Незалежна полонянка.
Україно,Україно- страждальная мати,
Скільки тебе моя рідна,будуть ще топтати
Не забіглі вороженьки,свої» рідні діти»
Яничари повновладні,брехні пустоцвіти.
Сторінки твоєї слави знов переписали,
Зерна честі,зерна правди вкотре затоптали.
Україно,Україно -гірка твоя доля
Незалежна полонянка,кримінал сваволі.
Чи такої собі волі у віках бажала?
Як могла би,то на себе рученькі б наклала.
На Майдані у морозах,голос свій губила
В хриплім кашлі пульмонії,легені студила.
Україно,Україно -в гонінні до «раю»
Поки в душах у народу свідомість дрімає.
Душать, цінами вбивають» рідні яничари»
Та в глибинах сердець тліє, полум*я стожарів.
Воскресай но швидше люба,здійми очі вгору
У терпінні заслужила орден за покору.
Україно,Україно- наша світла мріє
Ти жива,ти не помреш ,бо живем в надії.....