Диво риба.
http://www.k1.ua/uploads/news/2010/0...502480ddf8.jpg
Пенсіонер Валерій Муравйов з села Конча-Заспа за звичаєм пішов порибалити на Ольгинській затоці. Тільки закинув вудку з дощовим хробаком, як вудку почало водити в руках з одного боку в інший. Він вже було подумав, що попався знатний короп або карась, але коли оглянув улов, ледве не упустив вудку.
На гачку теліпалася важка рибина з рожевою лускою, а саме незвичайне - у неї були зуби, і вона ними постійно клацала. Що це за річкове чудовисько - ніхто навіть з бувалих рибалок визначити не зміг. З того дня Муравйов став серед сусідів дуже популярний чоловік - до нього з ранку до вечора шикуються черги мисливців подивитися на забавну рибину.
"Я 60 років рибалю, але таке чудо-юдо бачу вперше, - говорить Муравйов. - Дивіться, які в неї гострі зуби - металеві стінки садка намагається перегризти ".
Рибак сміливо схопив важку рибину за хвіст і несе її на стіл, щоб краще можна було розглянути. Сюди ж підходять сусіди, які ще не милувалися незвичайним уловом. У цей час зграйка малюків безстрашно купається в затоці.
"Звідки ця риба в Дніпрі-то взялася? Ніяк, хто з багатіїв спеціально випустив, - вигукує сусідка Муравйова, осудливо показуючи на величезний білосніжний "крейсер", що чинно пропливає повз берег. - Ви подивіться, у що вони заплаву річки тут перетворили - адже Єгипет ж суцільний. Нерестовища всі знищили, столітні дуби спиляли ...".
І правда, навколо простих дерев'яних будиночків розкинулася справжня Сахара - результат колосальних варварських гідронамивів.
На рибальській раді Валерій Муравйов разом з рідними і сусідами прийшов до висновку, що спіймане чудовисько може бути піраньєю. Однак здогадок мало - чоловік хоче отримати наукове підтвердження. Хоч сусіди, жартома, підбивали рибалку поласувати дивовижною рибою, він залишився невблаганний: "Зберегти її для науки, можливо, цінний вид".

Вплив атмосферного тиску на кльов хижої риби.

http://i.piccy.info/i5/41/75/1587541/shyka.jpg

Активність харчування хижої риби.

Запропонована увазі читачам журналу статя нашого колеги з Карелії багато у чому неоднозначна та спірна, та цим і цікава . І редакція із задоволенням публікує її, в надії, що вона буде корисна і іншим дослідникам природи, якими і повинні бути справжні рибалки. А, у загальному,спадає на думку що скоро до уже звичних у рибальському арсеналі термометру та ехолоту невідємною частиною приєднається і барометр…

Серед багатьох природних факторів, що мають вплив на активність харчування хижої риби , основним, на мою думку, є атмосферний тиск, рещта ж є - другорядними. На протязі трьох років ми з товаришами проводили перевірку цого припущення і переконались у його вірності. Це і слугувало нам приводом для формулювання наступного практично цінного правила інтенсивності кльовк : активність харчування хижої риби різко зростає при любому зниженні атмосферного тиску, і чим різкіше буде це пониження , тим вища активність хижака.

У пошуках золотого правила.

Як ми дійшли цього висновку? Спробую прокоментувати хід наших пошуків.

Той факт, що кльов риби залежить від атмосферного тиску, доказів, думаю, не потребує. Питання ось у чому - як в цілях практичного застосування визначити міру його впливу. Якщо до цієї проблеми підходити тільки з позиції відповідності рівня тиску до конкретної активності риби у певний часовий період, наприклад - у першій декаді червня при атмосферному тиску 740 міліметрів ртутного стовбчика. -наприклад така,а при при 755 мм рт.ст. - інакша, то це, як нам здається, призведе до помилки у розшифровці самої закономірності кльову. Адже рівень тиску майже завжди коливається , тобто або піднімається, або опускається, і лише на короткий проміжок часу затримуючись на якомусь постійному значенні (що найчастіше відбувається у ночі). І багаторічні спостереження також дозволилинам зробити висновок, що сама величина рівня атмосферног тиску в даний момент часу не створює значного впливу на активність харчування риби. А риба сприймає тільки сам процес переміни атмосферного тиску: ріст, подіння і тимчасову зупинку. Тому ми і виключили з нашого аналізу конкретні числовізначення. Тепер розглянемо ці три основні фази руху рівня атмосферного тиску , і як вони впливають на кльов риби.

Пониження рівня атмосферного тиску.

Як тільки атмосферний тиск починає знижуватись, спостерігається найвища активність харчування хижої риби (жор). При цьому усі інші природні фактори - вітер, фази місяця, сонце - практично на неї не впливають. Кльов відмінний при любому вітрі або при повному штилі, при повнолунні чи при молодому місяці. Навіть при жаркій соначній погоді кльов відмінний (Якщо застосовувати “соначні” кольори приманок), і час доби немає значення - тільки було б світло. А для вдалого рибальства потрібне ще тільки одне - наявність хижої риби у тому місці де ви рибалите.

Кльов значно підсилюється, якщо тиск падає дуже швидко , а днями раніше була погода з підвищеним тиском. При цьому він нйбільш інтенсивний на протязі кількох годин беспосередньо після початку зниження тиску, але поступово погіршується ухудшается (відбувається насичення риби). Особливо швидке затихання кльову спостерігаеться тоді, коли подібне зниження тиску відбувається другий або третій раз підряд - риба до цього часу стоїть уже з повним шлунком.

Навіть незначний спад атмосферного тиску (на 2-3 мм рт.ст.) - якщо до того була фаза підвищення або стабілізації тиску - веде до покращенню активності харчування і дуже доброму кльову.

У цей період активного жору бажаніші приманки, імітуючі рибу : воблер, блешня, твістер, поролонка і т.п. Ящо під час лову стоїть сонячна погода, то краще застосовувати поманки наступних окрасок: червоної, червоно-жовтої, темної розкраски. Нижче, для наглядності процесу, змалюю цей період у вигляді графіка. Стадія жниження тиску є самим сприятливим періодом для лову хижої риби, у других же стадіях руху рівня атмосферного тиску кльов риби - гірший. У середині літа, при великій кількості періодів стабілізації і росту атмосферного тиску, кльов риби стає замітно гіршим (хоча багато хто вважає головною причиною цього підвищення температури води). Досягти якихось результатів тоді допомагає використовування для лову моментів незначних коливань (спадів) атмосферного тиску (на величину близько 1 -3 мм рт.ст.), частіше за все - у вечері або в ренці. Виникають ці коливання тиску в результаті зміни різно рівневих атмосферних фронтів, і риба у цей час завжди бере добре , хоча найбільш сприятливий кльов створюеться при прходженні атмосферних фронтів з низьким тиском чи, простіше говорячи, - циклонів.

Розглянемо періоди сприятливого кльову риби під час проходження циклону. Більша частина цих циклонів має однакову структуру. Телевізійний прогноз погоди демонструє нам настуну:

1 - перший період пониження атмосферного тиску припадає на початок входження циклону на територію вашого району; при цьому ще стоїть хороша ясна погода. І це мабуть, най кращий час для лову хижої риби, яка починає посиленно харчуватись, та і вітренні деньки приємні для самого риболова.

2 - другий період пониження атмосферного тиску, коли ми знаходимося уже в середині області циклону, настає при входженні тудиж дощового фронту. Це теж осить потужне падіння рівня тиску, а, значить - і час хорошого кльову. Але не слід забуватися в азарті, бо вдале рибальство може “неочікувано” закінчитись проливним дощем, котрий буде йти дуже довго. Потім, за цим ливнем, настане період стабілізації атмосферного тиску.

Циклони можуть мати і другий склад дощових фронтів, але самий розповсюджений - це той, котрий ми розглянули.

Відмінний улов найбільш вірогідний під час пониження рівня атмосферного тиску в результаті діяльності грозових фронтів або навіть однієї грозової хмари: кльов риби у цей короткий реріод просто відмінний. Якщо після закінчення грози (або просто дощу) атмосферний тиск стабілізувався або почав рости, то активність риби майже припиняється - і потрібна заміна приманки. Якщо ж тиск продовжує понижуватись, то хороший кльов не припиняється , і потрібно лише врахувати,що після дуже сильної грози риба може відійти у більш глибокі місця водойми.

фаза стабілізації атмосферного тиску (спокій)

Стабілізація атмосферного тиску виникає після завершння періодів як підвищення, так і пониження атмосферного тиску, по суті- розділяючи їх. На протязі певного проміжку часу (за звичай на протязі кількох годин, інколи і більше - наприклад, цілу ніч) рівень його змінюється. Найдовші ж періоди стійкого атмосферного тиску були нами відмічені у саредині літнього періоду. Під час подібної стабілізації - спостерігається самий поганий кльов, можна навіть говорити про його відсутність, тобто риба перебуває якби у невизначеному стані життеввої активності (часто - у стані спокою), і припиняє харчуватись.

Якщо період стабілізації настає після фази падіння тиску, то риба якби за інерцією ще продовжує харчуватись приблизно біля години, після чого кльов припиняється. Атаки хижака у цей час мають поодинокий характер, таі це лише у тому випадку якщо ви якимось чином його роздражнили, наприклад -попали приманкою просто у зграю стоячої хижої риби. Тому про повну відсутність кльову говорити не коректно - навіть у цей несприятливий для лову період.

Підвищення атмосферного тиску.

Фаза підвищення атмосферного тиску є для хижої риби періодом “утримання”. Хижак перестає полювати за здоровою мілкою рибою (або, як іще можна висловитись, у унього спадає “харчова активність”), і з активного стану він переходить у пасивний. Агресивний у нормальному стані хижак тепер може безпристрасно простояти цілий день серед зграї дрібної риби, навіть залишаючись голодним.

Дрібнота, відчуваючи таку пасивність хижака, користується цим для активного харчування, і не було б цього періоду - мілка риба не змогла б достатньо повноцінно харчуватись, так як наявність хижаків у більшості вадойм - дуже значна , і тиск із їхньго боку на дрібну рибу великий.

У цей несприятливий для хижої риби час, вона починає шукати корм зовсім не “рибного” характеру, а саме комах, хробаків, жаб, пуголовок, мишей, а також помираючу рибу та її залишки. Тому кльов її носить специфічний характер, і основою вдалого лову стають “мушки” (оп типу нахлистових), приманки саме з твістером, спінер-бейти, пластикова чи натуральна жабка, здохла рибка або її шматки. При цьому хижак завжди буде хапати не саму блешню, а любі “потрохи” , котрі є поруч. На сході і заході сонця кльов хижої риби може дещо активізуватися, і тоді варто скористатись “повільним” воблером, поролонкою, чи твістером. Але необхідна проводка “пораненої рибки” (торкання дна, часті зупинки та другі прийоми): і що більше приманка буде схожа на велику рибу, тим краще. Але на велику активність кльову,навіть на зорі, розраховувати не доводиться. У цец період завжди необхідно роздражнити рибу, а добрий улов можливий лише у професійних рибалок, іто не завжди, оскільки риба не голодна і її нічим привабити.

Помічено також, що улов брібнішає, - попадаються здебільшого,дрібніші єкземпляри хижака, а трофейні - велика рідкість: чим крупніша риба,тим більша степінь її жалежності від фактору “харчової активності”.

Що дае нам це правило?

Одножначно розділити рибу на хижу і нехижу - неможливо, тому наші висновки, скоріш за все ,можна застоссовувати відносно усієї риби без виключення. Потрібно лише враховувати те, що під час зростання активності хижака більшості мілкої риби доводиться припиняти нормальне харчування і просто ховатися, або ж вимушено мігрувати у ті райони водойми, де на неї менше полюватимуть.

Можна припустити ще одну причину зростання “харчової активності” хижої риби у період пониження атмосферного тиску - риба не хоче залишатись голодною на довгий час через негоду, тобто падіння тиску і підказує їй що насувається негода.

Використання виділеного правила уже дало нам можливість збільшити у кілька разів улови і уникати невдалих рибалок, досягаючи хороших результатів в любий день. Маю надію що, ця статтья буде цікава і корисна колегам-рибалкам.

А. Черпоусов

Риболовля в Сколівському районі
http://snap.com.ua/system/photos/532...jpg?1300731120
Карпатські ріки чудово підходять для відпочинку і рибалки. У Сколівському районі найбільшими ріками є Опір та Стрий. У цих річках та їх притоках водяться різні риби, а саме форель, харіус, марена, підуст, окунь, щука, головень, піскар, верховодка, бистрянка і деякі інші види. Варто зауважити, що в останні роки на Сколівщині збільшилася кількість форелі і іншої риби.
Найбільший інтерес у гірських річках для рибалок представляє форель. Ловлять цю рибу на різних комах і штучні приманки. Серед комахоподобних як наживка для форелі використовують личинки волохокрильців і рачка.
Волохокрилець - це личинка великого лугового метелика, сіро коричневого кольору, яка живе біля водойм. В якості наживки ці личинки можна збирати руками на дні водойм. Зазвичай, волохокрильці живуть колоніями, тому знайшовши одне місце, можна достатньо їх назбирати.
А рачки - це личинки одноденки. Їх можна знайти в річці під камінням.
Вудилище для лову форелі на живі насадки може бути просте: звичайна вудка, до якої прикріплено волосінь з плоским грузилом і приводом. Снастю для улову є нахлистове вудилище, але ця снасть в Україні не є популярною.
Більшу форель можна впіймати на штучні наживки за допомогою спінінга. Для цього необхідно використовувати спеціальні форелеві штучні наживки.
Зазвичай, на гірських річках ловлять форель у тих місцях, де швидка течія переходить у більш повільну, а також у локальних ямах і за каменями. Також добрим місцем для лову форелі і інших риб є мости і повороти річок, де утворюються значні глибини.
Звичайно, найкраще рибалити вранці або перед сутінками.
Окрім форелі популярної рибою є марена. Цю рибу ловлять на черв'яка або на кожушка в тих місцях, де межують швидкі і повільні течії. Ловлять на донну снасть з важким грузилом. Найкраще клює марена вночі.
Варто відзначити, що форель і марена є рідкісними рибами. Тому при лові форелі і марени необхідно дотримуватися правила: зловив - відпусти. Також слід зазначити, що форель є дуже ніжною рибою і потрапити в руки людини вона отримує тепловий шок. Тому якщо ви плануєте відпустити форель у свою рідну стихію, то необхідно брати її в руки вологою ганчіркою або вологими рукавичками з тканини.

Поплавок для лову на течії.

http://i.piccy.info/i5/99/05/1590599...22x300_240.jpg

http://rybachok.hmarka.net/2009/01/1...ovu-na-techiї/

Сидить рибалка на березі річки. У нього дві вудки. На одну нанизує черв'яка і кидає в річку. На іншу нанизує черв'яка і кидає позаду себе. Іде повз нього чоловік і питає:
- Одну вудку в річку - це зрозуміло. А навіщо друга?
- Не скажу.
- Скажи, гривню дам.
- Добре.
Рибалка кладе гроші в кишеню і каже:
- Ось дивись, на вудку, що в річці, жодного разу не клюнуло. А на ту, що позаду лежить, - ти вже п'ятий!

Морське чудовисько......

http://i.piccy.info/i5/34/31/1593134/00000_240.jpghttp://i.piccy.info/i5/42/31/1593142/1111111_240.jpghttp://i.piccy.info/i5/50/31/1593150/2222222_240.jpg

Цього монстра упіймав в районі західних фордів Ісландії один 70-річний рибалка-любитель з Німеччини. Щоб дотягнути його до берега удачливому дідусеві знадобилася допомога 5-х рибалок, які допомогли йому з буксиром.

Велетенський палтус завдовжки 2,5 метри і вагою 220 кілограмів попався на вудку Ханселя у відкритому морі, коли той знаходився у своєму човні.

Цікаво, що з рекордно величезного палтуса, виходячи з його ваги, могло б вийти більше 1000 порцій філе! Але, мабуть, Хансель не є таким же майстром кухарської справи, як рибальської, і вважав за краще продати свій улов одному з місцевих жителів за 2500 тисяч доларів! Хансель, уродженець Магдебурга, в спілкуванні з журналістами заявив: "Це рибний улов усього мого життя"!.

де на річках Стрий і Опір можна впіймати велику рибу(клен, форель, марена)коли і на що?

manduvoshka,а ви звідки?

я ловлю на річці Опір!

Соми людоїди давно вже не міф.
http://t3.gstatic.com/images?q=tbn:A...IKrA1uX6-GevLQ
Існує багато підтверджень їх існування. Для того щоб убезпечити себе необхідно знати, коли сом починає полює. Зазвичай ця риба-вбивця виходить на полювання на заході. Тому остерігайтеся річок в темний час доби. Сом може напасти і на дорослу людину і на дитину. Якщо жертва велика для нього, він просто напросто тягне її на дно і чекає поки тіло розм'якне - лише потім всмоктує шматки плоті.
Є дуже багато фактів про випадки нападу сома людожера. Наприклад, в 1613 році в районі Прессбурзі сом проковтнув дитину. У 1754 році труп дівчинки 7 років знайшли у череві у спійманого гіганта, а в кінці 18 століття в череві у величезної риби було знайдено тіло дорослої жінки. Люди живуть на берегах річок, розповідали, що великі рибини вихоплювали з рук білизну і ганчірки, коли жінки прали в річках.
Сом досить розумна риба. Вони можуть збивати птахів та їх гнізда які висять над водою гілок дерев. Що вже говорити про човен з рибалками! Голодний сом людожер дуже сильний і може перевернути човен одним ударом хвоста. А його зуби, як наждак міцно схоплюють тіло і тягнуть на дно, так, що опір даремний.
В одному з озер Голландського парку живе сом довжиною 2,3 метра. Харчується він качками плаваючими на озері, але відвідувачі парку цураються берегів озера. Адже птахів стає все менше, а найрозумніші давно покинули це озеро. Траплялося, що цей сом з'їдав навіть собак, які гуляли на березі чи вирішили поплавати. Незабаром цей сом зможе запросто стати сомом людожером, адже його вік досить молодий, а розміри вже вселяють страх. Але деяким людям цікаво подивитися на величезну рибину і ці дурні намагаються виманити її на верх кидаючи в озеро то кукурудзу, то шматочки м'яса, то горох для риболовлі.
Рекордний розмір сома людожера, який був спійманий - 3 метри, а голова в ширину досягала 1 метр. У його череві були знайдені останки людини. Цей сом був спійманий в Китаї. Про це довго замовчували влади, але купатися у водосховищі все ж заборонили. Так як перед затриманням сома у водосховищі регулярно пропадали люди і влада зрозуміла причину цих трагічних випадків.

Цікава історія з невеликого закинутого озера коло Дніпра.(Це не моя історія....)

http://i.piccy.info/i5/06/79/1597906/400-r01.jpg

Спінінгом я зловив декілька щук і годин в п'ять вечора зібрався додому.

І тут примітив невелику старицю - завдовжки приблизно 20 і шириною 15 метрів. По краях, як повелося, очерет і латаття. Вирішив для різноманітності вражень половити вудкою.


Відв'язав бамбукове двохколінне вудилище від рами велосипеда, зібрав вудку. Довжина її невелика - 3 метри 20 сантиметрів. Тому заходжу у воду і роблю закид до середини.

Щось не клює, хоча риба тут безумовно є. Опускаю гачок з насадкою до самого дна. Чекаю.

А вечір прекрасний. Тепло, від води - свіжість. У тіні листа латаття з'являється манісінький щуренок і завмирає, трохи рухаючи плавниками.

Раптом поплавець заворушився. Я, звичайно, важ - увага. Клювання якесь дрібне і нерішуче. Притисне - відпустить, притисне - відпустить. І так кілька разів. Не витримую і смикаю. Порожня волосінь вилітає з води. Прикро. Закидаю знову, і все повторюється. Тепер буду уважнішим. Закинув і чекаю, поки риба не потягне поплавець зовсім. Довго поплавець занурювався у воду, а потім завмер. Витягую снасть з води - так і є, насадка з'їдена.

І ось - рішучіше клювання. Поплавець кілька разів опустився, потім різко пішов убік і зник. Підсікаю - є! Тягну. Не піддається. Відчуття таке, що десь у дна снасть зачепилася за корч. Але "корч" рухається з одного боку в інший. Значить, це не зацеп.

Раптом рука відчуває несподівану легкість, і волосінь, з свистом вилетівши з води, робить в повітрі півколо і опускається на очерет за моєю спиною. Обрив? Ні, гачок на місці. Зірвалася...

Тут я захвилювався. Зрозуміло, що тут є велика риба, але яка? І що я за риболов, якщо риба клює, а я витягнути не можу!..

Швидко закидаю снасть, і знову - дробове нерішуче клювання.

Тим часом стало сутеніти, пора було відправлятися додому. Всю дорогу я ворожив, хто цікавився моєю снастю. Можливо, язь? Характер клювання опинився для мене загадковим. Але і помилок я наробив немало. По-перше, гачок мав дуже довгу цівку; по-друге, волосінь діаметром 0,3 міліметра, мабуть, відлякувала рибу; по-третє, тінь від мене падала на воду. Нарешті, і підсікав я не дуже уміло.

Вся ця історія так мене розохотила, що я вирішив на наступний ранок спробувати з'ясувати, хто мене так вправно обдурював.

Удома обладнав вудку повідцем з волосіні діаметром 0,15 міліметра, поставив гачок № 5 з короткою цівкою і круглим зачіпом.

Рано вранці я на місці. Щоб не провалюватися в твань, стаю на кореневищі.

Не встиг закинути - клювання, причому дуже схожа на вчорашню, але, мабуть, поенергійніше. Поплавець кілька разів опускається, потім пливе убік, зникає. Підсікаю. Є! Сильна риба ходить колами коло самого дна. Тримаю волосінь натягнутою. Поступово риба здається, піднімається догори, але у самої поверхні лякається і різко йде в глибину. Проте сили її закінчуються. Тягну вгору і бачу, що це - жовтий, щільний карась, та такий великий, яких мені раніше бачити не доводилося. Ось це трофеї!

Потім попався ще один такий же велетень і сім карасів трохи менше. Кожен з двох великих важив трохи більше кілограма. З цієї рибалки і почалося моє захоплення ловом великих карасів.

За моїми спостереженнями, великий карась віддає перевагу відносно глибоким місцям, не менше двом-трьох метрам. Для вудіння його бажане легке бамбукове або телескопічне склопластіковоє вудилище завдовжки 3,5-4,5 метра, волосінь діаметром 0,15-0,2 міліметра. Якщо застосовується волосінь діаметром 0,2-0.25 міліметра, добре поставити повідець не товще 0,15 міліметра. Така снасть витримає ривки карася вагою до кілограма. Вважаю, що вудилище доцільно обладнати котушкою будь-якого типу. Вона дозволяє і закинути приманку подалі, і, що саме головне, виводити велику рибу без риску обірвати волосінь.

Гачок № 6-8,5 повинен мати коротку цівку і круглий зачіп. Раджу при лові великого карася обходитися одним гачком. І ось чому. По-перше, другий гачок під час виведення часто чіпляється за корчі, стебла підводної рослинності, а то і за човен. По-друге, він завжди заплутується в подсачеку, і доводиться довго з ним потім возитися.

Поплавець краще легкий, пір'яний, побільший. Він добре видно рано вранці або пізно увечері, при правильному погружені дуже чуйно реагує на клювання, риба майже не відчуває його опору при клюванні. І, що важливо, такий поплавець при закиді практично не створює шуму. Маленький пір'яний поплавець має недолік: він дуже легкий, тому грузило доводиться ставити відповідне, чому вся снасть виходить надмірно легкою. Це навіть при невеликому вітрі затрудняє закидати на дальню відстань і в певне місце.

Відправляючись за карасем, треба брати з собою подсачек, сажалку, ніж, запасні волосіні, поплавці, грузила, гачки. Екіпіровка повинна бути легкою, не утрудняти рухів, але в той же час відповідати сезону, погоді, місцю і способу рибалки.

Для успішного лову карасів треба на водоймищі дотримувати тишу. Тому, якщо ловлять з човна, все спорядження, все приладдя повинно бути укладене і розкладене так, щоб були під рукою і узяти їх можна було без шуму.

Кращі місця вудіння великого карася - це край очерету або інших водних рослин, де відразу йде велика глибина; вікна в чагарниках рослинності з глибиною не менше 1, 5 метра. Коли ловлять з берега або на чистій воді, вибирають різкі перепади глибин.

Човен добре б замаскувати в очеретах, поставивши його так, щоб велика частина вудилища доводилася над рослинністю. Крім того, його слід надійно закріпити, краще і з носа, і з корми. Найзручніше для цієї мети якоря (можна і просто каміння).

Принаджування карасів до місця лову - важлива умова успіху. Якщо є можливість, корисно протягом декількох днів кидати у воду принаду, привчаючи рибу до годування у визначеному місці. Помірна підгодівля до початку і під час лову необхідна.

Вранішнє клювання великого карася надзвичайно цікаве. Поплавець зазвичай притоплюється два-три рази і потім різко зникає. Якось рибалили ми на невеликій глибині - близько метра. Вода була прозорою, і із-за листя латаття я спостерігав клювання карася. Він підпливає до приманки, як би чіпає її, і в цей час поплавець трохи занурюється. Потім карась відкриває рот і настільки різко втягує разом з водою приманку, що вона миттєво зникає, а риба діловито пливе далі. У цей-то момент поплавець йде убік і зникає. Тут вже не позіхай - підсікай! У великого карася небо дуже міцне, тому підсічка повинна бути короткою і небагато різкою.

Після підсічки слідують найбільш сильні ривки карася, і риболов повинен бути готовий до правильного виведення, підбурюючи трохи волосіні, не даючи їй витягнутися в одну лінію з вудилищем. Вудилище треба завжди тримати під кутом до волосіні, щоб гнучка вершинка гасила ривки. Чинить опір карась недовго. Поступово витягуєш його до поверхні, даєш ковтнути повітря. Він робить ще спробу повернутися в рідну стихію, а потім під дією натягнутої волосіні лягає навзнаки на воду і дає завести себе в подсачек.

Клювання великого карася продовжується зазвичай години до дев'яти ранку, потім поступово стихає. Поновлюється лише ближче до вечора і триває до сутінків.


http://rubalka-mr.at.ua/news/2008-07-04-7

Дівчата на риболовлі....

http://i.piccy.info/i5/56/33/1603356/1_240.jpghttp://i.piccy.info/i5/64/33/1603364/2_240.jpghttp://i.piccy.info/i5/73/33/1603373/3_240.jpg

Словник рибака......


http://i.piccy.info/i5/46/64/1606446/6.gif

Бабка — личинка метелика поденки, що живе у воді або в нірках на березі.

"Зелень" — ниткоподібні водорості, що з'являються у водоймищах влітку.

"Квок" — метод залучення сомів до наживки звуками, що нагадують квакання жаби.

Багорік — пристосування для витягання з води підсіченої риби.

Бахіли — високі, до коліна, гумові панчохи з калошами, які надягають поверх валянок.

Безінерційна котушка — котушка, барабан якої не обертається, а волосінь сходить через торцевий край шпульки.

Бентос — сукупність організмів, що мешкають на грунті водоймища.

Блешня — риболовецька снасть, що є металевою пластиною з тим, що кріпиться до неї трехзубим гачком; при русі під водою вона відкидає світлові відблиски, що привертає рибу.

Блесненіє прямовисне — техніка лову, при якому блешню періодично струшують.

Блесніть — ловити рибу на блешню.

Борідка — частина гачка.

Вертлюжок — сполучне пристосування, що полегшує обертання окремих частин снасти.

Веснянка — невелика светлого—серого кольору метелик з прозорими крилами.

Віброхвост — штучна приманка у вигляді рибки, виготовленої з м'якого пластика.

Воблери — штучні приманки, що імітують рух риби.

Водяний шовк — нитчасті водорості, що ростуть в річках, на каменях, палях і т.д.

Блешні, що обертаються, — вид штучної насадки, схожої на живу рибку.

Виповзок — крупний земляний черв'як.

Глибиномір — свинцева гирка або конус, у вершину якого вставлено кільце, для визначення глибини на місці лову.

Вантажила — свинцеві дробинки у формі оливки. Потрібні для занурення поплавця, а також для швидкого опускання насадки і утримання її біля дна. Їх вага і розмір визначаються умовами лову. Підбирати грузила треба так, щоб вони утримували у дна насадку і занурювали поплавець з невеликим зусиллям.

Девон — штучна приманка (блешня), що обертаються завдяки лопатям, розташованим з боків.

Донка – риболовецька снасть для лову з дна, що складається з гачка, вантажила і волосіні. Донку залишають на тривалий час, риба ловиться на неї і у відсутність рибака.

Донка з гумовим амортизатором — снасть, що складається з важкого вантажу з прикріпленою до нього авіамодельною гумкою завдовжки 5—10 див. До гумки кріпиться основна волосінь, яка під дією розтягнутої гумки лягає на дно.

Донка ходова — лов ходовою донкою здійснюється за рахунок руху вантажила, вабленого струменем води.

Донна вудка — снасть, вживана для лову в придонному шарі води.

Доріжка — снасть для лоявл хижих риб на блешню або снасточку з рухомого судна.

Жало — вістря гачка.

Железняк — черв'як, завдовжки до 15 см, використовуваний як наживка.

Жерліца — снасть у вигляді рогульки, найчастіше призначена для лову крупної риби.

Живець — маленька жива рибка, використовувана для приманки. Зазвичай живець надягає на донку, капкан, жерліцу, перемелюється або кружок.

Заводне кільце — деталь оснащення в багатьох знаряддях лову.

Засекатель — пристосування для автоматичної підсічки риби.

Застібка — зручна деталь оснащення для швидкої зміни повідців, блешень, трійників.

Потилиця — загин гачка.

Зевник — пристосування їх товстого сталевого дроту, за допомогою якого розкривається лягти хижої риби.

Зимова наплавна вудка — коротка вудка з котушкою або з мотовільцамі.

Штучні рибки — приманки спінінгів, що імітують рибку.

Казара — різновид личинки бабки.

Кана — судина для змісту і перевезення живців і мальків.

Карарабінчик — служить для швидкого з'єднання різних частин снасти т оберігання волосіні, повідців від закручування.

Кастінг — вид спорту по метанню на дальність і влучність вантажила і мушки.

Котушка — брюхоногий молюск, що живе під водою.

Кембрік — путотелая хлорвінілова ізоляція для проводів.

Кивок — пластинка, що коливається, яка показує клювання риби.

Блешні, що коливаються, — блешні, що імітують рух рибки, що пливе, чим привертають хижака.

Годівниці — пристосування для тієї, що
підгодувала риби.

Короїд (закорник) — личинка жука—короєда.

Кухлі — плавуча снасть у вигляді диска з поглибленням на ребрі для намотування волосіні, використовується для лову на живця в стоячих водоймищах або поволі поточних річках.

Кружок — шматок пінопласту, забарвленого в червоний і білий кольори, до якого прив'язана донка. Коли риба клює, кружок перевертається і плаває іншим кольором над поверхнею води.

Крупні блешні — блешні вагою до 30— 40 г, використовувані на глибинах до 6 м.

Гачок — незамінна частина будь-якої снасті для лову риби. Величина і форма гачка залежать від вживаної насадки. При лові на мотиля перевагу треба віддати тонкому, дрібному гачку з прямим поддевом і короткою цівкою (2,5—3—й номер). Для земляного черв'яка краще узяти гачок тієї ж форми, але побільше – 6—7—й номер. Для малька — міцний, бажано кований гачок з прямим поддевом і довгою цівкою — 8,5—10—й номер.

Кукан — пристосування із сталевого дроту із застібкою для зацепа виловленої крупної риби.

Льодобур (льодоруб) — рибальське пристосування для того, що проробляє лунок в льоду.

Волосінь — сполучна ланка між рибою і риболовом.

Лоб — загин гачка.

Ложка — блешня, заснована на наслідуванні пораненій рибці.

Лунка — невеликий круглий отвір в льоду.
http://rubalka-mr.at.ua/publ/11

Рівенський рибалка впіймав двометрового сома.
http://www.ogo.ua/images/articles/15...1304420627.jpg
Риболовлею на професійному рівні рівнянин Василь Мельник захоплюється майже три десятиліття. За ці роки найбільшим його трофеєм був короп вагою 9,5 кілограма. Однак справжнє везіння рівнянина чекало на третій день Пасхи, коли на його вудлище клюнув велетенський сом.
— Спочатку, коли вудку потягло за течією, подумав, що зачепився за корч, якого несе течією. Уже коли припідняв вудку, побачив голову великої риби, — ділиться враженнями рівнянин Василь Мельник.
Виявляється, у річці Горинь одразу за містом на блешню клюнув велетенський сом. Щасливий рибалка тоді не розгубився, а боровся зі здобиччю більш ніж півгодини. За цей час рибина вибилась із сил.
— Усі рибалки знають, що рибу легко брати на мілині, тож коли витяг сома на мілке місце — вудку віддав потримати іншому рибалці, яких у той момент зібралося чимало на березі. Сам зайшов у воду і, всунувши руку у пащу своєму трофеєві, схопив сома за зябра, — пригадує він.
— Тоді ж одразу повіз сома у магазин важити. Улов заважив 41 кілограм, а довжиною був 1 метр 94 сантиметри.
Радістю улову Василь Мельник по телефону поділився із дружиною, яка попросила заїхати до неї на роботу, щоб побачили колеги. Із рибою весь час усі фотографувались, а затяті любителі риболовлі навіть додому приїжджали подивитись на цей улов.
М’ясо велетенської рибини поділили у родині, а найсмачнішими для Василя Мельника видались котлети із рівненського сома.

Приманки для окуня.
http://t3.gstatic.com/images?q=tbn:A...eiWf-ezwp53Z7g
У кожного рибалки і кожної риби є своя улюблена приманка, з якої перший із задоволенням рибалить і на яку другу охочіше клює. Все, що необхідно для успішної риболовлі – щоб думки рибалки і риби збіглися.
Для кожного виду риб існує основний тип приманки. Так, на окуня, який ходить зграями, і деколи немаленькими, розумніше за все «полювати» з Поппером, твістером або обертовими блешнями (вращалки).

Ловля окунів на блешні
Влітку для окуня привабливіше за все, як стверджують рибалки-«аксакали», виглядають блесенкі з пелюсткою у формі вербового листочка, номера 1 (+1), 2. А ось навесні більш ходовими будуть номери 2-4, з широкими пелюстками і важкими сердечниками, краще всього – блешні акустичних моделей: перед нерестом обтяжений вагою ікри окунь реагує на більш сильні коливання.
Тим не менш, блешні не є єдиною різновидом приманки, «ласою» для риби сімейства окунів. Взагалі, найбільш досвідчені рибалки стверджують, що при належному рівні рибальського майстерності виловити будь-яку рибу можна хоч на голий гачок! Так чи не так, але от активний лов окуня на воблер або колебалку – це не рибацькі байки, а цілком перевірений великою практикою факт.

Хитрі «колебалки»
Головний секрет лову окуня за допомогою приманок коливального типу: з колебалку треба вміло поводитися, узгоджуючи свої дії з «настроєм» риби.
У час, коли окунь активний, приманку коливального типу треба розмірено і не поспішаючи, без ривків, вести у верхньому водному шарі.
Виловити пасивного, занадто ледачого окуня допоможе інша тактика: зробити «пробний» занедбаність приманки-колебалки і з’ясувати час її опускання до самого дна, і в усіх подальших закиданнях починати обертання котушки буквально за секунду до остаточного падіння, причому максимально повільно.
На досвіді, колір колебалок краще вибирати наступний:
* Жовті;
* Білі;
* Білі з смугою флуоресцентної фарби.
Хто клюне на воблер – окунь чи щука?
Воблер при риболовлі на окуня ведеться по-іншому: оборот котушки, два, три – пауза, знову 2-3 витка – і знову пауза. До речі, періодично затихає, що спливає, знову рухається воблер здатний пробудити інтерес не тільки у окунів, але і ж одвічного ворога – щуки.

http://i.piccy.info/i5/00/16/1611600/fish.gif

Ранній ранок. Берег ріки.Щось неквапливо пережовуючи, стоїть рибак.Випадковий перехожий:
-Ну, давно стоїмо?
-Угу,-мукає рибалка.
-А що, клює що-небудь?
-М-м ...
-Не зрозумів ... Що виразно сказати не можете?
Сплюнувши щось у руку, рибалка гаркає:
-Відвали! Не бачиш, хробаків грію

42-річний мешканець Івано-Франківська Мирослав Якимишин упіймав коропа вагою 15кг 800 г і завдовжки 94 см!

http://www.expres.ua/gfx/i/03spectemy/ryba.jpg

“Це мій рекорд!Допомагали тягнути друзі, спінінг ледь не зломився! -- ділиться успіхом з улюбленою газетою рибалка. -- Рибачу з 10 років, але такий трофей упіймав уперше!”.

І хоча справжній рибалка не видає конкретного місця свого тріумфу, та все ж на прохання “Експресу” пан Мирослав таки повідомив, що упіймав свого лускатого велетня у ставку села Вільшаниця Тисменицького району, що на Прикарпатті.

http://i.piccy.info/i5/94/39/1613994/povar.jpg

Уха по королівськи......

Інгредієнти:

300 г курячого м'яса, кілька шматочків філе будь-якої риби (сайра, путасу, тріска, ставрида), 3 картоплини, 2 цибулини, кілька сухих грибів, 1 морква, 2 л води, сіль, прянощі, трави, коріння - за смаком.

Спосіб приготування:

Сухі гриби залити холодною водою. Коли вони набухнуть, воду, в якій вони замочували, профільтрувати і використовувати для приготування юшки.
Курку розрубати на шматки з кістками, рибу нарізати шматочками. Очищені овочі нарізати.
У киплячу підсолену воду вкинути відразу всі інгредієнти, довести до кипіння. Варити 5-7 хвилин і настояти без нагрівання 20-25 хвилин.
Подати на стіл у тому ж посуді, де уха варилася.
Трави, коріння, прянощі додавати за бажанням.
Поєднання грибів, риби, птиці, овочів створюють своєрідний смак і аромат такої юшки.

Zinge, а ти де ловиш?

Біологи навчать риб ловитися на звук
http://vkurse.ua/i/2008-03/nauchat-r...ya-na-zvuk.jpg
Американські біологи хочуть навчити риб самостійно припливати в потрібне місце, почувши сигнал, віщуючий годування, повідомляє агентство Associated Press.

Дослідники з Морської біологічної лабораторії США прагнуть зробити розведення чорного морського окуня (Centropristis striata) в рибницьких господарствах ефективнішим. Для цього вони пропонують час від часів випускати частину вирощених риб на волю.

Це дозволить зменшити витрати на їх живлення, ослабить забруднення океану залишками від їх корму, а також, можливо, приведе до часткового відновлення диких популяцій окуня.

Для цього, проте, необхідно, щоб в потрібний час риб можна було зібрати в потрібному місці. Біологи пропонують привчати риб (подібно до того, як Павлов привчав собак) до певного звукового сигналу, віщуючого годування.

Метод не може гарантувати стовідсоткового успіху частина риб неминуче попливе дуже далеко, частину забуде сигнал, частина стане жертвою хижаків. Проте, учені сподіваються, що метод виявиться вигідним навіть якщо повернеться тільки половина риб, економія на кормі і змісті виправдає втрати.

Попередні дослідження показують, що риби здатні пам‘ятати сигнал від п’яти до десяти днів. У травні 2008 року почнеться експеримент над п‘ятьма тисячами морських окунів, яких привчатимуть до сигналу на спеціальній фермі на південний схід від Бостона. Коли дослідники визнають, що риби запам’ятали сигнал, їх почнуть випускати на свободу на день-два, а потім знову подавати сигнал. Звук буде чутний приблизно на сто метрів на всі боки.

Можна і на хруща весною)))....

а так вище сказане під певну погоду та воду!

http://i.piccy.info/i5/29/05/1620529..._227292964.jpgРибацькі приколи......

http://i.piccy.info/i5/17/05/1620517...359671_240.jpg

Чув , що ловлять на личинку колорадського жука , то правда ?

Китове молоко жирніше за людське......


http://i.piccy.info/i5/05/46/1624605..._with_calf.jpg


Вигодовування дитинчати – зовсім не легка справа для китів. Після 10-12 місяців в утробі матері на світ з'являються маленькі кити розміром до третини дорослого кита (а у випадку із блакитним китом це 10 м). Мати м’язами вихлюпує молоко в рот дитинчаті, що міцно тримається за сосок (так, вони в китів є). Жирність молока китів – близько 50%, що в 10 разів більше за жирність людського. Відповідно й китенята ростуть, набираючи за день до 90 кг.

Про користь риби......

http://i.piccy.info/i5/49/92/1629249/privet.gif

Про те, що до раціону людини повинна входити риба, дієтологи стверджують вже не одне десятиріччя. Саме в рибі містяться речовини, що сприяють зниженню рівня жирів у крові, беруть участь у регулюванні тиску, захищають від діабету, послаблюють головний біль та біль у суглобах при артритах. Жирні кислоти омега -3 в рибі та морських тваринах здатні розріджувати кров, таким чином вони є профілактичним засобом у боротьбі з тромбозами. Навіть невелика кількість жирної риби або м'яса китів (від 1 до 10 грамів) на добу впродовж року здатна попередити інсульт та знизити ризик серцево-судинних захворювань на 40%. Регулярне споживання риби може звести нанівець смертність від серцевих нападів. Окрім того, риба багата й на такі речовині, як кальцій, калій, йод, натрій, фосфор, магній, вітаміни А, В1, Д, Е. Білки риби мають майже ідеальний склад незамінних амінокислот, які сприяють росту молодого організму. Білки риби багаті на сірковмісні амінокислоти, чим підсилюють детоксикаційну функцію печінки (знешкодження токсичних речовин) та запобігають її жировому переродженню.

Але недостатність незамінної амінокислоти триптофану обумовлює високе приїдання риби, тому її рекомендують вживати до двох разів на тиждень. Риба — чудовий профілактичний засіб проти раку товстої кишки або молочної залози. Споживання риби сприяє покращенню імунітету, покращенню пам'яті.

У Чорному морі налічується 167 видів риб - своєрідних і по-своєму цікавих. Вони унікальні не тільки по екологічних ознаках, але і по своїх назвах.

Шпроти.......

http://i.piccy.info/i5/16/47/1634716/Shprot_240.jpg

Очевидно, що багато читачів знають про шпроти тільки як про приємні на смак і поживні рибні консерви. Із здивуванням вони взнають, що шпроти не тільки вид рибного виробу, але і вид живої риби. Іноді із цього приводу навіть розгораються дискусії. Отже, чорноморський шпрот - це вид риби, що відноситься до сімейства оселедцевих. Шпроти - риба невелика, її розміри в довжину не більше 14 см, а вага всього 8-10 грамів. За розмірами вона приблизно така ж, як чорноморська хамса-анчоус; мабуть, ця схожість і привела багато кого до заперечення шпрота як виду риби. Шпроти відрізняються від хамси по багатьох ознаках: за кольором, за формою голови і всього тіла, по місцях їх заселення і розмноження. На відміну від анчоуса, що має кругле тіло з чорною спиною і білими боками, шпроти мають плоске тіло. Його спина звичайно синьо-зелена, а боки сріблясто-білого кольору. Шпроти - риба холодолюбива, влітку знаходиться в придонних шарах вод, де температура не перевищує 8-14°С. Взимку - наближається до узбережжя, тут же і розмножується. Відзначимо для порівняння, що хамса-анчоус - теплолюбна риба. Взимку вона йде в теплі кавказькі води, а розмножується влітку при температурі 18-26°С. Тому лов шпрота проводять в літній час, а хамси - взимку. Чорноморська хамса-анчоус, шпроти і ставрида є основними видами промислових риб.

Долучення 5356
Ловля карася на пінопласт

Піймання крупного карася – мрія будь-якого справжнього рибалки. Однак клювання цієї риби непостійний і примхливий. Дуже часто замість великої риби на гачок трапляються дрібні екземпляри, які удосталь водяться у водоймах, де немає хижаків і відчувається значна нестача білкового корму.

Ця невибаглива риба поширена майже повсюдно, навіть в заболочених водоймах, але улюблене місце проживання – прогрітий водойма зі стоячою водою і дна дном.

Успішна лов карася на пінопласт, донку, вудку з кивком залежить від уподобань і досвіду рибалки. Найголовніша вимога до снасті – максимальне полегшення всіх елементів. Для лову карасів в схил на мормишку застосовують легке вудилище. Кивок до нього кріпиться під прямим кутом. Блешня повинна бути невеликою. Чим менше блешня, тим охочіше на неї клюють великі карасі.

Ловля карася на пінопласт – це ціла наука. Головне при цьому способі не тільки мати правильно оснащене вудилище, але і правильно оснастити годівницю. Найбільш простий варіант – прикріпити до годівниці пару повідків, а карабін самої годівниці – до волосіні. Гачки потрібно підбирати тонкі і гострі. Зазвичай рибалки воліють наповнювати годівницю розвареним пшоном з манкою та висівками. Такий прикорм злегка каламутить воду, але з годівниці водою не вимивається.

Готові суміші для прикорму, що продаються в риболовецьких магазинах, чомусь не викликають довіри серед поціновувачів справжньої риболовлі, як втім і здача квартир в Мінську через сумнівні агентства. Пінопластові кульки надягають на гачки так, щоб їх вістря було оголено. Причому, чим менше розмір пінопласту, тим результативніше буде риболовля. Ось і всі прості хитрості, які, однак, треба знати, щоб лов карася на пінопласт була успішною.

Вирушати на рибалку за карасем можна з весни до осені. Краща риболовля на карася влітку, коли стоїть тепла похмура погода або мрячить дрібний затяжний дощ. А ось у вітряну погоду карась стає дуже чутливий і примхливий, перестає брати будь-які приманки і може зовсімне клювати.

У Чорному морі є риби не тільки прекрасні на смак і на вигляд, але і дуже небезпечні. Так, саме небезпечні. І про це треба знати і пам'ятати. На таку рибу звернемо особливу увагу. Це дракон - точніше, морський дракон.

http://i.piccy.info/i5/87/85/1638587/Drakon_240.jpg

Навіть сама його назва насторожує. У Чорному морі мешкає тільки один вид драконів. А Морський дракон Небезпечний! Взагалі відомо п'ять його різновидів, що живуть в східній частині Атлантичного океану і в Середземному морі.

Чорноморський дракон зустрічається повсюдно біля кавказьких, кримських і північно-західних берегів Чорного моря. Живе на дні моря. Довжина його тіла іноді досягає 40 см, але в більшості розміри не перевищують 15-20 см. Велику частину часу дракон проводить, зарившися в пісок, залишаючи зовні тільки рот і очі для полювання за здобиччю. Зовні дракон виглядає навіть приємною, красивою рибкою. Тіло сіре або світло-бежеве, плямисте, по всій довжині покрите яскравими темно-коричневими плямами. Зверху і знизу проходять два довгі неширокі плавники. На спині у головної частини тіла виділяється короткий плавник темно-чорного кольору з колючими шпильками. У цьому колючому плавнику розташовані отруйні залози. Знизу, у самої зябрової кришки, є ще маленький плавничок з гострою отруйною шпилькою. При ударі шпильками супротивника із залоз виділяється сильна отрута. На місці уколу швидко виникає крупна пухлина і гострий біль, який розповсюджується на великі ділянки тіла. У людини, що виявилася під ударом дракона, підіймається висока температура. Необхідна медична допомога. Самим небезпечним періодом буває літо, коли дракон розмножується і підходить близько до берегів на глибину 20-30 м. Частіше всього люди потрапляють під уколи драконів при морській рибалці на ставридку - дракон іноді чіпляється на гачки «самодурів». Знімати з гачка спійманого дракона голіруч дуже небезпечно - при необережності укол неминучий. Рекомендується спочатку його приглушити на палубі судна яким-небудь довгим предметом і, не наближаючись, викинути за борт. Люди, що випробували уколи дракона, відчувають сильні болі протягом 2-3 тижнів. Дракон - риба небезпечна!

Самка білої акули закохалася в рибалку.
http://t3.gstatic.com/images?q=tbn:A...o7PlW-wcEbtJsu

Арнольд Поінтер, рибалка з південної Австралії два роки тому врятував від смерті, звільнивши з тенет і відпустивши самицю білої акули.
Сьогодні в рибалки серйозна проблема - акула слідує за ним куди б він не плив, відлякуючи рибу. "Я не знаю що мені робити" - говорить Арнольд.
Неможливо позбутися майже 6-метрової акули не тільки через те, що білі акули занесені до Білої Книги, а й через прихильності між Арнольдом і "Синді" - так Арні обізвав свою "шанувальницю".
Арнольд розповідає: "Як тільки я зупиняю човен, вона припливає до мене, повертається на спину і дозволяти мені чесати її живіт і шию, при цьому вона як кішка закочує очі, плавно раскачіваетcя і виляє хвостом, рухає плавниками".
Одним словом веде себе, як домашня тварина!

Водяні монстри озера Вікторія.......


http://i.piccy.info/i5/70/93/1639370...iai402_240.jpg

Водяний монстр озера Вікторія в Африці.
Хоча густонаселений район озера Вікторія в Танзанії досліджено вздовж і впоперек, проте, водойма залишається справжнім джерелом загадок і в наші дні. Так, місцеві жителі з піною у рота стверджують, що в озері Вікторія живе справжній водяний монстр «луквата». Ця велика тварина досить часто пустує на очах у людей, ганяючись за човнами і намагаючись їх перекинути. Іноді луквата стягує рибалок у воду прямо з корми, схопивши їх за ноги чи за руки. Втім, треба підкреслити, що від подібних витівок ще ніхто не загинув - водяний монстр досить ніжний з людьми.


Історії про луквате не можна оголосити плодом уяви аборигенів. Адже з водяним монстром стикалися також багато білошкірих мандрівників - мисливці і туристи, чиї свідчення не викликають сумнівів. Помилково також вважати подібні історії казками для залучення туристів. Озеро Вікторія і національні парки в цій частині Танзанії не потребують додаткової реклами.

Існує думка: щоб побачити чи почути водяного монстра досить покататися кілька днів по озеру Вікторія на катері. Але зіткнення найчастіше швидкоплинні, тому класифікувати міфічного звіра ніяк не вдається. Монстр з'явився - монстр зник. І тільки кола розходяться по воді ..


http://www.need-for-adventures.ru/ge...era_viktoriya/

Бабуся рибалка. вона дасть фору любому рибалці.

http://62.149.0.239/delight/foto/2935.jpg
http://62.149.0.239/delight/foto/2934.jpg
http://62.149.0.239/delight/foto/2933.jpg

Двоє рибалок розмовляють:
— Уяви собі, нині риба стала якась мутована.
— А що трапилось?
— Нещодавно їздив на риболовлю на тиждень. Привіз риби. Посмажив. З’їв. Роги виросли.

Рекордна вага риби!!!!!

Риби уміють розмовляти!

http://i.piccy.info/i5/83/36/1643683...ub-fish.ru.jpg

Люди говорять: німий, як риба.

Це, як давно встановили учені, не зовсім вірно. А недавні дослідження німецьких учених внесли повну ясність до цього питання.



На думку фахівців Інституту маріністіки з міста Кіля, риби розмовляють між собою. Правда, тем для розмов у них тільки дві: секс і небезпека. Експерименти підтвердили наявність звукового спілкування між морськими мешканцями.



Виявляється, що для різних видів риб існують свої характерні, тільки їм властиві звуки: тріска «каркає», оселедець тихо «шепоче», риба-анемона свистить, як футбольний суддя, сірий морський півень видає сигнали,які нагадують ритмічне ляскання. І лише акула завжди мовчить.

Скільки живе риба ?


http://i.piccy.info/i5/23/96/1649623...ish.ru_(7).gif


Лише одиниці риб досягають у природі своєї вікової межі. Більшість помирає швидше.

Рибалка, який спіймав велику рибину, часто запитує себе, скільки років вона прожила і скільки взагалі може жити ця риба.

Вивчення тривалості життя риби практикується спеціалістами вже сотні років. Ще у 18 ст. було доведено, що на риб\'ячій лусці, так, як на дереві, можна побачити кільця років.

Відомо, що в 1716 році було вперше визначено вік риби за виглядом її луски: тривалість життя коропа довжиною 108 см була обчислена як 40 років.

Сьогодні науково-дослідні інститути вивчають слухові органи риб, щоб отримати надійніші дані. Такі визначення віку тепер звичайні для дослідників риб. Але вони практично не використовуються для обчислення найбільшої тривалості життя риб, а переважно для того, щоб визначити, чи досягла риба відповідних її вікові розмірів. Знання про те, як відповідно до віку утворюється склад риб і як швидко вони ростуть, дозволяє зробити висновки про можливе перенаселення. І звідси можна також дізнатися, чи відповідними є умови харчування у водоймі.



Риба росте не так рівномірно, як наші домашні тварини, її ріст і розвиток залежить від зовнішніх умов, тобто водойми, якості харчування, температури, щільності складу риб і т.д. Найвідомішим прикладом є вугри, які за сприятливих умов в прісній воді вже за перший рік виростають на 25 см, а в "голодних" водоймах ледве досягають 10 см.

Що стосується найбільшого віку, то ходять казкові розповіді про велетенських сомів і старих, оброслих мохом коропів. У багатьох книгах згадується щука, яку, згідно хроніки, 5 жовтня 1230 року позначив і відпустив кайзер Фрідріх Другий. Приблизно в 1497 році, тобто через 267 років, цю рибу знову зловили, вона була тоді 6 м завдовжки і важила 350 фунтів.

Про іншу щуку розповідається, що вона - позначена кільцем - була спіймана в 1610 році на річці Маас. Судячи з дати на кільці, цій рибі було 162 роки.

Те, наскільки правдивими є ці дані, можна піддавати сумніву. Справжні докази про досягнутий рибою вік важко знайти. Для цього потрібно було б вирощувати риб у ставках або акваріумах, але все одно виникали б сумніви, чи такий спосіб життя риб можна порівняти з природнім.

Але у дикій природі своєї природної вікової межі досягають лише деякі риби. В більшості ж їх або виловлюють, або, що стосується дрібної риби, їх з\'їдають птахи або хижі риби. Тоді вони просто безслідно зникають.

Мертві риби, які ми інколи знаходимо, помирають від хвороб або від забруднення води. Від нестачі кисню влітку і замерзання водойми взимку вимерти можуть цілі склади риб. Багато вугрів вимирає тому, що на дні водойми не вистачає кисню.

Птахи і заводські труби можуть так покалічити риб, що вони потім гинуть. Риба, яка помирає від старості, розкладається десь у сховку. Інколи знаходимо лише рештки кісток від великих екземплярів.

Найдрібніші види риб від природи не мають великої тривалості життя. Інші види, як, наприклад, тихоокеанські лососі, помирають одразу після нересту. Найдовшу тривалість життя мають щука, короп і сом, а також вугор, якщо він живе у закритій водоймі.



Максимальна тривалість життя риб. Цифри були визначені на основі досліджень окремих риб у закритих водоймах або луски найбільших виловлених рибин.



Амур 18р

Атлантичний осетер до 60р

Бичок 6р

Вугор 10-15р

закрита водойма - до 55р

Головень до 22р

Йорж до 11р

Карась до 30р

Колюшка 2-4р

Краснопірка до 19р

Лин до 30р

Лосось 6-10р

Лящ до 20р

Марена 10-20р

Морська форель до 15р

Окунь до 15р

Підуста до 20р

Плітка до 12р

Райдужна форель 7-11р

Сом до 100р

Ставкова форель 30р

Стерлядь 46р

Судак 14р

Таймень 15-20р

Щука 70-80р

Ялець 16р

Марена
http://t3.gstatic.com/images?q=tbn:A...LqhtcQr1yOFYU0
Марена живе і годується в основному на неглибоких ділянках річок з швидкою, а іноді і з дуже швидкою течією, включаючи дрібні гравієві перекати. Для лову марени найбільш універсальною буде фідерна снасть, яку в основному і використовують риболови на річках Дністер, Тиса, Стрий та їх притоках. Відзначимо найбільш ключові моменти компоновки снасті.

Вудилище буде потрібно достатньо жорстке, яке би дозволяло закидати важкі і надважкі грузила, що необхідні для лову на швидкій течії. Ідеальним варіантом, звичайно, буде клас heavy feeder з верхнім тестом від 120 г в поєднанні з потужною і надійною котушкою. Але українські риболови із-за обмежених фінансових можливостей, використовують дешеві композитні і стеклопластикові телескопічні вудилища з доступними китайськими безінерціними котушками. Варто використовувати досить товсті монофільні волосіні, що, втім, вирішальної ролі не грає, оскільки покльовка великої марени завжди різка і завжди добре помітна. І все-таки тонкі плетені шнури вигідніші. Вони менше парусять на течії, а в період великої каламутної води менше збирають на собі сміття. До того ж, при дефіциті трофейних риб, доводиться свідомо переходити на лов дрібнішої і обережнішої здобичі, наприклад, підуста, переводячи марену в розряд прилову, що, у свою чергу, вимагає чутливішої снасті.

Продовжуючи нашу розповідь про риб, підкреслимо, що найбільшою рибою в Чорному морі вважається білуга, яка представляє сімейство найцінніших осетрових риб.

http://i.piccy.info/i5/60/64/1656460/Biluga_240.jpg

До осетрових відносяться також чорноморсько-азовський осетер і севрюга. В народі всі три види риб називають червоною рибою. Така назва їм дана за виключно високі смакові якості. А ікра цих риб відома під назвою чорної ікри. Осетрову ікру прийнято вважати найкращим делікатесом. На відміну від інших риб тіло осетрових покрито п'ятьма прямолінійними рядами шиповидних кістяних пластинок. Білуга зустрічається не тільки в Чорному морі. Вона живе в басейнах азовського, каспійського і Адріатічеського морів. Нереститься звичайно в гирлах річок, відкладаючи до 5 млн. ікринок. Росте білуга повільно. Дорослої зрілості досягає в 12-18 років. Білуга вважається рибою хижою - харчується дрібними рибами, молюсками, ракоподібними, личинками комах. Виловлюється звичайно придонними засобами лову. Відомі випадки, коли рибаки виловлювали білугу завдовжки в 9 метрів, вагою 1,5 тонни. Однією такою рибою можна нагодувати відразу десятки сотень людей.

Екіпірування та необхідні приналежності для рибалки.......

Екіпірування.....

Успіх на риболовлі залежить в значній мірі і від екіпіровки рибалки, від того, наскільки вона зручна, практична, надійна.

Верхній одяг. Основні її переваги полягають у тому, щоб бути легкою, теплою, не сковує рухів. Найкраще саморобні куртки з водонепроникного матеріалу з капюшоном, теплою, але не товстою підкладкою. Шиють їх з наметової тканини або з тканини типу «болонья». Кращим одягом для прохолодної погоди служить звичайна російська тілогрійка. При цьому на випадок дощу треба мати непромокальний плащ або накидку з поліетиленової плівки. У зимовий час поза конкуренцією овечий кожушок, а в дуже жарку погоду цілком згодиться офіцерська сорочка, яка зручна наявністю двох кишень на грудях. Універсальним захистом для голови служить влітку крислатий капелюх, зшитий з щільної тканини.
Штани повинні бути не на гумці, а на підтяжках або на шкіряному ремені.


http://i.piccy.info/i5/02/89/1658902/1_240.jpg



Взуття має бути непромокаюче, легке і вільне. Незамінні гумові чоботи, які надягають на вовняний носок. Якщо ловити з берега і заходити в воду, то краще чоботи-заколінники. На дрібних, неглибоких річках виправдовують себе японські чоботи-костюм, хоча й сковують рухи. Для підлідної ловлі немає взуття краще валянок, але для них потрібно придбати або виготовити високі калоші.

http://i.piccy.info/i5/10/89/1658910/2.png

Рукавиці та рукавички - важливі елементи екіпіровки рибалки. Бажано мати не тільки хутряні рукавиці для зимової риболовлі, але й вовняні рукавички з надрізаними до половини з боку долоні великим, середнім і вказівним Напалків. Це дозволяє в потрібний момент швидко вивільнити пальці - наприклад, при насадці мотиля, а потім заховати їх.

http://i.piccy.info/i5/15/89/1658915/3.png

http://rubalka-ua.blogspot.com/searc....%20Фотографії

До числа найпоширеніших риб в Чорному морі іхтіологи відносять згадану нами ставриду.

http://i.piccy.info/i5/61/22/1662261/stavrida.jpg

Розрізняють ставриду малу і велику. Жителі і рибаки Чорноморського побережжя малу ставриду називають ставридкою. Ставрида і ставридка морфологічно майже не відрізняються один від одного, але різко розділяються за розмірами і екологічними властивостями. Іноді говорять, що ставридка - це молода однорічна ставрида. Насправді ж - це два самостійні види риб. Велика ставрида швидко росте і досягає в довжину 25-50 сантиметрів. Живе до 14 років. Розміри ставридки бувають 12-17 см.Останнім часом в Чорному морі запаси крупної ставриди значно зменшилися і її промислове значення майже припинилося. Промисли великої ставриди тепер ведуться в Світовому океані, і її улови там складають основну частину рибної продукції.Ставридка - риба теплолюбива. Живе і розмножується весною і на початку літа в мілководих районах північно-західної частини Чорного моря і в Азовському морі. Восени збирається в крупні косяки і переходить на зимівлю на південь кавказьких вод і в Мармурове море. Лов ставридки проводять ставними і неводами гаманців і в літньо-осінній період; особливо великі улови бувають в серпні - вересні. В цей же час її ловлять і риболови-любителі за допомогою вудочек-«самодурів» без якої-небудь приманки. Проходячі косяки ставридки з ходу налітають на голі блискучі гачки і «самодури» схоплюють відразу по 8-10 рибин. Іноді такий спосіб любительської рибалки перетворюється на азартний лов. Тому в даний час любительський лов ставридки за допомогою «самодурів» має певні обмеження.

http://i.piccy.info/i5/29/55/1665529...1_9154_240.jpg

Риба ароматна........

1 кг риби (у мене хек)
сік з одного лимона
2 яйця
для приправи: сіль , суміш перців, 1/4 ч. лож. кориці, 1/6 ч. лож. меленого імбиру

рибу відділити від хребта і кісток, порізати полосками вздовж, посолити, поперчити, полити лимонним соком і залиши маринувати на 1 годину........

http://i.piccy.info/i5/32/55/1665532/1_240.jpg


полоски риби змійкою настромити на шпажки...........

http://i.piccy.info/i5/33/55/1665533/2_240.jpg


яйця збити, додати до смаку сіль, корицю і імбир
щоб було зручно обволікувати рибу на шпажках, то муку і збиті яйця я поміщаю в тарілки для оселедцю........

http://i.piccy.info/i5/35/55/1665535/3_240.jpg


для піджарки риби в мене є овальна сковорідка, але риба нормально жариться і в круглій сковорідці, тільки потрібно, щоб вона була велика........

http://i.piccy.info/i5/37/55/1665537/4_240.jpg


Риба дуже ароматна і смачна!!!! Рекомендую спробувати!!!

В'юн
Тіло подовжене, злегка стисле з боків, вкрите дрібною лускою. Голова невелика, витягнута вперед. Рот звернений донизу й оточений десятьма вусиками, з яких чотири найбільш коротких знаходяться на верхній щелепі, два - в кутах рота й чотири - на нижній щелепі. Очі маленькі, розташовані біля самого чола, жовті. Плавці дрібненькі, хвостовий закруглений.

Забарвлення залежить від умов проживання. Спина бура, з численними дрібними темними плямами, черевце жовтувате й також плямисте. Посередині тіла розташована широка темна смуга, а вище і нижче неї - по одній вужчій і короткій. Плавці коричневі, спинний і хвостовий - усіяні темними плямами.

В’юн дуже невибагливий до умов існування й може бути там, де інші риби відсутні. Може дихати зябрами, поверхнею шкіри й за допомогою кишечника. При нестачі кисню піднімається до поверхні води, захоплює ротом повітря й пропускає його через кишечник, видаючи звук, що нагадує писк. При пересиханні водойми в’юн впадає в сплячку, завдяки чому потреба організму в кисні знижується. При висиханні водоймища він заривається в мул і повертається в воду лише після дощів. У зв’язку з цим в’юна можна зустріти в сильнозамулених озерах, річках, заплавах, де він постійно перебуває біля дна або зарившись у мул. У таких місцях він зустрічається зграйками. Велику частину дня в’юн виявляє незначну активність і лише з настанням сутінків і вночі виходить на пошуки їжі.

Статевозрілим стає в віці трьох років. Самки плодовиті. Наприклад, у особин з верхнього Дністра довжиною 17-24 см і масою 44-140 г налічувалося 11,6-38,7 тис. Ікринок. Нереститься в травні-червні. При температурі води близько 15 °C через 7-8 добу з’являються личинки, довжина яких не перевищує 5 мм.

Зростає в’юн досить інтенсивно. Так, у верхньому Дністрі в перші три роки життя його річні прирости становлять понад 4 см, в трьохрічному віці риба досягає довжини в середньому більше 13 см. З настанням статевої зрілості темп зростання знижується, і довжина тіла п’ятирічних в’юнів становить 18-23 см.

В’юн харчується дрібними молюсками, черв’яками, личинками комах та іншими придонними організмами. І сам часто є об’єктом харчування багатьох хижих риб - щуки, окуня, миня, у зв’язку з чим риболови-любителі часто використовують його для наживки.

В Україні поширений повсюдно, крім водойм Криму.