Ну що б, здавалося, слова?
Слова та голос. Бiльш нiчого.
А серце б`ється - ожива,
Як їх почує. Знать, од Бога
I голос той, i тi слова
Iдуть меж люди...
Т.Шевченко
Літературна Полтавщина - це не тільки геніальні вчора i творчі здобутки великих i відомих письменників. Це i сьогодення, талановите й визнане в літературі, i молоде, зовсім юне, сповнене устремлінь у завтра.
Так, саме рядки Тараса Шевченка нагадала мені поезія
Марії Бойко. Бо справді таки, мабуть, вiд Бога той поетичний дар, за покликом серця написані щирі рядки не байдужої до лiтератури людини, котра береже в серцi вiдчуття краси слова.
Витончена Марійчина поезія проймає душу як неповторна музика Всесвіту. емоцiйна, проникнута глибокими почуттями. Читаєш сонячні рядки – і серце, сковане кригою щоденних турбот, огортає тепла ніжність. Воно відтає, мов весняна земля, наповнюється почуттям любові до всього світу і бажанням жити. Адже полтавська поетеса Марія Бойко – саме є провісницею вічної весни. Дивишся на неї – юну, тендітну, красиву, і навіть не віриться, що її щедрий талант уже встиг явити світові майже чотири тисячі поезій. Найвідоміші співаки України пишаються тим, що виконують пісні на її вірші. А коли в залі звучить пісня “Моя Україна “ на слова Марії Бойко, всі слухають стоячи. Так буває тільки під час виконання гімну держави та Шевченківського “Заповіту”. Бо Марійчині пісні – то є голос живої душі, щирі мелодії із самого серця.
-------------------------------------------------------------------------------
“Золотавий вечір впав на тихі верби.
Солов`їна пісня лине вдалині.
I мрійлива річка між гаями в`ється.
Все це Україна, все це я i ти.
Мріється тут легко під пісні сопілки.
Доле, моя доле, щастя принеси !..
Щоб моя родина та моя Вкраїна
В мирі та єднанні до віку жили...
Це моя країна, тут моє коріння,
Мова моя рідна та мої батьки.
В свiтi все минає, тільки зостається
Мамине кохання та любов землі.”
------------------------------------------------------------------------------
“Не забувай ніколи рідну мову.
Не забувай любити свою неньку...
Не забувай ніколи Україну,
Її пісні i вроду калинову,
Її людей i тепле рідне слово,
Своє коріння i свою родину.”
----------------------------------------------------------------------------------
http://www.mariykaboyko.pl.ua/press/03.html