Україна сьогодні!

[D-Misha]

Продовження:

- Так, ностальгуючі за СРСР пенсіонери – це благодатне поле...

- Отож. І якщо в нас зараз будуть якісь перевибори, вони набагато більше людей заведуть в парламент. Навіть не через "Опозиційний блок", а через партії типу якогось "Відродження" чи "Нашого краю". Реально, кажуть, Мураєв з Рабиновичем вже проходять... Ну, це ж треш!

- А як гадаєш, є вірогідність, що Росія спробує військовим методом захоплювати Україну? Наскільки можлива подальша реалізація саме військового сценарію?

- Я думаю, вона не те, що можлива – так і буде. Але тільки в разі, якщо тут розкачається ситуація до критичного рівня. Якщо буде серйозна політична чи економічна криза... Ми недавно з другом розмовляли – і я зрозумів, що я зараз – вимушений порохобот. На жаль. Так, мені не подобається ні Порошенко, ні те, що вони роблять. Це ж команда бариг – ці всі Грановський, Кононенко і так далі. Усі ж прекрасно бачать, що вони витворяють... Але, з іншого боку, я розумію, що збивати цю команду не можна: нема альтернативи, яка прийде на зміну. А якщо нема альтернативи – значить, прийде Росія. Якщо тільки почнеться якась нестабільність, вони посунуть далі. Вони ж формують армії, батальйонні групи... Створюють нові армії у нас на кордоні. Постійно якісь навчання планують... Вони ж грають в довгу. Вони можуть чекати. І рік, і три. Так вже історично склалося, що вони завжди нас хотіли завоювати. І вони від цього не відступляться.

- До того ж, нарешті шанс такий з'явився...

- Так. Нам просто не пощастило, що ми так близько до них знаходимось.

- Але ми ж нікуди від них і не дінемось. Що нам треба робити, щоб себе убезпечити?

- Армію – нормальну, сильну, боєздатну... А насправді треба починати з освіти. Це ключове – для того, щоб у нас був нормальний патріотичний народ. Якщо так подивитись, то у нас лише відсотків 30% тих, кому не байдуже. Іншим 40% - все рівно. Ще 30% - це якась явна або прихована "вата".

- А наскільки важливе питання мови для того, щоб ми все-таки остаточно сформувались як нація, на твою думку?

- Думаю, що не одне з останніх. Важливе. Але мовне питання зараз дуже часто використовують не для об'єднання, а навпаки – щоб розкачати. Є принцип такий: розділяй і владарюй.

- Що, схоже, і відбувається. Ось недавно Євген Балицький, нардеп від "Опоблоку", знову взявся мусувати тему мовного закону Ківалова-Колесніченка і розсилає звернення, що, мовляв, досить вже "Україну для українців" будувати, час взятися за побудову "України для росіян". І що робити з ним? Як змусити СБУ чи ще когось хоч якось реагувати на це?

- З точки зору закону він не сказав нічого протизаконного. Так що – хіба акції прямої дії: ногу зламати йому... -

Але для системних змін це не метод.

- Так. Це, з одного боку, наче й правильно, з іншого – неправильно. Бо все одно закон має працювати.

- Хотіла запитати ще про улюбленця всіх, хто хоч колись перетинався з МВС, – про Іллю Ківу. Він зараз взявся за створення проекту "Безопасность жизни"... Що це таке?

- Вони роблять муніципальну поліцію в різних містах – формують, набирають. Що це таке? Взагалі незрозуміло. По суті, це чуваки в формі, які мали би допомагати поліції слідкувати за незаконною торгівлею, паркуванням і так далі...

- Це на громадських засадах?

- Я знаю, що в Ківиній організації 10 тисяч гривень платять на місяць. Грубо кажучи, набирають як в охоронне агентство. І ця муніципальна поліція зараз формується в кожній області. Філатов зробив свою в Дніпрі. У них форма і шеврони на 99% збігаються з формою патрульних. Ну, це нонсенс. Це фактично кишенькові охоронні структури, які дуже подібні на поліцію, в кожного місцевого феодала чи царька.

- А фінансується ким? З місцевого бюджету?

- З місцевого.

- Для чого це потрібно?

- Кожному умовному меру якогось райцентру хочеться мати свою "палицю". Я не знаю, чим вони будуть займатися. Запобігати незаконній торгівлі? Ти ж прекрасно розумієш, чим насправді вони будуть займатися. Вони просто будуть бабло збирати – і все.

- Цікаво, чому створенням цієї муніципальної поліції займається саме Ківа? При тому неоднозначному ставленні, яке до нього є в суспільстві?

- Він ефективний, до речі, дуже. От всі, хто його знає, наші спільні знайомі кажуть, що він дуже ефективний менеджер.

- Тобто поки всі "хі-хі" та "ха-ха"..

. - Він діла рішає. І він потрібен Авакову тільки через це. Насправді мало людей, які реально щось роблять. У мене знайомі за бізнесом шукають проект-менеджера на дуже круту зарплату. Нема людей! Так само і в міністерствах, і будь-де. У нас проблема з освітою. У нас реально компетентних кадрів дуже мало! Багато хто виїхав. А ключове – це освіта. Ти ж прекрасно знаєш, як у нас вузи готують спеціалістів з тими дипломами, які потім нікому не потрібні, які нічого не знають. Починати треба з освіти, з дітей. Тільки в такому разі ця країна – наша країна – може вистояти. Поки ж це все рухається в якийсь п**дець. Люди вже дуже сильно виснажилися, їм це все сильно набридло. Ця війна сприймається вже як норма, щоденні "200-ті" і "300-ті" – це вже тупо статистика. Нема вже такого, як в 2014 році, підйому патріотизму, національної свідомості. Людям треба ж теж щось їсти, заробляти гроші. А в країні ще така ситуація в економіці... І при цьому всьому наші "друзі"-сусіди ще й розкачують це все. І будуть продовжувати це робити.

- Ти бачиш якийсь дієвий спосіб нагадати українцям, що за статистикою ховаються чиїсь життя, що війна – не десь там, а в нашій країні, що це у нас щодня гинуть люди?..

- А як ти нагадаєш? Ми знову впираємося в освіту. І в телевізор ще. Телевізор – це ж прекрасний інструмент промивання мозку. І телевізором можна багато чого зробити. Ми ж бачимо, що телевізором зробив в Росії Путін. Я про це думав і зрозумів: якби я жив в Росії і був росіянином – я би пишався Путіним. Для росіян же він – реально красавчик, молодець, завойовує щось, дає їм підстави вважати, що "ми – сильна країна, ми всім можем дати пізд**єй, з нами рахуються, нам є чим пишатися"... Серйозно!

- Віриш в те, що РФ може розпастися?

- Дай Бог!

- Я маю на увазі прогнози щодо того, що це трапиться найближчим часом – ледь не з дня на день.

- Думаю, що найближчим часом цього не трапиться. Хоча все впирається в одну-єдину персоналію. Якщо найближчим часом не стане Путіна – почнуть вони колотись. А він же не безсмертний.

- Гадаєш, що роль Путіна в цих подіях виняткова, що визначальна тут персоналія, а не система?

- У цій ситуації – так. Єльцин не був же настільки хворий, як Путін! Хоча... Там же Чечня була... Словом, я не дуже сильний в геополітиці. Знаю тільки одне: вони з нас не злізуть. Це – без сумніву. І треба бути до цього готовим. Хоча поки переважній більшості народу все те, що відбувається, пофіг. І це найбільше вибішує. Навіть серед моїх знайомих є купа людей, які собі в голову не беруть, що у нас війна на сході, що нас Росія якось щемить... Їм, середньостатистичним обивателям, це все просто байдуже. Тих же, кому не все одно, досі занадто мало.