Наші менші друзі.....

[D-Misha]

Бережімо тварин!

Як же можна так жорстоко
В безсердечності купатись?
Роздирати комусь око,
І він цього ще й сміятись?

І дивитись на тваринку,
Як та, біднітко, страждає?
Як подерту має спинку,
І від цього помирає.

Як же можна бак бензини
У авто не виливати?
А зливати на тварини,
Підпалити і чекати.

Цей жорстокий, підлий вчинок,
Гірший гідності людської,
А комусь це відпочинок,
Від буденності простої.

Діти бачать цю собаку,
Та огида в серці в них,
Наче бачать вовкулаку
У очах мерзенних, злих.

Іншим байдуже не буде,
Що тваринку цю спіткало,
Серце щирість не забуде,
Та таких дітей є мало.

У людей собачка їсти
Гірко просить – «Поможіть!»
Кожен боїться присісти:
«Не бажаєте, то йдіть!»

Коли біднітко нещасне
На морозі пропадає,
Їй не світить сонце ясне,
Їм вже сонця більш немає.

Як безхатьком є людина,
Вона якось виживає,
Та якщо це є тварина….
Певна річ, що пропадає.

Песик ходить, похилився,
Бідна шерсть, до болю крик,
Сам на світі залишився,
Але сам він жити звик.

І від злості хтось промовить:
«Що, тварюко, ще не здох?»
А собачка далі ходить,
Розумніший хто з них двох?

Та найгірше, як тваринку,
Хтось навмисно десь збиває,
Розжене свою машинку,
Зупинитись не встигає…

Гріх на душу сильний взяв,
Він живе навмисно нищить,
Може він цього й не знав,
Що цю межу перевищить?

На завершення одне
Хочу, люди, вам сказати,
Хай вам думка ця війне,
Не старайтеся зламати.

Вселите тваринці біль –
Горе, прикрість не забуде!
Вам на рани всиплять сіль,
Так і з вами колись буде!

Щоб бачити інформацію потрібна Реєстрація! Щоб бачити інформацію потрібна Реєстрація!