16 жовтня 1893 в містечку Келеберда на Полтавщині (тепер село неподалік Горішніх Плавнів) народився Петро Шкурат – громадсько-політичний діяч в Україні та еміграції, автор цікавих спогадів про своє життя і визвольну боротьбу, дитячий письменник і педагог.
Під час Другої світової війни Петро Шкурат мешкав у Перемишлі, співпрацював із підпіллям ОУН(б). При створенні у 1944 вищого представницького органу українців – Української Головної Визвольної Ради (УГВР) – президент УНР в екзилі Андрій Лівицький погодився направити до УГВР “обсерваторів” екзильного уряду УНР отця Мартина Волкова, Івана Карнаухіва і Петра Шкурата.
Голова Ініціативного комітету для створення УГВР Лев Шанковський стверджував, що одним із тих, хто мав мандат для участі у Великому зборі УГВР, але не брав участі в ньому, був Петро Шкурат.
Активний організатор і член УГВР, член Проводу ОУН Василь Охримович згодом зізнавав на допитах в МГБ: “Всього на Збір було запрошено близько 25 осіб, з яких Шкурат від УНР і греко-католицький священик канцлер Ґалянт не з’явились, але все одно учасниками Збору були затверджені, як члени УГВР”.
Все ж жоден з учасників Збору, хто опинився в еміграції, про членство П.Шкурата в УГВР публічно не згадували. Відповідно, питання цього членства наразі залишається відкритим.
__________________
Полтавська обл. 
|