Форум - Супутникового телебачення SAT-PROF

- Офтопік (теревеньки) (http://sat-prof.com.ua/forumdisplay.php?f=59)

- - Наші менші друзі..... (http://sat-prof.com.ua/showthread.php?t=3152)

Вони виросли разом ...
Зворушливе фото, до останнього подиху разом ...
https://pp.vk.me/c622730/v622730060/...m11Ww5WuSc.jpg

Понад 5,5 тисяч покинутих собак та котів зі Сходу поласували кормом від «добрих сердець»
Небайдужі українці продовжують рятувати чотирилапих, які лишилися на Сході. Загалом у зону бойових дій вже передано 10 тонн сухих кормів завдяки ініціативі «Не залишай нас в АТО». Благодійну акцію, до якої долучаються люди з усієї країни, започаткувала компанія «Кормотех».

http://i.piccy.info/i9/49f51a0fa1024...G_DJhdY6aQ.jpg http://i.piccy.info/a3/2015-03-01-10...00x133-r/i.gif

Очима військових: солдати й добровольці підгодовують покинутих тварин

У наших публікаціях ми часто розповідаємо історії з зони АТО. Це історії очима переселенців, волонтерів, які вже поїхали, і тих, хто залишається там. Цього разу пропонуємо до уваги історії від українських військових, які проходять службу в зоні АТО.

Війна породжує агресію й горе, проте навіть тут, серед небезпеки та страху є місце для добра. Українські військові, що перебувають у зоні АТО, підгодовують та вивозять покинутих чотирилапих.

http://i.piccy.info/i9/3041fec24cb36..._1_300x225.jpg http://i.piccy.info/a3/2015-03-06-11...00x225-r/i.gif

Борис Гуменюк, письменник і доброволець батальйону ОУН, розповідає, як військові підгодовують покинутих тварин у Пісках. З цього населеного пункту, який обстрілюють вже протягом кількох місяців, виїхали практично всі мешканці. Тварини подекуди залишились. От ними й опікуються добровольці. «Щоб не говорили, що усього цього не було», – пише він під світлинами.

http://i.piccy.info/i9/fb86f82ae4c7f..._1_300x198.jpg http://i.piccy.info/a3/2015-03-06-11...00x198-r/i.gif

Він також розповідає, що у батальйоні є чотирилапі добровольці – самі прибились до військових. «Втікаючи від війни, місцеві мешканці покинули своїх чотириногих, от вони й прибилися до нас. Бійці їх годують, навіть, можна сказати, взяли на повне забезпечення, по-людськи розділивши з собаками свій нехитрий солдатський пайок. Ті відповідають бійцям просто таки нелюдською вірністю», – розповів боєць батальйону Борис Гуменюк.

http://i.piccy.info/i9/8558327c4230e...33_300x225.jpg http://i.piccy.info/a3/2015-03-06-11...00x225-r/i.gif

Є й волонтери, які вивозять покинутих котів і собак, повертаючись зі своїх гуманітарних місій на передову. Дніпропетровські волонтери Олена Тимошенко з чоловіком із зони АТО вивезли майже три десятки полишених господарями котів та собак і навіть одну черепаху, яку український боєць знайшов у кинутому будинку. Розбирають тварин по домівках зазвичай такі самі небайдужі люди, які допомагають армії.

http://i.piccy.info/i9/cf0cdfa0ba75b...M4_300x199.jpg http://i.piccy.info/a3/2015-03-06-11...00x199-r/i.gif

«Діти й тварини – це ті, хто страждають в першу чергу. Вони не розуміють, чому їхній світ змінився, чому їх кинули. Ми відвозимо допомогу, а на зворотному шляху я стараюсь забрати тварин. Зараз це все складніше робити, ситуація в зоні АТО погіршилась…Чому не вивезли домашніх тварин, я не знаю. Я не засуджую тих людей, які кинули цих тварин, я їх просто не розумію. Ну вийми ти ковдру, вийми мішок картоплі, каструлю, візьми собаку. Це ж друг. Але я не засуджую цих людей, я не знаю, як склалась їхня доля», – цитує Олену Тимошенко «Радіо Свобода».

А це вже кошеня Бублик, яке підтримує українського солдата після того, як той отримав поранення в обличчя снайпером. Тому невідомо – хто ще кому більше допомагає!

http://i.piccy.info/i9/47dc1b23557b1...yk_300x199.jpg http://i.piccy.info/a3/2015-03-06-11...00x199-r/i.gif

Ці історії вчать нас головному – людяності. У час, коли в країні йде війна та у суспільстві нагнітається ворожнеча, найважливіше – не піддатися цьому, не озлобитися геть на все. Саме тому ці історії є індикатором того, що ми досі залишаємося у площині побутової людяності та не втратили можливість творити добро.

http://i.piccy.info/i9/1bade6f3c6787...tu_300x297.jpg http://i.piccy.info/a3/2015-03-06-11...00x297-r/i.gif

Джерело:

Чотирилапі герої в зоні АТО. Тузик

Продовжуємо цикл публікацій про собак, що живуть в зоні АТО. Сьогодні нас занесло в містечко Дебальцеве Донецької області. Туди ж занесло і героя нашої розповіді – «дворянина» Тузика. Яким чином це сталося, не відомо нікому, навіть самому Тузику.

http://i.piccy.info/i9/8b2a1ccb8a748...f1_225x300.jpg http://i.piccy.info/a3/2015-03-08-19...25x300-r/i.gif

Цей чотирилапий – дворняга Благородної душі. Тузик змалку живе в таборі і є підопічним військових 25 бригади ВДВ, що дислокується під Дебальцевим. Цей песик, як і майже всі чотирилапі, переймає багато звичок своїх господарів.

«Дивимося якось, а Тузик ямки риє, потім лягає туди. Стали жартувати, що він, як справжній військовий, окопався», – розповідають про свого чотирилапого друга солдати.

А коли ворог починає стріляти з «градів», Тузик одразу стрибає в окоп.

Спочатку, як малий був, у військових крав капці та берці. Підріс – порозумнішав.
Тузика тут люблять, бережуть, діляться найсмачнішим, що є в солдатському пайку. І якби не війна, то можна б було сказати, що живе він як сир в маслі. А коли волонтери привезли чотирилапому нашийник та сухий корм, Тузик став як справжній Туз.
Взагалі, чотирилапі живуть практично в кожному військовому підрозділі. Ось, наприклад, в Маріуполі, в таборі одного з українських добровольчих батальйонів живе ціла сім’я колись бродячих, а тепер «солдатських» собак.

Військові жартома називають цю зграю шведською сім’єю. Там і помісь вівчарок є, і метиси лабрадора. Кого тільки не зустрінеш. Часто не зрозуміло, де чиї цуценята. В чотирилапих малюків один батько, а мам декілька. А всі цуценята однакові – чорні, як вуглики. Військові за ними доглядають, годують і сподіваються, що закінчиться війна, і кожен з них буде мати дім та люблячого господаря.

Знайти Гільзу

«Де мої? Ви не підкажете, куди вони поділися? Ви часом не бачили? Вони були ось тут…»
В районі Іловайська бігає розгублений собака. Здається, шукає когось. Підбігає до солдатів і ніби запитує, чи хто, бува, не бачив його господарів – військових миколаївського батальйону.

http://i.piccy.info/i9/f57a3f6398c6d...a1_300x279.jpg http://i.piccy.info/a3/2015-03-09-08...00x279-r/i.gif

Історія Гільзи

Вона прибилася до українських військових під час бойових дій на Сході. Колишні господарі, рятуючи себе, покинули собаку. А українські солдати підібрали і назвали Гільза.
Чому Гільза? Більше нічого не прийшло в голову: навколо руїни, порожні гільзи… З часом собака навіть перестав боятися автоматів і вибухів. Став вірним другом нашим бійцям. А коли чув підозрілий шурхіт, повідомляв – гавкав. Військові були вдячній, ділилися з собакою пайками. Ось так Гільза стала нашим бійцем-спецназівцем.

Але одного дня вона загубилася. Це сталося, коли наші потрапили в оточення російських військ: стрілянина, шум. У метушні бою собака пропав.

Спецназівці батальйону «Миколаїв» шукали свою Гільзу. Всі хвилювалися, коли та загубилася.

«Ми втратили найвірнішого друга, через що боліла душа. У нас жевріла надія, що вона жива і ми її знайдемо»,

– розповідає Олег Кошовий, спецназівець батальйону МВС «Миколаїв».

А один з наших військових вирішив розшукати собаку. Він ще раз приїхав на місце, де той загубився, і почав кликати: «Гільза, Гільза!»
Раптом чує – гавкіт. Бачить – біжить! Це неймовірно – вона вижила!
І відчуває: у нього на щоках сльози. Жива! Жива наша дівчинка Гільза.

А та мало з ніг не збила солдата. Так раділа. Стрибала, облизувала йому лице! Чоловік відкрив машину, а вона шусь на заднє сидіння і зачаїлася.

Коли чоловік привіз Гільзу на блокпост, вона, побачивши своїх, – почала вистрибувати кожному на груди й облизувати обличчя своїм шорстким язиком.
Усі були такі щасливі!
З тих пір вірна Гільза завжди поруч. Ні на крок не відходила від своїх господарів. Боялася знову загубитися.

Бійці вирішили одноголосно: собака разом з ними поїде до Миколаєва.

Після того як у вересні спецназівці батальйону «Миколаїв» повернулися додому, разом з ними повернулася і Гільза. Тепер вона живе в навчальному центрі. Хлопці вирішили, що їй краще буде в мирі та спокої. Хоч на війні без своєї вірної Гільзи вони будуть сумувати. Але тут, у Миколаєві вона в безпеці. І це – головне.
S. Собаки, котрих покидають місцеві мешканці в зоні АТО, часто прибиваються до українських військових – стають чотирилапими добровольцями «бандерівських батальйонів».
Бійці по-дружньому ділять з ними свій солдатський пайок, доглядають, наскільки це можливо в умовах війни. А собаки платять їм за це вірністю.