|
Сама крихітна собачка в світі....
Цей неймовірно крихітний тер'єр, якого звуть Мейсі , швидше за все , є найменшою собакою в усьому світі. Коли вона з'явилася на світ при народженні , вона важила всього 45 грам , що навіть для цієї породи крихітних собачок є неймовірною цифрою. Господині вдалося виходити Мейсі , але за її словами , перші тижні видалися непростими. Зараз цій крихітці вже 3 місяці , а її вага становить 118 грам . Книга Рекордів Гіннесса вже прийняла заявку від господині Мейсі , але в даній категорії можуть брати участь тільки тварини , які досягли віку в 12 місяців. http://i.piccy.info/i8/aaa01c5395e51...dog_09_500.jpghttp://i.piccy.info/a3/2013-10-23-15...72x354-r/i.gif |
Жири, вуглеводи і мінерали в харчуванні собаки....
http://i.piccy.info/i8/9f996f1eb1d55...85_300x218.jpghttp://i.piccy.info/a3/2013-10-23-21...00x218-r/i.gif Що впливає на збільшення кількості жирів? Функція «тваринного крохмалю». Чим менше жирів, тим більше вуглеводів. Найважливіша роль мінеральних солей в організмі собаки. Жири.. Жири – це ще одне джерело енергії. В організмі собаки вони необхідні для того, щоб оберігати тварину від холоду. Якщо собака голодує, то його м’язи втрачають близько 30 % , а жирова тканина зменшується (!) на 97 %. Жири в організмі собаки утворюються також з вуглеводів. Але це не означає, що жири не потрібні організму. Протягом доби собака повинен отримувати як мінімум 1 грам жиру на кілограм ваги разом з їжею. У жирах є вітаміни А і D та речовини, що містять фосфор. Найбільш важливі ті жири, які містять в собі багато вітамінів. Вони знаходяться в жовтках яєць, рибі. Багатий на вітаміни принирковий і припечіночний жири. Свиняче і бараняче сало, так само як і рослинний жир, для собак не мають користі. Багато хто вважає, якщо давати собаці багато їжі, в якій буде жир, то тварина погладшає. Відкладення жиру у собаки може виникнути не тільки через збільшення кількості їжі, але й при кисневому голодуванні. Накопичення жиру може бути також спровоковано, коли порушена робота органів внутрішньої секреції. Тоді жир в організмі утворюється не тільки з вуглеводів, а й навіть з білків. Вуглеводи. Ми добре знаємо, що джерело вуглеводів – це цукор. А ще крохмаль і клітковина. Вуглеводи, як правило, знаходяться в продуктах рослинного походження. Якщо собака отримує вуглеводів в надлишку, то в печінці і м’язах відкладається так званий «тваринний крохмаль» – глікоген. Якщо собака голодує, його кількість зменшується. Також його меншає, коли дуже холодно або коли собака має великі фізичні навантаження (наприклад, їздові собаки). У працюючих собак в організмі близько 0,5 г глікогену на 1 кг ваги. А в непрацюючих – його 38 г на 1 кг. Але навіть при дуже великих навантаженнях і сильному холоді в організмі собаки буде якийсь відсоток глікогену. Запам’ятайте: чим менше в організмі собаки жирів, тим більше в ньому вуглеводів! Мінеральні солі. Мінеральні солі повинні бути у складі всіх кормів. Вони необхідні для того, щоб у собаки росли зуби і кістки. А також вони допомагають утворюватися різним сокам в організмі. Мінеральні солі входять до складу всіх рідин живого організму. Найважливіше те, що мінеральні солі знешкоджують токсини, коли ті потрапляють в організм собаки. Особливо необхідні для організму кальцій і фосфор. Кальцій необхідний не тільки для кісток, але й для згортання крові, а також для нормальної діяльності нервової системи і серця. Він є незамінною ланкою у процесі вуглецевого обміну. В організм собаки разом з кормом повинні надходити всі необхідні речовини: білки, жири, вуглеводи, мінерали і вітаміни. Однак, важлива не тільки наявність певного компоненту як такого. У процесі обміну речовин величезне значення має їх збалансоване співвідношення. Адже від цього залежить здоров’я вашого собаки. |
|
Собаче життя: коли господар помирає...
http://i.piccy.info/i8/3448964809fc9...45_d12_500.jpghttp://i.piccy.info/a3/2013-10-23-23...00x327-r/i.gif Кажуть, що тварини набагато вірніші за людей. Зазвичай вони супроводжують господарів протягом усього життя. А що відбувається з тваринами, господарі яких гинуть чи помирають? Історій, подібних до описаної у «Білий Бім Чорне Вухо» у реальному житті багато. Сліпого собаку викинули на вулицю спадкоємці. Історій, коли вірні чотирилапі роками сумували за колишніми господарями і ходили на кладовище, безліч. Часто тварини навіть тікають від нових господарів – чужих людей або родичів померлого, які беруть їх у свій дім. Нерідко трапляється й таке, що тварин спадкоємці не забирають, а позбуваються. – Це один зі шляхів поповнення вулиць безпритульними тваринами і велика соціальна проблема, – говорить зоозахисниця Ольга. – Звичайно, вини померлого господаря у цьому немає. Відповідальність за це повинні нести спадкоємці. Адже діти або родичі померлої людини отримують у спадок не тільки квартиру. Юридично тварина є таким самим спадком. До нашої організації з проханнями забрати тварину після смерті господаря не зверталися. За словами зоозахисниці, людям, не обтяженим високими моральними принципами, простіше викинути на вулицю тварину, а там її хтось підбере. Вважають, що у смерті тварини в такому випадку людина не винна. – Кілька років тому був прикрий випадок. Після смерті власниці квартири її родичі не придумали нічого кращого, як виставили чотирилапого улюбленця жінки на вулицю. Просто винесли і залишили біля магазину. Пес перебував там кілька днів. Волонтер цього собаку знайшла і забрала на перетримку. Найсумніше в історії те, що псу було близько 15 років. Він осліп і оглух. Судячи з того, що при ходьбі у собаки заносило задні лапи, у нього був пошкоджений хребет. Гуляв він навпомацки, обережно рухаючись вулицею. Фактично на вулицю викинули безпомічну тварину. Добре пам’ятаю, як опікунці цієї собаки потрібно було поїхати на кілька днів, і собаку вона залишила мені. Купила пакет глазурованих пряників. Бо цей бідолашний собака не міг заснути ввечері, поки не з’їсть шматок пряника. Дуже прикро, що старий пес, який служив господарю, був другом, не заслужив на старості прихистку. Кішка сиділа на дереві навпроти вікон квартири померлої хазяйки.. Незважаючи на те, що котів вважають самостійними, ці тварини теж проявляють неабияку прив’язаність до господарів. Майя Матвєєва, голова правління ЦЗЖП «Юний європеєць», розповіла: – 2011 року стався випадок, який ще раз нагадує нам про те, як страждають тварини, коли помирають їхні господарі. У червні померла завуч однієї з полтавських шкіл. Жила вона неподалік авіамістечка, на вулиці Петра Юрченка. У неї була улюблена кішка. Після смерті жінки доглядати квартиру та тваринку залишився старенький батько. Він не догледів і коли відкрив двері у квартирі, кішка вирвалася і втекла. За кілька днів, аби потрапити до квартири, де жила її господарка, тваринка видерлася на високе дерево саме навпроти вікон помешкання. Вона просиділа на тій ялині чотири дні. Страждала від голоду та спеки, кричала. А в будинку живуть переважно пенсіонери. Усі дуже чуйні люди. Самостійно врятувати тварину не могли, але дуже переймалися її долею. Через ось таке нервове напруження дехто навіть «швидку» викликав, ставало зле. Ми зверталися до багатьох служб, але врешті приїхали рятувальники. Їм вдалося зняти кішку, але вже внизу вона вирвалася і втекла. Через місяць кішка з’явилася знову і залізла на сусіднє із ялиною дерево – високу тополю. Знову кричала навпроти вікон померлої господарки. Зняли її вдруге. Коли знімали, то тварина вирвалася на рівні другого поверху, вдарилася об землю і втекла в підвал поліклініки. Я дістала її звідти і забрала до себе. Потім цю кішку взяла нова господарка. Але тварина ще довго мучилася і страждала, сумувала за жінкою, яка її виростила. До організації постійно звертаються люди, які хочуть залишити тварину, в якої помер власник, а забрати до себе не можуть. Проте бувають і такі, які хочуть віддати тварину, яка набридла. Важливо пам’ятати, що ми відповідаємо за тих, кого приручили. Тварина – кішка чи собака – дуже страждає, коли її кидають господарі, коли власники помирають. Їм, як і людям, потрібні підтримка та допомога. Після смерті господарів пес Кузя із Гребінківщини перебрався на кладовище.. Записала Юлія Корж із розповідді родичів власників собаки: У селі Мар’янівка Гребінківського району в родині пенсіонерів жив вірний пес Кузя. До речі, саме в цій місцевості народився автор всесвітньовідомих «Очи чорные». Чотирилапого, ще коли йому було кілка років, віддали в добрі руки до райцентру. Адже у господарів він був не єдиним собакою. Проте Кузя того ж дня, подолавши до 20 кілометрів, повернувся до власників. З тих пір господарі вирішили не зраджувати таку вірність і залишили пса собі. Власник Кузі часто їздив велосипедом на ринок до райцентру. Пес завжди його супроводжував. Коли чоловік десь залишав велосипед, собака від двохколісного коня не відходив, сторожував, аж доки господар не повернеться. Його ж дружина була спокійна, бо знала, що її, іноді розсіяний, чоловік під наглядом. А от коли власники покинули світ, чотирилапий перебрався на кладовище. Жителі Мар’янівки розповідали родичам померлих, що неодноразово вдень бачили його там. Додому собака повертався тільки на ніч. Згодом діти померлих господів, які жили в райцентрі, забрали Кузю до себе. Та від суму за своїми господарями пес невдовзі також пішов із життя. |
Ротвейлер...
http://i.piccy.info/i8/2fabecf59b870.../6_300x225.jpghttp://i.piccy.info/a3/2013-10-23-22...00x225-r/i.gif Собака римських легіонерів. Техніка безпеки. 3 речі, які необхідно пам’ятати кожному господарю ротвейлера . Той, хто майже не відчуває болю. Історія та особливості породи Ротвейлер – це потужна і войовнича порода. Предки ротвейлерів служили римським легіонерам. У римлян ці собаки навчилися дисципліні, сміливості і безстрашності. Фізичний тип ротвейлера сформувався в результаті тодішнього стилю життя. Походи зробили з ротвейлера сильну собаку. Пряма і міцна спина, сильна шия і масивна голова – результат тривалих навантажень. У XVIII столітті в Німеччині остаточно сформувалася порода. Місто Ротвайль – батьківщина сучасних ротвейлерів. Ротвейлер – відмінний службовий і поліцейський собака. Сторожові якості в ньому закладені генетично. Є ротвейлери -поводирі. У період Першої Світової війни ротвейлери працювали як зв’язкові. Для ротвейлера характерна витривалість і енергійність. Він складе вам ідеальну компанію на відпочинку, під час пробіжок. Ротвейлери дуже люблять прогулянки, які супроводжуються активними іграми та фізичними навантаженнями. У них сильні щелепи, які і забезпечують ротвейлеру «мертву» хватку. Ротвейлер – міцний пес. Плотний, але досить «компактний » і пропорційний. Зріст – 56-68 см. Вага – 42-50 кг. Колір – чорний з рудими або червонуватого відтінку підпалинами . Шерсть – коротка, гладка, сильно прилягає до шкіри. Коли собака являє загрозу Ви, швидше за все, чули про випадки нападу ротвейлерів на людей. Вони своїми щелепами наносять важкі травми. До речі, ротвейлер, може являти загрозу не тільки для «чужих», а й для власного господаря, якщо той веде себе з собакою по-хамськи. Ротвейлер – злопам’ятний. І якщо його неправильно дресирувати, то можна дуже сильно зіпсувати характер тварини. Ротвейлер буде злим, підступним і агресивним. За своєю природою ротвейлер наділений врівноваженим характером. Він працездатний і слухняний пес. Спокійний і впевнений у собі. Але таким цей собака буде тоді, коли його правильно виховувати. Дуже важливо грамотно займатися його дресируванням. Якщо собака живе в квартирі, не старайтеся «культивувати» його бойові якості. У першу чергу собака має бути слухняним. Бійцівські якості важливо вміти проявляти в критичних ситуаціях. Ротвейлери люблять і захищають дітей своїх господарів. Але маленьку дитину підпускайте до собаки тільки під наглядом дорослих . Дитина може гратися з собакою, годувати його. Але важливо відразу пояснити малюкові, що це далеко не іграшковий песик. Ротвейлер вимагає, аби до нього відносилися з повагою. Що важливо знати господареві ротвейлера У ротвейлерів – високий больовий поріг (знижена чутливість до болю). Цей собака, отримавши травму, може тривалий час не відчувати болю. Наприклад, поріже подушечку на лапі і нічого не відчує. Тому важливо оглядати вашого вихованця після кожної прогулянки. Незважаючи на те, що у ротвейлера коротка шерсть, доглядати за нею треба регулярно. А в раціоні обов’язково повинні бути присутніми омега -3 і омега -6 (поліненасичені жирні кислоти). Захворювання, що найчастіше зустрічаються у цієї породи: порок серця, хвороби органів сечовиділення. Для зміцнення серця в кормі ротвейлера обов’язково повинні бути присутніми вітаміни A і D3. Ротвейлери також схильні до таких захворювань нервової системи, як енцефаліт і епілепсія. Ротвейлер – собака з непростим характером. Кожному господареві ротвейлера треба пам’ятати 3 речі: Ротвейлера не можна надовго залишати наодинці. Він потребує виховання і правильного дресирування. Інакше вийде з-під контролю. Правильний якісний раціон допоможе захистити ротвейлера від захворювань, до яких у нього є генетична схильність. Краще всього обрати раціон, адаптований до фізіологічних особливостей собаки. За своєю природою ротвейлер – врівноважений і спокійний собака. Та коли зачіпаються його інтереси, він виходить із себе – атакує блискавично і нестримно. Адже характер ротвейлера склався в результаті багатовікової історії. А ця історія пам’ятає періоди війн, нападів, боротьби, відстоювання власності. Але якщо у ротвейлера немає проблем із психікою, він росте та виховується в сприятливій здоровій атмосфері, відчуває, що його люблять і поважають, то буде дисциплінованим, відданим і вірним другом. |
Вони не в'януть, як квіти.
http://i.piccy.info/i8/5886d8533379a..._j8_xA_500.jpghttp://i.piccy.info/a3/2013-10-25-19...00x294-r/i.gif |
«Незвичайні» здібності собак....
http://i.piccy.info/i8/f52b4fe16e23f...er_300x199.jpghttp://i.piccy.info/a3/2013-10-26-14...00x199-r/i.gif Багато господарів собак стверджують, що їхні вихованці нібито можуть читати думки. Вони кажуть, що мають телепатичний зв’язок зі своїми собаками, які здатні виконувати їхні команди без слів. Факт телепатичних здібностей собак поки не доведений. Але! Є приклади, які змушують вірити, що це насправді так. А вам відомо, що позіхання пов’язане з емпатією (здатністю співпереживати, співчувати)? Позіхають люди, примати, а також собаки. Але люди роблять це, коли втомилися, коли не вистачає кисню. А собаки використовують позіхання як один із способів спілкування з людиною. А ви знаєте що майже у всіх людей , незалежно від того правші вони чи лівші, емоції відображаються на правій стороні обличчя? Коли ми дивимося на іншу людину ми «зчитуємо» її реакції з правої сторони лиця. Так само діють макаки і собаки. Тому собаки розуміють те, що ми хочемо сказати вже тільки з одного погляду на нас, тобто, праву частину нашого обличчя. Чому собака часто хоче ту ж їжу, яку ви їсте? Він вважає, що ваша їжа, напевно, смачніша, ніж та, що у нього в мисці. Тому собаки часто «жебракують» біля вашого столу. Особливо активно собака буде просити вашу їжу, якщо бачать, що ви їсте з насолодою. Якщо ж ви висловите видиме невдоволення їжею, то собака, помітивши це, не стане її у вас випрошувати. Собаки можуть зрозуміти наші наміри ще до того, як ми вказали на предмет. Саме тому багато господарі кажуть, що їх домашні вихованці вміють читати думки. Собаки навіть розуміють, хто з ваших знайомих вам подобається більше, а хто менше. А ви знаєте, що собакам властива така емоція як ревнощі? Як відомо, існують емоції первинні: страх, гнів, наприклад. А є вторинні: заздрість, почуття провини. Вторинні емоції складніші, вони вимагають самоусвідомлення. Собакам воно, в деякій мірі, властиве. Це підтвердилося в ряді експериментів. Наприклад, дві собаки виконували однакові команди. Але після виконання кожної команди одна собака отримувала ласощі, а друга ні. І вже після декількох повторень команд друга собака перестала виконувати свої завдання. Крім того, вона демонструвала явні ознаки роздратування і ревнощів. Так, собаки відчувають заздрість і ревнощі. Іноді навіть собака, котра ощенилася ревнує господаря до власних цуценятам, бо малюкам тепер приділяється більше уваги. Як бачите собакам, як тваринам «соціальним» притаманні деякі людські емоції. Але, напевно, завдяки їм, наші вихованці так добре відчувають і розуміють нас. І коли господар знаходиться в поганому настрої, собака починає махати хвостом, лизати йому руки, схиляти голову на коліна. Таким чином чотирилапий позбавляє свого господаря від втоми, стресів і навіть хвороб. Недарма собак вважають не тільки кращими друзями людини, але і відмінними терапевтами. Вони допомагають нам відновити втрачені сили після важкого робочого дня, піднімають настрій і навіть сприяють в одужанні. |
Якщо би не було собаки, людина відчувала б себе самотньою. У неї ще закриті очі, а вона вже нам довіряє, вона ще не народилась, а вже нам вірна.
(М. Метерлінк,"Моя собака") http://i.piccy.info/i8/71583a5c0fa9d...PwwFHl8BOU.jpghttp://i.piccy.info/a3/2013-10-26-14...130x94-r/i.gif |
Доля одного безстрашного кота ...
Цитата:
|
Як у старої бабки
Жили-були лапки. http://i.piccy.info/i8/b0676a9bd6f0e...F5ls7Q_500.jpghttp://i.piccy.info/a3/2013-10-27-15...42x487-r/i.gif |
Самотня ти бідолаха.
Просто зрадили ... Багато таких. Ех ви, люди! Що ви наробили?! Не буває адже кішок таких ... http://i.piccy.info/i8/b7bc6c14577c6...ZdL5Yc_500.jpghttp://i.piccy.info/a3/2013-10-29-21...26x392-r/i.gif |
Чи люблять кішки комп'ютери?
http://i.piccy.info/i8/afc476627dfe5...902_medium.jpghttp://i.piccy.info/a3/2013-10-30-20...40x275-r/i.gif Важко знайти на просторах Інтернету більш популярних тварин , ніж кішки . У фотоальбомах , листівках , блогах , смайликах - скрізь кішки. Від цих « няшек » часом нудить , так їх багато. Але що ж самі кішки думають про Інтернет і про комп'ютери ..? Уявляєш , - розповідає приятель , - сідаю за комп'ютер , а Васька підходить до мене і басом « Меау ! ». Я йому «Відчепися , не бачиш , зайнятий» . А він як вчепиться зубами в руку ! «Ти що твориш , кажу , боляче ж . Не заважай працювати ». Так він ще й кігті випустить ! Я чудово розумію приятеля , так як стикався з подібним. Моя кішка не настільки категорична. Вона досить довго терпить , поки господар сидить , скорчившись перед світиться шматком пластика , і хаотично посмикує передніми лапами над іншим шматком пластика. Але потім вона шкодує господаря і дає йому подивитися на себе , а не на ці світяться штуки. Інакше кажучи , вона застрибує на стіл і стає в акурат між мною і екраном. Чув та інші історії , як кішки заважають господарям сидіти за компьютером.В чому ж причина такої поведінки наших вихованців ? Кажуть , коти можуть вилікувати важкі хвороби своїх господарів. Можливо , вони розуміють , що без господарів їх сите життя швидко закінчиться , і прагнуть тримати «старших братів » в тонусі ? Чув реальну історію , як кішка врятувала господиню від інсульту. Самотню жінку розбив параліч . Вона лежала зовсім одна в своїй квартирі і подумки прощалася з життям. Допомоги було чекати не від кого. І тоді її кішка лягла поруч з її головою, майже на голову. І лежала доти , поки інсульт не відступила . Жінка з подивом зрозуміла , що може рухатися. Потім вона зовсім оговталася , до неї повернулися рухливість і мова . Можна сказати , відбулася легким переляком. А от її кішка незабаром померла. Напевно , це не єдина історія порятунку людей кішками. Може бути , робота за комп'ютером сприймається ними як важка душевна хвороба господарів , яку кішки намагаються лікувати усіма « подлапнимі » способами? Почасти цю гіпотезу підтверджує інша історія. Коли у нас був єдиний провідний телефон , то кішку страшно дратувало , коли хто-небудь говорив по ньому. Вона просто входила до несамовите стан і починала люто гризти кручений дріт. Адже це так дико : улюблений господар раптом починає говорити з шматком пластика. І не тільки говорити , але ще й сміятися , жестикулювати і вести себе ... як божевільний ! Зрозуміло , коли господарі говорять з нею, з кішкою , гладять її або , буває , ганяють шваброю. Але з шматком пластика? Таке потрібно терміново припиняти ! Ера радіотелефонів позбавила нашу кішку видимого ворога. Вона як і раніше турбується про наш стан , але провід вже гризти не може. Коли прийшов Skype, стало зовсім зле . Господарі почали не тільки кричати в нікуди , але і витріщатися в плоску світиться штуку. А адже за нею , наша кішка перевіряла , нікого немає ! Я бачу , як наші онлайн- розмови доставляють кішці душевні страждання. Але й за двері її не виженеш , буде скребти , поки не пустят.Что цікаво, коли господарі дивляться телевізор , це кішку не дратує. Під шумок можна забратися в ліжко і пригрітися під хазяйським боком. Та й телевізор - той же камін. Тільки не гріє. Але , як і на полум'я , господарі можуть дивитися на нього нескінченно . І книжки цілком припустимі . Загалом допустимо все , що не перетворює господарів у недоумкуватих червонооких мавп. Але комп'ютер і телефони - вороги однозначно! До речі , хоч я і не кіт , але теж часом здригаюся , коли поруч зі мною хтось починає в повний голос говорити , звертаючись в порожнечу. І тільки наявність гарнітури за вухом заспокоює : це не псих , це «мобільний ». Так що думають кішки про комп'ютери та Інтернет ? Можливо , технічних деталей вони не розуміють , але впливу цієї техніки на господарів дуже не схвалюють ... « Феля , відійди! » Вибачте . Змушений закінчити статтю , так як моя киця знову стрибнула на стіл і встала перед екраном. І дивиться прямо мені в очі своїми золотими очима з питанням : «А чи не зайнятися нам прасуванням моєї чудової шкурки ? » Раніше я проганяв її , щоб не заважала працювати. Але потім ... Ви пам'ятаєте , скільки можна сидіти безперервно перед екраном відповідно до санітарних норм ? І як часто рекомендується робити гімнастику для очей і для хребта , якщо сидиш перед комп'ютером ? Моя кішка СНіПів не читав, але якось зрозуміла, що треба господаря відривати хоч раз на дві години від цієї гидоти. Тепер я її не жену . Я її гладжу , переводячи погляд від бездушного сховища « няшек » на реальне чудо природи .*Автор : Олександр Ягольник* |
Корисні поради для кішок по догляду за людиною.
http://i.piccy.info/i8/5ab293227ab58...sBxIJQ_500.jpghttp://i.piccy.info/a3/2013-11-01-07...98x335-r/i.gif Людина, в якості домашнього вихованця, може доставити кішці безліч приємних хвилин. Але при цьому не слід забувати, що, заводячи у себе вдома одного (або навіть декількох) чоловічиків, кішка бере на себе велику відповідальність. Люди - це такі тварини, які потребують щоденного догляду та уваги. http://vk.com/tierlyrics |
|
Що таке краса?
Це дім, де два кота. http://i.piccy.info/i8/f42c05afb446d...V72zBI_500.jpghttp://i.piccy.info/a3/2013-11-02-19...72x354-r/i.gif |
Собаки – рятівники життів...
http://i.piccy.info/i8/9b3c77f7b642a...95_300x212.jpghttp://i.piccy.info/a3/2013-11-02-20...00x212-r/i.gif «Собаки, бережи їх Господь, вважають, що людина – істота слабка, беззахисна і потребує постійної любові та турботи» Мері МакГрорі. 17 вересня українські рятувальники відзначали своє професійне свято. Ми від усієї душі і з особливою вдячністю вітаємо цих відважних людей, які, ризикуючи своїм здоров’ям та життям, роблять свою роботу. Завдяки їм тисячі людей знову знаходять найціннішу річ – власне життя. Рятувальникам-людям часто допомагають спеціально навчені собаки , які також рятують життя людей. Їх підготовка – процес доволі непростий. Він триває близько року. Але результати того варті. Здатність оперативно реагувати у непередбачуваних ситуаціях, коли на кону стоїть життя, притаманна багатьом чотирилапим героям. Вони діють всупереч своєму інстинкту самозбереження, не вимагаючи за свої подвиги ні похвали, ні нагород. А є й такі собаки, які не проходили спеціальних занять для рятувальників, проте показали себе справжніми героями. Це вияв просто фантастичної відданості людині. Про сенбернарів і 41-шу людину Колись у ХІІІ столітті в Альпах монахи вивели породу собак, яка призначалася спеціально для порятунку людей в гірських районах. Монастир носив ім’я Святого Бернара. І цей великий, благородний та добрий собака отримав ім’я на честь свого святого. Сенбернари врятували тисячі людей. Є легенда, яка оповідає про сенбернара Баррі, котрий врятував 40 людей, а 41-й врятований завдав йому важкої травми. Ніч в Альпах. Собаки, що після снігового бурану були спрямовані на пошуки людей в гірських снігових завалах, нічого не знаходили і знесилені поверталися додому – в монастир. У ту ніч не повернувся в монастир тільки Баррі. Він відчував, що під снігом є люди. І вони потребують допомоги. Чуття не підвело – Баррі знайшов людину. Він ліг поряд, аби зігріти чоловіка своїм тілом. Став лизати йому обличчя, щоб той прийшов до тями. Чоловік прокинувся і подумав, що перед ним вовк. В результаті Баррі був важко поранений. Залишаючи після себе криваві сліди і збираючи останні сили, Баррі дістався до монастиря. Але через важке поранення він більше не міг рятувати людей. Баррі похований на одному з паризьких кладовищ. На його пам’ятнику напис: «Баррі, що врятував 40 чоловік і був вбитий 41-м». Спаніель врятував життя новонародженій дитині Зима у Владивостоці видалася, як і належить, холодна. У припорошеному снігом поліетиленовому пакеті, в холодній норі під корінням дерева лежав клубочок і видавав тихі звуки, схожі на плач. Його знайшла собака. Вона обнюхала згорток і помчала до свого господаря. Щоб привернути його увагу, Альма міцно вчепилася за штани і не відпускала. Вона вела його до того місця, де лежала замерзаюча новонароджена дитина. Господар приніс дитину додому і викликав «швидку». Дівчинка була доставлена в реанімаційне відділення (діагноз – серцева та дихальна недостатність, переохолодження). Але вона вижила. І зараз лікарі кажуть, що все буде гаразд. Ця дівчинка, яку назвали Сніжаною, вижила завдяки диву і … спаніелеві на ім’я Альма. Запобігти самогубству 63-літня француженка дійшла висновку , що перебування в цьому світі для неї вже позбавлене сенсу, і тому вирішила попрощатися з життям швидко і «по-англійськи». Але її німецька вівчарка, на щастя, не поділяла поглядів своєї депресивної господині. І коли тій залишилося тільки натиснути на курок (мадам вирішила застрілитися), собака підбігла, збила господиню з ніг і таким чином вибила з її рук зброю. Жінка встигла лише поранити себе в груди, але рана на загрожує життю, і незабаром її випишуть з лікарні. Вона зрозуміла, що сенс жити все ж є. Адже вдома на неї чекає ангел-охоронець . Небезпечне полювання на качок Собака швидко ходить туди-сюди по слизькому льоду. Він стурбований. Йому страшно. Але не за себе, а за того, хто в декількох метрах від нього. Його господар нещодавно провалився під тонкий лід. І якщо він підійде ближче, то теж опиниться в крижаній воді. Але для нього це не важливо. Він не залишить це місце, де 30 хвилин тому під тонкий лід річки Колорадо провалився 60-літній горе-мисливець на качок. Він усього лише хотів підібрати застрелену качку, але крихкий лід не втримав його. Інші мисливці, увагу яких привернув собака, викликали рятувальників. Чоловік залишився живим завдяки своєму собаці . 911 або просто 9 Бігль Белль з Вашингтона був нагороджений за те, що врятував людину. Його господар впав у діабетичну кому. І собаці нічого не залишалося як тільки … подзвонити в службу порятунку. Це не вигадка. Собака зумів набрати зубами на телефоні «9». Саме ця цифра була запрограмована на номер телефону служби порятунку 911. Лікарі прибули вчасно і встигли врятувати життя господарю собаки. Белль отримав премію від телекомунікаційної компанії «Віта». Але найкраща нагорода для нього та, що господар живий і нормально себе почуває. Таких історій, коли собака рятував життя людині, є тисячі. Пес Мухтар в роки ІІ світової війни витягнув з окопів понад 400 поранених солдатів. Сибірський хаскі Болто врятував сотні життів від дифтерії(!) Глуха собака-далматинець витягнула з річки потопаючу дівчинку. Пес з кличкою Роско вберіг хлопчика від вогню під час пожежі, сам отримавши при цьому 30 % опіків шкіри. Собаки рятують людину на суходолі, у воді, під землею і навіть в небі. Останнім часом рятувальникам на допомогу приходить найсучасніша техніка, але чуття та інтуїцію, якими володіє собака, ніщо не здатне замінити. Їх здатність – безцінна. Їх дії – це прояви найвищого ступеню відданості і любові до людини. |
Як впізнати собаку, у якого сказ...
http://i.piccy.info/i8/80c748395940f...48_300x225.jpghttp://i.piccy.info/a3/2013-10-30-20...00x225-r/i.gif Симптоми: В буйній стадії сказу тварина не може проковтнути воду через спазми глоткової мускулатури, рясно виділяється піниста або густа слина. Гавкіт стає хрипким, тихим і отривмстим. Збудження супроводжується агресивністю і навіть люттю – собака кидається на людей, тварин та на будь-які предмети, що потрапили в поле її зору. Найменше зовнішнє подразнення (шум, яскраве світло, окрик) викликає новий напад буйства й агресії. Нижня щелепа відвисає, так як розвивається параліч м’язів. Язик вивалюється, рясно тече слина. Спостерігається косоокість. Через параліч вона може похитуватися і пересуватися ледве-ледве, може волочити задні ноги. Такий стан триває від 2 до 5 днів. Закінчується хвороба менінгоенцефалітом, паралічем і загибеллю. Що робити, якщо собака вкусив... Якщо ви не змогли відігнати собаку, і вона прокусила вам шкіру або подряпала, все, що необхідно зробити, — це промити рану, щоб якомога менше вірусів потрапило в кров, і терміново їхати до лікаря. У процедурі лікування після укусу скаженого собаки немає нічого страшного. Вам введуть вакцину і сироватку, які навчать ваш організм боротися з вірусом сказу, поки він ще не потрапив в нервову систему. Вакцину вводять всього 6 разів з певними інтервалами, і колють зазвичай в плече, а не в живіт, як це було раніше. Що робити, коли зустріли скажену тварину... Скаженій тварині невідоме почуття страху, тому лякати її чим-небудь марно, вона кинеться на вас. Якщо ви підозрюєте, що собака скажена, то краще сховатися з її поля зору. Якщо ж вона вас побачила, то потрібно спробувати знайти укриття або виступ, де вона до вас не добереться і викликати допомогу. |
Все збудеться, все неодмінно збудеться.
Ти тільки віри в щастя не втрачай. Печаль піде, а горе позабудеться. Не падай духом і віри в щастя не втрачай. http://i.piccy.info/i9/32a84a43f7edd...HgRPkQ_500.jpghttp://i.piccy.info/a3/2013-11-04-10...88x342-r/i.gif |
Кішки люблять гуляти, самі по собі...
Цитата:
|
Життя зрозуміле і просте))))
http://i.piccy.info/i9/e2edd6c99b5f5...OJp_C4_500.jpghttp://i.piccy.info/a3/2013-11-05-08...68x356-r/i.gif |
|
|
Кішці краще за всіх, оскільки немає
У неї намірів благих. http://i.piccy.info/i9/d19a3ad544ca1...fe0484_500.jpghttp://i.piccy.info/a3/2013-11-06-22...00x312-r/i.gif |
І лиже ласкаво тобі, вбивці, руки!
http://i.piccy.info/i9/3e2096dbe0de7...64/91_9914.jpghttp://i.piccy.info/a3/2013-11-07-17...50x113-r/i.gif Цитата:
|
Підраховано, що одна кішка, полюючи на мишей, рятує від них на рік до 10 тонн зерна. В Англії кішки, використовувані для охорони продовольчих складів, знаходилися на казенному утриманні, як і кішки, що зберігали від мишей книги та інші реліквії Британського музею. А в Австрії кішці, яка прослужила на охороні складів кілька років, призначалася довічна пенсія, яка видавалася молоком, м'ясом і бульйоном
http://i.piccy.info/i9/c864f58ca6047...EAAT3k_500.jpghttp://i.piccy.info/a3/2013-11-08-08...00x313-r/i.gif |
Американський стаффордширський тер’єр...
http://i.piccy.info/i9/20a432ac71151..._1_300x199.jpghttp://i.piccy.info/a3/2013-11-09-04...00x199-r/i.gif Бій з биками, цькування ведмедів та інші “гуманні” розваги. «Машина для вбивства» чи помічник людини? Хто брат-близнюк стаффа? Порода собак. Американський стаффордширський тер’єр (hoffungs krieg) або як ще називають, амстафф, з’явилася в XIX столітті в англійському графстві Стаффордшир. Історія. Але історія цієї породи, насправді більш довга і складна. Предками американських стаффа були англійські бульдог і тер’єр. Стафордширських тер’єрів спочатку розводили спеціально для боїв з биками, цькування ведмедів і левів. Подібні «розваги», як би це дико не звучало, були в моді у людей цього часу. Вони прийшли на зміну гладіаторським боям як більш «гуманні». У тогочасного стаффа був характерний перекус, який допомагав дихати собаці не послаблюючи хватку. Собачі бої тривали в Англії до 1835 року, доки спеціальним указом парламент не заборонив їх . По закінченню Громадянської війни 1865 р) Стаффи потрапили до Америки. З тих пір почався інший етап у розвитку породи. На новому місці проживання була проведена селекційна робота: стаффордширському тер’єру усунули перекус. Тепер ці собаки використовувалися не як бійцівські, а як помічники для людей. Вони охороняли угіддя, захищали овець, корів від нападу диких тварин. До речі, американський стаффордширський тер’єр також і хороший мисливець. До слова сказати, як тільки не називали цих собак: піт-дог, янкі-тер’єр, американський пітбультер’єр. Порода американський стаффордширський тер’єр була офіційно визнана на початку ХХ століття. В Америці на той час деякі розплідники ще продовжували робити упор на бійцівські якості тварин і реєстрували своїх собак як «американських піт-бультер’єрів». В результаті, в США з’явилося дві зовні однакові породи, але називалися вони по-різному. Виходить, що «стаф» і «піт-буль» практично близькі родичі, майже близнюки. Годівля та виховання. Американський стаффордширський тер’єр – однин з найбільш фізично сильних собак. Велика голова, крупна шия, масивні щелепи. Він справжній культурист. Тіло стаффа – це суцільні м’язи. Він може перетягнути до 135 кг вантажу. А щоб підтримувати таку собаку у формі їй необхідно забезпечити якісне харчування . Кращим рішенням стане раціон преміум класу для собак великих і середніх порід «Клуб 4 лапи». Ріст стаффа в холці (відстань від лопаток до кінчиків лап ) – 43 – 48, вага 25-30 кг. Шерсть – жорстка. Допускається будь-яке забарвлення: однотонне, плямисте, пятіколор. Але небажано щоб собака був на більш ніж 80 % білого кольору. Завдяки тому що предками американського стаффордширського тер’єра були бійцівські собаки, представники цієї породи характеризуються сміливістю, витривалістю, невибагливістю і високим больовим порогом. Це означає, що вони малочутливі до болю. При відповідному вихованні стаффи абсолютно нешкідливі. Але якщо їх не дресирувати правильно, вони стануть «живою зброєю». Характер. Господарям стафордширських тер’єрів під час прогулянки важливо стежити щоб їх вихованець не вирвався для того щоб зчепиться з якою-небудь собакою. Адже у стаффа в крові жага до сутичок. Починати дресирування свого вихованця рекомендується з раннього віку. Стаффордширськие тер’єри – розумні і спостережливі собаки. Вони тонко вловлюють зміни в поведінці господаря і легко навчаються. У формуванні характеру стаффа величезну роль грає його психічне здоров’я і виховання. Причому виховувати собаку важливо з малих років. Стаффордширські тер’єри відчувають потребу в частих фізичних навантаженнях. Якщо ви бігаєте зранку, беріть з собою свого вихованця. Він буде вам за це вдячний. Хто сказав, що американський стаффордширський тер’єр «машина для вбивства», той ще не знає, що ці собаки, завдяки високій оцінці своїх особистих якостей і здатності до навчання, беруть участь у програмі реабілітації інвалідів, працюють поводирями, рятувальниками. А ще американський стаффордширський тер’єр любить дітей і добре ставитися до інших тварин. Важко знайти більш відданого захисника, ніж цей собака. Господарю стаффа треба знати що свого вихованця необхідно не тільки любити, але й поважати. При правильному підході і грамотному вихованні американський стаффордширський тер’єр стане незамінним охоронцем і другом вашої сім’ї. |
|
|
Композиція з квітів, присвячена героям одного з мультфільмів Волта Діснея у Франції;-)
http://i.piccy.info/i9/16d82179dee13...0685YA_500.jpghttp://i.piccy.info/a3/2013-11-11-04...63x360-r/i.gif |
Скажи, любов моя, куди йдуть звірі?
Де після смерті вітер їх знаходить? http://i.piccy.info/i9/af0f5e529ac71...Vr0_xb9Byk.jpghttp://i.piccy.info/a3/2013-11-12-15...95x316-r/i.gif |
"Ти не бійся, я з тобою!"
Цитата:
|
|
|
|
|
Скільки ж сонця...
Цитата:
|
Любити, ось чого можна навчитися в собак, тож давайте цього вчитися щодня(с)
http://i.piccy.info/i9/cb67bea66d799...B7uJw4_500.jpghttp://i.piccy.info/a3/2013-11-17-04...72x354-r/i.gif |
Згорнутися сонячним клубком.....
Цитата:
|
|
У наші дні люди всьому знають ціну, але нічого не вміють цінувати.
http://i.piccy.info/i9/f75a0e12b9c51...5h672I_500.jpghttp://i.piccy.info/a3/2013-11-18-21...00x312-r/i.gif |
| Часовий пояс GMT +3. Поточний час: 22:17. |
vBulletin 3.8.4 ; Переклад: © Віталій Стопчанський, 2004-2010