Сніжна.... Форель.
У Львові панує чи не останній день теплого бабиного літа, коли ми вирушаємо в гори і вже за кілька годин, надвечір потрапляємо у справжню зиму, де снігу майже по коліна. Такий різкий контраст є своєрідним сезонним сюрпризом від матінки природи, і він не єдиний цієї пори. Наш джип, натужно ревучи двигуном, вперто лізе у верхів’я гірського потоку, і коли над вершинами панує вже повний місяць, ми нарешті зупиняємось на березі. Спочатку здається, що довкола зовсім тихо, але ось від води раз-по-раз чуються сплески. Тихенько заходимо в потік і раптом відчуваємо легкі поштовхи в чоботи. Вмикаємо ліхтар і, о диво… Довкола нас майже суцільним потоком, наче привиди, снують плямисті рибини. На око десь по півкіло грама, але є екземпляри й по кілька кілограм. Їхні пружні рухи в такт створюють ілюзію якогось дикого та прадавнього підводного танцю життя. Це видовище місячної ночі зачаровує і дарує відчуття свого єднання та гармонії з дикою природою, бо ж рідко кому вдається підгледіти таке велике таїнство природи, як нерест царської форелі.
http://ratusha.lviv.ua/index.php?dn=news&to=art&id=606