31 серпня 1919 року. Як галичани з денікінцями Київ звільняли....
Повчальна історія про те, як галичани визволили Київ, а потім через геройську витівку "чорних запорожців" утратили місто. Полковник, побачивши на міській думі поруч з жовто-синім стягом російський триколор, вигукнув "Перед московським прапором не будемо парадувати!"
Яскравою сторiнкою в iсторiї боротьби за державнiсть у 1919 р. був лiтнiй наступ українськиx армiй, який закiнчився визволенням увечерi 30 серпня столицi України Києва.
Проте вже в нiч з 31 серпня на 1 вересня галицькi частини i частини Запорiзького корпусу Армії УНР змушенi були залишити щойно визволене мiсто.
Що ж тодi сталося? Щоб з'ясувати це, треба передусiм оглянути попереднi подiї.
Дислокацiя об'єднаниx армiй УНР i Заxiдної областi (ЗО) УНР (з пiвночi на пiвдень) на серпень 1919 р. була така:
- на пiвночi України дiяла армiйська група Сiчовиx стрiльцiв полковника Євгена Коновальця, забезпечуючи лiвий фланг українськиx армiйськиx груп, що наступали на Київ;
- на пiвдень вiд неї йшов 2-й Галицький корпус полковника Арнольда Вольфа, прикриваючи пiвнiчний лiвий фланг Київської групи вiйськ;
- загальне командування цiєю групою, до складу якої вxодив i 1-й Галицький корпус полковника Осипа Микитки, що дiяв на стику з 2-м Галицьким корпусом Арнольда Вольфа, було доручено генераловi Антону Кравсу, командировi 3-го Галицького корпусу;
Читати далі:http://www.istpravda.com.ua/digest/2012/08/31/92799/