Йому було 97: Помер легендарний українець, уся сім’я якого загинула на фронті

У 2016 році його нагородили премією "Скрипаль на даху" Федерації єврейських громад Росії в номінації "Людина-легенда".

http://picua.org/img/2018-01/12/1rqd...jex4o24pdf.jpg

У Києві 11 січня на 97 році життя помер останній з організаторів повстання в нацистському концтаборі Собібор Аркадій Вайспапір. Трагічну звістку повідомив директор Українського єврейського комітету Едуард Долинський.

"У Києві помер останній з організаторів і учасників повстання в таборі смерті Собібор - Аркадій Вайспапір. Йому було 96 років. Вічна пам’ять герою!" - написав він.

Аркадій Мойсейович народився 23 грудня 1921 року в селі Бобровий Кут на Херсонщині. Під час Другої світової війни він був членом "дев’ятки" повсталих в польському таборі смерті Собібор 14 жовтня 1943 року. Це було єдине успішне повстання в’язнів нацистських концтаборів. Вайспапір був одним з 53 учасників повстання, що дожили до кінця Другої світової війни.

Під час бойових дій вся сім’я Аркадія була знищена - старший брат загинув на фронті, мати, п’ятирічна сестра і всі родичі в Бобровому Куті розстріляні нацистами.

Собібор - це концентраційний табір, організований нацистами поруч з українським селом Собібор, що зараз знаходиться на території Польщі поряд з українським кордоном.

"Царство Небесне мужньому Воїну!": У зоні АТО загинув відомий боєць "Правого сектору"

Причиною смерті бійця Добровольчого Українського корпусу "Правий сектор" з позивним "Гаха" став інфаркт.

http://picua.org/img/2018-01/19/nweg...cozycieaus.jpg

У зоні проведення антитерористичної операції на Донбасі загинув боєць Добровольчого Українського корпусу "Правий сектор" з позивним "Гаха".

"Сьогодні вночі зупинилося серце друга "Гахи", славного бійця Добровольчого Українського Корпусу "Правий сектор". Херсонські побратими про "Гаху": "Не витримало серце того болю, що гинуть найкращі... Хотів на фронт. Не пускали. Все одно поїхав. Радів, що може передати свої знання і досвід в медичному підрозділі..." Царство Небесне мужньому Воїну!", - сказано в повідомленні.

Пам’яті Леоніда Каденюка: інтерв’ю першого астронавта незалежної України про свій знаменитий політ

http://picua.org/img/2018-01/31/2ydv...7be03gn4t4.jpg

Військовий льотчик-випробувач, уродженець Чернівецької області Леонід Каденюк помер на 68-му році життя в середу, 31 січня. Перший астронавт незалежної України провів в космосі 15 діб 16 годин 32 хв на борту американського шаттла Коламбія, з 19 листопада по 5 грудня 1997 року. Про те, як це було, Каденюк розповів Новому Времени в серпні 2016 року.

Підготовка до польоту

Моя мрія стати космонавтом народилася в той самий історичний для планети Земля час – 12 квітня 1961 року. Я закінчив Чернігівське вище військове авіаційне училище льотчиків, був залишений там льотчиком-інструктором, а в 1976 році відібраний у загін радянських космонавтів – готувався стати командиром багаторазового транспортного космічного корабля Буран. Але ми, буранівці, не тільки готувалися літати на ньому, а й брали участь у створенні складних авіаційних і космічних систем.
Буран, як і американський шаттл, – найскладніші технічні споруди, коли-небудь створені людиною. Ми розробляли методики посадки Бурана. Корабель вагою 100 тонн треба садити без двигунів – фактично падати з космосу на Землю. Звичайно, падіння кероване. Це вимагало великої льотної майстерності. Тому від нас, буранівців, вимагалось опанувати професію льотчика-випробувача, літати на багатьох типах літаків, в тому числі, і з вимкненим двигуном на винищувачах. Я літав майже на 60 типах і модифікаціях літаків, в основному винищувачах. Робота льотчика-випробувача надзвичайно цікава, але небезпечна. Під час таких випробувань на літаку МіГ-27 з моєї групи загинув наш товариш, Льоня Іванов.
Крім того, я був підготовлений командиром транспортного космічного корабля Союз. Вивчав біологію, медицину, астрономію, геологію, астрофізику, динаміку космічного польоту і багато інших наук.
Коли на міждержавному рівні України і США було вирішено питання про політ в космос на шатлі українця, я вирішив взяти участь. Написав заяву в Національне космічне агентство України. Кандидатів було більше 30, відібрали двох – мене і Ярослава Пустового. Нас відправили на підготовку в НАСА в США.

Однією з умов участі в польоті було знання англійської мови. У школі і вузах я вивчав французьку. Тому треба було з нуля починати вивчати англійську. Але стимул, самі розумієте, дуже високий– космічний політ. Тому взявся з великим завзяттям. З мовою впорався протягом року підготовки– перебував в середовищі американців.
Коли постало питання про те, що буде робити український космонавт на борту шаттла Коламбія, українські вчені відразу запропонували біологічні експерименти. Американці з радістю погодилися, оскільки космічна біологія є однією з пріоритетних у дослідженні космосу. Експерименти з трьома видами рослин – брассіка ропа, соя і мох. У Зоряному містечку я пройшов хорошу біологічну підготовку.

Політ

Сам політ складається з трьох етапів – старт і виведення на орбіту, політ в космос в невагомості і повернення на Землю. Старт і виведення на орбіту характерні прискореннями та великими перевантаженнями. Уявіть: за час, менше, ніж 10 хвилин, треба розігнати корабель до першої космічної швидкості – майже 8 км/с. Стартує комплекс – шаттл, паливний бак, до якого він прикріплений, два твердопаливних прискорювача – важить 2 тис. 240 тонн. Важко уявити, якими мають бути двигуни, щоб не тільки відірвати його від землі, а розігнати до першої космічної швидкості. Це було щось неймовірне.
Після розгону корабля до швидкості, що перевищує швидкість звуку, гуркіт залишається далеко під кораблем. Настає тиша – така, як шелест листя. Коли корабель виходить на орбіту, а двигуни вимикаються, починається невагомість – ідеальна легкість. Закривши очі і повністю розслабившись, фізично себе не відчуваєш. Тільки усвідомлення, що існуєш.
Коли побачив Землю в ілюмінаторі, першими словами, що мимоволі вирвалися з моїх вуст, були: «Кевін, тепер я бачу, що вона кругла». Кевін Крігел – командир екіпажу, «плавав» поряд зі мною в невагомості.
Наша планета дуже красива. Але її треба бачити своїми очима звідти. Описати це неможливо. Слово «красива» майже ні про що не говорить. Ніяка фотографія або телевізійне зображення Землі з космосу не передає всі ті відтінки, які здатне визначити людське око.
Якщо дивитися в бік, протилежний від Землі, у Всесвіт, сам простір має зовсім іншу, неземну геометричну сутність. У нашій свідомості існує земна модель простору, в якій є те, що його обмежує – поверхня Землі, лінія горизонту, приміщення, в якому перебуваєш. А там оку нема за що зачепитися. Я сприймав його не двомірним, тривимірним, як на Землі, а багатовимірним. Я подумав: коли людина навчиться будувати багатовимірні системи і використовувати їх для навігації при польотах у Всесвіті, вона зможе зовсім по-іншому переміщатися в її просторах. Можливо, навіть переходити з одного часового виміру – у інший.

Посадка

На висоті нашого польоту, а це близько 300 км, космічний корабель облітає Землю за 90 хвилин. Наш політ тривав 15 діб 16 годин і 32 хвилини. Для повернення на Землю корабель треба загальмувати. Видати гальмівний імпульс порядку 50-100 м/с. Цього достатньо, щоб корабель зігнув траєкторію в сторону Землі і почав спуск.
Перед входом в щільні шари атмосфери корабель орієнтується в просторі з кутом 40 градусів по тангажу (до лінії горизонту) і нуль градусів за креном і нишпоренням. Гальмування відбувається за рахунок аеродинамічного опору повітря. Величезна кінетична енергія, якою володіє корабель, перетворюється на теплову. У деяких місцях він нагрівається до 1,5-2 тис. градусів. Для захисту від руйнування корабель покритий спеціальними теплозахисними плитками кількістю близько 39 тис. штук.

На жаль, моя Колумбія 1 лютого 2003 року вибухнула при поверненні на Землю через пошкодження плиток – частина планера була оголена від них під час старту і виведення на орбіту. Тоді загинула і Калпана Чавла, яка літала в космос зі мною.

Космічна держава Україна

Без сумніву, Україна – космічна держава. Вона володіє повним циклом відпрацювання космічної техніки – від проектування до розробки, запуску та експлуатації в польоті. Але космічна галузь в Україні існує не завдяки, а всупереч обставинам.
Державне космічне агентство формує космічну політику держави. Конструкторське бюро Південне і машинобудівний завод Південмаш, що знаходяться в Дніпрі, – основа нашої космічної галузі, разом з іншими підприємствами становили майже третину ракетно-космічного потенціалу колишнього СРСР. Зараз наша космонавтика зазнає великих труднощів, пов’язані, в першу чергу, з фінансуванням, нездатністю або небажанням держави використовувати великі потенціали в цій галузі – і виробничий, і інтелектуальний. Космічні програми, пов’язані з Росією, ми розірвали. Зате зміцнюємо зв’язки з Європейським космічним агентством, НАСА, з Японією, Індією, Китаєм. Крім традиційних ракет-носіїв, наші конструктори розробили плазмові двигуни.
У нас багато талановитої молоді, яка хоче працювати в космічній і авіаційній галузях. Найбільший в світі літак Ан-225 Мрія – наш, український. Провідна у своєму класі ракета-носій – Зеніт – також наша.
Українці зробили величезний внесок у розвиток радянської та світової космонавтики. В СРСР найвідоміші конструктори були українцями: Микола Кибальчич, Юрій Кондратюк, Сергій Корольов, який народився в Житомирі, Валентин Глушко – українець, одесит, який мене приймав в космонавти, Михайло Янгель – конструктор ракет родом із Сибіру, але його дід з Чернігівської області був висланий царською владою за бунтарство, Володимир Челомей – генеральний конструктор орбітальних станцій, Гліб Лозино-Лозинський – генеральний конструктор МТКК Буран та МіГ-31, далекого винищувача-перехоплювача, на якому доводилося літати і мені. Тобто, весь космос робився українцями.

Совість нації, натхненник двох Майданів: Помер видатний вчений та громадський діяч

Мирослав Попович вивчав проблеми свободи і прав людини, становлення відкритого суспільства, формування ідеології та ідейно-політичних засад державотворення, стану суспільної свідомості в посткомуністичній Україні.

«Відійшов у засвіти філософ, мисленник, людина, моральний авторитет Мирослав Володимирович Попович. Це велика втрата для України. Хай покоїться з миром! Світла пам’ять достойному вчителю!»

http://picua.org/img/2018-02/11/nhst...fiji4wyl4t.jpg

Професор, доктор філософських наук Попович народився 12 квітня 1930 року. Був одним із учасників ініціативи «Першого грудня», директором Інституту філософії імені Г. С. Сковороди НАН України. В академії наук зазначають, що наукові праці Поповича присвячені проблемам логіки, методології та філософії науки, філософії й історії культури.

Згідно з інформацією на сайті НАН, він вивчав проблеми свободи і прав людини, становлення відкритого суспільства, формування ідеології та ідейно-політичних засад державотворення, стану суспільної свідомості в посткомуністичній Україні, особливостей української нації і національної ментальності, шляхів гармонізації міжнаціональних та міжетнічних відносин, місце України в європейській спільноті.

http://picua.org/img/2018-02/23/8bdv...7ujsuoirox.png

Народився Анатолій Решетніков 22 червня 1923 року в Києві. У 1948 році закінчив Київський театральний інститут.

З 1948 по 2001 рік грав у Київському російською драматичному театрі ім. Лесі Українки.

Свою першу роль актор зіграв в 1958 році у фільмі-виставі "Вогненний міст".

Він також знявся у фільмах "Далеко від Батьківщини", "П'ятірка відважних", "Стара фортеця", "Комісар Сергушін", "Захисник Сєдов", "Господа артисти", "Школа скандалу" та інших.

Решетніков також був викладачем в Київському державному інституті театрального мистецтва, де став доцентом кафедри майстерності актора.

У 1983 році він став лауреатом Державної премії України ім. Тараса Шевченка за створення образів радянських сучасників у виставі "Тема з варіаціями".

Решетніков також нагороджений орденом "Знак Пошани" і медалями.

Знов зовсім юний: Україна оплакує загибель 20-річного танкіста на Донбасі

http://picua.org/img/2018-03/12/btvo...c3te9dn6gf.jpg

З'явилася світлина 20-річного Івана Іванкова, котрий віддав життя за Батьківщину 10 березня на Донбасі. .
"І знову ... є втрати. Іван Іванків з Прикарпаття, с. Росiльна, танкіст ЗСУ. Зовсім дитина котра зробила свій вибір. Вибір Воїна", - пише вона.

За даними журналіста Назара Приходько, Іванкову 18 січня виповнилося 20 років. "18.01.1998 - 10.03.2018 На фронтах Національно-визвольної війни. Без слів. Вибач нас...", - пише активіст.

Варто зазначити, що повідомлення про загибель юного бійця ЗСУ потрясло людей. Вони відзначають, що такі молоді військові не повинні перебувати на передовій. Втім, є і ті, хто вважають, що хлопець зробив самостійний вибір воїна.

Помер всесвітньо відомий фізик Стівен Хокінг

Сім'я розповіла, що професор помер у спокої в своєму будинку неподалік Кембриджського університету.

http://picua.org/img/2018-03/14/viyz...nirfeoface.jpg

Всесвітньо відомий фізик Стівен Хокінг помер у віці 76 років. Про це заявив представник його сім'ї. Пізніше із заявою виступили його діти: Люсі, Роберт і Тім. Професор Хокінг - один із найвидатніших фізиків-теоретиків сучасності. Він став відомим завдяки дослідженням в області чорних дір і походження Всесвіту. У віці 22 років лікарі казали, що йому залишилося жити декілька років через рідкісну форму неврологічного захворювання, що вражає моторні функції.Через хворобу Хокінг опинився на візку і міг розмовляти лише через мовний синтезатор. Впродовж 30 років Хокінг працював на посаді Лукасівського професора математики в Кембриджському університеті, на тій же посаді, що її триста років тому обіймав Ісаак Ньютон. На честь вченого назвали астероїд головного поясу 7672 Гокінг, відкритий 24 жовтня 1995 року.

"Важко уявити без нього літературний Харків. Він нам усім - молодим і недосвідченим - багато дав і підказав": Жадан повідомив про смерть відомого поета та земляка

Анатолій Перерва був одним із засновників Літературного музею в Харкові в 1988 році. Довгий час був заступником директора з наукової роботи.

http://picua.org/img/2018-03/26/f0eo...k012acuvkb.jpg

У суботу, 24 березня, на 69-му році життя помер харківський поет Анатолій Перерва. Про це повідомив на своїй сторінці в Facebook харківський поет, прозаїк і публіцист Сергій Жадан.

"Вчора помер харківський поет Анатолій Антонович Перерва. Важко уявити без нього літературний Харків, музей, Пушкінську, спілку. Свого часу він нам усім - молодим і недосвідченим - багато дав і підказав. Дослівно позавчора думав, що добре було б зустрітись, давно не бачились. Тепер і не побачимось. Думаю, нам усім його страшенно бракуватиме...", - зазначив Жадан.

Прощання з поетом відбулося сьогодні в селі Вербівка Балаклійського району, звідки Перерва родом, повідомили в харківському Літмузеї.

Анатолій Перерва був одним із засновників Літературного музею в Харкові в 1988 році. Довгий час був заступником директора з наукової роботи.

Помер ветеран ОУН Михайло Бунь

https://image.ibb.co/jrFurc/bunj.jpg
ссылка на фото

3 квітня відійшов у вічність член Київського крайового Братства ветеранів ОУН-УПА Михайло Бунь – оунівець, політв’язень, громадський діяч, депутат Броварської міськради кількох скликань.

Михайло Федорович Бунь народився 22 серпня 1932 року у с. Угорники на Івано-Франківщині.

Юнаком 1947 р. вступив до лав ОУН (р), був зв’язковим та інформатором націоналістичного підпілля. Також поширював у рідному селі Угорники агітаційні листівки УПА. Мав псевдо «Богун».

1 лютого 1949 р. – заарештований, а 30 квітня 1949 р. Військовий трибунал військ МВД Станіславської області засудив його за антирадянську діяльність до 25 років виправно-трудових таборів.

1955 р. – амністований. Він відсидів 6 років і 8 місяців. Покарання відбував на мідному руднику м. Джезказган (Казахстан).

Після звільнення працював слюсарем-електриком будинкоуправління, а згодом керуючим будинків у тресті «Станіславліс». У 1959-62 рр. навчався у Львівському лісотехнічному інституті, у 1965 р. закінчив Донецький політехнічний інститут.

З 1965 р. працював у «Будбанку» головним інженером відділу капітального будівництва Ясинуватського райвиконкому Донецької області, згодом начальником кошторисно-договірного відділу Донецького тресту «Сільбуд».

З 1976 р. проживав у м. Бровари Київської області. У 1978-96 рр. працював у союзному тресті «Теплицетехмонтаж». В 1983-86 рр. – провідний інженер Всесоюзного об’єднання «Сільгосптехніка».

З 1996 р. – завідуючий сектору у відділі капіталального будівництва об’єднання “Діалір” (Київ).

У роки перебудови став одним із засновників Народного Руху України, очолює Броварський міський осередок НРУ. 1992 р. – реабілітований. Вступає до лав Київського крайового Братства ветеранів ОУН УПА.

Кілька скликань підряд був депутатом Броварської міської ради. У 2007 р. присвоєно звання «Почесний громадянин міста Бровари». Удостоєний ордена «За заслуги» ІІІ ступеня. Похований 5 квітня в Броварах.

Олег Слабоспицький

Умер спортсмен Роман Вирастюк
Сегодня утром в возрасте 51 года умер украинский спортсмен и бывший капитан олимпийской сборной Украины по легкой атлетике Роман Вирастюк.