ТАЄМНИЦЯ МОЗКУ
Кличе хлопець:
— Чуєш, татку?
— Чого тобі, синку?
— Я знайшов у себе в книжці
Цікаву картинку.
На картинці людський мозок, Череп ніби знятий…
Так чого в людини мозок
Геть увесь пом'ятий? —
Батько глянув, посміхнувся:
— Тут ясна картина.
Як народиться, синочку, На цей світ людина,
То вправляють і вправляють
Їй мозги потрошку,
Доки стане в неї мозок
Схожим на гармошку.
Петя Коржик,
Той що ходить
До другого класу,
Листа в село накарлякав
Дядькові Панасу:
"Добрий день Вам, Дядько й тітко!
Я ходжу до школи
І чув що ви, на тім тижні
Свиню закололи.
Ми Вас просимо у гості -
Татко, я і мати, І всі разом на вокзалі
Будем зустрічати.
Я Вас перший на пероні
Між людьми побачу:
Держіть в руках банку смальцю
І ногу свинячу".
інфо ОДНОКАШНИК — Хто там, синку, в двері стукав?
— Та якийсь дідок,
Зовсім лисий, у куфайці,
У руках ціпок.
Він говорить, що приїхав
Із села до нас, Що колись ходив з тобою
У четвертий клас.
— Йди скажи: немає татка.
То якесь брехло.
У четвертім нашім класі
Лисих не було.
КОМУ ЖИТИ ЛЕГШЕ Я вважаю це питання
Вельми інтересним:
Кому жити нині легше —
Брехунам чи чесним?
Важко чесному. Він марно
Слів не викидає. Коли скаже і не зробить -
Совість заїдає.
А брехун наобіцяє
Й через день забуде
І йому на те начхати,
Що говорять люди. Пригадаймо, скільки встигли
Нам наобіцяти
Діячі, які в народні
Рвались депутати.
Нині бачим на екранах
Депутатські лиця І приємно не на кожне,
Вибачте, дивиться.
Не хотілось би нікого
Словом цим образить,
Та бува такою пика,
Що в екран не влазить. Особливо ті, що часто
За народом плачуть,
Вже за власними пузами
Ніг своїх не бачать.
Вибачайте добродушно,
Але ця солідність Туго вписується в нашу
Всенародну бідність.
Звідкіля ж тому багатству
Взятися у хаті,
Де хазяїн сухоребрий,
А слуги пузаті?
|