Супутникові товари. Український ринок супутникового телебачення тільки починає формуватися
Незважаючи на збыльшення інтересу українців до «тарілок», ринок супутникового телебачення поки готовий проковтнути нових провайдерів. При 80 тис. абонентів обслуговуючі їх компанії працюють у збиток і спільними зусиллями намагаються вирішити загальну проблему — збільшення бази клієнтів.
Фантастична четвірка
1 березня ТОВ «Диджиталфлай Юкрейн» завершило тести та ввело в експлуатацію нову українську платформу супутникового ТБ Digital Fly Ukraine (MyTV). DFU поширює власний пакет каналів із супутника Thor-6, запущеного наприкінці минулого року норвезьким Telenor Satellite Broadcasting. Для повноцінного прийому каналів цієї платформи потрібна супутникова антена з додатковим устаткуванням, налаштованим на супутники HotBird, Sirius, Thor і Amos, оскільки весь пакет каналів формується з усіх чотирьох.
Проект належить кіпрській оффшорці Kesongs Enterprises Limited. За словами директора ТОВ «Диджиталфлай Юкрейн» Альберта Фельдмана (до березня суміщував цей пост з посадою шеф-редактора холдингу «Обоз» Михайла Бродського) інвестором проекту є група фізичних і юридичних осіб, які мають досвід реалізації телеком-проектів у Ізраїлі, Індії, Румунії, Великобританії та США. Більшість учасників ринку сходяться на тому, що за DFU стоїть ізраїльський оператор супутникового ТБ Yes. Сума інвестицій не розголошується, але керівник однієї з конкуруючих платформ повідомив, що на створення MyTV інвестори могли витратити приблизно $22 млн.
До березня в країні працювали три супутникові платформи платного ТБ: «Віасат Україна» (використовує Sirius-4, можливий прийом додаткового контенту з HotBird і Amos), «Поверхность +» і « Нтв-Плюс Украина» (обоє віщають із супутника Eutelsat W4). За результатами дослідження компанії SES Astra Satellite Monitor, у країні 2,9 млн. користувачів супутникових антен. Правда, це нічого не говорить про абонентську базу продавців супутникового ТБ. Багато родин дивляться програми, використовуючи схему sharing (від англійського «ділитися»). Таку послугу пропонують так звані «пірати», які зі своїх серверів, легально підключених до супутникових платформ, передають людям, що замовили в них супутникове ТБ, ключі доступу до різних платформ за скромну плату. Крім того, абоненти часто дивляться програми, які на різних супутниках просто не закодовані (FTA, або Free-to-air — вільно трансльовані канали). За усередненими оцінками учасників ринку, комерційних абонентів супутникових платформ близько 80 тис. чол.
Перешкоди для новачка
MyTV поки не пропонує глядачам каналів власного виробництва, як це робить, наприклад, «Поверхность» (канали «Спорт 1», «Спорт 2», «Спорт 3», «Спорт 4» і «Спорт HD»). У пакет нового оператора входять тільки частина національних каналів і перекладені західні. «Віасат Україна» і « Нтв-Плюс Украина» користуються продуктами своїх материнських структур (групи компаній Viasat і « Нтв-Плюс», Россия), які вони продають вітчизняним глядачам як ексклюзивні. У першої компанії це кіноканали TV 1000 Action, TV 1000 East, «TV 1000 Русское кино» і пізнавальні Viasat Explorer і Viasat History. У другий — кіноканали власного виробництва: «Нтв-Плюс Кинохит», «Киноклуб», «Премьера».
Пакет каналів MyTV формується й передається на супутник у Словенії фірмою STN. Власна супутникова станція в Україні (для передачі трансляції на супутник) є тільки у «Поверхность». Сигнал «Віасат Україна» іде на супутник через Німеччину (піднімається на нього компанією Stellar DBS), а «Нтв-Плюс Украина» — через російську супутникову станцію «Нтв-Плюс». Дехто відзначає, що розташування аплінка (супутникової станції) у іншій країні трохи обмежує можливості DTH-провайдера. Адже при формуванні пакета використовуються ті канали, які можна прийняти із супутника за кордоном (лише у виняткових випадках для доставки телеканалів на аплінк потрібно використовувати ще й інший, більш витратний спосіб транспорту — наземні канали зв'язку). Канали, які до супутникової станції за кордоном доставити неможливо або дуже дорого, просто не попадають у пакет. Таку проблему також можна вирішити шляхом підйому на супутник додаткових каналів через оренду місцевого українського аплінка. Але це створює додаткові витрати, тому що використовувати потрібно не одну, а дві супутникові станції. Складності з ретрансляцією вже траплялися, наприклад, з Першими Національними та Першим Автомобільним каналами. У Європі (Словенія та Німеччина у нашому випадку) супутники їх не поширюють.
Обережні рухи
Генеральний директор «Віасату» Оксана Ферчук і голова «Нтв-Плюс Украина» Ігор Давиденко вважають, що ринок залишається ненасиченим, тому новий конкурент може знайти свою нішу. На ринку говорять про можливу появу ще однієї супутникової платформи: на базі дистриб'юторської компанії каналів групи «Інтер» — «Торсата». Тим більше що в неї вже є аплінк у Києві, а її канали («Інтер», К1, К2, «Мегаспорт», НТН, «Enter-Фільм», Enter, «MTV Україна») не присутні на інших вітчизняних супутникових платформах. Пояснюють це просто: «Не можемо домовитися». Олександр Глущенко вважає, що теоретично «Інтер» може (у випадку створення власної DTH-платформи) об'єднати у одному пакеті всі національні канали, що ще нікому не вдавалося. Тоді це стане його козирем. Однак Ігор Давиденко дотримується іншої думки, думаючи, що інші національні канали навряд чи погодяться бути присутніми на супутниковій платформі, якою буде керувати їхній конкурент. Втім, кількість учасників ринку може й скоротитися. «Газпром Медиа» може викупити проект «Поверхность+», щоб об'єднати його з підконтрольним йому «Нтв-Плюс Украина». До речі, обидві платформи віщають на одному супутнику.
У п'ятирічній перспективі супутникові платформи повинні контролювати, за прогнозами пані Ферчук, 30–35% абонентів платного ТБ. Вітчизняні DTH-провайдери поки є збитковими. За оцінками Ігоря Давиденка, термін окупності таких проектів, виходячи зі світового досвіду, становить як мінімум чотири-п'ять років. Російська «Нтв-Плюс», за деякими даним, виходила на «точку нуль» біля дев'яти років.
Наші в космосі
У наступному році місцеві супутникові платформи зможуть спростити «логістику» доставки каналів на супутники. За інформацією Національного космічного агентства України, на 2011 р. запланований запуск першого вітчизняного телекомунікаційного супутника. Реалізацію даного проекту вартістю в $254 млн. НКАУ поклало на оператора супутникових телекомунікаційних систем ДП «Укркосмос». Для нього буде поставлятися устаткування канадської компанії MacDonald, Dettwiler and Associates Ltd. Український супутник укомплектують 20 активними транспондерами, які зможуть орендувати оператори супутникового ТБ. Якщо до цього додати, що у «Укркосмосу» вже є супутникова станція у Києві, то можна зробити висновок, що вітчизняні DTH-провайдери зможуть перейти на наш супутник із західних і до того ж використовувати місцевий аплінк. Якщо, звичайно, ціни виявляться більш привабливими.
Втім, національний супутник після запуску може виявитися перевантажений європейськими клієнтами, а не нашими. Адже він буде покривати не тільки Україну, але й сусідні країни (Білорусь, Польщу, Чехію, Словаччину, Румунію, Молдову, Прибалтику). А у 2011-2012 р. цілком можливий дефіцит місць на супутниках через те, що очікується бум «важких» каналів високої чіткості (HD-каналів). До використання цього стандарту поступово йде і наш ринок. Як повідомили у холдингу Unitrade, за останні три роки у країні було продано 137 тис. LCD-телевізорів з підтримкою Full HD (зображення високої чіткості). Їхнє використання підвищує привабливість трьох основних продуктів супутникових платформ, за рахунок яких вони й існують: спорту, художніх фільмів та еротики.
Джерело:
http://proit.com.ua/digest/telecom/2...16/102416.html