[симчич]

Донецький Металург у Києві громить Іллічівець

Після рівного першого тайму маріупольці були розбиті у другому

У першій грі сьомого туру чемпіонату країни зустрілися добре знайомі з можливостями один одного і мають кілька загальних історичних фактів суперники з однієї області. Донецький «Металург» приймав маріупольський «Іллічівець» на полі київського стадіону «Оболонь», причому номінальні господарі не могли виграти чотири останні матчі, а гості - і зовсім шість ігор поспіль.

Стартове промацування вийшло тривалим і не було розмальоване яскравими моментами. Команди добре рухалися і встигали перекривати всі напрямки для розвитку атак. На превеликий жаль, у складах були пасивні гравці, які «працювали» швидше на суперника. При напівпорожніх трибунах і рівній боротьбі без сплесків гра, чого там приховувати, виглядала сумно.

В середині першого тайму зловив себе на думці, що грати добре на нейтральній території командам заважає брак емоцій. Якщо в контрольних матчах це компенсується бажанням потрапити в основу, то в офіційній грі не вистачало мотивації - рідних вболівальників. У рухах атакуючих з'являлись думки на кшталт «не дотягнувся зараз, краще вийде в наступний раз», звідси і загальна картина гри. Зычные окрики тренерів її тільки доповнювали.

Ближче до перерви приазовці стали перетягувати ковдру на себе, на що колектив з обласного центру відповів непоганим ударом Морозюка. Однак і цей епізод гольовим можна назвати з великою натяжкою. На останній хвилині тайму на ударній позиції опинився Нельсон, а пробив у бік від воріт. Залишалося сподіватися, що в перерві тренери знайдуть потрібні слова, а футболісти - резерви для посилення гри.

Наші сподівання справдилися вже на п'ятій хвилин другого тайму. Макрідіс на швидкості обійшов захисника на лівому фланзі і зряче від лицьової лінії прострілив на розташувався в районі кута воротарського Адорно. Іспанцеві парагвайського походження точно пробити з такої дистанції великої праці не склало. Тут же він же вискочив один на один і міг оформити один з найшвидших дублів, однак програв дуель Гальчуку, який впорався з низовим ударом. Рахунок став 2:0 на 56-й хвилині після ідеально виконаного Морозюком штрафного.

Домігшись матеріального переваги, «металурги» могли зменшити оберти, адже конкурент довго приходив до тями. Микола Павлов і радий би підсилити гру своєї команди, та на лавці сиділа суцільно одна молодь. Прізвища хлопців поки нічого не говорять. У гостей проблеми викликав перехід через центральну лінію, хоча господарі особливого тиску і не створювали. Одним словом, класична доигровка вийшла, як і вступ, тривалою.

Хіба що на останній хвилині поєдинку Аксьонов зачепив Дегтярьова, а суддя призначив очевидний пенальті, який Лазіч впевнено реалізував. Крапка.

«Металург» (Донецьк) - «Іллічівець» (Маріуполь) - 3:0 (0:0)

Голи: Альдо Адорно, 50, Микола Морозюк, 56, Джордже Лазіч, 90+1, з пенальті.

«Металург»: Олександр Бандура, В'ячеслав Чечер, Едуард Соболь, Олександр Нойок, Артем Путівцев, В'ячеслав Шарпар (Василь Прийма, '68), Альдо Адорно (Віталій Федотов, '61), Джордже Лазіч, Константінос Макрідіс, Микола Морозюк, Грегорі Нельсон (Максим Дегтярьов, '84).

«Іллічівець»: Євген Гальчук, Олександр Аксьонов, Сергій Гаращенков (Зураб Очігава, '84), Іван Цюпа, Сергій Яворський, Андрій Тотовицький, Дмитро Мышнев, Андрій Оберемко (Сергій А. Приходько, '89), Сергій Гринь, Владислав Кулач, Олександр Мандзюк (Іван Янаков, '70).

Арбітр: Олександр Головков (Сєвєродонецьк)

Попередження: Андрій Оберемко, 7. Олександр Мандзюк, 14. Сергій Яворський, 19. Іван Цюпа, 57.

Удари (в ствір): 9 (7) - 8 (2).
Кутові: 5 - 3.
Офсайди: 2 - 2.

Глядачів: 1 000
Оцінка поля: 5
Чесна гра: 8,500 - 7,000