[2vanya2]

Хрущ і його личинка - забуті природні наживки для ловлі риби

Останнім часом з розвитком рибальських технологій та постійним вдосконаленням снастей багато рибалок, забули про традиційні природні наживки, а особливо це стосується новачків, які можливо й не знають про такі. А, тим часом, якими б, досконалими не були всілякі штучні приманки, риба завжди буде надавати перевагу наживкам природнім. Сьогодні поговоримо про одну з таких наживок, щоправда вона характерна лише для весняної ловлі.

Хрущ являється прекрасною і дуже поулярною в минулому наживкою, на яку рідко ловлять сьогодні. А дарма, ловля риби на хруща може показати чудові результати, визначні ще й тим, що як правило, попадаються найбільші екземпляри.


Хруща ловлять ввечері близько листяних лісів, на узліссях і полянах за допомогою сачків, або гілок (збиваючи їх на льоту). Але простіше добути його рано вранці, струшуючи з дерев на підстилку.

Ці травневі жуки харчуються листям, тому листя потрібно класти в коробки або банки, де будуть зберігатися жуки. У кришці банки або коробки повинні бути отвори для доступу повітря.

Жуків наживляють на гачки № 7-8 по одному, а на гачки № 4-6 - по два, пропускаючи жало в грудний щиток і виводячи його на кінці черевця. Закидають з ним снасть частіше на течії, за перекатами поблизу берегів з деревами, для чого використовують донні снасті або поплавочні вудочки якими ловлять у схил або в проводку.

Цікавою і здобутливою буває ловля риби нахлистом на цього жука (на течії).

Таку наживку дуже добре, навіть жадібно, беруть головні, язі та жерех і майже завжди самі підсікаються. Отож в річках де проживає така риба обов'язково спробуйте половити на хруща, оскільки, як вже говорилося, як правило, потрапляє велика риба.

Успішною буває ловля риби і на личинку хруща. Вона викльовується з яєчка хруща приблизно через місяць після кладки яєць, харчується рослинами і ховається в землю на глибину 50-60 мм. Головка її бура. Задній кінець тіла потовщений у вигляді мішечка синювато-сірого кольору, ніжки подовжені.

Личинки шукають в перепрілому листі, жирній землі, в парниках і оранжереях. Їх викопують з грунту, і зберігають в коробці з тією ж землею, де вони були знайдені.

Перед наживленням з личинки видавлюють темну масу і, пропускаючи жало гачка під голівку, через все тіло, виводять його назовні.

Ловлять в основному на донні снасті язів, коропів, сазанів, лящів. Найкращий час для цього - весна і осінь.

Знайти личинки травневого жука часто допомагають граки. Вони злітаються саме туди, де багато личинок, і виколупують їх своїми довгими міцними дзьобами.