Чарівний світ живої природи...

[2vanya2]

Ювілей вівці Доллі надихає науковців, фермерів і Жириновського

Першій клонованій вівці цього тижня виповнилося б 15 років. Її поява стала подією сторіччя, спричинивши бурхливу реакцію в суспільстві. Світ обурювався, радів одночасно. Найбільше побоювань викликала перспектива клонування людини, однак за час, що минув, людство не надто наблизилося до штампування собі подібних, ідеться в сюжеті ТСН.


Вівця Доллі стала точною копією матері та прожила 6 років. Вона привела шістьох звичайних ягнят і померла від артриту. Та "започаткована" нею справа досі живе.

В Україні вдалими генетичними експериментами вславилася лабораторія харківського Інституту тваринництва. Там клонували першу в світі корову. Однак безіменні українські клони пішли на ковбасу. "Життя будь-якої тварини закінчується на м'ясокомбінаті – рано чи пізно", - філософствує біотехнолог Олексій Сушко.

У такій долі клонованих істот є сенс, певні виробники сільськогосподарської продукції. Кожен, хто займався промисловим розведенням тварин чи птахів, знає, що у стадо складається з дуже різних тварин. Ті самі корови бувають хворими, кволими, а трапляються серед інших і справжні молочні рекордсменки. Розмножити таких – мрія кожного фермера.

Для українського селянина ця мрія досі здебільшого недосяжна, а от за кордоном таке вже давно є буденністю. Клони "успішних" тварин не менш успішно продаються. Щоправда, коштують вони по кілька тисяч доларів. Українські аналоги могли б бути дешевшими, однак вітчизняним науковим інститутам бракує коштів на відповідні експерименти й дослідження.

Генетичні успіхи з тваринами ще досить умовні, застерігає голова бюро ВООЗ в Україні Кіз Де Йонкере. Він переконує: про людського двійника досі не йдеться навіть у проекті. "Клоновані копії тварин – всі чули лише про вівцю Доллі – та їх було набагато більше. Так от, насправді вони мали багато генетичних дефектів. Бо у цьому процесі є висока імовірність мутацій. Тільки уявіть собі, що те саме станеться з людиною!", - попереджає фахівець.

Клонування людей більшість європейських країн, зокрема й Україна, заборонили на законодавчому рівні. Та вчених-генетиків це не зупиняє від несподіваних дослідів. Днями росіяни з японцями вирішили клонувати мамонта. Група науковців виокремила ядро клітини з кісткового мозку вимерлої тварини і підживила його слонисі – щоби та виносила. Ким буде те, що з'явиться на світ – навіть якщо спроба виявиться вдалою – спрогнозувати важко. В ідеалі – трохи осучасненим мамонтеням.

Однак на мамонтах генетика не зупиниться, доки існують такі ентузіасти, як російський політик Володимир Жириновський. Про своє бажання клонуватися він заявляє вже третій рік поспіль. Епатажний кандидат у президенти РФ мріє стати прикладом для інших. "Я хочу, щоби був іще один чоловік, максимально схожий на мене!", - каже Жириновський.

Такого оптимізму бракує навіть письменникам-фантастам. "Олді" Олег Ладиженський не приховує розчарування від темпів технічного прогресу. "Ми в 60-ті були всі впевнені, що ми летимо на Марс. Ми вже летіли – фантасти всі про це писали. Що яблуні будуть на Марсі цвісти! Нікуди ми не полетіли - ми на Місяці побували так, що все тепер сумніваються – було це, чи ні", - зізнався він.