Помер відомий
львівський дослідник
історії репресій Віктор
Федущак 2 травня помер Віктор Федущак, голова товариства «Пошук», яке займалося дослідженням історії репресій і допомагало родинам, розлученим тоталітаризмом, знайти одне одного. Про це повідомили у Центрі досліджень визвольного руху. Віктор Федущак очолив товариство
«Пошук» по смерті своєї матері —
Інни Федушак. До того був її
незамінним помічником в усіх
справах, пов’язаних із розшуком та
оприлюдненням інформації про репресії радянського режиму, а
такождопомогою сотням
знедолених. Федущаки не тільки поставили
хрест у далекій республіці Комі, на
могилі батька Інни Вікторівни —
Віктора Юркевича, який був
талановитим українським істориком,
а й повернули з небуття тисячі імен інших репресованих. Товариство «Пошук» створене за
ініціативою Федущаків для
розшуку, дослідження та обліку
безвісти зниклих людей і місць
поховання жертв війни та репресій.
1996 року організація здійснила експедицію на прощу до рідних
могил. На основі матеріалів
експедиції був створений
відеофільм «Згоряю, щоб світити», а
2006 року вийшла друком книга
авторства Інни Федущак та її сина Віктора «Абезь і Адак — дорога у
вічність». Під її палітуркою — тільки
факти. Це книга-реквієм, книга-
обеліск, книга-присвята пам’яті всіх
народжених в Україні, хто загинув
у сталінських таборах. Усі нові, найменші факти Федущаки
скрупульозно заносили до
картотеки. На поличках кімнат
їхнього помешкання —
перетвореного на бюро
товариства — десятки папок з унікальною інформацією, завдяки
якій понад 2 000 родин отримали
документи щодо долі своїх
близьких і мали можливість
відвідати місця поховань. Було
поєднано 23 родини, розлучених тоталітарним режимом. Взято на
облік і паспортизовано понад 600
незареєстрованих поховань.
Підготовлено понад 200 000 імен
для електронного мартирологу
ГУЛАГу. Повністю досліджені й підготовлені дані по всіх населених
пунктах Володимир-Волинського
району до мартирологу жертв
польсько-українських подій у часи
Другої світової війни. Сотні
публікацій у місцевій, всеукраїнській, світовій пресі. Не маючи історичної освіти, Віктор
Федущак не поступався самотужки
набутими знаннями своїм фаховим
колегам, на рівні з ними публікував
статті у збірниках «Український
визвольний рух». Він також виготовляв світлини до досліджень,
активно співпрацював із
міжнародними фондами,
товариствами та спілками
репресованих, Центром досліджень
визвольного руху та Національним музеєм-меморіалом жертв
окупаційних режимів «Тюрма на
Лонцького». Колеги Віктора сумують разом із
скорботною родиною покійного,
який назавжди залишиться в їхніх
спогадах добрим другом, готовим
безвідмовно прийти на допомогу. Парастас відбудеться в суботу, 5
травня, з 10:00 до 11:00 у капличці
на вул. Пекарській, після чого
жалобна процесія вирушить на
Янівський цвинтар, де Віктора
Федущака поховають поруч із могилами його батьків. Вічная йому пам’ять. Співчуття у непоправному горі усім,
хто знав, поважав і любив Віктора
Федущака, висловлюють: голова наглядової ради
Національного музею-меморіалу
жертв окупаційних режимів«Тюрма
на Лонцького» Ірина Калинець, директор музею-меморіалу «Тюрма
на Лонцького» Руслан Забілий, голова вченої ради Центру
досліджень визвольного руху
Володимир В’ятрович, історик, науковий співробітник
Національного музею-меморіалу
жертв окупаційних режимів
«Тюрма на Лонцького» Ігор
Дерев’яний, журналісти Наталія Космолінська та
Вікторія Садова. Новий зят
p.s Сам особисто знав Віктора з Лф львівського форуму
posydenky.lvivport.com/showthread.php?t=87875&page=37
|