Найсвіжіші події та новини на ТБ

[funt3]

RTVi - канал, що залишився в стороні



Нещодавно в заголовках новин замигтіло назву RTVi. Чому ім'я телеканалу, мало відомого більшості громадян Росії, привернуло увагу преси? Чи здатний він зробити істотний вплив на розвиток вітчизняного телебачення сьогодні?

Наприкінці минулого тижня в заголовках новин замигтіло назву RTVi, або в повній версії назви - Russian Television International. Повідомлялося, що колишній гендиректор каналу «Зірка» Руслан Соколов придбав RTVi за $ 10 млн.

Інтерес до цієї оборудки був настільки великий, що своє здивування ажіотажем навколо каналу у зв'язку з його продажем висловив в одному зі своїх інтерв'ю і колишній гендиректор RTVI і екс-гендиректор НТВ Ігор Малашенко, який мав пряме відношення до запуску RTVi в 2001 р. Малашенко зазначив в інтерв'ю одному з російських телеканалів, що багато років RTVi зовсім не користувався увагою мас-медіа.

Але чому ж інтерес до RTVi нині великий? Можливо, він викликаний самою історією телеканалу. Автори, які пишуть про RTVi, як правило, не усвідомлюють, що цей телеканал міг би, використовуючи супутникові технології, зіграти історичну роль у розвитку російського телебачення в підцензурний період 2000-х років. Але зате дуже багато оглядачів справедливо відзначають нікчемне вплив RTVi на сучасний політичний і медійний процес в Росії. Можна сказати, що RTVi - це канал упущеної можливості зробити російське телебачення першого десятиліття XXI століття більш вільним.

Закономірно, що для більшості громадян Росії назва RTVi нині навряд чи про щось говорить. А адже це найстаріше безпосереднє супутникове мовлення, що представляє Росію. Воно було засноване ще в 1997 р. (при тому, що аналогічне мовлення «Першого каналу» почалося в 1999 р., а Всеросійської державної телерадіокомпанії - в 2002 г).

Трохи передісторії

Russian Television International - це ні що інше як колишнє «НТВ-Інтернешнл». Підрозділ було створено медіаструктурах Володимира Гусинського для ретрансляції ліцензійно очищеною версією флагманського телеканалу медійної групи - каналу «НТВ» у версії для зарубіжної російськомовної аудиторії.

Ось як про це йдеться на сучасному сайті RTVi: «1 січня 1997 р. почалася трансляція каналу RTVi через супутник« Експрес 2 ». За допомогою індивідуальних супутникових антен програми RTV International побачили глядачі на Близькому Сході і в Європі. Найбільші кабельні оператори Ізраїлю почали доставку сигналу RTVi своїм передплатникам ».

Звичайно, у 1997 р. ніякого RTVi не існувало, а почалися ретрансляції програми саме міжнародної версії телеканалу НТВ. Але в RTVi до сих пір не люблять згадувати, що вони колись були НТВ, а історія розриву нинішнього RTVi та НТВ увійшла в історію нових російських медіа в якості скандальною.

У 2001 р. російська держава несподівано згадало, що медіа-імперія Гусинського «Медіа-міст» заборгувала державної компанії «Газпром» великі суми грошей, і що супутник «Бонум», яким НТВ так пишалося, також був запущений на державні кошти. Представляв російську державу в «суперечці господарюючих суб'єктів» «Газпром», на захист потоптаної фінансової честі якого встали російські суди, в результаті розглядів, що включали і нетривалий зміст Гусинського в ув'язненні, в результаті забрав під свій контроль майже все, що належало медіа-імперії Володимира Гусинського в Росії.

Серед іншого під контроль «Газпрому» перейшов і телеканал НТВ, і національний супутниковий оператор «НТВ плюс». Журналісти НТВ на чолі з Євгеном Кисельовим, які пішли з каналу, якийсь час вели мовлення з каналу ТНТ, поки він ще не повністю перейшов під контроль «Газпрому». Пізніше журналісти перебралися на канал «ТВ-6 Москва», що належав Борису Березовському, але незабаром ще один «господарюючий суб'єкт» «Лукойл» згадав про заборгованості тепер уже «ТВ-6 Москва». Ще пізніше була історія з телеканалом ТВС, організованому на «шостий кнопці», куди з «ТВ-6 Москва» перейшла команда колишнього НТВ, але й там мовлення не вийшло, чого і слід було очікувати. Завадили «економічні розбіжності» «господарюючих суб'єктів».

RTVi, який залишився в стороні

Весь час вищеописаних телевізійних пертурбацій в Росії і пізніше «НТВ-Інтернешнл», перейменоване в Russian Television International продовжувало належати старим господарям - Володимиру Гусинському та його партнерам.

Після поділу російської телекомпанії НТВ довелося заново створити свою мережу безпосереднього супутникового мовлення для зарубіжної аудиторії, і ця мережа стала відома як «НТВ Мир». А RTVi спочатку ретранслювали передачі ТНТ, потім «ТВ-6 Москва», а потім стало віщати програми ТВС - загалом, проекти журналістської команди колишнього НТВ. З їх припиненням Russian Television International організувало власну службу новин. Теленовини на Russian Television International стали називатися «Сейчас» за аналогією з випусками новин припинив працювати телеканалу ТВС.

Необхідно відзначити, що Russian Television International масштабами вже не нагадував НТВ. Новини були камерними, а репортерська мережа невеликий. Незважаючи на це на RTVi в різний час працювали Євген Кисельов, Андрій Норкин, Володимир Кара-Мурза, Володимир Шендерович, а також емігрував ще 20 років тому в США колишній ведучий програми «Вести» Юрій Ростов. Телеканал має студіями в Нью-Йорку, Тель-Авіві та Москві. У 2000-х роках в Росії функціонував дольной великий філія під назвою «Відлуння Тв», очолюваний Андрієм Норкин. Під лейблом цієї філії виходили власні аналітичні передачі в дусі старого добротного НТВ.

Тим не менш, загальнополітичні та новинні програми у Russian Television International не отримали будь-якого відгуку в Росії, незважаючи на те, що в 2000-х роках на внутрішньому російському телебаченні лютувала цензура і потреба в якісному інформаційному мовленні була дуже висока. Про те, що канал непідцензурній інформаційного мовлення в Росії затребуваний, свідчить успіх запущеного кілька років телеканалу «Дощ».

*Основною причиною нереалізації потенціалу RTVi в якості популярного в Росії непідцензурній інформаційного телеканалу стало бажання Володимиром Гусинським. Гусинський, основний власник каналу, вважав за краще, відправившись еміграцію після недовгої відсидки, більше не втручатися в російську політику. При цьому Гусинський продовжував в Росії медійний бізнес. Його компанії продовжували виробляти для російського телебачення серіали, а телеканали «Телеклуб» і «Дитячий світ» і нині пропонуються в пакеті «НТВ плюс».

У свою чергу сигнал RTVi строго кодувався і не призначався для аудиторії в Росії. При цьому супутник, з якого працює RTVi - Eutelsat Hot Bird 13A/13B/13C 13.0 гр. E - досить смотрібелен і популярний в Росії. Як видається, якщо б у свій час RTVi НЕ кодував хоча б частину своїх програм і адресував їх аудиторії в Росії, його популярність і успішність була б зовсім іншою, на порядки вище.

У цьому зв'язку згадуються події 2001 р., коли журналісти осаждаемого НТВ збирали мітинги в Останкіно в свою підтримку. Якби тоді пролунав не абстрактний заклик до захисту свободи слова, а цілком конкретний - купити супутникові тарілки і націлити їх на супутниковий вільний канал НТВ - RTVi, який буде транслювати з-за кордону, то історія російського телебачення, і історія російського супутникового ТБ зокрема , склалася б дещо інакше. Як мінімум, російське телебачення було б вільніше і динамічніше. Досвід ряду не цілком демократичних країн, де телеканали, що віщають з-за кордону, не поступаються за впливовістю та успішності національному телебаченню, підтверджують таке припущення.