Ловись рибко, мала і велика!!!(все, що стосується риболовлі.)

[2vanya2]

ЗИМОВА ЛОВЛЯ РИБИ НА БЕЗМОТИЛЬНУ МОРМИШКУ - ЦЕ ПРОСТО: БЕЗНАСАДОЧНІ МОРМИШКИ

Різних видів безнасадочних мормишок безліч. Це, як правило, невеликі блешні, гачок яких оснащений чим-небудь (бісером, кембриком, шматочками поролону, пористої гуми або силікону, кулькою з пінопласту і т. д.). При оснащенні гачка зазвичай дотримуються правила контрастності - темні блешні оснащують світлими (білими, жовтими) елементами, а світлі - навпаки. Самі елементи оснащення гачка чергуються за тим же принципом (білий з чорним і т. д.). На відміну від блешень для ловлі з мотилем , у «безмотилок» гачок значно менше виноситься з тіла блешні, а сама блешня висить більш вертикально.

Безмотилки «крапля», «личинка», «човник», «стовпчик» - зазвичай невеликого розміру, бувають і темних, і світлих тонів, причому самі дрібні блискучі, зроблені з вольфраму, часто взагалі не вимагають ніякої оснастки гачка (або оснащуються однією чорною або червоною бісеринкою).

«Уралки» - одна з найбільш уловистих «безмотилок». Найчастіше буває темних тонів (чорна або кольору червоної міді).

«Мураха» - теж дуже популярна блешня, як правило, чорного кольору.

Окремо стоїть «чорт» - своєрідний гібрид прямовисної блешні і блешні, оснащеної жорстко впаяним трійником. Там, де на «чорта» ловиться риба, на нього можна зловити як мирну рибу, так і хижака (судака, щуку).

Умовно можна виділити дві форми «чорта» - довгий «чорт» («стовпчик» ) і короткий «чорт» («пузатий»). Не можу сказати, що на якійсь водоймі один з них більше уловистий, ніж інший. Навпаки, мої спостереження переконують мене в протилежному. Можу лише припустити, що для ловлі ляща, для плавної, повільної гри переважніше довгий «чорт», так як він, безумовно, більш «зацепистий», а при ловлі окуня, або плотви для різкої «тряски» швидше підходить «пузатий» «чорт», так як він при однаковій з довгим «чортом» вазі більш компактний, що часто буває важливо.

Однак, повторюся, питання це спірне (якщо взагалі має сенс про це сперечатися).

Трійник - найважливіший елемент «чорта». Я вважаю, що саме шум, що виникає при русі гачків трійника в товщі води приваблює рибу і служить сигналом до атаки. Тому трійник повинен бути досить великим в порівнянні з тілом «чорта» . Від цього також залежить і його зацепистість .

Уявна лінія, що є продовженням піддіву гачка, не повинна перетинати тіло «чорта» ! Особливо високі вимоги у «чорта » пред'являються до якості гачків. По-перше, вони повинні бути гранично гострими. Якщо гачок блешні риба більш - менш впевнено забирає при клюванні в рот, то «чорта» вона часто атакує в корпус.

При цьому гачки трійника виявляються не всередині рота, а на зовнішній його стороні (наприклад, під нижньою щелепою). Тому, якщо гачки тупі, то сходів буде стільки, що ви розчаруєтеся в цій снасті. Гачки повинні бути досить довговічні - якщо у звичайного (поплавкового) гачка через якийсь час ловлі обламається або затупиться жало, то його не шкода викинути, в нашому ж випадку доведеться розлучитися цілком з усім «чортом». Колір гачків, я вважаю, значення не має.

Гачки трійника зазвичай оснащують різнокольоровим бісером, шматочками кембрика і т. д. Найчастіше використовуються поєднання білого, жовтого і червоного кольорів. Я вважа , що ретельний підбір кольорів, та й сама оснастка трійника, не мають не тільки вирішального, а й взагалі особливо важливого значення. Ставтеся до цього у злагоді зі своїм почуттям естетики.

Головне, щоб вам було приємно дивитися на своє творіння, а вже рибі - то воно сподобається. В останні роки на багатьох водоймах досвідчені «чортятники» взагалі нічим не оснащують гачки «чортів», залишаючи їх голими. Іноді буває корисно зверху пустити по жилці світлу намистинку, щоб при грі вона постукувала і привертала цим рибу, але і до цього не варто ставитися надто серйозно.