"Росiя пiде так далеко, як ми її пустимо"

Екс-заступник голови Одеської облради Олексiй Гончаренко про те, як втримати Пiвдень i Схiд України та вiдвоювати Крим ..
Олексiя Гончаренка нинi вважають одним iз найбiльш перспективних полiтикiв пiвденного сходу країни. Він - одесит, відомий своєю принциповою позицiєю в оцiнцi подiй, що вiдбуваються в регiонi та Українi загалом.
Ще не знаючи, як закiнчиться протистояння на Майдані, Олексій Гончаренко заявив про свiй вихiд iз лав Партiї регiонiв та звiльнення з посади першого заступника голови Одеської облради. Він пояснив, що зробив це на знак протесту проти "намагань влади пiдштовхнути країну до
громадянської вiйни".
Нинi ж, за словами політика, його офiс перебазувався у гарячу точку України - Крим. Там полiтик активно допомагає українським вiйськовим у протистояннi iз сепаратистами.
Він вважає, що втрата Криму, якщо вона станеться, може бути тимчасовою, якщо все робити правильно. А ще висловив свою оцінку того, як треба діяти, аби Донбас і Південь не стали другим Кримом (інтерв'ю бралося тиждень тому - Експрес).
-- Отже, для початку ваш прогноз: чим закiнчиться недільний референдум у Криму?
-- У мене немає сумнiвiв, що цiєї недiлi будуть оголошенi результати кримського референдуму, на якому бiльшiсть кримчан нiбито забажає приєднатися до РФ. Москва ж майже одразу визнає це рiшення. Україна, як i бiльшiсть країн цивiлiзованого свiту, iз ним не погодиться, але, тим не менш, пiвострiв перейде пiд росiйський контроль.
-- Отже, Крим ми втрачаємо остаточно?
-- Як на мене, лише на кiлькарiчну перспективу. Якщо українська влада проводитиме правильну полiтичну стратегiю щодо Криму й особливо пiвденно-схiдних областей, то цю територiю ми можемо повернути протягом п'яти-семи рокiв.
-- Що для цього треба зробити?
-- По-перше, ми в жодному разi не повиннi робити будь-яких рiзких рухiв. Останнiми днями вiд поважних українських полiтикiв я чув багато закликiв, що нова влада мусить нарештi показати зуби i перейти до рiшучих дiй. Себто бойових дiй. Як на мене, то це було б великою i трагiчною помилкою. Якщо почнемо стрiляти у Криму, то Росiя однозначно пiде далi - на Одесу, Харкiв, Донецьк, а в кiнцевому результатi - на Київ i навiть Львiв.
Так, у всiх у нас є власна гiднiсть. I я, як офiцер, також добровiльно пiшов у вiйськкомат, аби задекларувати свою готовнiсть боронити країну. Разом iз тим, твердо переконаний, що повномасштабна вiйна - це шанс для росiян анексувати всю Україну. Натомiсть безкровна вiйна, яка зараз триває, - шанс для України її виграти.
-- Яким чином?
-- У Криму мали б залишитися одна-двi українськi вiйськовi бази, якi, з вiйськової точки зору, можна було б найефективнiше утримувати та обороняти. Вони вiдiгравали б роль такої собi української скалки, яка не давала б можливостi остаточно розслабитися росiянам та кримським сепаратистам. Iншi нашi вiйська логiчнiше було б вивести з Криму разом зi зброєю та технiкою.
Так, нашi хлопцi там виявляють неабияку мужнiсть i хоробрiсть, але в ситуацiї, що нинi склалася, їх доречнiше було б перевести на материк. Водночас слiд негайно зачистити пiвденно-схiднi областi вiд усiх iнспiрованих зовнi сепаратистських рухiв, аби на Пiвднi та Сходi запанував спокiй.
-- I що далi?
-- Опiсля ми повиннi змiцнюватися економiчно, запроваджуючи реформи, задекларованi на Майданi. Якщо все йтиме за планом, то за п'ять рокiв економiчна ситуацiя в Українi стане вiдчутно кращою, анiж тепер. Водночас у Криму вона стрiмко погiршуватиметься. Бо основна стаття доходiв Криму - туризм.
Торiк майже 50 вiдсоткiв туристiв, котрi вiдвiдали кримське узбережжя, приїхали з України. Звiсно, цього року їх там не буде. Як i 10 - 15 вiдсоткiв курортникiв iз захiдних країн. Росiяни також не горiтимуть бажанням побувати на небезпечнiй i нестабiльнiй територiї, як не бувають вони тепер на пляжах фактично анексованої Абхазiї. Отже, почнеться економiчна стагнацiя. Вiдтак уже за 3 - 5 рокiв ми зможемо домогтися
проведення у Криму справедливого референдуму та за його результатами повернути Крим у лоно України.
-- I все ж чимало експертiв стверджують, що Росiя не зупиниться на Криму, а намагатиметься захопити щонайменше Херсон та Миколаїв, якi постачають пiвострiв водою i електроенергiєю. Це можливо?
-- Мене особисто бiльше непокоять заклики наших полiтикiв, на кшталт - "А перекриймо Криму воду й електрику!". Цього якраз робити не можна, це не державницький пiдхiд. Там живуть нашi громадяни, котрi, можливо, на даному етапi помиляються, але за кiлька рокiв усе ж прозрiють. Якщо ми їх зараз вiдштовхнемо вiд себе у такий спосiб, то втратимо назавжди.
Що ж до Росiї, то вона пiде так далеко, як ми її пустимо. I не стiльки у вiйськовому сенсi, скiльки у полiтичному. Якщо росiяни вiзьмуть пiд свiй контроль обласнi ради, облдержадмiнiстрацiї, впливатимуть на депутатiв, законодавчу владу, то цi територiї опиняться пiд її фактичним контролем без єдиного пострiлу. У нашої держави є всi важелi, аби цьому запобiгти.
-- Якi саме?
-- До цих регiонiв нинi треба ставитися дуже обережно, фахово та з витримкою сапера, який знешкоджує поставлений на бойовий режим снаряд. Ми не повиннi бiльше допускати таких грандiозних помилок, як прийняття нових мовних законiв чи постанов про подолання наслiдкiв радянської окупацiї. Такi речi викликають рiзке несприйняття у тих мiсцевостях. А навiщо дратувати людей, бiльшiсть яких нинi самостiйно гуртується пiд прапорами єдиної України?
Полiтикiв та владу я просив би принаймнi не заважати. Натомiсть коли у Львовi проводили акцiю єднання, говорячи упродовж дня росiйською
мовою, то чимало людей на Пiвднi та Сходi країни її помiтили й належно оцiнили. Особливо цим були приємно враженi в моїй рiднiй Одесi.
-- Яка ситуацiя нинi на Сходi та Пiвднi?
-- Мiльйони громадян там говорять росiйською, однак це не означає, що вони не є патрiотами України. Якщо сьогоднi, хоча б на певний час, накласти табу на вiйну з пам'ятниками, перегляд дражливих сторiнок Другої свiтової вiйни тощо, то я вам гарантую, що ми самi зможемо дуже швидко розiбратися iз сепаратистами та навести лад у нашому регiонi.
Наприклад, Одеська облрада, приймаючи заяву про ситуацiю в областi, включила до неї запропонований мною пункт, де засуджується введення iноземних вiйськ до Криму. I хоча цю поправку ухвалили лише з третьої спроби, але, як кажуть, процес пiшов. Так, пiсля цього нашу облраду штурмувала сотня проросiйських бойовикiв iз Приднiстров'я, але ми вiдбили цей напад i не змiнили свого рiшення.
Наразi таку заяву серед пiвденно-схiдних областей ухвалила лише Одещина, однак я знаю, що найближчими днями схожу позицiю продемонструють i в iнших регiонах. Важливо - нiкого не провокувати й не лякати такими персонажами, як Саша Бєлий iз Рiвного.
-- Ви говорили про найманцiв iз Приднiстров'я. А загалом у пiвденно-схiдних областях нинi багато таких проросiйських гастролерiв?
-- Десь близько тисячi, але i цього вистачає, аби дестабiлiзувати ситуацiю. Кордони вже доcить щiльно прикритi, тому головним завданням нинi є iдентифiкацiя та видворення цих осiб. Якщо СБУ швидко переквалiфiкується зi збирання грошей з бiзнесменiв на своє первинне покликання - захисника iнтересiв країни, то цю проблему можна вирiшити за день-два.
-- Чи справдi багато жителiв пiвденно-схiдних областей хочуть до Росiї?
-- Поговорiмо про це на прикладi Одеси. Там справдi є проросiйськi настрої серед населення. Точнiше - були. Бо ситуацiя у Криму дуже багатьох витверезила i кардинально вiдвернула не так вiд росiйського народу, як вiд нинiшнього росiйського керiвництва. Нiхто не схвалює того, що у важку для України годину так званi брати вдарили нам у спину. Для багатьох русофiлiв це стало справжнiм шоком. Тому, за моїми
вiдчуттями, якщо б сьогоднi ми проводили референдум, переважна бiльшiсть жителiв Одещини проголосувала б за єднiсть з Україною.
Наведу приклад. Недавно сепаратисти дуже радiли, зiбравши на свiй мiтинг в Одесi майже 5 тисяч людей. Але на вiче пiд українськими прапорами прийшли понад 8 тисяч одеситiв. Так, якщо порiвняти з численними зiбраннями на Майданi, це небагато, але для Одеси - абсолютний рекорд, бо за останнi двадцять рокiв бiльше людей тут ще не збиралося!
-- А що у вас думають з приводу призначення кiлькох вiдомих олiгархiв на губернаторськi посади?
-- На моє переконання, бiзнесмен може бути полiтиком, але вiн не може бути державним чиновником. Однак ця сентенцiя дiє у мирний час. Та нестандартна ситуацiя, що нинi склалася у країнi, вочевидь, потребує й нестандартних рiшень. Те, що ситуацiя у Донецьку та Днiпропетровську почала стабiлiзуватися, iмовiрно, свiдчить про правильнiсть тих крокiв на цьому етапi. Адже у Коломойського i Тарути є великi особистi фiнансовi ресурси, вплив та авторитет у цих областях. Думаю, усi акценти будуть остаточно зроблено в найближчi тиждень-два.
-- Наскiльки, на вашу думку, центральна влада контролює ситуацiю у південно-східних регiонах?
-- Пiсля подiй на Майданi силовi структури сильно деморалiзованi, тому сьогоднi на ситуацiю у цих областях бiльше впливають мiсцевi органи влади разом iз населенням. Якщо говорити про Одесу, тут усе пiд контролем.
Я не засуджую нову владу, але у Криму ми сьогоднi бачимо вiддзеркалення державної кризи, яка має схильність до поглиблення. Так, пiсля Майдану та втечi Януковича потрiбно було формувати нове державне керiвництво, брати на себе вiдповiдальнiсть за країну. Однак навiть пiд час такого збуджувального процесу, як подiл портфелiв, у жодному разi не можна було забувати про вибухонебезпечнi регiони країни.
Вийшло так: вiйна закiнчилася, а мiннi поля розмiнувати забули. Понад те, ще й вогнище поряд з ними запалили у виглядi мовного закону. От вони i рвонули.
Але можу сказати твердо: якщо влада у Києвi не допустить чергових помилок i провокацiй, то ні Одеса, ні наші південно-східні регіони-сусіди не дадуть приводiв Росiї ввести сюди свої вiйська. А це перший крок до майбутньої перемоги.
Юрiй ГРИЦИК, газета "Експрес"