Народження Львова.
Величні дуби,білосніжні берези
Полога низина в підніжжі гори
Князь,лицар могутній,зібрав тут дружину
І місто прекрасне ,звелів ім звести.
Зібралися теслі,майстри лісоруби
В повітрі лунав гул від стуку сокир,
І стружка летіла,і пахло смолою,
Вже ріс ,піднімався,град дивний новий.
Княгиня красуня згори споглядала
Внизу вирувало буденне життя,
І мури високі ,до неба здіймались
Схорона від ворога стріл та меча.
Дитя на руках ,вона міцно тримала
Що рвалось побігти по мокрій землі,
Та батьківські руки,до неба підняли
«Дивись сину,місто ,на славу тобі!»
Данило синочку ім*я гарне вибрав,
Могутність та сила ,звучали у нім
Цим ім*я м також славне місто назвали,
Отак народився прекрасний наш Львів.
Пройшло з цього часу,століть вже немало
А місто торгівлі,міцніло й росло
Мужі древні мудро і*мя обирали
Сміливий Лев-цар,тут святий оберіг.