Перекручена жилка - крадій рибальського задоволення

Перекручена жилка завдає чимало клопоту рибалкам ї здатна неабияк попити в них крові, причому це в однаковій мірі стосується і спінігістів, і любителів донної ловлі і поплавочників. Адже основна причина появи перекрутів - безінерційна котушка, її конструкція і спосіб намотування жилки та приманки. Розглянемо як уникнути перекрутів жилки, та якщо все таки вони сталися то як їх позбутися.

При виборі безінерційної котушки для спінінга перевагу потрібно віддавати моделям з широкою і неглибокою шпулею - в них жилка буде крутитися менше. Те ж саме стосується і жилковкладального ролика: кращим буде великий і неглибокий.

Часто жилка в силу своєї жорсткості посилює перекрути. При намотуванні вона стає своєрідним важелем, що передає зусилля на всю довжину. Таким чином, м'яка тонка жилка у виграші перед жорсткою, особливо якщо ви багато ловите на обертальні блешні.

Обертальні блешні - це гроза всіх жилок. Без одного-двох додаткових вретлюжков за день ловлі можна вбити всю розмотку якісної жилки. Не варто економити на вертлюжках, адже якісний вертлюжок крутиться в десятки разів легше і довше звичайного. Краще один раз розщедритися на професійні вертлюжки, ніж міняти жилку кілька разів за сезон.

Гіршим за оберталку, в плані перекручування жилки є тільки девон. При ловлю на цю приманку використання вертлюжків не втрачає своєї актуальності, але є ще одна хитрість. При покупці вибирають два однакових девони, що відрізняються напрямком обертання. А на рибалці потрібно буде їх міняти через кожні 20-30 хв ловлі.

Не варто обертати котушку коли стався зачеп за перешкоду. Фрикціон буде здавати шнур, а ротор сильно закрутить вільну частину жилки.

Перекручена жилка вкорочує дальність польоту приманки і часто захльостується за тюльпан, що може привести до поломки. Тому, якщо ви помітили таке то потрібно їх позбутися. Навіть при шаленому клюванні краще витратити пару хвилин на реанімацію шнура, ніж втратити рибу або зламати вудилище.

Відкрийте дугу котушки і розмотайте жилку уздовж урізу водойми або на мокрому полі. Відійдіть на 50-60 м і, злегка стиснувши вологою ганчіркою жилку біля нижнього кільця, почніть повільно підмотувати. Жилка повинна бути без приманки.

Таку процедуру можна проводити і з човна на річці. Для цього жилку (без приманки) стравлюють у вільне плавання за течією, а потім, злегка притримуючи, намотують назад. На все йде 5-6 хвилин.

Запам'ятайте ці нескладні моменти і Ви будете більше і довше насолоджуватись процесом риболовлі а не розв'язанням проблем які можуть виникнути при перекручуванні жилки.

Ловити окуня потрібно на червоне

Окунь риба досить смачна, і зовсім даремно рибалки навішують на нього ярлик побічного улову. У ловлі цього безцеремонного розбійника, по заслугам на все життя вбраного в смугастий арештантський одяг, є чимало цікавого. Товсті весняні окуні для мене завжди означали певний виклик, і потрібно було багато часу і старанності, щоб розкрити всі таємниці ловлі великих риб.

Під час всіх своїх експериментів на різних водоймах я постійно стикався з одним феноменом - любов'ю окунів до червоного кольору. Може ви теж вже помітили, що окуні "дуріють" від усього червоного? Тому не дивно, що пофарбована в червоний колір приманка набагато швидше виявляється в пащі хижака, ніж будь-яка інша. Я часто задавав собі питання: чому саме цей колір? Думаю, це пов'язано з тим, що окуні відносяться до червонуватої приманки як до відомої їм їжі.

У житті окуня саме червоний колір грає домінуючу роль. Наприклад, у перші роки його існування трубочник і мотиль є головними об'єктами його харчування. Черв'яки - представляють собою ласощі і для старших риб. До того ж і самі окунці зі своїми червоними променями плавців часто стають метою атаки своїх великих побратимів, схильних до канібалізму.

На перший погляд, все це абсолютно різні ланки харчового ланцюжка, проте всіх їх об'єднує одне: червоний колір!

Більшість великих окунів ловиться навесні, a саме з початку березня до середини травня. Це пов'язано з тим, що рибалкам, простіше їх в цей час знайти.

Великі одинаки виходять зі своїх глибоко розташованих зимових укриттів, щоб на мілководді, вздовж кромки берега, поніжитися в теплих променях сонця і набити шлунок. У безхмарні дні можна спостерігати, як вони, майже без руху стоять на відкритій воді вздовж очерету або під деревами або чагарниками і приймають сонячні ванни.

Ловити в цей час окунів треба з розумом, настрій у них явно меланхолічний. Тому потрібно зрозуміти, коли, як і що їм слід запропонувати, щоб вони не встояли і накинулися на вашу приманку. Найпростіше полювати на окуня в ранкові години, перед сходом сонця, адже те ж саме роблять і окуні на поверхні води (і часто досить шумно).

Як правило, часу на ранкову риболовлю буває занадто мало. Поки легкий ранковий туман приховує підводне життя, ловля ще можлива. Як тільки з'явиться сонце, клювання припиняється. Моя тактика полягає в наступному: підкрадаюся, наскільки це можливо, до укриттях поблизу берега, де за день до цього я застав хижаків за прийомом сонячних ванн. Краще за все це робити з боку води, але можна і з берега, якщо грунт під ногами твердий, а гілки дерев та кущі не заважають орудувати вудкою. Мета всього цього - подати приманку як можна ближче до того місця, де зустрічається природний корм і окуні хапають його без великого побоювання.

Якщо з човна, то в 2-3 метрах від укриття я кидаю приманку в бік берега так, щоб вона впала мало не на сушу, а потім повільно, маленькими ривками підтягую її до себе. Тут треба бути гранично уважним - може трапитися всяке, навіть біля самого човна.Часто буває що приманка вже майже вийшла з води, але в останній момент підходить зграя і один з окунів хапає її. Риба в ранні години дуже активна і реагує блискавично (часто на відміну від мене), і нерідко трапляється, що я ледь не спізнююся з підсічкою.

З берега теж можна ловити досить успішно, закидаючи приманку на глибину і проводячи її мимо укриття на мілководді. Тут теж атака окуня може статися мало не в останню секунду,. тому поки приманка у воді, потрібно бути готовим до всього.

Оскільки ранній "полосатик" добре йде на хробака, я намагаюся прийти на побачення з окунем рано і принести окуневі цю насадку. Звичайно, не природну, а штучну-червоного кольору, довжиною близько 5 см, правильно змонтовану на свинцевій джиг-голівці, вага якої повинна бути, в залежності від глибини водойми, від 3 до 8 г, а колір - переважно червоний.

Такий штучний черв'як ледь помітно виляє хвостом, тому ті рибалки, які звикли до віброхвостів, повинні врахувати це і дещо перебудувати свою методику ловлі.

Чому така приманка приваблива для окуня? Це залежить, мабуть, більшою мірою від розміру і кольору, меншою - від її гри. По-перше, вона маленька і відповідає розміру рота, по-друге, вона червона! Окунь нітрохи не сумнівається в їстівності запропонованої мною приманки - майже весь природний корм в цей час року виглядає так само, як і те, що прив'язане на кінці жилки.

Риба, запечена у сметані

Отже для приготування знадобиться: 500 грамів рибного філе, 800 грамів картоплі, склянка сметани, 200 грамів білих грибів, 25 грамів сиру, дві столові ложки борошна, олія, масло, яйця.

Спосіб приготування:

Шматки риби посоліть, поперчіть, обваляйте у борошні й обсмажте на сковороді на олії.

Обсмажте також очищені, промиті й нарізані свіжі білі гриби та нарізану кружечками товщиною близько півсантиметра картоплю.

Рибу покладіть на пательню, на кожний шматок покладіть кружечок звареного накруто яйця й гриби. Потім обкладгть рибу кружечками смаженої картоплі й полийте процідженим соусом зі сметани.

Для приготування соусу нагрійте сметану і, коли вона закипить, додайте чайну ложку борошна, перемішаного з такою ж кількістю олії. Усе розмішайте, кип’ятіть 1 -2 хвилини й посоліть.

Рибу, политу соусом, згори притрусіть тертим сиром, полийте розтопленим маслом і поставте у духовку на 5-6 хвилин, щоб вона підрум’янилася.

При подачі на стіл страву посипте дрібно нарізаною зеленню петрушки.

Основи ловлі форелі нахлистом
http://gonefishing.org.ua/sites/defa..._na_mushku.jpg
Легке і витончене одноручне нахлистове вудилище зі спеціальним конусним, не намокаючим шнуром і вдало підібраною невеликою "мушкою" в руках досвідченого рибалки є самим досконалим і найбільш здобутливим знаряддям ловлі форелі. Нахлистом можна успішно ловити форель у всіх водоймах, де вона водиться: і в струмках, і в потужних гірських потоках, і навіть в стоячих гірських озерах. У прозорій воді зі спокійною гладкою поверхнею кращі результати дає ловля на "сухі", тобто плаваючі на поверхні води пухнасті, змочені рідким вазеліном "мушки".

Погода значною мірою впливає на клювання форелі, в принципі, так як і на клювання інших видів риб. Але звичайно тут є свої закономірності. Після дощу і у вітряну погоду форель можна ловити на "мокрі" мушки, тобто такі які занурюються і йдуть недалеко від поверхні води. При підйомі води в гірських річках форель стає менш обережною, виходить з ям на більш дрібні плеса і азартно починає полювати за пропливаючою здобиччю. Навпаки, при падінні рівня води форель кидається на ями і там якийсь час абсолютно перестає брати на приманки. Таким чином, при ловлі форелі треба передусім звернути увагу на стан води.

Щоб успішно ловити форель, рибалка повинен добре маскуватися і дуже обережно підходити до місця ловлі. Форель надзвичайно обережна риба. Якщо вона побачить рибака на березі, то негайно кидається на глибину під струмінь падаючої води або під камінь, де її не можна побачити. Тому, особливо при ловлі на "мокру мушку", закидування потрібно робити здалеку і не підходити до самого берега.

При ловлі на "сухі мушки" найкраще просуватися по гірській річці знизу вгору. Дуже важливо правильно вибрати "мушку" за забарвленням. З весни форель найкраще ловиться на дрібні коричневі "мушки" які схожі на вечірніх метеликів, та зазвичай з'являються в цей час року біля води. Влітку, а також в середині дня, форель охочіше бере яскраві і строкаті за забарвленням невеликі "мушки": золотисті, жовті, червоні і яркосині. Восени кращі результати виходять при ловлі на сірі та чорні "мушки". Але в теплі сонячні дні все-таки краще ловити на "мушки" більш яскраві і строкаті за забарвленням.

У стоячих водоймах з прозорою водою, на гірських озерах і на плесах гірських річок з повільним, ледве помітним плином, форель найкраще ловиться не на штучні "мушки", а на коників, невеликих метеликів, водяних комах і личинок.

Все це відноситься, до денної ловлі форелі в певних умовах. Зрозуміло, рибалка повинен проявляти свою спостережливість і всякий раз підбирати таку "мушку", яка буде служити найкращою приманкою для риби. При виборі "мушки" треба враховувати ту обставину, що кращими годинами для ловлі форелі вважаються денні - з дев'ятої ранку до третьої години дня.

Влітку, успішно ловити форель можна і в ранкові години, і на добре освітлених ділянках ріки-при заході сонця. У цих випадках треба застосовувати вже не ті "мушки", на які форель ловилася вдень, а інші, що більше наближаються за забарвленням і за розмірами до комах, що літають над водою ввечері або вранці. Зазвичай це не яскраві і не строкаті "мушки", а темні і сірі.

Так як при ловлі одноручним "нахлистом" доводиться робити закидування на значні відстані (до 20 метрів і більше), а за цих умов підсікання риби іноді буває затруднено, рекомендується після закидання вершинку вудилища опускати вниз, не послаблюючи шнура. При дотриманні цього правила підсікання риби робиться плавним і затяжним помахом вудилища на себе. При цьому риба засікається дуже міцно і рідко сходить з гачка.

Велику рибу треба виважувати за допомогою котушки і не поспішаючи.

Рибалка, який керується цими порадами, завжди винагороджується хорошим уловом і отримує велике задоволення ...

В Англії рибалка зловив золоту рибку
http://gonefishing.org.ua/sites/defa...lota_rybka.jpg
53-річний англічанин Марк Сойєр, є досвідченим рибалкою і нещодавно виловив в озері Magpie Lake, що в Кембриджі, незвичайну рибу. Вона ніби складена з трьох різних риб. Хвіст і тіло як від золотої рибки, голова від плотви, а нижній плавник, немов узятий від ляща.

Що ж за рибу зловив рибалка, розбираються фахівці. Поки що розглядають дві версії: це генетичний мутант, або наслідок штучного виведення породи шляхом схрещування.

Що класики говорять про риболовлю?

Рибалкою обожнюють займатися мільйони людей в світі. Не дивно, що серед звичайних рибалок трапляються і великі люди та класики, відомі своїми творами та діяннями на весь світ. Представляємо Вам підбірку фраз та цитат де Джером К. Джером, Лао-Цзи, Лев Толстой, Антон Чехов, Сергій Довлатов і інші говорять про ловлю риби.

Багато хто вважає, що від хорошого рибалки потрібно тільки вміння легко, не червоніючи, брехати. Але це глибока помилка. Голої брехні мало - на це здатен будь-який новачок. Грунтовні подробиці, витончені правдоподібні штрихи, загальне враження делікатної, майже педантичної правдивості - ось що характерно для досвідченого рибалки.

- Джером К. Джером

Дай людині рибу, і вона один раз наїсться. Навчи її ловити рибу - і вона все життя буде ситою.

- Лао-Цзи

Після від'їзду доктора Сергій Іванович побажав їхати з вудкою на річку. Він любив ловити рибу і начебто пишався тим, що може любити таке дурне заняття.

- Лев Толстой

Риболовля - це вид спорту, придуманий комарами. Приманка у ньому - ви.

- Патрік Джейк О'Рурк

Чи не дивно, знаменитий письменник, улюбленець публіки, про нього пишуть у всіх газетах, портрети його продаються, його переводять на іноземні мови, а він цілий день ловить рибу і радіє, що спіймав двох головнів.

- Антон Чехов

Немає сумніву, тріска - відмінний плавець. І в цій якості вона викликає захоплення - але не як блюдо за обідом.

- Оскар Уайльд

«Ось я до Петрового дня відмінні гачки в місті йому купив - справжні англійські: дорогі гачки! щоб рибу ловити. У нас в ставку карасі водяться. Сидів би та рибалив! Годинку, другу посидів - ось юшечка і готова. Якраз для старичків статечне заняття! »

- Іван Тургенєв

Хемінгуей відразу ж перейшов на кохану, як видно, тему: «Коли будете здійснювати свою автомобільну подорож, обов'язково заїжджайте до мене, в Кі-Вест, будемо ловити рибу».

- Ілля Ільф, Євген Петров

Одне з дивацтв полковника Блаунта полягає в тому, що він стріляє особливо влучно під звуки скрипки та віолончелі. (Подібним дивацтвом відомий містер Рижик Літлджон - той може ловити рибу тільки під звуки флажолета ...)

- Івлін Во

Полювання, рибальство - пошуки удачі в паралельних світах.

- Фазіль Іскандер

Риболовля - це палиця з жилкою, де на одному кінці черв'як, на іншому - дурень.

- Семюель Джонсон

Жінка, яка ніколи не бачила свого чоловіка за ловлею риби, не має поняття, за яку терплячу людину вона вийшла заміж.

- Едгар Хау

Для розумового відпочинку він іноді ловив рибу вудкою, а іноді грав в кості, камінчики і горіхи з хлопчиками-рабами.

- Светоній

Найбільшими завжди бувають ті риби, що зірвалися з гачка.

- Юджин Філд

Бездіяльність - єдиний моральний стан ... В ідеалі я хотів би стати рибалкою. Просидіти все життя на березі річки, і бажано без всяких трофеїв ...

- Сергій Довлатов "Заповідник"

Барвисті роздуми, або колір має значення! А також про феномен "несхожості" та фарбування приманок
http://gonefishing.org.ua/sites/defa...nnya%20(5).JPG
Кольори в природі відіграють дуже важливу функцію. Там де не можливо порузумітися з допомогою слів, природа створила інші системи інформації. Тут, кольори, запахи, звуки та рухи, для тварин є тим самим, чим для нас є мова. З риболовної точки зору нас цікавить стимулювання інстинкту агресії у хижих риб, і таким чином можливість спокусити їх на атаку. Осмислено керуючи чотирьма факторами, а саме, кольором, запахом, звуком та рухом, ми можемо значно впливати на уловистість нашої приманки. А відповідно поєднуючи ці фактори ми можемо створити приманку, яка здатна задовільнити наші мрії.

Що стосується кольору, як на мене, є принаймні два найбільш важливі їх рівні, які періодично, в залежності від реальних умов - можуть стимулювати агресію і помірно викликати інстинкт годування. Від знань рибалки залежить який він обере колір приманки, щоб через цей вибір вплинути на ступінь уловистості приманки. Це має великий вплив на кількість клювань, тому що іноді буває так, що під час ловлі менш важливими є анімація, запах, звук, тип, розмір і т.д.. а найважливіше значення має відповідно підібраний колір приманки, тобто, перебуваючи в реальних умовах, образно кажучи, приманка має бути адекватно і зі смаком одягнена в відповідності до ситуації.

Кожен з видів риб по-різному обирає колір. Мені здається, що про це написано цілі томи ... Я завжди був скептиком і не довіряв нікому, поки не перевірив самостійно на власному досвіді. Таким чином я дійшов до, можливо оригінального, але «свого» переконання. Ніхто ніколи не переконає мене, що так звана, шкала видимості кольору у воді, така сама і для людини і для риби. Це просто нісенітниця вперто повторювана лінивими, авторами риболовних публікацій. Висновки, які виникають при зимовій ловлі з льоду спростовують цей міф. Крім того, міфом є те, що, найдосконаліша імітація риб'ячого корму творить чудеса. Ніколи людина маючи навіть найдосконалішу техніку не створить нічого подібного, що створила природа. Інакше людина мала б бути Богом. Будь-які зусилля в цьому напрямку ведуть в глухий кут і залишають художників розчарованими, в конфронтації з сумною реальністю ... Коли на творіння їх естетичних пізнань нічого не бере, а на шматок іржавої бляхи клює форель за фореллю. Потрібно просто знати межі, що лежать на кордоні між людськими і тваринними відчуттями і вміло керуватися пріоритетами. Вміти обрати і поєднати залежності ...
http://gonefishing.org.ua/sites/defa...nnya%20(7).jpg
Для фарбування приманки «на місці» найкращими є водовідпірні маркери і лаки для нігтів. Першими ми можемо додати точки, смуги, плями, а другими, можемо змінити загальний фон приманки. Ці барвники легко змиваються за допомогою тканини чи гігієнічної хустинки просоченої рідиною для зняття лаку для нігтів. Особливо добре використовувати, лаки з блиском, оскільки кожній жорсткій приманці, можна дуже швидко змінити загальний тон. Для м'яких приманок краще підходять водонепроникні маркери, щоправда їх дуже важко видалити, але за ціною гумових приманок це не є серйозною проблемою.
http://gonefishing.org.ua/sites/defa...nnya%20(3).jpg
На ринку існує мільйони найрізноманітніших приманок окрашених в мільйони самих різних кольорів, з мільйонами різних розмірів, форм. Давайте уявимо, трохи смішну і гіпотетичну ситуацію, що всі ці приманки лежать біля ніг недосвідченого рибалки який не має навиків спінінгової ловлі, який одного разу захотів зловити окуня на певній водоймі в південній частині нашої країни. Він один, але дізнався, що напередодні в затоці, де він перебуває в даний час, місцеві рибалки ловили рибу за рибою. На жаль, він не знає, які приманки вони використовували... Ну от, саме це і є тією страшною проблемою. Яку приманку вибрати? Він чув щось про колір машинного масла. Докопується до тих кольорів, але знаходить безліч відтінків, розмірів та форм ... Кидає, кидає, кидає ... Зпершу гуму ... Краєм ока він бачить серед купи медові воблери і цикади ... Трохи далі валяються коричневі рачки, жаби та інші дивні істоти ... Далі оберталки і мідні коливалки ... Він тягнеться до коливалки, до якої чіпляється ще з десяток інших приманок... До рукава причепився "коричневий півень"... Кидає, кидає, кидає ... Кажуть, що від надлишку голова не болить. Залежить коли ... Минуло кілька годин, прийшов час міняти приманки, колір, місце...
http://gonefishing.org.ua/sites/defa...nnya%20(1).jpg
У таких ситуаціях часто бувають наші молоді колеги. Більшість з них поняття не мають про основні принципи вибору приманки. Їх вигляд, форма, розмір, колір і дія. Це величезний діапазон можливостей для різного роду шахраїв, які використовують незнання «молоді» і отримують від цього не маленькі матеріальні вигоди. Тут, та поговірка, що від надлишку голова не болить має раціональне використання - якщо, звичайно, йдеться про кишеню...
http://gonefishing.org.ua/sites/defa...nnya%20(4).jpg
А життя в затоці, описаній вище, це звичайне життя тварин. Боротьба за виживання. Це маленькі джунглі. Повні кольору, найрізноманітніших звуків і запахів. Там продовжується життя, перші сліди якого з'явилися в прадавній час. Тут циклічно з години на годину, з хвилини на хвилину щось відбувається ... В ритмі сонця і зірок, в ритмі фізико-хімічних і біологічних циклів пульсує життя окуня. Він разом зі своїми братами, як зграя какаду відвідує знайомі їм, повні гілки плодів, аби наситившись вдосталь, заховатись в їх тіні і безпечно відпочити серед їх листя ... Він знає, де і коли самиці раків залишать своїх дітей, і також знає, коли якийсь вид хрустиків захоче погрітись в променях сонця... Невідомо, чи він доживе до віку свого самотнього батька. На даний момент в зграї він відчуває себе в безпеці. Але ще багато всього його чекає попереду, багато гірких уроків. Багато зустрічей з дуже небезпечними і дивними (але іноді збуджуючими) істотами. Нещадно колючими, які тянуть його до гори, і не даються виплюнути ... Він повинен навчитися розпізнавати та уникати їх ... Він повинен, якщо він хоче, замінити свого батька на троні. А перебувати на престолі лона природи найбільша честь серед тварин, що не має рівних в жодній людській "концепції понять». Це більше, ніж щастя. Це сума всіх подій що накладаються на окремі, і можливо вроджений спосіб їх запам'ятовування і уникання повторення в майбутньому...


http://gonefishing.org.ua/sites/defa...nnya%20(6).jpg
http://gonefishing.org.ua/sites/defa...nnya%20(2).JPG
Я не фарбую своїх приманок, так як "всі" це роблять ... Не надаю їм таких форм, як "всі" надають... Врешті не пробую надавати їм гри такої яку мають "всі решта"... Я вірю в інтригуючу для тварин, "несхожість", що подібно інтригує і людей які проживаючи в закритій, малій громаді побачили несхожу на них особу. Тварини трохи по-іншому розуміють феномен "несхожості" під більш раціональним економічним поглядом. Для них "несхожість" може бути білою плямою з минулого, але також і ознакою потенційної слабкості здобичі. Риби орієнтуються в виборі в силу природних причин. Без розрахунків і консультацій. Всім керують інстинкти, які доповнюють один одного, і лише у виняткові періоди змінюють чергу важливості. Завжди, однак, займає почесне місце на троні з найважливіших інстинктів - інстинкт до збереження виду. Це дуже старий окунь, останній з стада, хто вижив... Як павіан, сидячи на троні з найвищої гілки і гордими очима налитими кров'ю він дивиться вниз ... Ти бачиш в них відбиток образів з минулого: леопардів, яких він перехитрив ... і гієн, яких він відігнав від здобичі.

Ловля щуки весною на малих річках

Після зими малі річки звільняються від льоду в найпершу чергу. У них дуже швидкоплинно протікає снігове водопілля і швидше за все просвітлюється вода. У той же час малі річки дуже критичні до опадів. Навіть після нетривалих дощів вода в них сильно мутніє і помітно підвищується її рівень. Це все потрібно враховувати, і їхати на риболовлю рекомендується після стійкої сухої погоди, інакше дуже великий шанс отримати в результаті ОП.

Невеликі річки можна умовно розділити на два типи: ті, які впадають у більші ріки чи озера, або ті, які закінчуються невеликими ставками, або зливаються з трохи більшими «малими» ріками. Для ловлі спінінгом набагато цікавіші річки першого типу, оскільки в них навесні спрямовується безліч щуки з великої води. Високо за течією вона не піднімається, концентруючись зазвичай на ділянці 3-5 км від місця зтику з великою водою.

Стоянки риба обирає найбанальніші, дотримуючись руслової глибини. Звали, поперечні бровки, коси і локальні ямки - всі ці аномалії дна у квітні просто забиті мігруючою щукою. Саме цю рибу ловити найпростіше. За своєю кількістю у весняний період вона сильно перевершує місцеву, та й активність її буде вищою.

Ловити таку хижачку потрібно на джиг. У верхні шари води вона все одно не піднімається, до берегів близько не підходить, тому донна ловля передньоогруженими приманками стане оптимальною. Надважких джиг-голівок не потрібно - на малих річках, в цей час, навіть справжні «крокодили» трапляються на досить легкі приманки - до 10 гр. З приманок підійде все, починаючи з поролону, і закінчуючи їстівною гумою - не принципово. А ось розмірам варто приділити увагу. Занадто дрібна гума залишиться непоміченою рибою, а для великого силікону (який зазвичай використовують при ловлі щуки в осінньо-літній період) у неї не вистачить активності, а то й взагалі можна розполохати. Найбільш відповідною величиною для приманки буде 6-8 сантиметрів.

Колір, візьміть пояскавіший - жовтий, яскраво-салатовий, можна червоний. Навесні в таких місцях головне знайти стоянку риби, а зловити її стане вже справою техніки. Ну, можливо, доведеться дочекатися «виходу», тобто короткочасного сплеску активності, який відбувається зазвичай у другій половині дня, коли температура води досягає свого самого максимального добового значення.

Якщо річка не має виходу до великої води, то з ловлею щуки можуть виникнути проблеми. По-перше, їх буде відносно мало, по-друге, активність їх досить мала в порівнянні з мігруючими, енергетичні витрати яких значно більші, а отже і потреби в їжі відповідні.

У річках, що проходять в дрімучих заростях, щуки навесні тримаються глибоких ділянок. Часто стоять під нависаючими над протилежним берегом гілками. В приманках особливого вибору не має. Обертальні блешні в цей час працюють погано, воблерам ніде заглибитися на робочу глибину через коротку дистанцію закидання, а класичний джиг також не зовсім підходить, хороша альтернатива - легкі коливальні блешні. Якщо річка зовсім вузька (а такі водойми звичайно відносно глибокі), проводку можна взагалі не виконувати. Досить кинути приманку і дати їй вільно падати до дна, але при цьому не втрачати контроль над приманкою (тримати її на натягнутій жилці). Відповідно блешні потрібно підбирати з гарною власною грою на падінні. Обов'язково варто спробувати на таких водоймах силіконові приманки на офсетному гачку без додаткового підвантаження. Крім всього сказаного, потрібно розуміти, що весняна ловля щуки на малих річках спінінгом передбачає часту зміну місць і далекі переходи вздовж річки.

Особливості ловлі плотви на річці перед нерестом

Насамперед для успішної ловлі плотви перед нерестом потрібно правильно вибрати водойму. Дуже допомагає в цьому інформація, що йде від знайомих рибалок, оскільки, на відміну від ловлі плотви ранньою весною, коли клювання триває всього два-три дні, зараз головне, щоб плотва почала клювати більш-менш активно. В цей час добрим є те, що клювання може бути нестійким або переривчастим в залежності від погоди, але воно обов'язково буде протягом дня.

Іноді плотва починає ловитися зі сходом сонця, якщо ніч була теплою, іноді ближче до обіду, коли остивша вода прогріється, а іноді тільки ближче до вечора. Клювання плотви круглий рік прив'язано за часом не тільки до температури повітря та атмосферного тиску, а й до напрямку і силу вітру. Важливим є напрямок вітру по відношенню до місця ловлі.
Вибір місця для ловлі плотви навесні перед нерестом

Коли вітер дме в спину або на всій водоймі стоїть штиль, то краще ловлею плотви на махову поплавцеву вудку не займатися, оскільки клювання буде дуже обережним. Але як тільки вітер подує з будь-якого боку, а ще краще в обличчя, тоді і плотва, і окунь, і підлящик, і навіть лящ починають ловитися буквально біля самого берега. Подібне явище я неодноразово спостерігав під час рибалок практично на всіх ставках, озерах і водосховищах. На річках у цьому відношенні дещо інакше, тут риба ловиться і в місцях без хвилювання води, але коли стоїть штиль, вона більш обережна. Характерним є те, що риба не залишає таке тихе '"штильове" місце, а просто перестає клювати. З першими поривами вітру клювання поновлюється, тому залишати вибране і підгодоване місце не слід, якщо є ознаки скорої зміни погоди. Має сенс з настанням штилю на воді змінити оснастку на максимально тонку і легку, щоб було видно найобережніші дотики риби.

Вибравши водойму, потрібно правильно визначитися як з часом, так і з місцем ловлі. Крім самого вітру і можливої ​​зміни його сили та напрямку, потрібно враховувати й інші фактори. Найважливішим з них потрібно визначити глибину ловлі. Якщо обране місце глибоке, зі слабкою течією і перемішуванням шарів води, то шукати плотву потрібно на виході з ями, тобто в місцях з більш теплою водою. Від температури води безпосередньо залежить активність риби.

Найкращі глибини для ловлі плотви весною знаходяться в діапазоні до півтора метрів, тобто там, де практично закінчується прибережна підводна рослинність. В цей час плотва в однаковій мірі відвідує гущавину підводних заростей, так і вибирає більш-менш відкриті місця, але в безпосередній близькості від рослинності. Найбільш часто її можна зустріти нижче верхньої берегової брівки, але до першого глибинного звалу. Дуже добре, якщо грунт в таких місцях дещо твердий. Наприклад, добре, якщо дно кам'янисте, піщане або глинисте. Помічено, що плотва вельми охоче займає закоряжені місця, знаходячи на корчах черв'яків і ручейников. Виявити велику і середню плотву досить імовірно на підводних підвищеннях, які облюбувала для свого існування дрейссена.
Підгодівля для весняної ловлі плотви

Вибране місце майже в обов'язковому порядку потрібно підгодувати. Спочатку кілька слів про кількість прикормки. Поки вода ще недостатньо тепла, плотва порівняно повільно реагує на будь-яку прикормку. Нерідко час між підгодовуванням і початком клювання може досягати двох і навіть п'яти годин. Характерно і те, що догодовування в процесі ловлі може призвести до повного припинення клювання. Тому великої кількості прикормки зараз не знадобиться, краще, якщо буде кілограм прикормки, але високої якості.

Найкращим і найбільш простим варіантом я бачу використання однієї упаковки прикормки для холодної води, розведеної суглинком приблизно в п'ять разів, з додаванням великої жмені дрібного або великого мотиля. Перед ловлею я відразу ж посилаю в воду п'ять-шість куль прикормки такої щільності, щоб грудка в цілому вигляді досягала дна. При такому підгодовуванні частково вирішується можлива проблема з верхівкою, яка може швидко підійти на прикормку. Якщо верхівка не дуже настирлива через зміну погоди або її просто мало у водоймі, то клювання плотви легко активізувати підкиданням малих порцій опаришів з глиною. Опариша в цю пору року плотва любить найбільше.

З ароматизаторів в прикормку навесні можна додати кріп і часник, та й то не завжди, це залежить від реакції риби в конкретній водоймі.
Оснащення для ловлі плотви весною

Слід сказати, що ціленапрямлена весняна ловля плотви з технічної точки зору ненайпростіша. Пов'язано це як з недостатньою активністю самої плотви, так і з активністю її конкурента - верхівки.

З одного боку, щоб приманка в цілості досягла плотви і не була перехоплена верхівкою, потрібно було б використовувати відносно важкі оснастки з концентрацією огрузки в нижній частині, ближче до гачка. Але з іншого боку, важка інерційна оснастка неминуче насторожить плотву і буде малочутлива до легких дотиків риби. А клювання обережної плотви нагадують обережне клювання окуня в «глуху зиму», тобто риба бере приманку за кінчик і тут же відпускає. Доводиться миритися з присутністю і перешкодами з боку верхівки і йти на використання найлегших і чутливих оснащень, і це незважаючи на те, що верхівка іноді буквально не дає ловити. Зауважу ще й те, що майже завжди, коли рибалка ловить дрібну верхівку і радіє їй, він і не підозрює про те, що під верхівкою стоять і плотва, і підлящик.

Вага оснащення вибирається мінімальною, але такою, щоб була можливість управляти нею. Для махової вудки вона зазвичай не важче півтора грамів, а для штекера вага оснастки складає від 0,4 до 0,8 гр. Оскільки плотва в холодній весняній воді не проявляє жодних виняткових бійцівських якостей, жилку краще брати товщиною до 0,1 мм . Звичайно, якщо трапиться велика плотва або часто супутній їй в цю пору року підлящик, то доведеться проявити майстерність, але це виправдано. Зараз, як і взимку і глибокої осені, нерідко зміна жилки діаметром 0,1 мм на жилку 0,08 мм може «викликати» клювання в здавалося б абсолютно безрибному місці.
Поплавки

Оскільки рибловля відбувається з невеликих глибин, то і поплавці краще використовувати каплеподібної форми для відносно великих хвиль, або у формі витягнутої краплі, а ще краще в формі перевернутої довгою краплі. Доцільно використовувати як можна більш дрібні гачки: для мотиля, опариша № 20-24, а для шматочка хробака, ручейника і «перловки» № 16-18.
Наживки

Що стосується наживок для ловлі плотви в цю пору року, то, враховуючи невисоку активність риби, я б радив не сподіватися на якусь конкретну приманку, а брати з собою на ловлю і мотиля, і опариша, і хробака, і тісто, і ручейника . Все залежить від специфіки конкретної річки.

Вважаю за потрібне нагадати і про такі приманки, про які зазвичай рибалки за зиму забувають - це розпарені зерна конопель і особливо «перловки».
Як і восени, зараз діє загальне правило, що при поганому клюванні краще маленька приманка, ніж пук мотиля на гачку, що, втім, не відноситься до ручейників. Їх потрібно обирати якнайбільшими.
Як позбутися настирливої верхівки ?

На закінчення трохи про те, як можна спробувати позбутися настирливої ​​дрібної верхівки. На річках її спеціально ловити має сенс тільки під час ходу в кінці травня-початку червня, коли клює крупна риба.

Один з найбільш ефективних прийомів полягає в тому, що при догодовуванні, перш ніж кидати чергову порцію прикормки для плотви, кинути на два-три метри нижче за течією кілька жмень спеціальної легкої та малокалорійної прикормки. Така суміш, яка готується окремо, відволікає верхівку від точки ловлі, хоча потрібно відзначити, що якщо глибина ловлі невелика і активної верхівки дуже багато, цей прийом може не подіяти. Залишається змінити приманку на більш громіздку і сподіватися на те, що візьме таки плотва.

Що робити спінінгісту коли виходи хижака є, а клювання не має?

Ми вже розповідали про тактику ловлі хижої риби при промахах, але це стосувалося ситуацій коли хижак досить активний. Однак, таке, щиро кажучи буває не завжди, і в більшості випадків ситуація прямо-таки навпаки... Крім описаних в пепередній статті ситуацій, частенько буває так, що хижі риби, що чекають на жертву в засідці, часто залишають своє укриття, слідуючи за приманкою. Хижак може супроводжувати приманку до берега або човна, але так і не наважитися на атаку. Таке трапляється з різних причин. Але, головне для нас, що назад до місця засідки хижак, як правило, повертається тим же шляхом.

Спінінгіст, помітивши холостий вихід щуки або судака за приманкою, повинен без затримки виконати наступний закид - так, щоб приманка рухалася назустріч рибі, у якої в такому випадку не буде часу на «роздуми»: в лічені долі секунди приманка може виявитися ззаду. Тому дуже часто другий закид провокує клювання.

На хижаків-викрадачів (жерех, окунь) це правило другого закиду не поширюється, тому що ці риби після виходу за приманкою пливуть з місця дії в самому непередбачуваному, довільному напрямку, а закидування навмання набагато менш ефективне.