Роскосмос перейде на вітчизняне обладнання
Також міністерства і РАН доповнили проект "Стратегії розвитку космічної діяльності" зобов'язаннями в рази збільшити кількість запусків в інтересах науки.
Після узгодження зацікавленими відомствами та Академією наук проект "Стратегії розвитку космічної діяльності РФ до 2030 року" наповнився цифрами і плановими індикаторами. Уже до 2020 року не менше 90% потреб соціально-економічної сфери, науки і безпеки повинні задовольнятися з використанням вітчизняних космічних засобів. До 2030 року частка вітчизняних космічних засобів повинна досягти 95%.
У початковому варіанті проекту стратегії (розроблений групою під керівництвом колишнього глави Росавіакосмосу Юрія Коптєва, 6 березня 2012 схвалений колегією Федерального космічного агентства), опублікованому на сайті Роскосмосу, цілі формулювалися абстрактно. Досить сказати, що в главі під назвою "Мета Стратегії розвитку космічної діяльності Росії до 2030 року і на подальшу перспективу" взагалі не було жодної цифри, а формулювання відрізнялися обтічністю. Наприклад: "Заняття Росією гідного місця на світовому космічному ринку".
Після публікації першого варіанта проекту його доповнювали, коригували та узгоджували в Мінекономрозвитку, Міноборони, Мінпромторгу, РАН, Мінприроди, МНС, Росгідрометі і Мінобрнауки. Крім того, за словами керівника прес-служби Роскосмосу Олексія Кузнєцова, автори намагалися врахувати всі вступники побажання та зауваження від учасників ринку космічної діяльності та експертів.
В результаті документ змінився значно: у тексті з'явилися цільові індикатори. Крім переходу до російського устаткуванню російської космонавтики належить збільшити наукову складову, що сформульовано так: "Кількість щорічно реалізованих запусків по проектам в інтересах фундаментальних космічних досліджень до 2030-го має зрости до трьох на рік". У 2006-2011 роках Роскосмос здійснював один науковий запуск в два роки. При цьому вже з 2015 року стратегія передбачає не менше двох наукових запусків на рік.
Одночасно з нарощуванням вітчизняних наукових проектів перед Роскосмосом поставлено завдання активніше виступати партнером в міжнародних. А саме довести частку дослідницьких проектів в космосі, реалізованих за участю Росії, до 10%. Показник 2011 року - всього 1,5%.
Експерти підкреслюють, що наведені критерії необхідно ще більше уточнити.
- Не бачу нічого надзвичайного в подібній формулюванні завдань, - говорить директор з розвитку кластеру космічних технологій і телекомунікацій фонду "Сколково" Дмитро Пайсон. - Показник 90-95% потреб, задоволених з використанням вітчизняних космічних засобів, потребує розшифровки. Якщо мова йде про потреби держави і держкорпорацій за вирахуванням комерційного ринку, то ці плани реалізовані.
Іноземні компоненти, застосовувані в російської космічної галузі сьогодні, - це головним чином елементна база і комунікаційне устаткування. Супутники мовлення серії "Експрес", що розробляються спільно Центром Хрунічева і EADS Astrium, всередині мають цілком імпортну начинку. Зарубіжні мікросхеми встановлюють і на системи подвійного призначення - на супутники навігації "Глонасс-М".
- Швидше за все, наведені в документі цифри орієнтовні, - вважає науковий керівник Інституту космічної політики Іван Моісеєв. - Коли мова заходить про точних розрахунках, виникає багато питань. Наприклад, ми не можемо сказати з упевненістю, скільки народу зараз працює в космічній галузі. Тому що незрозуміло, як рахувати - враховувати тих, хто працює з наземною інфраструктурою, чи ні. Залежно від методики розрахунку результат вийде різним. Так само і з цільовими показниками - потрібно конкретизувати принцип розрахунку.
Олексій Кузнєцов пояснив, що в середині серпня проект стратегії, доопрацьований з урахуванням зауважень Військово-промислової комісії, направлений в уряд. Коли він може бути прийнятий, у Роскосмосі не знають, уточнив Кузнєцов.
Известия, Іван Чеберко
Comnews.ru
__________________
Всім всіх Благ!
|