Знайти Гільзу
«Де мої? Ви не підкажете, куди вони поділися? Ви часом не бачили? Вони були ось тут…»
В районі Іловайська бігає розгублений собака. Здається, шукає когось. Підбігає до солдатів і ніби запитує, чи хто, бува, не бачив його господарів – військових миколаївського батальйону.
Історія Гільзи
Вона прибилася до українських військових під час бойових дій на Сході. Колишні господарі, рятуючи себе, покинули собаку. А українські солдати підібрали і назвали Гільза.
Чому Гільза? Більше нічого не прийшло в голову: навколо руїни, порожні гільзи… З часом собака навіть перестав боятися автоматів і вибухів. Став вірним другом нашим бійцям. А коли чув підозрілий шурхіт, повідомляв – гавкав. Військові були вдячній, ділилися з собакою пайками. Ось так Гільза стала нашим бійцем-спецназівцем.
Але одного дня вона загубилася. Це сталося, коли наші потрапили в оточення російських військ: стрілянина, шум. У метушні бою собака пропав.
Спецназівці батальйону «Миколаїв» шукали свою Гільзу. Всі хвилювалися, коли та загубилася.
«Ми втратили найвірнішого друга, через що боліла душа. У нас жевріла надія, що вона жива і ми її знайдемо»,
– розповідає Олег Кошовий, спецназівець батальйону МВС «Миколаїв».
А один з наших військових вирішив розшукати собаку. Він ще раз приїхав на місце, де той загубився, і почав кликати: «Гільза, Гільза!»
Раптом чує – гавкіт. Бачить – біжить! Це неймовірно – вона вижила!
І відчуває: у нього на щоках сльози. Жива! Жива наша дівчинка Гільза.
А та мало з ніг не збила солдата. Так раділа. Стрибала, облизувала йому лице! Чоловік відкрив машину, а вона шусь на заднє сидіння і зачаїлася.
Коли чоловік привіз Гільзу на блокпост, вона, побачивши своїх, – почала вистрибувати кожному на груди й облизувати обличчя своїм шорстким язиком.
Усі були такі щасливі!
З тих пір вірна Гільза завжди поруч. Ні на крок не відходила від своїх господарів. Боялася знову загубитися.
Бійці вирішили одноголосно: собака разом з ними поїде до Миколаєва.
Після того як у вересні спецназівці батальйону «Миколаїв» повернулися додому, разом з ними повернулася і Гільза. Тепер вона живе в навчальному центрі. Хлопці вирішили, що їй краще буде в мирі та спокої. Хоч на війні без своєї вірної Гільзи вони будуть сумувати. Але тут, у Миколаєві вона в безпеці. І це – головне.
S. Собаки, котрих покидають місцеві мешканці в зоні АТО, часто прибиваються до українських військових – стають чотирилапими добровольцями «бандерівських батальйонів».
Бійці по-дружньому ділять з ними свій солдатський пайок, доглядають, наскільки це можливо в умовах війни. А собаки платять їм за це вірністю.