Новини футболу

[Orton]

Крижані підсумки. Арсенал



Київська команда номер два розпочинає новий рік своїми підсумками

З чим пішли на канікули: 6 місце, 30 очок.

Від Арсенала в цьому сезоні не очікували нічого нового. Команда вже котрий рік поспіль, декларуючи боротьбу за щось там, плететься в середині турнірної таблиці. Змінювались тренери, частково оновлювався склад, але загальна тенденція залишалась незмінною.

Але в цьому чемпіонаті гармаші досить несподівано предстали перед нами досить цікавою і стабільною командою, яка демонструє потужну гру і реально бореться за єврокубкове місце у турнірній таблиці.

Говорити про себе команда Леоніда Кучука примусила після 4-го туру, коли на очах у всієї країни протягом цілого тайму ганяла «в хвіст і в гриву» донецький Шахтар і таки зуміла дотиснути чемпіона на останніх хвилинах і вирвати нічию.

Як показав ряд інших матчів, така гра Арсенала не є випадковою, а, швидше, закономірною. В команди з’явився свій стиль, свій характерний почерк. Команда грає в тотальний футбол і коли в неї все виходить – може «змести» будь-якого суперника. Головний тренер цілком успішно застосовує принцип ротації, випускаючи на кожен матч інших гравців, в залежності від сильних і слабких сторін суперника.

Арсеналу ще б стабільності і кращий кадровий резерв… Але якби в баби були самі знаєте що, вона була б дідом. А з іншого боку: може на наших очах народжується нова команда-зірка? Принаймні, мені цьогорічний Арсенал нагадує Карпати раннього Кононова: така ж яскрава, але нестабільна команда.

Герой: Леонід Кучук. Білоруський тренер зумів із команди з нереальними амбіціями зробити реального претендента на єврокубки. До того ж, кого можна вважати героєм в команді, де жоден гравець не має стабільного місця в основі через тактику постійної ротації складу? Звісно ж автора цієї команди – її головного тренера.

Антигерой: Ерік Матуку. Чемпіон Бельгії, приїхавший до Києва транзитом через Дніпропетровськ, жодного разу навіть на полі не з’явився. Значить, було за що. Тому що звинувачувати Леоніда Кучука в упередженості у мене особисто немає підстав.

Найкращий матч: Арсенал-Шахтар 1:1. В 4-му турі гармаші спромоглися дати справжнього ляпаса чемпіону (щоправда, через кілька місяців гірники добряче за це відгамселять нахаб, але про це у наступному абзаці). Шахтар досить швидко і легко повів у рахунку і планував спокійно довести матч до перемоги, але в господарів поля було своє бачення ситуації. В другому таймі Арсенал просто зім’яв чинного на той момент чвертьфіналіста Ліги чемпіонів. За останні кілька років до цього матчу ТАК «возила» Шахтар лише Барселона в уже згаданому чвертьфіналі ЛЧ («феєрична» єврокубкова осінь була ще попереду). І гірникам відверто пощастило, що гармаші змогли лише відігратись.

Найгірший матч: Шахтар-Арсенал 5:0. Але в другому колі гірники сповна помстились кривдникам. У своєму фірмовому стилі Шахтар просто розірвав київську команду. Рахунок говорить сам за себе і, в принципі, він цілком закономірний. Арсенал у цьому матчі не показав абсолютно нічого.

Прогноз на весну: Думаю, що саме Арсенал поведе з Таврією реальну боротьбу за останню єврокубкову позицію, тобто підсумкове 5-те місце. Особисто я схильний вважати, що Арсенал цю боротьбу програє. Команда Леоніда Кучука робить свої перші кроки і хвороба росту ще дасть про себе знати.