Новини футболу

[симчич]

Україна перемагає Фінляндію і везе із Тампере три очки

Команда Андрія Шевченка на стадіоні «Ратіна» не блищала, але все-таки вирішила головне завдання

Якщо повернутися на 7 місяців тому, коли ці ж пари суперників по групі I грали між собою в рамках 4-го туру, то тоді збірна України на матч з Фінляндією виходила, знаючи результати в двох в інших парах. І вони не залишали українцям іншого вибору, як перемагати. Сьогодні - дзеркальна ситуація, в тому числі і з часом початку матчів. Уже фіни з українцями відкривали ігровий день, і наша команда в разі успіху, принаймні на якийсь час, виходила на чисте друге місце. І це, напевно б, ставало проблемою для наших конкурентів.

А здобувати перемогу Андрій Шевченко на поле стадіону «Ратіна» кинув трох видозмінений варіант складу в порівнянні з матчем проти Мальти. У «старт» були введені Бутко, Ордець і, напевно, для багатьох несподівано - Коноплянка. Все-таки віра наставника збірної України в його досвід, бажання зіграти і допомогти команді взяли гору над тим, що Євген останнім часом не мав належної ігрової практики.

Втім, та картина, яку ми побачили на полі, мала б місце при будь-якому варіанті збірної України. Фіни на самому початку матчу відкотилися на свою половину, надавши українцям вирішувати завдання, як же підібратися до володінь Градецкі. Однак зовсім вже обкопуватися біля своїх воріт в плани господарів поля не вистачило, і коли вони вперше серйозно взялися за атаку, це внесло сум'яття в розмірений перебіг матчу, а завершилося все непоганим, але трохи неточним ударом Лама з-за меж штрафного. Що до планів збірної України, то про них залишалося тільки гадати, оскільки хвилині на 15-й можна було констатувати, що на полі йде рівна гра двох рівних по силам команд. Якщо вважати якісь активні дії, то збірна Фінляндії навіть виглядала краще - це і штрафний, з якого Ягуб пробив у стінку, а трохи пізніше біля воріт П'ятова був і кутовий. До того ж, дуже сильно докучали довгі передачі фінів чи в центральну зону на Пуккі, то чи на фланги, і тоді всій нашій обороні доводилося нервово розбиратися, як же загасити потенційну загрозу.

Як же збірна України збиралася вигравати і забивати, це продовжувало залишатися загадкою. За рахунок верхових передач на Селезньова? На 25-й хвилині м'яч вперше після передачі Коноплянки знайшов у штрафному нашого форварда, але м'яч від його голови полетів за межі поля, і назвати це ударом по воротах було дуже складно.

У перші 30 хвилин гри абсолютно не був помітний на полі Ярмоленко, таким, яким ми звикли його бачити. На 31-й хвилині саме після того, як у Андрія відібрали м'яч, на наші ворота пішла атака, яка завершилася падінням Пуккі в штрафному, але арбітр з Ізраїлю Йефет дуже чітко розібрався, що фін опинився на газоні без сторонньої допомоги.

Тим часом, у нас більш-менш працювала тільки зв'язка Коноплянка-Селезньов, і на 35-й хвилині останній з лінії штрафного пробив по воротах, все-таки змусивши Градецкі вступити в гру. Якщо це була фактично розминка для воротаря, то незабаром після навісу Ярмоленка Селезньов цілком міг засмутити збірну Фінляндії, але, на жаль, з лінії воротарського головою пробив вище воріт. На перерву команди так і пішли при нулях на табло, але в України в пасиві була жовта картка у Ракицького, яку той отримав незадовго до кінця першого тайму.

Зрозуміло, що така гра збірної не могла задовольнити наш тренерський штаб, і хоча після перерви замін не було, українці дуже жваво почали другий тайм. Притиснули суперника до штрафного, додалося агресії, і на 48-й хвилині Ярмоленко сам для себе створив можливість пробити по воротах з меж штрафного, але удар точним не вийшов. Не вийшло самому забити - не біда, зате незабаром Ярмоленко видав чудовий пас в штрафний за спини всім захисникам, на який відгукнувся Малиновський. Руслан міг і сам забивати, але після його удару Градецкі відбив м'яч - вийшло прямо на Коноплянку, якому тільки й залишалося закотити м'яч у порожні ворота.

Забитий м'яч помітно пожвавив гру. Фінляндія великими силами стала атакувати, і на її половині не могло не з'явитися багато вільних зон. Правда, ними ще потрібно було скористатися, а для початку потрібно було якось знайти управу на настирного суперника. Фіни часом дуже легко підбиралися до нашого штрафного, а тут ще й Коноплянка на 61-й хвилині ледь з героя не перетворився на антигероя. Послизнувшись на лівому фланзі оборони, Євген абсолютно несподівано видав в нашу штрафну передачу на Пуккі - на щастя, той не скористався таким подарунком, пробивши повз ворота.

Після закінчення години гри в обох командах почалися заміни, і вони виявилися ефективними що у Маркку Канерви, що у Андрія Шевченка. Першою вона спрацювала у нашого суперника - після масованої атаки Ракицький, перериваючи небезпечний простріл, головою пробив по власних воріт, м'яч влучив у поперечину і відскочив до Пог'янпало - після його удару П'ятову складно було виручити збірну України. Але рівновага протрималося недовго - через 3 хвилини Ракицький зліва вирізав м'яч на лінію воротарського, і там Бесєдін класно підстроївся під м'яч, в падінні головою підрізав його в дальній кут воріт.

Незважаючи на те, що збірна України знову повела в рахунку, взяти гру по свій повний контроль нашій команді не вдавалося. Як результат, Фінляндія великими силами атакувала - наші оборонялися, напевно, тримали в розумі можливості для контрвипадів, але їх не було. Виходячи з рахунку на табло, напевно, це і не було головним, важливіше було, що українці під кінець основного часу міцно закріпилися в середині поля.

Алон Йефет компенсував стандартні три хвилини. На першій з них П'ятов впевнено зіграв у штрафному на виході і навіть розгорнув контратаку, яка дозволила вбити кілька дорогоцінних секунд. Була ще «тактична» жовта картка Шепелєва, але найголовніше - фінальний свисток ізраїльського рефері зафіксував перемогу збірної України, яка вивела нашу команду на друге місце в групі. Чи надовго, дізнаємося ближче до півночі, коли завершаться два інших матчі в нашій групі.

Фінляндія - Україна - 1:2 (0:0)

Голи: Йоел Пог'янпало, 72 - Євген Коноплянка, 51, Артем Бесєдін, 75.

Фінляндія: Лукаш Градецкі, Карі Арківуо, Ніклас Мойсандер, Томас Лам, Юкка Райтала, Юхані Ойяла, Теему Пуккі (Йоел Пог'янпало, '68), Каспер Хямяляйнен, Моштаг Ягуб, Робін Лод (Фредрік Йенсен, '68), Йере Уронен (Ееро Маркканен, '84)

Україна: Андрій П'тов, Богдан Бутко, Іван Ордець, Микола Матвієнко, Євген Коноплянка (Едуард Соболь, '86), Ярослав Ракицький, Віктор Коваленко (Володимир Шепелєв, '76), Руслан Малиновський, Тарас Степаненко, Андрій Ярмоленко, Євген Селезньов (Артем Бесєдін, '65)

Попередження: Моштаг Ягуб, 74. Томас Лам, 80. - Ярослав Ракицький, 39. Євген Коноплянка, 55. Віктор Коваленко, 58. Володимир Шепелєв, 92.

Арбітр: Алон Йефет (Ізраїль)

Удари (в створ): 5 (1) - 12 (5).
Кутові: 4 - 2.
Офсайди: 2 - 0.