Молоді герої: На Вінниччині підлітки знешкодили небезпечного рецидивіста

Діти схопили злочинця на гарячому, коли той обікрав стареньку односельчанку.

.http://picua.org/img/2017-12/20/ps2p...0w0f7wbmen.jpg

Двоє підлітків на Вінниччині самотужки на гарячому затримали злодія, який обікрав стареньку. Хлопці кинулися навздогін, скрутили дорослого чоловіка і так дочекалися поліцію, передають Патріоти України з посиланням на ТСН.

Виявилося, що школярі знешкодили бувалого рецидивіста. І у той момент ризикували своїм життям.

"Почув крик і зрозумів, що потрібно рятувати, я не думав чи у нього ніж, чи пістолет. Просто пішов рятувати", - розповідає один з затримувачів Володимир Слободяник.

Друзі Володя і Роман саме йшли вулицею, коли почули крики літньої сусідки. Вона застала на своєму подвір'ї грабіжника. Злодій утікав, хлопці кинулись за ним.

"Ми кажемо йому – "стій". Забрали у нього пакет і заламали його", - розповідає другий хлопець Роман Бешар.

Злочинця затримали і викликали поліцію.

"Найважчий момент був - це коли ми його тримали. Він почув слово "міліція" і каже до нас – "ви мене не бачили, а я вас не бачив. Давайте зробимо так", і починає тікати", - діляться хлопці.

Але його наздогнали вдруге і міцно тримали до приїзду поліції. Затримали бувалого злодія, кажуть правоохоронці. 30-річний чоловік недавно звільнився з виправної колонії. Відсидів за серію вуличних грабунків.

"Наразі він вже арештований, оголошено про підозру, ведеться розслідування. Перший раз я бачу таких молодих хлопців, які затримали злочинця", - каже начальник поліції у Вінницькій області Юрій Педос.

А батьки бояться й уявити, що було б, якби крадій мав зброю. Хоробрим школярам у поліції вручили подарунки і відзнаки. І запросили на роботу, коли виростуть.

https://1plus1.ua/1plus1video/tsn/de...ya-recidivista

Що чекає на Україну в 2018 році: Мольфари озвучили цікавий прогноз

У більшості пророцтв астрологи і маги передрікали Україні не найпростіший рік, але мольфари дали українцям позитивний прогноз на майбутній рік.

Відуни-мольфари з Карпат дали свій прогноз на майбутнє для українців в 2018 році.

http://picua.org/img/2017-12/21/8esk...3wfqwulyvt.png

Орест Стафійчук впевнений: в наступному році нам слід готуватися до тривалих переговорів з північними сусідами. Якщо дипломатичне вирішення проблем ігнорувати, то конфлікти на Сході продовжаться ще найближчі 5 років.

http://picua.org/img/2017-12/21/0gbf...z8ej8oa72n.jpg

Економічний підйом спрогнозувала і мольфарка Магдалена, яка порадила зберігати нейтралітет в торгових і військових зв'язках, щоб не нашкодити цілісності держави.
Відунка бачить головний плюс в тому, що суспільство нарешті змусить політиків виконувати свої обіцянки, це і принесе довгоочікуваний мир і відносну стабільність.
Більш того, мольфарка вірить в повернення Україні незаконно відібраних територій, і в першу чергу - анексованого Росією Криму. Однак на остаточне відновлення знадобиться не менше 15 років.

Наші найкращі полягли не за Донбас, а за те, щоб Україна ніколи не стала Донбасом – думка

Повернути окуповані території Донбасу, бо земелькою не розкидаються. Мені незрозуміло лише, якими будуть деокупаційні наші дії. Як ми працюватимемо з колишніми так званими українськими громадянами, в боротьбі з якими втратили найкращих наших справжніх українських громадян?

Саме з огляду на ці жахливі втрати примирення тепер неможливе. І найкращі наші люди полягли не за Донбас, вони полягли за те, щоб решта України ніколи не стала Донбасом.

Якщо примирення з Донбасом неможливе, то неможлива й будь-яка форма деокупації. Не хоче Путін приймати російських окупантів і колаборантів ОРДЛО, хай існують самі по собі. Хай цих історичних юродивих контролюють "блакитні" шоломи. Жодній державі, тим паче тій, що воює, не потрібні землі з населенням, що ненавидить цю державу. Пригнічувала Україна Донбас? Тепер він вільний.

Україна без Донбасу можлива. І Донбас без України теж можливий. Просто Україні без Донбасу буде краще, ніж із Донбасом, а от Донбасу без України було, є і буде фігово. Хоче населення Донбасу страждань, хай страждає, але без нас.

Роксана ХАРЧУК

Зміг би декомунізувати країну, придушити корупцію, порвати з путінською Росією: Україна визначає ювілей свого великого сина, котрий так передчасно пішов з життя

Був небезпечним для Москви та корумпованих українських політиків. Більшість патріотів, як і родина В’ячеслава Максимовича, вірять, що людину, яка реально могла перемогти на президентських виборах 1999 року, вбили, підлаштувавши все під нещасний випадок.

http://picua.org/img/2017-12/24/wevs...5fnohkhu2j.jpg

24 грудня 1937 року у селі Ярки Звенигородського району на Черкащині в сім`ї вчителів народився В`ячеслав Максимович Чорновіл, політичний в'язень радянських таборів, ідеаліст-бессеребрянік, один з творців незалежності нашої держави.

Читати почав у 4 роки. Вчитися пішов одразу в другий клас. Багато знав Шевченкових творів. З золотою медаллю в 1955-му закінчив Вільхівську школу і вступив на філфак Київського університету, згодом – журналістики. Був комсоргом, друкувався в пресі. На третьому курсі за свої політичні погляди мусив поїхати на будівництво домни в місто Жданів – тепер Маріуполь. Через рік продовжив навчання. У 1960-му захистив дипломну роботу "Публіцистика Бориса Грінченка", отримав червоний диплом, поступив до аспірантури Київського університету й одружився з Іриною Брунець.

Працював на львівському телебаченні. У 1962 році народився син Андрій. Більшість часу проводив на роботі і над дисертацією. Молода дружина ревнувала і віддалялася. Вони розлучилися.

У 1963 році одружився з лікаркою Оленою Антонів з роду Кочубеїв. Через рік у них народився син Тарас. Коли йому було три тижні, мама забрала сина з Києва і переїхала до Вишгорода, де Чорновіл працював на будівництві Київської ГЕС. У 1963-64 роках склав кандидатський мінімум, готувався до захисту дисертації "Борис Грінченко як журналіст, публіцист і громадський діяч". Пишучи розвідку, одним із перших згадав заборонених наших класиків. У 1964 році влаштувався в газету "Молода гвардія".

8 серпня 1965 року у карпатському селі Шешорах відбувся перший мітинг В`ячеслава Чорновола. Мешканці села замовили пам`ятник Шевченку у Івана Гончара. Майстер погодився на замовлення, але грошей за роботу не взяв. Академік Білодід сигналізував, що гуцулами готується крамола. Тоді усі підходи до села перекрили. Через блокаду В`ячеслав Максимович потрапив у машині першого секретаря Коломийського райкому партії. Виступ Чорновола буквально заворожив усіх присутніх і паралізував міліцію. Коли охорона оговталася, гуцули не розбіглися, вони утворили живу стіну і захистили його. Живий коридор провів промовця у безпечне місце.

4 вересня 1965 року у київському кінотеатрі "Україна" відбулася прем`єра кінофільму Параджанова "Тіні забутих предків". До аудиторії звернувся Іван Дзюба з повідомленням про таємні арешти молодої інтелігенції, оголосив прізвища заґратованих. Присутні офіційні особи розгубилися, але виступ підтримав Чорновіл, кинувши до залу: "Хто проти тиранії – встаньте!". Частина присутніх піднялася з місць. Після демонстрації фільму заклик до протесту підтримав Василь Стус.

В`ячеславу Чорноволу за "політичне хуліганство" оголосили сувору комсомольську догану і запропонували подати заяву про звільнення з роботи в газеті "Молода гвардія", тоді ж він "вилетів" із аспірантури. Влаштувався в газету "Друг читача" літературним працівником. "Це був той самий приступ принциповості – якщо не я, то хто ж? Так мене дуже давно штовхнули у політику", - казав.

У Львові тоді почалася серія закритих судів. У лютому 1966 р. Чорновіл був викликаний свідком на суд проти братів Горинів та Опанаса Заливахи. В`ячеслав Чорновіл заявив, що закон УРСР не передбачає закритих судів, тому участі у протизаконній справі брати не буде. Після цього вручив квіти підсудним. Суд прийняв рішення випровадити Чорновола із зали засідань і виніс окрему ухвалу про притягнення його до відповідальності як хулігана. Так Чорновіл одержав свої перші три місяці ув`язнення. Тоді він позбувся роботи журналіста, влаштувався у Львівському відділі охорони природи.

1967 року в Парижі вийшла друком книга "Лихо з розуму або портрети 20 злочинців". Описав молодих українських інтелігентів, які відстоюють свою національну гідність. Книга отримала премію міжнародного Пен-клубу (голландська секція). У листопаді 1967 року Львівський суд розцінив роботу автора інакше - ст. 87-1 - наклепницька діяльність на радянський суспільний лад. Вирок - 3 роки концтабору.

На початку 1968 року у лікарні львівської тюрми Чорновіл був оперований і переведений до Вінницької області. Через рік звільнений за амністією. Працював спостерігачем на метеорологічній станції в Закарпатті, землекопом археологічної експедиції на розкопках античної Тіри в Одеській області, вантажником на залізничній товарній станції у Львові.

З 1970 року Чорновіл видавав підпільний часопис "Український вісник". Протягом двох років вийшло 6 випусків журналу, де була інформація про порушення свободи слова, прав особи й нації, про судові репресії в Україні, справжнє становище політичних в`язнів у таборах. У ніч з 12 на 13 січні 1972 р. – арешт, але Чорновіл не бажав ні каятися, ні перевиховуватися. Його засудили вдруге на шість років ув'язнення в колонії суворого режиму і три роки заслання. Покарання відбував у Мордовії та Якутії.

На основі документів та спогадів В`ячеслав Максимович написав у таборі книгу "Тільки один рік", зумів пронести цей твір на волю, передати за кордон, але подальша доля книги, яку він цінував, невідома.

1978 році одружився з Атеною Пашко (Волицькою). В 1980-му Чорновіл знаходився в Якутії. Оскільки освічених людей краю бракувало, то він виконував обов`язки економіста при райкомі. Вони приїхали до маленького дерев`яного готелю у Мирному. У ресторані до них підійшла жінка, назвалася Тетяною, сказала, що скучила за Україною й рада бачити земляка. Увечері вона зайшла до номера Чорновола із пляшкою вина. Поки В`ячеслав Максимович ходив за склянками, жінка розірвала на собі одяг і почала ґвалт. На її зойки миттєво унадилося двоє міліціонерів. З`ясувалося, що Тетяна – дочка військового аташе однієї з африканських країн полковника Вадима Блохіна, вона прибула із Ашхабада до Мирного начебто в пошуках праці, а "нехороший" Чорновіл хотів її зґвалтувати. Так, 26 травня 1980 року Чорновіл одержав ще 5 років таборів.

Після звільнення в 1985-му працював у Львові кочегаром. 2 лютого 1986 року у Львові у автомобільній катастрофі загинула 48-річна Олена Антонів, друга дружина В'ячеслава Чорновола.

Сьомий номер свого "Українського вісника" Чорновіл почав відкритим листом до Михайла Горбачова. Незабаром навколо часопису згуртувалися люди, які утворили Українську Гельсінкську спілку. В`ячеслав Максимович мріяв про таку передпартію, був ініціатором створення УГС. Щоб збудити громадську думку, почали випуск газет. Чорновіл їздив до Вільнюса, Риги, де друкували часописи й переправляли через Білорусь.

22 січня 1990 року В`ячеславу Максимовичу удалося зібрати більше двох мільйонів українців у живий ланцюг. Із свічками й забороненими тоді прапорами стояли від Ніжина – до Крут – Києва – Львова – Івано-Франківська. Того ж року було 500-річчя козацтва. На Хортиці виступав і Чорновіл.

1990 року кочегар Чорновіл став першим головою Львівської обласної ради і увійшов у історію як перший антикомуніст, який очолив радянську владу в цілій області за часів комуністичного правління СРСР. Ще існували органи обкому партії "Вільна Україна", "Львівська правда", а Чорновіл придумав назву нової газети "За вільну Україну". Його газета пішла по всій Україні, бо мала наклад у півмільйона примірників. Уся Україна знала худорлявого непосиду, його м`які, лагідні вуса, очі. Його надтріснутий голос ловили з радіо в усіх куточках України. Українці стежили за дискусіями між Чорноволом і Кравчуком про тризуб, прапор, майбутній устрій України.

Потім у Запоріжжі була "Червона рута", виступ В`ячеслава Чорновола на стадіоні. А далі – президентський марафон. 1995 довелося Чорноволові відвойовувати місце вічного спочинку біля Святої Софії для свого таборового побратима митрополита Володимира. 1996 – одержав Шевченківську премію за книгу "Лихо з розуму".

25 березня 1999 року В'ячеслав Чорновіл загинув на шосе під Борисполем. Автомобіль на швидкісті 130 км на годину врізався в КамАЗ з причепом, який розвертався посеред шосе. В'ячеслав Чорновіл і його водій Євген Павлов загинули на місці, прес-секретар лідера Народного Руху Дмитро Понамарчук був госпіталізований з важкими травмами. Самі обставини дуже загадкові: видимість в той день була нормальна, отже водій Чорновола повинен був побачити вантажівку, що стояла посеред дороги. Вже наступного ранку, не дочекавшись висновків експертів, керівник МВС Юрій Кравченко заявив, що це — нещасний випадок, і іншої версії слідство не розглядатиме.

Процес виведення російських окупантів з Донбасу може розпочатись вже зовсім скоро: Клімкін розповів про страхи Кремля і як "викручують руки" Москві

http://picua.org/img/2017-12/24/x9wi...pjsixnf1kt.png

Оприлюднення та арешт статків російської верхівки на Заході є катастрофою для сподівань оточення Путіна, що можна якось відсидітись до кращих часів.

Голова МЗС України заявив, що оприлюднення США санкційного списку з оточення президента РФ Володимира Путіна, який очікується в лютому, може змусити Росію піти з Донбасу і погодитися на введення миротворців,. Про це Павло Клімкін сказав в ефірі телеканалу "Інтер".

"Буде опублікований список не тільки російських активів, але, я так розумію, що і активів багатьох російських олігархів, які стоять за російським режимом. І я вважаю, що це буде дуже потужний поштовх для того, щоб Росія йшла шляхом логіки реального мандата в Донбасі – те, про що ми говоримо – це повернення Донбасу в Україну, повернення Донбасу до нормального життя і наше правове поле", – підкреслив міністр.

"Для цього формула дуже проста – я її сьогодні оголосив – це означає, що Росія виходить із окупованих районів Донбасу, а міжнародний контингент заходить", – наголосив Клімкін.

Зустріч полонених у Харкові.

До аеропорту Харкова ввечері 27 грудня прибули гелікоптери зі звільненими в результаті обміну українськими полоненими. На летовищі вже стоїть військовий літак, вишикувалась колона військових для урочистої зустрічі звільнених бранців. На місці перебувають численні журналісти, представники влади Харківщини, представниця президента у Верховній Раді Ірина Луценко.

В нас є те, що потрібно світу: Астролог розповів, як Україні стати другими Арабськими Еміратами

Такі перспективні галузі, як інформаційні технології, енергозбереження та сільське господарство, в Україні у найближчі роки будуть економічно розвиватися та зростати.

http://picua.org/img/2017-12/28/a42g...tknxb59lzh.jpg

Природні ресурси дозволяють Україні стати дуже багатою.
Протягом семи років Україна отримає надможливості. Про це сказав астролог Олег Горбань в інтерв'ю виданню "Високий Замок".

За його словами, довгоочікуваного економічного зростання поки чекати не варто. "З наступного року Україна входить у новий період, триватиме він сім років. У цей час краї*на отримає надможливості. На жаль, у період змін економічного зростання бути не може. Протягом семи років будуть постійні стрибки: вниз - вгору. Але такі перспективні галузі, як інформаційні технології, енергозбереження та сільське господарство, у найближчі роки будуть економічно розвиватися та зростати. Відтак перспективу отримає вся держава", - зазначив Горбань.

В інших галузях, за його словами, протягом семи років будуть кризові періоди. Також астролог відповів на питання журналіста про те, як Україні стати такими собі Арабськими Еміратами. "Арабські Емірати живуть на нафті. А нафта - це вчорашній день. Україна має те, що буде потрібне у майбутньому. Це родючі землі, які маємо вчитися обробляти. А також вчитися виготовляти якісні продукти харчування. Це велика перспектива. По суті, 100 років тому Україна годувала якщо не всю Європу, то половину, це точно. Чому не можемо робити це зараз?" - сказав він. Також він додав, що Україна зможе реалізувати себе в світовому масштабі в 2024-2026 роках. Для цього потрібно кожному українцю вірити в себе і намагатися використовувати будь-які можливості для розвитку.

Вражаюча перемога: 58-річна одеситка підкорила весь світ на конкурсі краси

Українка вперше була допущена до конкурсу такого рівня. Світлана Гас прославила не тільки країну, але і Одесу на весь світ.

http://picua.org/img/2017-12/29/9op1...e9q5u9y3by.jpg

Світлана Гас.

У свої 58 з половиною років Світлана Гас є прикладом для наслідування сотням людей по всьому світу.

Ще на початку цього року вона навіть не підозрювала про те, що стала учасницею всесвітнього конкурсу краси Ms Transcontinental Classic. Як вийшло так, що переможниця престижного конкурсу навіть не здогадувалася про те, що подала заявку на участь? Заявку за Світлану стиснула її дочка Меггі Гас, яка абсолютно випадково побачила оголошення в соціальній мережі і вирішила випробувати удачу. Вона заповнила заявку, відправила фото і почала чекати.

Через 7 місяців на пошту прийшов лист. Меггі не могла повірити своїм очам. Вона відразу ж подзвонила мамі і повідомила радісну звістку - вона їде на конкурс краси в США!
"Який конкурс, про що ти? Я нікуди не поїду. Я вже дуже стара для всіх цих дурощів. Я - пристойна доросла жінка, нікуди я не поїду. Не мороч мені голову", - відповіла Світлана і кинула трубку.

Відступати вже було не можна. Подальшим кроком участі в конкурсі стало розміщення професійних модельних фото, яких у Світлани не було. Завдання полягало тепер в тому, щоб не тільки умовити її, а й зібрати портфоліо, а вже потім вибирати наряд і їхати представляти Україну на Ms Transcontinental Classic.
Мамі та доньці вдалося зробити все задумане. Важливим є те, що українка вперше була допущена до конкурсу такого рівня. Світлана Гас прославився не тільки країну, але і Одесу на весь світ.

Після перемоги в конкурсі життя 58-річної одеситки кардинально змінилося. Тепер дама з'являється на обкладинках глянцевих видань і є бажаним гостем в ЗМІ. Пройдений нею шлях є прикладом і показником для багатьох жінок.

НОВИЙ РІК В ОБІЙМАХ З КУЛЕМЕТОМ

Сивочолий капітан відкрив другий фронт і тепер бореться із тими, хто розкрадає українські надра

61-літній Олександр Ушинський відслужив майже два роки у 131-му окремому розвідбаті ОК «Південь». Він є дуже колоритною й непересічною навіть у теперішній час особистістю.

Пан Олександр був визнаний цілком здоровим для військової місії в районі АТО. Каже, що почувається, як у 25. Він упевнений, що для того не потрібно мати нездорових звичок та любити життя і жінок! Цікаво, а може й символічно, що до лав колишньої радянської армії його призвали 14 травня вже далекого 1975-го, а за 40 років – 14 травня 2015-го настав його перший день служби у ЗС України! Ось така гра чисел і долі.

– От говорю вам це, а перед очима хлопчик, якому ще не виповнилося вісімнадцяти – Сергій Табала, позивний «Сєвер», який загинув у метеовежі ДАПу, – розповідає ветеран. – Його тіло приїхали забирати батьки. За віком вони є практично моїми дітьми, а той герой – онуком…

Олександр Євгенович замолоду працював головним агрономом, головою колгоспу, очолював селищну раду. А потім потрапив під репресивний каток компартійного режиму. За те, що збудував пам’ятку жертвам голодомору в селі Тарган Володарського району на Київщині. Приїхали дві чорні «Волги» і його забрали, одягнувши кайданки. Дружина із малесеньким сином лишилися у невіданні, що буде далі. Кедебівці завезли чоловіка в сумнозвісний підвал на вулиці Короленка в Києві (зараз – Володимирська). Потім, коли його відпустили, Ушинський цілком занурився у політичну діяльність. 20 років був заступником голови Української республіканської партії Левка Лук’яненка, є одним з відомих дослідників голодомору. Був сотником 40-ї сотні Євромайдану, організовував он-лайн трансляції від української діаспори у світі. А коли почалася агресія на сході, пішов у Деснянський військкомат Києва.

– У військкоматі мені одповіли, що я застарий для війни. Я не впав у розпач, а долучився до штурмової роти Правого сектору, тримав оборону в Пісках (позиція «Небо»), ДАПі, Водяному, Тоненькому. Доводилося й на власній автівці вивозити поранених, – розповідає про свій бойовий шлях Олександр Ушинський. – На «Небі» я займав на третьому поверсі колишню більярдну із подарованим солдатами 93-ї бригади, щоправда на час, кулеметом ДШК. Так от я там неабияк вправлявся із ним. Від того, що безперестанку набивав набоями стрічки, намуляв страшенні пухирі на пальцях. Зустрічав у обіймах із кулеметом і новий 2015 рік – у гарячому бою. Зі мною були побратими «Бурячок» та «Краб». Під ранок уже готувалися до найгіршого, так по нам гатили. Тоді «Краб» і сказав уперше, немов прощаючись, що його звати Валерій Рак, що він із Звенигородки на Черкащині. А «Бурячок» зізнався, що неподалік дому на Тернопільщині із такою назвою є магазин. І цей позивний нагадував йому про рідний край. Що вам сказати, довелося витримувати масовані обстріли із «Градів», вистріляти по ворогу із «Рапіри» два КамАЗи снарядів у напрямку Спартаку, де засіла нечисть. Бились ми й під Широкіно...

Розповів пан Олександр і про своє дивовижне спасіння від осколка. Якось він йшов із великим оберемком штахетів до будинку, де хлопці тримали позицію – щоби підкинути їх у буржуйку. Раптом неподалік стежини вибухнула міна. Ушинського відкинуло на декілька метрів і вдарило головою об стіну. Словом, контузило добряче. Але коли офіцер, отямившись, окинув поглядом потрощені штахети, одразу зрозумів: без них він би загинув.

Він відслужив дві мобілізаційні хвилі поспіль – п’яту і шосту. А зараз працює заступником начальника Державної екологічної інспекції у Київській області. Каже, що його «хвиля» – патріотизм, а він не має терміну дії. Він і далі воює – бореться із тими, хто у протизаконний спосіб намиває річковий пісок та розбазарює багаті природні ресурси столичного регіону. Також ветеран АТО встигає й допомагати хлопцям на передовій. От і зараз він із однодумцями зібрали добрячий гурт подарунків для тих, хто захищає Україну.

Але Олександру Євгеновичу ніяк не вкладається до свідомості, як таке може бути, щоби в час війни, поки звитяжці й герої проливають кров, ризикують здоров’ям, мерзнуть в окопах, на їхній землі, у їхніх річках господарюють злодії, набиваючи кишені кримінальними статками…

http://picua.org/img/2017-12/30/gqbs...70djpqkbq0.jpg

У перший день нового року в українських містах пройдуть марші на честь Бандери

Увечері 1 січня в десяти містах України пройде традиційний марш на честь дня народження українського політичного діяча Степана Бандери.

http://picua.org/img/2018-01/01/ysyx...9p1znqjxns.jpg

Степан Бандера

Про це повідомляється на сайті "Правого сектора", передають Патріоти України.

"1 січня 2018 року Божого, урочистими смолоскиповими маршами українці пройдуть вулицями міст України, аби віддати шану Степанові Бандері. Символ національної боротьби, Провідник ОУН-Р заповідав нам, націоналістам, вести нещадну боротьбу з ворогами Української Нації", - наголошується в повідомленні.

Марші пройдуть у найбільших містах країни і практично скрізь почнуться о 18:00. У Сумах, Тернополі, Рівному та Кривому Розі учасники маршу зберуться трохи раніше.

http://picua.org/img/2018-01/01/jari...bv12rganr7.jpg

Опублікував: Олег Устименко

"Українець скоріше віддасть своє життя, ніж підкориться російському звірові і стане його безсловесним рабом", - Тверський

Чи треба ще комусь пояснювати, чому українці так гостро реагують на будь-які розмови про "повторні референдуми", "неоднозначність" подій на Донбасі, на це демонстративно-імперське "на" Україні?

http://picua.org/img/2018-01/03/n36y...iv8o0shi5y.jpg

Гнат Хоткевич.

"Як мені далі жити? Мене позбавили праці і хлібних карток. Ми голодуємо. Я спроможний купити лише один кухоль квасолі на день, з якої варимо на всіх юшку ... На двох дітей маємо тільки одну пару чобіт, а їм же треба ходити в школу ... у нас нічим топити ... Вода в будинку замерзає ... ". За що? Ці відчайдушні рядки належать українському письменнику, літературознавця, мистецтвознавця, критику, музичного і театрального діяча, історика, етнографа Хоткевичу Гнату Мартиновичу ", - пише російський блогер Олександр Тверській на життя без странице у" Фейсбуці ", передаються Патріоти України, та продолжает:

"Все своє життя він присвятив українській культурі, прямо стверджуючи, що" українська культура і мова потребують незалежному від Росії розвитку ". Під його керівництвом починає працювати харківський національний хор, по селах і містах України йде цикл з його 12 програм" Історія української музики ". Він організовує свій театр, де дають прекрасні вистави по українській класиці і їздить з ними по містах.

Його невтомність підкріплюється вірою в свій народ і самовідданої любові до своєї країни. Хоткевич веде просвітницьку і освітню діяльність: читає лекції, викладає в університетах і школах, видає підручники. У своїх творах він часто відображає непохитну волю свого народу, його спрагу до свободи і незалежності, описує визвольні війни, оспівує українську культуру і всіма силами свого Неабияку таланту намагається її зберегти і не дати знищити тим ...

Тим хто в 30-і роки звинувачує його в націоналізмі, починає переслідувати, перестає друкувати, влаштовує цькування в пресі, виключає з усіх посад. Тим хто насилає на його народ страшний Голодомор, зі страху якого і народжується криком ці рядки: "Як мені далі жити ...?"

Ні за що принижений, роздавлений людина якимось дивом доживає до 1938 року. 23 лютого виписується ордер на його арешт і звучить перше звинувачення: "... є учасником антирадянської української націоналістичної організації". 3 березня звинувачення доповнюється "... є учасником контрреволюційної української повстанської організації і німецьким шпигуном". 29 вересня вирок - розстріл. 8 жовтня великого українського патріота стратять. Як і тисячі, десятки тисяч, сотні тисяч інших українців ...

За що? За те, що вони були українцями і не хотіли вставати на коліна, відрікаючись від себе, свого минулого, свого коріння, мови і рідного краю, перед своїми "старшими братами". Як і сьогодні ... Все повторюється. Українець скоріше віддасть своє життя, ніж підкориться російському звірові і стане його безсловесним рабом.

Ідіть геть з чужої землі. Чи треба пояснювати, чому українці так гостро реагують на будь-які розмови про "повторні референдуми", "неоднозначність" подій на Донбасі, на це демонстративно-імперське "на" Україні? Так марно пояснювати виродкам і спадковим моральним ідіотам. Просто без пояснень - пішли геть або будете удобрювати українську землю аж до останнього свого русскомірского тіла ".

Українські зброярі розробили новий реактивний гранатомет

Фахівці київського конструкторського бюро «Луч» розробили новий реактивний гранатомет калібру 107 мм.

http://picua.org/img/2018-01/05/3tye...0fetsv6kzb.jpg

Їм замінять радянський реактивний піхотний вогнемет «Рись», який зняли з озброєння в 2014 році через закінчення терміну зберігання суміші, передають Патріоти України.

Новий зразок важкого піхотного озброєння призначений для ураження легкоброньованої і неброньованої техніки (пускові установки, РЛС, літаки на стоянці, автомобілі і т.д.), споруд польового типу (дот, дзот), живої сили, а також споруд з каменю, цегли або бетону.

Головною особливістю гранатомета став сучасний оптико-електронний приціл: він автоматизує і спрощує процес прицілювання і дозволяє виявляти і розпізнавати ціль на відстані до 1800 метрів.
Для гранатомета також розробили два види 14-кілограмової реактивної гранати - осколково-фугасну і термобаричну. Основною стала остання (боєприпас об'ємного вибуху).

http://picua.org/img/2018-01/05/ht2n...rcabjybstz.jpg

На кордон України прибув Вифлеємський вогонь миру

http://picua.org/img/2018-01/05/wg71...zkq5vifcio.jpg

. Вчора до Україні через кордон з Польщею прибув Вифлеємський вогонь миру. Про це УНН повідомили у прес-службі Держприкордонслужби.

"Скаути світу й українська делегація "Пласту" отримали символічний вогонь із місця народження Ісуса Христа. Цього року спільно з іншими волонтерами пластуни також поширюють символ Миру по всій лінії розмежування в зоні АТО на Сході України, зокрема і в підрозділах Держприкордонслужби. А вчора, у пункті пропуску "Грушів", відбулась урочиста передача Вифлеємського вогню Миру органами місцевої влади Ярославського та Любачовського повіту Польщі органам місцевої влади Яворівського району України", - йдеться у повідомленні.

Як зазначається, з українського боку були присутні місцеві представники влади, "Пласту", Римо-католицької і УПЦ (КП) церков та "Український жіночий хор".

http://www.unn.com.ua/uk/news/170815...kiy-vogon-miru

На Прикарпатті відбувся ювілейний вечір командира УПА Мирослава Симчича, якому виповнилося 95 років

Загалом сотник воював у складі ОУН-УПА з 1941 по 1948 рр. Переслідувався радянськими окупантами. Відбув в ув'язненні понад 32 роки.

http://picua.org/img/2018-01/08/dkha...mk7gnxtidv.png

У Народному домі Коломиї відбувся ювілейний вечір з нагоди 95-річчя від дня народження сотенного УПА Мирослава Симчича "З Богом та з Україною в серці". Про це повідомив телеканал НТК.

Сотника "Кривоноса", почесного громадянина міста Коломия, ввечері у п'ятницю, 5 січня 2018 року, вшановувала місцева влада та громада Коломиї.

Симчич керував бійцями УПА під час переможного бою за карпатське село, "повстанську столицю" Космач у січні 1945 року. 200 вояків "Кривоноса" тоді здолали каральний полк (а це біля 400 військових) НКВС на чолі зі спеціально надісланим з Москви генералом Дергачовим.

https://youtu.be/hW6TfpVks_M

Був звільнений лише у 1985 році. 15 листопада 2017 року Косівський суд повністю реабілітував Симчича.

Кравчук назвав два шляхи, які допоможуть зупинити війну

За його словами, припинення війни формально залежить від президента Росії Владіміра Путіна.

Для того, щоб зупинити війну, яку веде Росія проти України, потрібна безпосередня домовленість між керівництвом обох держав. Про це заявив першоий український президент Леонід Кравчук в інтерв'ю Радіо Свобода.

«Є ціла низка кроків, які можна об’єднати в одну систему», – сказав він.

«Перше – це домогтися, як би не було важко, і зустрітися на рівні російської та української влади, сам-на-сам. Те, що діється на Донбасі, – це рука Кремля. І поки ми не домовимося з Росією – що ми можемо, що Росія може, що ми не можемо, – ну, скажімо, про територіальну цілісність і суверенітет ми ніколи не можемо говорити, все останнє можна обговорювати. Це один із шляхів», – вважає він.

«Другий – змінити або наповнити «мінський формат» іншим змістом. Я тут бачу або перехід до «будапештського формату», або залишити «мінський», але наповнити його іншими можливостями», – додав Кравчук.

За його словами, припинення війни формально залежить від президента Росії Владіміра Путіна – але «він слухає Росію». «Росія 150 років воює, утворилась еліта війни. У них інша філософія – у них немає людини, у них є держава», – сказав він.

«Наша українська система демократично ще не завершена, але ми вимальовуємо потреби людини, долю людини, право людини жити, думати і творити. Це важко дуже переходити до цього, але ми вже ідемо по цьому шляху. Росія не йде поки що, Путін це знає. Рейтинг його залежить не від економіки, а від того, яка Росія сильна, яка Росія могутня, що з Росією всі рахуються. Філософія інша. Росія хоче бути країною особливою і нав’язувати людям свої філософські тлумачення», – вважає Леонід Кравчук.

На його думку, маючи такого сусіда, як Росія, Україна має вихід – вступити до НАТО.

Джерело:

"В організмі під назвою "Україна" почалась гангрена ", - перший Генпрокурор часів незалежноті розповів, як варто діяти сьогоднішній владі

http://picua.org/img/2018-01/11/4hqe...vmvf8p4ibi.jpg

Віктор Шишкін – останній із Могікан. Думаю, політиків, які не вміють і не хочуть пристосовуватися, мімікрувати, продаватися чи мовчати – коли казати правду стає невигідно – не лишилось. Шишкін – саме такий. Подразник для багатьох мешканців високих кабінетів. Негнучкий і безкомпромісний. Він не боїться говорити те, що думає. Щоправда, він не любить говорити про те, що практично всю свою пенсію віддає на потреби нашого війська. Він не піариться на війні, він просто вимагає усунути від влади і покарати усіх колаборантів, які ту війну допустили з посиланням на "Мир".

Отже, наша сьогоднішня розмова – з першим Генеральним прокурором незалежної України (1991-1993), заступником Голови Конституційної комісії України (1991–1993), котрий отримав звання Залуженого юриста України за розробку Конституції, народним депутатом України перших трьох скликань, членом Вищої ради юстиції (1996-2003), суддею Конституційного Суду України (2006 -2015) Віктором Шишкіним.

Читати далі....

Україна запускає першу сонячну електростанцію у Чорнобилі

http://picua.org/img/2018-01/12/nsxm...ict159sk3s.jpg

Раніше ми писали про те, що в Чорнобильській зоні розвивається сонячна енергетика. На разі до запуску сонячної електростанції залишилося вже зовсім трохи часу.

У Чорнобильській зоні розвивається сонячна енергетика

Нова електростанція потужністю 1 мегават знаходиться всього в ста метрах від нового «саркофага» – гігантського металевого купола.

Євген Варягін, голова українсько-німецької компанії прокоментував:

«Ця сонячна електростанція може задовольнити потреби селища середнього розміру, або близько 2000 квартир».

За його словами, сонячна установка повинна запрацювати протягом декількох тижнів.

Компанія витратила мільйон євро на установку 3800 фотоелектричних панелей, розміщених на площі 1,6 гектара, і сподівається, що інвестиції окупляться протягом семи років.

Україна прагне використовувати потенціал Чорнобильської зони відчуження, яка оточує атомну електростанцію і не придатна до сільського господарства.

Встановлення величезного купола над руїнами пошкодженого реактора трохи більше року тому дозволила реалізувати проект сонячної електростанції.

В результаті, радіація поблизу заводу впала до 10% від попередніх рівнів, згідно з офіційними даними.

Проте, запобіжні заходи, як і раніше необхідні: сонячні панелі закріплені на бетонних блоках, а не розміщені на землі, оскільки земля все ще забруднена.

«Ми не можемо бурити або копати тут через суворі правила безпеки», – говорить він.

У минулому році консорціум завершив будівництво сонячної електростанції потужністю 4,2 мегавата в радіаційній зоні у сусідній Білорусі, неподалік від Чорнобиля.

Влада України запропонувала інвесторам майже 2500 гектарів (25 квадратних кілометрів) для потенційного будівництва сонячних електростанцій в Чорнобилі.

Олена Ковальчук, прес-секретар Державного агентства з управління зоною відчуження сказала:

«Київ отримав близько 60 пропозицій від іноземних компаній, в тому числі американських, китайських, датських і французьких, які розглядають можливість участі в майбутніх сонячних розробках в цьому районі».

Олександр Харченко, виконавчий директор Дослідницького центру енергетичної промисловості, говорить, що інвесторів приваблює «зелений тариф», який «перевищує в середньому на 50 відсотків європейські тарифи». Він додає, що дешева земля і близькість енергетичних мереж роблять Чорнобиль особливо привабливим, хоча західні інвестори не поспішають – існують проблеми з безпекою.

Україна завжди славилася тим, що вміла народжувати талановитих людей, здатних згодом змінювати світ, але при цьому ніколи не вміла утримувати їх в країні.

Про це пише на своїй сторінці у Facebook Ілля Кенігштейн

"Виявляється в Харкові існує фонд з підтримки річними стипендіями найбільш активних молодих українських математиків. Донатори фонду є професор університету Меріленда (США) Михайло Брін - батько Сергія Бріна, творця Google. Фонд щорічно проводить конкурс, в якому може брати участь будь-який математик не старші 35 років , який живе і працює в Харкові. Ви знали про це? Я не знав.

У 60-і роки в МГУ навчався талановитий молодий математик Михайло Брін. Після закінчення, він написав дисертацію, але в ті роки єврею захиститися в СРСР було проблематично. Разом з ним в МГУ навчався Дмитро Ахиезер - син знаменитого харківського математика Наума Ілліча Ахиезера, професора механіко-математичного факультету Харківського державного університету, популярність якому принесли роботи з теорії функцій і математичної фізики.

Дмитро вирішив допомогти товаришеві і попросив про це батька. А той, використовуючи свій авторитет, організував для Бріна захист в Харкові. Михайло Брін успішно захистився, а через деякий час поїхав в США. Минуло багато років, і Брін вирішив вшанувати пам'ять Ахиезера, який допоміг йому свого часу. І організував в Харкові стипендіальний фонд його імені для підтримки живуть і працюють там молодих математиків.

Мені про цю історію розповів ще один виходець з Харкова, співробітник Google Michael Simbirsky (це він на фото). Михайло - теж математик. Ми кілька годин ходили разом по кампусами Google в Mountain View і Міша з гордістю розповідав про свою компанію.

Розумієте, Україна (як і інші країни колишнього СРСР), завжди славилася тим, що вміла народжувати талановитих людей, здатних згодом змінювати світ, але при цьому ніколи не вміла утримувати їх в країні. Вірніше навпаки - робила все, щоб вони швидше звалили. І вони валили, багато назавжди. І згодом добилися колосального успіху.

Ігор Сікорський, який побудував перший в світі пасажирський літак. Петро Міколяш, який винайшов першу в світі газову лампу. Федір Піроцький, що запустив першу в світі лінію електричних трамваїв. Архип Люлька, який розробив конструкцію першого в світі двоконтурного турбореактивного двигуна.

Ростислав Алексєєв, який побудував найефективніший в світі екраноплан - гідролітак, який рухається на висоті кількох метрів над поверхнею води. Гліб Лозинський, який керував конструкторським бюро, яке сконструювало космічний шатл багаторазового використання "Буран". Ілля Мечников, один з піонерів наукового вивчення процесу старіння людини, вперше в світі розробив теорію захисних систем людського організму, в тому числі що поклав початок розробці антибіотиків.

Георгій Кістяківський, який очолював в 1944-1945 рр. відділ з розробки та тестування атомної зброї в Лос-Аламосі. Роман Кройтор, відомий в Канаді режисер, який брав участь в розробці проекту IMAX. Георгій Гамов, який запровадив поняття генетичного коду, який формує порядок з'єднання амінокислот в молекулу ДНК.

Олександр Фрідман, який розробив математичну модель розширюється світу - з моменту великого вибуху. Любомир Романків, що володіє 65 патентами, який розробив спільно зі своїм американським колегою тонкоплівкові індуктивні і магніторезісторние мікроголовкі для запису інформації, більш відомих в комп'ютерній індустрії як HDD. Ян Кум, який створив WhatsApp. Макс Левчин, який створив PayPal.

І сотні інших. Винахідників, підприємців, кіноакторів, лікарів, вчених і т.д.

Всі розвинені країни світу давно зрозуміли, що найцінніший актив сьогодні - люди. У світі йде справжня війна за таланти. І це - не крадіжка мізків, а розумна політика сучасної держави. Особливо, в контексті логіки урядів тих країн, яким, вибачте, пофіг на своїх громадян (хочете-валіть-звідси-все-одно-патріоти-залишаться). І проблема тут не в сірячинній гордості, а в недоосмисленіі основних цінностей сучасної держави, в якому головна роль відведена людині, а не чорнозем і іншим "твердим" активів.

Я вірю в те, що в даний момент серед 40 мільйонів жителів України є як мінімум 100 осіб, які можуть змінити світ. Що потрібно зробити, щоб утримати їх в країні? "

http://picua.org/img/2018-01/14/n6bf...zjiq9fg9wc.jpg

Життя існує і без заблокованих «ВКонтакте» та *«Однокласники». В неті існує чимало українських варіантів заборонених мереж. Спробуйте! *

1. UkrOpen**- українська соціальна мережа, створена з нуля. У неї вбудована пошукова система, що дозволяє не тільки бути в курсі останніх подій, а й обговорювати їх з іншими користувачами. Реєстрація на ресурсі дозволена користувачам* від *13 років.

2. *Ц. укр *– виглядає як суміш "Фейсбук" і "ВКонтакте". Назва походить від скорочення слів "Це - Україна". Ресурс позиціонує себе як молоду українську соцмережу. Вона створена під керівництвом киянина Михайла Гриненко. Портал постійно проводить конкурси для своїх користувачів. Також сюди можна одним кліком перенести всю інформацію з "ВК".

3. *UKRFACE*являє собою якийсь гібрид "ВК" і "ФБ". Там точно не загубишся: є й особиста сторінка, і друзі, і музика, фото, відео та інші звичні пункти меню запису. Головна фішка - доступна кримськотатарська мова.

4. *Українці *- одна з перших вітчизняних соцмереж з патріотичним ухилом.Створена в січні 2009 року, проте користувачів там не так вже й багато, та й фото, відео або музики тут немає. Також немає і стрічки новин.

5. Vreale.net**позиціонує себе як незалежне українське інтернет-співтовариство, яке надає актуальні та популярні інструменти для знайомства, спілкування, розваги, самоосвіти, проведення конкурсів і віртуальних змагань, організації груп спільних інтересів і захоплень, а також для організації особистих та корпоративних зустрічей у реальному житті.

6. VsiTut.com *- соціальна мережа України *створена як волонтерський інтернет-проект і не належить ні до якої партії чи спільноти. Як заявляють розробники, головною метою проекту є об'єднання українських патріотів незалежно від мови спілкування та місця проживання.Головною особливістю цієї соцмережі є щомісячне оновлення компонентів і модулів сайту, відкриті розділи для гостей сайту.

7. FamalyUA *- проект являє собою соціальну мережу. Творці запевняють: вони взяли все найкраще від інших аналогів і об'єднали.

8. Yachudo.com- українська соціальна мережа, яка надає*унікальні можливості спілкування та персоналізації свого цифрового простору."Я - чудо" українська соцмережа, спрямована на українських і англомовних користувачів, адже російська мова у соцмережі відсутня. Дизайн відрізняється від інших соцмереж, також відсутній розділ з музикою.

9.livebook*- проектявляєсобоюунікальнуукраїнськусоціальнумережу , якавбирає всебетількинайкращеізусіхіснуючиханалогів. Наразі в стадії розробки.

10.*1ua.com.ua *- соціальна мережа. Котра об’єднує населені пункти, сприяє обміну інформацією, активний форум.

11. naps*- українська незалежна соціальна мережастворена 1 січня 2014 року. Допомагає користувачам взаємодіяти один з одним. Живий чат, повідомлення, коментарі, оцінки, обмін фотографіями, фотоальбоми, ігри, группи, сторінки організацій, музика, відео, життєві події та багато іншого.*

12. Катапульта*- комунікаційний on-lineмайданчик з обміну текстовими і графічними даними між Користувачами, який призначений виключно для соціальної комунікації користувачів.

13. SocialFace*- все в одному. Тут* поєднуються всі "фішки" відомих соціальних мереж Facebook, Twitter, Vkontakte та навіть торгова проща Slando (але це згодом). Велика команда молодих перспективних юнаків та дівчат, створила цей проект за загальною ідеєю. Всі сервери на яких працює мережа знаходяться в Україні і належать українцям. Ніхто не має впливу на соціальну мережу SocialFace. Проект не має на меті заробити гроші, мета соціальної мережі поєднати Україну в національній мережі.

14. Друзі**— це соціальна мережа для швидкої і зручної комунікації між людьми по всьому світу.Завдання Друзі — в кожен окремо взятий момент залишатися швидким і естетичним способом спілкування в мережі.100% адаптується до будь-якого мобільного екрану, таблету або смарт-пристрою.

15. Googoodoo.com**– це соціальна мережа з приємним і інтуїтивно зрозумілим дизайном призначена для спілкування з друзями і однодумцями. Користувачам пропонується безліч вбудованих модулів, які допоможуть організувати процес навчання, роботи та продати товари. *

16. Ravlyk Link*- це проект об'єднує людей з різними інтересами з усього світу.

17. Одногрупники **- мережа, що нагадує *Однокласники.

18. Сусіди**-Соціальна мережа, яку робили на противагу "Вконтакті" і "Однокласникам". Тим не менш, на головній сторінці сайту є можливість поділитися цим сайтом в конкуруючих соцмережах.

19.*hurtom.com**-*портал для обміну матеріалами українською мовою. Є форум, де можна обговорювати фільми, книжки та комп'ютерні ігри.

20. uamodna**-інформаційно-розважальна веб-платформа, що об’єднує людей з усього світу. Тут можна знайти статті, інтерв’ю, фото, відео, арт, дослідження, висвітлення соціальних питань, авторські погляди на актуальні події, творчі та наукові доробки сучасників. Реєстрація мінімальна, окрім того, можна увійти через Facebook.

День Соборності в Києві: береги Дніпра з'єднають "живим ланцюгом" *

http://picua.org/img/2018-01/15/6ny7...yfhlw9tye2.jpg

У понеділок 22 січня в Києві відбудеться акція "Об'єднай береги Дніпра живим ланцюгом Соборності", приурочена до 99-ї річниці підписання IV Універсалу об'єднання УНР і ЗУНР в Соборну Україну. Про це повідомила прес-служба КМДА.

Учасники акції на мосту Патона будуть приєднуватися до символічного об'єднання берегів Дніпра, заспівають гімн, запалять свічки, вшанують пам'ять всіх борців за Україну, а також розгорнуть 30-метровий прапор. Після акції учасники рушать в сторону лівого берега, де на них чекатиме гарячий чай, група однодумців і святковий салют. В якості подарунка всім вручать роздруковану версію IV Універсалу та пам'ятну жовто-блакитну стрічку.

Збір учасників акції до Дня Соборності розпочнеться 22 січня о 7:30 на правому березі - біля станції метро Дружби Народів, на лівому березі - біля метро Лівобережна. Біля моста Патона збір учасників буде проходити до 08:00 на зупинці громадського транспорту біля мосту з боку Русанівської набережної - лівий берег і на в'їзді на міст Патона - правий берег. Увечері о 18:00 в кінотеатрі "Кінопанорама" на вул. Шота Руставелі, 19 відбудеться безкоштовний святковий концерт, на який зможе потрапити будь-хто.

В Україні День Соборності офіційно почали відзначати у 1999 році. 22 січня у Києві відбудеться ряд заходів, участь у яких візьмуть не лише жителі столиці, а й інших регіонів.

"Чорний дятел" від "укрофашистів з любов'ю": В Івано-Франківську розробили нову високоточну зброю для російських загарбників

Конструктивно це пусковий контейнер із опорною плитою, всередині якого розміщується керований боєприпас. Він обладнаний повнокольоровою відеокамерою, "картинка" з якої відображається на рідкокристалічному дисплеї пульта управління.

http://picua.org/img/2018-01/15/oap1...gkfcljib4k.jpg

Комплекс високоточного пострілу "Чорний дятел". Фото: Військова панорама Комплекс одноразового використання "Чорний дятел" від розробників однієї з приватних компаній Івано-Франківська — новий клас легкої високоточної зброї. Про це йдеться на сайті Військовий навігатор України, передають Патріоти України. — Сьогодні ані в Україні, ані на теренах пострадянського простору аналогів йому немає, — розповідає директор науково-виробничого підприємства, академік Національної академії наук України Валерій Арциховський. Такі розробки широко використовуються ізраїльською армією і неодноразово доводили свою ефективність. Тож, переконаний, стали б у пригоді й нашим військовим… Конструктивно це пусковий контейнер із опорною плитою, всередині якого розміщується керований боєприпас. Він обладнаний повнокольоровою відеокамерою, «картинка» з якої відображається на рідкокристалічному дисплеї пульта управління. Останній виконаний у вигляді переносного малогабаритного кейса із блоком та забезпечує кодований радіозв’язок через закритий канал. Одночасно можна здійснювати керування будь-якою кількістю пускових контейнерів, оснащених різними типами боєприпасів. Карта їхнього встановлення заноситься в пам’ять пульта управління і може виводитися на екран дисплея. Контейнер із пострілом герметичний і заповнений азотом під тиском. Газ використовується для зняття кришки контейнера, очищення каналу ствола і скидання можливого маскувального ґрунту при приведенні комплексу в бойове положення. — Уявіть собі, що розвідувальна група отримує завдання знищити ворога, який рухатиметься певним маршрутом. Пробравшись на контрольовану ворогом територію, бійці встановлюють наш комплекс, надійно його маскують та повертаються назад, — пояснює принцип дії розробки головний конструктор проектів Ігор Колос. — Не потрібно чатувати на ворога в засідці, аби відкрити по ньому вогонь, водночас наражаючи на небезпеку власне життя. У разі виявлення цілі за допомогою, скажімо, БПЛА, усе буде зроблено дистанційно з відстані до 15 км (при застосуванні супутникових каналів зв’язку — до 300 км і більше).

http://picua.org/img/2018-01/15/m6at...5vw9iuft1h.jpg

Як зазначають розробники, особливість конструкції контейнера значно приглушує звук пострілу, тож його не чути вже за кілька десятків метрів. Політ боєприпасу до визначеної цілі за вказаними координатами здійснюється за навісною траєкторією з її корекцією на пасивній ділянці. Усе це додає комплексу ефекту раптовості під час застосування. Крім того, встановлений комплекс може залишатися «на бойовому чергуванні» протягом 2 років.

«Крокус» — захист для «броні»

Серед інших перспективних напрацювань зброярів з Івано-Франківська — виріб «Крокус-6», призначений для ураження живої сили противника у випадку критичного наближення до броньованої техніки чи перебування на «броні» в зоні недосяжності штатного стрілецького озброєння. Ця розробка являє собою спеціалізований короткоствольний гранатомет, що монтується на конструктивні елементи башти танка, БТР або іншої техніки і забезпечує ведення вогню одним із членів екіпажу без відкривання люків і залишення бойової машини. Вистріл боєприпасу відбувається радіально за вузьконаправленою схемою на висоті 1,2 м над основною поверхнею машини. Для стрільби використовуються спеціальні контейнерні боєприпаси динамо-реактивного типу з готовими сталевими елементами ураження.

30-міліметровий ручний автоматичний гранатомет

Ще однією розробкою є автоматичний гранатомет калібру 30 мм, який свого часу жваво обговорювали у всесвітній мережі. Численні дописувачі ставили під сумнів заявлені параметри. Оперуючи якимись своїми розрахунками, «диванні експерти» категорично заперечували можливість мінімальної віддачі у гранатомета калібру 30 мм. Остаточно крапку в суперечках поставила інформація про перспективну американську розробку — гранатомет XM307 ACSW, сконструйований за тією ж схемою — з винесенням ствола, — що й виріб майстрів з Івано-Франківська. На відміну від заокеанського винаходу, український гранатомет так і залишився у вигляді концептуального зразка, бо не знайшов підтримки з боку потенційних замовників.

«Шторм» — маскування за лічені секунди

Аби додати бойовій техніці живучості, кілька років тому на підприємстві взялися за розробку комплексу екстреного маскування під назвою «Шторм». Ідея проста — маскувальна сітка розкидається силою порохових газів. Під час презентації івано-франківський «Шторм» зумів замаскувати танк за лічені секунди. До речі, зазвичай для цього потрібна злагоджена робота усього екіпажу та майже півгодини.

«Ангел» — робот-рятівник на полі бою

Серед найновіших проектів — малогабаритний робот хірургічного призначення — «Ангел». Пристрій, який, за задумом винахідників, входитиме до екіпірування солдата майбутнього, призначений для цільового надання першої медичної допомоги пораненому бійцю. «Ангел» оснащений безконтактними датчиками, які дозволяють контролювати стан солдата — дихання, частоту серцевих скорочень, тиск крові, рівень збудження ділянок мозку тощо. У разі досягнення критичних показників та загрози життю, агрегат здатний визначити ушкоджене місце, а за необхідності — й здійснити обстеження рани. Для цього у роботизованому комплексі є декілька мікровідеокамер і програмне забезпечення зі штучним інтелектом для обробки зображення, його аналізу і прийняття рішення щодо виконання необхідних лікувальних маніпуляцій. У комплекті робота «Ангел» передбачено спеціальні механічні кінцівки, які дозволяють йому переміщатись, зачіпляючись за обмундирування, а також інструменти розрізання одягу для доступу до рани та її обробки; мікрошприци зі знеболювальними та іншими препаратами. Також у комплекті є кілька пневмогідравлічних рукавів для автоматичного накладання джгутів. Пристрій може самостійно передавати на командний центр інформацію про місцезнаходження бійця, якому необхідна допомога (робот оснащений GPS-навігатором), а також дані про характер поранення. Нині фахівці підприємства працюють над новітнім комплексом для боротьби з безпілотниками, які завдають багато шкоди бійцям у АТО, й обіцяють найближчим часом презентувати їх українським військовим.

Кінець АТО і Мінська-2

Віктор Андрусів, виконавчий директор Українського інституту майбутнього, "Хвиля"

http://picua.org/img/2018-01/16/alfr...dg4mohfizm.jpg

Цього тижня Верховна Рада планує розглянути законопроект 7163. Враховуючи майже на 80% новий текст цього законопроекту і його тональність, я б назвав цей законопроект «про відсіч російській агресії».

На даний момент я залишаюся скептиком щодо можливості ухвалення цього законопроекту. Від моменту його появи я постійно говорив, що мета цього кроку залякування Росії підвищенням ставок і стимулювати її до мирного процесу. Однак, оскільки мирний процес зайшов*в глухий кут, то можливо саме зараз прийшов час піднімати ставки в міжнародній дипломатичній грі. Законопроект посилює лінію «примушування Росії до миру», яку розпочали США наданням Україні летального озброєння.

Отже, що такого важливого і чим відрізняється новий текст від старого. У новому тексті немає ніяких мінських домовленостей. Нарешті цей «ідіотизм»: посилатись на Мінські домовленості і одночасно знищувати їх — прибрали. Законопроект прямо покладає відповідальність за агресію і окупацію на Росію. В цьому ставиться крапка мертвим мінським домовленостям. Оскільки таким чином — ми визнаємо Росію стороною конфлікту, і вести переговори з якимись там Захарченко та іншими Пасічниками — немає змісту. А отже Росія також припиняє виконувати функцію посередника і переговірника.

Визнання Росії агресором також змушує переглянути діяльність, чи правильніше бездіяльність, різних ОБСЄ, і виключає можливість участі її в міжнародних миротворчих місіях. Очевидно, що зважитись на такий крок без погодження із Заходом наша влада навряд чи могла, тому логічно, що Захід буде переглядати санкції з прив’язки до мінських домовленостей на прив’язку до факту агресії.

Це все має призвести до нової міжнародно-правової форми врегулювання конфлікту, на фоні припинення мінських домовленостей. І єдина доступна форма на даний момент — це миротворча операція.

В інших моментах законопроект вирішує давно наболілі проблеми: припиняє АТО, дозволяє застосовувати ЗСУ, легалізовує повноваження військових, об’єднаний оперативний штаб, посилює фігуру Командувача ООШ тощо.

В цілому прийняття цього законопроекту саме в новому вигляді дуже позитивний крок. Будуть звісно крики різних правозахисників, борців з мовою ненависті та інших представників «стандартів ББС в Україні». Але, як людина, яка там працювала і вживу бачила ситуацію, маю сказати, що цей законопроект серйозний крок вперед.

У "молодих республіках" день "трауру": Штаб АТО повідомив дуже добру новину з Донбасу

Символічно, що в день прийняття Україною закону про реінтеграцію Донбасу "гібридні" корпуси Росії не наважились на жодну провокацію. Чи то дуже засмучені, чи отримали вказівку з Москви, де сподівались на провал законопроекту і не хотіли дратувати "хунту".

З початку доби 18 січня підтримувані Росією бойовики жодного разу не порушили режим тиші на Донбасі. Про це повідомив штаб української воєнної операції у Facebook...

http://picua.org/img/2018-01/19/duhq...jce6ygwyez.jpg

В Україні знайшли велике родовище золота

У Рахівському районі Закарпатської області виявили велике родовище золоторудних залежів.

Про це йдеться у прес-релізі Держслужби геології і надр.

За попередніми оцінками, родовище містить запаси дорогоцінного металу на рівні 2,4 тонни.

"Ці результати підтверджують перспективність подальших геологорозвідувальних робіт на рудовиявленнях Рахівського рудного району, спрямованих на підготовку об'єктів для залучення інвестицій і переведення їх в ранг золоторудних родовищ", - йдеться в повідомленні.

Нагадаємо, нині єдине діюче в Україні родовище з видобутку золота - Мужіївське.

На сьогоднішній день там знаходиться 55 тонн золота, 1 мільйон цинку і свинцю розвіданих запасів. У грошовому еквіваленті - майже 3,8 мільярда доларів.

Також на території родовища розташоване сховище відпрацьованої породи. У цьому сховищі вже є 1 тонна видобутого золота і 4,5 тонни срібла. Якщо перевести це на гроші, мова йде про 32 мільйони доларів і 3 мільйони доларів відповідно.

http://picua.org/img/2018-01/19/3ci5...da21s06olk.jpg

Старинька сусідка перестріла Мигаля, коли ун ішов із школи і начала визвідовувати:
- Як у тебе діла?
- Нормально.
- А як ти ся учиш?
- Нормально.
- А здоровля як?
- Нормально.
- А другі слова знаєш казати?
- Няньо ня учив ож старим людям не мож казати "іди у гузицю".

Ви, свої байки, залишіть для себе, тільки не в цій темі....

9-річний композитор з Івано-Франківська написав ремікс на “Despacito” і мріє про кліп на свої імпровізації.

Ремікс 9-річного композитора Данила Савки на популярний хіт “Despacito” виклала в мережу його мама Людмила Лінник.
http://picua.org/img/2018-01/21/x7lu...wulftrdhr3.jpg

“Взагалі-то Данило ненавидить попсу. Але попса, яку подивилось 4,7 мільярда людей, накрила і його. Словом, композитор надихнувся вашими лайками і коментами і попросив виставити “Despacito”, – йдеться у повідомленні.

“Він щодня щось пише. Зараз мріє опанувати програму для студійного звукозапису. І дуже хоче зняти новий кліп на свої імпровізації, – розповіла у коментарі КУРСу Людмила Лінник. – Для щастя йому зараз треба мало: потужний комп і рояль”.

https://youtu.be/UufAC8LGYEM

“Я відчуваю велику відповідальність перед Богом, що довірив мені таких дітей!” – пишається мама.

Зазначимо, музикант і початкуючий композитор Данило Савка займається музикою вже 5 років – з чотирьох грає на фортепіано. Зараз вчиться в Івано-Франківському музичному училищі імені Дениса Січинського, викладач – Ольга Назаренко, теорію музики вивчає у Мар’яни Гусар.

Нагадаємо, у 2016 році Данило, син музикантів Андрія Савки та Людмили Лінник, написав слова та музику різдвяної колядки. Зворушливий кліп, у якому колядку виконує вся родина, зняв фотограф і дизайнер Денис Овчар.

А у травні 2017 року за ініціативи Данила та за підтримки його сім’ї в Івано-Франківську провели благодійний концерт, на якому збирали кошти на підтримку Остапчика Кухарчука (4 роки) та Христинки Волочій (6 років) з діагнозом апластична анемія.

В Україні дали обнадійливий прогноз по звільненню Донбасу

Гримчак заявив, що у нього є інформація щодо можливого розвитку подій за рішенням конфлікту

http://picua.org/img/2018-01/21/djk2...967rvxnszl.jpg

Війна на Донбасі може закінчитися вже в цьому році, так як вирішення української кризи є в планах ООН.

Про це розповів в інтерв'ю "Радіо Свобода" заступник міністра з питань тимчасово окупованих територій України Юрій Гримчак.

За його словами, в ООН є плани по вирішенню ситуації в Україні.

"Я хочу, щоб це сталося в цьому році. І я маю на це надію. І маю деяку інформацію. У плані заходів генерального секретаря ООН на цей рік - вирішення конфлікту на Донбасі", - розповів Гримчак.

Сьогодні серце справжнього українця плаче: "Хлопчики солоденькі, соколи золотенькі - простіть, пробачте, зла на нас не тримайте", - культовий шоумен звернувся до загиблих героїв-"кіборгів"

День пам'яті... день слави та каяття... шоумен і волонтер Сергій Притула попросив вибачення у військових, котрі віддали життя на Донбасі, обороняючи Україну від окупантів.

http://picua.org/img/2018-01/22/1fur...0v4kj4fmx8.jpg

Кожне життя уславленого героя робить нашу націю міцнішою і ще більш нездоланною, цей біль наша сила, в ньому гартуються нові герої, а наші щирі відчуття, це сльози Всевишнього, Котрий не відтасть на поталу добрий і відчайдушний народ. В цьому сенсі щирі та глибокі слова пана Сергія належно відображають наші колективні почуття.

"Хлопчики солоденькі, соколи золотенькі – простіть. Простіть, пробачте, зла на нас не тримайте. Вибачте нас, янголи наші. Маємо гріх всі навколо. Не ймемо печалі. Не маємо крику ззовні. Воно якби зиск, то б, звичайно, і йойкали б, і леле, а то воно, бачиш, як добрий день. Простіть, хлоп'ята, чоловіки, мужі. Простіть, що най би сотнями лягали, але поки кірзаком у двері п'яний Іван не вдарить, то й шани Вам не додасться, віри Вам не ймуть. Особисто присягаю шанувати пам'ять про Вас і кличу до того всіх решту. Прошу тільки про єдине: не сердьтесь на нас, бо така наша людська натура. Добре нам. І невдячні ми. Простіть", – такі слова винайшов у своєму серці Сергій Притула.

Традиція, а не комерція: Тернопільське подружжя вирішило не давати "посівальникам" грошей - результат вразив

В Тернополі подружжя влаштувало "експеримент": на дверях повісили оголошення, що за "засівання" даватимуть солодощі, а не гроші.

http://picua.org/img/2018-01/24/dw7l...q9lp74tkq1.jpg

Результат і засмутив і вселив надію.

Не ті вже традиції сіяння, що колись були. Ми вставали вдосвіта, йшли до сусідів, стукали тихеееесенько в шибку (бо ж знали, в якій кімнаті сусід спить) і чемно чекали, коли засвітять світло. Потім бігли до дверей. До виступу мали кожен по віршику і повні торби пшениці. Сипали так, що вона летіла по всій хаті, інколи навіть потрапляла в тарілки, які ще стояли на столі з вечора. Але господиня не сердилася, а навпаки, усміхалася і кивала головою в такт нашому віршуванню. Потім нам давали по калачу, або сухарю і ми щасливі бігли назад додому. А в дома розказували батькам, як то ми сіяли і як всі нас уважно слухали.

Тепер же ця традиція стала занадто комерційною. Діти, якщо й приходять, то вже не чекають від вас калачів, і не копійок, а 10, 20, а то й 50 гривень. Віршик розказують, як-небудь, аби відбути. Сумно. Цьогоріч вирішили з чоловіком зробити експеремент. Поряд із різдвяним віночком на дверях, повісили плакат із запрошенням: “Запрошуємо засіяти до нашої хати. Для вас є солодке печиво і гарячий шоколад. Грошей не даємо”. Засвітили по всіх вікнах світло і стали чекати. Кілька разів чули, як гавкав собака, хтось відходив до дверей, але потім було тихо. Ми вже втратили всяку надію, коли під обід прийшов сусідський 5-річний хлопчик, якого привів тато.

Розказав віршика, посипав зернят і ми вручили йому цілий пакет цукерків, печива і мандаринок. Надіємося, малому посівальнику буде солодко.

Ріта Христюк. Навчальний Центр Української Добровольчої Армії

Українська добровольча армія – армія твоя і твого народу!

«Я – дух одвічної стихії, що зберіг Тебе від татарської потопи й поставив на грані двох світів творити нове життя». (Декалог українського націоналіста)

Українська нація – Велична нація. Та все ж: якщо ти народжений в Україні, на землі славних козаків, князів і гетьманів, землі історичних звершень, то свою приналежність до України ще треба довести.

Українцями народжуються в Україні всі, та не всі ними стають.
Дух українства або він є, або його немає. Або він проявляється, або спить одвічним сном. Має силу, що надихає інших або спопеляє своїм безвір’ям.
Українська, бо об’єднала і продовжує об’єднувати людей, котрі по крові, духу, переконаннях готові здобувати Українську Державу, або загинути у боротьбі за неї.

Добровольчий чин – сила, що штовхає їх, добровольців, щодень вступати у боротьбу. І боротьба ця не лише зброя. Часто –густо, це боротьба словами, влучними аргументами, прикладами, зрештою, їхній досвід чи не найкращий і найяскравіший приклад боротьби: словом, ділом, поступом.
Для них стяг національний - то не просте поєднання кольорів, то символ країни, в якій живуть вони і виростають їхні діти, то невидима сила захисту на фронті і майоріє він над будівлями, де живе Україна. Для них шеврон - це приналежність, це відданість, це свідома відповідальність.

«Бо плач не дав свободи ще нікому,
А хто борець, той здобуває світ» (Марш українських націоналістів)

Армія людей, котрі змінили історію і почали нове її писання. Третій рік поспіль люди доброї волі і чину не відступають. Вони наближають Перемогу, відвойовують те, що наше і те, що забрали у нас. Армія, що є прикладом єдності, всепереможного духу, незгасаючого вогню віри, нескореності переконань, неділимості на «свій -чужий», але чіткого розділення на «побратим і ворог».

«Під синьо-жовтим прапором свободи
З'єднаєм весь великий нарід свій.» (Марш українських націоналістів)

http://picua.org/img/2018-01/24/z3w2...z67gol97a6.jpg

85-річний коломиянин створив унікальну книгу-рукопис про свого земляка.

Уродженець Косівщини, а нині коломиянин Григорій Красовський написав унікальне видання.

http://picua.org/img/2018-01/25/yrqt...v2ungzjaud.jpg

Чоловік, разом із товаришем Іваном Мартинюком, зібрав цікаві факти про свого земляка Андрія Грома-Красовського, а згодом все описав на двостах сторінках красивим почерком від руки.

Григорію Красовському 85 років. Герой видання не родич автора, а просто однофамілець.
"Це був такий письменник і поет Красовський. Його знищила радянська влада за те, що виступив проти Сталіна", – розповідає автор рукопису.

Усю інформацію про земляка Григорій Красовський збирав серед односельчан. Тут є спогади про Андрія Грома-Красовського, оповідання, вірші та портрет. Автор хоче, щоб книга була видана рукописно, тобто, щоб не друкувалася.
Щоб написати видання, автору знадобився рік часу. Григорій Красовський каже: зіпсував усього кілька сторінок, коли старанно вимальовував.

Щоб видати унікальну рукописну книгу, потрібні чималі кошти. Тому автор просить доєднатися усіх охочих до хорошої справи. Оригінал незвичного видання буде зберігатися у коломийському музеї.

https://youtu.be/nYcQmParBLE

Росію назвали агресором, а дії в Криму - злочином: перемога України в ПАРЄ
*
На "жарких" дебатах Асамблея прийняла резолюцію, підтримавши всі 14 поправок Києва

Депутати Парламентської Асамблеї Ради Європи назвали Росію агресором, її дії в Криму - військовим злочином, а захоплені райони Донбасу - окупованими. Це звучить в прийнятій резолюції ПАРЄ.

Запеклі дебати тривали майже дві години. Британський депутат Річард Балф заявляв, що приймати резолюцію без участі Росії необ'єктивно. Однак українська сторона наполягала, що саме РФ почала війну. У підсумку резолюцію ухвалили абсолютною більшістю голосів. Всі 14 поправок Києва депутати ПАРЄ схвалили. У документі анексію Криму вперше назвали "окупацією зі спробою анексії", а переслідування українців і кримських татар на окупованому півострові - порушенням Конвенції ООН, яка забороняє депортацію.

У ПАРЄ також закликали звільнити всіх полонених Кремля і прийняти законодавство з розмінування Донбасу. А спроба Росії повернутися до Асамблеї виявилася невдалою. Напередодні з цього питання - як повернути Росію в ПАРЄ - тут засідав спецкомітет, проте його нарада завершилася без результату. Наступне призначили на березень.

*Тим часом самі росіяни намагалися переконати Асамблею в тому, щоб вона зняла санкції з російської делегації.
У свою чергу представники РФ заявили, що Росія не збирається виконувати рішення Асамблеї по Україні. Також російські парламентарії не мають наміру обговорювати раніше прийняті резолюції Асамблеї до повного повернення російської делегації повноважень в ПАРЄ.

Вшанування юних героїв: Рівно через 100 років з київського вокзалу вирушив потяг з бійцями до станції Крути

Вранці 28 січня з Києва відбув швидкісний потяг з учасниками вшанування памяті студентів, які загинули під час бою під Крутами 29 січня 1918 року.

http://picua.org/img/2018-01/28/rb7v...ex48nbkapi.jpg

Учасників вшанування проводжав військовий оркестр.

Укрзалізниця, в зв'язку з 100-річчям битви, організувала спеціальний поїзд "Київ-Крути-Київ" (Київ-Пам'ятне-Київ), який відправився до місця бою в 8:35. Повернення з Крут планується вдень о 15:00.

Нагадаємо, бій під Крутами стався 29 січня 1918 року під час вторгнення військ Радянської Росії на територію УНР. З боку української держави в бою брали участь понад 300 осіб - переважно юнкерів, студентів і гімназистів. Після бою 27 взятих в полон бійців УНР були розстріляні більшовиками.

Опублікував: Олег Устименко

Чим відрізняються українці від росіян: У мережі пригадали віщі слова Степана Бандери

У соціальній мережі згадали актуальне висловлювання українського націоналіста Степана Бандери.

http://picua.org/img/2018-01/28/u3zs...9z0mam15mi.jpg

У соціальних мережах згадують висловлювання українського націоналіста Степана Бандери. На своїй сторінці у Facebook Михайло Цепінь опублікував фото з цитатою Бандери, розміщеній на банері.

http://picua.org/img/2018-01/29/qjmf...r1se8093ar.jpg

"Правду казав...Нє?!!", - прокоментував світлину Михайло.

Перші українські кіборги: Крути, 100 років тому

29 січня 2018 року в Україні на загальнодержавному рівні відзначатиметься сота річниця бою під Крутами, який для українського народу став символом героїзму та самопожертви молодого покоління в боротьбі за незалежність.

http://picua.org/img/2018-01/29/e3dg...v6z73p4m0p.jpg

Затримавши ворога на чотири дні, київські юнаки дали змогу укласти Брест-Литовський мир.

Військами УНР під Крутами командував Аверкій Гончаренко. Завдяки вигідній позиції і героїзму українцям вдалося завдати росіянам значних втрат і стримати наступ до темряви.

У квітні 1918 року завдяки підтримці німецьких та австро-угорських військ (відповідно до Брестського договору) українці звільнили від більшовиків майже всю Україну. Таким чином, бій під Крутами став боєм за майбутнє України.

-------------
"Таким людям треба ставити пам'ятники": Українців вразила історія багатодітного батька, який загинув на Донбасі за Україну

У чоловіка залишились мати, сестра, дружина та п'ятеро дітей.

http://picua.org/img/2018-01/29/1252...pufdlai58q.jpg

"Таких людей одиниці, і він не повинен бути забутим. Рік добровольцем та чотири контракти мав за плечима цей чоловік за період російської агресії", - пише у своєму блозі на censor.net.ua Ян Осока і продовжує:

"Це і є спражнє уособлення щирого бажання боронити свою рідну країну, мабуть, що саме так виглядає відзеркалення відваги та патріотизму, шляхетного сенсу відомого вислову: "якщо не я, то хто?".

А він міг не йти, у нього була стовідсоткова бронь, але інколи люди переступають через усі броні, захисти та гарантії, та кидаються туди, куди завітало лихо, аби встати на його подальшому шляху, щоб зупинити його розповсюдження. Таким людям треба ставити пам'ятники. Своїм прикладом нескореного українського козака він на це заслужив.

Доведеться закінчувати цю маленьку оповідь про великого чоловіка. Про людину, яка знала та розуміла повний сенс слів "гідність" та "честь", про люблячого батька та безстрашного воїна, який був вимушений у часи лиха залишити свою родину за покликом серця, справжнього хороброго серця сучасного українського козака.

Таких, як він, мало. Людей, яких без усіляких перебільшень можна називати Героями. І він для цього нічого надскладного не зробив. Не брав самотужки штурмом міста, не винайшов формулу безсмертя, не намалював світових шедеврів. Він просто знав, що є найголовнішим, і у часи лиха завжди перебував у потрібному місці в потрібний час".

Є перемога! ЗСУ взяли під свій контроль село Новоолександрівка на Донбасі

Військовослужбовці ЗСУ поліпшили своє тактичне положення, просунулися вздовж лінії розмежування на кілька кілометрів

http://picua.org/img/2018-01/31/3593...ts4w6wast7.jpg

Військовослужбовці Збройних сил України взяли під свій контроль село Новоолександрівка Попаснянського району Луганської області, що в "сірій зоні" на лінії розмежування, повідомляється на сайті Міністерства оборони України в середу з посиланням на "Військове телебачення України".

"В село ми зайшли кілька днів тому. Противник, звичайно, час від часу намагається повернути втрачене. Вдень працюють і снайпери, і стрілецька зброя інші, вночі місцями пострілюють з великокаліберних кулеметів. Але ми вже міцно вчепилися в цей шматок землі, тому що це шматок нашої землі. Так і будемо просуватися далі, потроху, але не зупиняючись", - розповів в інтерв'ю "Військовому ТБ" дислокований у селі військовослужбовець.

З 2015 року до звільнення околиці села були крайніми позиціями ЗСУ з одного боку і позиціями бойовиків з іншого. Нещодавно військовослужбовці ЗСУ поліпшили своє тактичне положення, просунулися вздовж лінії розмежування на кілька кілометрів і взяли Новоолександрівка під свій контроль. За даними Всеукраїнського перепису населення, в 2001 році в селі проживало 124 людини.