Помер один з керівників Норильського повстання Євген Грицяк

"Сьогодні відійшов у вічність Євген Грицяк - один із безстрашних лідерів політичних в’язнів, що повстали проти режиму ГУЛАГу", — зазначив Президент.

http://i.piccy.info/i9/469e85027f625...39792/prew.jpghttp://i.piccy.info/a3/2017-05-14-19...50x233-r/i.gif

Зазначимо, Євген Степанович Грицяк народився 9 серпня 1926 року у Снятинському повіті, Станіславського воєводства. Був членом молодіжної організації ОУН, а після ув’язнення – один з керівників повстання в Норильских таборах 1953 року.

Норильське повстання — повстання політичних в’язнів Норильського концтабору, яке тривало з 26 травня по 4 серпня 1953 року.

Керівником протестів у 4-й зоні був українець Євген Грицяк. В’язні зібрали мітинг, на якому виступив Грицяк із закликом до страйку, відмовилися повертатись у житлову зону.

Згодом адміністрація колонія поставила ультиматум: вихід за зону або розстріл. Щоб уникнути кровопролиття і зберегти людей, керівник повстання Євген Грицяк вивів усіх за зону.

Останні роки Євген Грицяк мешкав на Прикарпатті.

Помер Блаженніший Любомир Гузар

http://s018.radikal.ru/i523/1705/38/80bc9580c630.jpg

Глава Української греко-католицької церкви 2005-2011 років Блаженніший Любомир Гузар помер на 85-му році життя.

Про це "Українській правді" повідомили джерела в УГКЦ.

Невдовзі представники УГКЦ повинні оприлюднити офіційну заяву.

Президент Петро Порошенко вже висловив співчуття з приводу смерті Блаженнішого Любомира Гузара.

Після смерті 14 грудня 2000 року верховного архієпископа Мирослава Іоанна Любачівського Синод Української греко-католицької церкви вибрав, 25 січня 2001 року єпископа Любомира Гузара новим предстоятелем.
На наступний день, 26 січня 2001 року, в Соборі св. Юра у Львові відбулася інтронізація нового верховного архієпископа, відразу ж після якої папський нунцій інформував, що Іоанн Павло II, як він повідомив телеграмою, не тільки підтверджує такий вибір синоду, а й надає новоінтронізованому верховному архієпископу титул кардинала.
У 2002 році верховний архієпископ Любомир освятив наріжний камінь свого Патріаршого собору в Києві.

10 лютого 2011 року папа Бенедикт XVI прийняв відставку Любомира Гузара з поста верховного архієпископа УГКЦ.
Відповідне прохання Гузар подав, коли йому виповнилося 75 років.

Помер історик, який визначив напрямок української декомунізації

https://img-host.org.ua/thumbs/kosykmourn.jpg

Із сумом сповіщаємо, що 12 червня 2017 року помер визначний український історик, професор Паризького університету та УВУ Володимир Косик.

Опинившись підлітком на еміґрації, пройшов шлях від пастуха у французькому селі до професора одного з найстарших університетів Європи. Його праці, присвячені місцю України у другій Світовій війні, визначили підходи українських істориків до вивчення перебігу історичних подій в Україні. Фундаментальна праця “Україна і Німеччина у другій Світовій війні”, яка вперше вийшла в 1982 році, була перекладена багатьма мовами, в тому числі від проголошення Незалежності – українською, стала явищем, яке неможливо оминути, вивчаючи історію України минулого століття. Довго і наполегливо вивчаючи архіви ґестапо, Володимир Косик, вже в час Незалежності, видав семитомний збірник німецьких документів про Україну, який дав можливість історикам вести арґументовані дискусії про події того часу: кожен документ виданий як фотокопія, і в українському перекладі.

Володимир Косик був активним учасником українського наукового і педагогічного життя, регулярно читав в Україні курси лекцій, виступав на наукових конференціях, його праці формували погляд українських істориків на події минулого століття. Українська декомунізація багато в чому завдячує працям і громадянській та науковій позиції професора Володимира Косика.

Перебуваючи в еміґрації Володимир Косик був активним учасником українського життя, провідним членом Організації Українських Націоналістів (бандерівців), членом Головного Проводу ОУН(б), деякий час – провідником терену Франції. Виконував політичні завдання ОУН(б) у південно-східній Азії. Його громадська діяльність була спрямована на консолідацію зусиль українців у діяспорі на боротьбу за Незалежність України, пропагування права України на самостійність серед мешканців Франції, насамперед – академічних працівників.

Пам’ять про Володимира Косика назавжди залишиться у наших серцях.

Слава Україні! Героям Слава!

На Донбасі загинув найстарший воїн Штурмової Роти ДУК Правий Сектор

http://picua.org/img/2017-12/05/twjc...c3xailes0c.jpg

Віктор Штанг.

4 грудня у зоні АТО загинув боєць Першої Штурмової Роти ДУК ПС 51-річний Віктор Штанг, позивний "Казах". Новину передають Патріоти України.

Він переїхав до України з Казахстану. Вивчив українську і добровольцем пішов на Схід. "Казах був найстаршим бійцем підрозділу. Прикладом для багатьох, мав величезний бойовий досвід. Пройшов довгий бойовий шлях в лавах Першої Штурмової Роти. Віддано, з неймовірною жагою звільнення українських територій боровся проти ворога України, до останньої хвилини свого життя...", - написав у Facebook командир роти Дмитро Коцюбайло.

"Я воюю за Україну, не для того, щоб померти! А для того, щоб потім-щасливо жити!", - говорив "Казах". "Начебто вчора ми сиділи разом, я слухав твої будівельні історії, як ти працював кіномеханіком. А сьогодні тебе вже нема...Бувало ти свари нас, щоб ми якісно несли службу...Добра ти був та справедлива людина", - поділився в мережі Аркадій Пещанський.

Вчений, волонтер, монах в одній особі: Зупинилося серце видатного українця. Пам'ятаймо

У Києві пішов з життя видатний вчений-етнограф, заслужений працівник культури, волонтер, монах Олексій Доля. Мав онкологічне захворювання. Олексію Леонтійовичу було 53 роки.

http://picua.org/img/2017-12/14/45cm...amfaq2kmhc.jpg

Олексій Доля

"Все своє життя Олексій Доля присвятив вивченню фольклорного різнобарв'я різних куточків України, був постійним учасником та організатором етнографічних експедицій. Зібрав тисячі унікальних експонатів, є автором цілої низки науково-популярних статей, присвячених різним аспектам музейної справи та розвитку етнографічної науки в Україні. Впродовж десяти років презентував виставки по всім регіонам зі свого проекту "Українська традиційна іграшка та лялька", – йдеться у повідомленні прес-служби Мінкультури, передають Патріоти України.

"Відійшов у вічність раб Божий монах Нестор (Олексій Доля)... Помолімося за його світлу душу, яка нині входить у вічний Храм!" - написав у Facebook Богдан Тимошенко, настоятель Храму святого великомученика Димитрія Солунського.

Доля неодноразово організовував етнографічні експедиції в різні куточки України. Одна з останніх була присвячена створенню циклу культурологічних програм "Культ предків" спільно із Наталкою Фіцич, пише umoloda.

"Останні роки активно займався волонтерством, допомагав пораненим бійцям. А про себе не подбав. Що хворий, виявив випадково і занадто пізно. Неоперабельна пухлина, метастази, жодних шансів. Він тримався гідно. Хоч знав, що часу мало", - поділилася у своєму Facebook журналістка Наталка Фісич. "Він усюди знаходив красу. Любив Луганщину з її крейдяними горами, там у видолинках серед ковили так гарно було слухати вітер. Любив Крим з його степовими курганами, вкритих червоними маками, серед яких якось знайшов дикі гіацинти. Любив Полісся з його архаїкою дерев'яних зрубів і вкритих мохом лісів. Любив Карпати з копичками та осінніми крокусами. Любив свою рідну Полтавщину і говорив про неї найчастіше. Про весільні короваї, про плахти, про веснянки та ще купу всього. Він навчив розуміти і любити усе й мене".

Олексій Доля народився 1964 року в селі Плішевець на Полтавщині. 1989-го закінчив факультет філології Київського університету імені Тараса Шевченка. Від 3-го курсу працював у Державному музеї народної архітектури і побуту України в Пирогові. Більше 20 років присвятив вивченню народних ремесел та організації тематичних ярмарків на території Музею. Роками разом із Ліною Костенко їздив у експедиції Чорнобильською зоною, знав практично усіх народних майстрів в Україні. Є автором публікацій про українську народну культуру і багатьох фольклорних записів. Один із організаторів першого фестивалю "Червона рута". Допомагав бійцям і ветеранам АТО знайти душевну рівновагу та припинити жити привидом війни. Ледь не за руку приводив ветеранів війни до лікаря, допомагав із ліками. Кілька днів тому Олексій Доля став одним із лауреатів премії "ЄSOS" для волонтерів. Однак отримати її особисто на церемонії через слабкий стан не зміг - її вручили йому пізніше, вдома.

У Києві помер легендарний тренер "Динамо"

http://picua.org/img/2017-12/20/j2w2...s2iegxda7r.jpg

Заслужений футбольний тренер України Євген Котельников пішов з життя на 79 році життя в Києві. Про це йдеться на офіційному сайті київського "Динамо", в якому прославлений фахівець провів більшу частину своєї тренерської кар'єри.

Довідка. Євген Петрович працював тренером в клубній дитячо-юнацькій футбольній школі "Динамо" з 1965 по 1977 роки. У цей період він виховав безліч великих гравців "біло-синіх".

Серед його вихованців такі легенди столичного клубу, як Володимир Безсонов, Геннадій Литовченко, Володимир Лозинський, Олексій Михайличенко, Павло Яковенко, Вадим Лазоренко і Віктор Сахно.

Прощання з Євгеном Петровичем відбудеться в середу, 20 грудня, о 14:30 в новому залі крематорію на Байковому кладовищі.

https://newsone.ua/ru/v-kieve-umer-l...trener-dinamo/

Помер відомий український радіоведучий

http://picua.org/img/2017-12/24/grex...h5j6bvp18u.jpg

У ніч на неділю, 24 грудня, раптово помер багаторічний ведучий радіо "Люкс FM" і "Радіо 24" Олег Мосесов, відомий під творчим псевдонімом Олег Середа.

"Вночі Олег повертався додому після корпоративної вечірки, на якій працював ведучим. Ще похвалився, що дуже вдало відпрацював. Але додому не приїхав - по дорозі у нього стався інфаркт", - розповів батько Олега Ігор Мосесов.

Ведучий народився 8 жовтня 1974 у Львові. З 2003 року вже під псевдонімом він почав працювати на "Радіоман". У 2008 перейшов на "Рadio 4U". З 2009 року і до дня смерті Мосесов працював ведучим радіо "Люкс FM".

Помер відомий український гуморист

http://picua.org/img/2018-01/01/h4h5...gig9br4le6.jpg

У гумориста залишилася дружина і двоє дітей.

У Львові помер заслужений діяч мистецтв, гуморист, директор Львівського естрадного театру "Не журись" Остап Федоришин. Про це написав керівник конфедерації вільних профспілок Львівщини Андрій Соколов на своїй сторінці в соціальній мережі Facebook.

Він додав, що він помер через тривалу хворобу, яка його знесилила. Варто відзначити, що Остап Федоришин був незмінним керівником театру-студії "Не журись".

"Сьогодні, після тривалої хвороби, помер заслужений діяч мистецтв України, незмінний директор театру-студії "Не журись", видатний письменник-гуморист Остап Федоришин. Іде епоха українського відродження, але запалює нові покоління українських художників", - заявив Соколов.

Крім української, володів російською, польською та німецькою мовами.

Керував благодійним театрально-музичним товариством "Львівська арт-агентство Стася і Дзюньо".

Помер легендарний український спортивний журналіст

У середу, 3 січня, помер відомий український спортивний журналіст, коментатор і ветеран Українського радіо Юхим Олександрович Шарпанський.

http://picua.org/img/2018-01/04/par8...jmhrhvoh8w.png

Про це повідомляє "UA: Українське радіо" на своїй офіційній сторінці у Facebook, передають Патріоти України. Шарпанскому було 78 років.

Він пропрацював у журналістиці близько 50 років. За цей час він встиг поспілкуватися з більш ніж тридцятьма олімпійськими чемпіонами, провести репортажі з дев'яти Олімпіад (Москва-80, Ліллехаммер-94, Атланта-96, Нагано-98, Сідней-2000, Солт-Лейк-Сіті-2002, Афіни-2004 , Пекін-2008), десятків чемпіонатів світу та Європи.

Крім того, Шарпанський був першим українським журналістом, який вийшов у прямий ефір і дізнався враження киян від першого польоту в космос у 1961 році.

Не вберегли: в родині Ірини Ноздровської нова драма

Батьки Ірини Ноздровскої вбиті горем і на похоронах доньки літній матусі стало погано і їй стала потрібна допомога медиків

http://picua.org/img/2018-01/09/3l6d...m8a14getc5.jpg

Так, 9 січня, в селі Демидів Вишгородського району Київської області прощаються із загиблою.

В результаті жінку вбитої української правозахисниці відвезла швидка допомога.

“Тебе кати забрали від нас! Ми все життя берегли тебе, але зараз не вберегли. Ось що значить домагатися правди в нашій країні. Тварі!”, – журився батько Ноздровскої.

“Дайте мені того вбивцю в руки”, – в серцях благав батько Ірини.

Як стало відомо, труну з тілом убитої привезли в будинок Ноздровскіх. Священик почав її відспівувати. На подвір’ї зібралося близько сотні людей. Несуть квіти і хліб.

Йому було 97: Помер легендарний українець, уся сім’я якого загинула на фронті

У 2016 році його нагородили премією "Скрипаль на даху" Федерації єврейських громад Росії в номінації "Людина-легенда".

http://picua.org/img/2018-01/12/1rqd...jex4o24pdf.jpg

У Києві 11 січня на 97 році життя помер останній з організаторів повстання в нацистському концтаборі Собібор Аркадій Вайспапір. Трагічну звістку повідомив директор Українського єврейського комітету Едуард Долинський.

"У Києві помер останній з організаторів і учасників повстання в таборі смерті Собібор - Аркадій Вайспапір. Йому було 96 років. Вічна пам’ять герою!" - написав він.

Аркадій Мойсейович народився 23 грудня 1921 року в селі Бобровий Кут на Херсонщині. Під час Другої світової війни він був членом "дев’ятки" повсталих в польському таборі смерті Собібор 14 жовтня 1943 року. Це було єдине успішне повстання в’язнів нацистських концтаборів. Вайспапір був одним з 53 учасників повстання, що дожили до кінця Другої світової війни.

Під час бойових дій вся сім’я Аркадія була знищена - старший брат загинув на фронті, мати, п’ятирічна сестра і всі родичі в Бобровому Куті розстріляні нацистами.

Собібор - це концентраційний табір, організований нацистами поруч з українським селом Собібор, що зараз знаходиться на території Польщі поряд з українським кордоном.

"Царство Небесне мужньому Воїну!": У зоні АТО загинув відомий боєць "Правого сектору"

Причиною смерті бійця Добровольчого Українського корпусу "Правий сектор" з позивним "Гаха" став інфаркт.

http://picua.org/img/2018-01/19/nweg...cozycieaus.jpg

У зоні проведення антитерористичної операції на Донбасі загинув боєць Добровольчого Українського корпусу "Правий сектор" з позивним "Гаха".

"Сьогодні вночі зупинилося серце друга "Гахи", славного бійця Добровольчого Українського Корпусу "Правий сектор". Херсонські побратими про "Гаху": "Не витримало серце того болю, що гинуть найкращі... Хотів на фронт. Не пускали. Все одно поїхав. Радів, що може передати свої знання і досвід в медичному підрозділі..." Царство Небесне мужньому Воїну!", - сказано в повідомленні.

Пам’яті Леоніда Каденюка: інтерв’ю першого астронавта незалежної України про свій знаменитий політ

http://picua.org/img/2018-01/31/2ydv...7be03gn4t4.jpg

Військовий льотчик-випробувач, уродженець Чернівецької області Леонід Каденюк помер на 68-му році життя в середу, 31 січня. Перший астронавт незалежної України провів в космосі 15 діб 16 годин 32 хв на борту американського шаттла Коламбія, з 19 листопада по 5 грудня 1997 року. Про те, як це було, Каденюк розповів Новому Времени в серпні 2016 року.

Підготовка до польоту

Моя мрія стати космонавтом народилася в той самий історичний для планети Земля час – 12 квітня 1961 року. Я закінчив Чернігівське вище військове авіаційне училище льотчиків, був залишений там льотчиком-інструктором, а в 1976 році відібраний у загін радянських космонавтів – готувався стати командиром багаторазового транспортного космічного корабля Буран. Але ми, буранівці, не тільки готувалися літати на ньому, а й брали участь у створенні складних авіаційних і космічних систем.
Буран, як і американський шаттл, – найскладніші технічні споруди, коли-небудь створені людиною. Ми розробляли методики посадки Бурана. Корабель вагою 100 тонн треба садити без двигунів – фактично падати з космосу на Землю. Звичайно, падіння кероване. Це вимагало великої льотної майстерності. Тому від нас, буранівців, вимагалось опанувати професію льотчика-випробувача, літати на багатьох типах літаків, в тому числі, і з вимкненим двигуном на винищувачах. Я літав майже на 60 типах і модифікаціях літаків, в основному винищувачах. Робота льотчика-випробувача надзвичайно цікава, але небезпечна. Під час таких випробувань на літаку МіГ-27 з моєї групи загинув наш товариш, Льоня Іванов.
Крім того, я був підготовлений командиром транспортного космічного корабля Союз. Вивчав біологію, медицину, астрономію, геологію, астрофізику, динаміку космічного польоту і багато інших наук.
Коли на міждержавному рівні України і США було вирішено питання про політ в космос на шатлі українця, я вирішив взяти участь. Написав заяву в Національне космічне агентство України. Кандидатів було більше 30, відібрали двох – мене і Ярослава Пустового. Нас відправили на підготовку в НАСА в США.

Однією з умов участі в польоті було знання англійської мови. У школі і вузах я вивчав французьку. Тому треба було з нуля починати вивчати англійську. Але стимул, самі розумієте, дуже високий– космічний політ. Тому взявся з великим завзяттям. З мовою впорався протягом року підготовки– перебував в середовищі американців.
Коли постало питання про те, що буде робити український космонавт на борту шаттла Коламбія, українські вчені відразу запропонували біологічні експерименти. Американці з радістю погодилися, оскільки космічна біологія є однією з пріоритетних у дослідженні космосу. Експерименти з трьома видами рослин – брассіка ропа, соя і мох. У Зоряному містечку я пройшов хорошу біологічну підготовку.

Політ

Сам політ складається з трьох етапів – старт і виведення на орбіту, політ в космос в невагомості і повернення на Землю. Старт і виведення на орбіту характерні прискореннями та великими перевантаженнями. Уявіть: за час, менше, ніж 10 хвилин, треба розігнати корабель до першої космічної швидкості – майже 8 км/с. Стартує комплекс – шаттл, паливний бак, до якого він прикріплений, два твердопаливних прискорювача – важить 2 тис. 240 тонн. Важко уявити, якими мають бути двигуни, щоб не тільки відірвати його від землі, а розігнати до першої космічної швидкості. Це було щось неймовірне.
Після розгону корабля до швидкості, що перевищує швидкість звуку, гуркіт залишається далеко під кораблем. Настає тиша – така, як шелест листя. Коли корабель виходить на орбіту, а двигуни вимикаються, починається невагомість – ідеальна легкість. Закривши очі і повністю розслабившись, фізично себе не відчуваєш. Тільки усвідомлення, що існуєш.
Коли побачив Землю в ілюмінаторі, першими словами, що мимоволі вирвалися з моїх вуст, були: «Кевін, тепер я бачу, що вона кругла». Кевін Крігел – командир екіпажу, «плавав» поряд зі мною в невагомості.
Наша планета дуже красива. Але її треба бачити своїми очима звідти. Описати це неможливо. Слово «красива» майже ні про що не говорить. Ніяка фотографія або телевізійне зображення Землі з космосу не передає всі ті відтінки, які здатне визначити людське око.
Якщо дивитися в бік, протилежний від Землі, у Всесвіт, сам простір має зовсім іншу, неземну геометричну сутність. У нашій свідомості існує земна модель простору, в якій є те, що його обмежує – поверхня Землі, лінія горизонту, приміщення, в якому перебуваєш. А там оку нема за що зачепитися. Я сприймав його не двомірним, тривимірним, як на Землі, а багатовимірним. Я подумав: коли людина навчиться будувати багатовимірні системи і використовувати їх для навігації при польотах у Всесвіті, вона зможе зовсім по-іншому переміщатися в її просторах. Можливо, навіть переходити з одного часового виміру – у інший.

Посадка

На висоті нашого польоту, а це близько 300 км, космічний корабель облітає Землю за 90 хвилин. Наш політ тривав 15 діб 16 годин і 32 хвилини. Для повернення на Землю корабель треба загальмувати. Видати гальмівний імпульс порядку 50-100 м/с. Цього достатньо, щоб корабель зігнув траєкторію в сторону Землі і почав спуск.
Перед входом в щільні шари атмосфери корабель орієнтується в просторі з кутом 40 градусів по тангажу (до лінії горизонту) і нуль градусів за креном і нишпоренням. Гальмування відбувається за рахунок аеродинамічного опору повітря. Величезна кінетична енергія, якою володіє корабель, перетворюється на теплову. У деяких місцях він нагрівається до 1,5-2 тис. градусів. Для захисту від руйнування корабель покритий спеціальними теплозахисними плитками кількістю близько 39 тис. штук.

На жаль, моя Колумбія 1 лютого 2003 року вибухнула при поверненні на Землю через пошкодження плиток – частина планера була оголена від них під час старту і виведення на орбіту. Тоді загинула і Калпана Чавла, яка літала в космос зі мною.

Космічна держава Україна

Без сумніву, Україна – космічна держава. Вона володіє повним циклом відпрацювання космічної техніки – від проектування до розробки, запуску та експлуатації в польоті. Але космічна галузь в Україні існує не завдяки, а всупереч обставинам.
Державне космічне агентство формує космічну політику держави. Конструкторське бюро Південне і машинобудівний завод Південмаш, що знаходяться в Дніпрі, – основа нашої космічної галузі, разом з іншими підприємствами становили майже третину ракетно-космічного потенціалу колишнього СРСР. Зараз наша космонавтика зазнає великих труднощів, пов’язані, в першу чергу, з фінансуванням, нездатністю або небажанням держави використовувати великі потенціали в цій галузі – і виробничий, і інтелектуальний. Космічні програми, пов’язані з Росією, ми розірвали. Зате зміцнюємо зв’язки з Європейським космічним агентством, НАСА, з Японією, Індією, Китаєм. Крім традиційних ракет-носіїв, наші конструктори розробили плазмові двигуни.
У нас багато талановитої молоді, яка хоче працювати в космічній і авіаційній галузях. Найбільший в світі літак Ан-225 Мрія – наш, український. Провідна у своєму класі ракета-носій – Зеніт – також наша.
Українці зробили величезний внесок у розвиток радянської та світової космонавтики. В СРСР найвідоміші конструктори були українцями: Микола Кибальчич, Юрій Кондратюк, Сергій Корольов, який народився в Житомирі, Валентин Глушко – українець, одесит, який мене приймав в космонавти, Михайло Янгель – конструктор ракет родом із Сибіру, але його дід з Чернігівської області був висланий царською владою за бунтарство, Володимир Челомей – генеральний конструктор орбітальних станцій, Гліб Лозино-Лозинський – генеральний конструктор МТКК Буран та МіГ-31, далекого винищувача-перехоплювача, на якому доводилося літати і мені. Тобто, весь космос робився українцями.

Совість нації, натхненник двох Майданів: Помер видатний вчений та громадський діяч

Мирослав Попович вивчав проблеми свободи і прав людини, становлення відкритого суспільства, формування ідеології та ідейно-політичних засад державотворення, стану суспільної свідомості в посткомуністичній Україні.

«Відійшов у засвіти філософ, мисленник, людина, моральний авторитет Мирослав Володимирович Попович. Це велика втрата для України. Хай покоїться з миром! Світла пам’ять достойному вчителю!»

http://picua.org/img/2018-02/11/nhst...fiji4wyl4t.jpg

Професор, доктор філософських наук Попович народився 12 квітня 1930 року. Був одним із учасників ініціативи «Першого грудня», директором Інституту філософії імені Г. С. Сковороди НАН України. В академії наук зазначають, що наукові праці Поповича присвячені проблемам логіки, методології та філософії науки, філософії й історії культури.

Згідно з інформацією на сайті НАН, він вивчав проблеми свободи і прав людини, становлення відкритого суспільства, формування ідеології та ідейно-політичних засад державотворення, стану суспільної свідомості в посткомуністичній Україні, особливостей української нації і національної ментальності, шляхів гармонізації міжнаціональних та міжетнічних відносин, місце України в європейській спільноті.

http://picua.org/img/2018-02/23/8bdv...7ujsuoirox.png

Народився Анатолій Решетніков 22 червня 1923 року в Києві. У 1948 році закінчив Київський театральний інститут.

З 1948 по 2001 рік грав у Київському російською драматичному театрі ім. Лесі Українки.

Свою першу роль актор зіграв в 1958 році у фільмі-виставі "Вогненний міст".

Він також знявся у фільмах "Далеко від Батьківщини", "П'ятірка відважних", "Стара фортеця", "Комісар Сергушін", "Захисник Сєдов", "Господа артисти", "Школа скандалу" та інших.

Решетніков також був викладачем в Київському державному інституті театрального мистецтва, де став доцентом кафедри майстерності актора.

У 1983 році він став лауреатом Державної премії України ім. Тараса Шевченка за створення образів радянських сучасників у виставі "Тема з варіаціями".

Решетніков також нагороджений орденом "Знак Пошани" і медалями.

Знов зовсім юний: Україна оплакує загибель 20-річного танкіста на Донбасі

http://picua.org/img/2018-03/12/btvo...c3te9dn6gf.jpg

З'явилася світлина 20-річного Івана Іванкова, котрий віддав життя за Батьківщину 10 березня на Донбасі. .
"І знову ... є втрати. Іван Іванків з Прикарпаття, с. Росiльна, танкіст ЗСУ. Зовсім дитина котра зробила свій вибір. Вибір Воїна", - пише вона.

За даними журналіста Назара Приходько, Іванкову 18 січня виповнилося 20 років. "18.01.1998 - 10.03.2018 На фронтах Національно-визвольної війни. Без слів. Вибач нас...", - пише активіст.

Варто зазначити, що повідомлення про загибель юного бійця ЗСУ потрясло людей. Вони відзначають, що такі молоді військові не повинні перебувати на передовій. Втім, є і ті, хто вважають, що хлопець зробив самостійний вибір воїна.

Помер всесвітньо відомий фізик Стівен Хокінг

Сім'я розповіла, що професор помер у спокої в своєму будинку неподалік Кембриджського університету.

http://picua.org/img/2018-03/14/viyz...nirfeoface.jpg

Всесвітньо відомий фізик Стівен Хокінг помер у віці 76 років. Про це заявив представник його сім'ї. Пізніше із заявою виступили його діти: Люсі, Роберт і Тім. Професор Хокінг - один із найвидатніших фізиків-теоретиків сучасності. Він став відомим завдяки дослідженням в області чорних дір і походження Всесвіту. У віці 22 років лікарі казали, що йому залишилося жити декілька років через рідкісну форму неврологічного захворювання, що вражає моторні функції.Через хворобу Хокінг опинився на візку і міг розмовляти лише через мовний синтезатор. Впродовж 30 років Хокінг працював на посаді Лукасівського професора математики в Кембриджському університеті, на тій же посаді, що її триста років тому обіймав Ісаак Ньютон. На честь вченого назвали астероїд головного поясу 7672 Гокінг, відкритий 24 жовтня 1995 року.

"Важко уявити без нього літературний Харків. Він нам усім - молодим і недосвідченим - багато дав і підказав": Жадан повідомив про смерть відомого поета та земляка

Анатолій Перерва був одним із засновників Літературного музею в Харкові в 1988 році. Довгий час був заступником директора з наукової роботи.

http://picua.org/img/2018-03/26/f0eo...k012acuvkb.jpg

У суботу, 24 березня, на 69-му році життя помер харківський поет Анатолій Перерва. Про це повідомив на своїй сторінці в Facebook харківський поет, прозаїк і публіцист Сергій Жадан.

"Вчора помер харківський поет Анатолій Антонович Перерва. Важко уявити без нього літературний Харків, музей, Пушкінську, спілку. Свого часу він нам усім - молодим і недосвідченим - багато дав і підказав. Дослівно позавчора думав, що добре було б зустрітись, давно не бачились. Тепер і не побачимось. Думаю, нам усім його страшенно бракуватиме...", - зазначив Жадан.

Прощання з поетом відбулося сьогодні в селі Вербівка Балаклійського району, звідки Перерва родом, повідомили в харківському Літмузеї.

Анатолій Перерва був одним із засновників Літературного музею в Харкові в 1988 році. Довгий час був заступником директора з наукової роботи.

Помер ветеран ОУН Михайло Бунь

https://image.ibb.co/jrFurc/bunj.jpg
ссылка на фото

3 квітня відійшов у вічність член Київського крайового Братства ветеранів ОУН-УПА Михайло Бунь – оунівець, політв’язень, громадський діяч, депутат Броварської міськради кількох скликань.

Михайло Федорович Бунь народився 22 серпня 1932 року у с. Угорники на Івано-Франківщині.

Юнаком 1947 р. вступив до лав ОУН (р), був зв’язковим та інформатором націоналістичного підпілля. Також поширював у рідному селі Угорники агітаційні листівки УПА. Мав псевдо «Богун».

1 лютого 1949 р. – заарештований, а 30 квітня 1949 р. Військовий трибунал військ МВД Станіславської області засудив його за антирадянську діяльність до 25 років виправно-трудових таборів.

1955 р. – амністований. Він відсидів 6 років і 8 місяців. Покарання відбував на мідному руднику м. Джезказган (Казахстан).

Після звільнення працював слюсарем-електриком будинкоуправління, а згодом керуючим будинків у тресті «Станіславліс». У 1959-62 рр. навчався у Львівському лісотехнічному інституті, у 1965 р. закінчив Донецький політехнічний інститут.

З 1965 р. працював у «Будбанку» головним інженером відділу капітального будівництва Ясинуватського райвиконкому Донецької області, згодом начальником кошторисно-договірного відділу Донецького тресту «Сільбуд».

З 1976 р. проживав у м. Бровари Київської області. У 1978-96 рр. працював у союзному тресті «Теплицетехмонтаж». В 1983-86 рр. – провідний інженер Всесоюзного об’єднання «Сільгосптехніка».

З 1996 р. – завідуючий сектору у відділі капіталального будівництва об’єднання “Діалір” (Київ).

У роки перебудови став одним із засновників Народного Руху України, очолює Броварський міський осередок НРУ. 1992 р. – реабілітований. Вступає до лав Київського крайового Братства ветеранів ОУН УПА.

Кілька скликань підряд був депутатом Броварської міської ради. У 2007 р. присвоєно звання «Почесний громадянин міста Бровари». Удостоєний ордена «За заслуги» ІІІ ступеня. Похований 5 квітня в Броварах.

Олег Слабоспицький

Умер спортсмен Роман Вирастюк
Сегодня утром в возрасте 51 года умер украинский спортсмен и бывший капитан олимпийской сборной Украины по легкой атлетике Роман Вирастюк.

Пішов з життя легендарний український футбольний тренер

https://i.ibb.co/hXPHHz2/24110917-stavytskyj-large.jpg

У віці 73 років пішов з життя легендарний український футбольний тренер Юрій Дячук-Ставицький. Про це повідомляється на офіційному сайті львівських "Карпат", .

"Сумна звістка надійшла для львівського та українського футболу. На 74-му році життя після важкої тривалої хвороби перестало битися серце Заслуженого тренера України, колишнього головного тренера "Карпат" Юрія Михайловича Дячука-Ставицького", - йдеться в заяві львівського клубу.

Дячук-Ставицький значну частину своєї кар'єри провів у "Карпатах". У львівському клубі він працював як на тренерській посаді, так і на постах генерального та спортивного директора, керівника розвитку дитячо-юнацького футболу. В історію українського футболу Дячук-Ставицький увійшов як перший наставник, який вивів клуб Першої ліги у півфінал Кубка країни.

Помер Виктор Проскурін.

Заслужений артист Росіі Віктор Проскурін помер в віці 68 років.

5 липня на 73-м році життя помер володар Кубка кубків и Суперкубка УЕФА в складі киівського "Динамо" Володимир Трошкін.

Пішов з життя колишній ігрок киівського «Динамо» и харьківського «Металліста» Володимир Лозинський.

Легендарному захиснику було 65 років, послідній час він боровся с тяжкою хворобою.

Помер Армен Джигарханян.

На 83-му році пішов з життя знаменитий радянський футболіст Віктор Понєдєльнік.

Більшу частину кар'єри Понєдєльнік провів в Ростові, виступаючи за «Ростсельмаш» (1956-1958) і СКА (1959-1960, 1961-1965). Завершив кар'єру в московському «Спартаку» в 1966 році.

У 1960 році Віктор Пондєльнік приніс збірній СРСР перемогу на чемпіонаті Європи, забивши вирішальний гол у додатковий час фінального матчу з Югославією (2:1).

Колишній головний тренер «Ліверпуля» Жерар Ульє пішов з життя у віці 73 років. Француз помер в ніч з неділі на понеділок.

Відзначимо, що найбільш відомий Ульє по роботі в «Ліверпулі» і «Ліоні». У складі англійського клубу Ульє вигравав Кубок і Суперкубок УЄФА, команда ставала володарем Кубка і Суперкубка Англії, а також двічі перемагала в розіграші Кубка англійської ліги. З «Ліоном» наставник вигравав чемпіонат Франції.

Також Ульє тренував збірну Франції, тривалий час працював в ній технічним директором.

За словами Ігоря Суркіса, в 2007 році Ульє підписав контракт з київським «Динамо», але за 5 днів до початку роботи у француза почалися проблеми зі здоров'ям, які не дозволили відбутися цій співпраці.

Помер український державний діяч, перший глава СБУ, четвертий прем’єр-міністр України Євген Марчук.

У Німеччині помер легендарний форвард «Баварії» та збірної Німеччини Герд Мюллер. Про це 15 серпня повідомила прес-служба мюнхенського клубу.

На 86-му році життя помер легендарний український спортсмен Володимир Голубничий, який спеціалізувався на спортивній ходьбі, — повідомив офіційний сайт Федерації легкої атлетики України.

Рід Жильбер народився в Монреалі 1 липня 1941 року. Він всю свою 18-річну ігрову кар’єру провів в «Рейнджерс» (1960-1978), ставши лідером клубу по забитим голам (406) і набраними очками (1021), а також встановивши 20 командних рекордів. Жильбер також був восьмиразовим учасником Матчу всіх зірок НХЛ.
Легенда «Рейнджерс» Рід Жильбер помер у віці 80 років

У четвер, 26 серпня, у віці 73 років пішов з життя легендарний хокеїст збірної Радянського Союзу, дворазовий олімпійський чемпіон Володимир Шадрін, повідомила прес-служба ХК «Спартак». Причина смерті не уточнюється.

Помер Жан-Поль Бельмондо – легенда французького кіно

Пішов з життя колишній захисник харківського «Металіста» і молодіжної збірної України Денис Барвінко.

Екс-футболіст помер сьогодні, 10 вересня, у віці 27 років. Причина смерті не повідомляється.

Барвінко в період з 2011 по 2014 роки провів 7 матчів і зробив 1 асист за «Металіст» в українській Прем'єр-лізі. Також в його активі одна гра в Лізі Європи і три поєдинки в Кубку України.

Викликався в молодіжні збірні України різних вікових груп. За збірну U-21 провів 1 поєдинок у 2012 році.

Останнім часом Барвінко був головним тренером команди чемпіонату Дніпропетровської області «Енергія» Придніпровськ.

На 67-у році пішов із життя дворазовий олімпійський чемпіон, чинний володар світового рекорду в метанні молота Юрій Сєдих.

Знаменитого сербського баскетбольного фахівця Душана Івковича не стало у віці 77 років

На 72-му році життя не стало українського футболіста та тренера Сергія Морозова.

Помер відомий сатирик Віктор Коклюшкін

У Росії на 73 році життя помер співак і композитор, Олександр Градський,якого вважають одним з основоположників російського року.

Помер доктор команди Динамо Киів Малюта Володимир