Край де я народився і виріс...
Про походження назви міста
Берестечка існує чимало легенд. Одна із них розповідає, що частина переселенців з міста Берестя прийшли на річку Стир, заклали тут своє поселення, а назву дали на честь рідного Берестя. З іншої версії стає відомо, що довкола Берестечка були великі ліси, в котрих особливо багато росло берестів. Звідси й назва — Берестечко

.Таке походження назви найбільш ймовірне. В архівних документах XVI ст. зустрічаються назви: Берестовка, Берестечек, Бересточок, Берестечко.
************************************************** *******************
Битва під Берестечком (28 червня — 10 липня 1651) — найбільша битва Хмельниччини, яка відбулася біля містечка Берестечко між Військом Запорозьким під командуванням Богдана Хмельницького та союзним йому кримськотатарським військом Ісляма III Ґерая з одного боку та армією Речі Посполитої під командуванням Яна Казимира II з іншого.
Макет Берестецької битви у краєзнавчому музеї м. Рівного

Згідно з польськими історичними джерелами XVII—XVIII століть, кількість польського війська становила до 300000 вояків[3]. Також є свідчення про те, що поляки мобілізували на війну кожного сьомого підданого держави[3]. Важливим свідченням кількості українського козацького війська є твердження одного з учасників битви з польського боку про стотисячне українсько-козацьке військо[4]. Сучасні українські академічні дослідження в середньому подають чисельність козацької армії у 100000, кримськотатарської у 30000 (тобто у максимальну її можливу кількість за умови, коли в поході бере участь сам хан; хоча в радянській історіографії побутувала думка про те, що чисельність кримсько-татарської орди, навіть на чолі з ханом ніколи не перевищувала 10000-15000 вояків, а за повідомленнями турецького мандрівника Е. Челебі, свідчення якого певно є найоб'єктивнішими та неупередженими, кількість кримсько-татарської орди на чолі з ханом не могла бути більшою за 8-10 тисяч осіб). Чисельність армії Речі Посполитої оцінюється більшістю сучасних українських істориків у 200000 військових.
Битва закінчилась перемогою польського війська, однак козацька армія не була розгромлена. Загальноприйнятою є думка, що основних своїх втрат козаки зазнали, переправляючись через р. Пляшівку, під час виходу з битви. Однак останні наукові дослідження показують, що кількість загиблих козаків в польських історичних джерелах (до 30000 убитими) є значно перебільшеною. Археологічні розкопки, що проводяться в останні десятиліття на місці битви віднайшли рештки лише близько сотні загиблих під час переправи козаків[5]. Іншим свідченням на користь незначних втрат української армії було те, що Богдан Хмельницький вже через два місяці зумів зібрати майже стотисячне військо під Білою Церквою, блокувавши там польсько-литовські війська і змусивши їх укласти мир, що було би неможливим за умов важких втрат українсько-козацької армії під Берестечком. В радянській історіографії (до початку розкопок на місці битви) була поширена цифра у 10000 загиблих в ході битви козаків.
Причиною поразки козацького війська було те, що татари зненацька полишили поле бою, захопивши з собою Богдана Хмельницького.
Битва під Берестечком була найбільшою за усю Визвольну війну.
Однією зі складових успіху королівських військ у битві під Берестечком була тактика побудови й ведення бою, що сильно відрізнялася від застосовуваної поляками раніше. Війська були розставлені цього разу незвичним німецьким способом, і козаки не змогли скористатися досвідом, який вони нагромадили за час попередніх війн. Всі атаки зустрічалися і відбивалися з незвичайною ефективністю.
Перша світова війна...
28 червня 1914 року в результаті вбивства сербським націоналістом Гаврилом Принципом спадкоємця Австрійського престолу ерцгерцога Фердинанда розпочалася І світова війна. Українці відразу опинились у складі ворогуючих армій, зокрема Російської і Австро-Угорської, більш того, війна велася на території України, не оминула вона і Берестечка. Багато мешканців містечка під виглядом евакуації було вивезено на Схід, частина залишилась. 26-27 липня 1914 року відбувся кавалерійський бій поблизу міста, який завершився повною поразкою австрійських кіннотників і відступом їх до Бродів. На початку 1915 року бойові дії були перенесені безпосередньо на територію Волині. 2 травня 1915 німецько-австрійські війська прорвали фронт і захопили західну Волинь. Різко зросли ціни на продукти, паливо. Населення голодувало, спалахнув тиф. У 1916 році війська Південно-Західного фронту під командуванням Брусилова перейшли в наступ і знову зайняли місто.
У районі Берестечка в 1916—1917 роках стояла 113-та піхотна дивізія російської армії, від солдатів якої населення дізналося про повалення царизму і жовтневий переворот у Петрограді. Голодні, замерзлі, злі солдати відмовлялись воювати; зафіксовані випадки братання з німецькими і айстро-угорськими вояками.
Німецько-австрійські війська увійшли до Берестечка в лютому 1918.Навесні 1918 сюди вдерлися поляки, які мали намір створити «Велику Польщу».Влітку цього ж року вони на центральній площі Берестечка розстріляли більше тридцяти січових стрільців.Селяни псували полякам гармати, спалахнуло повстання, яке було придушене. За підтримки Антанти 25 квітня 1920 року розпочалася радянсько-польська війна. На Південно-Західному фронті проти армії Пілсудського воювали кіннотники Будьоного. 2 серпня 1920 р. на ділянці Боремель—Берестечко річки Стир форсувала 14-а кавалерійська дивізія і відбила Берестечко в поляків. Але після того, як частини Першої Кінної армії рушили на Захід, Берестечко знову захопили поляки. А згідно з Ризьким миром 1921 р. Західна Волинь увійшла до складу Польщі.
Отже, перша світова війна і революція руйнівною силою прокотилася через місто, в результаті чого берестечани зазнали відчутних матеріальних втрат.
Джерело: