Річіуті розповідає про ряд історичних випадків, коли в пащу до сома потрапляли люди. До прикладу, у 1613 році в районі нинішнього Прессбурга річковий хижак зловив дитину. У 1754 році труп семирічної дитини знайшли в череві ще одного гігантського сома-вбивці. А в кінці 18-го століття в Туреччині зловили рибину, усередині якої було тіло жінки. І там же в Туреччині в 1793 році зареєстровано випадки, коли сом-людожер з'їв двох маленьких дівчаток.

Маскування на риболовлі - запорука успіху
http://gonefishing.org.ua/sites/defa..._rybolovli.jpg
Багато рибалок мало приділяє уваги до вибору одягу. Для більшості це, як правило, футболки, джинси, та інші старі речі, причому часто- густо яскравих кричущих кольорів. А дарма. До вибору кольору одягу, як і до інших елементів спорядження риболова, слід підходити дуже відповідально. Теза "якщо вона клює, то й так клюне" вкрай не вірна.

Поговоримо про принципи маскування на риболовлі. Можливо, для когось вони будуть одкровенням, для когось - прописними істинами. У будь-якому випадку дотримання цих принципів є складовою частиною майстерності рибалки, і запорука його успіху.

Прешочергово слід уяснити оде - немає і не може бути універсального варіанту який би задовільняв різним умовам ловлі. На відкритому піщаному березі перевагу потрібно віддати одягу бежевого кольору, або самих світлих тонів хакі. Чисто білого кольору навіть у спеку слід уникати, не кажучи вже про різні відтінки червоного і синього. Якщо водойма в кущах, деревах - то одяг темно зелених кольорів, або хакі. Зимою - звичайно білий. Тобто в різних умовах потрібно пристосовуватись до навколишнього середовища, зливатись з ним. Повірте, чим менше Ви будете помітні рибі, тим більше у Вас буде клювань, а далі вже справа за Вами.

Особливо важливе значення має колір одягу при ловлі в водоймі з прозорою водою, при ловлі на коротких дистанціях, чи ловлі в верхніх шарах води. По великому рахунку, маскування має значення завжди. От, скажімо при виважуванні, чим риба раніше Вас помітить, тим більше буде опиратись, тим більше в неї шансів втікти, а якщо Ви до того ж, ще й у яскравих, не характерних для навколишнього середовища кольорах, то взагалі надасте рибі такого страху, та такої агресії, що і ...

Нерідко можна спостерігати таку картину: спінінгіст, пересуваючись по березі або взабродку, робить далекі закидання в різних напрямках. Така тактика, звичайно, прийнятна, але не завжди дає результати. У великих водоймах рибу можна зустріти повсюдно, але хижаки влітку більше тяжіють до прибережних ділянок, де збирається дрібна рибка. Тому, якщо і має сенс робити далекі закидання, то, тільки попередньо обловивши прилеглу зону, а робити це без належного маскування позвавлено всякого сенсу, можна надіятись хіба, що на щасливий випадок. Більше того, починаючи ловити на новому місці, доцільно перші два-три закидання зробити, перебуваючи на деякій відстані (навіть до 10 метрів) від урізу води.

Діаметр жилки та її колір також можуть істотно впливати на результати ловлі спінінгом. Але цей вплив носить дещо інший характер ніж при інших видах ловлі. Так, при ловлі поплавчанкою чи донкою на природні насадки рибі зазвичай дається деякий час, щоб заглотнути наживку. Якщо в цей момент вона відчуває товсту жилку, як чужорідне тіло, або опір своєму руху, то може "виплюнути" наживку. Іншими словами, риба негативно реагує на товсту жилку головним чином тому, що відчуває її, а не тому, що бачить. При ловлі спінінгом підсікання слідує негайно після клювання, а "чужорідне тіло" завжди присутнє - це приманка. Тому товщина жилки впливає лише на дальність закидання, гру приманки і т. д. Якщо все-таки враховувати зорове сприйняття рибою жилки, то треба взяти до уваги, що при ловлі спінінгом риба бачить жилку в більшості випадків збоку, або знизу. У цьому випадку будь-яка забарвлена ​​жилка на тлі світлого неба буде більш помітною, ніж безбарвна. Тому для спінінга незабарвлену жилку можна вважати найбільш придатною.

Колір вудилища вважається справою особистого смаку, але в будь-якому випадку, краще мати вудилище неяскравих тонів.

Цілком очевидно, що риба лякається тіні рибалки, особливо того що рухається. Крім того, якщо Сонце знаходиться в стороні, протилежному до напрямку закидання, хижак може відмовитися від переслідування блешні, так як в цьому випадку яскраві промені його засліплюють. Якщо рибалка розвернеться на 180°, то вже він буде відчувати дискомфорт через відблиски на водній поверхні: по-перше, стомлюються очі, по-друге, складно контролювати візуально хід приманки, що досить істотно Тому слід завжди при проводці у верхньому шарі води брати до уваги розташування Сонця, причому не стільки при кожному окремому закиданні, скільки при виборі часу ловлі. Оптимальним у всіх відносинах можна вважати становище, коли Сонце знаходиться збоку і трохи позаду від рибалки.

Як прикормиш, так і половиш, або про правильний підхід до підгодівлі риби
http://gonefishing.org.ua/sites/defa...etext/ulov.jpg
Рибалки аматори часто беруть на озброєння деякі спортивні розробки в галузі рибальства. Це відноситься не тільки до снастей, але і до прикормки.

Існує три підходи до підгодовування.

Одні рибалки постійно шукають, винаходять нові суміші, універсальні, або для конкретної риби, удосконалюють свої і без того суперсекретні рецепти, якщо в них це добре виходить то саме такі рибалки стають авторами всіх оригінальних сумішей для підгодувування.

Інші сповідують прагматичний, схожий з західним підхід - задовільняються наявними в продажі готовими прикормками, і інколи експерементують: змішують кілька готових сумішей, або додають в них додаткові ароматизатори, атрактанти чи інші компоненти, намагаючись таким чином підвищити їх ефективність, наприклад як в прикормці на карася. Необхідність такого роду дослідв зазвичай викликана недоліком інформації про особливості застосування тієї чи іншої готової прикормки в конкретних умовах ловлі.

Третій підхід до прикормлювання обумовлений чи то не розумінням ролі і функцій прикормки та основ її приготування, чи просто наплювательським ставленням до риби, водойми чи природи і всіх оточуючих взагалі. На превеликий жаль, такі горе-рибалки рибу не стільки годують, скільки труять, пускаючи в справу розмочений хліб, різноманітні каші і навіть комбікорми для домашньої худобини. Не одноразово доводилося спостерігати таких рибалок. Вони мало не весь тиждень збирають домашні харчові відходи - недоїдені каші і макарони, шматки черствого, а то й запліснявілого хліба, а потім, у вихідний, коли вся ця пекельна суміш встигає вже грунтовно прокиснути і забродити, замішують її, щедро поливають анісом чи ще якимось добавками і ... Чи варто говорити, що результати від такої рибалки виявляються плачевними ...

Не було б нічого страшного, якби псували рибловлю тільки собі, але біда в тому, що отруюються водойми. В теплій літній воді величезна кількість не спожитою рибою грубої їжі швидко закисає, протухає і надовго отруює таке "підгодоване" місце. Якщо врахувати, що на водойми по вихідних виїжджають сотні, а то й тисячі рибалок, особливо на ті що знаходяться поблизу великих міст то повинно бути зрозуміло, чим може обернутись подібний підхід до прикормлювання риби. Іноді після таких навал кльову не буває по два-три дні, незалежно від погоди: екосистема водоймища намагається справитися з бідою, що на неї звалилася ...

Вихід з такої ситуації простий: застосовувати підгодівлю спортивного зразка. Складається вона, як правило, з дрібномелених компонентів, які легко розмиваються водою - це одна з основних умов високої ефективності хорошої прикормки. Крім того, вона відмінно засвоюється рибою та іншими водними організмами (вимоги екологічної безпеки - одна з необхідних умов отримання сертифікату відповідності для виробництва або імпорту прикормки ).

Дія останньої кинутої в воду порції підгодівлі закінчується максимум через три години. Саме цим часто і пояснюються незрозумілі для сусідів-рибалок загадки на кшталт: йде успішний риболов з водойми, і на його місце відразу кидаються інші - як же, відмінне рибне місце, тільки що тут був скажений кльов. Добре, якщо їм пощастить: спортсмен замісив прикормки трохи більше, ніж потрібно, і перед відходом викинув залишки у воду. У такому випадку дві-три години більш-менш стійкого клювання забезпечено. Але якщо остання порція підгодівлі потрапила у воду досить давно, їх подив не піддається опису, а цього успішного рибалку починає огортати туман легенд і міфів ...

Глибиномір - один з найнеобхідніших аксесуарів в арсеналі рибалки-поплавочника
http://gonefishing.org.ua/sites/defa...glybynomir.jpg
Призначення цього одного з найнеобхідніших аксесуарів в арсеналі рибалки- поплавочника зрозуміло з назви - вимірювати глибину в наміченому місці ловлі.

На жаль, деякі рибалки не приділяють цьому питанню достатньо уваги, а глибиномір вважають зайвим: ставлять глибину на око і сподіваються на удачу. Наївні! Глибину на якій має знаходитись наживка, особливо, якщо передбачається ловля в проводку, треба визначати з точністю до 3 - 5 сантиметрів! Невірно встановлена глибина занурення наживки приводить до повної відсутності клювання риби.

Найпростіший глибиномір являє собою невеликий (15-30 г) свинцевий конус, в основу якого вбудована ​​пробка, а на вершині - кільце. Діють ним наступним чином. В кільце протягують гачок і встромляють його в пробку. Потім поплавець встановлюють на передбачувану глибину ловлі й опускають снасть у воду. Якщо поплавець сховається під водою, - глибину збільшують. І так роблять доти, поки поплавок після торкання глибиноміром дна не буде видний на 1/2-1/3 своєї довжини (нагадаємо про важливість правильної огрузки поплавця). Після цього глибиномір знімають, а на гачок насаджують наживку і з впевненістю, що снасть вірно налаштована ловлять рибу. Процес займає від сили кілька хвилин, а важливість його важко переоцінити.

Пробка в глибиномір вмонтована такої товщини, щоб встромлений у неї знизу гачок не досягав металу і не тупився. Глибиномір тримається надійніше, якщо гачок вставляти в пробку збоку. А якщо гачок пропущений через кільце двічі, то втрати глибиноміра практично виключені. Правда, при цьому повідець трошки скручується, але це не надовго: через два-три закидання приманки він витягується в пряму лінію.

Існують і інші конструкції глибиноміра. Наприклад, свинцеві конуси на зразок попереднього, але без пробки, а з вертикальним прорізом по тілу і конусною чашкою внизу. Гачок тут також пропускається через верхнє кільце, потім повідець закладається в проріз, а гачок - в чашечку.

Є роз'ємно-кулясті моделі. Гачок разом з наживкою закладають в його середину, закривають там, і снасть опускають у воду, далі поступають як і в попередніх варіантах.

Нерідко в якості глибиноміра використовуються завиті спіраллю вузькі свинцеві пластинки. Повідець трохи вище гачка заводиться в спіраль, вона злегка стискається пальцями, і після цього снасть опускають у воду.

Слід сказати, ці моделі не витримують жодної конкуренції з глибиноміром описаним в першому варіанті. Варіант з прорізом часто злітає, торкнувшись дна; з кулястим багато метушні і теж часті його втрати; з третім втрат не має, а от метушні з ним ще більше, адже зняти його не легко - спіраль доводиться розвивати.

Вибір кольору воблера
http://gonefishing.org.ua/sites/defa..._na_vobler.jpg
Грунтуючись на досвіді ловлі хижої риби спінгігом на воблери можна з впевненістю сказати, що дуже важливою характеристикою цих приманок є колір. Обрати колір воблера правильно потрібно вміти, і вміння це приходить тільки з практикою та експериментами, тобто знову ж таки з досвідом. Але деякі загальні поради новачкам, щодо вибору кольору приманки можна дати. До уваги будуть прийматися глибини до 4-5 метрів, оскільки це найчастіші глибини при ловлі риби на спінінг. До того ж для більших глибин деякі кольори стають не настільки помітними.

Зрозуміло, що на вибір кольору воблера впливають умови, що склалися на водоймі. Розглянемо детальніше від чого слід відштовхуватись, що вибір був вірним.

Визначення харчового раціону риби

Найголовніше правило це те, що приманка повинна бути схожою на рибу, що являється основою харчового раціону хижака. Якщо у водоймі велика чисельність окуня, найбільш ефективними кольорами тут будуть: «окуневі розмальовки», а також сукупність темного, зеленого, оранжевого та жовтого кольорів. До речі такі кольори будуть ефективними, як при ловлі щуки, так і при ловлі окуня. Звичайно можуть бути свої ньюанси. Наприклад, я дуже полюбляю ловити щуку на одному водосховищі. Їжджу туди регулярно років п'ятнадцять. Раніше водойма була багата карасем, і хижачка чудово ловилася на звичайні блешні сріблястих кольорів. Але з роками ситуація на водоймі змінювалась. Тепер, карась у водоймі рідкість, зате багато плотви. Як окунь, так і щука чудово ловляться на воблери типу мінноу з темною спинкою, сріблястими боками та червоними акцентами (чи то пузо червонувате, чи то просто крапки), та попри це на воблери, що більше нагадують карася, хижаки ловляться ще краще: хапають їх жадібніше і впевненіше. Напевно карась тепер для них делікатес .

Прозорість води і колір дна

Тут можна дати наступні рекомендації: чим темніше дно і вода має більш мутний колір, тим більше темніше і насиченіше забарвлення повинне бути у воблера. Наприклад, окунь в різних водоймах може мати різний окрас - в одній він має більш темний і виразний окрас (так буває в озерах з темним грунтовим дном і багатою рослинністю), а в іншій - блідий (водойми з піщаним дном). Таким чином, для першого випадку кращими будуть насичені і темні кольори приманки (варіанти зеленого, чорного, коричневого, червоного, помаранчевого кольорів, ще краще - голографічне покриття). В іншому - бліді і не темні кольори, такі як: світло-жовтий, сірий, блідо-коричневий, білий і світло-зелений. Так само це залежить від прозорості води - чим вона прозоріша, тим натуральніші та світліші кольори слід застосовувати.

Температури води

Оскільки риба це холоднокровний організм, то її активність залежить від температури. Чим більша температура води, тим активніше поводиться риба, звідси кольори повинні бути яскравими. Підійде комбінація оранжевого, жовтого, зеленого, червоного, які риба може помітити з великої відстані, і які будуть привабливі для неї. Холодна температура - бліді і холодні розмальовки (блакитний, білий, світло-коричневий, сірий).

Погода

Забарвлення воблера буде відрізнятися в залежності від стану погоди і кольору неба. При сонячній погоді і ясному небі підійдуть темні кольори, оскільки риба частіше атакує приманку знизу вгору і бачить наживку на тлі неба, а темні кольори будуть тут більш помітніші. В сіру погоду краще проявлять себе світлі тони: сріблястий, білий, світло-зелений, світло-коричневий, блідо-жовтий та інші подібні поєднання.

Таким чином стає зрозумілим чому виробники воблерів виробляють їх у такій широкій колірній гамі. Оскільки умови риболовлі часто змінюються навіть протягом дня (особливо восени), то мало купувати воблера якоїсь моделі лише одного кольору, щоб бути готовим до будь-якої ситуації порібно купувати мало не повний спектр колірних забарвлень.

Прикормка з нічого
http://gonefishing.org.ua/sites/defa...rykormka_0.jpg
Першим моїм знайомством з даним видом прикормки був випадок років в 10. Тоді я часто ходив на рибалку зі своїм дідом. Я зазвичай заходив на перекат по самі плавки, де ловив пічкурів, а дід сидів десь у кущах над омутом. Одного разу він мене "дуже здивував", зловивши кілька десятків пристойних верхівок, а коли я його замучив питаннями, дід розповів, що по шляху просто набрав в мішок річкового піску, а потім методично його підкидав до поплавка, що приваблювало верхівку.

Незважаючи на "вражаючий" результат, і він, і я, швидко про це забули, не зробивши зовсім ніяких висновків, а даремно - наші улови не вражали достатком.

Цей випадок згадався не випадково. Звичайно ж, я не закликаю всіх, боже упаси, потрошити пісочниці і сипати їх вміст у воду. Але іноді бувають ситуації, коли хочеться підманити рибу до поплавка, та майже нічим. Саме в такій ситуації рибалка може скористатися порадами з цієї статті.

Щоб зрозуміти, які властивості "підручних" матеріалів нам корисні, варто згадати, що ж у підгодовуванні приваблює рибу.

Перше і найважливіше - смак і запах, привертають і утримують рибу надовго на місці підгодовування.

Друге - колір і каламуть привертають увагу, але не можуть утримувати рибу в даній точці довго, так як швидко зникають.

Третє - сплеск і падіння частинок привертають увагу цікавої риби (окунь, верхівка), але не здатні її утримувати. Саме наявність другого та третього ефекту і приваблювало верхівку в вищеописаному випадку.

У подібній ситуації хороша повноцінна прикормка нам повністю, або частково недоступна, але при цьому є бажання зібрати рибу в "купу" (припустимо, вся або майже вся прикормка залишилася вдома). Що ж тоді може допомогти?

По-перше, власний запас провіанту (за умови уміння ловити рибу з відчуттям голоду). Можна дрібно-дрібно покришити хлібобулочні вироби і чим дрібніше, тим краще. Цілком зійде запарене зерно і крупа. Все вищеописане знають практично всі рибалки. Більшість з них знають, що майже скрізь можна добути живу частину підгодовування - черв'яки або коники. Зовсім свято, якщо виїзд на рибалку збігся з вильотом "чого-небудь" (крім авіації), сміливо збираєте тих, що валяються, або повзають по суші і додаєте, чим більше, тим краще.

У вищеописаного є один недолік - для "здобичі" цих компонентів у великих кількостях можна втратити стільки часу, що швидше з'їздити за підгодівлею.

Значить, потрібна основа, в яку ми і додамо "для пристойності" всі можливі їстівності. Один з варіантів - це пісок, причому, якщо є можливість і бажання, можна поекспериментувати з різними кольорами (червоний, жовтий, білий). Кольоровий пісок буде краще помітний рибі, а значить улов може вирости. Пісок краще застосовувати в стоячій воді, або на дуже слабкому плині, так як він дуже пухкий. Якщо необхідно доставити, або утримати подібну суміш на дні, краще додати глину. Вона теж буває різного забарвлення: сіро-блакитна, помаранчева, темно-червона. Глина, розведена водою до стану сметани, дає величезну кількість каламуті (щоправда, швидко осідає). Я застосовую глину з піском при ловлі окуня.

В якості додаткового приваблюючого ефекту можна додати гравій (для "сплеску") або дрібно змелену яєчну шкаралупу. Опускаючись, ці частинки коливаються і можуть залучати активну рибу. Любителям ловлі на поверхні можна скористатися тирсою деяких порід дерев, які не мають різкого запаху.

Подібних рекомендацій може бути багато: приміром, восени можна зібрати насіння диких злаків і в якості їстівної рослинної добавки запарити або застосувати в "сирому" вигляді.

Хочу застерегти - мова тут йшла про замінники прикормки в ситуації, коли вона недоступна. Слід пам'ятати, що додавання їстівних (особливо живих) компонентів збільшує ефект суміші багаторазово, тому - головне, не лінуватися!

Приклад прикормки для ловлі окуня в стоячій воді
Пісок - 1 кг.
Червона глина - 0,5 кг.
Мелена шкаралупа - 0,1-0,2 кг.
Мотиль або інший тваринний корм - чим більше, тим краще

Все це розвести водою до стану густої сметани і прикормка готов.

Ще одне. Якщо ви ловите, "підгодовуючи" піском, глиною і т.п., то риба підходить тільки на сплеск і каламуть, отже, потрібно підкидати постійно і не "булижниками".

Ще раз нагадаю, краще все-таки захопити готову повноцінну підгодівлю, а не демонструвати "чудеса винахідливості" на водоймі.