Динамо на Олімпійському обігрує Дніпро

Топ-матч на старті весняної частини чемпіонату приніс перемогу команді Сергія Реброва

У черговій серії протистояння двох традиційних грандів вітчизняного футболу фаворит проглядався досить явно. Напередодні матчу мало хто, за винятком хіба що самих оптимістичних шанувальників «Дніпра», сумнівався в перемозі підопічних Сергія Реброва. І як показала практика - не дарма.

Говорячи про склади, відзначимо, що у обох наставників вони не дуже відрізнялися від тих, які і прогнозувалися більшістю вболівальників і фахівців. Так, у киян ми побачили на полі наступних виконавців: Шовковський у воротах, в обороні (зліва-направо) - Антунеш, Драгович, Хачеріді і Віда, Велозу з Гармашем - пара опорників, Гусєв на лівому фланзі півзахисту, Ярмоленко - на правому, Буяльський в центрі і Теодорчик в якості єдиного чистого нападника.

У ті ж 4-5-1 грав в цей вечір і Маркевич: в «рамку» постав старий / новий перший номер команди Ян Лаштувка, Матос і Федецький «розібрали» фланги оборони, Чигринський і Папа Гуйє зайняли місця в її центрі, Ротань з Шаховим склали дует опорних, Матеус і Лучкевич була відведена роль флангових хавов, Безус був відряджений в центр, а «наконечником» «дніпрян» прогнозовано виявився став фактично безальтернативним на цій позиції Роман Зозуля.

Почався матч, як прийнято говорити, в середньому темпі. «Динамівці», на правах господарів, більше володіли м'ячем, охочіше йшли вперед і практично відразу почали пристрілюватись до гостьовим воріт. Правда, ніякої небезпеки ці дальні удари в собі не несли і лише раз завершилися тим, що м'яч взагалі потрапив в створ воріт - на 6-й хвилині Лаштувка без проблем відловив снаряд після спроби Ярмоленко.

Першого ж більш-менш небезпечного моменту глядачам довелося чекати майже чверть години, і виник він ... біля воріт Шовковського. Це Ротань зі штрафного дещо несподівано запустив «парашут» під поперечину «динамівських» воріт, але СаШо не спав.

А ось відповідь господарів відразу виявився результативним. На 20-й хвилині Лаштувка не кращим чином відбив постріл Антунеш з-за меж штрафного і набігав Ярмоленко головою розстріляв порожній кут «дніпровських» воріт - 1: 0, що виник майже з нічого, але в цілому відповідав ходу зустрічі гол.

А через 9 хвилин, точно так же з нічого, мало не забив «Дніпро». Шовковський не влучив як слід кулаком по м'ячу, намагаючись перервати навісну передачу з правого флангу, і в результаті м'яч відскочив на ногу Матеус. Але дніпропетровський бразилець такого подарунка від воротаря суперника, очевидно, не чекав, і його спроба зльоту переправити сферу в ворота вийшла дуже не точною.
Через хвилину знову показало зуби «Динамо» - на цей раз гостьовий «рамці» погрожував Віда, щільно пробив приблизно з лінії штрафної, але в цьому епізоді Лаштувка виручив.

Втім, через якісь 8 хвилин другий гол в цій зустрічі все-таки відбувся. Лаштувка, вийшовши з воріт, віддав м'яч на Чигринського, той відпасував на Гуйє, а Папа, в свою чергу допустив просто жахливу помилку, дозволивши обікрасти себе Гусєву. Олег, таке враження, навіть не бив по воротах, а просто абияк підставив на удачу ногу під м'яч. Удача, втім, йому супроводжувала, адже після цього контакту круглий плямистий снаряд закотився акурат в сітку воріт «дніпрян», повз який не встиг повернутися на своє місце воротаря - 2: 0, і інтрига в цій грі починає смикати лапами і демонструвати явні ознаки швидкої смерті.

Зробити їй «штучне дихання» в перерві спробував Маркевич, кинувши в бій свіжі сили в особі Джона Руїса і Бруно Гами, які змінили на галявині Лучкевича і Безуса. Втім, сказати, що гра після цього на поле як щось суттєво змінилося, було б явним перебільшенням. «Динамо» як і раніше володіло ініціативою, здійснюючи періодичні набіги на не надто надійно охороняються володіння Лаштувки. У футболістів же атакуючої лінії «Дніпра» інших ідей, крім як постійний пошук м'ячем досить щільно «прихопленого» захистом киян Зозулі, явно не було, а дана тактика результату не приносила. Втім, на хвилині під номером 61 Роман мало не дочекався свого шансу: Матеус своєчасним пасом вивів партнера по команді на абсолютно забійну позицію, але спроба 18-го номера «синьо-біло-блакитних» акуратно покласти м'яч в кут успіхом не увінчалася.

Але, як виявилося, цей епізод так і залишився єдиним реально гольовим шансом гостей за весь другий тайм. Що ж до «динамівців», то вони до третього взяття воріт суперника були ближче. Так, за 9 хвилин до кінця зустрічі, після подачі Яковенко з кута поля (в середині тайму він замінив автора другого гола Гусєва) в штрафний «дніпрян» загорівся справжня пожежа, в ході якого шанси переправити м'яч у сітку були у Теодорчик і Види, але , в кінці кінців, гостям вдалося сяк-так відбитися.

Втім, сумнівно, щоб цей факт аж надто засмутив як самих підопічних Реброва, так і їх уболівальників - «Динамо» святкує впевнену і очікувану перемогу, а «Дніпро» ... терпить заслужене і очікуване ураження.

«Динамо» - «Дніпро» - 2:0 (2:0)

Голи: Андрій Ярмоленко, 20, Олег Гусєв, 38.

«Динамо»: Олександр Шовковський, Олександр Драгович, Віторіну Антунеш, Домагой Віда, Євген Хачеріді, Олег Гусєв (Олександр Яковенко, '71), Віталій Буяльський, Мігель Велозу, Денис Гармаш (Сергій Сидорчук, '74), Андрій Ярмоленко, Лукаш Теодорчик

«Дніпро»: Ян Лаштувка, Артем Федецький (Андерсон Піко, '82), Дмитро Чигринський, Папа Гуйє, Роман Безус (Бруну Гама, '46), Євген Шахов, Леонардо Де Матос, Руслан Ротань, Валерій Лучкевич (Джон Руїс, ' 46), Матеус, Роман Зозуля

Попередження: Віталій Буяльський, 63. Сергій Сидорчук, 87. - Леонардо Де Матос, 22. Руслан Ротань, 35. Роман Зозуля, 42. Артем Федецький, 59. Джон Руїс, 90.

Арбітр: Анатолій Жабченко (Хмельницький)

Удари (в ствір): 10 (5) - 4 (2).
Кутові: 5 - 3.
Офсайди: 4 - 0.

Глядачів: 14.096
Оцінка поля: 4

Олімпік на Банникова Зорі не уступив

«Весняний футбол» приніс командам Романа Санжара і Юрія Вернидуба по одному очку

Після поразки «Дніпра» напередодні у луганської «Зорі» з'явилася можливість збільшити свій відрив від дніпрян до дев'яти очок, а це вже на останньому відрізку турнірної дистанції дуже і дуже пристойно. Плюс не будемо забувати, що осінню частину чемпіонату команда Юрій Вернидуба завершила чотирма перемогами поспіль, чому б не продовжити цю серію навесні, тим більше, що луганчани вже провели своєрідну весняну пробу пера, зігравши в кубку з «Волинню».

Але весна є весна, і вона наклала свій відбиток на дії футболістів в перші хвилини матчу. Багато боротьби, багато сумбуру, а ось з осмисленими діями, навіть з боку тих виконавців, які ведуть гру, було складніше. У «Зорі» ніяк не могли зачепитися за м'яч Караваєв і Любенович, намагався Петряк, але кількість ттд не переходила в якість. Що ж до господарів поля, то спроби завантажувати м'ячами новачка команди Івана Матяжа, приводили тільки до втрат.

Як результат, позаду в матчі залишилося більше половини першого тайму, а команди на двох так і змогли нанести хоча б один удар по воротах. І тільки на 27-й хвилині Танчик з-за меж штрафного знайшов можливість для удару - м'яч хоча і прокотився неподалік від воріт, але ніякої суттєвої загрози не ніс. У такій грі, точніше, при її відсутності, на допомогу можуть прийти стандарти, а й їх можна було перерахувати на пальцях однієї руки. На 32-й хвилині Федорів виконав навіс зі штрафного в район 11-ти метрів, коли ж захисники винесли м'яч зі штрафної, Петров ледь своїм ударом по воротам не вибив м'яч за межі стадіону ім. Баннікова.

Куди перспективніше для результативного удару була точка, з якої на 37-й хвилині штрафний пробивав Матяж, але м'яч полетів і вище стінки, і набагато вище воріт. Незабаром вже Любеновича збили на протилежній половині поля поблизу штрафного. Точка Любеновича - він сам і вирішив пробити, проте хитрість у вигляді обвідного низового удару не пройшла, і Махарадзе намертво забрав м'яч. Сама кінцівка тайму залишилася за «Зорею», але Будковський, пробиваючи з лінії штрафної, відправив м'яч поруч зі штангою.

По тому, з яким зовнішнім виглядом йшов до роздягальні на перерву Юрій Вернидуб, нескладно було зрозуміти, що він категорично незадоволений грою «Зорі» в перші 45 хвилин. Логічно було чекати коректив у вигляді замін, але наставник луганчан з ними поки не поспішав, втім, як і його візаві Роман Санжар.

Тайм другий розпочався з обміну невдало виконаними штрафними - у «Олімпіка» Гошкодеря, а у «Зорі» Любеновичем. Але далі події пішли цікавіше. На 55-й хвилині Матяж з центральної зони зробив передачу вліво на Моху, той пробив у дотик - м'яч полетів над самою поперечиною, і не факт, що Шевченко відбив би цей м'яч, будь удар трохи точніше. А ще через три хвилини рахунок в матчі був відкритий. Каменюка зліва з кута штрафного зробив передачу у воротарський, там Будковський нав'язав боротьбу захисникам, і м'яч опинився в сітці. На думку арбітрів, м'яч гравець «Зорі» таки зачепив м'яч, і авторство забитого м'яча в протокол було записано як раз на Будковского.

Роман Санжар відповів на пропущений м'яч заміною Матяжа на Степанюка, але, найголовніше, що «олімпіки» змогли різко додати в русі, що тут же принесло загрози воротам «Зорі». На 69-й хвилині в ході кілька сумбурним атаки господарів м'яч заметушився у штрафному, Форстер вибив м'яч прямо на Танчика - Шевченко хоча і був закритий гравцями, але зміг зреагувати. А ось ще за дві хвилини у нього шансів не було ніяких. Гошкодеря, не виключено, хотів сам пробити по воротах, але удар толком не вийшов, зате вийшла передача прямо на хід Поступаленко, який вивалився один на один з воротарем «Зорі». Пробити повз нього, і зрівняти рахунок було справою не хитрим, що Поступалено і зробив.

До кінця основного часу залишалося більше 20-ти хвилин, і для того, щоб вирвати перемогу, Юрій Вернидуб кинув на поле спочатку Ліпартію, а потім і Тотовицького. З їх виходом «Зорі» заграла і швидше, і більш агресивною, а Санжар виходом Конде замість Федоріва дав зрозуміти, що його команда не проти зберегти нічийний рахунок.

Три хвилини компенсував до основного часу Сергій Берізка, але навіть один гольовий момент за цей час ні «Олімпік», ні «Зоря» створити не змогли. 1:1 - результат, який реально відповідає тим подіям, який і відбувалися на полі.

«Олімпік» - «Зоря» - 1:1 (0:0)

Голи: Антон Поступаленко, 71 - Філіп Будковський, 58

«Олімпік»: Заур Махарадзе, Віталій Гошкодеря, Дмитро Немчанінов, Кирило Петров, Віталій Федорів (Секу Конде, '83), Володимир Танчик, Владислав Огиря, Антон Поступаленко (Максим Драченко, '78), Моха Рхарсалла, Сергій Шестаков, Іван Матяж (Руслан Степанюк, '65)

«Зоря»: Микита Шевченко, Євген Опанасенко, Рафаель Форстер, Олександр Караваєв, В'ячеслав Танковскій (Андрій Тотовицький, '78), Іван Петряк, Ігор Чайковський, Михайло Сиваков, Микита Каменюка, Желько Любенович (Джаба Ліпартія, '72), Філіп Будковський (Ярослав Квасов, '89)

Попередження: Дмитро Немчанінов, 50. Кирило Петров, 56. Віталій Федорів, 66. Сергій Шестаков, 76. Володимир Танчик, 81.

Арбітр: Сергій Березка (Київська обл.)

Удари (в ствір): 10 (3) - 5 (2).
Кутові: 0 - 2.
Офсайди: 1 - 0.

Глядачів: 1.000
Оцінка поля: 3

Ворскла у Львові була іншою, але Шахтар все одно сильніше

Команда Мірчі Луческу і в чемпіонаті бере верх над полтавцями

У зв'язку з тим, що лише чотири дні тому «Шахтар» і «Ворскла» вже грали між собою, хіба можна піти перед стартом їх поєдинку в чемпіонаті від порівняння, які ж кадрові перестановки справили наставники команд? Коли ж стали відомі стартові протоколи, то виявилося, що в кожній команді їх всього по три. У «Шахтаря» вони торкнулися оборонної та середньої ліній, все-таки на носі у «гірників» матч з «Андерлехтом», хоча той же Степаненко, якому проти бельгійців в найближчий четвер не грати, і був в «основі». Що ж до «Ворскли», то Василь Сачко після чотирьох пропущених м'ячів дав паузу для Непогодова, природно, на поле повернувся Громов, який в кубку грати не міг. Ну, а з новачків команди свій шанс отримав Дмитро Хльобас.

Після того калейдоскопа помилок, який команда Василя Сачко допустила в кубковому матчі, полтавчанам, перш за все, потрібно було набагато суворіше зіграти в обороні. Однак швидкий м'яч «Ворскла» пропустила навіть швидше, ніж у себе вдома в кубковому матчі. Тайсон після сольного проходу пробив майже з лінії штрафного, але при цьому Скляр з порушенням завалив «гірники» на газон. Арбітр Можаровський призначив штрафний, і Срна в своєму кращому стилі реалізував його - удар в дальній верхній кут, і політ Ткаченко за м'ячем не завадив тому опинитися в сітці. Йшла лише 9-а хвилина ...

Пропустити від «Шахтаря» на самому початку, що може бути гірше, але «ворскляни» спокійно пережили цю неприємність, протягом найближчих декількох хвилин навіть перехопили ініціативу, що і дозволило реально загострити ситуацію біля воріт Пятова. Для початку була не найскладніша удар Сімініна, а ще через хвилину не самі акуратні дії оборони «Шахтаря» дозволили Хльобас і Коломойцю пробити по воротах з меж штрафного, але м'яч летів повз. Хльобас не втомлювався нагнітати в штрафний «гірників», і незабаром після гострої передачі зліва у воротарський захисники «Шахтаря» з великими труднощами не дали гравцеві «Ворскли» прийняти м'яч і нанести разючий удар.

Видавши дуже пристойну п'ятихвилинку, «Ворскла» під тиском господарів поля все-таки змушена була відкотитися до своїх воріт. Не в останню чергу це було за рахунок активності Коваленко зліва, а Марлоса справа. І на 23-й хвилині бразилець після свого коронного маневру на куті штрафного ледь не подвоїв рахунок, але після його обвідним ударом м'яч пролетів трохи вище далекого верхнього кута.

У повній впевненості, що гра під контролем, «Шахтар» спробував перевести її на мінімальні обороти, подовгу контролюючи м'яч, часом діючи з деякою часткою поважності. Гра застигла між центральною лінією і штрафний полтавчан, але, як виявилося, «Ворскла» була в ці хвилини немов пружина, готова розтиснутися в будь-який момент. І він представився на 36-й хвилині. Після довгої передачі Коломоєць підібрав м'яч на половині «Шахтаря», після чого ідеальною передачею вивів Громова у вільній зоні один на один з П'ятовим. Срна відчайдушно намагався перешкодити пробити полтавцю по воротах, але було пізно - після несильного, але розважливого удару м'яч закотився у ворота. Як ми пам'ятаємо, після матчу в Полтаві Василь Сачко обіцяв, що в чемпіонаті буде зовсім інша гра, і ці слова виявилися не порожнім звуком.

«Шахтар», перебуваючи в розгубленості, ледь не дозволив вже Дитині вирватися на ударну позицію в центрі, ну, а всі зусилля «гірників» в час, що залишився до перерви час переключити свою коробку швидкостей на більш високі обороти, і все-таки завантажити оборону «Ворсклу »серйозною роботою ніяких результатів не принесли.

Після перерви першої заміною у «Шахтаря» став вихід Едуардо замість Степаненко. Але не хорватський бразилець опинився в центрі уваги в перші хвилини. І знову «Шахтарю» вдався швидкий гол. Після кутового від Срни Малишев продовжив політ м'яча на дальню штангу, а там неприкритого Тайсону тільки залишалося довести справу до логічного завершення. 2: 1 - і «Ворсклі» знову треба було вирішувати завдання, як же відігравати настільки швидко пропущений м'яч.

З боку Василя Сачко пішла заміна - свій шанс на поле отримав Олексій Довгий, який вийшов замість Скляра. В якійсь мірі можна було говорити, що «Шахтар» знову повернувся до тієї гри, яка була в його виконанні більшу частину першого тайму. З тією лише різницею, що м'яч тримався у господарів поля, настільки надійно, що «ворскляни» грали практично не маючи можливості хоч якийсь відрізок часу їм розпоряджатися. Якщо ж «гірниками» м'яч втрачався, то колективний відбір довго не змушував себе чекати.

Рідкісну можливість довести свою атаку до удару «Ворскла» отримала на 72-й хвилині. Після навісу в штрафну захисники «гірників» ніяк не могли винести м'яч, а той прилетів до Дитини - його удар метрів з десяти був наскільки сильним, настільки і неточним.

Побільше простору гравці «Ворскли» отримали ближче до кінця матчу, коли у «Шахтаря» проглядалося бажання зіграти на утримання рахунку. Але незабаром виявилося, що це була лише пастка для полтавців. На 85-й хвилині Тайсон розігнав контратаку, і після передачі Ісмаїлі зліва уздовж воріт Едуардо не забити на було неможливо. Через пару хвилин знову Тайсон організував відрив, і будь точніше Ньому, пробиваючи з меж штрафного, рахунок б виріс до великого.

3:1 - «Ворскла», не визнати це складно, сьогодні була зовсім не та, що 4 дні тому, але «Шахтар» все одно на даний момент сильніший. Крім того, ця перемога повернула «гірників» на вершину турнірної таблиці.

«Шахтар» - «Ворскла» - 3:1 (1:1)

Голи: Даріо Срна, 9, Тайсон, 49, Едуардо Да Сілва, 85 - Артем Громов, 36

«Шахтар»: Андрій П'ятов, Ісмаїлі, Максим Малишев, Сергій Кривцов, Ярослав Ракицький, Факундо Феррейра (Бернард, '75), Віктор Коваленко, Даріо Срна, Ромеро Марлос (Веллінгтон Нем, '69), Тайсон, Тарас Степаненко (Едуардо Да Сілва, '46)

«Ворскла»: Олександр Ткаченко, Олексій Дитятьєв, Арменд Даллку, Дмитро Хльобас (Вадим Сапай, '89), Сергій Сімінін, Олександр Скляр (Олексій Довгий, '54), Андрій Ткачук, Артем Громов, Ігор Пердута, Павло Ребенок, Юрій Коломоєць (Олег Баранник, '86)

Попередження: Едуардо Да Сілва, 67. - Арменд Даллку, 13. Олексій Дитятьєв, 82.

Арбітр: Юрій Можаровський (Львів)

Удари (в ствір): 10 (4) - 9 (4).
Кутові: 3 - 1.
Офсайди: 2 - 0.

Новий Металіст Севідова впевнено розгромив Волинь

Помітне оновлення складу не завадило харків'янам добитися великої перемоги

Матч «Металіста» і «Волині», команд з багатим минулим і туманним майбутнім, завершував програму першого туру весняної частини сезону. Якщо вболівальники лучан хоч більш-менш знали, хто ж може з'явитися на полі у складі їхньої команди, то в Харкові в черговий раз почалося будівництво нового «Металіста». З осіннього складу під керівництвом Севідова залишилося працювати тільки лічена кількість футболістів, інших же довелося збирати з миру по нитці.

На жаль, при згадці назв сьогоднішніх суперників в першу чергу все згадували про фінансові проблеми, що, безумовно, позначилося і на стартових складах, в яких знайшлося місце і необстріляним молодим футболістам, які при інших розкладах навряд чи б отримали можливість зіграти на високому рівні. Однак, вболівальники, які прийшли на стадіон, мали право чекати від суперників видовищного і результативного футболу, як це було, наприклад, в минулому році, коли зустріч завершилася внічию 3: 3.

Активніше розпочали зустріч господарі поля, напружуючи оборону «Волині» в основному на правому фланзі. На 7-й хвилині харків'яни завдяки активності Третьякова заробили право на небезпечний штрафний, а після непоганого навісу Касьянова отримали можливість подати перший в матчі кутовий. До м'яча знову підійшов Касьянов, і знову подача у воротарський вийшла досить небезпечною. Чомусь залишився в полупозціі Неділько, дозволивши Полянському з близької відстані переправити м'яч у сітку - 1:0.

Було помітно, що футболісти «Волині» погано увійшли в гру, м'яч у лучан зовсім не тримався, плюс в швидкості команда програвала супернику. Тільки до хвилині п'ятнадцятої волиняни почали налагоджувати командні дії, до того ж, суперник ледь не допоміг гостям зрівняти рахунок. Харків'яни невдало розіграли кутовий, що обернулося контратакою «Волині», але Мемешев, увірвавшись в штрафну «Металіста» по правому флангу, трохи відпустив м'яч, після чого його передачу вздовж воріт перехопив молодий Канівці.

І все ж «Металіст» грав швидше і задерикуватіше. На 17-й хвилині Прийомов хорошою передачею на лівий фланг відправив у прорив Соболя, але той явно поспішив і від бічної лінії штрафної пробив дуже неточно. Кварцяний традиційно емоційно реагував на невдалу гру своїх підопічних, але докричатися до футболістів ніяк не міг. Навряд чи гравців «Волині» можна було звинуватити в байдужості, а й колишнього азарту в їхній грі вже не було.

На 27-й Прийомов змусив схопитися за голову всіх глядачів і тренерський штаб «Металіста». Соболь промчав по лівому флангу і прострілив до лінії воротарського, звідки Прийомов дивним чином не зумів влучити в порожні ворота. Минуло всього п'ять хвилин, і знову Соболь загострив гру на лівому фланзі, простріливши до ближнього кута воротарського, звідки зіграв на випередження Каплієнко пробив над поперечиною.

Волиняни продовжували провалити перший тайм, здійснюючи одну помилку за іншою. Зазвичай надійний Жуніч на рівному місці в центрі поля подарував м'яч Прийомова, який, не доходячи до лінії штрафної, вирішив перекинути м'яч через який вийшов з воріт голкіпера, але м'яч пролетів в двох метрах від штанги.

Напевно, якби футболісти «Волині» так діяли в попередні роки, то Кварцяний міг вичерпати ліміт замін ще до перерви, але тренер, у міру можливостей, намагався зберігати спокій.

І все ж лучани не зуміли до перерви втримати мінімальний рахунок, причому знову провалився правий фланг оборони гостей. На 42-й хвилині зліва знову промчав Соболь, прострілив на Прийомова, який вдруге суперника вже не пробачив - 2:0.

У перерві Кварцяний замінив провалив перший тайм правого захисника Никитюка, випустивши на поле 19-річного Дудика, який дебютував в УПЛ. У другому таймі м'яч краще став триматися в ногах футболістів «Волині», але сказати, що в грі гостях з'явилася злість і агресія, було не можна.

Харків'яни в якийсь момент перестали встигати за суперниками, і стали раз по раз порушувати правила, а стандарти, як відомо, завжди були грізною зброєю луцької команди. Робота у Каневцева з'явилася, але голкіпер харків'ян легко впорався з ударами Діденко з меж штрафного і Богданова метрів з тридцяти. Під кінець двох третин матчу вже можна за голову було хапатися Кварцяному. Після навісу Богданова зі штрафного з забійної позиції з двох метрів головою пробивав Горопевшек, але за господарів зіграла штанга. Гостям був необхідний хоча б один забитий гол, щоб повернутися в гру, і після чергового штрафного вони знову були близькі до взяття воріт, але Богданов з двадцяти метрів пробив поруч зі стійкою. Склалося враження, що харків'яни занадто рано повірили в перемогу, і вийшли на другий тайм расконцентрірованнимі.

На жаль, за двадцять хвилин до закінчення матчу арбітру довелося призупинити зустріч через поведінку уболівальників, на поле полетіла піротехніка, але пауза виявилася недовгою.

На 75-й хвилині «Металіст» міг знімати всі питання про переможця. Кутовий «Волині» трансформувався в контратаку господарів, під час якої Зубейко виявився першим на підборі після навісу з правого флангу, але метрів з дванадцяти зарядив над поперечиною.

Ближче до кінця зустрічі «Волинь», мабуть, втомилася від безплідних атак і змирилася з поразкою, а харків'яни за десять хвилин до закінчення зустрічі цілком могли рахунок до великого. Прийомів зліва дійшов до кута воротарського, але не прийняв правильного рішення, пробивши в Неділько, але ж паралельним курсом рухався його партнер.

І все ж уникнути поразки з великим рахунком волинянам не вдалося, і вже в компенсований арбітром час господарі скористалися черговим провалом суперника в обороні, Третьяков справа увірвався в штрафну і прострілив на Родича, який пробив над вийшов з воріт Неділька.

Таким чином, «Металіст» вперше в сезоні забив три голи і перервав серію з п'ятнадцяти матчів без перемог. В останній раз харків'яни вигравали ще 18 липня в «Карпат» у першому турі чемпіонату.

«Металіст» - «Волинь» - 3:0 (2:0)

Голи: Олексій Полянський, 9, Володимир Прийомов, 44, Іван Родич, 90 + 1

«Металіст»: Данило Канівці, Артем Касьянов (Дмитро Рижук, '96), Євген Зубейко, Іван Зотько, Едуард Соболь, Олексій Полянський, Ігор Харатін (Андрій Ралюченко, '93), Іван Бобко, Максим Третьяков, Володимир Прийомов, Олександр Каплієнко (Іван Родич, '63)

«Волинь»: Віталій Неділько, Артем Шабанов, Володимир Польовий, Івіца Жуніч, Миха Горопевшек, Владислав Шаповал (Олександр Чепелюк, '66), Андрій Богданов, Анатолій Діденко, Роман Никитюк (Артем Дудик, '46), Редван Мемешев, Олег Гуменюк (Сергій Петров, '84)

Попередження: Максим Третьяков, 53. - Олег Гуменюк, 73. Володимир Польовий, 95.

Арбітр: Микола Балакін (Київська обл.)

Удари (в ствір): 13 (5) - 11 (4).
Кутові: 4 - 5.
Офсайди: 6 - 2.

Глядачів: 4.356
Оцінка поля: 3

Прем'єр-ліга. З Волині зняли ще 6 очок - офіційно

Федерація футболу України сповістила Прем’єр-лігу про набуття чинності рішення Дисциплінарного комітету ФІФА стосовно позбавлення ФК Волинь турнірних очок у сезоні-2015/16.

За невиконання рішення Дисциплінарного комітету ФІФА від 15 грудня 2015 року головну команду клубу позбавлено шести очок.

Відповідні зміни внесені до турнірної таблиці, інформує офіційний сайт УПЛ.

Нині луцька Волинь із 9-ма здобутими очками посідає у змаганнях передостанній, 13-й рядок.

Нагадаємо, луцький клуб вже було оштрафовано на 12 залікових пунктів у січні.

Динамо від Арени-Львів відвозить вольову перемогу над Карпатами

Команда Сергія Реброва, поступаючись після першого тайму, після перерви забила два м'ячі

Примітно, але буквально через добу після поєдинку, в якому «Шахтар» на правах номінального господаря «Арени Львів» зустрічався в Лізі Європи з «Андерлехтом», нога його «найлютішого внутрішнього ворога», київського «Динамо», ступила на це ж поле, але вже в якості гостя в рамках поєдинку 18-го туру УПЛ проти «Карпат». Незважаючи на більш ніж суттєвий відкривши від львів'ян, навряд чи хтось в стані «Динамо» міг сприймати даний матч, як прохідний. Як би там не було, але ні для кого не секрет, як «Карпати» вміють налаштовуватися на «біло-синіх». А якщо щось з настроєм не виходить, різкість завжди вчасно наведуть рідні вболівальники, які ніколи не дозволять своїм улюбленцям грати «для галочки». Ну, і, нарешті, новий тренер львів'ян Володимир Беззубяк, якому треба доводити, що не дарма керівництво, ще й, що називається, на переправі поставило його за штурвал. Загалом, щодо наявності мотивації, проблем з одного боку виникнути було не повинно.

Втім, як і з іншого. У стані «біло-синіх», думаю, навряд чи хтось будує особливі ілюзії з приводу майбутнього візиту в англійський Манчестер і реальність спроб зловити єврожуравля в місцевому небі. А ось те, що будь-яка осічка на просторах батьківщини може стати фатальною в боротьбі за чемпіонство, не поставить під сумнів жоден більш-менш стежить за перепетіями у внутрішній першості уболівальник. Не кажучи про самих футболістів «Динамо», які з перших хвилин почали активно підбирати ключі до оборони воріт львів'ян. І ледь не знайшли вже на 10-й хвилині, коли Ярмоленко, простягнувши м'яч по своєму рідному правому флангу, обігрався в стінку з Гусєвим на вході в штрафну, але ... з правого кута воротарського не зумів влучити у ближній від Мисака кут воріт. Ще через п'ять хвилин знову гіперактивний в цей вечір Гусєв відмінним навісом знайшов у штрафному голову Теодорчик, але м'яч після удару поляка метрів з трьох пролетів поруч зі штангою.

Час минав, і зовні все виглядало, ніби гол в цьому матчі - питання часу. І в чиї ворота, як-то теж не виникало сумнівів. «Динамівці» тиснули, моменти, напівмоменти виникали один за іншим. Але їх треба реалізовувати. І це наочно продемонстрував на 27-й хвилині Чачуа. Правда, до цього львів'яни знайшли спосіб відвести гру від своїх воріт і навіть змусили добряче понервувати Шовковського, а разом з ним і тренерський штаб з уболівальниками «Динамо». Але особливо серйозно це ніхто не сприйняв. Знову ж таки, за винятком Чачуа, який на 27-й хвилині після прориву зліва Кадимяна і його передачі в центр штрафного елегантно, але при цьому сильно катнув м'яч по направленню в дальній кут. Шовковський дотягнувся до круглого, але зробити траєкторію його польоту безпечної не зміг.

Потрібно віддати належне «динамівцям», які не кинулися стрімголов відіграватися, а спокійно і холоднокровно шукали шляхи до воріт Мисака. І ледь не знайшли їх через три хвилини. Ярмоленко небезпечно прострілив справа, кіпер недбало відбив перед собою, але невгамовний Чачуа підстрахував воротаря і виніс м'яч в поле. А ще через три хвилини вже Буяльський після класного пасу з глибини не зумів переграти Мисака. На добивання підскочив Гармаш, але м'яч після його удару влучив у стійку.

І все-таки «Карпати» були куди ближче до того, щоб подвоїти рахунок, ніж «Динамо» до відновлення рівноваги. Вже в доданий час спочатку Карноза зі штрафного майже з лицьової лінії зарядив у ближній кут, але досвідчений Шовковський прочитав ситуацію. А через хвилину все той же Карноза навісив з кутового в район воротарського, але на мить випередив Ксьонза Ярмоленко головою виніс м'яч чи ні з стрічки «динамівських» воріт.

З перших секунд другого тайму кияни буквально в облогу взяли штрафну «Карпат». До першого реальному моменту для взяття воріт це ледь не призвело вже на 52-й хвилині, коли Гусєв подав кутовий, а Віда, вигравши другий поверх, пробив поруч зі стійкою воріт Мисака.

А на 55-й хвилині «біло-сині» свого домоглися. Один з кращих в цей вечір в складі «Динамо» Олег Гусєв зліва прорвався до штрафного, відпасував в штрафну на Гармаша, який чи не на газетній шпальті відкинув м'яч на Теодорчик. Останній з лінії воротарського точно пробив над Мисак. Ще через дев'ять хвилин у всіх сенсах вистрілив Андрій Ярмоленко. Правда, не можна не відзначити в цьому епізоді дії Дениса Гармаша, який на правому краї штрафного ювелірно, як в аптеці, п'ятою відкотив м'яч назад Андрію, а останній з лінії штрафного поклав м'яч у дальній від Мисака кут.

Ближче до кінця матчу наставники обох команд провели всі передбачені регламентом заміни. Але свіжі гравці, як з одного, так і з іншого боку, так і не змогли внести істотних якісних змін в загальний малюнок гри. Винятком був епізод з виходом три в два гравців «Динамо», але Яковенко не вистачило моторності для того, щоб достроково зняти в цьому матчі всі питання. А ознак фінального штурму у «Карпат» не спостерігалося.

2:1. Не без проблем, але кияни домагаються бажаного результату, і мінімум на дві доби очолили турнірну таблицю.

«Карпати» - «Динамо» - 1:2 (1:0)

Голи: Амбросій Чачуа, 27 - Лукаш Теодорчик, 55, Андрій Ярмоленко 64

«Карпати»: Роман Мисак, Андрій Гітченко, Амбросій Чачуа (Василь Кравець, '79), Володимир Костевич, Денис Мірошниченко, Ігор Пластун, Гегам Кадимян, Павло Ксьонз (Денис Кожанов, '81), Ігор Худоб'як, Артур Карноза (Габріель Окечукву , '70), Густаво Бланко-Лещук

«Динамо»: Олександр Шовковський, Олександр Драгович, Віторіну Антунеш, Домагой Віда, Євген Хачеріді, Олег Гусєв (Олександр Яковенко, '86), Віталій Буяльський, Мігель Велозу, Денис Гармаш (Павло Ореховський, '81), Андрій Ярмоленко, Лукаш Теодорчик (Артем Бесєдін, '78)

Попередження: Амбросій Чачуа, 40. Гегам Кадимян, 92. - Андрій Ярмоленко, 16. Домагой Віда, 45.

Арбітр: Костянтин Труханов (Харків)

Удари (в ствір): 3 (3) - 11 (4).
Кутові: 3 - 5.
Офсайди: 2 - 3.

Олімпік вдесятьох вистояв в Олександрії

Підопічні Санжара, 1,5 тайму грали в меншості, домоглися нульовою нічиєю

У першому матчі суботи національного чемпіонату «Олександрія» приймала «Олімпік».

Донецька команда поєдинок початку агресивно, першої заробила кутовий, першою завдала удар. Господарі аж ніяк не злякалися, вели промацування грунту і пошук слабких місць, правда, з комбінаційною футболом на чужій половині не надто виходило. Перший гольовий момент також створили «олімпійці». Моха з меж штрафного цілив у ближній верхній кут, однак голкіпер з непростим завданням впорався. Зі старту гри пройшло десять хвилин.

Ще через п'ять хвилин «Олександрія» перехопила ініціативу, але увійти в чужу штрафну з реальною загрозою все ніяк не виходило. Так і до середини першого тайму дотягли.

Землетрус стався на 22-й хвилині, коли Петров заробив пряму червону картку за фол (можна довго сперечатися чи було порушення правил взагалі) проти виходив один на один Куліша. Таргамадзе при виконанні штрафного перемудрил і в дальній кут не потрапив. «Олімпік» на 30-й хвилині заробив такий же перспективний штрафний, але Матяж пробив і вище стінки, і вище воріт.

Гості в меншості окопної війни не вели, господарі великого тиску чомусь не створювали. Володимир Шаран грою підопічних був незадоволений. «Олімпік» вибухнув на останніх хвилинах першого тайму, провів кілька атак, Гошкодеря один раз виявився на ідеальної ударній позиції, але голкіпер впорався і на цей раз.

Другий тайм «Олександрія» почала з явним наміром забити, так що Махарадзе регулярно опинявся в гущі подій. Футболісти «Олімпіка» не знітилися, захисний панцир це не вибудовували, а спокійно оборонялися і по можливості ходили за лінію фронту.

Гості ледь не забили на 61-й хвилині, коли Матяж красиво прийняв м'яч після флангової передачі, розвернувся і пробив ... мимо цілі з декількох метрів. «Олександрія» рідних глядачів такими моментами не радувала. Гра йшла до гола, ось тільки грубо помилятися і грати в піддавки ніхто не збирався.

Героєм дня на 77-й хвилині міг стати Полярус. Бив головою, з науки, в дальній кут, але з точністю не розрахував. Після цього епізоду олександрійці активізувалися, темп помітно виріс. У матчі першого кола «Олімпіку» для перемоги вистачило одного точного удару Кадимяна. «Олександрія» не забила жодного разу, так що реваншу не сталося.

«Олександрія» - «Олімпік Д» - 0: 0

«Олександрія»: Андрій Новак, Антон Шендрик, Сергій Басов, Сергій Чеботаєв (Станіслав Микицей, '36), Юрій Путраш, Андрій Запорожан, Євген Банада (Артем Полярус, '76), Давид Таргамадзе, Дмитро Леонов (Михайло Козак, '46 ), Віталій Пономар, Станіслав Куліш

«Олімпік Д»: Заур Махарадзе, Віталій Федорів, Антон Поступаленко (Дмитро Гришко, '25), Дмитро Немчанінов, Кирило Петров, Віталій Гошкодеря (Сергій Борзенко, '67), Владислав Огиря, Максим Драченко, Моха Рхарсалла, Іван Матяж (Руслан Степанюк, '78), Темур Парцванія

Попередження: Сергій Чеботаєв, 30. Давид Таргамадзе, 50. - Дмитро Гришко, 45 + 3. Владислав Огиря, 63. Віталій Федорів, 71.

Видалення: Кирило Петров, 22.

Арбітр: Віталій Романов (Дніпропетровськ)

Удари (в ствір): 5 (0) - 8 (4).
Кутові: 0 - 3.
Офсайди: 1 - 2

Швидке видалення і «сухий лист»: Зоря громить Чорноморець

Одесити, які грали практично весь матч у меншості, зуміли вистояти тільки в першому таймі

Для луганської «Зорі», яка в цьому сезоні по-справжньому націлилася на бронзові нагороди, дуже важливо в матчах чемпіонату не втрачати очки з командами, які розташовуються в нижній частині турнірної таблиці. Одним з таких суперників як раз і був одеський «Чорноморець».

Вже на другій хвилині номінальні господарі поля (нагадаю, що матч проходив у Запоріжжі) створили перший небезпечний момент біля воріт одеситів. Після навісу з правого флангу Артем Гордієнко головою пробив по воротах, але м'яч пролетів вище поперечини.

А через три хвилини помилився воротар «Чорноморця» Дмитро Безрук. Замість того, щоб вибити м'яч подалі від своїх воріт, він вирішив обіграти Філіпа Будковского, але зробив це невдало. Довелося рятувати голкіпера захиснику «Чорноморця» Олександр Азацький. У боротьбі з Будковський він, на думку арбітра матчу Юрія Грисьо зі Львова, порушив правила у своєму штрафному майданчику, за що отримав червону картку, а в ворота гостей був призначений пенальті.

Цікаво, що пробивався одинадцятиметровий удар майже через дві хвилини після порушення правил. Справа в тому, що Азацький покинув поле за воротами одеситів і дуже повільно прямував у роздягальню. Весь цей час Юрій Грисьо терпляче чекав, не даючи свисток на пробиття пенальті. По всій видимості, така непередбачена затримка завадила Філіпу Будковському пробити точно - м'яч влучив у штангу. Першим на добивання встиг Іван Петряк, однак і він завдав удар повз ціль.

Отримавши чисельну перевагу на самому початку матчу, футболісти «Зорі» не стали відразу ж форсувати події, хоча значно більше володіли м'ячем і вперед йшли досить часто. Втім з небезпечними моментами в першому таймі у них було не густо.

Так, на 18-й хвилині Рафаель пробивав метрів з двадцяти в ближній кут, але м'яч зачепив ногу захисника і вилетів на кутовий. На 29-й хвилині після передачі справа від Олександра Караваєва по воротах завдавав удару Філіп Будковський, і знову неточно. А на 43-й хвилині з близької відстані з тим же результатом атакував Артем Гордієнко. Ось, мабуть. і все.

Що стосується одеситів, то вони в основному намагалися заробити стандарти біля чужих воріт. Саме після них виникало напруга у володіннях Микити Шевченка. Однак ударам Владислава Кабаєва і Валерія Куценка також забракло влучності.

У другому таймі малюнок гри не змінився. «Зоря» як і раніше більше контролювала м'яч і досить швидко забила гол. На 53-й хвилині після довгої передачі зліва майже від центральної лінії Олександр Караваєв технічно прийняв м'яч на протилежному фланзі, акуратно обіграв Матеуса і зовнішньою стороною стопи точно пробив в дальній кут повз воротаря «Чорноморця» Дмитро Безрука.

Для того, щоб закріпити свою перевагу підопічним Юрія Вернидуба було потрібно 15 хвилин. Причому вийшов на заміну Андрій Тотовицький зробив це безпосередньо з кутового удару. У стилі Валерія Лобановського він закрутив м'яч з кута поля прямо в сітку воріт.

І вже остаточно добили суперників футболісти «Зорі» на 72-й хвилині. Знову напартачив Дмитро Безрук (йому, напевно, мало було пенальті в свої ворота і видалення партнера по команді). Цього разу воротар одеситів вибив м'яч ногою прямо на Андрія Тотовицького. Пішла передача на відкритого Філіпа Будковского і форвард господарів поля виправився за межі не забитий одинадцятиметровий на початку матчу.

Як виявилося, це був не останній м'яч в грі. На 82-й хвилині свою майстерність в реалізації штрафних ударів вкотре продемонстрував Желько Любенович. Приблизно метрів з двадцяти п'яти лівою ногою він красиво пробив над стінкою в незахищений кут воріт.

4:0 - дуже впевнена перемога «Зорі», яка зміцнює свої позиції на третьому місці в турнірній таблиці.

«Зоря» - «Чорноморець» - 4:0 (0:0)

Голи: Олександр Караваєв, 54, Андрій Тотовицький, 68, Філіп Будковський, 72, Желько Любенович, 83.

На 7-й хвилині Філіп Будковський не реалізував пенальті (штанга).

«Зоря»: Микита Шевченко, Артем Гордієнко, Євген Опанасенко, Рафаель Форстер, Олександр Караваєв, Ігор Чайковський (Андрій Тотовицький, '55), Джаба Ліпартія (Желько Любенович, '46), Михайло Сиваков, Микита Каменюка, Іван Петряк (Пауліньо, '61), Філіп Будковський

«Чорноморець»: Дмитро Безрук, Олександр Азацький, Євген Мартиненко, Матеус, Артем Філімонов, Валерій Куценко, Олексій Хобленко (Євген Смирнов, '8), Олег Данченко, Владислав Кабан, Кирило Ковалець (Дмитро Коркішко, '61), Микита Татарка ( Євген Стариков, '67)

Попередження: Філіп Будковський, 45. Іван Петряк, 58. - Олег Данченко, 54. Артем Філімонов, 70.

Видалення: Олександр Азацький, 5 - фол останньої надії.

Арбітр: Юрій Грисьо (Львів)

Удари (в ствір): 17 (6) - 5 (0)
Кутові: 5 - 7
Офсайди: 2 - 1

Глядачів: 1.000
Оцінка поля: 4

Весняний футбол в Ужгороді: Говерла обіграла Металіст

Підопічні В'ячеслава Грозного здобули мінімальну перемогу на домашньому стадіоні

Після впевненої перемоги харків'ян над луцькою «Волинню» в попередньому турі, вболівальники «Металіста» трохи підбадьорилися і напевно очікували «продовження банкету» в Ужгороді. Тим більше, що суперник для цього був цілком схожим. Що ж стосується «Говерли», то для неї це був взагалі перший офіційний матч навесні і, чесно кажучи, мало хто знав не тільки про можливості господарів поля, але і взагалі в якому складі вийдуть на матч новоспечені (в черговий раз) підопічні В'ячеслава Грозного .

У стартові хвилини команди придивлялися один до одного. Гра, в основному, проходила не у високому темпі і м'яч більше тримався недалеко від центру поля. А перший удар по воротах відбувся на 13-й хвилині, коли форвард ужгородців Михайло Сергійчук направив м'яч вище поперечини. Через чотири хвилини спробував відповісти Олександр Каплієнко, але теж у ворота не влучив.

На деякий час гості перехопили ініціативу. Але, хоча вони більше володіли м'ячем, до гольових моментів справа майже не доходила. Так гра тривала аж до 34-ї хвилини, на якій футболісти «Говерли» дещо несподівано, як для такої гри, відкрили рахунок. Все почалося з того, що Віталій Гемега зліва зумів на швидкості увірвався в штрафний майданчик харків'ян і зробив передачу на Ореста Кузик. Той пробив з льоту, але Олександр Ільющенков парирував м'яч. Правда, не далеко від себе. І хоча першим на м'ячі мав опинитися Алесей Полянський, досвідчений захисник харків'ян забарився і цим сповна скористався Ігор Гончар.

Після пропущеного гола «Металіст», природно, пожвавився і пішов вперед великими силами. Цікаво, що в одному з епізодів Едуард Соболь, як і в матчі з «Волинню», промчав по лівому флангу і знову робив прострільну передачу на Володимира Прийомова. Вийшов би гол-близнюк, якби не Дмитро Бабенко, який розгадав наміри суперників і своєчасно відбив м'яч в поле.

Здавалося, що відразу після перерви гості підуть на штурм воріт «Говерли», проте вийшло все зовсім навпаки. Вже на першій хвилині другого тайму Михайло Сергійчук потужно «вистрілив» з-за меж штрафного майданчика і м'яч влучив у поперечину. Через дві хвилини він же вибіг один на один з голкіпером «Металіста», але переграти його в ближньому бою не зміг. А на 51-й хвилині все той же Михайло Сергійчук в боротьбі з Олексієм Полянським заробив пенальті. Сам же потерпілий вирішив виконати «вирок», однак пробив невдало і Олександр Ільющенков виручив свою команду.

Буквально через хвилину глядачі на трибунах стадіону «Авангард» знову схопилися зі своїх місць, вважаючи, що буде призначений ще один одинадцятиметровий у ворота гостей. Однак на цей раз за падіння Ігоря Худоб'яка в штрафний «Металіста» арбітр матчу Олександр Головков з Сєвєродонецька показав не так на точку, а пред'явив жовту картку гравцеві «Говерли» за симуляцію.

Бачачи таку картину на поле, головний тренер харків'ян Олександр Севідов провів кілька замін і гра помітно вирівнялася. «Металіст» став частіше гостюватимуть на половині поля суперників, хоча знову без особливої ​​гостроти. А ось «Говерла» на 73-й в контратаці ледь не забила другий гол. Відразу кілька ужгородців створили чисельну більшість поблизу воріт харків'ян, але Орест Кузик, який пробіг з м'ячем майже метрів тридцять, взяв відповідальність на себе і пробив - Олександр Ільющенков виявився на місці.

Ще один раз господарі поля створили щось подібне вже в компенсований арбітром час. Знову перевага в атаці футболістів «Говерли» було очевидним у порівнянні з захисниками харків'ян. І знову з м'ячем біг Орест Кузик. Тепер він віддав передачу вільному Дмитру Єременко, однак і тому не вдалося переграти воротаря гостей.

1:0 - перша весняна перемога «Говерли» та першої поразки у другій частині чемпіонату для «Металіста».

«Говерла» - «Металіст» - 1:0 (1:0)

Гол: Ігор Гончар, 34

На 52-й хвилині Михайло Сергійчук не реалізував пенальті (воротар)

«Говерла»: Дмитро Бабенко, Віталійс Ягодінскіс, Ігор Гончар, Михайло Ряшко, Павло Іванов, Віталій Гавриш, Віталій Гемега, Ігор Худоб'як (Халк) (Дмитро Єременко, '86), Орест Кузик, Павло Кутас (Юрій Тома, '92) , Михайло Сергійчук

«Металіст»: Олександр Ільющенков, Дмитро Рижук, Євген Зубейко, Едуард Соболь, Олексій Полянський, Ігор Харатін (Андрій Ралюченко, '71), Артем Касьянов, Іван Бобко, Олександр Каплієнко (Ілля Корнєв, '56), Володимир Прийомов, Максим Третьяков (Іван Родич, '76)

Попередження: Ігор Худоб'як (Халк), 53. Павло Кутас, 89. - Володимир Прийомов, 51. Едуард Соболь, 62. Дмитро Рижук, 68.

Арбітр: Олександр Головков (Сєвєродонецьк)

Удари (в ствір): 11 (7) - 4 (0)
Кутові: 4 - 4
Офсайди: 0 - 5.

Глядачів: 1.310
Оцінка поля: 4

Нелогічно по грі, але факт: Волинь перемагає Сталь

Не реалізувавши безліч гольових моментів, «сталевари» програли, пропустивши єдиний м'яч

Неймовірні швидкості включили команди в перші хвилини матчу, де ця сама швидкість часом і заважала реалізовувати футболістам те, що замислювалося. Багато втрат, біганина в середині поля, до тих поки гості, трохи заспокоївшись, провели кілька небезпечних вилазок до воріт Шуста. Для початку голкіпер «Волині» намертво забрав м'яч після дальнього удару Васіна зі штрафного, а незабаром лучани втратили ривок Едгара Малакяна в штрафну, який був завершений ударом в ближній кут, але і тут Шуст зіграв дуже надійно, відбивши м'яч кулаками.

«Сталь» набагато краще за суперника контролювала м'яч, особливо активний зліва був Васін, його активність дозволила гостям заробити кутові, але той же Васін з корнера вантажив м'ячі в штрафну не кращим чином, і високорослий Жуніч постійно був першим на м'ячі. Що ж, до «Волині», то тільки на 22-й хвилині господарям вдалася перша позиційна атака, завершував її Хомченко прострілом зліва у воротарський, але перед цим гравець «Волині» упустив м'яч за лицьову лінію поля.

Дивився-дивився Віталій Кварцяний на беззубу гру своєї команди, і на 26-й хвилині зробив першу заміну. Недовге перебування Ярослава Діди в своїй першій грі в Прем'єр-лізі завершилося заміною на Олександра Чепелюка. Його вихід кілька прискорив і всю команду, «Волині» навіть вдалося заробити кутовий, після якого Сергій Кравченко дуже неточно пробив по воротах, але це і був перший удар за зіграний відрізок часу.

А ось біля воріт Шуста було куди гаряче. Лазич вивіреною передачею вивів Васіна по центру один на один з Шустом - воротар вийшов з воріт, і, виставивши руку, відбив м'яч на кутовий. Незабаром вже сам Лазич пробив по воротах метрів з 25-ти, м'яч влучив у штангу, першим на добиванні був Васін, і, можливо, м'яч би і опинився в сітці за правилами, але Едгар Малакян, перебуваючи поза грою, вирішив добити м'яч напевно, ніж і змусив бокового арбітра піднімати прапорець.

Проте, провали в обороні «Волині» тривали, і на 38-й хвилині Васін, увірвавшись у вільну зону, пробивав з кута воротарського в дальній кут, але пробив і повз Шуста, і повз дальній кут поруч зі стійкою. «Сталь» до кінця тайму так і не віддала ініціативу, але ось таких забійних моментів, які раніше давали їй шанси відкрити рахунок, більше створити не вдалося.

Проблеми гостей з нереалізацією нікуди не поділися і після перерви. Вже в першій атаці «Сталі» Каленчук на самоті прийняв м'яч в штрафній, але відразу бити не став, а поки обробляв м'яч, його і накрили. Ще через хвилину Васін зліва увірвався в штрафну, ще одна дуель проти Шуста, але і її виграв голкіпер - вихід з воріт і кидок під удар дозволив господарям уникнути пропущеного м'яча.

І тут, як грім серед ясного неба - забила ... «Волинь». Після другого за рахунком кутового лучани першими були на підборі, м'яч опинився у Хомченко, той, не виключено, що хотів зробити навіс у воротарський, а м'яч по високій дузі полетів через Паньківа і опустився в сітці в дальньому кутку воріт. Гол, як то кажуть, з нічого і нізвідки, але, тим не менше, «Сталі» тепер потрібно було насамперед думати не стільки про перемогу, а тому, як би відіграти цей нелогічний м'яч.

Перш за все, голландський наставник «Сталі» Ерік ван дер Меєр вирішив посилити атакуючу лінію за рахунок виходу Романа Дебелко. Але той ніяк не міг належним чином знайти своє місце на полі, щоб бути максимально корисним. На 69-й хвилині Дебелко потривожив-таки Шуста ударом з лінії штрафного, і голкіпер грамотно відбив м'яч в сторону від воріт.

В цілому ж, «сталевари» виглядали розгубленими, і від тієї гостроти, яку вони створювали до пропущеного м'яча, не залишилося і натяку. Ще однією заміною від ван дер Меєра став вихід Будника замість Едгара Малакяна, але і цей хід наставника «Сталі» погоди не зробив. А ось хто міг зрівняти рахунок, так це Гор Малакян - саме його оборона «Волині» упустила на лівому фланзі, гравці «Сталі» опинився на чудовій позиції на куті воротарського, але дуже своєчасний вихід Шуста з воріт і кидок під удар врятував команду Кварцяного.

До останніх хвилин основного часу гості не залишали спроб врятувати гру. А тут ще й арбітр Пасхал компенсував до основного часу п'ять хвилин. Але «Волинь» настільки уважно стерегла свою перемогу, яка прийшла після шаленого удару Хомченко, що віддавати її вже не мала наміру.

«Волинь» - «Сталь» Д - 1:0 (0:0)

Гол: Віктор Хомченко, 54

«Волинь»: Богдан Шуст, Артем Шабанов, Івіца Жуніч, Олег Гуменюк, Сергій Логінов, Ярослав Діда (Олександр Чепелюк, '26, Роман Никитюк, '71, Миха Горопевшек, '93), Андрій Богданов, Сергій Кравченко, Анатолій Діденко, Віктор Хомченко, Редван Мемешев

«Сталь»: Юрій Паньків, Антон Кравченко, Артем Барановський, Микола Іщенко, Сергій Воронін, Гор Малакян, Джордже Лазіч, Роман Карасюк, Денис Васін (Антон Котляр, '82), Едгар Малакян (Євген Будник, '74), Максим Каленчук (Роман Дебелко, '62)

Попередження: Артем Шабанов, 7. Роман Никитюк, 73. Богдан Шуст, 84. Олег Гуменюк, 92. - Денис Васін, 70

Арбітр: Ігор Пасхал (Херсон)

Удари (в ствір): 4 (2) - 12 (8).
Кутові: 3 - 6.
Офсайди: 3 - 1.

Глядачів: 2.850
Оцінка поля: 4

Свято на Дніпро-Арені: Дніпро крупно перемагає Шахтар

Швидкості, запропоновані командою Мирона Маркевича, виявилися для «гірників» нерозв'язним завданням

Другий весняний тур українського чемпіонату завершував центральний матч всього ігрового дня. «Дніпро» приймав «Шахтар», причому для господарів це був шанс повернутися в боротьбу за «бронзу» і насолити лідеру, а ось гості перед повторною грою з «Андерлехтом» в Лізі Європи були змушені експериментувати.

Висока внутрішня напруга поєдинку позначалося на перших хвилинах, які команди провели дещо сумбурно, а руйнували за рахунок хорошого командного руху. По емоційного фону дніпропетровці більш рейтинговому супернику не програвали. Рахунок був відкритий на 10-й хвилині. Руїс після перехоплення у виконанні Зозулі почав блискавичну комбінацію, Матеус повернув м'яч партнеру п'ятою, і мобільний Джон пробив без варіантів для воротаря - 1:0.

«Шахтар» після невдалого початку зазвичай додає поступово, але це рух видно відразу. У нашому випадку донецька команда як і раніше боролася як зі своїми внутрішніми проблемами (ну дуже багато було браку в передачах), так і з агресивною грою противника, який був «заточений» на відбір. Паличкою-виручалочкою могла стати швидкість, а її не було. Відігратися допоміг стандарт. Срна відправив м'яч у штрафну, де вище всяких похвал на другому поверсі зіграв Малишев. До мети було під дюжину метрів, але в середині першого тайму рахунок став 1:1.

У другій половині першого тайму команди вирішили скоротити час переходу з оборони в атаку за рахунок довгих передач, ось тільки бажаного так і не досягли. На 35-й хвилині після передачі Едуардо зіграв на межі офсайду Феррейра таки вийшов один на один, а після промаху аргентинець навіть очі рукою прикрив. Перед перервою ініціативою володів вже «Дніпро», і Шахов щільним ударом з-за меж штрафного майданчика у «шістку» знову вивів господарів вперед - 2:1.

З замінами Мірча Луческу тягти не став, кинувши в бій відразу після перерви двох свіжих виконавців. «Дніпро» виклик прийняв і забив третій м'яч. Матеус прострілив з лівого флангу, а Зозуля вчасно на цю передачу відгукнувся і відзначився головою. Пам'ятайте, хто в нинішньому чемпіонаті завдав «Шахтарю» перше і до сьогоднішнього дня останньої поразки? Правильно, «Дніпро», на гру якого сьогодні було любо-дорого дивитися.

Час минав, проте срібний призер минулого чемпіонату тиску на ворота бронзового медаліста не збільшується, а на 66-й хвилині Матеус ледь не відправив суперника в нокаут. Врятувала ситуацію реакція П'ятова. За десять хвилин до фінального свистка на трибунах з шанувальниками «оранжево-чорних» було ну зовсім сумно. Футболісти в формі такого кольору вже поспішали і нервували.

У компенсований час Бруно Гама заробив пенальті, а Безус його впевнено реалізував. Останній раз «Шахтар» програвав з великим рахунком у матчі чемпіонату країни в травні 2011 року, а саме з таким неприємним рахунком 1:4 - взагалі ніколи в новітній історії.

«Дніпро» - «Шахтар» - 4:1 (2:1)[B]

Голи: Джон Руїс, 10, Євген Шахов, 44, Роман Зозуля, 50, Роман Безус, 90 + 4, з пенальті - Максим Малишев, 23

«Дніпро»: Ян Лаштувка, Артем Федецький, Дмитро Чигринський, Папа Гуйє, Джон Руїс (Бруну Гама, '72), Валерій Лучкевич, Євген Шахов, Леонардо Де Матос, Роман Зозуля (Роман Безус, '83), Матеус (Сергій Назаренко , '90), Сергій Політило

«Шахтар»: Андрій П'ятов, В'ячеслав Шевчук, Максим Малишев, Сергій Кривцов, Іван Ордець (Ярослав Ракицький, '46), Віктор Коваленко, Даріо Срна, Тарас Степаненко, Факундо Феррейра (Олександр Гладкий, '68), Ромеро Марлос (Веллінгтон Нем , '46), Едуардо Да Сілва

Попередження: Роман Зозуля, 34. - Максим Малишев, 34. Веллінгтон Нем, 56. Даріо Срна, 59. Ярослав Ракицький, 65.

Арбітр: Євген Арановський (Київ)

Удари (в ствір): 8 (6) - 5 (1).
Кутові: 7 - 4.
Офсайди: 0 - 7.

Всі команди запорізького Металурга виключені з чемпіонатів

Починаючи з 17-го туру в ПЛ, U-21 і U-19 командам будуть зараховані технічні поразки

Українська прем'єр-ліга на спеціальному засіданні прийняла рішення виключити всі команди запорізького «Металурга» зі змагань під егідою ПЛ.

Починаючи з 17-го туру чемпіонату України в ПЛ, U-21 і U-19 командам будуть зараховані технічні поразки в матчах, що залишилися (-:+), а командам-суперникам - технічні перемоги (-:+).

Олександрія везе із Одеси перемогу над Чорноморцем

Команда Володимира Шарана довела свою безпрограшну серію до шести матчів

Що й казати, грунтовно перекроїли свої стартові склади в порівнянні з матчами тижневої давності Олександр Бабич та Володимир Шаран. Так, у «Чорноморця» в основі вийшли 5 нових футболістів, а у «Олександрії» - чотири. Причини тут різні, включаючи дискваліфікацію (Азацький у господарів) і травми (Таргамадзе - у гостей). Але головна - наставники команд, які відкривали програму 19 туру, не могли залишитися задоволеними результатами матчів, зіграних в попередньому турі. Нагадаємо, що «моряки», провівши майже весь матч проти «Зорі» вдесятьох, були розгромлені 0: 4. А «олександрійці» навпроти - граючи в більшості проти «Олімпіка», не зуміли матеріалізувати своє чисельну перевагу хоча б в один забитий м'яч.

Хвилі атак у виконанні «моряків» стали накочуватися на ворота Новака, ледве прозвучав стартовий свисток арбітра Кутакова. Перший удар по воротах вони принесли дуже швидко - це Стариков пробивав після флангової передачі Данченко, і м'яч полетів в сторону від воріт. Футболісти так відчайдушно билися за м'яч, що вже на 5-й хвилині Ковальцю і Запорожану потрібна незначна допомога медиків після жорсткого зіткнення в середині поля.

«Олександрія» спокійно перечекав активність господарів, і на 9-й хвилині вистрілила результативною контратакою. Козак на правому фланзі запустив м'яч під ривок Микицей, той майже від лицьової зробив простріл у воротарський трохи назад, і набіг Полярус спокійно відправив м'яч у ворота. Боровику складно було виручити свою команду, а ось до захисників у Бабича питання будуть обов'язково.

На якийсь час «моряки» явно втратили впевненість, і гості комфортно розмістилися на половині «Чорноморця». Протягом найближчих хвилин команді Шарана вдалося заробити і кутовий, і штрафний - але реально загострити ситуацію біля воріт Боровика вони не дозволили.

«Чорноморець» через десяток хвилин все-таки повернувся в бойовий стан, а застрільником нової хвилі атак господарів став Коркішко. Правда, на 25-й хвилині Кутаков не став карати гравця одеситів за падіння у штрафному - явна симуляція, але вже через хвилин Коркішко за межі перевірив пильність Новака ударом в ближній кут - голкіпер зіграв надійно. Незабаром Стариков у лівої бровки заробив штрафний, і після дуже гострого навісу Коркішко Філімонов з кута воротарського ледь не замкнув його ударом головою. На 38-й хвилині після кутового у Філімонова вже була можливість для результативного удару, але, стоячи спиною до воріт, гравець «Чорноморця» якось ніяково пробив по центру, що і дозволило Новаку забрати м'яч.

«Олександрія» весь цей час змушена була думати виключно про оборону, хіба що у Козака вдалася спроба увірватися в штрафну по центру, але з його ударом впорався Боровик. Кінцівка тайму пройшла в інтенсивних атаках одеситів, але нічого гідного уваги їм створити так і не вдалося.

Ледве почався другий тайм, як суперники знову заграли на максимальних швидкостях, демонструючи зарядженість на гру. Правда, у Ковальця вона вилилася в непотрібну жовту картку, коли він на лінії штрафного активно заважав Новаку ввести м'яч в гру. А ось настирливий Стариков діяв куди продуктивніше. Форвард «моряків» шукав свої шанси і зліва, і справа, і на 53-й хвилині, увірвавшись в штрафну, підступно пробив у дальній кут, і Новак з величезними труднощами перевів м'яч на кутовий.

Одесити продовжували нагнітати біля воріт «Олександрії», і таки домоглися свого. А вийшло все досить просто - Калитвинцев виконав навіс з кутового, і як ні тримав Басов руками Мартиненко, той знайшов можливість вистрибнути і головою відправити м'яч у самісінький кут воріт.

Спроби одеситів розвинути успіх виявилися безплідними, хоча той же Стариков дуже старався, будучи постійно зарядженим на удар. Але до середини тайму «Олександрія» відсунула гру в середину поля, де було більше боротьби, ніж осмислених дій.

Тренери не могли не замінити якийсь ступор в діях футболістів, і пішли заміни. Прозорливіший з ними виявився Володимир Шаран. Коли на 80-й хвилині після флангового навісу Пономар двічі безперешкодно бив по воротам, Боровик кожен раз відбивав небезпечні удари, але в підсумку на відскоку першим виявився Леонов, який хвилин за 5 до цього з'явився на полі, і холоднокровно добив м'яч у сітку.

Останні хвилини основного часу пройшли в штурмі ворота Новака, і Татарка на 86-й хвилині навіть відправив м'яч за заповітну стрічку після розіграшу штрафного. Але лайнсмен підняв прапорець, і, як показав повтор, абсолютно по справі.

На те, щоб піти від поразки, у «моряків» було ще й цілих 5 компенсованих хвилин. Половину з них «Олександрія» спокійно «вбила», контролюючи м'яч в середині поля і за рахунок заміни Паламаря на Есеола. Кілька секунд на користь «Олександрії» дав і кутовий біля воріт одеситів. У підсумку, «Чорноморець» навіть не дістався до штрафної.

1:2 - перемога «Олександрії», яка впритул, на відстань одного очка, наблизилася до «Ворскли».

«Чорноморець» - «Олександрія» - 1:2 (0:1)

Голи: Євген Мартиненко, 59 - Артем Полярус, 10, Дмитро Леонов, 80.

«Чорноморець»: Євген Боровик, Євген Мартиненко, Матеус, Артем Філімонов, Владислав Калитвинцев, Євген Смирнов, Кирило Ковалець, Олег Данченко, Євген Стариков (Володимир Барилко, '84), Валерій Куценко (Владислав Кабан, '75), Дмитро Коркішко ( Микита Татарка, '67)

«Олександрія»: Андрій Новак, Максим Імереков, Сергій Басов, Станіслав Микицей, Юрій Путраш, Андрій Запорожан, Артем Полярус (Артем Чорний, '70), Станіслав Куліш (Дмитро Леонов, '76), Євген Банада, Михайло Козак, Віталій Пономар (Адерінсола Есеола, '92)

Попередження: Дмитро Коркішко, 17. Євген Смирнов, 33. Кирило Ковалець, 48. Артем Філімонов, 87. - Максим Імереков, 29. Євген Банада, 41. Михайло Козак, 82.

Арбітр: Дмитро Кутаков (Бровари)

Удари (в ствір): 12 (5) - 8 (5).
Кутові: 6 - 4.
Офсайди: 1 - 0.

Глядачів: 3.500
Оцінка поля: 4

Сталь перемагає на Метеорі Говерлу

Блякла гра двох команд, де все вирішив гол Лазича з пенальті

Після перемоги над «Металістом» в попередньому турі «Говерлі» в Дніпродзержинську належало непросте випробування в матчі проти «Сталі», яка під керівництвом голландського тренера Еріка ван дер Меєра, в двох матчах весняної частини чемпіонату змогла взяти лише одне очко.

У стартовому складі господарів поля не можна було не звернути уваги на появу нігерійського захисника Якима Латіфа, для якого це був дебют в нашому чемпіонаті. І для нього, і для його партнерів відразу ж знайшлася робота, оскільки ужгородці при втраті м'яча моментально починали активний пресинг. Діяти в відборі агресивно постійно закликав з лави запасних гучний голос В'ячеслава Грозного, який був немов 12-й гравець для своєї команди. Кілька захопившись атаками, ужгородці на 8-й хвилині допустили провал в центральній зоні, і тільки вихід з воріт Бабенка і його кидок в ноги Дебелко вберіг гостей від неприємностей.

Поступово ініціатива таки перейшла до «Сталі», але в атаці господарі діяли без особливого креативу, так що Бабенко потрібно було тільки підчищати незначні огріхи своїх партнерів. І навіть при стандартах, а мова йде про три кутових, ніяких дивідендів «сталевари» витягти не змогли. Так і йшла гра без будь-яких небезпечних моментів, і в ній в одному з епізодів отримав пошкодження Антон Кравченко, що призвело до заміни і виходу на поле Сергія Пшеничних.

Що ж до «Говерли» то її таке ось «ніяке» протягом матчу абсолютно влаштовувало, і гості навіть і не думали про атаки. Дивно, але перший, дійсно реальний момент, коли рахунок міг бути відкритий, на 42-й хвилині створила якраз ужгородська команда. Чи не вперше діставшись до штрафної, послідувала передача у воротарський, звідки Гор Малакян вибив м'яч точно на ногу Савченко. Той пробив в кут воріт, і браво Паньківу, який в кидку потягнув м'яч. Похмурий перший тайм - похмурі і нулі на табло.

Після перерви на полі не змінилося геть нічого, хіба що команди помінялися половинами поля. Як і раніше «Сталь» багато володіла м'ячем, але «Говерла» з неймовірною легкістю розгадувала всі потуги господарів хоч якось загострити обстановку поблизу воріт Бабенка. При відсутності будь-яких дій гості могли розраховувати на стандарти, і після одного з них Ягодінскіс навіть відправив м'яч у ворота, але свято в ужгородській команді скасував боковий арбітр, справедливо зафіксував положення поза грою.

А ще через пару хвилин той же Ягодінскіс мимоволі став співучасникам голи в ворота «Говерли». Після навісу в штрафну Віталій ненавмисно підіграв собі рукою, але фол був настільки очевидним, що арбітр Дердо просто зобов'язаний був вказати на 11-тиметрових позначку. Пенальті відправився бити Лазич і реалізував його - але все було на тоненького. Бабенко вгадав напрямок удару, ледь не дістав м'яч, який від штанги влетів у ворота.

Хочеш-не хочеш, але «Говерлі» якось потрібно було йти від гри на руйнування, і щось самій намагатися створювати попереду. Якраз з цим завданням на поле за 20 хвилин до кінця основного часу з'явився Орест Кузик, здатний самотужки і момент створити, і вирішити його. Що ж, Кузик однозначно додав динаміки грі «Говерли», прагнучи за рахунок індивідуальних дій пробитися в штрафну. Якщо цей намір не проходило, слідував навіс, але якби там був хоч якийсь адресат ...

Власна самозаспокоєність ледь не довела «сталеварів» до неприємностей. На 84-й хвилині Латіфа в центрі поля залишили без м'яча, і на ворота Паньківа покотилася контратака. Завершував її ударом з лінії штрафного Худоб'як, але в спробі перекинути м'яч через який вийшов з воріт Паньківа, форвард гостей перекинув м'яч і через ворота.

Чим ближче було до кінця основного часу, тим очевиднішим було, що господарі грають на утримання. Ледве м'яч опинявся у «Сталі», як її гравці затівали перепасовку, без прагнення наблизитися до воріт ужгородців.

Жалюгідних дві хвилини додав до основного часу Дердо, і за цей час м'яч встиг побувати у воротах Паньківа, але Сергійчук був в очевидному положенні поза грою. Проте, обуренню Грозного, причому в нецензурній формі, не було меж.

1:0 - «Сталь» при ван дер Меєр здобуває першу перемогу.

«Сталь» Д - «Говерла» - 1:0 (0:0)

Гол: Джордже Лазіч, 60, з пенальті.

«Сталь»: Юрій Паньків, Акім Латіфа, Максим Каленчук (Артем Барановський, '76), Микола Іщенко, Сергій Воронін, Антон Кравченко (Сергій Пшеничних, '29), Гор Малакян, Джордже Лазіч, Роман Карасюк, Едгар Малакян, Роман Дебелко (Євген Будник, '62)

«Говерла»: Дмитро Бабенко, Віталійс Ягодінскіс, Ігор Гончар, Михайло Ряшко, Павло Іванов, Віталій Гавриш, Віталій Гемега, Дмитро Єременко, Олексій Савченко (Орест Кузик, '71), Ігор Худоб'як (Халк), Михайло Сергійчук

Попередження: Роман Дебелко, 56. Едгар Малакян, 77. - Ігор Гончар, 54. Олексій Савченко, 58. Михайло Ряшко, 88. Михайло Сергійчук, 90.

Арбітр: Олександр Дердо (Чорноморськ)

Удари (в ствір): 11 (6) - 8 (5).
Кутові: 7 - 2.
Офсайди: 0 - 1.

Легка прогулянка по Харкову: Ворскла громить Металіст

Команда Василя Сачко записує в свій актив першу весняну перемогу на футбольному полі

Програму суботи завершував матч в сніжному Харків, де «Металіст» приймав полтавську «Ворсклу». Ще зовсім недавно це була дуель двох претендентів на єврокубкові місця, а тепер ... Зараз харківська команда, на жаль публіки, вирішує завдання іншого калібру.

Показати якісний футбол на слизькому і важкому біло-зеленому полі було непросто спочатку. Втім, стартували суперники ритмічно, комбінували на хороших швидкостях, що не відкладали на потім загрози чужих воріт, правда, до воротарів м'яч доходив нечасто.

Рахунок гості відкрили на 16-й хвилині, коли після флангової передачі Шиндер вдало поборовся за верховий м'яч, а Хльобас першим же торканням хльостко відправив його під поперечину. Господарі могли відігратися по гарячих слідах. Після кутового м'яч за межами штрафного підібрав Соболь і відправив його точно в дальню ... штангу. Гру і до цього нудною назвати було не можна, а тепер і морозець зі снігом відійшли кудись на задній план.

Під кінець ігрового півгодини полтавчани заробили пенальті. Бобко збив з ніг Хльобаса, а Шиндер бездоганно реалізував «вирок», розвівши м'яч і воротаря по різних кутах. Навіть після такого психологічного удару боротьба продовжилася на зустрічних курсах. «Металіст» продовжував грати, а не відбувати номер або чекати свистка на перерву. Перед антрактом господарі провели масовану атаку з декількома найнебезпечнішими ударами і адже не забили.

На початку другого тайму команди обмінялися гольовими моментами. Правда, Корнєв пробив вище цілі, а ось Шиндер скористався помилкою харківського голкіпера. Забив свій другий гол не самим забійним ударом і відправив суперника в нокдаун вже точно. Емоцій в грі слобожан, звичайно ж, стало менше, але і панікерів з пораженськими настроями в складі не було.

Футболісти «Металіста» намагалися і боролися до кінця, напевно, на один гол престижу заслуговували, адже кілька атак довели до перспективних ударів, а в підсумку таки зазнали великої поразки.

«Металіст» - «Ворскла» - 0:3 (0:2)

Голи: Дмитро Хльобас, 17, Антон Шиндер, 29, з пенальті, 50.

«Металіст»: Данило Канівці, Іван Бобко (Олександр Каплієнко, '73), Євген Зубейко, Іван Зотько (Семен Даценко, '55), Едуард Соболь, Олексій Полянський, Артем Касьянов, Ігор Харатін, Ілля Корнєв, Сергій Барилко (Максим Третьяков , '60), Володимир Прийомов

«Ворскла»: Дмитро Непогодов, Олексій Дитятьєв, Дмитро Хльобас (Вадим Сапай, '81), Володимир Чеснаков, Сергій Сімінін, Олександр Скляр (Олексій Довгий, '77), Андрій Ткачук, Ігор Пердута, Павло Ребенок, Юрій Коломоєць (Олександр Ковпак , '70), Антон Шиндер

Попередження: Іван Бобко, 34. Ігор Харатін, 59. Артем Касьянов, 65. - Олександр Скляр, 9. Юрій Коломоєць, 67.

Арбітр: Олександр Іванов (Макіївка)

Удари (в ствір): 9 (3) - 11 (5).
Кутові: 5 - 1.
Офсайди: 2 - 4.

Зимовий футбол на Банникова: Олімпік і Волинь зіграють внічию

У найскладніших погодних умовах команди змогли забити один одному по одному м'ячу

Матч «Олімпіка» і «Волині» відкривав недільну програму 19-го туру УПЛ. Лучани виграли всі три матчі в історії протистояння, однак сьогодні підопічні Санжара виглядали фаворитом зустрічі.

Санкції ФФУ до «Волині» у вигляді зняття очок не могли не відбитися на настрої футболістів луцької команди, які провалили гру в Харкові і не без неабиякої частки везіння обіграли вдома «Сталь». Головним завданням Віталія Кварцяного було налаштувати своїх підопічних на гру належним чином, адже турнірна мотивація у команди вже немає. Цікаво, що в самій «Волині» вважають, що команда знаходиться на п'ятому місці і має в своєму активі 30 очок. Саме такий вид турнірній таблиці був опублікований на офіційному сайті команди до звітної зустрічі.

У стартовому складі номінальних господарів знайшлося місце для двох колишніх гравців «Волині» Парцванії і Гошкодері, ще один колишній «хрестоносець» Литовченко залишився на лавці, а Немчанінов не потрапив в заявку «Олімпіка» з-за хвороби. В цілому, тренери нічим не здивували, Кварцяний продовжував довіряти досвідченим футболістам, обережно підпускаючи молодь до ігор на такому рівні.

Засніжене поле стадіону імені Баннікова не могло не позначитися на якості гри суперників. Зустріч почалася дуже жваво, і вже на першій хвилині волиняни мали відкривати рахунок. Після введення м'яча в гру з-за бокової Діденко скинув сферу Мемешеву, удар якого метрів з десяти ногою відбив Махарадзе.

З перших хвилин було помітно, що на відміну від двох попередніх матчів гості добре налаштувалися на гру. Варто відзначити, що підтримати лучан у важкий момент приїхала велика група фанатів, що не вщухали практично протягом усієї зустрічі. Грати абияк в таких умовах було б просто нечесно з боку футболістів.

Вимагати від футболістів будь-якої комбінаційної гри було дуже важко, тому, на перший план вийшло бажання і вміння суперників вести силову боротьбу, якої було достатньо протягом усієї зустрічі. Було багато біганини, багато сумбуру, а ось голкіпери обох команд в гру вступали вкрай рідко.

Вже в компенсований арбітром час до першого тайму волиняни провели атаку великими силами, під час якої м'яч кілька разів міг опинитися в сітці воріт «Олімпіка», проте удар Кравченко відбив Махарадзе, постріл Діденко був блокований, після чого Логінов, розстрілюючи ворота, влучив м'ячем у голову суперника.

На початку другої половини глядачі все ж побачили те, навіщо зазвичай приходять на стадіон - голи. Причому, спочатку забили господарі, скориставшись своєю практично першою можливістю для взяття воріт. Моха віддав передачу ближче до лінії штрафної Матяж, який здорово розвернувся і пробив в нижній кут. Мокрий газон надав м'ячу прискорення, з чим Шуст впоратися не зумів - 1:0. Однак довго радіти «Олімпік» не довелося. Вже через три хвилини Діденко заробив право на штрафний в 22-х метрах трохи правіше воріт суперника. Польовий пробив у воротарському кут, але точно під штангу, а кидок Махарадзе не допоміг господарям - 1:1.

Здавалося, що два забиті м'ячі трохи оживили гру, м'яч став швидше ходити в ногах футболістів, але все ж всі події на полі розгорталися між штрафними суперників.

Наступного гольового моменту довелося чекати до 78-ї хвилини. Оборона волинян провалилася на правому фланзі, після чого Шестаков увірвався в штрафну і, обігравши Шуста, віддав передачу на Поступаленко, перед яким були практично порожні ворота. Чому Антон не пробив, чи не пояснить, напевно, і він сам. Гравець «Олімпіка» чомусь почав перекладати м'яч з ноги на ногу і втратив реальний шанс вивести вперед свою команду.

Останні хвилини зустрічі пройшли з невеликою перевагою «Олімпіка», але крім далекого і неточного удару Гошкодері господарі не відзначилися. А ось «Волинь» цілком могла вирвати перемогу на останній компенсованій арбітром хвилині. Богданов з-за меж штрафного по дузі здорово пробив під поперечину, але Махарадзе зумів перевести м'яч на кутовий.

Нічия стала закономірним результатом матчу, в якому жоден з суперників не заслуговував сьогодні поразки.

«Олімпік» - «Волинь» - 1:1 (0:0)

Голи: Іван Матяж, 51 - Володимир Польовий, 54

«Олімпік»: Заур Махарадзе, Віталій Гошкодеря, Віталій Федорів, Дмитро Гришко, Секу Конде, Владислав Огиря, Іван Матяж (Максим Драченко, '70), Моха Рхарсалла, Володимир Танчик (Сергій Шестаков, '59), Темур Парцванія, Антон Поступаленко (Олександр Волков, '88)

«Волинь»: Богдан Шуст, Артем Шабанов, Володимир Польовий, Івіца Жуніч, Дмитро Козьбан (Олег Гуменюк, '69), Сергій Логінов, Андрій Богданов, Сергій Кравченко, Редван Мемешев (Юрій Романюк, '91), Віктор Хомченко, Анатолій Діденко (Сергій Петров, '83)

Арбітр: Ярослав Козик (Мукачеве)

Удари (в ствір): 6 (3) - 10 (7).
Кутові: 3 - 6.
Офсайди: 2 - 1.

Карпати на Арені-Львів не встояли перед Дніпром

Команда Мирона Маркевича продовжує залишатися в обоймі претендентів на «бронзу» чемпіонату

Після яскравої перемоги над «Шахтарем» в попередньому турі перед «Дніпром» відкрилася дуже непогана перспектива поборотися за третє місце в турнірній таблиці. Перемога сьогодні «дніпрян», поразка в Києві «Зорі» - і відстань між ними скорочувалася б до чотирьох очок. А адже попереду ще очний матч, і луганчанам з «Шахтарем» належить грати ... Втім, і «Карпати» просто зобов'язані були вийти на гру з бойовим настроєм, адже у весняній частині чемпіонату їм ще не вдалося домогтися перемоги.

У порівнянні з матчами тижневої давності наставники команд провели рівно по одному зміни. У львів'ян в запасі залишився Карноза, замість якого вийшов Голодюк, ну, а у «дніпрян» Ротань, який відбув дискваліфікацію, витіснив з «основи» на лаву запасних Політило.

Як ми пам'ятаємо, команду Мірчі Луческу дніпропетровці взяли за рахунок швидких контратак, але ось у Львові «Дніпро» ледь не домігся успіху в своїй першій атаці. Чи то удар, чи то навіс Ротаня від лівої бровки - м'яч полетів по хитромудрій траєкторії, і Мисак насилу зумів перевести його на кутовий.

Суперники настільки жорстко грали вже з перших хвилин, що після пошкодження Голодюка у господарів поля на самому початку не виключена була його заміна, але медики встигли швидко надати допомогу, і через кілька хвилин склади команд стали рівними. «Карпати» в боргу не залишилися, і протягом якихось двох хвилин вже Лучкевич двічі знадобилася допомога з боку медичного персоналу команди.

Під кінець чверті години можна було говорити про сформований малюнку гри. «Карпати» великими силами розташовувалися на своїй половині поля, від середини зустрічаючи суперника - розрахунок однозначно був зроблений на контратаки. Ну, а «дніпрянам» потрібно було вирішувати, як же і за рахунок чого підібратися до володінь Мисака. Лише на 23-й хвилині гостям вдалося розкрити оборону львів'ян на правому фланзі, і після передачі в штрафну Руїс явно забарився з ударом, а всю атаку завершував вже Матос, пробивши дуже неточно. Незабаром гості заробили перспективний штрафний метрах в 26-ти від воріт - Ротань поступився право удару Матеус, який розчарував, пробивши набагато вище воріт.

Перевага гостей було настільки значним, що «Карпатам» не доводилося думати про контргру - перекрити б всі напрямки атак «дніпрян», які прагнули використовувати всю ширину поля. І тільки на 33-й хвилині львів'янам вдалося на пару десятків секунд закріпитися на половині поля «Дніпра», але потенційну атаку зірвала неточна передача в штрафну. Незабаром господарі заробили стандарт з кута штрафний, але Костевич своїм навісом просто переадресував м'яч в руки Лаштувці.

Нагадування «Карпатам», що потрібно бути пильними, не змусило себе чекати. Шахов несподівано на лівому фланзі виявився вільним, і з меж штрафного спробував обвідним ударом вразити дальній кут - Мисак, витягнувшись в струну, потягнув м'яч. Кінцівку основного часу тайму гості провели на половині «Карпат», але зусилля пробити оборону виявилися марними. А ось удар Голодюка під кінець компенсованого часу ледь не став результативним, але м'яч пролетів в декількох сантиметрах від штанги.

У перерві не обійшлося без заміни - Кльоц у «Карпат» вийшов на поле замість чачу. За господарями був і перший гострий момент - Ксьонз, увірвавшись в штрафну, пробив уздовж воріт, але Кадимян до цієї передачі не встиг. «Дніпро» відповів своєю атакою, і Руїса при спробі пробити з району 11-тиметрової позначки встигли «зачохлити». Трохи гостріше все-таки діяли «дніпряни», але, тим не менш, такого солідного переваги, як в першому таймі, у гостей не було. Більш того, захопившись атаками, «Дніпро» ледь не був покараний за це. Лещук вивів Клеца з півполя один на один, але молодий гравець львів'ян, увійшовши до штрафного, бити не став, а зробив передачу на Ксьонза. Поки він м'яч обробляв, захисники встигли повернутися, а завершальний удар Мірошниченко припав в «молоко».

Ну, а далі ... Не забили - пропустили. Шахов до кінця побіг за м'ячем на правому фланзі, і від самої лицьової викрутив його в штрафну. Там Зозуля виграв боротьбу відразу у двох захисників, і, вирвавшись у вільну зону, невідпорно пробив у кут воріт.

Як це часто буває, команда, яка повела в рахунку, починає грати з цього вигідному для себе рахунком. «Дніпряни» відмовилися від пресингу, стали великими силами відходити на свою половину поля - власне, тепер гості отримали можливість діяти на улюблених контратаках. В одній з них Руїс був близький до виходу один на один, але все-таки його встигли наздогнати. Ще через пару хвилин вже Безус по центру увірвався в штрафну, але пробив не кращим чином - вище воріт.

Як не намагався Безубяк замінами урізноманітнити гру львів'ян в атаці, але всі зусилля господарів були малоефективними. Заважала поспіх, яка приводила до помилок навіть при коротких передачах, а при довгих закиданні першими на м'ячі постійно були захисники. Для «Карпат» навіть доставка м'яча в штрафну була нерозв'язною проблемою, не кажучи вже про те, щоб заробити якийсь штрафний поблизу володінь Лаштувки. На 89-й хвилині стандарт все-таки прийшов, але Карноза зі штрафного відправив м'яч у руки Лаштувці.

Три компенсовані хвилини «Дніпро» дуже грамотно провів, повністю контролюючи м'яч, і в результаті домігся дуже важливою для себе перемоги. Ну, а «Карпати» на «Арені-Львів» як і раніше не перемагають.

«Карпати» - «Дніпро» - 0:1 (0:0)

Гол: Роман Зозуля, 62.

«Карпати»: Роман Мисак, Андрій Гітченко, Володимир Костевич, Денис Мірошниченко, Ігор Пластун, Олег Голодюк (Артур Карноза, '63), Гегам Кадимян, Амбросій чачу (Дмитро Кльоц, '46), Ігор Я. Худоб'як, Павло Ксьонз, Густаво Бланко-Лещук (Габріель Окечукву, '78)

«Дніпро»: Ян Лаштувка, Артем Федецький, Дмитро Чигринський, Папа Гуйє, Матеус (Бруну Гама, '76), Євген Шахов, Леонардо Де Матос, Валерій Лучкевич (Роман Безус, '66), Руслан Ротань, Роман Зозуля (Сергій Політило , '91), Джон Руїс

Попередження: Руслан Ротань, 81. Джон Руїс, 88. Роман Безус, 93.

Арбітр: Анатолій Абдула (Харків)

Удари (в ствір): 3 (0) - 12 (4).
Кутові: 1 - 8.
Офсайди: 0 - 1.

Глядачів: 8.451
Оцінка поля: 5.

Мораес повернувся і приніс Динамо перемогу над Зорею

Команда Сергія Реброва в складному матчі проходить небезпечного суперника

Центральний матч туру обіцяв безкомпромісне протистояння, в якому на перший план повинні були вийти бажання боротьби і небажання поступатися в будь-якому епізоді. Вже старт зустрічі підтвердив це очікування: «Динамо» позначило активність, але «Зоря» тут же розіграла пару відповідних комбінацій, «огризнувшись» і продемонструвавши, що грати суто від оборони луганчани в Києві не будуть.

Суперники діяли в дуже схожих манерах, за рахунок хорошого руху намагаючись насичувати і центральні зони, і фланги, і тому боротьба на полі була дуже щільною і в'язкою. При цьому команди включили пристойні швидкості, так що про нудьгу говорити не доводилося: футбол виглядав дуже навіть привабливим.

Так, гольових моментів створювалося не так вже й багато, зате приємно було спостерігати за розвитком атак до штрафних майданчиків: маса багатоходових награних комбінацій вражала як у «Динамо», так і у «Зорі». Але якраз найнебезпечніший момент біля воріт гостей вийшов як раз в результаті рикошету, коли Ярмоленко підставляв ногу під удар Гусєва, в упор переправивши м'яч прямо в руки Шевченко.

Голкіпер «Зорі» в першому таймі був холоднокровний і дуже надійний, кілька разів за рахунок своєчасних дій обриваючи гострі атаки «Динамо». Не так часто, але все ж доводилося вступати в гру і Шовковському: об'єктивно у оборони команди Сергія Реброва роботи було менше. У такому ключі, з мінімум моментів, але з максимумом руху, минула вся 45-хвилинка. Символічно, що головний арбітр матчу Юрій Можаровський нічого не компенсував до першого тайму: зупинок в цій динамічній грі дійсно практично не було.

У перерві тренерський штаб «Динамо», мабуть, висловив команді претензії, і футболісти господарів відразу ж кинулися вперед. Чудовий шанс забити був у Гусєва, з передачі Гармаша класно пробивав під поперечину: знову майстерністю блиснув Шевченко, дотягнувся до м'яча. Однак цей епізод виявився швидше винятком із правил: «Зоря», поступаючись киянам у відсотку володіння м'ячем і території, все-таки сповна контролювала гру, мало що дозволяючи атаці лідерів чемпіонату.

Ближче до середини другого тайму «Динамо» і зовсім влаштувалося на половині поля «Зорі»: центральні захисники столичної команди тепер більшу частину часу проводили в центральному колі. Одинокий Будковський з підтримкою реактивного Петряков намагалися налагодити якусь контргру, але по суті створювати гостроту біля луганчан не виходило.

По такій грі гол «Динамо» був лише справою часу. Точніше, головне питання було: що настане швидше - забитий м'яч або фінальний свисток. Гості билися, як могли, все також намагаючись ні в чому не поступатися фаворитам матчу, проте одну «пробоїну» «Зоря» таки дала. Не в останню чергу позначився клас виконавців киян: Ярмоленко відмінним занедбаністю в штрафну площадку віддав передачу Мораес, який в боротьбі відразу з двома габаритними центральними захисниками луганчан зумів проштовхнути м'яч повз Шевченко - 1: 0.

Грати залишалося ще 15 хвилин, що дозволяло чекати інтриги від спроб «Зорі» відігратися. Однак цей період більше запам'ятався жорсткими стиками, частенько переростають в грубість, жовтими картками і зайвими не футбольними емоціями. Дуже складна, але все-таки заслужена перемога «Динамо».

«Динамо» - «Зоря» - 1:0 (0:0)

Гол: Жуніор Мораес, 76.

«Динамо»: Олександр Шовковський, Олександр Драгович, Віторіну Антунеш, Данило Да Сілва, Домагой Віда, Віталій Буяльський, Мігель Велозу, Денис Гармаш (Сергій Сидорчук, '79), Андрій Ярмоленко, Олег Гусєв (Дерліс Гонсалес, '63), Жуніор Мораес (Лукаш Теодорчик, '89)

«Зоря»: Микита Шевченко, Артем Гордієнко, Андрій Тотовицький (Артем Сухоцький, '82), В'ячеслав Чечер, Олександр Караваєв, Іван Петряк, В'ячеслав Танковскій (Ігор Чайковський, '72), Михайло Сиваков, Микита Каменюка, Желько Любенович (Джаба Ліпартія , '60), Філіп Будковський

Попередження: Денис Гармаш, 32. Сергій Сидорчук, 93. - Артем Гордієнко, 12. В'ячеслав Танковскій, 51. В'ячеслав Чечер, 78. Олександр Караваєв, 80. Джаба Ліпартія, 87. Микита Каменюка, 90.

Арбітр: Юрій Можаровський (Львів)

Удари (в ствір): 8 (5) - 5 (0).
Кутові: 6 - 2.
Офсайди: 0 - 1.

Жорстоке побиття на Арені-Львів: Шахтар розгромив Металіст

Команда Мірчі Луческу демонструє свехрезультатівность і божевільну реалізацію гольових моментів

Матч першого кола став для «Металіста» справжнім фіаско, але з середини вересня, коли команда Олександра Севідова програла в Харкові 0:5, спливло багато води, і змін зазнали (у різному ступені) обидві команди. Але якими б вони не були, «Шахтар» як був, так і залишається фаворитом, і на відміну від свого суперника має конкретні завдання, що на національному рівні, що в Європі. У цій грі Мірча Луческу обґрунтовано залишив на лаві запасних Олександра Кучера, якому в Бразі не грати, відновлюється травмований Ярослав Ракицький. Так що, склад господарів поля був таким, яким він, швидше за все, і буде менш ніж через тиждень, коли «гірники» проведуть перший чвертьфінальний матч Ліги Європи. Для багатьох, можливо, і стало несподіваним, але «Шахтар» ще заздалегідь усіх сповістив, що орендовані Соболь і Полянський зможуть зіграти у Львові, власне, і склад команди Олександра Севідова на «Арені-Львів» був оптимальним.

Зовсім вже прогулянковим темпом «Шахтар» почав гру - багато контролював м'яч, в повній впевненості, що моменти біля воріт Ільющенкова обов'язково будуть. Це не завадило гостям заробити штрафний, Касьянов не кращим чином зробив передачу в штрафну, і фактично з виносу м'яча розгорнулася швидка контратака «гірників». Завершилася вона фірмовим ударом з лінії штрафного Марлоса, але ворота «Металіста» від голу врятувала перекладина. Але це відстрочило гол «Шахтаря» лише на кілька секунд. Господарі поля швидко розіграли аут, Марлос черпачком перекинув м'яч через захисників на хід Тайсону, який ударом з лінії воротарського не залишив шансів Ільющенкова.

Через три хвилини Марлос знову ледь не виступив в ролі асистента - передача бразильця вліво в вільну зону на Ісмаїлі стала повною несподіванкою для оборони «Металіста», відбувся вихід один на один, але своєчасно вийшов з воріт Ільющенков вберіг свою команду від неприємностей.

Діючи академічно, «Шахтар» анітрохи не сумнівався в своїй перевазі, як, схоже, і в тому, що у суперника в атаці не знайдеться ніяких аргументів. На ділі ж вийшло інакше. Дуже активний на лівому фланзі Соболь наблизився до штрафного, закинув м'яч у воротарський, а там після боротьби Степаненко і Прийомова шкіряний снаряд відскочив прямо на Корнєва, якому гарматним ударом вбити м'яч під поперечину не склало труднощів.

М'яч у воротах «Шахтаря», але вважати його якимось поворотом в грі не було причин. «Гірники» зовні спокійно пережили цю неприємність, і, навіть не включаючи додаткові обороти, постійно тримали гру поблизу володінь Ільющенкова. І незабаром два стандарти принесли команді Мірчі Луческу два забиті м'ячі. Перший з них - після штрафного у виконанні Срни. Корнєв головою вибив м'яч зі штрафної, але прямо на Тайсона. Той скинув м'яч вліво під удар Ісмаїлі, який сильно пробив у напрямку воріт - не обійшлося без удачі, і м'яч, дезорієнтувати Ільющенкова, від ноги Зубейко влетів у кут воріт. А потім був уже кутовий від Срни - м'яч перелетів штрафну, але на підборі першим був Ісмаїлі. Через Коваленко м'яч повернувся до Срни, який обігравшись з Марлосом, м'яко і ідеально накинув м'яч на лінію воротарського, звідки Феррейра, як на тренуванні, головою переправив м'яч у сітку.

3:1 - це було вже солідно, і «Шахтар» міг дозволити собі кілька скинути навіть не обороти, а тиск на ворота «Металіста». Харків'яни отримали можливість контролювати м'яч в середині поля, і навіть заробили один кутовий. Своєрідна перепочинок вийшла у команди Олександра Севідова нетривалої, кінцівка тайму пройшла поблизу штрафного гостей, але «гірники» були явно задоволені за недостатністю майна досягнутим за 45 хвилин гри перевагою.

З думками вже про матч в Бразі Мірча Луческу в перерві зробив відразу дві заміни, і на другий тайм у «гірників» вийшли Бернард і Дентіньо, якими замінено, відповідно, Коваленко і Степаненко.

Дуже благодушно відновили гру господарі, що дало можливість «Металісту» провести одну за одною кілька атак, але активність Соболя на лівому фланзі не знаходила завершення у вигляді точних передач в штрафну. На 54-й хвилині Ордець сфолив у своїй штрафній - і парадокс! Як і в першому таймі, «Металіст» невдало розіграв штрафний і нарвався на контратаку господарів поля. Її розігнав Марлос, продовжив Феррейра, а крапку поставив Тайсон ударом по воротах, в яких вже не було Ільющенкова. Через три хвилини ще одна реактивна контратака «» Шахтаря », але Марлос, вийшовши один на один, бити не став, змістився до лицьової, після чого вивів на удар Тайсона, який точним ударом оформив хет-трик.

Коли в середині тайму Срна поступився своїм місцем на полі Едуардо, як раз Тайсон і прийняв на себе функції капітана «Шахтаря». Тим часом, і «Металіст» до цього моменту часу вибрав весь свій ліміт з трьох замін. Однак оборона гостей продовжувала тріщати по всіх швах, особливо це ставало помітно, коли харків'яни втрачали м'яч на половині «Шахтаря» і не встигали повертатися назад при відповідних контратаках. І знову саме в «контр» «Шахтар» забив свій шостий м'яч у цьому матчі. Марлос протягнув м'яч по центру метрів 30, обігрався з Тайсоном, вийшов один на один з Ільющенкова, обвів воротаря і закотив м'яч у ворота. 6:1 - при тенісному рахунку знову «плюс 5» на користь «Шахтаря», як і в першому колі.

Остаточним чи стане така перевага - на це питання дати відповідь повинні були решта 20 хвилин. Вперше рахунок міг змінитися на 71-й хвилині, але П'ятов в красивому кидку «потягнув» м'яч після сильного удару Полянського зі штрафного. У «Шахтаря» двічі за рахунок дальніх ударів намагався пробити Ільющенкова Кривцов, але воротар «Металіста» обидва рази, не ризикуючи, просто кулаками відбивав м'яч. Але що міг вдіяти бідний Ільющенков, якщо гільйотина у вигляді контратак «Шахтаря» продовжувала працювати справно. На 86-й хвилині Тайсон на своїй половині прийняв м'яч від Пятова, вивів в штрафну Феррейру, який переадресував м'яч на Едуардо - тому забити було справою техніки. Як і через три хвилини Бернарду, якому асистував Марлос.

8:1 - результат, що не доставив радості навіть Мірчі Луческу, який зазначив з жалем, що в чемпіонаті України бувають ось такі ігри.

«Шахтар» - «Металіст» - 8:1 (3:1)

Голи: Тайсон, 6, 54, 57, Ісмаїлі, 27, Факундо Феррейра, 31 Ромеро Марлос, 67, Едуардо Да Сілва, 86, Бернард, 90 - Ілля Корнєв, 16

«Шахтар»: Андрій П'ятов, Іван Ордець, Ісмаїлі, Максим Малишев, Сергій Кривцов, Віктор Коваленко (Бернард, '46), Тарас Степаненко (Дентіньо, '46), Ромеро Марлос, Тайсон, Факундо Феррейра, Даріо Срна (Едуардо Да Сілва , '64)

«Металіст»: Олександр Ільющенков, Андрій Ралюченко (Дмитро Рижук, '60), Євген Зубейко, Семен Даценко, Едуард Соболь, Олексій Полянський, Артем Касьянов, Іван Бобко, Ілля Корнєв (Олег Синиця, '66), Максим Третьяков (Сергій Барилко , '63), Володимир Прийомов

Арбітр: Юрій Грисьо (Львів)

Удари (в ствір): 25 (15) - 5 (2).
Кутові: 6 - 4.
Офсайди: 3 - 1.

Глядачів: 2.173
Оцінка поля: 5

Сталь відвозить нічию з Полтави

«Ворскла» і «Сталь» провели безгольовою поєдинок на домашньому стадіоні полтавчан

Після двох перемог поспіль (над «Металістом» в чемпіонаті країни і «Шахтарем» в Кубку України) господарі поля напевно виходили на матч з бажанням продовжити приємну для себе виграшну серію. У «Сталі» також в попередньому турі був в активі вдалий поєдинок з ужгородської «Говерлою». До того ж у дніпродзержинського клубу була реальна можливість піднятися вище в турнірній таблиці і обійти львівські «Карпати».

Гості активніше почали зустріч і вже в дебюті показали, що всерйоз мають намір поборотися за очки. На 5-й хвилині Яким Латіфа наважився на удар здалеку, але неточно. Через хвилину ледь не вибіг один на один з воротарем суперників Денис Васін, але Дмитро Непогодов вчасно зреагував на цей епізод і відвів загрозу. А на 8-й хвилині після удару все того ж Дениса Васіна м'яч забрав голкіпер полтавського клубу.

Незабаром гра вирівнялася і футболісти «Ворскли» почали створювати свої небезпечні моменти. В основному вони виникали при виконанні стандартних ситуацій біля воріт «Сталі». Так, на 11-й хвилині Олексій Дитятьєв замикав навіс зі штрафного у виконанні Павла Ребенка, але пробити як слід не зумів. На 25-й хвилині Дмитро Хльобас, виконуючи штрафний удар, сильно пробив метрів з двадцяти семи - Юрій Паньків не став ловити мокрий м'яч і кулаками вивіл його в поле. І тут же після подачі кутового на ударній позиції ледь не опинився Андрій Ткачук, проте в цьому епізоді арбітр матчу порахував, що гравець господарів поля порушував правила і призначив удар від воріт.

Надалі до кінця першої половини поєдинку обидві команди намагалися швидко переходити з оборони в атаку, але по-справжньому до гольових моментів справа доходила вкрай рідко. Запам'яталися хіба що далекі і неточні удари Павла Ребенка та Дмитра Хльобаса у «Ворскли», а також Дениса Васіна - тут на місці виявився Дмитро Непогодов.

Після перерви гра продовжилася в тому ж ключі. Наприклад, господарі поля знову уповали на стандарти. Так, на 49-й хвилині Павло Ребенок навісив м'яч зі штрафного, Антон Шиндер несильно пробив головою, але Юрій Паньків був напоготові. На 55-й хвилині після подачі кутового з близької відстані з розвороту неточно пробив Юрій Коломоєць. А потім знову після розіграшу кутових двічі «з другого поверху» атакував небезпечно атакував вже Олексій Дитятьєв. У першому випадку на 62-й хвилині він пробив прямо в руки воротарю і на 71-й хвилині направив м'яч трохи вище поперечини.

Гості намагалися створювати гостроту біля воріт «Ворскли» в швидких контратаках. Правда, по-справжньому гольову ситуацію також мали після штрафного удару. Денис Васін небезпечно навів м'яч у воротарський майданчик, де Андрій Ткачук на мить випередив суперника і вибив м'яч за лінію ворот.В останні хвилини матчу гра повністю перемістилася на половину поля «Сталі». М'яч все частіше став перебував в їхньому штрафному майданчику, ось тільки з завершальним ударом у полтавчан ніяк не виходило.

Найближчим до успіху був Антон Шиндер, який на 85-й хвилині (знову-таки після розіграшу штрафного) сильно бив метрів з десяти, але захисник прийняв цей удар на себе і відвів загрозу.

На тому суперники і розійшлися. Нічия 0:0.

«Ворскла» (Полтава) - «Сталь» (Дніпродзержинськ) - 0:0

«Ворскла»: Дмитро Непогодов, Олексій Дитятьєв, Арменд Даллку, Дмитро Хльобас (Вадим Сапай, '74), Сергій Сімінін, Олександр Скляр, Андрій Ткачук, Ігор Пердута, Павло Ребенок, Юрій Коломоєць (Олександр Ковпак, '82), Антон Шиндер

«Сталь»: Юрій Паньків, Акім Латіфа, Артем Барановський, Микола Іщенко, Сергій Воронін, Денис Васін (Валерій Кучеров, '93), Гор Малакян, Максим Каленчук, Роман Карасюк, Джордже Лазіч (Євген Будник, '85), Едгар Малакян (Роман Дебелко, '79)

Попередження: Олексій Дитятьєв, 21. Олександр Скляр, 33. Арменд Даллку, 34. - Артем Барановський, 64. Сергій Воронін, 82.

Арбітр: Іван Бондар (Київ)

Удари (в ствір): 12 (5) - 5 (3)
Кутові: 8 - 2
Офсайди: 1 - 1.

Глядачів: 1.000
Оцінка поля: 3.

Карпати в меншості не встояли перед Зорею

Команда Юрія Вернидуба робить впевнений крок на шляху до бронзових медалей

Луганська «Зоря», яка на правах господарів приймає суперників у Запоріжжі, веде самовіддану боротьбу за бронзовий комплект нагород, і в кожному турі втрата очок «чорно-білих» може їм відгукнутися на фініші чемпіонату. «Карпати» після дискваліфікації «Дніпра» з єврокубків теж вийшли на поле з метою поборотися за місце у Лізі Європи. Щодо кадрових проблем суперників, то Юрій Вернидуб не зміг задіяти дискваліфікованого Петряка, а Володимир Безуб’як – травмованого Ксьонза.

Номінальні господарі з перших же хвилин почали шукати шляхи взяття воріт Мисака, і першим змінити нулі на табло «Славутич Арени» міг Караваєв, але з правого флангу атаки пробив впритул з дальньою штангою. Проте наступна атака «Зорі» виявилась результативною. Мірошниченко після передачі Караваєва невдало вибив м’яч якраз під удар Любеновичу, і 34-річний серб ударом сходу пробив під поперечину воріт Мисака.

Окрилені таким швидким успіхом господарі поля продовжували володіти перевагою, і небезпечні моменти продовжували виникати біля воріт «Карпат», але ударам Тотовицького та Будківського бракувало влучності. Натомість в середині тайму Тотовицький з правого флангу атаки прострілив до воротарського майданчику, і Будківський в один дотик подвоїв рахунок, провівши свій вже 11-й гол від початку чемпіонату. Тут же рахунок міг стати ще більшим, але Мисак рятує ворота після удару Тотовицького.

«Зелено-білі» поступово вирівняли гру, і перший небезпечний удар був у виконанні Кравця, але Шевченко був на місці. «Карпатівці» продовжували шукати слабкі місця в обороні «Зорі», і зуміли скоротити рахунок зусиллями легіонерів. Бланко Лещук вивів у прорив Окечукву, який в супроводі двох захисників зумів пробити низом повз Шевченка, провівши свій перший гол в українському чемпіонаті.

Напруга на полі після цього зросла, і господарі знову зуміли забити гол. Мисак не зумів приборкати м’яча після удару Любеновіча, і Тотовицький першим встиг на добивання. Під кінець же матчу стався один з ключових моментів матчу. Арбітр Вакс вгледів сумнівне порушення правил з боку Гітченка проти Тотовицького і в підсумку призначив пенальті та вилучив з поля захисника «левів». Удар з «позначки» вирішив нанести Любеновіч, проте не влучив у рамку воріт Мисака.

Під час перерви суперники провели по одній заміні: замість Танковського, у якого вже була одна жовта картка, у гру вступив Чайковський, а Кравця замінив Новотрясов, який зайняв місце вилученого Гітченка. Підопічні Юрія Вернидуба, граючи у більшості, продовжували більше володіти м’ячем і створювати моменти. Міг оформити дубль Будківський, пробиваючи через себе, але влучив у воротаря.

«Чорно-білі» згодом знову скористались помилкою захисників гостей, які невдало вибили м’яч – як раз під удар Чайковському, який сходу потужним дальнім ударом вразив ворота «Карпат». Тепер вже прийшла черга гольового моменту біля воріт Шевченка, але Чайковський вже встиг відпрацювати і в обороні, вибивши м’яч після небезпечного удару головою капітана «зелено-білих» Пластуна.

Гравці «Зорі» швидко переходили центр поля, і загрози біля воріт Мисака не вщухали. Чайковський знову намагався дальнім ударом оформити дубль, але м’яч прошмигнув над поперечиною, а після удару Тотовицького воротаря «Карпат» «підстрахувала» штанга. Під завісу Мірошниченко порушив правила проти Каменюки, і друга жовта картка перетворилася для Дениса на червону. У підсумку, двоє захисників, Гітченко і Мірошниченко, пропустять ключовий для «Карпат» домашній матч проти «Олександрії».

Тим часом, «Зоря» після чотирирічної перерви здобула другу в українських чемпіонатах велику перемогу над «Карпатами». До того ж, в ролі господарів луганський клуб не програє «Карпатам» вже п’ять ігор поспіль – 3 перемоги та 2 нічиї. При цьому «Зоря» при Юрію Вернидубі досягла двох ювілейних позначок. Гол Будківського став для «чорно-білих» 100-м домашнім, а сама перемога – 50-ю загалом за час тренерської роботи керманича «Зорі».

"Зоря"- "Карпати" - 4:1 (3:1)

Голи: Желько Любенович, 5, Філіп Будковський, 21, Андрій Тотовицький, 43, Ігор Чайковський, 61 - Габріель Окечукву, 38

На 45-й хвилині Желько Любенович не реалізував пенальті (мимо).

«Зоря»: Микита Шевченко, Артем Гордієнко, Желько Любенович (Артем Сухоцький, '58), Євген Опанасенко, Рафаель Форстер, Олександр Караваєв, Андрій Тотовицький, В'ячеслав Танковскій (Ігор Чайковський, '46), Михайло Сиваков, Микита Каменюка, Філіп Будковський (Ярослав Квасов, '68)

«Карпати»: Роман Мисак, Андрій Гітченко, Василь Кравець (Артур Новотрясов, '46), Володимир Костевич, Денис Мірошниченко, Ігор Пластун, Гегам Кадимян, Ігор Худоб'як, Олег Голодюк (Муртаз Даушвілі, '66), Густаво Бланко-Лещук ( Олексій Гуцуляк, '75), Габріель Окечукву

Попередження: Желько Любенович, 5. В'ячеслав Танковскій, 38. - Денис Мірошниченко, 51.

Вилучення: Андрій Гітченко, 44. Денис Мірошниченко, 89.

Арбітр: Юрій Вакс (Хмельницький)

Удари (в ствір): 18 (9) - 8 (4).
Кутові: 6 - 2.
Офсайди: 1 - 2.

Глядачів: 900
Оцінка поля: 4

Клас є клас: Динамо перемагає Олександрію

Два голи Домагоя Віди та Олега Гусєва повертають киянам одноосібне лідерство в турнірній таблиці

Матч в Олександрії цілком претендував на статус центрального. І не тільки в контексті серії з п'ятиденним інтервалом, який розділяє виступу однойменної команди з киянами (нагадаємо, 6 квітня колективам належить зіграти матч-відповідь чвертьфіналу кубка країни, перший завершився внічию - 1: 1). Реброву та його підлеглим було, що доводити своїм уболівальникам після критики за непоказну гру в минулому турі з «Зорею». Не кажучи вже про те, щоб не дарувати своїм основним (хоча правильніше буде сказати - єдиному) конкуренту за золото в особі «Шахтаря» фору у вигляді втрачених очок. «Олександрія» ж крім бажання довести невипадковість своєї нічиї в першому кубковому матчі і шестиматчевою виграшно серії отримала ще один мотиваційний допінг - реальний шанс потрапляння в Лігу Європи, який намалювався у команди після виключення з турніру «Дніпра».

Загалом, було за що боротися. І господарі при божевільній підтримці вщерть заповненого стадіону «Ніка» зі стартових секунд взялися нав'язувати «динамівцям» жорстку силову боротьбу, при цьому без явного прагнення відсиджуватися в обороні. Вже на третій хвилині вище воріт пробив Полярус. Ще через хвилину захисники олександрійців не дозволили гостям втілити в щось путнє простріл справа від Ярмоленко.

Але «динамівці» швидко освоїлися, і вже на 14-й хвилині створили перший небезпечний момент. Велозу підступно пробив метрів з 15-ти, голкіпер олександрійців Новак відбив м'яч перед собою, а захисники не дозволили супернику зіграти на добивання і винесли м'яч на кутовий. Який «біло-сині», власне, і втілили в гол. Навіс все того ж Велозу елегантно на ближній штанзі головою підрізав в ворота «Олександрії» Віда.

Господарі не розсипалися, всіляко намагаючись зачепитися за м'яч. Вже через три хвилини обрізанням одужав і повернувся в стрій Рибалки ледь не скористатися Запорожан, але вчасно в ситуації зорієнтувався Хачеріді і перед самою штрафний в підкаті вибив сферу з-під ноги суперника. Ще через сім хвилин Полярус метрів з 20-ти пробив вкрай невдало - м'яч полетів далеко в сторону трибун.

Але клас «динамівців» все-таки взяв своє. Заволодівши центром поля і притиснувши господарів до їх штрафної, кияни довели справу до гола в роздягальню. Ярмоленко на 44-й хвилині зробив блискучий рейд по своєму рідному правому флангу, у самої лицьової лінії класно прострілив на дальній кут воротарського на Гусєва, який з-під ноги Микицея встромив м'яч в практично порожні ворота.

Ситуація в другому таймі не змінилася. «Динамо» зі стартових секунд повністю заволоділо перевагою, і вже на 51-й хвилині Ярмоленко трохи не довів рахунок до розгромного - ситуацію врятував Новак, який насилу перевів м'яч на кутовий після удару Андрія з лінії штрафної. «Олександрія» ж, фактично, ніяких серйозних контраргументів протиставити не могла, при всьому старанні гравців. А на 72-й хвилині уникла чергової спроби пропустити втретє. Фантастичний сейв після удару головою в упор Антунеш здійснив Новак. Правда, за мить до цього лайнсмен запалив офсайд, але пильність і майстерність кіпера господарів в даній ситуації однозначно вище всяких похвал. Ще через десять хвилин Яковенко, протягнувши м'яч по лівому флангу, прострілив на дальню штангу на Ярмоленко, але той трохи не встиг до м'яча.

Господарі не здавалися. І домоглися того, що на 86-й хвилині Шовковському вперше за матч довелося по-справжньому вступити в гру. Грицук після подачі з кутового зіграв просто здорово: прийнявши на лінії штрафного м'яч на груди, він другим дотиком пробив через себе. Лише завдяки голкіперу «Динамо» м'яч не опинився в правому нижньому кутку. Всіма силами намагалися господарі, якщо не врятувати гру, то хоча б забити гол престижу. Але не допомогли навіть додані арбітром Анатолієм Абдулою чотири хвилини. Доля так розпорядилася, щоб «динамівські» ворота в цей вечір залишилися в недоторканності.

«Олександрія» - «Динамо» - 0:2 (0:2)

Голи: *Домагой Віда, 15, Олег Гусєв, 44.

«Олександрія»: Андрій Новак, Антон Шендрик, Сергій Басов, Станіслав Микицей, Юрій Путраш, Андрій Запорожан, Артем Полярус (Артем Чорний, '59), Михайло Козак (Василь Грицук, '76), Станіслав Куліш (Дмитро Леонов, '56 ), Євген Банада, Віталій Пономар

«Динамо»: Олександр Шовковський, Віторіну Антунеш, Данило Да Сілва, Домагой Віда, Євген Хачеріді, Олег Гусєв (Олександр Яковенко, '74), Сергій Сидорчук (Віталій Буяльський, '79), Мігель Велозу, Сергій Рибалка, Андрій Ярмоленко, Жуніор Мораес (Лукаш Теодорчик, '83)

Попередження: Юрій Путраш, 24. Антон Шендрик, 55. - Мігель Велозу, 11. Євген Хачеріді, 70.

Арбітр: Анатолій Абдула (Харків)

Удари (в ствір): 5 (1) - 7 (4).
Кутові: 4 - 5.
Офсайди: 2 - 2.

Глядачів: 7.000
Оцінка поля: 4

Дебют Монзуль і вдала заміна: Волинь вириває нічию

Граючи більше тайму в меншості, «Чорноморець» не зміг втримати мінімальну перевагу

Поєдинок аутсайдерів українського чемпіонату був приправлений остреньким соусом. Вперше в історії арбітром в поєдинку вищого чоловічого дивізіону працювала жінка. Відразу скажемо, що отримала по букету троянд від команд Катерина Монзуль з напругою впоралася, але ж складних моментів було вдосталь.

Стартовий відрізок пройшов з деякою перевагою господарів, які активно йшли вперед, більше контролювали м'яч, не дозволяли гостям розвивати комбінації. Запам'ятався красивий удар зльоту Герасим'юка, ось тільки м'яч полетів за місцем воротаря. Ближче до середини першого тайму «моряки» освоїлися, гра вирівнялася.

«Волинь» з новими віяннями не погодилася, трохи додала і знову стала проводити більше часу в позиційних атаках. Гострі моменти якщо і виникали, то якось стихійно. Гра в цілому при всій повазі до учасників виходила не фонтан. Перший реальний гольовий момент трапився на 31-й хвилині. Ковалець прийняв м'яч в гордій самоті на куті воротарського, проте Шуст врятував свою команду від вірного голу.

Перед перервою «Чорноморець» виявився в меншості, і підвів команду капітан Філімонов. Втім, на останніх секундах тайму гості відкрили рахунок. Смирнов після розіграшу кутового зумів пробити в ближній кут, куди Шуст переміститися не встиг - 0: 1 за підсумками першої половини гри.

Після перерви «хрестоносці» перебудувалися на гру в три номінальних захисника, адже поточний результат зовсім не подобався Віталію Кварцяному. Чорноморці без нервів оборонялися, час безповоротно зникало. Вихід на поле свіжого форварда у складі «Чорноморця» здивував.

Відрізками гості переходили в контрнаступ, так що господарям слід було тримати вухо гостро, інакше ... Ні-ні, до гольових моментів справа не доходила, але голкіпер не міг назвати себе безробітним.

Луцька команда додала в швидкості тільки в середині другого тайму і зуміла організувати подобу штурму одеських воріт. Ось додати б ще ... Не вийшло, так що рахунок залишився незмінним. Як і після випаду Коркішко на 75-й хвилині, і благо Шуст зумів зреагувати. В атаці у відповідь Герасим'юк зі зручної позиції вистрілив повз ціль, слідом промахнувся мемешев редван раїмович, Польовий зі штрафного влучив у масивну стінку, так що мимоволі задумаєшся про підступи Фортуни.

Одесити усіма правдами і неправдами тягнули час, але перемогу не втримали. У компенсований час після кутового і удару партнера Дудик забив нічийний гол з меж воротарського. Одесити сигналізували про офсайд, але забули про партнера на лицьовій далеко від епіцентру подій.

«Волинь» (Луцьк) - «Чорноморець» (Одеса) - 1:1 (0:1)

Голи: Артем Дудик, 90 + 1 - Євген Смирнов, 45+1

«Волинь»: Богдан Шуст, Артем Шабанов, Володимир Польовий, Івіца Жуніч, Віктор Хомченко (Олег Гуменюк, '42), Сергій Логінов, Олег Герасимюк, Сергій Кравченко, Андрій Богданов (Артем Дудик, '85), Редван Мемешев, Дмитро Козьбан (Сергій Петров, '46)

«Чорноморець»: Євген Боровик, Олександр Азацький, Давид Хочолава, Євген Мартиненко, Артем Філімонов, Євген Смирнов, Кирило Ковалець, Олег Данченко, Дмитро Коркішко (Володимир Барилко, '85), Олексій Хобленко (Євген Стариков, '56), Владислав Калитвинцев (Микита Татарка, '80)

Попередження: Артем Філімонов, 39. Євген Боровик, 89.

Вилучення: Артем Філімонов, 40 - повторне попередження.

Арбітр: Катерина Монзуль (Харків)

Удари (в ствір): 15 (5) - 5 (4)
Кутові: 5 - 8
Офсайди: 2 - 0

Олімпік в меншості впевнено переграв Говерлу

Команда Романа Санжара здобуває першу перемогу у весняній частині чемпіонату

З хорошим настроєм господарі поля почали гру, яка в програмі 20-го туру була заключною, де на полі ужгородського стадіону «Авангард» зустрічалися сусіди по турнірній таблиці - «Говерла» та «Олімпік». Для початку закарпатці виконали два кутових, і гостям не без зусиль вдалося розрядити ситуацію біля своїх воріт. А на 5-й хвилині Кузик запоров момент, коли можна і потрібно було відкривати рахунок. Після довгого введення від Бабенко м'яч, перелетівши через всіх гравців, опинився у Кузик, який вискочив прямо по центру один на один з Махарадзе - але цю несподівано виникла дуель виграв воротар.

І незабаром, згідно неписаним футбольному правилу, ужгородці пропустили м'яч у свої ворота. Поступаленко, немов слаломист, на правому фланзі втік від двох захисників, на вході в штрафну обігрався з Танчик, після чого пробив у напрямку дальньої штанги. Гошкодеря дуже своєчасно відгукнувся на цю передачу, і забити з кута воротарського було проблемою.

Цей момент, по суті, був єдиним у гостей на старті матчу, і вони його реалізували. А Кузик, тим часом, продовжував демонструвати чудеса нереалізації. На 11-й хвилині уболівальники побачили дубль №2 епізоду з самого початку матчу. Знову довгий введення Бабенко через все поле, Кузик прийняв м'яч в штрафній - і знову його удар прийшовся в Махарадзе!

Донеччани цілком були задоволені тим, що відбувається на полі - розрахунок був зроблений на контратакуючу гру, і те, що ці самі контратаки були рідкістю, гравців «Олімпіка» турбувало не особливо. Головне було - не допускати помилок, як при моментах Кузик, а в іншому - в атаці ужгородці винахідливістю не блищали.

На кінець півгодини гри вийшов зовсім несподіваний і безглуздий поворот. Танчик, вже маючи жовту картку, активно заважав Ягодінскіс розіграти штрафний - як результат, ще одна жовта картка, і «Олімпік» на цілу годину ігрового часу залишився в меншості.

Але, як відомо, у футболі ще потрібно вміти чисельною перевагою скористатися. І хоча В'ячеслав Грозний з лави запасних взяв кермо влади гри в свої руки, постійно голосно і активно підказуючи футболістам, належного ефекту на поле це не мало. Більш того, гості дуже непогано виглядали в контратаках, і будь Гошкодеря трохи точніше, коли на 38-й хвилині пробивав з-за меж штрафного, у «Говерли» могли б бути і великі неприємності. Що ж робити, граючи на одного гравця більше, про це і мав В'ячеслав Грозний розповісти своїм футболістам у перерві.

Можливо, так і було, але поки господарі примірявся, що ж робити на полі, м'яч вдруге опинився у воротах Бабенка. Зовні все було елегантно і просто - Моха у лівої бровки прийняв м'яч, втік, як від стоячого, від Гончара, після чого красивим обвідним ударом відправив м'яч у дальній кут. Чому за цим м'ячем не стрибав Бабенко - питання.

Якщо тут до голкіпера «Говерли» є питання, то на 53-й хвилині він врятував свою команду в критичній ситуації. Після розіграшу кутового з подальшим навісом в штрафну, Гончар борцівських прийомом уклав Матяжа на газон, і арбітр Балакін без тіні сумніву вказав на 11-тиметрових позначку. До «точки» бити відправився Огиря і схибив - напрямок удару вгадав Бабенко і, витягнувшись в струну, з кута воріт перевів м'яч на кутовий. Якщо ще й додати, що незадовго до пенальті Бабенко з-під поперечини відбив м'яч після дальнього удару Петрова зі штрафного, то настільки солідну перевагу грає в меншості команди - показник, наскільки безпорадно грала «Говерла»
після перерви.

І все ж постійно тримати гру на половині ужгородців команді Санжара було складно, так що гра потихеньку почала перебиратися ближче до володінь Махарадзе. За рахунок компактної оборони «Олімпік» в свою штрафну суперника не підпускав, так що ужгородцям доводилося розраховувати виключно на удари з середньої та дальньої дистанції. Точністю вони не відрізнялися, і тільки на 71-й хвилині з лінії штрафного після випадкового відскоку Савченко щільно приклався до м'яча, цілячись в дальній верхній кут - Махарадзе встиг рукою дотягнутися до м'яча і відбити його до бічної.

Як виявилося, це і був останній шанс «Говерли» змінити невтішні для неї цифри на табло. У компенсований час у «Олімпіка» вже Парцванія після другої жовтої картки відправився в роздягальню, але перша перемога у весняній частині чемпіонату абсолютно по справі дісталася команді Романа Санжара.

На завершення слід зазначити наступне. У четвертий раз зустрічалися між собою «Говерла» та «Олімпік» в Прем'єр-лізі, і перемога незмінно діставалося команді, яка грала ... в гостях. Традиції - це святе, і команди Грозного і Санжара шанують їх, виграючи на чужих полях.

«Говерла» - «Олімпік» - 0:2 (0:1)

Голи: Віталій Гошкодеря, 7, Моха Рхарсалла, 49.

На 53-й хвилині Владислав Огиря не реалізував пенальті (воротар).

«Говерла»: Дмитро Бабенко, Віталійс Ягодінскіс, Ігор Гончар, Михайло Ряшко, Павло Іванов, Олексій Савченко, Віталій Гавриш, Віталій Гемега, Павло Кутас (Дмитро Єременко, '64), Орест Кузик, Ігор Худоб'як

«Олімпік»: Заур Махарадзе, Віталій Гошкодеря, Моха Рхарсалла (Віталій Федорів, '93), Дмитро Гришко, Дмитро Немчанінов, Кирило Петров, Максим Драченко (Володимир Доронін, '94), Володимир Танчик, Владислав Огиря, Темур Парцванія, Іван Матяж

Попередження: Павло Іванов, 25. Михайло Ряшко, 37. Ігор Гончар, 53. Павло Кутас, 64. - Володимир Танчик, 21. Кирило Петров, 72. Темур Парцванія, 81.

Вилучення: Володимир Танчик, 30. Темур Парцванія, 92.

Арбітр: Микола Балакін (Київська обл.)

Удари (в ствір): 10 (5) - 9 (6).
Кутові: 5 - 6.
Офсайди: 1 - 4.

Глядачів: 1.575
Оцінка поля: 4

Свято в Одесі: Чорноморець перемагає Говерлу

Команда Олександра Бабича вперше виграє у весняній частині чемпіонату і вдруге в сезоні

Рівне по одному зміни в стартових складах в порівнянні з матчами тижневої давності Олександр Бабич справили і В'ячеслав Грозний. Через дискваліфікацію у одеситів не міг грати Філімонов, і йому заміною став Валерій Куценко. А у закарпатців навпаки - Сергійчук відбув свою одноматчевую дискваліфікацію, і витіснив на лаву запасних Кутаса. Відзначимо і вихід Ягодінскіс у «Говерли», навколо дискваліфікації якого в останні пару днів було багато самої суперечливої ​​інформації.

Дуже жорстко почали гру команди, і в перші хвилини арбітру Іванову довелося бути в центрі уваги, фіксуючи порушення футболістів. На 6-й хвилині після навісу Коркішко зі штрафного Хочолава з лінії воротарського пробив вище воріт, але за мить до цього лайнсмен резонно запалив «поза грою». Іванов ще якийсь час обмежувався простий фіксацією порушень, але на 12-й хвилині після грубої атаки Коркішко з боку Гончара зрозумів, що щось треба вирішувати - і гравець «Говерли» отримав попередження.

А через хвилину господарі дали перший привід говорити безпосередньо про загрози воротам, а не здоров'ю футболістів. Данченко після рейду по правому флангу виконав навіс в штрафну, і з району 11-тиметрової позначки Калитвинцев, з не найбільш зручного положення, головою пробив по воротах. Але м'яч, проте, полетів під поперечину, і Бабенко встиг перевести м'яч на кутовий. «Говерла» ж свій перший шанс отримала зі стандарту, але Худоб'як зі штрафного, призначеного після фолу на Сергійчук в 25-ти метрах від воріт, пробив у стінку.

Багато браку і дрібного фолу - ось те, що заважало футболістам трансформувати свої активні дії в щось матеріальне у вигляді хоча б загроз воротам. Ужгородці взагалі насилу добиралися до штрафного господарів, «моряки» побільше володіли м'ячем, але тільки на 34-й хвилині Ковальцю в штрафний вдалося вийти на ударну позицію. Удар вийшов дуже сильним, але по центру воріт - Бабенко правильно вибрав позицію, відбив м'яч перед собою, і свого голкіпера підстрахували захисники.

Гості, більше зосереджені на руйнуванні атак «Чорноморця», тільки під завісу тайму змусили похвилюватися нечисленних любителів футболу на трибунах стадіону. Савченко двічі і Сергійчук виконали кутові на ворота Боровика, але удари Кузик та Ряшко були далекі від того, щоб стати результативними.

Цілий калейдоскоп штрафних і кутових виконали гравці обох команд на початку другого тайму. Слідували вони безперервно один за іншим, і в цьому параді стандартів досягли успіху «моряки». Першим дзвіночком для «Говерли» повинен був стати епізод, коли Азацький після кутового без перешкод пробивав головою з лінії воротарського, але м'яч полетів вище воріт. Ужгородці не зробили жодних висновків, і незабаром поплатилися - на 56-й хвилині Калитвинцев завантажив м'яч в штрафну, і там Азацький (знову поруч не було нікого!) Головою переправив м'яч у ворота.

Тільки після цього гравці «Говерли» зробили висновки, хоча б в тій частині, що перестали порушувати правила поблизу свого штрафного. Ну, і хочеш-не хочеш, як-то потрібно було команді Грозного додати загроз воротам Боровика, який був без серйозної роботи. З'явилася вона у воротаря одеситів після штрафного у своїх воріт - Сергійчук дуже небезпечно закрутив м'яч, Іванов головою по дузі намагався вразити кут воріт. І хоча Боровику заважав гравець суперника, голкіпер в кидку дотягся до м'яча і перевів його на кутовий.

За хвилину до цього В'ячеслав Грозний вирішив зміцнити середню лінію своєї команди за рахунок виходу Єременко, але той пробув на полі 8 хвилин, і, отримавши пошкодження, відправився в роздягальню, поступившись своїм місцем на полі Кутас. Тим часом, за м'яч більше частини був надбанням «Говерли», але гості більше розраховували на навал, постійно завантажуючи м'ячі в штрафну одеситів. А ось «моряки», ледь м'яч опинявся у них, розтискалися, немов пружина, в контратаку, на 83 і-й хвилині Кабан зобов'язаний був знімати всі питання після виходу трохи лівіше центру один на один. Але удар у гравця «Чорноморця» вийшов жахливий, і м'яч полетів далеко від каркаса воріт. Не кращим чином аналогічним шансом розпорядився і Барилко на 90-й хвилині - при виході один на один послідувала спроба перекинути м'яч через Бабенко, але досвідченого воротаря таким ударом не обдуриш. А вже в компенсований час Барилко ухитрився пробити повз ворота, в яких вже не було і Бабенко, який побіг в штрафну господарів. Свій маневр Бабенко повторив на 95-й хвилині, коли Сергійчук виконував штрафний, але одесити свої три очки віддавати були не мають наміру.

Здобувши таку довгоочікувану, другу перемогу в сезоні, «Чорноморець» зробив ривок в турнірній таблиці аж на дві позиції, випередивши і «Металіст», і «Волинь».

«Чорноморець» - «Говерла» - 1:0 (0:0)

Гол: Олександр Азацький, 56.

«Чорноморець»: Євген Боровик, Олександр Азацький, Давид Хочолава, Євген Мартиненко, Владислав Калитвинцев, Євген Смирнов, Олег Данченко, Олексій Хобленко (Володимир Барилко, '69), Валерій Куценко (Владислав Кабан, '67), Дмитро Коркішко, Кирило Ковалець (Микита Татарка, '81)

«Говерла»: Дмитро Бабенко, Віталійс Ягодінскіс, Ігор Гончар, Михайло Ряшко, Павло Іванов, Олексій Савченко, Віталій Гавриш, Віталій Гемега, Ігор Худоб'як (Дмитро Єременко, '67, Павло Кутас, '75), Орест Кузик, Михайло Сергійчук

Попередження: Валерій Куценко, 14. Олег Данченко, 57. Олександр Азацький, 58. Давид Хочолава, 94. - Ігор Гончар, 12. Віталійс Ягодінскіс, 41. Михайло Сергійчук, 57. Павло Іванов, 69.

Арбітр: Олександр Іванов (Макіївка)

Удари (в ствір): 14 (7) - 8 (3).
Кутові: 5 - 6.
Офсайди: 3 - 0.

Глядачів: 4,000
Оцінка поля: 4

Олімпік і Ворскла грають внічию в Києві

Донецька команда продовжила весняну безпрограшну серію

Після несподіваної домашньої нічиєї з «Сталлю» полтавчани вирушили до Києва, щоб довести, що то була лише прикра помилка, гравці ж «Олімпіка», навпаки, збиралися продовжити свою безпрограшну серію в цьому календарному році.

Старт гри виявився за господарями, які більшу частину часу проводили на половині поля полтавчан, втім, стандарти, зароблені донеччанами, з легкістю читалися захисниками і Станіславом Богушем. Ближче до середини першого тайму «Ворскла» посмілішала, і в свою чергу пішла вперед, отримавши, як наслідок, кілька непоганих можливостей для взяття воріт. Так, на 26-й хвилині Дмитро Хльобас опинився віч-на-віч з Махарадзе, але переграти голкіпера не зумів.

На 30-й хвилині господарям вдалася швидка атака, Поступаленко пробивав по воротах, влучив у руку Сімініна, і арбітр зустрічі без роздумів вказав на точку, з якої Матяж переграв Богуша - 1:0.

«Ворскла" не розклеїлася і практично відразу зрівняла рахунок. Пердута пройшов по лівому флангу, віддав на Шиндера, ТОЙ на Громова продовжив, який з лінії штрафного переграв воротаря - 1:1! Полтавчани вирішили дотиснути суперника, пішовши в атаку практично всією командою, зовсім забувши про захист. «Олімпік» зумів вичавити з цього свою вигоду, посадивши на «гірчичник» захисників Даллку і Пердута, зривали контратаки господарів. Втім, перший тайм так і завершився нічиєю 1:1.

У перерві Роман Санжар провів дві заміни: Доронін і Волков змінили Драченко і Немчанинова.

«Ворскла» на початку другого тайму почала краще виглядати в атаці, багато в чому завдяки зусиллям Дмитра Хльобаса, який на фланзі неабияк повозив захисників. В посилення атакуючого потенціалу Василь Сачко випустив Бартуловіча замість Ковпака. Гра потихеньку стала схожою на перший тайм, тільки тепер цікавіше виглядали гості, але небезпечних моментів знову було в надлишку.

На 70-й хвилині Сачко Вирішив освіжити, змінивши атаку Громова на дитину, а через сім хвилин Коломоєць замінив Хльобаса. Команди перебралися в центр поля, зрідка прориваючи захисні редути один одного, але по-справжньому гострих моментів так і не виникало.

На 85-й хвилині Роман Санжар Провів свою останню заміну: Секу Конде Огір змінив Владислава. Ця подія так і залишилося найбільш значущим в час, що залишився. Команди дограли матч з результатом першого тайму 1: 1.

У наступному турі «Ворскла» прийматиме вдома «Чорноморець», а «Олімпік» чекає зустріч з земляками з «Шахтаря».

«Олімпік» (Донецьк) - «Ворскла» (Полтава) - 1:1 (1:1)

Голи: Іван Матяж, 32, з пенальті - Артем Громов, 35

«Олімпік»: Заур Махарадзе, Віталій Гошкодеря, Віталій Федорів, Дмитро Гришко, Кирило Петров, Владислав Огиря (Секу Конде, '85), Антон Поступаленко, Максим Драченко (Володимир Доронін, '46), Сергій Шестаков, Дмитро Немчанінов (Олександр Волков , '46), Іван Матяж

«Ворскла»: Станіслав Богуш, Арменд Даллку, Володимир Чеснаков, Сергій Сімінін, Олександр Скляр, Андрій Ткачук, Ігор Пердута, Олександр Ковпак (Младен Бартулович, '54), Артем Громов (Павло Ребенок, '71), Антон Шиндер, Дмитро Хльобас (Юрій Коломоєць, '77)

Попередження: Сергій Сімінін, 32. Арменд Даллку, 43. Ігор Пердута, 45. Младен Бартулович, 79.

Арбітр: Юрій Можаровський (Львів)

Удари (в ствір): 6 (1) - 9 (3)
Кутові: 7 - 3
Офсайди: 1 - 1.

Глядачів: 585
Оцінка поля: 3

Карпати рятують нічию в компенсований час

Два чудових голи Карнози зі штрафних зберігають статус-кво між претендентами на Лігу Європи

Волею відомих обставин, пов'язаних з «Дніпром», матч між «Карпатами» та «Олександрією», які йдуть впритул за групою команд, що входять в зону єврокубків, став чи не доленосним для суперників. Природно, команда Володимира Шарана знаходиться в більш вигідній позиції, маючи п'ятиочкову перевагу. Але при наявності очного поєдинку і ще декількох матчів до кінця сезону, і для львів'ян перспективи в наступному сезоні стартувати в Лізі Європи були досить реальними. Перше найголовніша необхідна умова для можливої ​​їх реалізації - це перемагати сьогодні. «Олександрія» в середу створила чи не головну сенсацію кубкового сезону, вибивши «Динамо», і по ідеї міг би бути ефект недовосстановления футболістів. Але хіба не аксіома футболу, що після таких перемог у гравців виростають крила для досягнення нових переможних результатів?

І все ж «Карпати» повинні були спробувати скористатися своєю більшою свіжістю, так що логічно було чекати активних дій господарів з найперших миттєвостей гри. Але щоб атакувати, потрібно володіти м'ячем, а в дебюті матчу «олександрійці» дуже впевнено тримали у себе шкіряний снаряд, так що гра проходила здебільшого в середині поля. На 9-й хвилині Худоб'як за рахунок своєї активності спробував загострити ситуацію у штрафному гостей, але підсумок атаці «Карпат» підвів неточний удар Кадимяна.

Гості дуже швидко розібралися з нехитрими атаками львів'ян, більше грали по відомій приказці «бий вперед - комбінація прийде». «Вперед» мало на увазі довгі передачі на Кадимяна, який показував таке завзяття, що виявлявся «поза грою». На 22-й Кадимян поодинці вирвав м'яч у суперника, «посадивши» Микицея на картку, але і зі стандарту господарі нічого не вичавили - навіс Худоб'яка не став для захисників гостей проблемою. Незабаром про себе нагадав і Бланко-Лещук, пробивав з відомої всім любителям футболу «точки Ван Бастена», але на відміну від легендарного голландця, аргентинець з українським корінням відправив м'яч над поперечиною.

Підопічні Шарана повністю були сконцентровані на обороні, якщо і йшли вперед, то дуже акуратно і зважено, а реально - робили розрахунок на стандарти. Після одного з них, на 38-й хвилині, Запорожан зльоту після високої передачі з кутової позначки щільно, з 25 метрів-ти, приклався до м'яча, який прошив всю штрафну. Але Мисак правильно обрав позицію, і намертво забрав м'яч, що летів по центру воріт. Здавалося б, незначний епізод, але і його вистачило, щоб «олександрійці» закріпилися на половині поля львів'ян. Цього було досить, що тримати м'яч у себе, але тільки не для того, щоб у Мисака з'явилася робота. Маловиразний перший тайм приніс закономірні нулі на табло «Арени Львів».

Ті вказівки, які команди отримали від тренерського штабу в перерві, знайшли втілення в обміні атаками на перших хвилинах другого тайму. Активно увійшов у гру Чорний, але атака «Олександрії» завершення у вигляді удару по воротам не знайшла. «Карпати» ж заробили кутовий, який не став проблемою для оборони гостей. Нестандартно незабаром зіграв Голодюк, який пасом п'ятою ледь не вивів Клеца на рандеву з Новаком, але голкіпер був першим на м'ячі і забрав його в ногах у львів'янина. Через хвилину Новак знову був у грі - це Бланко-Лещук в падінні головою підрізав м'яч під поперечину, і голкіпер не став ловити м'яч, перевівши його на кутовий.

На 67-й хвилині стався неприємний епізод. Бланко-Лещук ліктем у верховій боротьбі розбив обличчя Імерекову, і Шарану потрібно було робити заміну. Поки гості грали вдесятьох, ледь не відзначився Гуцуляк тільки-тільки з'явився на полі - Новак з великими труднощами відвів загрозу від своїх воріт.

Ну, а незабаром на поле запалали гольові пристрасті - за якісь 7 хвилин рахунок у грі змінювався тричі. Відкрили рахунок гості після ідеальної передачі Леонова в штрафну, яку завершив Пономар. Незабаром про себе, як про майстра дальніх ударів, нагадав Карноза - його удар з 25-ти метрів у дев'ятку був з розряду, що не береться. Але рівновага на табло протримався лише пару хвилин - Чорний зі штрафного пробив дуже вдало, і м'яч рикошетом від спини Кадимяна опинився в сітці воріт «Карпат».

У спробах зрівняти рахунок львів'яни підняли темп гри, але разом з тим і спростили її. Навіси, боротьба за м'яч в штрафній, але частенько на і за межею фолу. Проте, на 89-й хвилині вдалося заробити штрафний, і з цієї точки Карноза не раз відправляв м'яч за призначенням. Але тільки не в цьому випадку - м'яч пролетів трохи вище поперечини і опустився на сітку.

Через травми Імерекова, замін та інших пауз у грі арбітр Арановський додав до основного часу 5 хвилин. На першій з них Костевич розрядив гармату з 30-ти метрів - м'яч просвистів над поперечиною. Бажання врятувати гру у «Карпат» було величезним, і його в життя втілив Карноза - ще один приголомшливий удар зі штрафного, і Новак був безсилий потягти м'яч з дев'ятки.

Останні 20 хвилин стали справжньою окрасою матчу, а нічийний результат зберіг статус-кво між командами.

«Карпати» - «Олександрія» - 2:2 (0:0)

Голи: Артур Карноза, 73, 90 + 5 - Віталій Пономар, 70, Артем Чорний, 75

«Карпати»: Роман Мисак, Андрій Маркович, Артур Новотрясов, Гегам Кадимян (Василь Кравець, '76), Володимир Костевич, Ігор Пластун, Дмитро Кльоц (Артур Карноза, '59), Муртаз Даушвілі, Олег Голодюк, Ігор Худоб'як (Олексій Гуцуляк , '67), Густаво Бланко-Лещук

«Олександрія»: Андрій Новак, Максим Імереков (Антон Шендрик, '68), Сергій Басов, Сергій Чеботаєв, Станіслав Микицей, Андрій Запорожан, Юрій Путраш (Артем Чорний, '46), Василь Грицук (Дмитро Леонов, '59), Євген Банада, Михайло Козак, Віталій Пономар

Попередження: Гегам Кадимян, 31. Муртаз Даушвілі, 37. Олег Голодюк, 43. Густаво Бланко-Лещук, 65. - Станіслав Микицей, 22. Артем Чорний, 93. Андрій Новак, 82.

Арбітр: Євген Арановський (Київ)

Удари (в ствір): 10 (4) - 5 (3).
Кутові: 4 - 3.
Офсайди: 3 - 0.

Мотивація Лігою Європи: Сталь відбирає очки у Шахтаря

Дніпродзержинці в результативному поєдинку вирвали нічию на останніх хвилинах

Від гри «Сталі», яка проводить тільки перший сезон в елітному дивізіоні, і «Шахтаря», який воює відразу на трьох фронтах - бореться за «золото» внутрішнього чемпіонату, кубок країни і продовжує свій шлях в єврокубках, мало хто чекав цікавого інтригуючого футболу , Фаворит мав впевнено обіграти середнячка, і крапка. Такі прогнози напередодні гри превалювали.

Сміливість «дрезденців» в дебюті гри, чесно сказати, здивувала. «Сталь» постаралася зіграти в щеплений голландським фахівцем футбол з хорошим контролем м'яча і регулярними загостреннями. Відразу трапився і спірний епізод, коли один з Малакян опинився на газоні в межах штрафного, а суддя запропонував продовжити боротьбу без призначення 11-метрового.

«Шахтар» зовсім не нагадував звичний каток, але на 12-й хвилині ледь не підстеріг помилку суперника. Після перехоплення Марлос міг забивати і сам, однак вибрав інший варіант, а Гладкий пробив головою паралельно воріт. Момент став першим тривожним дзвіночком. «Шахтар» за всіма зовнішніми показниками безроздільно володів ігровою ініціативою, наносив багато ударів, заробляв кутові і штрафний, а забити ніяк не виходило. Наприклад, на 33-й хвилині Срна зі своєї точки зі стандарту запустив м'яч значно вище цілі.

Перед перервою «сталевари» здивували по-крупному вдруге, коли Каленчук відкрив рахунок. І адже ніяк не назвеш сюжетний поворот випадковим. Лазич красиво розвернувся і навісив з флангу, партнер першим дотиком прийняв м'яч на груди, другим вколотив його у ворота з такою силою, що у воротаря не було шансів. На цьому перший тайм і завершили.

Після поновлення гри фаворит додав в активності і досить швидко відігрався. Це джокер Едуардо опинився в потрібний час в потрібному місці і після заблокованого удару Марлоса відправив м'яч за призначенням з десяти метрів. «Шахтар» продовжив насідати, «Сталь» трималася.

Господарі продовжили дивувати під кінець ігрового години. Гості, що називається, загралися і пропустили контратаку в кілька ходів. У Лазича з Дебелко було кілька варіантів, а серб все зробив сам красиво і ефективно: на замаху прибрав зі свого шляху захисника і пробив без шансів для воротаря. Упевнений, що такого повороту ніхто вже й не чекав.

«Шахтар» відігрався на 72-й хвилині. Перша хвиля атаки завершилася прострілом Марлоса і виносом м'яча. Друга - навісом Степаненко і голом Дентіньо, коли бразилець уникнув офсайду і забив головою в ближній кут.

Далі могла статися раптова смерть - одна фатальна помилка в обороні. «Сталь» почала тягнути час, захищаючи синицю в руках. Не вийшло. Всюдисущий Степаненко знайшов у штрафному Малишева, а той красиво з дюжини метрів відправив м'яч під поперечину - 2: 3. У час, що залишився міг забити вийшов на заміну Феррейра, однак Паньків знову сміливо кинувся в ноги нападника. А вже потім трапилася та сама розв'язка. Іщенко дальнім ударом забив свій найважливіший і запам'ятовується гол в національному чемпіонаті за всю кар'єру.

«Сталь» (Дніпродзержинськ) - «Шахтар» (Донецьк) - 3:3 (1:0)

Голи: Максим Каленчук, 38, Джордже Лазіч, 61, Микола Іщенко, 90+3 - Едуардо Да Сілва, 51, Дентіньо, 72, Максим Малишев, 79

«Сталь Д»: Юрій Паньків, Акім Латіфа, Микола Іщенко, Сергій Воронін, Гор Малакян, Джордже Лазіч, Роман Карасюк, Едгар Малакян, Денис Васін, Максим Каленчук (Євген Будник, '84), Гійон Фернандес (Роман Дебелко, '53 )

«Шахтар Д»: Андрій П'ятов, Олександр Кучер, Ісмаїлі, Бернард (Максим Малишев, '46), Ярослав Ракицький, Віктор Коваленко, Даріо Срна, Дентіньо, Тарас Степаненко, Ромеро Марлос (Факундо Феррейра, '87), Олександр Гладкий (Едуардо да Сілва, '46)

Попередження: Гійон Фернандес, 37. Сергій Воронін, 45 + 1. Юрій Паньків, 57. Яким Латіфа, 85, Роман Дебелко, 90 + 4. - Даріо Срна, 40. Віктор Коваленко, 59. Ярослав Ракицький, 66. Олександр Кучер, 74.

Арбітр: Ярослав Козик (Мукачеве)

Удари (в ствір): 7 (4) - 9 (6)
Кутові: 2 - 5
Офсайди: 1 - 5.

Глядачів: 1,870
Оцінка поля: 4.

Дніпро в феєричному матчі здобуває вольову перемогу над Зорею

Лобове зіткнення претендентів на «бронзу» за своєю драматургією стає окрасою чемпіонату

Дискваліфікація «Дніпра», яка відкрила для «Зорі» широку дорогу для прямої путівки в груповий раунд Ліги Європи, ні в якій мірі не вплинула на очікування, пов'язане з очним матчем суперників в Запоріжжі. По-перше, і бронзові медалі в чемпіонаті України - почесна річ, а, по-друге, луганчани в останні роки попили стільки крові у дніпропетровців, скільки жодна інша команда в Прем'єр-лізі.

Як відомо, обидві команди на тижні грали кубкові матчі, де домоглися переконливих перемоги, так що в плані свіжості ні в однієї з протиборчих сторін переваги не було.

Якщо згадати матч першого кола, то тоді «Зоря» нокаутувала дніпрян своїми разючими контратаками. Юрій Вернидуб не став відмовлятися від перевіреної тактики, і вже на 4-й хвилині після випала луганчан правим флангом «Дніпро» ледь не пропустив. Після навісу Опанасенко Петряк в боротьбі з Лучкевич головою відправляв м'яч у кут воріт, і лише Федецький, який опинився на лінії воріт, зміг зупинити м'яч.

Зарядженість «Зорі» на контратаку була постійною - господарі усвідомлено віддали ініціативу дніпропетровцям, але навряд м'яч опинявся у луганчан ... На 10-й хвилині Будковський виводив Тотовицького на рандеву з Лаштувкой, але воротар «Дніпра» з ризиком отримати травму нейтралізував потенційну загрозу воротам. А ось після виходу Петряков один на один з Лаштувкой вона була вже справжньою - але і тут «Дніпро» врятував своєчасний вихід воротаря, від ноги якого м'яч влучив у поперечину і полетів на кутовий. Але і це ще не все! Тотовіцкій з корнера закрутив м'яч у дальній верхній кут, м'яч перелетів Лаштувку, але Шахов встиг добігти до воріт, і головою виніс м'яч на кутовий. Що й казати, відрізок «Зоря» видала ударний, і удача в ці хвилини була на боці «Дніпра».

На 19-й хвилині Федецький дуже жорстко в центрі поля в'їхав в Петряков, ніж, як виявилося незабаром, вимкнув з гри одного з провідних гравців суперника. Петряк після надання першої допомоги повернувся на поле, але через мить звалився на газон. Петряков потрібна була заміна, після якої гравця «Зорі» на машині швидкої допомоги відвезли в лікарню.

Наскільки важлива роль Петряков для «Зорі», показала подальша гра. Луганчанам потрібно було перебудовуватися, адже вийшов на поле Любенович - гравець зовсім іншого плану. Перебудова ж гри перевела до зміщення акцентів у контратаках на правий фланг, де дуже активно заграв Караваєв. Олександру постійно нав'язували боротьбу Андерсон і Бруну Гама, і останній на 32-й хвилині лише ціною фолу з жовтою карткою змушений був зупиняти луганчанина.

Контратаки, проте, продовжували залишатися грізною зброєю «Зорі». На 44-й хвилині Каменюка вивів Будковского один на один, у форварда луганчан було кілька варіантів, щоб вирішити цей епізод, але послідував удар по воротах при вході в штрафну. Лаштувка і тут виявився переможцем, відбивши м'яч рукою. Те, що чеський голкіпер «Дніпра» зловив кураж, можна було переконатися і після удару головою Караваєва - Лаштувка в красивому кидку накрив м'яч, який летів в кут воріт. 0: 0 - підсумок першого тайму, в якому одна з команд мала всі підстави нарікати на нелогічність його результату.

Перерва і слова, сказані в ньому Мироном Маркевичем, знайшли відображення на діях дніпропетровців в атаці. Гра відразу ж пішла поблизу воріт Олексія Шевченка, і фактично вперше в матчі в усій красі він показав себе на 50-й хвилині. Зозуля, увірвавшись в штрафну з глибини, технічно переправляв м'яч у кут воріт, але молодий голкіпер луганчан в кидку зумів дотягнутися до м'яча, перевівши його на кутовий.

На поле і так було не нудно, а тут ще й Лаштувка підлив масла у вогонь. Вибивши м'яч зі своєї штрафної, голкіпер «Дніпра» примудрився відправити його в протилежні ворота. Арбітр Жабченко спочатку зафіксував взяття воріт, але незабаром скасував своє рішення і абсолютно по справі. Лаштувка виконував вільний, а м'яч на шляху до сітки так нікого і не торкнувся.

І все ж перший гол в матчі незабаром відбувся. Забіла його «Зоря», і знову ж таки - в контратаці! Любеновіч, підібравши м'яч на лівому фланзі, прострілив у район 11-тиметрової позначки, і набіг Гордієнко вколотив м'яч у ворота. Всі суперечки Лаштувки з арбітром завершилися для воротаря жовтою карткою.

Ведучи в рахунку, луганчанам не було резону відмовлятися від улюбленої тактики. Арбітр Жабченко ненавмисним чином на 69-й хвилині посприяв початку контратаки «Зорі», але Тотовіцкій, який останнім був на м'ячі в штрафний, затягнув з ударом, а пробити Лаштувку з гострого кута було неможливо.

Говорити про те, що «Дніпро» після пропущеного м'яча заволодів ініціативою, не мало сенсу - підопічні Маркевича і до нього багато володіли м'ячем, але не було гостроти в завершенні. Але на 75-й хвилині наполегливість дніпрян принесла результат. Андерсон зліва від бічної виконав навіс в штрафну, там Зозуля виграв «другий поверх», скинув м'яч на Шахова, який кивком голови вразив ворота.

Кінцівка матчу показала, що сил на неї більше залишилося у дніпропетровців. Мабуть, свій кращий матч за час перебування в «Дніпрі» видав Андерсон. Відчувши, що на лівому фланзі атаки бразилець переграє опонентів, гості стали більше грати через нього. На 86-й хвилині Андерсон вкотре протаранив оборону «Зорі», з меж штрафного пробив по воротах, і м'яч, зачепивши Сивакова, виявився в дальньому кутку воріт.

У Жабченко були всі підстави додати до основного часу цієї феєричної гри 5 хвилин, і футболісти і за цей короткий відрізок часу не давали уболівальникам розслабитися. Будковський, не без зусиль діставшись до штрафної, пробив в кут воріт - Лаштувка вкотре показав, що в цей вечір він в числі кращих в своїй команді. А кутовий луганчани розіграли настільки невдало, що Руїс від центру поля отримав можливість вийти один на один з Олексієм Шевченка. Ставити крапку в цій грі ніхто костариканцем не заважав, але переграти голкіпера йому виявилося не під силу.

Через хвилину пролунав фінальний свисток, який зафіксував найважливішу перемогу «Дніпра» над «Зорею», першу з березня 2012 року. А відстань між претендентами на бронзові медалі тепер всього нічого - лише одне очко.

«Зоря» - «Дніпро» - 1:2 (0:0)

Голи: Артем Гордієнко, 63 - Євген Шахов, 75, Михайло Сиваков, 86, автогол

«Зоря»: Олексій Шевченко, Артем Гордієнко, Євген Опанасенко, Рафаель Форстер, Олександр Караваєв, Ігор Чайковський (Вячеслав Танковскій, '78), Іван Петряк (Желько Любенович, '24), Михайло Сиваков, Микита Каменюка, Андрій Тотовицький (Пауліньо, '72), Філіп Будковський

«Дніпро»: Ян Лаштувка, Андерсон Піко, Артем Федецький, Дмитро Чигринський, Папа Гуйє, Євген Шахов, Валерій Лучкевич (Роман Безус, '74), Руслан Ротань, Матеус (Сергій Політило, '90), Бруну Гама (Джон Руїс, '46), Роман Зозуля

Попередження: Артем Федецький, 19. Бруну Гама, 32. Ян Лаштувка, 64. Андерсон Піко, 79.

Арбітр: Анатолій Жабченко (Хмельницький)

Удари (в ствір): 12 (8) - 10 (7).
Кутові: 7 - 7.
Офсайди: 1 - 0.

Динамо громить Волинь і відривається від Шахтаря

Підопічні Сергія Реброва ще в першому таймі зняли питання про переможця матчу

Обидві команди на тижні отримали неабияку частку критики після вкрай невдало проведених матчів кубка країни. Шанси «Волині» в грі проти «Зорі» спочатку були невисокі, але безвольна гра команди настільки обурила наставника лучан Віталія Кварцяного, що той, за чутками, відправив двох футболістів добиратися до Луцька своїм ходом. Кияни ж і зовсім шокували всю футбольну Україну, вилетівши від «Олександрії», тому додатково мотивувати команду на матч з «Волинню» не слід було.

Напередодні матчу став відомий результат гри «Шахтаря», і у киян з'явилася відмінна можливість ще більше відірватися від суперника в турнірній таблиці. На цей раз Ребров не став експериментувати зі складом, виставивши на гру всіх найсильніших. Кварцяний також зробив висновки після гри з «Зорею», зробивши суттєві зміни в складі. Навіть в запасі не виявилося опальних Польового і Богданова, не потрапив в заявку і Шуст, також провалив попередню зустріч.

Статус лідера і бажання реабілітуватися за невдачу в минулому матчі відразу погнав киян в атаку, господарі заробили право на небезпечний штрафний, але удар у Рибалки сильним не вийшов, і Кичак спокійно забрав м'яч. З перших хвилин стало зрозуміло, що лучани не готові протистояти господарям, які випереджали суперника практично в кожному епізоді. Здавалося, ось-що ось і кияни роздрукують ворота, але далеким ударам не вистачало точності, а численні навіси і простріли в штрафну «Волині» були безадресними.

Першого гола глядачам довелося чекати майже третину матчу, але зате після взяття воріт оборона «Волині» практично розвалилася. Але, про все по порядку. Спочатку Сидорчук та Велозу розіграли ефектну комбінацію, португалець вклав м'яч в ногу Ярмоленко, який увірвавшись в штрафну, пробив точно в нижній кут - 1:0. Минуло всього п'ять хвилин і лучанам знову довелося починати з центру поля, причому знову в атаці взяв участь лідер «Динамо», якого так не вистачало на полі з перших хвилин матчу в Олександрії. Після передачі Сілви Ярмоленко по флангу втік від Шабанова і закинув м'яч до лінії воротарського, звідки Гусєв головою переправив сферу в ворота - 2:0. Господарі, піймавши кураж, не дозволяли супернику схаменутися, і в наступній атаці довели рахунок до великого, причому третій гол був дуже схожий на перший. Ярмоленко, зігравши в стінку з Велозу, вийшов на Кичака і точним ударом збільшив різницю в рахунку - 3:0.

У кінцівці тайму волиняни на додачу до всіх бід залишилися в меншості, що вже стало візитною карткою команди. Шабанов, перериваючи прохід Сілви, збив бразильця і ​​побачив перед собою картку жовтого кольору, яка виявилася другою для захисника.

Стало зрозумілим, що головною інтригою другого тайму було тільки кількість забитих господарями м'ячів в цьому матчі. Якщо і в рівних складах гра йшла в одному напрямку, то в меншості завданням команди Кварцяного було зберегти обличчя. Господарі могли після перерви забити, скільки захотіли б, але кияни грали вже без колишньої мотивації, дозволяючи собі діяти в економрежіме.

Однак, навіть граючи далеко не в повну силу, «динамівці» продовжували створювати відмінні моменти для взяття воріт, але здорово на останньому рубежі діяв Кичак, зумівши парирувати удари Антунеш і Мораеса з близької відстані.

Чим ближче було закінчення матчу, тим нижчим ставав темп матчу, при цьому «динамівці» практично перестали загрожувати воротам суперника. Наприкінці зустрічі відбувся неприємний для господарів момент. Після боротьби за м'яч невдало приземлився на газон Драгович, після чого захисник покинув поле, а команди догравали зустріч в рівних складах. Ще два моменти для взяття воріт втратив вийшов на заміну Теодорчик, підтвердивши, що знаходиться не в кращій формі.

Здобувши цілком прогнозовану перемогу в тренувальному режимі, кияни відірвалися вже на п'ять очок від «Шахтаря» і зробили ще один крок до золотих медалей.

«Динамо» (Київ) - «Волинь» (Луцьк) - 3:0 (3:0)

Голи: Андрій Ярмоленко, 29, Олег Гусєв, 33, Андрій Ярмоленко, 36

«Динамо»: Олександр Шовковський, Олександр Драгович, Віторіну Антунеш, Данило Да Сілва, Домагой Віда, Мігель Велозу (Віталій Буяльський, '63), Сергій Рибалка, Сергій Сидорчук, Андрій Ярмоленко, Олег Гусєв (Дерліс Гонсалес, '63), Жуніор Мораес (Лукаш Теодорчик, '72)

«Волинь»: Артем Кичак, Артем Шабанов, Івіца Жуніч, Миха Горопевшек, Олег Гуменюк, Олег Герасимюк (Роман Никитюк, '40), Сергій Логінов, Ярослав Діда (Владислав Шаповал, '58), Сергій Кравченко, Редван Мемешев, Віктор Хомченко (Сергій Петров, '21)

Попередження: Артем Шабанов, 26. Роман Никитюк, 42. Сергій Кравченко, 55. Олег Гуменюк, 72.

Видалення: Артем Шабанов, 45 - друге попередження.

Арбітр: Юрій Грисьо (Львів)

Удари (в ствір): 13 (7) - 1 (1)
Кутові: 5 - 0
Офсайди: 1

Олександрія перемагає Зорю і стає ближче до Ліги Європи

Команда Володимира Шарана бере важливі три очки на шляху до свого дебюту в єврокубку

Незважаючи на позитивну пресу відносно учасників матчу в Олександрії, який відкривав програму 22 туру, говорити про відсутність проблем у Володимира Шарана і Юрія Вернидуба не доводиться. Так, і «Олександрія», і «Зоря» вирішують зараз найсерйозніші завдання, але у весняній частині чемпіонату обидві команди ніяк не вийдуть на оптимальні обороти. Луганчани у другій частині чемпіонату добилися перемог в двох матчах з п'яти, поступившись, як ми пам'ятаємо, тиждень тому в грі, яка була на вагу медалей чемпіонату. А ось «олександрійці» навесні і зовсім тільки раз поповнили свою скарбничку трьома очками, підсівши на нічийні результати, на яких далеко не заїдеш і від конкурентів не дуже-то відірвешся.

Останнім часом олександрійський уболівальник отримав солідну порцію футболу найвищого рівня, влаштувавши аншлаги на матчах місцевої команди проти «Динамо». Приїзд ж третьої команди турнірної таблиці на трибунах стадіону «Ніка» ажіотажу не викликав, і заповнені вони були чи наполовину. Футболісти «Зорі» не могли не підтримати Івана Петряков, який через травму спостерігав за матчем з трибуни, і вийшли на поле в футболках з написом: «Ваня, видужуй!». А що було б найкращим бальзамом від одноклубників для нової зірочки українського футболу, здогадатися, природно, не складно.

Дуже акуратно, придивляючись один до одного, почали гру суперники. Ніхто не форсував події, не ризикував, а перша пристрілка сталася, коли «Зоря» і «Олександрія» з інтервалом в пару хвилин заробили перспективні штрафні поблизу володінь опонента. Перспектива так і залишилася перспективою, і тільки на 12-й хвилині господарі дали привід трибун для оптимізму. Після флангового навісу майже від лівої бровки Пономар отримав можливість головою пробити по воротах, і хоча нікого поруч із захисників не було, удар у гравця «Олександрії» акцентованим не вийшов, а м'яч, що полетів по центру воріт, Легкої Став для здобиччю Микити Шевченка.

Якийсь час опісля «Зоря», більше контролюючи м'яч, спробувала розкрити оборону господарів через лівий фланг, на який змішалися і Каменюка, і Тотовіцкій, але все було непереконливо. Господарі, в свою чергу, зустрічаючи луганчан від центру, не проти були втекти в контратаку, і одну з них на 23-й хвилині Рафаелю довелося зривати ціною жовтої картки. Позиція для точного удару була непоганою, але Полярус зі штрафного не зміг перебити стінку, потрапивши в Тотовицького.

Власне, після стандартів, де ближче до штрафного, де далі, і могла йти загроза воротам, але і це потенційно грізна зброя у команд не працювало. Ближче до кінця тайму гра і зовсім зійшла нанівець, і навіть фан-сектор «Олександрії», який шумно підтримував свою команду, до свистка на перерву арбітра Труханова звернув свою активність.

Піднімати активність «Зорі», за задумом Юрія Вернидуба, БУЛИ ПОВИННІ і Любенович Чайковський, після ВІДРАЗУ Які перерви, замінили, відповідно Танковського та Сухоцького. Але поки вони входили в гру, луганчани пропустили м'яч у свої ворота. Леонов на правому фланзі продемонстрував неймовірну спритність, пробігши метрів 40. Попутно були обіграні кілька суперників, а при вході в штрафну гравець «Олександрії» точно викотив м'яч під удар Полярус, який чітко дав розпорядження наданим шансом відкрити рахунок.

І тільки тут «Зоря» відповіла першої по-справжньому небезпечною атакою. Чайковський справа верхової передачею відправив м'яч на дальній кут воротарського майданчика, Любенович в падінні замикав її, але Новак вдало вийшов під удар, і відбив м'яч на кутовий. У найближчі кілька хвилин гості продемонстрували рішучість змінити цифри на табло, але діяли луганчани без особливої ​​вишуканості, так що, ні оборона господарів, ні Новак серйозною роботою не були обтяжені.

В середині другого тайму Вернидуб прибрав з поля і Будковского, який і за м'яч не чіплявся, і верхову боротьбу програвав, і свій шанс на поле отримав Денис Безбородько. Тим часом, час невблаганно йшло, а «Олександрія» спокійно тримала гру в середині поля. Не самий приємним моментом для господарів стала заміна голкіпера Новака, який змушений був поступитися місцем на полі Леванідова на 79-й хвилині. Найсерйознішою перевіркою для голкіпера «Олександрії» став штрафний, який гості заробили після фолу на Каменюки. Тотовіцкій класно пробив у дев'ятку, але не менш класно зіграв і Леванідов, схопивши м'яч з верхнього кута воріт.

На 89-й хвилині вже Каменюка «привіз» штрафний поблизу воріт «Зорі», і Грицук продемонстрував вищий клас. Технічний удар над стінкою, по виконанню ідеальний - Шевченко навіть не намагався стрибати за м'ячем, який виявився в куті воріт.

Арбітр Труханів компенсував до основного часу 6 хвилин, і на те були підстави. Закінчувалася гра під крики трибун "Молодці", і команда Володимира Шарана у справі заслужила добрі слова від своїх уболівальників. Ліга Європи для Олександрії після цієї перемоги стала значно ближче.

«Олександрія» - «Зоря» - 2:0 (0:0)

Голи: Артем Полярус, 48, Василь Грицук, 89.

«Олександрія»: Андрій Новак (Владислав Леванідов, '79), Антон Шендрик, Сергій Басов, Сергій Чеботаєв, Станіслав Микицей, Андрій Запорожан, Артем Полярус, Дмитро Леонов (Василь Грицук, '64), Євген Банада, Сергій Старенький (Михайло Козак , '58), Віталій Пономар

«Зоря»: Микита Шевченко, Артем Гордієнко, В'ячеслав Чечер, Євген Опанасенко, Рафаель Форстер, Олександр Караваєв, Андрій Тотовицький, Артем Сухоцький (Желько Любенович, '46), В'ячеслав Танковскій (Ігор Чайковський, '46), Микита Каменюка, Філіп Будковський (Денис Безбородько, '67)

Попередження: Сергій Басов, 45. Антон Шендрик, 62. - В'ячеслав Танковскій, 9. Рафаель Форстер, 23.

Арбітр: Костянтин Труханов (Харків)

Удари (в ствір): 7 (3) - 4 (3).
Кутові: 2 - 3.
Офсайди: 1 - 4.

В Ужгороді все закономірно: Говерла поступається Динамо

Як і в першому колі, команда Сергія Реброва в грі з ужгородцями обмежилася двома забитими м'ячами

У діаметрально протилежному настрої виходили на звітний поєдинок команди. У багатостраждальній «Говерли», якій напередодні КДК ФФУ ще й «впаяли» дві технічні поразки за участь в поєдинках раніше дискваліфікованого гравця, реально могла бути одна мрія - як на рідному «Авангарді» і перед нечисленною публікою (на жаль, але навіть приїзд топ- команди не викликав особливого ажіотажу у ужгородських уболівальників) гідно зіграти проти «Динамо». Хіба що ще десь в глибині душі сподіватися на недооцінку з боку киян.

Але, дивлячись на фактично бойовий склад «динамівців», стало зрозуміло, що і ця, єдина для підопічних В'ячеслава Грозного рятівна соломинка стане для них недоступною. Що й казати? Добре засвоїв наставник «Динамо» олександрійський урок в кубку країни. І, схоже, дуже добре дав його своїм гравцям. Зі стартових секунд кияни повністю взяли гру під свій контроль і вже на 2-й хвилині мали реальний шанс відкрити рахунок. Мораес з кута воротарського замикав простріл Антунеш з лівого флангу, але Бабенко показав відмінну реакцію і перевів м'яч на кутовий. Ще через три хвилини помилився сам Бабенко, але все того ж Мораес не вистачило лічених секунд, щоб наздогнати м'яч і відправити його фактично в порожні ворота. А ще через сім хвилин Антунеш на лівому фланзі вирішив пробити в стилі ван Бастена і ледь з гострого місце не перекинув Бабенко - голкіпер кінчиками пальців перевів м'яч на кутовий. Після подачі якого страж ужгородських воріт лише з третьої спроби зафіксував м'яч в руках. Виявися хтось із рядом знаходяться «динамівців» порасторопнее, один з нулів на табло мав би всі шанси перетворитися на одиницю. Ближче до закінчення півгодини гри «динамівці» вирішили спробувати пробити ворота «Говерли» з-за меж штрафного, але ні Рибалці на 23-й хвилині, ні Велозу ще за дві хвилини не вистачило точності.

Приблизно в цей же час трохи заспокоїлися господарі і навіть змогли забити Шовковському, але за мить до результативного удару Гемеги арбітр зафіксував офсайд. А на 31-й хвилині навіть зуміли розіграти небезпечну контратаку, але удару Савченко з району 11-метрової після прострілу зліва забракло влучності.

Але це був лише короткий сплеск з боку господарів, після чого «біло-сині» знову повністю оволоділи ситуацією, розтринькуючи при цьому момент за моментом. На 35-й хвилині Ярмоленко ударом зі штрафного з правого флангу пробив поруч з ближньою штангою. А через чотири хвилини Риболовля, прибравши захисника, увірвався зліва в карний майданчик і поклав м'яч на голову Ярмоленко, але тому відверто не пощастило - м'яч протелел в лічених сантиметрах від стійки ужгородських воріт. Останній шанс забити до перерви був у «динамівців» на останній хвилині компенсованого арбітром часу, але Велозу не зміг дотягнутися до м'яча після передачі в штрафну від Ярмоленко.

Невідомо, що говорив своїм гравцям у перерві Сергій Ребров, але слова наставника подіяли. Шквальний обстріл, який влаштували «динамівці», вже на 48-й хвилині завершився першою пробоїною в обороні господарів. Точніше - першим голом у їхні ворота. Виду в центрі перевів м'яч на лівий фланг на Антунеш, той, трохи простягнувши сферу вперед, навісив у штрафну, де ніким не прикритий Ярмоленко головою розстріляв кинутого напризволяще Бабенко. Ще через три хвилини Ярмоленко ледь не став асистентом класного голу, який після його навісу в штрафну міг би бути, якби Бабенко не виявив відмінне холоднокровність з блискучою реакцією і не парирував удар Велозу метрів з семи. А ще через дві хвилини Сидорчук ледь не збільшив перевагу своєї команди, але м'яч після його удару з-за меж штрафного просвистів поруч із дальньою хрестовиною.

Таке беззастережну перевагу ледь не зіграло злий жарт з киянами на 60-й хвилині. Кинувшись на допомогу до гравців атаки, захисники «Динамо» ледь не проспали діагональ на Гончара з лівого флангу, але останній з правого кута штрафного пробив вкрай бездарно. А через шість хвилин Сергійчук після передачі в штрафну намагався засмутити з гострого кута Шовковського, але голкіпер зумів зафіксувати м'яч.

Після такого злегка холодного душу «динамівці» знову прийшли в себе, на 78 і-й хвилині таки забили другий гол. Ярмоленко справа навісив з кутового, і Хачеріді, вигравши другий поверх, головою відправив м'яч у сітку воріт Бабенка. Правда, не можна не відзначити, що заробили цей кутовий «динамівці», не кращим чином завершивши шикарну контратаку «три в один».

Це фактично був фініш. Відстає час поєдинку стало класичним втіленням ситуації, коли одні відверто не могли, а інші не сильно хотіли. А додані арбітром зустрічі Ігорем пасхалії чотири компенсовані хвилини виявилися не більше ніж протокольної формальністю.

2:0, «Динамо», як мінімум на добу, збільшує відрив від «Шахтаря» до восьми очок. Що стосується «Говерли», то, на жаль, складно не погодитися зі словами її наставника про те, що нереально вимагати від гравців стрибнути вище голови.

«Говерла» - «Динамо» - 0:2 (0:0)

Голи: Андрій Ярмоленко, 48, Євген Хачеріді, 78.


«Говерла»: Дмитро Бабенко, Ігор Гончар, Михайло Ряшко, Павло Іванов, Павло Кутас, Олексій Савченко (Олексій Хоменко, '84), Віталій Гавриш (Віктор Гей, '67), Орест Кузик, Віталій Гемега (Юрій Тома, '76 ), Ігор Худоб'як, Михайло Сергійчук

«Динамо»: Олександр Шовковський, Віторіну Антунеш, Данило Да Сілва, Домагой Віда, Євген Хачеріді, Сергій Сидорчук (Денис Гармаш, '78), Мігель Велозу, Сергій Рибалка, Андрій Ярмоленко, Олег Гусєв (Дерліс Гонсалес, '66), Жуніор Мораес (Лукаш Теодорчик, '81)

Попередження: Віталій Гавриш, 64. Ігор Худоб'як, 74. Олексій Хоменко, 93. - Жуніор Мораес, 22. Данило Да Сілва, 62.

Арбітр: Ігор Пасхал (Херсон)

Удари (в ствір): 4 (1) - 16 (6).
Кутові: 2 - 10.
Офсайди: 3 - 3.

Глядачів: 6,800
Оцінка поля: 5

Дніпро громить Металіст і повертає собі третю позицію

Підопічні Мирона Маркевича здобули впевнену перемогу на рідному стадіоні

На відміну від минулих років цей матч не викликав особливого ажіотажу у вболівальників обох клубів. Команди вирішують зараз різні завдання і по складам явно відрізняються на користь господарів поля. Але в футболі, ми знаємо, іноді зустрічаються непередбачені результати, тому якась інтрига перед початком гри все-таки зберігалася.

«Дніпро» вийшов на поле без дискваліфікованого Федецького, а також групи досвідчених футболістів (Папи Гуйє, Едмара, Ротаня, Матеуса), яких Мирон Маркевич залишив в запасі. На їх місце вийшли як молоді гравці, так і ті, хто не часто з'являються в стартом складі. В якійсь мірі це урівняв шанси суперників. Втім, у харків'ян на лавці запасних був відсутній головний тренер Олександр Севідов, і це, звичайно ж, не додавало їм позитивних емоцій.

Як і передбачалося, господарі поля з перших хвилин заволоділи ініціативою і пішли вперед великими силами. Досить сказати, що за перші сім хвилин вони подали три кутових біля воріт «Металіста», ось тільки вигоди ніякої з цього не витягнули. Більш того, в першій половині тайму глядачі взагалі не бачили ударів по воротах. Лише на 26-й хвилині Бруно Гама наважився пробити з-за меж штрафного майданчика, але м'яч прольоті поруч зі штангою.

Що стосується гостей, то вони в цей період, в основному, оборонялися, а попереду заробили два штрафних на лівому фланзі атаки, проте реалізовували їх просто бездарно.

Тільки після півгодини гри «Дніпро» нарешті заграв в властивий йому футбол. На 32-й хвилині Андерсон Піко з лівого краю зробив гостру передачу в район лінії воротарського майданчика, де спритнішим захисників виявився Роман Зозуля. Той головою скинув м'яч під удар Євгену Шахову і рахунок в матчі був відкритий.

Ще протягом п'яти хвилин господарі поля влаштували справжню облогу воріт харків'ян, під час якої могли відразу ж збільшити перевагу дніпрян той же Шахов і Дмитро Чигринський, але воротар «Металіста» Олександр Ільющенков виручив своїх партнерів. А потім перед самою перервою обмінялися сильними, але неточними ударами Володимир Прийомов (зі штрафного) і Андерсон Піко.

На початку другого тайму гості знову отримали право на штрафний удар поблизу воріт «Дніпра», однак знову розіграли його без особливої ​​гостроти. А ось підопічні Мирона Маркевича на 51-й хвилині цілком могли забивати другий гол. Після подачі кутового м'яч відскочив до Дмитра Чигринського, який бив метрів з трьох. Удар, правда, вийшов несильним і воротар харків'ян зумів накрити його буквально на стрічці.

Так вийшло, що свій найнебезпечніший момент після години гри харків'яни створили-таки після чергового штрафного удару. На цій раз пробивав Олексій Полянський, м'яч від стінки відскочив до Ігоря Харатін і той з лівої ноги спрямував його в правий кут. Тут дніпрян уже по-справжньому врятував Ян Лаштувка.

А незабаром на 65-й хвилині «Дніпро» повів 2:0. Після швидкої контратаки в якій брали участь вийшов на заміну Руслан Ротань, Роман Зозуля та Євген Шахов, м'яч зручно ліг на ногу Джону Руїсу. Стався потужний «постріл» у ближній кут, відобразити який Олександр Ільющенков не зміг.

Далі пішло-поїхало. На 71-й хвилині після навісу зліва від Андерсона Піко тільки що з'явився на полі Валерій Лучкевич головою забив третій м'яч. Ще через дві хвилини Роман Зозуля заробив пенальті і сам же його реалізував. А вже в компенсований арбітром час Джон Руїс дальнім ударом оформив дубль.

У підсумку 5:0 на користь «Дніпра» і чергове розгромної поразки «Металіста».

«Дніпро» (Дніпропетровськ) - «Металіст» (Харків) - 5:0 (1:0)

Голи: Євген Шахов, 32, Джон Руїс, 65. 90+1, Валерій Лучкевич, 71, Роман Зозуля, 74, з пенальті

«Дніпро»: Ян Лаштувка, Олександр Сваток, Андерсон Піко, Дмитро Чигринський, Бруну Гама, Євген Шахов (Валерій Лучкевич, '70), Володимир Адамюк, Роман Безус (Руслан Ротань, '46), Сергій Політило, Джон Руїс, Роман Зозуля (Матеус, '75)

«Металіст»: Олександр Ільющенков, Олександр Каплієнко, Артем Касьянов (Дмитро Рижук, '77), Євген Зубейко, Іван Зотько, Олексій Полянський, Ігор Харатін, Ілля Корнєв, Максим Третьяков, Володимир Прийомов, Едуард Соболь (Іван Родич, '72)

Попередження: Андерсон Піко, 27. Руслан Ротань, 59. Олександр Сваток, 90 + 2. - Максим Третьяков, 25. Іван Зотько, 39. Олексій Полянський, 73. Ілля Корнєв, 87.

Арбітр: Дмитро Кутаков (Бровари)

Удари (в ствір): 13 (9) - 3 (1)
Кутові: 10 - 0
Офсайди: 1 - 5.

Глядачів: 10,615
Оцінка поля: 4

Нульовий футбол в Луцьку: Волинь і Карпати зіграють внічию

Безбарвна гра приносить не зовсім закономірний результат

У новому галицько-волинському дербі за спортивним принципом обидва суперники мали б боротися за путівку до Ліги Європи, але після відомих рішень ДК УЄФА та зняття очок з волиняни підопічні Віталія Кварцяного перебувають нині в стані аутсайдерів чемпіонату. Наставник волинян після розгромної поразки в минулому турі від «Динамо» вирішив місце у воротах довірити Шусту, до речі, вихованцю львівського футболу. Також в основі «Волині» з’явилися молоді Шаповал та Романюк. В складі «Карпат» також відбулися кадрові зміни. Замість Кадимяна у півзахисті діяв Мірошниченко, який відбув дискваліфікацію, але не повернувся на правий фланг оборони, де в минулому турі добре себе проявив Маркович. Також після короткочасного перебуванні у дублі повернувся до основи Кожанов, замінивши Кльоца.

Підопічні Володимира Безуб’яка вже у дебюті гри могли відкрити рахунок, але Бланко-Лещук пробив у руки Шусту. Згодом господарі зусиллями Горопевшека таки забили гол у ворота Мисака, але арбітри зафіксували порушення правил зі сторони словенського легіонера. В наступному моменті забракло майстерності Петрову, якого партнери вивели на ударну позицію, але 18-річний гравець прицільного удару так і не завдав.

«Волинь» продовжувала більше контролювати м’яч, але завершальним ударам господарів поля, зокрема досвідченим Кравченку та Богданову, бракувало влучності. Наступний дальній удар сходу Кравченка прийняла на себе штанга воріт «Карпат» і першим на добивання м’яча у сітку встиг Горопевшек, проте арбітри зафіксували положення поза грою у Жуніча. Під кінець матчу вже Мисак двічі рятує ворота, ліквідовуючи небезпеку після ударів Герасим’юка та Богданова.

Під час перерви у матчі керманич «Карпат» вирішив підсилити атакувальний порив своєї команди, замінивши Кожанова на Карнозу, героя попередньої гри «левів» з «Олександрією». Гості першими завдали небезпечного удару, але Шуст парирував удар Мірошниченка.

Обидва суперники швидше почали переходити від оборони до атакувальних дій, і небезпечних моментів не бракувало. Спочатку Богданов пробив над поперечиною, а згодом Карноза після хорошої флангової передачі Костевича пробив сходу впритул зі штангою волинських воріт. Черговий контрвипад господарів завершився небезпечними ударом Богданова, але Мисак, один з кращих гравців звітного матчу, знову не дозволяє команді Кварцяного змінити нулі на табло «Авангарду».

Обидва наставники використали усі заміни, але жодному з джокерів у цій грі також «розмочити» рахунок у галицько-волинському дербі так і не судилося, хоча у компенсовані хвилини відзначитись міг Хомченко, але також «вистрілив» вище воріт. У підсумку домашня безвиграшна серія «Волині» проти «Карпат» збільшилася до 6 (!) ігор: три нічиї та три поразки. «Зелено-білі» ж продовжили свою безвиграшну у чемпіонаті серію до 7-ми матчів: три нічиї та чотири поразки.

«Волинь» – «Карпати» – 0:0

«Волинь»: Богдан Шуст, Івіца Жуніч, Миха Горопевшек, Олег Гуменюк, Андрій Богданов, Владислав Шаповал, Олег Герасимюк, Сергій Кравченко, Редван мемешев редван раїмович (Артем Дудик, '62), Юрій Романюк (Віктор Хомченко, '57), Сергій Петров (Ярослав Діда, '86)

«Карпати»: Роман Мисак, Андрій Маркович, Артур Новотрясов, Володимир Костевич, Денис Мірошниченко, Ігор Пластун, Денис Кожанов (Артур Карноза, '46), Муртаз Даушвілі (Дмитро Кльоц, '69), Ігор Худоб'як, Олег Голодюк (Олексій Гуцуляк , '77), Густаво Бланко-Лещук

Попередження: Денис Кожанов, 32.

Арбітр: Сергій Березка (Київська обл.)

Удари (в ствір): 14 (3) - 7 (5).
Кутові: 6 - 6.
Офсайди: 2 - 0.

Глядачів: 6,000
Оцінка поля: 5.

Гонка за Динамо триває: Шахтар перемагає Олімпік

Команда Романа Санжара вперше програє у весняній частині чемпіонату

Донецьке дербі «Шахтар» проводив в досить незвичному складі. Наприклад, в обороні діяли виключно гравці резерву (позначилися пошкодження і дискваліфікації), та й поєднання в середній лінії здивувало.

Захопити територію і ігрову ініціативу фавориту з перших хвилин не вдалося. М'яч переміщався від штрафної до штрафної, воротарі нервували, але в гру по серйозним приводів не вступали. Перший гольовий момент створив «Олімпік», коли після стінки на ударній позиції опинився Гришко. З першим ударом капітана гостей впорався П'ятов, а потім суперник вже сам в створ воріт не потрапив. Як би після таких помилок «Шахтар» не зайнявся пошуком нових центральних захисників.

Віце-чемпіон відповів на 19-й хвилині, коли після удару Бернарда м'яч влучив у поперечину. Тепер гра стала нагадувати класику: «Шахтар» атакує, суперник ретельно працює в обороні. «Олімпік» відповідав рідко, але гостро (за кількістю ударів навіть виявився попереду), правда, з тим же успіхом - нулі на табло залишалися недоторканими довго, аж до перерви.

Господарі відкрили рахунок на першій же хвилині другого тайму. Веллінгтон Нем повторив трюк Марлоса. Зробив кілька кроків уздовж лінії штрафної і пробив по дузі в дальній верхній кут. Гра відразу стала якоюсь легкою, по всій видимості, футболісти розслабилися і перестали думати тільки про результат.

Під кінець ігрового години Веллінгтон Нем після проникаючого пасу Бернарда виявився на позиції центрфорварда, але епізод завершився тільки кутовим. Ось ці бразильці грали з бажанням зайняти місця земляків в стартовому складі, але активність від планових замін їх не вберегла. Що вийшли Тайсон і Марлос додали ритму, але в цілому «Шахтар» грав у півсили. За мінімальної переваги це загрожує всякими випадковостями на останніх хвилинах.

Чи не в нашому випадку. На 82-й хвилині Петров зупинив Дентіньо на думку арбітра з порушенням правил, а Марлос забив з «точки». На останній хвилині матчу Кобін прострілив, а Едуардо вискочив з-за спин захисників і поставив фінальну крапку.

«Шахтар» - «Олімпік» - 3:0 (0:0)

Голи: Веллінгтон Нем, 46, Ромеро Марлос, 84, з пенальті, Едуардо Да Сілва, 90.

«Шахтар»: Андрій П'ятов, В'ячеслав Шевчук, Іван Ордець, Максим Малишев, Сергій Кривцов, Василь Кобін, Дентіньо, Веллінгтон Нем (Ромеро Марлос, '71), Тарас Степаненко, Бернард (Тайсон, '70), Олександр Гладкий (Едуардо Да Сілва, '46)

«Олімпік»: Заур Махарадзе, Віталій Гошкодеря, Дмитро Гришко, Дмитро Немчанінов, Кирило Петров, Владислав Огиря (Володимир Доронін, '68), Володимир Танчик (Максим Драченко, '61), Моха Рхарсалла, Антон Поступаленко (Руслан Степанюк, '84 ), Темур Парцванія, Іван Матяж

Попередження: Тарас Степаненко, 66. - Кирило Петров, 10. Віталій Гошкодеря, 54. Антон Поступаленко, 65.

Арбітр: Олександр Дердо (Чорноморськ)

Удари (в ствір): 14 (5) - 11 (2).
Кутові: 6 - 4.
Офсайди: 2 - 1.

Глядачів: 2,788
Оцінка поля: 5

Ворскла без проблем в Полтаві розібралася з Чорноморцем

Чергові три очки команді Василя Сачко принесли Андрій Ткачук і Юрій Коломоєць

Після перемоги «Олександрії» над «Зорею» «Ворскла» в особі команди Володимира Шарана отримала конкретного конкурента, готового замахнутися на п'яте місце полтавчан, яке довгий час не викликало сумнівів. Так що, щоб убезпечити себе від дихаючого в спину переслідувача у команди Василя Сачко не було інших варіантів, як брати три очки в матчі в «Чорноморцем». Одесити, як ми пам'ятаємо, тиждень тому вперше виграли після дуже довгої перерви, і, природно, приїхали до Полтави з хорошим настроєм і бажанням дерзнути в грі вже проти більш серйозного опонента, ніж той, який був повалений в попередньому турі.

Однак «Ворскла» просто приголомшливо почала гру. Вже в першій атаці господарів Громов зліва прострілив у штрафну, Хльобас зобов'язаний був з лінії воротарського забивати, але блискуче зіграв Боровик, який відбив, здавалося б, мертвий м'яч на кутовий. Як виявилося, біда не оминула ворота «моряків» - після навісу з кутового Андрій Ткачук, увірвався у вільну зону, і, випередивши Петько, з лінії воротарського головою вколотив м'яч у ворота. Полтавчани увійшли в раж і спробували розвинути успіх, але, захопившись лихими атаками, ледь не обпеклися. Коркішко на швидкості спокійно втік від Даллку і вже з кута воротарського спробував м'яко пробити повз Непогодова, але воротар дуже вчасно скоротив кут обстрілу і встиг рукою відбити м'яч.

Початок матчу, на радість полтавських любителів футболу, вдалося, і хоча футболісти обох команд прагнули грати на високих швидкостях, з гольовими моментами стало складніше. На полі було багато боротьби, здебільшого, в середині поля, і Боровику і Непогодову перебувала робота, коли потрібно було продемонструвати своє вміння грати на виходах. Ближче до середини тайму швидкості підупали і пов'язано це було з тим, що «Чорноморець» стали грати в обороні великими силами, і гра на якийсь час перейшла в позиційну русло. Полтавчани різноманітно намагалися розкрити насичену оборону, але тільки на 27-й хвилині Хльобас зліва вдалося увірватися в вільну зону, сильно пробити в ближній кут, але його надійно закрив Боровик.

Якщо голкіпер одеситів мав постійно перебувати в напрузі, все-таки гра більше йшла на гостьовий половині, то його візаві більше був стороннім спостерігачем. Потенційна загроза у «Чорноморця» могла йти від Калитвинцева і Коркішко, але тим розвернутися не давали. В одному з епізодів Коркішко вирішив схитрувати, звалившись на газон у штрафному «ворсклян», але арбітр Бойко оцінив це як симуляція, додавши до своєї оцінки жовту картку. Тільки ближче до кінця тайму «морякам» вдалося закріпитися на половині «Ворскли», але всі зусилля одеситів створити що-небудь біля воріт Непогодова серйозне виявилися марними.

У кожного з тренерів були питання по грі своїх підопічних, і відразу після перерви у «Ворскли» замість Шиндера на поле вийшов Коломоєць, а у «моряків» Ковалець замінив Матеуса. Але, як показали перші хвилини другого тайму, щось кардинально ці заміни в малюнку гри не змінили.

Одеситам потрібно було відіграватися, але як і за рахунок чого вони збиралися це робити, було не зовсім ясно. Як і в першому таймі, полтавчани спробували видати потужний старт, але матеріального результату це не принесло. Гарний був Боровик, коли в кидку перевів м'яч на кутовий після дальнього удару Бартуловіча. Трохи пізніше вже Хльобас забракло влучності, коли він, що є сили, пробив з лінії штрафної, а м'яч просвистів над поперечиною. Зате робота Боровику знайшлася після дальнього удару Громова, але і тут голкіпер одеситів був на висоті.

Одеситам про такі загрози воротам суперника залишалося тільки мріяти. Калитвинцева і Коркішко середня лінія полтавчан вимкнула з гри повністю, абсолютно непомітним на полі був і Ковалець. Хіба що на 63-й хвилині у «Чорноморця» промайнув шансік при штрафному, але Коркішко виконав зі стандарту не те удар, не те простріл, і м'яч, нікого не зачепивши, виявився в руках у Непогодова. Коркішко продовжував брати на себе виконання штрафних, а й ще при двох стандартах воротар «Ворскли» залишився без серйозної роботи.

Все це були лише епізоди, а хвилі атак на ворота «Чорноморця» таки принесли результат. На 77-й хвилині Дитина без перешкод справа увірвався в штрафну, з гострого кута сильно пробив в ближній кут, і Боровик вкотре виручив свою команду, відбивши м'яч ногами. Але, на жаль, для Одеси - шкіряний снаряд відлетів на Коломійця, якого смачним ударом увігнати м'яч у ворота, де вже не було воротаря, було неважко.

2: 0 - це був якраз той рахунок, коли команда Сачко могла грати по результату. Для його збереження був і вихід Чеснакова, який замінив багато попрацював на благо перемоги Хльобаса. Кінцівка матчу повністю залишилася за «Ворсклою», яка цілком була задоволена досягнутим результатом.

Перемога «Ворскли» дозволила їй відірватися від «Олександрії» на 5 очок, рівно така ж відстань у полтавчан і до четвертого місця, на якому за підсумками 22-го туру розташувалася «Зоря».

«Ворскла» - «Чорноморець» - 2:0 (1:0)

Голи: Андрій Ткачук, 2, Юрій Коломоєць, 77.

«Ворскла»: Дмитро Непогодов, Олексій Дитятьєв, Арменд Даллку, Вадим Сапай, Дмитро Хльобас (Володимир Чеснаков, '78), Олександр Скляр, Андрій Ткачук, Артем Громов, Ігор Пердута, Младен Бартулович (Павло Ребенок, '59), Антон Шиндер (Юрій Коломоєць, '46)

«Чорноморець»: Євген Боровик, Олександр Азацький, Давид Хочолава, Євген Мартиненко, Владислав Калитвинцев, Євген Смирнов, Матеус (Кирило Ковалець, '46), Микита Татарка (Володимир Барилко, '81), Владислав Кабан, Дмитро Коркішко, Сергій Петько ( петро Переверза, '54)

Попередження: Андрій Ткачук, 18. Вадим Сапай, 52. Юрій Коломоєць, 67. Олександр Скляр, 71. Арменд Даллку, 72. - Дмитро Коркішко, 30.

Арбітр: Сергій Бойко (Київська обл.)

Удари (в ствір): 13 (8) - 6 (2).
Кутові: 9 - 4.
Офсайди: 0 - 1.

Турнірна таблиця після 22-го туру УПЛ

https://pp.vk.me/c633629/v633629661/...CLqBGH1IDw.jpg

ОФІЦІЙНО: Говерла позбавлена ​​дев'яти очок

Санкції КДК ФФУ вступили в силу

У зв'язку з невиконанням ФК «Говерла» Ужгород попередніх рішень КДК ФФУ від 12 лютого 2016 року і 3 березня 2016 року набули чинності штрафні санкції у вигляді зняття з ужгородського клубу 3-х і 6-ти турнірних очок відповідно.

Нагадаємо, що шість очок з ужгородців зняли за недотримання контрактних зобов'язань перед колишнім захисником Віталієм Лисицьким. Також КДК карав «Говерлу» за борги перед Олександром Севідовим.

Таким чином, після позбавлення «Говерли» 9-ти очок ця команда розташувалася на 13-му місці турнірної таблиці - у неї в активі 7 балів.

Карпати здобули першу весняну перемогу

Підопічні Володимира Беззубіка на «Арені-Львів» розгромили «Говерлу»

Карпатське дербі, яке відкривало програму 23-го туру, обіцяло бути цікавим. «Карпати», ще не вигравали в 2016-му році, збиралися порадувати власних вболівальників, а ось «Говерла» була зі спортивного зла за покарання, яке вона нещодавно зазнала, і збиралася повернути втрачені позиції.

Найнебезпечніше гру почали «Карпати», які отримали свій шанс вже на другій хвилині: Мірошниченко прострілив з правого флангу, Бланко-Лещук зумів випередити захисників «Говерли», але в ворота з кількох метрів не влучив. «Говерла» відповіла на 8-й хвилині в особі Гемеги, який на своєму фланзі накрутив Костьовича і прицільно пробив у штангу, від якої м'яч вилетів в поле. Однак після цього команди перемістилися в центр поля, зрідка добираючись до воріт то Бабенко, то Мисака, не створюючи при цьому особливої ​​гостроти.

На 26-й хвилині у гостей був 100% -голевой момент, яким не скористався Гавриш: на подачу кутового з правого флангу відгукнувся Халк, переправив футбольний снаряд на дальню штангу, де центральний півзахисник «Говерли» не зміг переправити його у ворота, потрапивши в стійку. «Карпати» відповіли вже в наступній атаці: після подачі з кутового Голодюк у лінії штрафного обіграв Іванова і сильно пробив, Бабенко виявився на місці.

І все ж рахунок відкрили господарі! На 35-й хвилині Карноза розрізав своїй передачею захисні редути ужгородців, Мірошниченко опинився віч-на-віч з Бабенком і без проблем переграв воротаря 1:0. Збільшити рахунок на 45-й хвилині міг сам Карноза, небезпечно пробиваючи метрів з двадцяти п'яти, м'яч пролетів поруч зі штангою. На цьому команди і пішли на перерву з мінімальною перевагою господарів.

Другий тайм почався з жовтої картки для Павла Кутаса, який не за правилами атакував Бланко. Це тільки розлютило львів'ян і на 48-й хвилині господарі збільшили рахунок: Кадимян на лівому фланзі обіграв Гончара, прострілив у штрафну, де Гуцуляк випередив Кутаса і зробив рахунок 2:0. На 57-й хвилині Бланко ледь не довів рахунок до розгромного, опинившись найспритнішим біля воріт гостей, небезпечно пробивав, Бабенко зумів перевести м'яч на кутовий. Через три хвилини спочатку Гуцуляк, а потім і Пластун не скористалися своїми моментами, якими їх нагородили захисники «Говерли», все той же Бабенко опинявся на висоті.

На 61-й хвилині автора другого м'яча «Карпат», Гуцуляка, змінив Ксьонз, нарешті відновився після травми. Господарі продовжили насідати, що вилилося у велику кількість фолів з боку гравців «Говерли». Так, на 64-й хвилині Халк заробив попередження, до того ж надавши «зеленим левам» шанс на небезпечний штрафний, з якого Голодюк пробив трохи вище. Тут же втомленого Голодюка змінив Кльоц.

На 71-й хвилині тренерський штаб гостей спробував розворушити своїх гравців, змінивши Хоменко на Тому. Втім, «Карпати» об'єктивно були сильніше, довівши це на 75-й хвилині: захист «Говерли» в черговий раз провалилася після подачі Ксьонза з правого флангу, м'яч опинився у Кадимяна, який намагався пробити зльоту, проте круглий звалився з ноги і відскочив до Бланко , який, обігравши Гончара, відправив м'яч під поперечину 3:0.

Гру було зроблено, і Володимир Безубяк дав шанс проявити себе Даушвілі, випустивши його на поле замість Ігоря Худоб'яка. Час, що залишився львів'яни спокійно догравали на половині поля гостей, без проблем довівши гру до логічної перемоги

Після першої перемоги на «Арені-Львів» «Карпати» зуміли обігнати в турнірній таблиці дніпродзержинську «Сталь» і відновили гонку за «Олександрією». У наступному турі «Говерла» прийматиме вдома «Зорю», а «леви» відправляться в гості до полтавської «Ворскли».

«Карпати» (Львів) - «Говерла» (Ужгород) - 3:0 (1:0)

Голи: Денис Мірошниченко, 36, Олексій Гуцуляк, 48, Густаво Бланко-Лещук, 75

«Карпати»: Роман Мисак, Артур Новотрясов, Володимир Костевич, Денис Мірошниченко, Ігор Пластун, Артур Карноза, Гегам Кадимян, Олег Голодюк (Дмитро Кльоц, '65), Ігор Я. Худоб'як (Муртаз Даушвілі, '78), Олексій Гуцуляк (Павло Ксьонз, '61), Густаво Бланко-Лещук

«Говерла»: Дмитро Бабенко, Ігор Гончар, Михайло Ряшко, Павло Іванов, Павло Кутас, Олексій Савченко, Віталій Гавриш, Віталій Гемега, Орест Кузик, Олексій Хоменко (Юрій Тома, '71), Ігор Худоб'як (Халк)

Попередження: Павло Кутас, 46. Ігор Худоб'як (Халк), 64.

Арбітр: Катерина Монзуль (Харків)

Удари (в ствір): 25 (16) - 4 (0)
Кутові: 12 - 4
Офсайди: 3 - 0

Металіст Призетка виявився Стали не по силам

Нульова нічия стала підсумком не найбільш видовищного матчу в Дніпропетровську

«Металіст» в який вже раз за останній час вийшов на поле в значно оновленому складі. Але якщо раніше це траплялося, в основному, після міжсезоння, то тепер прямо по ходу чемпіонату змінився тренерський штаб, а разом з ним і гравці. Причому з основи були виведені ті футболісти, які визначали кістяк команди, такі як Прийомов, Полянський, Касьянов, Ільющенков. З інших причин Соболь і були відсутні Бобко. А буквально напередодні матчу стало відомо, що харківський клуб не пройшов атестацію на наступний сезон. Самі розумієте, такі події явно не додають позитивних емоцій ні команді, ні її вболівальникам.

Що стосується «Сталі», то до цієї зустрічі вона не програвала три матчі поспіль, причому в попередньому турі зіграла внічию з півфіналістом Ліги Європи донецьким «Шахтарем». І хоча до йде попереду в турнірній таблиці «Олександрії» було досить серйозне відстань в шість очок, шанси поборотися за участь в недалекому майбутньому в тій самій Лізі Європи у дніпродзержинського клубу ще зберігалися.

Тепер про саму гру. Як і передбачалося, вона пройшла за переваги господарів поля, хоча треба зазначити, що стартові хвилин п'ятнадцять суперники взагалі грали без воріт. І тільки на 17-й хвилині Максим Каленчук з близької відстані міг відкрити в матчі, але гостей в перший раз виручив Сергій Погорілий. Чому в перший раз? Та тому що протягом усієї зустрічі голкіпер харків'ян, який повернувся в основу після «посилання» в молодіжний склад, неодноразово рятував свою команду. І, забігаючи вперед, треба визнати, що набране сьогодні харків'янами одне очко в великій мірі заслуга їх голкіпера.

Так, на 36-й хвилині Едгар Малакян вийшов один на один з Сергієм Погорілим, проте програв йому очну дуель. Вл другому таймі на 76-й хвилині вже міг відзначитися Євген Будник, але і з його небезпечним ударом головою впорався воротар «Металіста». І на 85-й хвилині Погорілий зіграв надійно, коли його воротам загрожував Антон Кравченко.

Що стосується гостей, то вони, звичайно ж, більше оборонялися і вперед йшли не так активно. Правда, і у них були пару моментів, щоб порадувати своїх уболівальників забитими голами. Наприклад, на 32-й хвилині Сергій Наполов також бив небезпечно головою, але тепер уже воротар «Сталі» Юрій Паньків був напоготові. А на 70-й хвилині Ігор Харатін технічно пробивав у кут воріт, однак м'яч пролетів поруч зі штангою.

В результаті глядачі голів так і не побачили. «Сталь», таким чином, два очка втратила, а молодіжний склад «Металіста» одне очко в Дніпропетровську придбав.

Ось тільки чи допоможе це команді зберегти місце в елітному дивізіоні дуже велике питання. Адже якщо клуб так і пройде атестацію на наступний сезон, Харків взагалі може залишитися без великого футболу.

«Сталь» Д - «Металіст» - 0:0

«Сталь»: Юрій Паньків, Акім Латіфа, Гор Малакян (Антон Кравченко, '84), Микола Іщенко, Сергій Пшеничних, Джордже Лазіч, Роман Карасюк, Едгар Малакян, Денис Васін, Максим Каленчук (Євген Будник, '68), Гийон Фернандес (Роман Дебелко, '46)

«Металіст»: Сергій Погорілий, Олександр Каплієнко, Дмитро Рижук, Євген Зубейко, Іван Зотько, Андрій Ралюченко, Олег Синиця (Владислав Краєв, '86), Сергій Наполов (Ігор Кошман, '81), Максим Третьяков, Ігор Харатін (Юрій Копина , '73), Іван Родич

Попередження: Денис Васін, 3. - Олександр Каплієнко, 7. Максим Третьяков, 78. Владислав Краєв, 92.

Арбітр: Олександр Іванов (Макіївка)

Удари (в ствір): 10 (5) - 3 (1).
Кутові: 9 - 0.
Офсайди: 0 - 2.

Глядачів: 700
Оцінка поля: 5