[D-Misha]

А якщо завтра велика війна. Чи може Кремль таки наважитися на повноцінну війну з Україною? Прогнози.....

— Чи є нинi передумови для того, щоб ця приховна вiйна переросла у повномасштабну?

О. Мазур:

— Так, i їх кiлька. Насамперед Путiн має велику психологiчну дилему. Пiдполковник КДБ не звик програвати, i, коли вiн загнаний у глухий кут — чи то мiжнародними санкцiями, чи то успiшними вiйськовими операцiями, якi проводять українськi силовики, його дiї можуть стати iррацiональними. Путiн знає, що тепер його пiдтримує 85 вiдсоткiв росiян, а якщо вiн почне вiйну з Україною, то така пiдтримка сягне i 90 вiдсоткiв. Вiдтак, спираючись на цей масовий психоз зазомбованих спiввiтчизникiв, вiн може i справдi перейти межу, з якої починається повномасштабна вiйна.

Ю. Iльїнський:

— У геополiтичному розумiннi Донбас для Путiна — останнiй форпост. Якщо Росiя зазнає краху в цьому регiонi, то Путiн зiткнеться одразу iз двома загрозами. По-перше, буде зруйновано його iмiдж “збирача земель руських”, i уся ця шалена пiдтримка в одну мить розсиплеться як картковий будиночок. Адже шовiнiзм, як i нацизм, не терпить геополiтичних принижень.

По-друге, у кремлiвського вождя, вочевидь, є великий страх, що падiння Донбасу вiдкриє пряму дорогу натовським вiйськам на Москву. А це вже пряма загроза фiзичнiй безпецi росiйського лiдера, який, особливо пiсля збиття малайзiйського “Боїнга”, цiлком може роздiлити долю Мiлошевича та iнших воєнних злочинцiв. Навiть якщо Путiн i має проблеми зi здоров’ям, то навряд чи довiдка про психiчний стан убереже його вiд Гаазького трибуналу.

I. Золотаренко:

— У цiй ситуацiї важливо, що вiзьме гору в поведiнцi Путiна — iмпульсивнiсть та особистiснi комплекси i фобiї чи холодний прагматизм. Адже з одного боку на Путiна тисне ймовiрнiсть тотальних мiжнародних санкцiй та обвалу цiн на нафту. Так, у 1980-х роках США виграли холодну вiйну з СРСР, домовившись iз Саудiвською Аравiєю про здешевлення нафти у свiтовому масштабi. “Iмперiя зла”, втративши економiчний базис, була змушена вивести свої вiйська з Афганiстану i невдовзi взагалi розвалилась. Нинi ж ситуацiя аналогiчна.

З другого боку, у Росiї з’явилася ще одна серйозна проблема — на Кавказi та в Середнiй Азiї, де вiдбувається змiна елiт, також визрiває небезпечний конфлiкт. Тому якщо Росiя зосередить свої сили в Українi, то може назавжди втратити цi регiони. А ще є сепаратизм Сибiру i Далекого Сходу, є ще Китай, який задiюватиме усi способи, аби ввiйти у цi краї.

Звичайно, Путiн може спробувати пройти танками через Україну аж до Приднiстров’я, але треба бути божевiльним, щоб не розумiти, яку цiну за це йому доведеться заплатити. Я вже не кажу про те, що у разi прямої агресiї Росiї в Україну мiф про “два братнi народи” зникне iз свiдомостi українцiв щонайменше на найближчу сотню рокiв.

— Якi сценарiї можливi, якщо повномасштабне росiйське вторгнення усе-таки вiдбудеться?

О. Мазур:

— Якщо українцi чинитимуть опiр, Росiя стовiдсотково програє. Бо тодi виникне конфлiкт, який матиме загрозливi наслiдки для безпосереднiх сусiдiв на захiд вiд України — країн, якi ранiше були частиною радянської iмперiї, а нинi є членами НАТО. Вiдтак США змушенi будуть втрутитися якщо не безпосередньо, то принаймнi наданням Українi серйозної зброї. За таких умов 44-мiльйонна держава стане для Росiї другим Афганiстаном. Навряд чи Москва матиме якiсь шанси на перемогу.

Ю. Iльїнський:

— Росiя просто не потягне таку вiйну з економiчного погляду, бо це надзвичайно дороге “задоволення”. Наприклад, вiйна в Iрацi обiйшлася США майже у три трильйони доларiв, а обмежена мiсiя Нiмеччини у Афганiстанi коштувала нiмецьким платникам податкiв 17 мiльярдiв євро. Та ж Росiя, напавши на Грузiю, задiяла у вiйськовiй операцiї майже 90 вiдсоткiв усiх своїх гелiкоптерiв, танкiв та лiтакiв i при цьому зазнала ще й серйозних вiйськових втрат.

Україна ж кiлькiстю населення бiльша за Грузiю у десять разiв, вона входить у десятку найбiльших свiтових експортерiв зброї, а, так би мовити, нашпигованiсть її територiї засобами протиповiтряної оборони ще з часiв СРСР вважається найконцентрованiшою у свiтi. Тому Росiя з Україною не впорається — доведеться переводити свою економiку на воєннi рейки, а населення — на продуктовi картки. В умовах мiжнародних санкцiй це найкоротший шлях до поразки i краху путiнського режиму.

Тому Путiн, понад усякий сумнiв, загрузне у цiй вiйнi: у Росiю пiде потiк рефрижераторiв iз “двохсотими” вантажами, населення почне недоїдати, Кадиров i компанiя вимагатимуть грошей, яких у Путiна вже не буде, олiгархи бунтуватимуть... За цих обставин можна стверджувати, що росiйська вiйна в Українi врештi закiнчиться у самiй Росiї. До речi, вже сьогоднi у росiйських мiстах матерi протестують проти вiдправлення їхнiх синiв на кордон з Україною. I це лише початок.

I. Золотаренко:

— Ризики для Кремля i справдi великi. Свого часу вiн планував приборкати українськi частини у Криму за 6 годин, а вони трималися чотири тижнi навіть не стріляючи. Путiн був переконаний, що пiвденний схiд спалахне проросiйськими повстаннями, однак Одеса, Днiпропетровськ i Харкiв зламали його плани. Якби не росiйськi гастролери, то конфлiкту вдалося б уникнути i на Донбасi. Путiн намагався переконати свiт у тому, що в Українi нетерпляче чекають його танкiв, а свiт побачив, як Україна спiшно ремонтує власнi та збирає грошi на новi.

Свого часу Вiнстон Черчилль, звертаючись до нацiї у зв’язку iз загрозою нiмецької окупацiї Великобританiї, сказав: “Я не можу запропонувати вам нiчого, крiм кровi, важкої працi, слiз i поту”.

У разi повномасштабної росiйської агресiї українцям слiд покладатися на те саме i, зцiпивши зуби, боронити свою державу. Тодi ми неминуче переможемо, i вже нiхто й нiколи не зупинить нас, не змусить вiдмовитися вiд нашого цивiлiзацiйного вибору і щасливого майбутнього.

Читати повну статтю: