Пісня про собаку...
За темою Сергія Єсеніна.
Під ранок скінчилася мука.
В куточку , де кущиків ряд,
На світ привела рижа сука,
Риженьких сімох цуценят.
До вечора ніжно ласкала,
Чесала своїм язиком,
Струмився сніжок, кругом тало,
Під теплим її животом.
Впав вечір , в курник ішли кури,
Сідали рядком на місток,
Йшов з хати господар похмурий,
Всіх семеро кинув в мішок.
За ним бігла сука,спішила
В снігу так боялась згубить,
Не з холоду ,бідна, дрижала,
Всю річку хотіла зсушить.
Верталася мокра, мов вата,
Струмками летів псячий піт,
Здавалось- де місяць і хата ,
Там цуцик маленький висить.
На місяць завила незрячий,
Щоб дав їй мале цуценя,
Та місяць не чув біль собачий,
Скотивсь, не чекаючи дня.
Оглухла від тої подачки,
Як камінь кидали- на сміх,
Котилися сльози в собачки,
Зірками ставали- за гріх
|