Справжній мед - справжня користь......

http://i.piccy.info/i5/17/98/1779817/med_240.jpg

Прийшла осінь, сонце гріє все менше, а випадків застуди стає все більше. Тому саме час згадати про мед – ліки, створені природою. Мед не дарма називають рідким золотом. В ньому містяться вітаміни групи В, Е, К, С, провітамін А - каротин, фолієва кислота. Мед допомагає при захворюваннях шлунково-кишкового тракту, нервової та серцево-судинної систем, легенів, верхніх дихальних шляхів.

Мед має бактерицидну та стимулюючу дію, сприяє виведенню токсинів з організму. Цей дивовижний продукт містить майже всі мікроелементи і за складом нагадує плазму крові людини. Особливо корисний мед для дітей, оскільки він підвищує вміст гемоглобіну і покращує імунітет.

На скільки корисний та якісний придбаний вами мед, можна визначити за його кольором: чим більше корисних речовин, тим мед темніший. Наприклад, акацієвий мед дуже світлий, ніжний, тоді як у гречаного колір темний, насичений.

Як вибрати справжній мед?

На жаль, виготовити мед-підробку дуже просто. Фальсифікатори розбавляють його патокою, сиропом, просто цукром. Відрізнити справжній мед від підробки іноді складно навіть фахівцю, що вже казати про простих споживачів. Але все ж таки існують деякі ознаки, які дозволяють вибрати «правильний» мед.
Зверніть увагу на консистенцію продукту. Якщо мед кристалізується, то це свідчить про його натуральність - він мутніє, світлішає і стає густим. Відбувається це в різні терміни, все залежить від сорту меду і умов зберігання. Якщо мед не кристалізується до осені - це підробка. Тільки акацієвий мед кристалізується повільно (за що особливо цінується) - він може залишатись рідким цілий рік.
Справжній мед практично не псується, тобто термін його зберігання необмежений. Якщо ж в продукт підмішати цукор, то він не зможе довго зберігатись і почне закисати.
Якісний мед не повинен пінитись, це в свідчило про його незрілість, наявність процесів бродіння, погіршення смакових, поживних і лікувальних властивостей.
Дуже часто недобросовісні бджолярі згодовують бджолам цукровий сироп. Комахи його ферментують і випарюють, як і квітковий нектар, але цілющих властивостей в такому меді немає.
Взагалі мед кришталево чистим не буває, в ньому завжди присутні зерна пилку, частинки воску. Цей факт взяли на озброєння фальсифікатори - вони додають у підроблений мед трупи бджіл, шматочки воску і частинки трави, щоб переконати покупця в його натуральності.
В банці не повинно бути розшарування. Іноді вуличні ділки закладають в банки суміш манки з патокою, а зверху - тонкий шар меду.
Найкраще мед від підробки відрізнить лабораторія, яка є на кожному ринку. Але й тут є свої нюанси. Продавець підробленого меду може заздалегідь домовитись з лаборантом, щоб той "не виявив" фальсифікату. Тому безпечніше купувати мед у знайомого пасічника прямо з пасіки. Якщо ж ви вибираєте цілющі ласощі на ринку, віддавайте перевагу тим продавцям, у яких є сертифікат на продаж продукту.
Фасований мед, який продається в магазинах, - прозорий, рідкий і... мертвий. Для додання продукту товарного вигляду його при високих температурах підігрівають і наливають у тару. Після термічної обробки мед втрачає всі корисні речовини, залишається тільки глюкоза.
З цієї ж причини мед не можна змішувати з гарячим чаєм, оскільки при температурі вище 37 градусів він стає просто «солодким». Кип'ячений мед дуже прозорий, з яскравим бурштиновим блиском.
Мед може зберігатись кілька років. Головне - тримати його при кімнатній температурі, не ставити в холодильник. А до зими справжній мед обов'язково перетворюється в густу масу, потім кристалізується. Рідкий мед взимку - це продукт, або отриманий в результаті годування бджіл цукром, або розтоплений.
Літр зрілого меду має важити не менше 1,4 кг.
Натуральний мед «намотується» на ложку, в баночку лягає гіркою. Якщо цього не відбувається, то, ймовірно, мед незрілий. Незрілий мед дуже рідкий, швидко прокисає.
Якісний мед повністю розчиняється у воді. Поява осаду на дні свідчить про наявність домішок. Крапніть у водний розчин меду краплю йоду, якщо посиніло – в продукт підмішали борошно або крохмаль.
Крапніть на мед оцтом, якщо зашипить - у ньому є крейда, яку додають для густоти.
Найкращий мед - стільниковий. Його не можна підробити, адже кожна комірка в стільнику "запечатана" воском.

http://www.eco-live.com.ua/sites/def...mal_mom_05.jpg
Орангутанг
Єдиний виключно азіатський вид великих мавп, орангутанги знаходяться під загрозою вимирання. З репродуктивним циклом в 6 - 7 років між послідами, відновлення популяції - справа не з легких. Труднощі ще й у тому, що орангутанги щодня будують собі будинок з листя і гілок, тобто середньостатистична мама-орангутанг протягом життя живе в більш ніж 30 тисячах нових будинків.

Цикорій
http://t0.gstatic.com/images?q=tbn:A...CtjdcK0UwWpI-w
Цикорій має широкий спектр застосування в народній медицині, завдяки своїм корисним і цілющим властивостям. У медичних цілях використовується корінь цикорію.
Склад цикорію

У корені цикорію міститься 60% (на суху вагу) інуліну - полісахариду, який широко застосовується в харчуванні діабетиків як замінник крохмалю і цукру. Також присутня глікозид інтібін. Дані властивості цикорію знімають тахікардію та розширюють судини, надають заспокійливу дію на центральну нервову систему. Коріння цикорію містять до 15% цукрів, гіркі й смолисті речовини, дубильні речовини, органічні кислоти, глікозид інтібін, вітаміни групи В , каротин . У квітках містяться: глікозид цикорії, при гідролізі розщеплюються на ескулетин і глюкозу. У листі і насінні виявлено інулін, в Чумацькому соку є гіркі речовини - лактуцін, лактукопікрін, тараксастерін, в насінні - протокатехіновий альдегід.
Корисні властивості цикорію

У медицині часто використовують протимікробні та в'яжучі властивості цикорію. Відвари і настойки з коріння підсилюють апетит, покращують травлення, заспокоюють нервову систему, допомагають роботі серця. У народній медицині цикорій застосовують при хворобах печінки, селезінки, нирок. Цикорій володіє загальнозміцнюючу властивість. При екземі, пухлинах і застарілих ранах застосовують обтирання спиртовою настойкою або обмивання охолоджені відваром кореня цикорію.

Цикорій є прекрасним замінником кави. Однак цикорій не просто замінює кави, але і більшою мірою збагачує його цілющими властивостями.Адже збагачений ним напій сприяє кращому руху крові, розчиняє і виводить жовчні камені, додає людині бадьорість вранці, а вночі допомагає позбавитися від безсоння .

Корінь цикорію володіє терпкою, цукрознижаючої властивостями. Препарати із суцвіть дикорослого цикорію діють заспокійливо на центральну нервову систему, підсилюють діяльність серця, збільшують амплітуду і уповільнюють ритм серця. Цикорій сприятливо діє при лікуванні цукрового діабету.

Цикорій часто додають у медичні препарати, і це не випадково. Препарати цикорію володіють протимікробною, протизапальною, заспокійливим, який збуджує апетит, сечо-і жовчогінну дію. Цикорій регулює обмін речовин в організмі, підсилює серцеву діяльність, діє як судинорозширювальний і жарознижуючий засіб. Найбільші лікувальні властивості цикорій проявляє при лікуванні захворювань шлунково-кишкового тракту і печінки.

Цикорій, завдяки своїм корисним і цілющим властивостям, застосовується як жовчогінний, показаний при цукровому діабеті, особливо в початковій стадії захворювання.

При варикозному розширенні вен, судинних захворюваннях, при геморої застосування кореня цикорію не рекомендується.
Лікування цикорієм. Настій цикорію

Настій цикорію готують таким чином: на столову ложку подрібнених коренів беруть 0,5 л води і приймають по півсклянки 3-4 рази на день до їжі. Настій рекомендують при захворюваннях печінки, особливо в період одужання після вірусного гепатиту. Настій кореня цикорію володіє дієтичними властивостями, тому і рекомендується при надмірній масі тіла та інших розладах обміну речовин і шлунково-кишкового тракту.

Цикорій стимулює жовчоутворення, розслаблює гладкі м'язи: 2 ст. ложки подрібнених коренів цикорій залити 2 склянками води і кип'ятити 30 хв, настояти 30 хв, процідити. Приймати за 1 / 2 склянки 3 разу на день до їжі.

В якості зовнішнього кошти настій цикорію (2 чайні ложки подрібненого кореня на 200 мл окропу) застосовується при лікуванні екземи, фурункульозу, псоріазу, атонічного дерматиту. При цих захворюваннях призначають фітоаплікації на 20-30 хв щодня протягом 3-5 днів до зменшення запалення або до підсушування мокнучі поверхні.Відвари коріння і спиртову настоянку застосовують для промивання ран і саден, роблять фітоаплікації при себорейному та алергічному дерматитах, гострих проявах екземи та інших гострих запальних процесах. На основі цикорію виробляють препарати-ополіскувачі, що допомагають при порідіння волосся і себореї волосистої частини голови.

При діатезі у дітей: примочки, обливання - 4 ст. ложки суміші подрібнених коренів і надземної частини цикорію, взятих порівну, залити 1 склянкою гарячої води, кип'ятити 30 хв, охолоджувати 10 хв, процідити і віджати. Ванну приймати на ніч. Процедуру повторити 2-3 рази.

Сік цикорію, моркви , петрушки, селери живить м'язову систему очей, що дає дивовижні результати відновлення дефектів зору. 200-250 мл суміші щодня відновлює зір до нормального за декілька днів або тижнів, відпадає необхідність носити окуляри.

Застосовується при збільшенні селезінки як зміцнювальний, заспокійливу, знеболювальну і ліквідує пухлина засіб: 2 г кореня цикорій залити 1 склянкою окропу, настояти, закутавши, 30-40 хв, процідити. Приймати по 1-2 ст. ложки 3 рази на день. Можна застосовувати екстракт цикорію, який продається в магазині: 1 / 4 -1 / 3 ч. ложки на 1 склянку окропу, розмішати і пити як чай з медом або цукром.

При лікуванні екземи приймати по 2-3 склянки відвару в день: 1 ст. ложку суміші цикорію (корінь), кульбаби, вахти, фенхелю, кори крушини по 20 г залити 1 склянкою окропу, тримати на водяній бані 15 хв. Процідити, що залишилася суміш віджати. Обсяг довести до 1 склянки.

Калачики лісові (Malva sylvestris);
мальва лісова, зензівер; просвирник лесной
http://fitoapteka.org/images/foto/519/18.jpg
Одно- або дворічна (дуже рідко — багаторічна) трав'яниста рослина родини мальвових. Стебло прямостояче або висхідне, 30—100 (120) см заввишки, галузисте, вкрите жорсткими відстовбурченими волосками. Листки чергові, круглувато-серцевидні, 5—7-лопатеві, зарубчасто-зубчасті, м'яковолосисті, на довгих черешках, вкритих відстовбурченими жорсткими волосками. Квітки 30—40 мм у діаметрі, правильні, двостатеві, на довгих квітконіжках, по 2—5 у пазухах листків; віночок з 5 обернено яйцевидних, угорі — глибоковиїмчастих, ясно-рожевих, з малиново-червоними жилками пелюсток, у 3—4 рази довших за чашечку. Плід — з численних, розміщених кільцем плодиків-сім'янок. Цвіте з липня до вересня.

Поширення. Калачики лісові трапляються в світлих лісах, серед чагарників, біля доріг, на полях, городах, засмічених місцях по всій території України, але частіше в лісових районах та на півночі Лісостепу.

Заготівля і зберігання. Для виготовлення ліків використовують коріння (Radix Malvae silvestris), листя (Folia Malvae silvestris), квітки (Flores Malvae silvestris) або траву (Herba Malvae silvestris). Листя або всю надземну частину (траву) заготовляють під час цвітіння рослини. Листя обривають так, щоб залишки черешків не перевищували 2 см. Квітки об*ривають до розпукування, з чашечками, але без квітконіжок. Ко*ріння копають восени. В перший день зібрану сировину пров'ялю*ють на сонці, а потім досушують її під укриттям. Сухого листя ви*ходить 16—17%, квіток— 18%, трави — 22%. Зберігають сирови*ну в сухому місці.

Рослина неофіцинальна.

Хімічний склад. Надземна частина рослини містить багато слизистих і дубильних речовин, цукри, каротин та вітамін С. У квітках, крім цього, є барвні речовини (мальвін, мальвідин).

Фармакологічні властивості і використання. Калачики лісові виявляють пом'якшувальну, відхаркувальну, обволікаючу, заспокійливу та болетамувальну дію. Слиз має велику адсорбційну поверхню і діє антитоксично. Препарати калачиків лісових приймають всередину при захворюваннях дихальних шляхів (бронхіт, сухий нестримний кашель, охриплість тощо), при запальних процесах у шлунку і кишечнику та при діареї. Для посилення терапевтичного ефекту квітки й листя калачиків лісових поєднують з квітками гречки звичайної, підбілу звичайного і маку дикого та з травою медунки лікарської. Зовнішньо у вигляді полоскань, обмивань, при*мочок і припарок калачики лісові використовують при гінгівітах, запальних станах верхніх дихальних шляхів, при ангіні й геморої та для лікування опіків, ран, виразок, різних форм дисгідрозів та інших захворювань шкіри. Часто кала*чики лісові використовують як замінник алгеї лікарської. До складу лікувально-профілактичного раціону включають салати з молодого листя калачиків.

Лікарські форми і застосування.

Внутрішньо — настій квіток або листя (1 столова ложка сировини на 400 мл окропу, настоюють 1 годину) по півсклянки 3 рази на день до їди, підсолоджуючи медом;

настій листя (2 чайні ложки сировини на 200 мл холодної кип'яченої води, настоюють 3—5 годин) п'ють ковтками по 1 склянці на день;

напар суміші (порівну) квіток калачиків лісових, гречки звичайної, під*білу звичайного, маку дикого і трави медунки лікарської (50 г суміші на 1 л окропу, напарюють у термосі ніч) по 1 склянці 5 раз на день;

салат — помите листя калачиків занурюють на 1 хвилину в окріп, подрібнюють, додають цибулі, хрону і солі, перемішують, заправляють вершками (на 100 г листя калачиків беруть 25 г ріпчастої цибулі, 25 г тертого хрону, 20 г вершків та сіль).

Зовнішньо — відвар суміші квіток і листя калачиків лісових (по 1 столовій ложці в 1 склянці води) для полоскання і примочок;

настій суміші (порівну) квіток калачиків лісових, алтеї лікарської, бузини чорної і дивини густо*квіткової (1—2 чайні ложки суміші на 200 мл окропу) для полоскання і примочок;

теплий залишок після проціджування настою квіток або листя калачиків прикладають до опіків 2—3 рази на день у вигляді припарок;

настій пелюсток калачиків (дві пучки на 200 мл окропу, настоюють 10 хвилин) використовують теплим для компресів при тріщині заднього проходу (Fissura ani);

лосьйон — 2 столові ложки листя калачиків лісових настоюють на 300 мл холодної кип'яченої води 1 годину і використовують для компресів (примочок) при надмірній жирності шкіри обличчя;

суміш трави калачиків лісових (200 г), трави полину звичайного, квіток ромашки лікарської, зерна вівса посівного (по 150 г) заливають 5 л окропу, настоюють протягом дня, ввечері кип'ятять і додають до ванни, яку приймають на ніч при збільшенні селезінки (тривалість процедури — 20—30 хвилин).

Фотографії очей тварин в неволі від Оскара Сьютата......

В рамках свого проекту «В клітці» («Caged») фотограф з Барселони Оскар Сьютат (Oscar Ciutat) знімав очі тварин, посаджених у клітку. "Кажуть, що очі - дзеркало душі. В 2008 році я здійснив ряд поїздок до місцевого зоопарку, щоб сфотографувати очі тварин в клітках. Я хотів побачити, як відобразиться на фото те, що ці тварини живуть у неволі" - пояснює автор.

http://i.piccy.info/i5/22/98/1789822..._kozel_240.jpg
Безоаровий козел....

http://i.piccy.info/i5/32/98/1789832...ia_ia__240.jpg
Вапіті......

http://i.piccy.info/i5/46/98/1789846...ia_ia__240.jpg
Вівця.......

http://i.piccy.info/i5/54/98/1789854..._ia_p__240.jpg
Віслюк.....

http://i.piccy.info/i5/58/98/1789858...a_p_p__240.jpg
Гіпопотам......

http://i.piccy.info/i5/69/98/1789869/guanaka_240.jpg
Гуанака.....

http://i.piccy.info/i5/73/98/1789873..._ia_pE_240.jpg
Носоріг.....

http://i.piccy.info/i5/78/98/1789878/olen_240.jpg
Олень.....

http://i.piccy.info/i5/82/98/1789882/slon_240.jpg
Слон.....
-----------------------------------------------------------------------------------

Кошеня годину прався в машинці і вижив......

http://i.piccy.info/i5/36/31/1793136...150_source.jpg

Кошеня, якого недавно приручила у себе мешканка одного з міст Шотландії, вижило після години прання в машинці, пише «Кореспондент.net». В результаті НП двомісячна кішка на прізвисько Принцеса не отримала серйозних травм і оговталася всього за два дні.

Як розповіла господиня Принцеси Сьюзан Гордон, проживає в Абердіні, кішка встрибнула в пральну машинку, коли бродила по дому і вивчала житло. Опинившись в машинці, кошеня влаштувалося в одязі, а господиня і не помітила його.

Жінка зачинила дверцята машини, засипала порошок і запустила пристрій в роботу. Коли прання закінчилася і шотландка відкрила машинку, щоб розвісити речі, вона побачила мокру перелякану Принцесу, що заплуталася в парі джинсів, пише Lenta.ru. Господиня тут же відправилася зі своїм вихованцем у ветеринарну клініку.

На щастя, фахівці, які оглянули кошеня, не помітили у нього небезпечних травм. У бідолахи йшла кров носом, а також запалилися очі від прального порошку. Після низки процедур, які включали в себе подачу кисню, введення фізрозчину і видалення води з легенів, тварина спала, повідомляє «Комсомольська Правда». А після трьох днів у лікарні маленьку Принцесу відпустили додому. Зараз вона почуває себе добре. Ветеринари назвали Принцесу надзвичайно везучою і пожартували про те, що прання відняла одну з дев'яти життів кішки.

Аналогічний випадок стався близько року тому в Австралії. Там кошеня на прізвисько Кімба пережив півгодини прання в машинці.

http://www.eco-live.com.ua/sites/def...mal_mom_06.jpg
6.Полярний ведмідь
Ареал проживання, де середня температура взимку складає мінус 40°C - не ідеальне місце для вирощування малюків. Тому самиця білого ведмедя викопує барліг в снігу, де залишається в стані сплячки протягом найхолодніших зимових місяців. Мама-ведмедиця зазвичай народжує одного-двох малюків в період з листопада по лютий. Після народження ведмежата живуть в материнському барлозі, харчуючись виключно її молоком. Потім сімейство виходить з барлогу і прямує до рухомої криги, де полює на тюленів. До цього часу мати-ведмедиця обходиться без їжі майже вісім місяців, вигодовуючи при цьому двох голодних ведмежат.

Які кішки насправді?

http://i.piccy.info/i5/53/40/1794053...source_240.jpg

Нещодавно в Нью-Йорку яструб схопив кота, що лежав на веранді, і злетів з ним у небо. Значна вага тварини - 7 кілограмів - не дав хижому птаху забрати його далеко. Кіт впав з висоти п'ятого поверху і залишився живий, відбувшись подряпинами. Чому кішки такі живучі? Як вони передчувають стихійні лиха? Хто кому потрібніший - ми їм чи вони нам? Чи всі кішки люблять молоко і вміють ловити мишей? На ці та інші запитання «Труду-7» відповів головний котячий тато країни - творець і керівник московського Театру кішок Юрій Куклачов.

З карниза за пташкою

- Юрій Дмитрович, єгиптяни вважали, що у кішки дев'ять життів. А як думаєте ви?

- Я чув, що вчені влаштовували експеримент - яка тварина може витримати найсильніший мороз. Найбільш морозостійкими виявилися полярні лайки і білі ведмеді, які цілком стерпно відчували себе при мінус 60. Але більше всіх витримала кішка - 80 градусів нижче нуля! Однак ця живучість оманлива: якщо кішка потрапить на протяг, то може застудитися, як дитина. Кішки дуже вибагливі в їжі. У моїх артисток, як тільки починаєш міняти їм харчування - скажімо, з риби на м'ясо, - різко реагує шлунок: то пронос, то запор ...

- Чи правда, що кішка може зализати будь-яку рану?

- Собі - так. Але не людині. У кішки інша біологія. Якщо котяча слина потрапить у ваш організм, то може бути погано. До того ж таким чином кішки лікують собі тільки невеликі рани. Язик у них шорсткий, і великі порізи він, навпаки, ще більше роздирає. Тому ветеринари після операції надягають кішці на голову спеціальний корсет, щоб вона не могла дотягнутися до накладених швів.

- Ще кажуть, що, з якої б висоти кішка ні впала, вона все одно виживе.

- Коли кішка падає з великої висоти, вона обертає хвостом як пропелером. Тут, як кажуть вертолітники, діє крутний момент. Це її рятує. Але не завжди. Вона може відбити сечовий міхур, пошкодити хребет, зламати лапи. Якщо висота, навпаки, занадто маленька - скажімо, при падінні з підвіконня, - то кішка може не встигнути перевернутися на лапи і вдариться боком або спиною. Найчастіше забиваються кошенята - вони ще дуже незахищені. Дорослим котам легше.

- Яка висота для них безпечна?

- З п'ятого поверху у сусіда, я бачив, кішка впала - нормально. А якби кошеня - розбився б. Дивлячись куди впаде - на землю або на асфальт. Але будь-яке падіння для кішки небажано. Я всім кажу: треба завжди закривати вікно, стрибне кішка з підвіконня або карниза за пташкою - і привіт.

Молоко і миші

- Чи всі кішки люблять молоко?

- Молоко - справа небезпечна, особливо з віком. Кошенятам, наприклад, воно потрібне, а з семи-восьми місяців вже засмучує кишечник. Кажуть, що всі кішки люблять молоко і сметану. Нічого подібного! Часто у них від нього починається розлад шлунка.

- А чи всі кішки вміють ловити мишей?

- Ні, не все. Деякі навіть бояться їх. Таке бачив я сам. Одного разу ми приїхали на гастролі в Баку. Відкриваю реквізитний ящик, а там бігають миші. «Ах ти, - думаю, - напасти», - і закрив кришку. Як вони туди проникли? Кажу асистентам: «А ну давайте сюди Сокола!» Принесли кота по кличці Сокіл. Кинули в ящик. Він побачив мишей - і від страху: описав. Е-мое! Ми - другого кота, Кешу. А він подивився-подивився - і почав з ними грати. Я все чекав - думав, награється і покінчить з ними. Куди там! Зрештою миші зрозуміли, що кіт - дурень, осміліли і почали на нього нападати, кусати за хвіст і вуха. Він - рятуватися втечею. Що робити? Мій робочий запропонував: «Давайте Наполеона!» Був у нас такий сіамський котяра. Він виявився справжнім крисоловом і розправився з мишами в три секунди: раз - і все, тільки три мишачих хвостика стирчать з рота. Він їх спіймав одним рухом - я навіть оком моргнути не встиг.

- Це якість у кішок з народження?

- І з народження, і від виховання. Якщо мама-кішка навчить цього кошеня, то він буде ловити мишей. Можна й самому зробити штучну мишку з шматочка вовни і грати з кошеням, тоді він теж зросте мишоловом.

Бігом від білих халатів

- Вважається, що у кішок є шосте почуття: вони передбачають не тільки пожежі, повені, землетруси та інші стихійні лиха, але навіть, наприклад, нальоти авіації і бомбардування під час війни або візит ветеринара, коли він збирається їх приспати.

- Так, вони це відчувають. У 80-х подібний випадок я бачив у Японії. Там було страшний землетрус. Перед його початком одна з моїх кішок раптом заметушилася в паніці з готельного номеру і прожогом кинулась на вулицю. Ми - за нею, почали її ловити. Вона відбігла від готелю, і тут почалися поштовхи. Ми впали на землю. Наш готель впав: А років п'ять тому повторилося майже те ж саме. Ми були тоді на півдні Японії. Все йшло нормально, і раптом всіх моїх кішок вирвало після вистави. Я розкричався, покликав імпресаріо: «Чим годували моїх тварин?! Ви що, вирішили їх отруїти? »Пішли лаятися в магазин, де купували м'ясо для годівлі: На наступний день ми відправилися далі по маршруту гастролей. Поїзд відійшов о п'ятій ранку. Сіли, їдемо. У вагоні по телевізору показують новини. Дивлюся - в районі, де ми щойно були, почалося виверження вулкана. Кішки відчули його за кілька годин!

У тій же Японії чорні коти (чомусь саме чорні) передчувають бурю. До появи в цій країні барометрів японські моряки брали цих тварин в плавання - тримали їх на судні в клітинах. Коти починали битися об прути за 12 годин до шторму. А ще на кішок погано діє магнітне поле пароплава: на четвертий-п'ятий день з-за цього впливу вони хворіють і швидко гинуть. Але чорні коти, як мені пояснили, можуть прожити на борту близько місяця.

Тому на пароплаві я з кішками не подорожую. Один раз поплив з Японії до Владивостока, потрапив на кораблі в тайфун і всього за два тижні ледь не втратив всіх своїх вихованців. Жах! Єдиний порятунок у такій ситуації - надіти на кішку мідний нашийник, так порадив мені боцман на тому судні. Допомогло!

- А в людях кішки розбираються?

- Звичайно. Вони безпомилково чують злого людини. І відповідно реагують при зустрічі: зайшов до вас такий гість, ще тільки стоїть на порозі, а кішка вже гарчить на нього. Вони відчувають нашу енергетику, ауру. Пам'ятаю, свого часу до мене додому часто приходив один мій друг - веселий, анекдоти розповідав, його всі обожнювали. Кішка ж його ненавиділа: шипіла на нього, дряпала. А потім виявилося, що він безсердечний. А ветеринарів кішки взагалі ненавидять. (Сміється.)

- Хіба вони не розуміють, що ветеринари полегшують їм болю, наприклад, лікують зуби?

- Вони знають, що їм роблять укол, бояться болю. Бачать шприц з голкою або білий халат - і вже сходять з розуму. І так не тільки кішки. Одного разу ми їхали по сільській дорозі, я був у білому плащі. Дорогу перегородив стадо корів. Я вийшов їх розігнати. Думав, проводжаючи довго, а вони як рвонуть від мене на всі боки! Пастух мені кричить: «Знімай халат! Вони ветеринарів бояться! »

Любов і віра

- Хто кому потрібніший - ми кішкам або вони нам?

- Я думаю, що більше вони нам. Хоча тут все обопільно. Вони нам потрібні, щоб у наших серцях зберегти людяність. А ми їм - тому що інакше вони будуть бродячими, зловлять лишай, кліща, іншу хворобу, стануть терпіти нужду. Вони розуміють, що краще поруч з людиною.

- Переймають чи кішки характер господаря?

- Навпаки, кішка підпорядковує людини себе. І завжди залишається сама собою. Якого ти приніс собі кошеня, таким він за характером і виросте. Кішка не буде підлаштовуватися під тебе, як собака. Собаки часом дійсно копіюють своїх господарів, але кішка, як відомо, гуляє сама по собі. Це ти опускаєшся до неї, починаєш їй догоджати, але вона тобі - ніколи. Вона гордо дивиться і чекає, коли ти сам до неї підійдеш. Вона не підлещується. Якщо голодна, то буде пеститися, але якщо їй щось не сподобається, тут же піде.

- Чи здатна кішка пожертвувати чимось заради людини?

- Заради своїх котенят вона віддасть життя не замислюючись, буде битися з нападником на них псом або навіть зграєю собак до кінця. Але й заступитися за близького їй людини вона теж здатна. Може кинутися на вашого кривдника, вкусити, дряпнути, стане, вигнувши спину і шипінням ходити кругами і виганяти з дому того, хто, з її точки зору, є вашим недоброзичливцем. У неї своє розуміння небезпеки: наприклад, хтось лише ніяково смикнув рукою, а їй здасться, що він хоче вдарити господаря. І вона заступиться - але тільки в тому випадку, якщо вона вас любить.

- Чи є котяча вірність? Кішки вірні людям?

- Є. Якщо кішка тебе визнає за свого, то буде вірна тобі до кінця життя.

- А як же її незалежність?

- Вона в неї особлива. Якщо її відвезуть в інше місце, навіть за сотні й тисячі кілометрів, вона все одно може повернутися в свій будинок. Уявіть: живе у квартирі самотня бабуся. У неї є кіт, а грошей йому на годівлю не вистачає - пенсія маленька. Він зголодніє і йде до сусідів через балкон. Там його годують, поять. Він поїв - і назад, не затримується в гостях. Там ситно, а з бабусею - тепло. Краще не там, де просто дадуть поїсти.

Пижмо звичайне.
http://t2.gstatic.com/images?q=tbn:A...ngKhM-kdPw1ueA
Лікувальні властивості і застосування
У нетрадиційній медицині пижмо використовується як ефективний засіб від глистів, таких як гострики і аскариди. Це пояснюється високим вмістом в рослині ефірної олії, яка забезпечує глистогінні ефект. Крім цього, пижмо застосовують у разі захворювань жовчного міхура (гепатит, холецистит, ангіхоліт) і печінки, а так само для лікування хвороб шлунку і кишечника (виразкова хвороба шлунка та дванадцятипалої кишки, гастрит, ентероколіт). Її використовують і при головних болях, для лікування лихоманки, нервових розладів, хвороб по-жіночому і гіпотензії. Іноді пижмо застосовують для підвищення апетиту. Але потрібно пам'ятати і про те, що пижмо містить отруйні речовини. Тому не варто вдаватися до самолікування. Її не рекомендують приймати і вагітним жінкам.

Побічну дію та протипоказання
Пижмо буває двох видів, один з яких є отруйним. За зовнішнім виглядом вони майже не мають відмінностей, тому потрібно бути дуже обережним під час збору і заготівлі цієї рослини. Симптоми отруєння можуть початися з судом, запаморочення і болем у всьому тілі. Потім виникає задуха. Пижмо може викликати і алергічну реакцію. Якщо ви отруїлися цією рослиною, то необхідно відразу ж здійснити промивання шлунка.

Рецепти відварів і настойок з пижма
Щоб приготувати відвар візьміть дві столові ложки сухого подрібненого пижма і залийте її 500 мл киплячої водою, а потім прокип'ятіть її на малому вогні протягом 10 хвилин і настоюйте близько півгодини. Випивати відвар потрібно по ¼ склянки 3 рази на день за півгодини до прийому їжі.

ПижмоНастій із сировини цієї рослини готується в подібному співвідношенні. Приймають його найчастіше по ¼ склянки 3 рази на день. При виразках шлунка кількість однієї порції настою може бути більше до півсклянки за один прийом.

Для позбавлення від аскарид та гострики можна скористатися таким рецептом. Береться одна столова ложка сухих, попередньо подрібнених, квіток даної рослини і така ж кількість гіркого полину й аптечної ромашки. Цю суміш заливають 0, 25 л киплячої води і доводять до кипіння, а потім охолоджують до 60 ° С і додають тертий часник, а потім настоюють протягом трьох годин і проціджують. Цю суміш використовують для мікроклізм по 50 грам за одну таку процедуру перед сном. Після того як ви ввели настій, постарайтеся не вставати протягом 40 хвилин. Курс лікування цим препаратом тривати 5-7 днів.

Кішки корисні для здоров'я.....

http://i.piccy.info/i5/12/61/1796112...29e1f5f750.jpg

Власники котів менше схильні до ризику серцевого нападу та інсульту, встановили американські фахівці. За даними лікарів з університету в Міннесоті, власники котів на 40% рідше страждають від серцевих хвороб. Дослідження американських вчених було проведено за участю 4,5 тисячі пацієнтів у віці від 30 до 75 років, передає USA Today. Експерти попереджають, що в даному випадку показаний заспокійливий ефект котів на людей. Однак це не означає, що вони грають вирішальну роль при запобіганні серцевого нападу. Цілком можливо, пишуть вчені, що люди, які люблять кішок, просто більш спокійні і менш схильні до серцевих хвороб.

Алтей лікарський
http://t0.gstatic.com/images?q=tbn:A...I-5fplG_Azzw94
(Алтей аптечний)
Althaea officinalis L. Сімейство мальвові-Malvaceae
Алтей - одне з найбільш старовинних лікарських рослин.Про нього згадували у своїх працях знамениті вчені старовини Теофраст, Діоскорид, Пліній і Авіценна. Назва його походить від грецьких слів «алтое» і «алцея» і означає «лікарський засіб», «зцілювальний», «многополезний». Як лікувальний засіб його широко застосовували ще стародавні греки й римляни. В даний час коріння алтея широко використовуються в медицині та ветеринарії. Це багаторічна високий (до 150 см) трав'яниста рослина з товстим коротким кореневищем і бічними м'ясистими буро-жовтими країнами. Стебла ростуть поодиноко або по кілька разом, слабоветвістие, листя чергові, неглибоко трьох-, п'ятилопатева. Квітки рожеві або біло-рожеві, на коротких квітконіжках, скручені по кілька в пазухах листків. Плід - плоска многосемянка.

У природних умовах алтей лікарський зустрічається у степовій і лісостеповій зонах європейської частини Росії, в Молдові, Казахстані, Західному Сибіру, на Кавказі, в деяких районах Середньої Азії і навіть в Німеччині, на околицях Берліна помічали це лікарська рослина. Росте на пухких зволожених грунтах, переважно солонцюватих, у заростях чагарників. Поряд з алтея лікарського, в медицині використовують сировину алтея вірменського, який поширений в європейській частині Росії, Середньої Азії та на Кавказі. З метою промислової алтей культивується на Україні. У медицині використовують коріння і траву алтея лікарського.

Заготовлюють сировину восени, після відмирання надземних частин від рослин дворічної віку і старше. Викопані корені обтрушують від землі, очищають від частин стебла і тонких коренів і швидко промивають у холодній воді, не допускаючи ослизненням і втрати при цьому діючих речовин. Потім їх ріжуть на шматки довжиною не більше 30 см, а товсті відрізки ще на 2-4 частини і ножем знімають пробкову кору з коренів. Очищене сировину негайно сушать у теплому провітрюваному приміщенні, на печі або в духовці при температурі не вище 40 °. Зберігати кореневище і коріння алтея необхідно в сухому місці, так як у вогкості вони швидко пліснявіють. Коріння і кореневища алтея лікарського містять до 35% слизових речовин, крохмаль, цукру, жирні олії. Завдяки значному вмісту слизових речовин, препарати з коренів алтеї володіють відхаркувальним, пом'якшувальною, обволікаючим і протизапальну дію.

У народній медицині вони застосовуються при запальних процесах дихальних органів, кашлі різної етіології, захворюваннях сечового міхура, запаленні шлунка і кишечника. У науковій медицині препарати алтеї використовуються у вигляді настою або сиропу як відхаркувальний засіб при захворюваннях верхніх дихальних шляхів. Для приготування настою або слизу алтейного кореня 2 чайні ложки подрібненого кореня заливають склянкою кип'яченої води кімнатної температури і настоюють протягом півгодини. Витяжку проціджують і приймають по столовій ложці 5-6 разів на день. Так як настій містить багато поживних речовин (слиз, крохмаль) і є сприятливим середовищем для розвитку мікроорганізмів, його завжди слід використовувати свіжоприготованим. Медичної промисловістю з коріння алтея випускаються: екстракт алтейного кореня сухий, сироп, а також мукалтін - препарат у таблетках, що містить суміш полісахаридів з трави алтея лікарського. Коріння алтея входять також до складу збору № 1 для приготування мікстури по прописи Здренко і в збір грудної № 1.

http://www.eco-live.com.ua/sites/def...mal_mom_07.jpg
7.Морський коник
Поговоримо про зміну ролей. У подружніх парах морських коників функції матері зазвичай виконує батько. Самиця морського коника відкладає від десятків до тисяч яєць в спеціальній сумці самця, а самець-коник виділяє сперму для їх запліднення. Яйця опиняються вкритими в тканинах і отримують всі необхідні речовини від батька, включаючи гормони, зазвичай наявні тільки у самок. Мама-морський коник перебуває на відстані і навідується лише періодично, щоб переконатися, що з батьком усе в порядку.

Бджолиний оздоровчо- лікувальний павільйон, зроблений моїми руками....

Павільйон зроблений на базі 8 бджолиних вуликів (16 бджолиних сімей). Цікаво думки і поради користувачів про лікувальні властивості таких павільйонів.....

http://i.piccy.info/i5/48/88/1798848/Foto0006_240.jpg
Загальний вигляд....

http://i.piccy.info/i5/77/88/1798877/Foto0007_240.jpg
Зовнішня сторона павільйона....

http://i.piccy.info/i5/02/89/1798902/Foto0008_240.jpg
Вхід у павільйон....

http://i.piccy.info/i5/20/89/1798920/Foto0009_240.jpg
Внутрішня частина павільона з лежанками на вуликах....

http://i.piccy.info/i5/46/89/1798946/Foto0010_240.jpg

http://i.piccy.info/i5/65/89/1798965/Foto0011_240.jpg
Бокові лежанки....

Здоров’я дарують вулики......

http://i.piccy.info/i5/80/18/1801880/10_240.jpg

Про диво-вулики пасічника Григорія Теслюка з села Малятин Гощанського району почула ще у червні цього року, а от доїхати до обійстя бджоляра все щось перешкоджало. Зібралася лише тепер, коли вже й осінь стала повноправною володаркою.

– Припізнилися ви трохи, –зустрічає нас на подвір’ї господар, – сезон вже завершився. Ось готую вулики та бджіл до зимівлі. Знову невтомні трудівниці даруватимуть здоров’я людям вже з травня наступного року, коли по-справжньому тепло буде. Тепер навіть на собі не зможете випробувати методику лікування, адже холодно вже роздягатися, а от весною – ласкаво просимо, а зараз лише покажу, як облаштовані вулики-лежаки.
Прямуємо з Григорієм Олександровичем до старого саду, де в нього «проживають» аж 60 бджолосімей. Диво-вулики відразу привертають увагу не лише величиною – в зріст людини, але й яскравими кольорами. Їх в господарстві пасічника нині сім. Бджоляр повагом підходить до вулика, відкриває кришку й демонструє облаштування всередині.
– Ось ці дощечки є стелею для бджіл, а для людей ложем, – розповідає, обережно приставляючи їх одна до одної, – зазор між ними має бути не більше 0,4 мм, щоб бджола не могла пролізти та вжалити. Поверх них стелиться простирадло, людина роздягається і зручно вкладається, вкривається ковдрою, а тоді кришка закривається. Повітря всередину потрапляє через сітчані віконечка, аромат від прополісу, пилку аж п’янить, залишається лише спокійно лежати, а кусючі «лікарі» вправно виконають свою місію. Лікування залежить від кількох складових. Це, в першу чергу, мікровібрація, що виникає від роботи трудівниць у вулику, сильне біополе комах і фітонциди від бджолопродуктів, а ще температура, адже бджоли підтримують її у своїх хатинках в межах 36–37 градусів, тобто такою, яка є в людському тілі. До того ж людина повинна стовідсотково вірити, що таке лікування їй допоможе і налаштуватися на це. Поспавши кілька разів у такому вулику, обов’язково відчується відновлення сил, всі органи починають працювати на відновлення здоров’я, а недуги самі по собі відступати. Для профілактики вистачить й кількох сеансів. Але коли хвороба запущена, тоді потрібно набагато більше часу. Лежати у вулику для хорошого ефекту потрібно не менше чотирьох годин. Найкраще спати там вночі, коли всі бджоли збираються у вулику.
– Звідки у вас це захоплення? – запитую Григорія Теслюка.
– Я все життя прослужив у армії в танкових військах. А в танку як – скрізь протяги, холод. Отож до завершення кар’єри назбирав цілий букет хвороб: радикуліт, остеохондроз. І я почав шукати сам собі лікування. Побачив якось по телевізору кінець передачі про облаштування таких вуликів. Почав аналізувати, що та як, і ось до такого додумався. Із бджолами, допоки служив, справи не мав взагалі, хоча і батько, і тесть пасіки мали. Оця, де ми нині знаходимося, покійного тестя, хоча нині вона в кілька разів розрослася. Коли вийшов у відставку, подумав, а чому б не зайнятися роботою на пасіці. Поселилися з дружиною тут на хуторі. Почав літературу читати, новинки різні підбирати та випробовувати. Та й батьківські гени не останню роль зіграли. Бджолами займаюся з 1990 року, а вулики-лежаки зробив лише торік. Спочатку випробовував на собі. Коли після сеансу став на ноги, здавалося, зараз полечу, як ті бджоли, така легкість в тілі була. За ці два роки позбувся всіх свої болячок. Далі родичці своїй допоміг. У неї руки та ноги попухли, ходити не могла, а після кількох лежань у вулику готова була танцювати. А вже в цьому році, після того, як в програмі «Критична точка» вийшов сюжет про лікування у вуликах, від бажаючих ціле літо відбою не було. Були дні, що приймав до 300 дзвінків. Люди приїздили з усіх куточків України – Житомир, Суми, Ялта, Дніпропетровськ, Донецьк, Мелітополь – така широка географія. Переважно доїжджають ті, яким не допомогла офіційна медицина. І ви знаєте, що за це літо в мене загинуло кілька бджолосімей. Саме в тих вуликах, де лікувалися люди з непростими захворюваннями. Комахи віддавали свою енергію недужим, а самі гинули.
– І як, всі задоволені результатом?
– Переважно всі, хто тут побував, повертаються додому з хорошим настроєм, що зуміли відновити здоров’я. Приїздила до мене мама з восьмилітнім хлопчиком. Нервове таке дитя, кричало безперестанку. Хлопчик не говорив й ходив заледве. Коли на третій день перебування тут дитина покликала «мамо», то в тієї жінки волосся дибки стало. Недавно мені телефонувала вона, говорила, що хлопчик набагато спокійніший став, краще ходить. А то приїхала жіночка з Полтави: зігнута так, що носом землю могла рити. Розповіла, що вже двадцять років промучилася зі своєю недугою. Побула два дні, наполовину її розігнуло. На радощах зібралася додому, а через кілька днів знову повернулася, ще й подружок своїх привезла. І знаєте, на Полтавщину поїхала як струна. Було лише три випадки, коли приїжджі сказали, що така методика їм не допомогла. А загалом оздоровчий ефект відчувають усі. У мене вже травень весь розписаний, бажаючих дуже багато. Варто зауважити, що бджоли дуже не люблять різких запахів, тоді й покусати можуть. А про п’яних і говорити не доводиться. Їм на пасіку зась.
– А крім лежання у вуликах ще щось рекомендуєте?
– Усі, хто приїздить, крім спання у вуликах, вживають і бджолопродукти: мед, прополіс, забрус, «підмор». Їх потрібно лише правильно застосовувати і тоді будете здивовані результатами. Багато хто рекомендує для вживання квітковий пилок, я ж його не використовую. Краще взяти пергу – суміш меду та пилку, яку бджоли обробляють своїми ферментами. Її добова доза для людини два грами, тоді як пилку потрібно 20. Вона дає величезний ефект для підвищення гемоглобіну в організмі, допомагає навіть від безпліддя. Забрус лікує гайморові пазухи, допомагає при нежиті. Прополіс має сильні антимікробні й антивірусні властивості. Якщо змішати розтоплені вершкове масло та прополіс у пропорції 10 до 1 – приготуєте бальзам для ран. Маточне молочко зміцнює імунітет.
Я ж маю власний рецепт – змішую в пропорціях прополіс, маточне молочко, забрус і «підмор» з медом. Гарантую, що гемоглобін підніме за місяць, й взагалі організм оздоровить. Приймати таку суміш потрібно двічі на день по 1 чайній ложці: вранці натщесерце і ввечері перед сном. Але не просто проковтнути, а протягом 15-17 хвилин потроху жувати, щоб добре засвоїлося. А от із «підмору» можна зробити спиртову настоянку: стакан молотих бджіл і щіпка прополісу на літр горілки. Настоювати у банці три тижні. Процідити і додати стільки ж свяченої води. Вживати зранку по столовій ложці, а дітям давати стільки крапель – скільки років. Допоможе й імунітет підвищити, а ще це хороша підмога для відновлення чоловічої сили. А ще рекомендую просто вживати на ніч по дві чайні ложки меду. Й безсоння пройде, а ще свій мозок глюкозою на цілий день забезпечите.
Коли я продаю свій мед, питаю покупців, з якою ціллю вони його купують. Якщо для лікування, даю поради, як правильно застосовувати. Я хочу, щоб продукт допоміг, щоб пізніше не говорили, що підсунув неякісний товар. А загалом потрібно жити за принципом: роби людям добро, і воно повернеться до тебе сторицею.
Яна Горицька...
http://www.reporter.rovno.ua/region/1568

http://www.eco-live.com.ua/sites/def...mal_mom_08.jpg
8.Африканський слон
Цей найбільший сухопутний ссавець має також найбільш тривалий період вагітності серед ссавців - в середньому 22 місяці. Слонихи зазвичай народжують одне дитинча, яке повністю залежить від мами, харчуючись її молоком, протягом від чотирьох до шести років. Може здатися, що така самовідданість і захист сім'ї допомагає виростити здорового дорослого слона.

Здравниця на вуликах.....

Незабаром медовий спас. І пасічники поспішають забрати з вуликів останній літній мед. А Григорій Антонюк з Троянова, крім інших, суто бджолярських справ, має ще одне незвичайне захоплення – лікування на вуликах. Чоловік радо ділиться своїм досвідом – нехай допомагає! Два будиночки на невеличкій пасиці Григорія Антонюка одразу привертають увагу. Це ніщо інше, як палати для прийняття хворих. Єдине, що лежати потрібно на вуликах. Це і є лікування.

Віліан Давидов, лікується бджолами: "Після цього сеансу виходиш – так бадьоро себе почуваєш. Менший біль вже."

Мед, прополіс, маткове молочко… - все, що є у бджолиної родини, насичує повітря у будиночку. А особливий магнетизм вулика створює таке лікувальне біополе, що проганяє хвороби. Робочий гул сприятливо діє нервову систему. Людина заспокоюється і…зцілюється. Своїм іншим винаходом Григорій Павлович особливо задоволений – вулик під склом.

- Про такий відпочинок у компанії бджіл можна лише мріяти.

Видно все що, зазвичай залишається загадкою для звичайної людини. Заворожений бджолиною метушнею не помічаєш, як спливає час. Вісімдесяти річний пасічник, стверджує, бджоли – безцінний дар природи: вони не лише дають здоров’я, але й вчать: трудитися і жити у злагоді. Тому полежати у будиночках на вуликах приходять і сусіди, і родичі, і просто знайомі – у кого спина болить, кого тиск мучає, а хто просто стомлений. А от пасічник на здоров’я скаржиться.

Григорій Антонюк, пасічник: "Ось навіть буває втомлюся у лісі, то прийду ввечері на вулик, полежу – нібито нічого й не було."

Григорій Павлович не приховує ідея запозичена з якоїсь телевізійної програми, покращена і втілена у життя – на здоров’я добрим людям.

http://youtu.be/5BLRrbNYl_0

Відпочинок у компанії бджіл....

http://i.piccy.info/i5/60/49/1804960...004065_240.jpg

Сільська глибинка мальовничого Поділля… Плеса ставків, поля, невеликі гаї та ліси потопають у травневому розквіті матінки-природи.

Для пасічника пана Миколи з села Гриценки, що на Хмельниччині, настає новий сезон медозбору. А займатися медовою справою він почав більше десяти років тому — заставило саме життя, точніше, хвороба шлунку, яку подолав самостійно, лікуючись медовими препаратами.

http://i.piccy.info/i5/65/49/1804965..._ia_p__240.jpg

На фото: Бджолиний рій

Пасіка Миколи Тимофійовича сьогодні налічує більше сорока бджолиних сімей. Але серед них виділяються особливі вулики, які сусіди та знайомі встигли охрестити «диво-вуликами». Вони одразу привертають увагу, бо висотою сягають зросту людини. Над ними — кришка: під час лікування нею накривають «бджолиного пацієнта», який лягає на ложе, що водночас є стелею вулика. Лежачи «на бджолах», пацієнт може читати, позаяк у кришці зроблене вікно, через яке потрапляє достатньо світла. Для нічного сну, що дуже популярний у відвідувачів, передбачене також освітлення на акумуляторах. Із сітчастих зазорів, що зроблені на лежаках, просочуються аромати з самого серця вулика. Конструкція вулика зроблена так, що жодна бджола не зможе вкусити пацієнта. Лікування базується на мікровібрації, бджолиному біополі, а також температурному режимі. Як запевняє господар, для отримання доброго ефекту лежати потрібно не менше трьох годин, найкраще спати там уночі, коли всі бджоли «у зборі» та видають максимальну лікувальну енергетику. Лежачи на вулику, особливо вночі, пацієнти чують гул бджіл, який нагадує шум морських хвиль і має ефект заколисування.

Поспавши на такому чудо-вулику хоча б один раз, навіть скептично налаштовані пацієнти відчувають відновлення сил. Лікування допомагає тим, у кого послаблений імунітет, хто страждає від безсоння, постійного відчуття збудження та тривоги, має болі в спині та суставах, проблеми з дихальними шляхами (бронхіальна астма, бронхіт).

Деякі пацієнти стверджують, що лікування «на бджолах» ефективне при хворобах, які не може подолати офіційна медицина, або у випадках, коли не можна встановити точний діагноз.

Пан Микола розповідає, що у його колеги-пасічника був випадок, коли гинули бджолосім’ї, віддаючи свою енергію хворим людям.
А от до лікування готуватися потрібно! Бджоли не люблять будь-яких різких запахів — парфумів, мила, кремів, шампуню й алкоголю. Не варто лягати на вулик в одязі, що виготовлений зі штучних тканин. Протипоказане лікування для тих, хто має алергію на мед і продукти бджолиного походження.

Микола Тимофійович радить у будь-якому разі перед лікуванням бджолами проконсультуватися зі своїм сімейним лікарем.
Усі, хто приїздить на оздоровлення до пана Миколи, охоче вживають бджолопродукти, приготовані за його власною рецептурою. Частує господар натуральними соками з яблук, слив, моркви, буряка та заправленим березовим. А ще на пасіку навідується кваліфікований масажист, який має цілющі медові мазі, бальзами та натирання. Микола Тимофійович сам і вулики майструє, має навіть власні розробки «термовуликів».

В березні цього року в житті пана Миколи відбулася подія, яку він називає Божим дарунком. Ченці Почаївської лаври запросили його виготовити чудо-вулик для лікування прихожан. Символічно, що така робота була виконана у дні посту та з благословення священика.
Опікувався виготовленням цього вулика 73-річний отець Федір, який також є пасічником. До речі, отець Федір благословив Миколу Тимофійовича на лікування бджолами. Тепер багато хворих перед приїздом на лікування відвідують службу в Почаєві й отримують благословення отця Федора.

Господар — постійний учасник ярмарків пасічників, які проходять у Києві, Хмельницькому, Кам’янці-Подільському. Його мед і бджолопродукти вирізняються яскравою екологічною упаковкою та лише натуральним вмістом продуктів бджільництва. А ще його гречаним медом полюбляють ласувати в далекому Ізраїлі колишні армійські друзі, заявляючи, що він уже пройшов усі «аналізи та випробування» у колі їхніх ізраїльських сусідів і колег.

Каланхоє піресте.
http://t0.gstatic.com/images?q=tbn:A...W5yVkMsWpIkPcH
Останнім часом все більшу популярність завойовує каланхое перисті. У нашій країні ця рослина кілька років тому можна було зустріти лише в оранжереях ботанічних садів. Сьогодні його вирощують і на присадибних ділянках, і в кімнатах.

Батьківщина каланхое перистого - екзотичні регіони тропічної Африки: Капська область, острів Мадагаскар, острови Зеленого Мису, Реюньйон. Там його можна зустріти вздовж морських узбереж, по берегах річок, на кам'янистих схилах, сухих відкритих місцях. Сьогодні ця рослина поширена в багатьох куточках земної кулі.

Лікарський значення має надземна частина каланхое - трава. З неї отримують сік, що володіє протизапальною дією. Препарат стимулює загоєння ран, очищення їх від некротичних тканин. Лікарські форми - «Сік каланхое» і «Мазь каланхое» - широко застосовуються в якості зовнішнього кошти для лікування трофічних виразок, не загоюються ран, опіків, пролежнів; в акушерській та гінекологічній практиці при лікуванні ран промежини, тріщин сосків у годуючих матерів, при ерозіях шийки матки; в стоматології при парадантозе, афтозний стоматит, гінгівіті і інших хворобах.

Соком каланхое змочують пов'язки або зрошують рани. Маззю щодня або через день змазують уражені поверхні. У стоматології соком змащують марлеві тампони і у вигляді аплікацій прикладають до оброблюваної поверхні 3-4 рази з дня на 15-20 хв. Сік випускають в ампулах або флаконах.

Препарати каланхое застосовують тільки за призначенням лікаря.

До цих пір не зовсім зрозумілий механізм біологічної активності препаратів каланхое. По всій імовірності, крім усього існуючого комплексу хімічних сполук, що накопичуються в надземній частині рослини, мають значення біогенні стимулятори, що виробляються в результаті технології виробництва самого соку.
Секрет тут досить проста: зрізані листя і стебла миють звичайною водою і потім витримують у темному місці в холодильнику при температурі 5-10 ° збіг 7 діб. Після цього їх подрібнюють до напіврідкої однорідної маси, віджимають. Отриманий сік відстоюють при 4-10 °, потім фільтрують, стерилізують. Вже чистий сік консервують 20%-вим спиртом, після чого розливають в ампули, флакони і герметично закривають. Зберігати сік можна не більше 1 року.

Витримка рослин в темноті при знижених температурах і призводить до накопичення в них важливих для лікування багатьох захворювань біогенних стимуляторів. Цей відомий прийом застосовують і при отриманні препаратів з алое деревовидного.

Рід каланхое представлений близько 200 видами. Належить каланхое до сімейства Товстолисті. Всі рослини цього сімейства мають соковиті, м'ясисті стебла і листя. Недарма латинська назва сімейства походить від слова «товстий».

Каланхое перисті - багаторічна вічнозелена трав'яниста рослина, що досягає висоти 150 см. Має типову чагарникову форму, розвиває кілька м'ясистих стебел, древеснеющіх в основі. Звичайні листя каланхое зелені, але часто жовтуваті або сіро-блакитні з восковим нальотом, іноді з червонуватим (від антоціану) відтінком.

Розташовані листя супротивно. Квітки двостатеві, зібрані у верхівкові, волотисте суцвіття. Чашечка квітки блідо-зелена, узкоколокольчатая. Плід складається з чотирьох листівок з численними дрібними насінням.

Цвіте каланхое взимку, проте цвітіння його не завжди регулярне.

Це розширений ботанічне опис дозволить відрізнити каланхое перисті від іншого - широко поширеного в нашій країні кімнатної рослини каланхое (бріофіллум Дегремона), званого «деревом життя», «кімнатним женьшенем». Батьківщиною цього виду є острів Мадагаскар. Однак зараз його можна зустріти практично у всіх куточках нашої планети. Згідно з відомостями традиційної медицини бріофіллум Дегремона здавна використовується в побуті при лікуванні багатьох захворювань. Проте в нашій країні він не є фармакопейним (офіційним) рослиною, дозволеною до застосування в медичній практиці, так як не було виявлено помітних його медичних переваг у порівнянні з каланхое перисті.

http://www.eco-live.com.ua/sites/def...0-%20camel.jpg
Верблюд дійсно плюється в тих, хто його дратує.

http://www.eco-live.com.ua/sites/def...%20giraffe.jpg
Довжина язика жирафи досягає пів метра, і з його допомогою він чистить свої вуха.

http://www.eco-live.com.ua/sites/def...%20-%20cat.jpg
Домашній кіт муркотить з частотою 26 циклів у секунду. З такою ж частотою працює дизельний двигун.

http://i.piccy.info/i5/20/07/1810720/98.gif

У вiддiл оголошень газети пpиходит чоловiк i пpиносит оголошення:
"Мiльйон доллаpов тому, хто знайде загубленого улюбленого цуценятка моєї дружини".
Спiвробiтник здивовано запитує:
- А чи не здається вам ця сума занадто великою навiть для улюбленого цуценяти?
- Hе турбуйтеся, учоpа я цього падлу утопив!
------------------------------------------------------------------------------------
Новий українець вирiшив купити якого-небудь незвичайного собаку, щоб здивувати свого сусiда по дачi. Вiн йде до торговця незвичайними тваринами, той показує йому одного собаку i говорить:
- Оцей собака виглядає цiлком звичайним, однак це не так.
Завдяки численним схрещуванням, найжорстокiшому дресируванню i невеликим операцiям, вiн може ходити по поверхнi води.
- Правда?
- Авжеж. Але такий собака - єдиний у свiтi i коштує вiн недешево.
- Беру без базару!
Повернувшись додому, новий українець з нетерплячкою чекає моменту, щоб показати сусiду свого собаку й у такий спосiб похизувати перед ним. Сусiда у цей час ловив рибу на березi озера. НовУкр бере цiпок, закидає її у воду i дає команду собацi. Собака бiжить по поверхнi води i приносить цiпок. Сусiд - нуль уваги. Новий українець думає:
"Невже вiн не помiтив? Ну добре, зараз я кину цiпок прямо до поплавця!" Собака знову приносить цiпок. Цього разу сусiд обертається i з байдужо-нудьгуючим видом запитує:
- Це твiй собака?
- Так! Уяви собi!
- Скiльки йому рокiв?
- Два роки!
- Так... по-моєму, плавати вiн вже нiколи не навчиться...
-------------------------------------------------------------------------------------
Один мужик, коли до нього пpиходила в гостi жiнка, вiдpазу з поpога говоpил їй: "Знiмiть колготки. У мене таке щеня - усе pве!" Потiм з'ясовувалося, що щеня pве спiдницi, блузки. А потiм з'ясовувалося, що щеняти взагалi немає. Але було вже пiзно...
Добре мати таке щеня!
------------------------------------------------------------------------------------
Ти чого такий зелений, як собака?
- Собака хiба зелений?
- Та отож, навiть собака - i те не такий зелений, як ти!
-------------------------------------------------------------------------------------
Ти чого такий зелений, як собака?
- Собака хiба зелений?
- Та отож, навiть собака - i те не такий зелений, як ти!
------------------------------------------------------------------------------------
Аматорами-собакiвниками на основi pосiйської борзої виведена нова поpода - новоросiйська 600-а. Її вiдрiзняє покращений зовнiшнiй вигляд i зручнiсть у використаннi.
------------------------------------------------------------------------------------
Один чоловiк запитує у людини, що веде собаку на поводку:
- Це яка поpода?
- Це полiцейський пес.
- А зовсiм не схожий!
- i не повинен. Вiн з таємної полiцiї!

http://www.eco-live.com.ua/sites/def...mal_mom_09.jpg
9.Гігантський тихоокеанський восьминіг
У самки цього восьминога мета одна - зробити одну-єдину вдалу кладку яєць за все життя. Вона відкладає близько 200 тисяч яєць і ціною життя захищає їх. Протягом місяця, коли вона захищає свою кладку, самка восьминога голодує майже до смертельного виснаження; часом вона навіть з'їдає власний щупалець, перш ніж наважується покинути кладку яєць в пошуках їжі. Після того, як з яєць вилупилися дитинчата, вони плавають, харчуючись планктоном, і мати може покинути кладку, але будучи надто виснаженою і слабкою - мати-восьминіг часто стає жертвою хижаків.

Сміливець з України живе в клітці з левом .......

http://i.piccy.info/i5/59/75/1817559...7_main_alb.jpg http://i.piccy.info/i5/61/75/1817561...8_main_alb.jpg

На незвичайний експеримент наважився власник міні-звіринця Олександр Пилишенко, який проживає в Запорізькій області Україна. Він сподівається провести у вольєрі з Берберійські левицею на прізвисько Катя 35 діб.

Чоловік наважився на сміливий вчинок заради здійснення своєї давньої мрії: він має намір побудувати зоопарк на гроші, які пожертвують відвідувачі.

Пилишенко повідомив, що жити більше місяця пліч-о-пліч з хижачкою він не боїться.

«Ми не раз пробували разом їсти, зумію що-небудь відняти. Ми навіть спати будемо на одному лежаку, щоб було тепліше », - розповів журналістам чоловік.

Тим не менш, дружина сміливця заздалегідь приготувала нитку, голку та дезінфікуючі засоби на той випадок, якщо тварина випадково поранить чоловіка.

Левиця Катя в найближчі дні очікує появи потомства. Олександр Пилишенко розраховує прийняти у неї пологи. Все, що відбувається в клітині буде цілодобово транслюватиметься в інтернеті завдяки трьом стаціонарним відеокамер. У тому випадку, якщо сміливцю вдасться прожити пліч-о-пліч з левицею п'ять тижнів, його досягнення потрапить в Книгу рекордів Гіннесса.

http://news.mail.ru/society/6497687/

Червона панда: кішка-ведмідь.......

http://i.piccy.info/i5/32/43/1824332...nda_01_240.jpghttp://i.piccy.info/i5/35/43/1824335...nda_04_240.jpghttp://i.piccy.info/i5/41/43/1824341...nda_30_240.jpg

Червона панда (Ailurus fulgens) - «кішка, пофарбована як вогонь», «кішка-ведмідь», «вогняна кішка». У Китаї через забарвлення і розміри червону панду називають huo-hu - «вогняна лисиця» (англ. firefox), це словосполучення використала компанія Mozilla, назвавши свій браузер «Mozilla Firefox». Тварина сімейства малопандових, в основному травоїдна, розміром трохи більша кішки.

Систематичне положення малої панди довгий час було незрозумілим. Її відносили то до сімейства єнотових, то до ведмежих, то виділяли в окреме сімейство. Однак останні генетичні дослідження показали, що мала панда утворює власне сімейство малопандових (Ailuridae), яке разом з родинами єнотових, скунсових і куницевих утворює надродину куницеподібних (Musteloidea).

Ареал малої панди обмежений провінціями Юньнань і Сичуань в Китаї, північчю Бірми, Бутаном, Непалом і північним сходом Індії. На захід Непалу вона не зустрічається. Живе в гірських бамбукових лісах на висоті 2000-4000 м над рівнем моря в умовах помірного клімату.

Причина існування червоної панди в цих місцях пояснюється тим, що вони люблять середню температуру з незначними коливаннями. Улюбленим місцем проживання цих тварин є гори висотою від 1800 до 4800 метрів, на яких ростуть листяні і хвойні дерева, а також рододендрон і бамбук. Там де зустрічається червона панда в більшості випадків можна зустріти і гігантську панду, так як ці два види здатні співіснувати один з одним. Червона панда знаходить притулок в скелях, а так само в дуплах дерев.

Предки нинішніх панд були поширені набагато ширше; їхні останки знаходять і в Східній Європі, і в Північній Америці. Проте ці тварини, очевидно, були пристосовані до певного типу клімату, зі зміною якого різко скоротився і їх ареал.

Хоча ареал малої панди займає дуже велику територію і природних ворогів у неї небагато, цей вид включено до списків Міжнародної Червоної книги зі статусом «наражаються на небезпеку». Вид класифікували як вимираючий, тому що залишилося всього 2500 особин. Справа в тому, що щільність тварин в природі дуже невисока, і, крім того, місця проживання червоної панди можуть бути легко зруйновані.

На щастя, мала панда добре розмножується в неволі. В даний час близько 300 цих тварин утримуються в 85 зоопарках світу і ще стільки ж народилося в неволі за останні два десятиліття.

Ці милі звірята добре приручаються і радують відвідувачів своїм чарівним виглядом. Щоправда, утримувати їх навіть в зоопарках дуже складно, а в домашніх умовах і просто неможливо: надто специфічна дієта потрібна червоній панді. А при неправильному годуванні ці тварини швидко гинуть від кишкових захворювань.

Вербена лікарська
http://t1.gstatic.com/images?q=tbn:A...r7aIpi48aRwsxw
(Verbena officinalis),
суха нехворощ, залізняк.
Родина вербенових — Verbenaceae.

З лікувальною метою використовують листя рослини.

Поширена по всій території України, але в невеликій кількості. Росте при дорогах, на краях полів, на смітниках та на пагорбах.

Це багаторічна трав'яниста рослина з прямостоячим, догори гіллястим, чотиригранним стеблом заввишки до 1 м, з шорсткими краями. Середні листки у вербени трироздільні, з нерівно- зарубчастими надрізаними частками; верхні листки такі самі зарубчасті, але довгасті; верхівкові — цілокраї. Квітки блідо-лілові.рідше пурпурові; зібрані в багатоквіткові рідкі колоски. Листя на смак терпке. Вербена не має запаху; цвіте з червня до вересня.

У науковій медицині вербену не застосовують.

У народній медицині відвар з листя вербени вживають як внутрішній засіб при хворобах печінки й селезінки, загальній слабкості та при головному болю.

Зовнішньо вербену застосовують для ванн (50,0 на відро води). Свіжий сік з її листя дають пити при корості.

Спосіб застосування. Відвар: 15,0—200,0; по 1 столовій ложці через годину (особливо при золотусі, артеріосклерозі та закупорці вен).

Волоський горіх....

http://i.piccy.info/i5/73/24/1832473...98384_orex.jpg

Давно помічено, що під волоським горіхом практично не ростуть інші рослини і навіть поблизу нього яблуні, груші розвиваються погано, сильно пригнічуються, а молоді посадки взагалі гинуть.

Причина полягає в тому, що в листі (та й у коренях теж) горіха є отруйна для інших культур речовина, яка потрапляючи в грунт, пригнічує ріст рослин.

Тому приймаючи рішення про посадку горіха, варто подбати, перш за все, про те, щоб високе і розкидисте дерево не завадило згодом іншим рослинам. Не слід відводити йому місце і поблизу будинку, тому що потужна коренева система, розростаючись, може пошкодити фундамент.

Найкраще горіх поселити в кутку ділянки, подалі від будівлі і плодових культур. Спочатку поруч з ним можна посадити смородину і трохи далі - сливу. Потім отплодоносівшіе кущ смородини видаляють, а зливу ще встигне дати кілька врожаїв, поки горіх зросте....

Яблука зберігає горіх ......

http://i.piccy.info/i5/80/24/1832480...abloki_240.jpg

Для того, щоб у зимовий час зберегти яблука якомога довше свіжими, ароматними і смачними, придумано немало способів. Кілька років тому дізнався ще один, який, на мій погляд, є найбільш простим, економним і самим високоефективним. Суть його полягає в тому, щоб «змусити» працювати одне садова рослина на користь іншого.

Як відомо, листя волоського горіха володіють високими дезінфікуючими властивостями, тому що за допомогою фітонцидів вбивають практично всі хвороботворні бактерії. Не втрачають вони цих властивостей і після перших заморозків, коли починається їх масове осипання з дерев. Ці листи й збираю я з метою застосування їх для зберігання яблук.

Очистивши від пилу і бруду, а також просушивши від крапель роси чи дощу, складаю їх на горищі або під навісом так, щоб купа була пухкою, не зігрівалась і не висихала. Листя має бути злегка пров'ялених і без вологи на їх поверхні.

Коли настає час закладки зимових сортів яблук на зберігання, застеляють дно тари тонким шаром листя горіха. Потім укладають шар яблук, а зверху знову кладу шар горіхового листя і так пошарово, поки не заповниться ящик.

Зберігаю такі ящики в погребі практично до квітня. Характерно, що зіпсованих плодів під час зберігання не буває. Мабуть, це завдяки летючим речовин, якими так багаті листя горіха.

Запах від листя горіха яблука майже не беруть, так що їх можна вживати відразу ж після розкриття ящика, а якщо потримати яблука після цього добу-дві, то взагалі ніякого стороннього запаху і присмаку не буває.

Куряча сліпота.
http://t1.gstatic.com/images?q=tbn:A...ev59yXjVh3LJLX
Назви українські: курячі очка польові, куряча сліпота (назва це в народі часто дається й іншим рослинам); польські: kurzyslad polny, kurzyslep, kurzymor.

Сімейство: Primulaceae - первоцветные.
Однолітнє (іноді дворічне) трав'яниста рослина з гіллястим, чотиригранним стеблем, що стелящимся, довжиною 15 - 30 див. Листя супротивні (рідше по 3), сидячі, цілокрайні, яйцеподібні або довгасто-яйцеподібні, знизу із чорними крапками. Квіти одиночні, у пазухах листів на подовжених квітконіжках, червоні. Плід - коробочка, із кришечкою, що відкривається. Цвіте з кінця травня майже до кінця вересня. Росте серед рідких колоскових, озимих хлібів, на полях, у доріг, на бур'янистих місцях, по садам на розпушеному ґрунті. Поширене повсюдно. Збирають усю траву влітку. Рослина вважається отрутним; дозується обережно.

Напар із усього рослини в кількості 20,0 г на 1 л окропу, у прийманні не більш 3 склянок у день, уживають при хворобах печінки, зокрема при пухлинах (коли печінка легко намацується, тверда), при жовтяниці; крім того, як засіб, ", що виганяє" пісок і камені жовчного міхура, сечового міхура й бруньок

Такий же напар у тій же дозі ухвалюють як засіб, що підсилює місячні, а також як засіб при щиросердечних депресіях, нервових розладах і т, п., у таких випадках застосовується й валеріана. Сік зі свіжої рослини у вигляді примочок прикладають до збуджених очей. При хронічних запорах роблять клізми з напара всього рослини, теж не перевищуючи дози 20,0 г на 1 л води

Битва жеребців......

Ці невисокі конячки - коники, незвичайна польська порода, - б'ються один з одним мало не на смерть, встають на дибки і грізно скалять зуби.

http://i.piccy.info/i5/47/72/1837247/1_240.jpghttp://i.piccy.info/i5/53/72/1837253/2_240.jpghttp://i.piccy.info/i5/57/72/1837257/3_240.jpg

Золототисячник звичайний — Centaurium erithraea Raf
http://t1.gstatic.com/images?q=tbn:A...q5i-cavgOaARgw
Родина тирличеві — Gentianaceae.

Дворічна трав'яниста рослина. Стебло чотиригранне, зав*вишки 20—55 см, голе, вгорі — розгалужене. Листки цілокраї, біля прикореневої розетки — обернено-яйцеподібні, стеблові — супротивні. Квітки яскраво-рожеві, зібрані в суцвіття, які утворюють щиткоподібні віяла. Цвіте рослина з середини червня до середини вересня. Поширений золототисячник зви*чайний на сонячних .галявинах, узліссях, сухих луках, пагор*бах, сіножатях. Райони поширення — Європа, Кавказ, Середня Азія.

Сировина. Збирають усю рослину під час цвітіння, зрізую-чи її ножем. Сушать у затінку, в теплих приміщеннях.

Хімічний склад. У рослині виявлено глікозиди еритроцен-таурин, еритрамін, алкалоїди генціанін (близько 1 %), ерит-рицин, олеанову та аскорбінову кислоти, смоли, дубильні ре човини, солі органічних кислот.

Застосування. Препарати золототисячника звичайного сти*мулюють секрецію залоз травного каналу, виявляють анесте зуючі та жарознижувальні властивості, посилюють жовчови' ділення.

Наукова медицина використовує золототисячник звичайний як засіб, що збуджує апетит при анацидному та гіпоацидно-му гастритах, а також при атонії кишечника. У народній медицині золототисячник звичайний застосовується як засіб . для стимуляції виділення шлункового соку, при хворобах печінки, нирок, цукровому діабеті. У суміші з травою бобів*ника трилистого, чебрецю звичайного і материнки звичайної його використовують для лікування алкоголізму.

При гіперацидному гастриті, що супроводжується печією, готують настій 2 столових ложок трави золототисячника зви-І. чайного і 2 столових ложок кореня або листків алтеї лікарської на 3 склянках окропу. Настоюють 4 год. П'ють по 50 мл , 4 рази протягом доби за 30 хв. до їди.

При холециститі ми застосовуємо траву золототисячника звичайного, цмину ліскового, меліси лікарської, корінь цикорію дикого і листки берези бородавчастої у співвідношенні 1:2:2:2:2. Беруть 4 столові ложки суміші на 2 склянки води, кип'ятять 10 хв і настоюють 4 год. П'ють по 50—70 мл, натщесерце, а далі по 70 мл через 1 год після їди. Для лікування хворих на алкоголізм ми застосовували траву золототисячника звичайного, бобівника трилистого, чеб*рецю звичайного і материнки звичайної у співвідношенні 1:1:3:3. Беруть 4 столові ложки суміші, заливають 2 склян*ками окропу, настоюють 10 хв. П'ють по 100 мл 3 рази на день за 30 хв до їди і 4-й раз — перед сном. Курс лікування триває 1,5—2,5 міс. На початку лікування хворому належить відмовитися не лише від алкоголю, а й від куріння.

Неодмінною умовою успіху лікування є активна психо*терапія шляхом навіювання у стані гіпнозу огиди до алко*голю та надії на повне видужання.

Шипшина.
http://t3.gstatic.com/images?q=tbn:A...Ll1DCehKeaIUHJ
Шипшина відноситься до сімейства розоцвітих ( не дарма його називають дикою трояндою) і в природі досягає 2х метрів. Хоча у нас в садах і на городах він нижче. Плоди шипшини, які і використовуються в народній медицині дозрівають до серпня вересню. Тоді те і можна починати збирати шипшину.
Звернете увагу, що ягоди для збору повинні бути оранжево- червоними і не в якому випадку не коричневими. Збирати шипшину легко, тому ви можете зробити це самі, тільки не збирайте шипшину в міській межі і у доріг!

Шипшина у всіх асоціюється із сладко- кислим смаком, особливо він виявляється у відварі і це легко пояснити. Шипшина багата вітаміном С. Кроме вітаміну С в нім є вітаміни групи В, Р, До і каротин, а в насінні також присутній вітамін Е.
З склад шипшини входять: кемпферол, кверцетин, цукор, пектини, дубильні речовини, яблучна кислота, лимонна кислота, рубіксантін, лікопін, ефірне масло, солі калія, залізо, кальцій, магній, фосфор, залізо.

Шипшина як лікарська рослина явдяєтся жовчогінним засобом, протизапальним засобом, засобом врегулювання шлункового кишкового тракту, сечогінним засобом. Саме завдяки сечогінному ефекту шипшина виводить з організму непотрібну, зайву воду, і добре допомагає при болях в суглобах і особливо колінах.
Я сам рятуюся від болів в колінах тільки відваром з шипшини. Головне, перш ніж пити шипшину, переконаєтеся що це не ревматизм, якщо у вас ревматизм то треба починати лікування у лікаря, тут народні засоби мало допоможуть. Плоди шипшини можна застосовувати як наполяжи, відвар, сироп, екстракт, масло і так далі.
Шипшину укріплює імунітет, допомагає боротися з недокрів′ям і виснаженням і погано заживаючими ранами.

Вбивці тварин повинні бути притягнені до відповідальності........

http://i.piccy.info/i5/16/55/1845516/7143_240.jpg

Тамара Тарнавська. (журналістка та громадський діяч, президент київського Товариства захисту тварин «SOS». Організатор першого в Україні притулку та центру стерилізації для бродячих тварин.)

Колишній директор зоопарку Світлана Берзіна осоромила Україну перед світовою громадськістю.

24 години тому засоби масової інформації в усьому світі здійняли скандал навколо Київського зоопарку і його колишнього директора Світлани Берзіної. У всіх штатах Америки, від Вашингтона до Флориди, новини поширюється зі швидкістю лісової пожежі, засуджуючи можливу корупцію і загибель тварин у Київському зоопарку. Після масових репортажів в Канаді Naturewatch отримала численні листи від її громадян. Шквал дзвінків надійшов до Naturewatch від читачів дуже відомих видань Великобританії – London Evening Standard і Daily Mail, які висловлювали зневагу до варварської жорстокості в Києві і наполегливо закликали негайно закрити зоопарк та піддати кримінальному переслідуванню Берзіну.

Завдяки репортажу Каналу новин Fox TV про важке становище тварин у зоопарку найбільша організація з прав тварин в США запропонувала допомогу Naturewatch.

За останні 10 годин увага засобів масової інформації продовжувала зростати після репортажів в Голландії та Німеччині, що піддали справу подальшому розголосу. Джон Руан, директор організації Naturewatch, говорить, що це тільки початок: "Два дні тому ми запустили спеціальний сайт www.naturewatch.eu, присвячений жорстокості в Україні, що стосується не лише Київського зоопарку, а й також розголосу про знищення бездомних тварин, підтвердженого обширними репортажами, фотографіями та відео, що має стати закликом до бойкоту чемпіонату з футболу, який буде відбуватися в Україні в 2012 році. "

"За 15 років нами та закордонними колегами було проведено чимало зустрічей і прес-конференцій з вищим посадовим керівництвом в Києві, з метою закликати їх прийняті гуманні норми, але це було безрезультатно. Зараз настав час, щоб справа дійшла до Європи. Ми будемо домагатися підтримки Європейського парламенту, Європейської Комісії, Світової Організації Охорони Здоров'я Тварин та Ради Європи, щоб припинити будь-які переговори з Україною, доки її урядом не буде вжито заходів проти осіб, відповідальних за небачену жорстокість, неприпустиму для жодної з європейських країн", - продовжив Руан.

Крістіан Янатш, президент Tierhilfswerk в Австрії і Тамара Tарнавська, президент Київського SPA-SOS були першими, хто піддав розголосу ситуацію з варварською жорстокістю в Україні на початку 90-х. Незважаючи на погрози і залякування, сьогодні вони стоять в авангарді розпалювання всесвітнього скандалу навколо України. Пан Янатш говорить: "Ми не припинимо працювати з нашими друзями в Україні і з нашими колегами з усього світу, доки вбивці тварин в Україні не будуть притягнені до відповідальності. Такому варварському ставленню до тварин не місце в сучасному суспільстві, не лише тому, що ці злочинці чинять масове вбивство тварин, а й тому, що це ганьба для України. Важко зрозуміти, чому українська влада не вжила жодних заходів проти них. Нам відомо, що пан Мішель Платіні, президент Євро-2012, за останні три тижні отримав тисячі листів зі скаргами на отруєння бездомних тварин на вулицях і в містах України. Ми сподіваємося, що зустріч з Платіні дуже скоро відбудеться і знаємо, що він вже заявив, про те, що надання Україні права проведення Євро-2012 було помилкою.

МАТЕРИНКА ЗВИЧАЙНА
http://t0.gstatic.com/images?q=tbn:A...FA4L7IAaE8Nhf2
Багаторічна трав'яниста рослина висотою 35-80 см з сильним ароматним запахом. Стебла чотиригранні, прямі, гіллясті, покриті м'якими волосками, часто червонуватими. Листя супротивні, черешкові, довгасті або яйцеподібні з цільної платівкою. Квітки пурпурові, дрібні, досить численні в пазухах приквітників, зібрані в кінці гілок і стебла невеликими щитками, що утворюють волотисте суцвіття. Кореневище гіллясте з підрядними, тонкими коренями. Плід сухий з чотирьох горішків. Цвіте в липні-серпні.

Росте в сухих місцях, на галявинах, узліссях, серед чагарників, на схилах пагорбів.

Лікарською сировиною є верхівки квітучих рослин, зібрані під час цвітіння (краще в початковий період цвітіння). Запах сировини ароматичний, смак гіркувато-пряний, злегка терпкий, терпкий. Сушиться трава на повітрі, в тіні або в сушарках. Термін зберігання сухої сировини 2 роки.



Суха трава материнки містить від 0,12 до 0,7% ефірного масла. Ефірне масло є основним діючим початком рослини і містить у своєму складі тимол, біциклічні сесквітерпени, вільні спирти, геранілацетат і дубильні речовини.

Лікувальне застосування материнки засновано на здатності її надавати заспокійливу дію на центральну нервову систему, посилювати секрецію травних, бронхіальних і потових залоз, посилювати перистальтику кишечника і надавати деякий знеболююче і дезодорує. У вигляді настою материнка застосовується як потогінний засіб при застуді, відсутності апетиту, зниженої кислотності, як жовчогінний - при атонії кишечника, спазмах в області шлунку, запаленні печінки, жовтяниці, запорах, при різного роду порушення нервово-психічної діяльності, при гострих і хронічних бронхітах (як засіб, що підсилює секрецію бронхіальних залоз), при коклюші і підвищеної статевої збудливості.

У народній медицині трава материнки застосовується всередину як потогінний (при простудних захворюваннях), відхаркувальну, при ревматизмі, паралічах, від задухи, при атонії (млявості) кишечника і зниженій кислотності, як протиспазматичний, кровоспинний і заспокійливий засіб при жіночих хворобах, кровотечах, після непритомності , при загальній слабкості, душевних захворюваннях, як заспокійливий засіб і для підняття загального тонусу організму, при підвищеній статевої збудливості, при раку.

Зовнішньо материнку застосовують при головних болях і безсонні (миють голову відваром), при золотусі, зубного болю, запаленні слизової оболонки ротової порожнини, глотки, горла, при цьому відзначається зменшення хворобливості, протизапальну і дезодорує.

У вигляді сухих (порошок з трави) і вологих компресів материнку застосовують при золотусі, фурункулах, наривах, різного роду висипах.

Ця рослина показано при гіпертонічній хворобі, атеросклерозі, захворюваннях нирок і печінки і як сечогінний засіб.

Застосування

Відвар: 15 г на 200 мл, по 1 ст. ложці 3 рази на день при млявості кишечника. -

Настій: 2 чайні ложки подрібненої трави заливають склянкою кип'яченої води, закривають кришкою, настоюють протягом 15-20 хвилин, проціджують. П'ють теплим за 15-20 хвилин до їжі по півсклянки 3-4 рази на день при епілепсії (курс лікування три роки), зниженій кислотності та ін захворюваннях.

Зовнішньо - відвар для компресів і припарок: 3 - 4 ст. ложки трави заливають водою до утворення кашкоподібної маси, загортають (в теплому вигляді) в тканину і прикладають до хворого місця.

Чай з материнки готують з 2 чайних ложок дрібно нарізаної трави, заливають 2 склянками окропу і п'ють протягом дня всю порцію.

Олія з материнки: жменю дрібно нарізаної трави заливають 0,5 л прованського (або соняшникової) олії, настоюють 8 годин, проціджують і віджимають. Ватку, змочену олією, кладуть на хворий зуб; всередину вживають по 2-5 крапель.

Суміш 1: трава материнки - 1 частина, мати-й-мачуха - 2 частини, корінь алтея - 2 частини. Беруть 4 чайні ложки цієї суміші на 2 склянки окропу, вживають по півсклянки 4 рази на день.

Суміш 2: трава материнки - 1 частина, мати-й-мачуха - 2 частини, ягоди малини - 2 частини. Заварюють і вживають, як і першу суміш.

Ванни: 50 г трави на відро води або 100 г трави на 2 л окропу; отриманий настій додають до води для ванни.

На Полтавщині врятували коня, який упав в колодязь.........

http://i.piccy.info/i5/09/97/1849709/594_240.jpg

3 березня на пункт зв’язку Чорнухинсьго районного відділу УМНС України в Полтавській області надійшло повідомлення від жительки села Ковалі про те, що в її господарстві у колодязь впав кінь.

Як повідомляє офіційний сайт Міністерства надзвичайних ситуацій України, на місці події було встановлено, що кінь знаходиться у колодязі із бетонних кілець глибиною чотири метри та діаметром один метр.

Колодязь не експлуатувався господарями кілька років його отвір не був прикритий, а верхнє кільце знаходилося на рівні поверхні землі.

Ще до прибуття рятувальників господарі самотужки намагалися визволити коня із пастки за допомогою мотузки, яку обв’язали навколо тулубу тварини. Коли спроби виявилися марними, господарі зателефонували за номером «101».

Бійці МНС, котрі прибули за декілька хвилин після виклику, прийняли рішення здійснити підйом коня за допомогою пожежного рукава діаметром 77 міліметрів, рятувальної мотузки та ручної лебідки.

Лебідку закріпили на підйомному механізмі залученого трактора місцевого жителя.

В ході проведення рятувальних робіт було демонтовано верхнє бетонне кільце колодязя.

О 17:00 тварину витягли на поверхню неушкодженою.

Для чого ловлять рибу і полюють?

http://i.piccy.info/i5/57/33/1853357/lysytsia_240.jpg

Для чого ловлять рибу і полюють люди? Дивне питання, напевне для всіх. Бо можливо людям так хочеться. Наприклад колись ловили рибу, бо нічого не було їсти і треба було виживати. Потім почали ловити рибу для продажу і створювати потужні компанії, які ловлять рибу. Та багато людей так само ловлять рибу, як і колись вудками. Тобто хитрістю. Це більш дозволено, коли немає нересту риби. Всім відомо що такі способи ловіння риби як сітами та саками і екранами заборонені. Ще ловлять рибу як купленими так і саморобними гарпунами. Чому ж то її ловлять? Може це якийсь мисливський інстинкт, чи просто для розваги? Бо наприклад після того, як половлять рибу роблять уху і нею закусують, або роблять тараньку до пива.

Сам не раз ловив рибу, колись мало не щодня ходив із вудкою понад воду. Та якось не дуже хотілося ту рибу потім їсти, але приходилось. Хоча є завзяті рибалки, які тільки і роблять, що ловлять рибу та сушать тараньку. Ну ще риба це більш-менш прийнятно.

Але мені не зрозуміло, чому люди полюють. Їсти ж то є що, а якщо хочеться постріляти, то можна і по скляних пляшках чи по тарілках. Колись хотілось їсти, тому ловилось звірів для харчування, а тепер просто для розваги в них стріляють. Це є яскравим прикладом того, що люди неначе на Землі є винищувачами які сюди спеціально заслані для винищення навколишнього середовища.

Адже людей стає все більше і більше, а ресурсів для їхнього виживання все менше, а кількість видів тварин меншає ще швидшими темпами. Та тут навряд чи щось зміниться, тому чи будуть полювати чи ні, тварини все одно будуть зникати.

БУРКУН ЛІКАРСЬКИЙ
http://t1.gstatic.com/images?q=tbn:A...6Elaxo5TSBOX3-
Буркун, буркун жовтий, воргун, гречка дика, донець, дон¬ник жіночий, жовтий колір, заячий холодок, італійська трава, крапило, мозольна трава, седаш, тамка, хміль дикий, крестовник, чемерник.
Дворічна трав'яниста пахуча рослина, з прямим голим сильноветвістим стеблом до 1,5 м висоти. Листя чергове, трійчасте на довгих черешках з шиловидно-загостреними, цілісними ланцетовидними прілістникамі; листочки пиловидно-зубчатые, довгасто-овальні, на верхівці притуплені, середній з них на довшому черешку, бічні майже сидячі. Корінь білуватий, мочкуватий. Квітки дрібні, на коротких квітконіжках, провислі в один бік, жовті, метеликові, зібрані в густі багатоквіткові, довгі кисті пазух. Зацвітає в червні, квітне до вересня. Плоди — дрібні, яйцевидні, зморшкуваті — односім'яні боби.

Зростає на полях, засмічених місцях, при дорогах, уздовж залізничних колій, пустирях, по лугах, в заборів і між чагарниками, в садах, на межах, переважає на чорноземах і глинистих місцях, утворює інколи суцільні чагарники. Поширений у всіх районах краю. Заготівка можлива повсюдно в необхідних кількостях.

Збирають на початку цвітіння. Верхні частини стебла і бічні втечі зрізають ножем або серпом. Можна збирати і всю траву цілком. Сушать на горищах, в сараях, під навісом, зв'язуючи траву в пучки або розкладаючи її на підстилці. Висушені рослини обмолочують і просіюють. Як сировина використовують квітки, що облетіли, і здрібніле листя з тонкими стеблами, з домішкою незначної кількості плодів. Трава має приємний запах свіжовисушеного сіна (кумароновий); смак солоновато-горький. Зберігають в закритих скляних або металевих банках.

ОСТ НКВТ 7901—364 допускає вологість не понад 14%; частин буркуну (жовтих зламаних стебел діаметром понад 3 мм) — не більше 2%; подрібнених частин, проходящих крізь сито з отворами в 1 мм, - не більше 3%; органічних домішок не більше 1,0%; мінеральних — не більше 0,5%.

У траві знайдені кумарін (0,4%), кумарова кислота, мелілотін, мелілетовая кислота, глікозид мелілотозід, похідні пурину, жироподібні речовини (до 4,3%), ефірне масло (близько 0,01%).

У квітках виявлено ефірне масло, до складу якого ~ входить кумарін (М. І. Горяєв, С. Н. Кудряшов). Згідно з літературними даними, в квітках знаходиться до 0,87% кумаріна, а також слизисті речовини, холін, смолисті речовини танін, флавонов глікозид. У листі, окрім кумаріна, міститься мелілетовая кислота і масляниста речовина мелілотол, який також додає рослині своєрідний аромат (Н. Р. Ковальова, 1971).

У медицині застосовується екстракт буркуну; трава входить до складу пом'якшувального збору (сподіваючись). З трави готують мелілотний пластир — зовнішній пом'якшувальний засіб від нагноєнь і наривів. Буркун вживається для додання аромату махорці і нюхальному тютюну, як сирьядля добування кумаріна, використовуваного в парфюмерії (А. Ф. Гаммерман, 1967).

У народній медицині вживання буркуну дуже всіляко: відвар трави п'ють при хворобливих місячних, як сечогінне; при головному болі, п'ють відвар і обкурюють димом при міазітах, обкурюють хворих дітей, роблять припарки при гнійних ранах, виразках, роблять ванни при хворих яєчниках, травою буркуну користуються для оберігання речей від мілі. Часто буркун вживають як болезаспокійливий і заспокійливий засіб, як відхаркувальне і пом'якшувальне при запальних захворюваннях органів дихання, а також Як вітрогонні ліки.

Буркун володіє протисудомною дією і застосовується при підвищеній збудливості і безсонні.

Для внутрішнього вживання в домашніх умовах готують відвар або настій з розрахунку 10 гр подрібненої трави на стакан холодної кип'яченої води; 15 мин. наполягають в киплячій воді, після охолодження проціджують і приймають по '/з—'/2 стакана 2—3 рази в день. Як лікувальний засіб для зовнішнього вживання (для обмивань, ванн, припарок і компресів), при фурункулах і інших гнійних ураженнях шкіри готують настій з розрахунку 20,0 гр трави на 1 л води.

Вживати препарати буркуну можна після консультації з медичним працівником. У випадках передозування надлишкове вживання може викликати нудоту, блювоту, головний біль. У таких випадках прийом препаратів потрібно негайно припинити.

Висловлювання про братів наших менших.

http://i.piccy.info/i5/21/90/1859021...710cbcac34.gif

Людина - єдина тварина, що заподіює іншим біль, не маючи при цьому жодної іншої мети.

Якби собаки заговорили, люди втратили б останніх друзів.

- Чим більше я пізнаю людей, тим більше мені хочеться бути твариною.

Прийде час, коли люди будуть дивитися на вбивцю тварини так само, як вони дивляться зараз на вбивцю людини.

Я думав, думав і нарешті все зрозумів. Це неправильні бджоли! Абсолютно неправильні! І вони, напевно, роблять неправильний мед!

Якби хвіст був розумним, він би міг махати собакою ....

Той, хто говорить, що щастя не купиш, ніколи не купував цуценя

Наскільки прекрасніше була б життя, якби всі ми були такими, якими нас бачать наші собаки.

Єдиний недолік КОТЕНКО в тому, що він рано чи пізно перетворюється на КОТА.

Тільки той, хто сам ніколи не був звіром, міг придумати таблички, які забороняють їх годувати.


У кого є кішка, той може не боятися самотності.

Собака-це не сенс життя, але завдяки їй, життя набуває особливого змісту.

Собаки теж сміються, тільки вони сміються хвостом.

Собака - це єдина істота на землі, яке любить тебе більше, ніж себе.

Собака стрибає до вас на коліна, тому що любить вас; кішка - бо їй так тепліше.

Я ... машин не люблю. Розумієш, мені нецікаво. Краще б уже завів коня, чорт забирай. У конях хоч є що-то
людське. З конем хоч можна ...

Тварин, яких мало, занесли до Червоної книги, а яких багато - у Книгу про смачну і здорову їжу.

Собака є кращим втішний, тому що не питає, чому вам погано.

Чорну кішку рідко цікавить, що про неї думають сірі миші

Собака думає: людина мене годує, напуває, значить він Бог. Кішка думає: людина мене годує, напуває, значить я Бог!,)

А Ти хто? - Кінь в пальто! - А ти? - Верблюд в кімоно. - А чому верблюд? - А ти на спину свою подивись!

Собака, якщо її покликати, прибіжить; кішка - візьме до уваги

Свобода кішки полягає в тому, що вона завжди може знайти дорогу додому.

Краще прожити один рік як пантера, ніж усе життя як вівця ...

Якщо кішка любить тебе, ти це знаєш. Якщо не любить - теж знаєш.

У зоопарку хтось поставив у клітку до хамелеону світломузику! Бідну тварину зійшло з розуму! =)))

Я коза? У Зімбабве коза священна тварина. Молися на мене абориген!

саме нещасну тварину - це восьминіг. У нього й ноги від вух, і руки з дупи, і сама жопа - з вухами, і мізки,
власне кажучи, теж в жопе.



чому ви тут отосітесь до котів як до звичайних якимось мишам .... всі статуси (майже всі) як ніби кішки не чого не для
кого не значать а собаки святі .. да собака друг людини ...! але не кішки чи виліковують нас від хвороб і все інше .. а у
вас тут такі статуси як ніби вони даремні миші ...


Кошенята вмирають тому що виростають.


Кішка постарається втриматися на ваших колінах, навіть коли ви встаєте зі стільця. До останньої хвилини вона сподівається, що у вас прокинеться совість і ви сядете назад

-Я тут собі кошеня завела, можеш придумати якесь нитка комп'ютерне ім'я? -Мишка. - Не, це котик. - Блох харчування:)))

У мене є улюблений котик. але коли-небудь у мене ще й буде собака)))


Кот-це єдиний самоочищається предмет в будинку.

Не випадково, що найкращий друг людини не вміє розмовляти.

Коли ми з кішкою граємося, ще питання, хто з ким грає-я з нею чи вона зі мною.

Якщо у вас є кішка, ви повертаєтеся не в будинок, а додому.

Риби в морі надходять як люди на землі: великі поїдають малих.

Я люблю свиней. Собаки дивляться на нас знизу вгору. Кішки дивляться на нас зверху вниз. Свині дивляться на нас як на рівних.

Кішка не проти, щоб ви спали у своєму ліжку ....... на самому краєчку.

На відміну від людей, собаки ніколи не прикидаються: друзів вони люблять, а ворогів кусають.

- Не дражніть лева!
- Чому? - Спитав я у наглядача.
- У нього робиться розлад шлунку, - відповів той.

- Людяність визначається не по тому, як ми обходимося з іншими людьми, - говорить Відсутня Ланка. Розтираючи пальцем шар котячої шерсті у себе на рукаві, він говорить: - Людяність визначається за тим, як ми обходимося з тваринами.
Він дивиться на Сестру віджіланте, яка дивиться на годинник у себе на руці.
У світі, де права людини цінуються, як ніколи за всю історію ... У світі, де загальний рівень життя досяг найвищої позначки ... в культурної традиції, де кожен несе відповідальність за своє життя - тут, каже Відсутня Ланка, тварини швидко стають останніми справжніми жертвами. Єдиними рабами і здобиччю.
- Тварини, - говорить Відсутня Ланка, - це наше мірило для визначення людини.
Якщо не стане тварин, не буде вже ніякої людяності.
У світі, де є тільки люди, люди не будуть значити взагалі нічого ...

Для того, щоб довести, що людина походить від мавпи, люди готові зображати з себе "розумних мавп" ...


Гусь щиро вважав, що всі його товариші - просто свині.

їжачок вийшов з туману, скінчилася марихуана ...

У світі тварин ... Змія - це хвіст з головою, і будь-яка їжа, потрапляючи їй в рот, фактично відразу опиняється в шлунку і в
дупі ...

Крапля мартіні перетворює коня на гламурну кабилу

У собак є ГОСПОДАРІ, а у кішок обслуговуючий персонал.

Бережіть тварин від ... людей.

З точки зору кішок, все на світі належить ІМ.

"Це" жжжжжж "неспроста!" (М / ф "Вінні-Пух і всі-всі-всі")

ЛАВАНДА СПРАВЖНЯ.
http://t3.gstatic.com/images?q=tbn:A...9bv1978HA1F6aD
Ботанічний опис. Лаванда справжня Lavandula vera L. - вічнозелений напівчагарник заввишки 30-100 см, з сильним запахом. Корінь стержневий, дерев'янистий, у верхній частині гіллястий. Нижні одревесневающие гілки сильно-розгалужені, що підводяться, несуть численні молоді пагони. Квітконосні пагони чотиригранні, з довгим верхнім міжвузлям, внизу густо облиствили, закінчуються прямостоячим суцвіттям. Вегетативні і квітконосні пагони в сукупності надають кущу кулястої форми. Листя супротивне, сидяче, довгасто-лінійне, із загорнутими краями, опушені сіруватими волосками. Квітки фіолетові або блакитнувато-сірі, зібрані по 6-10 в неправдиві мутовки, що утворюють переривчасте колосовидне суцвіття. Плід - чашка з 4 горішками. Цвіте в липні - серпні. Батьківщина - Середземномор'я. Культивується в Криму, на Кавказі і в Середній Азії.

Збір і заготівля. Заготовлюють суцвіття для отримання ефірної олії.

Діючі речовини. Містить ефірну олію (до 3%), основними компонентами якої є линалилацетат (30-60%), характерний запах, що надає рослині. Крім того, в олії містяться терпени (борнеол, цинеол, гераніол та ін.). Разом з ефірною олією в квітках містяться таннины (до 12%), цукру, антоцианы, органічні кислоти, мінеральні солі та ін.

Лікувальні властивості. Має заспокійливу нервову систему дію, усуває спазми гладкої мускулатури. Також відзначається її знеболююча і дезинфікуюча дія.

Застосування. Ефірну олію лаванда втирає в шкіру при ревматичних і невралгічних болях. Слід пам'ятати, що ефірна олія, нанесена на шкіру, нерідко викликає роздратування і гіперемію.
Настій: 2 ст. л. квіток лаванди на 500 мл окропу настоюють 2 години, проціджують. Приймають по 100 мл 3-4 рази в день при нервовій збудливості, неврастенії, безсонні, сердечних неврозах, мігрені, болях в животі, метеоризмі.

"Дерево - ліс"
http://pics.livejournal.com/www_priroda_su/pic/001c7rb0
Баньян, він же фікус бенгальський (Ficus benghalensis), можна назвати одним з найдивовижніших рослин планети. Баньян не можна назвати деревом в повному сенсі цього слова. Ця рослина має унікальну життєву форму баньян.
Своє життя Фікус бенгальський починає, як епіфіт, оселившись на гілках дерева "господаря". Повітряні корені, досягнувши землі, вкорінюються і починають товщати поки не стануть нагадувати "повноцінні" деревні стовбури. Одна рослина може утворювати сотні і навіть тисячі таких "стволів". В результаті за участю одного "дерева" формується повноцінний "ліс".
Рекордсменом є двохсот п'ятдесятирічний Великий Баньян у міста Пуна (Індія). "Ліс", утворений 2880 повітряними коренями цього бенгальського фікуса, займає площу 14 500 квадратних метрів! Під покровом цього баньяна може без проблем сховатися близько 2000 чоловік. Висота найвищого ствола в цій "гаю", утвореної одним єдиним деревом, становить 25 метрів.

http://pics.livejournal.com/www_priroda_su/pic/001c6wkg
http://pics.livejournal.com/www_priroda_su/pic/001c53cw

Датіска коноплева
http://www.amed.ru/images/D_02.jpg
Ботанічний опис. Датіска коноплева Datisca cannabina L. - багаторічна трав'яниста дводомна рослина заввишки 1,5-2 м. Листя велике, завдовжки 10-33 см, непарноперисте, глубокорассеченные на ланцетові, гострі, нерівномірно пилчасті долі. Верхнє листя трійчасте або лінійне. Квітки дрібні, без віночка, з короткою чашкою, зібрані в довгі кисті в пазухах верхнього листя, твірних, у свою чергу, волотисті суцвіття на верхівках стебел. Тичинкові квітки на ніжці, маточкові, - майже сидячі. Плід - коробочка, що розкривається згори, завдовжки 5-9 мм. Насіння дуже дрібне, численне, светло- або темно-коричневі. Цвіте в травні - червні.
Росте на морському узбережжі, по берегах річок, струмків, ариків, на рівнинах в Закавказзю і гірських районах Середньої Азії.

Збір і заготівля. Заготовлюють листя і стебла в період бутонізації і цвітіння. Зрізають втечі, що облиствили, завдовжки до 40 см, ріжуть на шматки і сушать.

Діючі речовини. Трава містить тритерпеноиди, ситостерин, флавоноїди, дубильні речовини. У насінні знаходиться жирне масло.

Фармакологічні властивості. Має послаблюючу, жовчогінну, діуретичну, жарознижуючу і відхаркувальну дію.

Застосування.

Відвар: 1 ч. л. подрібненого насіння датиски на 250 мл води варять 20 хвилин. Приймають по 100 мл як блювотний засіб.
Настій: 2 ч. л. трави датиски на 250 мл окропу настоюють 2 години. Приймають по 50 мл 4 рази в день при малярії, виразковій хворобі.

Дикий кошеня марги і його нова сім'я.....

http://i.piccy.info/i5/71/41/1874171/419320987_240.jpg http://i.piccy.info/i5/76/41/1874176/2_240.jpghttp://i.piccy.info/i5/79/41/1874179/3_240.jpg

Домашня кішка, що живе в притулку для тварин в колумбійському місті Медельїн, стала прийомною мамою для крихітного дикого кошеня марги, який залишився сиротою. Малюк був знайдений в околицях міста, і кішка, яка народила нещодавно трьох кошенят, повністю взяла на себе турботу про дитинча.

Чебрець повзучий.
http://t2.gstatic.com/images?q=tbn:A...11TEpCW93iIpU-
Чебрець повзучий зустрічається під назвами чебрець повзучий, богородська трава, лимонний дух, чебрік, чабер. Солодка чебрець солодка уральська і чебрець повзучий відносяться до розділу відхаркувальних рослин.
Чебрець повзучий це багатолітній напівчагарник заввишки до 15 см з стеблами, що стелються, і сильним ароматним запахом. Його тонкі опушені стебла червоно-бурі. Листя чебрець повзучий має супротивні, короткочерешкоі, еліптичні або яйцевидні, до 10 мм довжини і 3,5 мм ширина, жорсткі. Квітки в рослини чебреця повзучі дрібні (завдовжки до 8 мм), рожево-лілові, зібрані в пазухи полумутовки, створюючі на кінцях гілочок голівчаті суцвіття. Плоди в напівчагарника чебрець повзучий складаються з 4 горішків темно-бурого кольору завдовжки до 6 мм. Квітне чебрець повзучий в червні - липні, плоди дозрівають в серпні-вересні.
Розмноження чебреця повзучого, збір і зберігання

Батьківщина Середземномор'я. Поширений чебрець повзучий в європейській частині СНД, на Кавказі, в Західному Сибіру, Забайкаллі, рідше в Примор'ї і Середній Азії. Розмножується чебрець повзучий насінням і вегетативно (розсадним способом). Норма висіву насіння 5—10 кг/га, ширина міжрядь 60 див. Відстань рослин в рядах 40—50 див. Заготовлюють сировину у фазі цвітіння, зрізаючи ножами або серпами втечі без грубих підстав стебел. Сушать сировину на горищах, під навісами, розклавши його тонким шаром (завтовшки 5—7 см), періодично перемішуючи. У вогневих сушарках температура поверхні сировини не повинна перевищувати 34—40°. Після сушки сировину обмолочують, відділяючи грубі стебла. Упаковують готову сировину в мішки, пакунки і зберігають в сухому, провітрюваному приміщенні; термін придатності 2 роки.
Чебрець повзучий і його склад

Використовують квітучі оліственниє гілочки, що містять ефірне масло (до 1,7%), що складається з основної речовини тимолу (до 42%), карвакролу (до 20%), борнеола, ге-цимола, f-терпінена, а-терпінеолу, що діє; дубильні речовини; гіркота; камедь; трітерпеноїди: урсоловую і олеаноловую кислоти; флавоноїди: 7-(5-?-глюкозиды апі-геніна і лютеоліна, 7-р-2) -глюкуронід діосметіна, 7-p-d-діглюкозід лютеоліна, галактоарабінозід лютеоліна, глюкуронід ськутелларєїна.
Чебрець повзучий в надземній частині містить: зола— 10,64%; макроелементи (мг/г): К-26,10, Са-12,20, Mg-3,90, Fe - 0,95; мікроелементи (КБН): Mn-0,31, Cu-0,48, Zn-0,48, З - 0,12, Мо - 64,00, Cr-0,10, А1-0,66, Ва-0,58, V-0,35, Se-7,10, Ni-0,20, Sr-0,36, Pb-0,13. У — 108,40 мкг/г. He виявлені Cd, Li, Ag, Au, I, Br. Концентрує чебрець повзучий Fe, Мо, Se, B.
Вживання рослини чебреця повзучого.

Пагони трави чебрець повзучий, рідкий екстракт використовується як відхаркувальний і бактерицидний засіб при гострих бронхітахзахворюваннях верхніх дихальних доріг, а також як болезаспокійливий засіб при радикулітах і невритах. Входить до складу препарату Пертусин, вживаного як відхаркувальний і пом'якшувальний кашель засіб при бронхітах, в дитячій практиці при кашлюку.
Рослина чебрець повзучий є прекрасним медоносом. Використовується чебрець повзучий як приправа в кулінарії.
Чебрець повзучий одна з шанобливих рослин древніх греків і слов'ян. У старих травниках рекомендували обкурювати снасті, корів після отелення.