Чистка форума (не актуальні дописи)

[D-Misha]

Заповіді 104-річного карпатського мудреця Андрія Ворона..(продовження)

Щоб бачити інформацію потрібна Реєстрація! Щоб бачити інформацію потрібна Реєстрація!

Щодня..
Не вимагай від себе багато. Зроби за день хоча б одне добре діло для родини (для дому). Одне – для своєї душі. І одне (обов’язково) – для когось. Якщо не в силах ділом, то роби це хоча б добрим, нелукавим словом. І так щодня. По одній, по кілька зернин. І вони заколосяться в душі врожаєм радості.
***
Найвищий наш дар — дар життя. На світі немає речей, заради яких варто вмерти. Зате багато, заради яких варто жити.
***
Навіть якщо ви не молитесь, навіть якщо ви атеїст, - менше грішіть, не робіть це свідомо. І відчуєте, що душа ваша більш захищена, а тіло здоровіше.

***
Печалі не бійся. Пізнай її. Прийми її і дай їй ім`я. і полюбиш її. І стане вона світлою. Бо народжуємося ми в темряві, а покликані світлом.

***
Без вранішньої молитви, як без одягу, я не виходжу на вулицю. Одягайте в молитву оголену після ночі душу. Одягайтеся в неї, як в одяг для світу. Одягайтеся — як у лати для боротьби.
***
Життя твоє — день твій нинішній. Саме твій день.
***
У тебе в житті немає високої мети? То й не біда. Не всі кораблі пливуть до Америки. Є човни, з яких ловлять для людей рибу. І є човники, що перевозять людей на переправі. І вони в не меншій пошані.

Як наповнити щастям кожен свій день.
Будьте вдячними.
Втішайтесь з кожної своєї справи.
Сподівайтесь тільки на ліпше.
Робіть те, що вам найкраще вдається.
Робіть добрі вчинки.
Основне для мене — Світло, яке я все життя шукаю і яке сам намагаюся нести для інших. Як той світлячок, що крихіткою світла пом’якшує ніч. Знаю, що ніч мені не перебороти, але однаково свічу.
Мені подобається притча про святого Августина. Коли до нього хтось підійшов, він стриг овець. Той запитав: «Ось, припустімо, ти стрижеш овець, а в цю мить настає Страшний суд. Що ти робитимеш?» Святий Августин відповів: «Буду стригти овець».
Якщо ти чекаєш на щось добре, воно з’явиться. Чекай. Воно може з’явитися несподівано навіть тоді, коли ти вже не чекаєш.
Найбільша цінність, яку я здобув за життя, — це свобода. Внутрішня свобода. Звільнення від страху, від забобону, марних клопотів, облудних пристрастей, людського поговору. Цю свободу мені відкрив Ісус.
«Що таке життя ваше? Пара, яка з’являється на хвильку, а потім зникає». Так казав апостол Яків. Наше життя — це щоденна дорога до смерті. То чому б її не пройти з радістю. Тим більше, що там нас чекає нова дорога, цікавіша й радісніша. Не біймося помирати. Тих, що відійшли, набагато більше, ніж тих, що живуть.
Найвищий наш дар — дар життя. На світі немає речей, заради яких варто вмерти. Зате багато, заради яких варто жити.
Не біймося смерті. Цілком ми не вмираємо, бо ми частина Природи, а Природа — безсмертна.
Що посієш, те й пожнеш. Не завжди знаємо, що випаде нам пожинати, але зерна для посіву можемо добирати щодня. Сійте в душі своїй зерна світлих і добрих думок — і вони проростуть бажаним жнивом. Те, що хочете мати, — про те й думайте. Яким хочете себе бачити — таким і уявляйте. І матимете, і змінюватиметесь. Бо тверда думка, як смерекова смола, затвердне в коштовний камінь.
Бідність, багатство — все дуже відносне. Онуки моїх сестер співчувають мені: «Діду, ви такий розумний, а бідний». Хіба я бідний?! Я маю житло, харчі, одяг, інструменти, книги, пенсію дістаю. Хочу працюю, а хочу — читаю чи мандрую лісами. От мій дід був справді бідним. Коня кував лише на передні ноги, ніколи не вистачало грошей на всі чотири підкови. А баба, бувало, зашивала одежину своїм волоссям, бо в хаті не було ниток...
Очищуймось. Зішкрібаймо з душ учорашній день, бо в життя, що над нами, не можна входити із земним брудом. Чим раніше це зрозуміємо, тим краще нам буде і тут, і там.
Не забувай дякувати щодня. Коли за що дякувати — це тобі підкаже день.
Від завтра постанови собі новий чин життя — усе робити з радістю.
Усе важке для лінощів, а для труда все легке.
Не гайнуй часу — це матерія, з якої створено твій світ.
У здорового свій шлях життя. І у хворого свій. Але і той, і другий веде до однієї кінцевої мети. Можна пройти цей шлях легко і втішно, без гріхів і хвороб. А можна по— іншому. Тож вибирай.
Першим і останнім у тебе хай буде дія, діяльність.
Мене теж лякають знегоди життя, але вони підстьобують до дії, роблять сильнішим, мудрішим.
Ти кажеш, що не цілком ще дозрів до серйозного діла... Чого ж ти дочікуєшся? Поки не зігниєш?
Може, й справді, перш ніж пізнати мудрість, пізнаєш страх і сумніви.
...І тоді, коли твого батька виноситимуть з хати — чужі люди з його хати — ти пізнаєш сповна гірку правду буття: нічого немає твого на цій землі. Тільки — душа. Та й та належить Господу.