Стою у білому палаці,
На пальцях рук блищить рубін.
Десь на Карибах, чи Ямайці,
в гламурних шортах до колін.
Засмаглі слуги у бікіні,
тонкі мотузки на стегні,
в поклоні сік несуть, мартіні
любов, повага… Все мені!
Ласкаве сонце в окуляри,
басейн, підстрижені кущі,
лунає струнний плач гітари,
вона щось грає… Для душі.
Біль в голові – це біль похмілля,
нема палацу і колон,
в вікно поглянув на подвір’я,
і зрозумів…..Що це був сон!
Пливуть померлі мухи в супі,
прокис, гіркий немов полин.
Облізлі стіни у халупі,
Нема шпалер, нема гардин.
Ну я й проснувся…Краще спати!
Назад, туди де є басейн,
у інкрустовані палати,
бо там мартіні і портвейн!
|