[arki]

Втрата друга
Це було років 10 назад, був у мене пес звали його Алан. Це була породиста собака, порода німецький "Ягдтерєр", на той час ходив я з ним на полювання то був здібний собака який допомагав мені на полюванні, охороняв мій будинок та іноді мені здавалося він розумів мене з напів-слова. Незважаючи на його невеличкий зріст(висота до холки ціх собак не перевищує 40см) він був дуже сміливим псом.
Але одного разу сталося лихо, він захворів, захворів на параліч котрий "скосив" його менше ніж за дві доби.
Але я і зараз не можу забути тих сумних очей, котрі дивились на мене і благали допомогти...
Ніякі ліки, інєкції йому не допомогали, від них ставало ще гірше і він помирав в мене на руках, останні слова які він почув від мене: "Алан, друже, ти одужаєш і ми обовязково ще з тобою підемо на полювання".
Почувши слово "полювання" він ще ближче притиснувся до мене і дивився своїми жалібними, смутними очима, немов просячи допомогти йому хоч чимось.Не міг я йому нічим допомогти. Мені ставало теж гірко дивлячись на те як згасає життя маленького чотирилапого помічника і відданого друга котрий знав всіх моїх друзів, котрий безпомилково розрізняв звук іх автівок та мотоциклів. Вмів відрізнити свого півня від сусідського(хоча ті були зовсім однакові), професійно вів себе на полюванні, достатньо було показати пальцем і він розумів в яку сторону йому бігти, умів розрізняти добрих людей і злих та багато іншого...
Того дня до вечора його не стало, мій Алан пішов туди звідки не повертаються...
З тих пір я більше не ходжу на полювання, не знаю чому, напевно що полювання забрало життя мого відданого помічника а можливо просто втратив всілякий інтерес.
Зараз маю собачку такої ж породи як був Алан, придбав його місячним щенятком в обласній секції мисливського собаківництва, доречі звуть його Аркі(як і мій нік на цьому форумі).

В житті частенко згадується таке російське прислівя "хорошо если собака - друг но плохо если друг - собака"