[funt3]

«Законодавство про авторське право працює проти громадян України»

Як тільки затих скандал, пов'язаний з Ex.ua, суд спробував закрити інший популярний ресурс «Дорожній контроль». Чи будуть продовжаться подібні спроби, кому вигідні закриття сайтів, а також, чому українців вважають піратами у власній країні? На ці питання в інтерв'ю «МедіаБізнесу» відповів заступник голови правління Інтернет Асоціації України Олександр Ольшанський.

- Після закриття Infostore пройшло досить багато часу. Історія повторилася через кілька років. Файлообмінник закрили. Але тепер уже Ex.ua. Чому це сталося?
- Існує реальна проблема, пов'язана з піратським контентом. Є люди, які хочуть її вирішити. Шляхів для цього є безліч. Один з них - постійна робота, маркетинг, встановлення адекватних цін на умови покупки. А є шлях, який не веде до вирішення цієї проблеми, але здається набагато простішим - всіх підряд карати за піратство. Цей шлях набагато простіше. Дуже хочеться зробити когось у всьому винуватим. Таким намагалися зробити Ex.ua. Раніше це виходило зробити з Infostore. До цього ресурсу ще когось закривали.

- У чому причина?
- Першопричина всього цього дуже проста. Всі правовласники спекулюють на понятті авторського права, стверджуючи, що воно - те саме, що і майнове право. Якщо ти фільм подивився, але не заплатив - це те ж саме, що і вкрав. Вони (правовласники - МБ) лобіюють посилення законодавства з метою застосування більш жорстких санкцій, розширення списку відповідачів.

Зараз в Раді лежить новий законопроект № 6523 («Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо врегулювання питань авторського права і суміжних прав»). У нього взагалі все кругом винні. Провайдерів хочуть у в'язницю, хостерів до в'язниці. Якщо мислити такими категоріями, то виробники комп'ютерів теж сприяють піратству, і ті, хто займається виробництвом електрики - теж. Давайте «Київенерго» залучимо до відповідальності.

- А як же тоді розібратися - де легальний контент, а де «піратський»?
- Щоб зрозуміти, що таке легальне, або нелегальне, потрібно розібратися з поняттям авторського права. Насправді спекуляція про те, то авторське право те ж саме, що і майнове право - це брехня. Якщо я продам одну ручку, у мене стане на одну ручку менше, а в людини, кому продам - ​​більше. Зазвичай майнове право відображає реальний фізичний світ і підпорядковується законам арифметики.

З інтелектуальним правом все інакше. Якщо я без попиту подивився чийсь фільм, чи стало у власника фільму чогось менше? Не факт. Якщо у фільмі містилася реклама, у нього могло стати ще більше. А якщо я порадив подивитися фільм трьом знайомим і, два з них, потім пішли в кінотеатр, то у нього стало ще більше.

- Але чому закони в Україні не достатньо регулюється авторське право, раз стільки питань, у нас неоране поле?
- Як же неоране, ще яке оране! Якщо зібрати всі закони, що регулюють цю сферу, вийде товстенний папка, що описує авторське право в Україні. Адже питання не в цьому, а в тому, що таке авторське право? Воно не являє собою право в класичному розумінні. Авторське право - це деякий угоду про розподіл доходів. Одна сторона щось виробляє, інша поширює, третя споживає, четверта рекламує. Між ними є якесь угоду про розподіл доходів, яке гарантовано державою, яка з учасників угоди збирає податки. В угоді повинні брати участь кілька сторін. Проблема України в тому, що в цій папці законодавства немає жодного рядка про права споживача інтелектуальної власності, а вони ж у всіх є, і вони дуже великі. Це першопричина того, що відбувається з авторськими правами в цій країні протягом 20 років. Іншими словами, ніхто не хоче визнати, що в цій угоді більше, ніж одна сторона. Компанії-виробники намагаються лобіювати законодавство таким чином, щоб воно захищало тільки їх інтереси. При цьому ігноруючи інтереси всіх інших. І всі інші відповідають на це піратством.

Приміром, компанія-виробник програмного забезпечення хоче продавати свій програмний продукт по $ 1000 за копію. Але як цю програму можна в Україну продати за $ 1000? Зрозуміло, що вона продаватися не буде. В результаті, щоб відзвітувати про виконану роботу, цій компанії доведеться писати скаргу в міліцію, де вони будуть розповідати, що програмний продукт не продається, оскільки всі українці пірати. Але причина адже в тому, що сама компанія виставила не адекватні умови продажу свого продукту.

- А якби весь контент, який зараз називають піратським в нашій країні продавався б легально, як би змінилася прибуток того ж Ex.ua?
- Неможливо визначити. Потрібно знати вартість того ж програмного забезпечення, яке буде поширюватися. Я ж і кажу про те, що в угоді про авторські права є багато сторін. А зараз всі роблять вигляд, що в ньому лише одна сторона. Я навіть розширю питання. А скільки б заробляли інтернет-провайдери по каналах, по яких надається контент дається? Адже потрібно бути чесним, і прибуток розділити на всіх, а не робити вигляд, що всіх немає. Вони ж (правовласники - МБ) не запропонували Ex.ua продавати продукти того ж Adobe, і платити за це, наприклад, 30% від того, що вдасться заробити.

Для того, щоб продавати потрібно працювати. А працювати ніхто не хоче. Законодавство, яке захищає авторське право, працює проти громадян України. У ньому немає жодного рядка, яка б захищала інтереси громадян України.

- Хто в цьому зацікавлений?
- Я часто наводжу приклад Загальної декларації прав людини. У ній чотири сторінки прав, але в них нічого не сказано про авторське право. Чомусь ці права нікого не цікавлять. Всіх цікавлять лише права на інтелектуальну власність. Тому, що за ті права (з загальної декларації прав) не платять. Адже механізм який? Правовласниками лобіюються закони, які дозволять «заробити» ще більше грошей. Як тільки заробили, далі лобіюють. Повторюється та ж схема. Так вся країна, все хто «піратству» перетворюються на злочинців. Потім знову та ж схема. Тільки тепер роблять злочинцями не тільки тих, хто поширює, а й тих, хто споживає. Знову лобіюються зміни в закон. Тепер стають винними не лише ті, хто поширює і споживає, а й ті, хто їм надає інтернет, комп'ютери. Наступним кроком зроблять винними тих, хто електрику виробляє.

- Але ж це проблема не тільки Україну.
- Звичайно, це загальносвітова проблема. Але в інших країнах, все-таки, якесь розуміння про права споживачів продукції почало складатися. А в Україну в цьому питанні неоране поле. Цих прав попросту немає. Чомусь депутати, які називаються народними, не відображають інтереси народу, вони чомусь відображають інтереси якоїсь невеликої групи людей. А всі інші, оскільки їх інтереси не враховані, займаються піратством. Це як в правилах дорожнього руху. Тільки в них враховані інтереси і водіїв, і пішоходів. Якби були враховані лише інтереси водіїв, було б маса смертей на дорозі. А якщо б тільки пішоходів - ніякого руху не було б. Якщо ми пишемо, що завжди правий правовласник, а всіх інших треба покарати, посадити, оштрафувати, то ніякого «руху» утворитися не може.

Давайте називати речі своїми іменами. Більшість прав (авторських-МБ) імпортуються з-за кордону. Значить, ті гроші, які ми заплатимо за певний продукт, з країни підуть назавжди. Я не за те, щоб не платити. Я говорю про те, що є цілий ряд інтересів: на яких умовах платити, за якими цінами, як правовласники ці гроші можуть звідси «вивозити»? Чи всі, або повинні в нашу країну інвестувати? А чи повинні платити школярі за продукти, якими користуються в школах? Подібних запитань безліч.

Я завжди кажу, що якби авторське право існувало за часів колонізації, то в Африці досі був би кам'яний вік тому, що у них би не було грошей оплатити винаходу сучасної цивілізації.

- Так де межа, між продуктом, захищеним авторським і таким, яким можна користуватися, простіше кажучи, «не питаючи дозволу»?
- Це складне питання. Він не може бути обговорено в інтерв'ю. Очевидно те, що система не може бути побудована таким чином, щоб завжди була права одна сторона. Ніхто не сперечається з тим, що скачувати фільм і не платити за нього гроші - це піратство. Інше питання - чому ми викачуємо? Тому, що немає альтернативи. А вона не з'явиться до тих пір поки при будь-якій суперечці буде права завжди одна сторона. Правовласникам просто немає чого цю альтернативу створювати, лобіювати. Так, вони б могли створити альтернативу, запропонувавши її вам. Вони б могли запропонувати - заплатите 10 грн і дивіться на місяць - скільки хочете фільмів. Але вони ж цього не роблять тому, що для цього потрібно працювати. А робити це вони не хочуть. Адже навіть збирати гроші - це складний процес.

В основному у нас є представництва іноземних компаній. Їм набагато простіше написати листа про те, що в Україні рівень піратства 80%. Мовляв, ми ось тут подали в міліцію 158 скарг, по них відкрили 128 кримінальних справ, посадили 20 осіб, і ми працюємо, боремося. Це набагато простіше, ніж займатися поширенням, укладати договори з тим же Ex.ua. Тому, що до укладених договорів з'являються зобов'язання.

А що, якщо продана від імені Ex.ua продукція виявилася неякісною, хто буде платити компенсацію? До них (правовласникам - МБ) відразу з'явиться безліч питань. Краще нічого не робити, а розповідати, що кругом одні пірати. Як тільки закон про захист авторських прав буде змінено таким чином, що правовласники будуть не завжди праві, як тільки буде написано, що не може, наприклад, Photoshop продаватися за шалені гроші в Україну тому, що у нас купівельна спроможність не така, як в США, все відразу зміниться.

У США люди музику купують за $ 0,99 на iPad. Паритет купівельної спроможності із зарплат в США і у нас приблизно 1 до 10. Як думаєте, багато б людей займалося пошуком музики, якби можна було за 99 копійок просто натиснути і купити?

- А люди у нас готові платити гроші за це?
- Люди точно готові платити гроші. Але є питання. На звичайні товари ціна формується шляхом попиту та пропозиції. Через те, що в нашій країні низька купівельна спроможність якісь речі можуть коштувати дешевше, ніж десь за кордоном. У кожної одиниці матеріального продукту є собівартість, тому гнучкість ціни не така велика. У нематеріального продукту по-іншому. Витрати на його «виробництво» понесені один раз при його створенні і кожна наступна копія нічого не варто. Кожен наступний зароблений долар - це прибуток. Величезне число людей у нас вже ходить з iPad. Вони правдами і неправдами «заводять» туди українські кредитки, які система ще не завжди розуміє. Але люди ж користуються ними, купують через інтернет. Тобто попит є. Проблема в доступності. Зробіть ліцензії «осудними»! А то, буває, написано: програмне забезпечення «продається як є», саме так і написано. Мовляв, ми не несемо відповідальність за те, що програма погано працює. Працює воно - не працює. Купив - все, твої проблеми.

- Як скандал, пов'язаний із закриттям Ex.ua відобразиться на стартапи, які тільки стають на ноги. Вони будуть боятися будувати бізнес?
- Вони давно бояться. Ex.ua, до того Infostore - рідкісний випадок, коли всередині країни виростає до великого розміру проект, заснований на user generated content. Як правило, всі подібні проекти на самих ранніх етапах з Україною виносяться. Це теж велика проблема для нас.

Великі зміни після цього випадку будуть зовсім в іншій області, а саме в галузі регулювання авторського права. В результаті події, непрацюючих сайтів уряду раптом прийшло усвідомлення того факту, що кожен користувач інтернету рано, чи пізно перетворюється на виборця. Цей факт раптом був усвідомлений тисячами людей, відповідальними за прийняття якихось рішень. ак, або інакше, скандал закінчиться зміною позиції держави в цьому питанні.

- Наскільки постраждав рекламний ринок через що стався з закриттям Ex.ua?
- Поняття не маю. Не думаю, що дуже сильно. Ex.ua не такий вже й великий. Трафік по Україні впав на 15% днем, на 10% ввечері. І то, тільки в перший день. На другий день рівень трафіку був практично повністю відновлений. Подібних адже ресурсів безліч, люди просто переключилися на інші, знайшли альтернативу.
- Скільки файлообмінників реєструється в день, на місяць?
- Я ж не кажу тільки про файлообміннику. Будь-який ресурс, контентом якого ти не керуєш, в Україну знаходиться під ударом через специфічний законодавства, специфічного правозастосування. Це стосується не тільки авторських прав. Стосується всього, чого завгодно. Ми через день ходимо в суд, розбираємося. Хтось когось покрив матами в коментарях, а за це намагаються закрити ресурс, на якому це сталося. Навіть коментарі для таких сайтів небезпечні.
- Сайт «Дорожній контроль» намагалися закрити за відеоролик і за лайку. Але суд цього не зробив. Чому?
- Тут в одному питанні два. Перше: чому хочуть закрити сайт, і друге: чому держава в особі судів підтримує такого роду починання. На перше питання я б відповів, що, на жаль, це - швидше за все - наслідки 70 років комунізму в нашій країні, в результаті чого велика частина наших співвітчизників на ментальному рівні не готова до сприйняття свободи слова.

Вони вважають, що це не є надцінність і не розуміють навіть сенсу цього поняття. І саме від цієї частини населення надходять такі імпульси. Інше питання, чому держава в особі судів їх підтримує. Чому суди замість того, щоб читати Конституцію, потім - закони, а після - підзаконні акти, надходять з точністю до навпаки. Чому права, які гарантовані нам Конституцією, не можуть бути реалізовані за допомогою суду? Хтось з верховних суддів Верховного Суду США сказав, що права громадян написані в Конституції, але отримують вони їх з рук суддів. Так от, звичайно ж, це проблема правозастосування в нашій країні. Тому що в американському суді все це виглядало б дуже просто: ніхто б з боку Дорожнього контролю в суд навіть не був, вони б просто направили листа з посиланням на першу поправку Констрітуціі.

- Як Ви думаєте, поверне міліція сервери Ex.ua?
- Поняття не маю, я не знайомий з обставинами справи. Який може бути результат? Ну, закриють Ex.ua, подібних йому сайтів кілька сотень. Не бачу в цьому проблеми.
- Які або проекти до Євро - 2012 будете готувати?
- Наша компанія не планує. Ніяких особливих активностей, пов'язаних з чемпіонатом Європи по футболу не буде, це нас не стосується.
- Яка динаміка росту рекламного ринку в інтернеті?
- Ринок телевізійної реклами і в інтернеті в Україну поки відрізняються, не «підходять» один до одного близько. В інтернеті він росте дуже швидко. Але це все-таки цифри зростання. В абсолютних цифрах «телевізор» далеко попереду. Щоб ринки зрівнялися ще потрібно років 5, якщо темпи зростання ринку інтернет-реклами збережуться на тому рівні, на якому є зараз.