У дев'ять рокiв українка вдруге стала чемпiонкою свiту з кiкбоксингу....
У школi ця худорлява дiвчинка нiчим не вiдрiзняється вiд iнших учнiв -- звичайна чотирикласниця з косичкою.
А от у тренувальному залi вона перетворюється на спритну спортсменку, яка може легко вкласти на пiдлогу значно сильнiших суперникiв
У родинi Сизькiв iз мiста Коростишева -- троє доньок. Старша навчається на юриста, середня захоплюється музикою, а найменша вибрала спорт. Та не просто спорт -- а суворi бої! Застати Аню вдома майже неможливо -- щодня йде у спортзал. А ще ж є виступи, поїздки, змагання, чемпiонати... Життя -- як у справжнього професiйного спортсмена! А їй лише дев'ять.
Батько спортсменки, Олександр Сизько, колись займався тхеквондо. А доньку вирiшив заохотити до кiкбоксингу: "Показував їй удари, позицiї та рухи. А коли побачив, що вона вже досить вмiло i правильно б'є ногою по подушцi, вiдвiв у секцiю".
Займається з юною спортсменкою тренер вищої категорiї Сергiй Степанчук. Каже, що Аня -- справжнiй феномен: "Суперникiв-однолiткiв у неї в Українi немає, доводиться битись зi старшими дiвчатами. Та й тi їй майже завжди програють. В Анi є те, чого часто бракує iншим спортсменам -- вона думає стратегiчно, прораховує бiй наперед i зрештою домагається перемоги".
У сiм рокiв Аня Сизько вперше стала чемпiонкою країни. Нинi вона має статус триразовної чемпiонки України, двiчi вигравала Кубок України, а також "срiбло" європейської першостi. Торiк у Києвi юна спортсменка стала чемпiонкою свiту, а цьогорiч в Афiнах удруге виборола найвищий свiтовий титул!
"Коли ми буваємо на змаганнях, тренери iнших суперниць просто розводять руками, мовляв, такого вони ще на бачили, -- з гордiстю усмiхається пан Сергiй. -- Сила волi цiєї дiвчинки вражає. Вона не боїться суперниць, боїться лише програшу. Якось у Харковi вже пiсля її
чергової перемоги з'ясувалося, що виступала Аня з температурою 40 градусiв! Вона вiдчувала, але не показала цього й нiкому не сказала, аби не вибути зi змагань".
Аня, володiючи силовими прийомами, лишається звичайною дiвчинкою. "На всi змагання беру зi собою ляльку, -- щиро признається вона. -- А ще люблю шити лялькам рiзне вбрання та вдягати їх у цей одяг".
Сьогоднi в колекцiї маленької спортсменки -- 32 медалi, завойованi на українських, європейських та свiтових чемпiонатах. "Дехто навiть за багато рокiв кар'єри не здобуває стiльки! Про що ж уже можна мрiяти, здобувши всi можливi титули?" -- питаю дiвчинку. Вона не роздумує довго, бо вже має конкретну мету.
"Мрiю стати олiмпiйською чемпiонкою, -- каже Аня. -- Але не з кiкбоксингу, бо це не олiмпiйський вид, а з... боксу!" Проте в боксi дiвчатам можна виступати лише з 14 рокiв. Тож нинi дiвчинка поступово готує себе до виступiв в iншому "чоловiчому" видi спорту. Знаючи про її сьогоднiшнi здобутки, легко вiриться -- медалей та титулiв у неї буде ще багато.
Сергiй Бовкун.
http://www.expres.ua/sport/2012/11/01/75916