Говоримо на різні теми!

[D-Misha]

Наукове відкриття: хто матюкається - живе довше!

Вчені з Гарварда радять не стримувати емоцій.

Щоб бачити інформацію потрібна Реєстрація! Щоб бачити інформацію потрібна Реєстрація!

Учені Гарварда, заскучавши зі своїми товстими книжками, вирішили «піти в народ».

І дізнатися, як живеться людям, які звикли висловлюватись не мовою Пушкіна та Шекспіра, а прадавньою з мов – мовою матюків.

А щоб не збити ноги по дорозі до «народу», вони запросили цей народ, який полюбляє висловлюватися матюками, до своїх лабораторій. 230 осіб у віці від 20 до 35 років залюбки продемонстрували вченим свою здатність обходитися без слів «вельмишановний пане» та «пані», заміняючи їх на більш прості, але такі ж переконливі слова.

Поки «піддослідні» вправлялися в красномовстві, згадуючи матюки від діда-прадіда, вчені копирсалися в їхніх родоводах і сканували їхній стан здоров'я.

І з'ясували: матюки корисні для здоров'я!

Особливо корисні вони, як з’ясувалось, у сімейному житті. І особливо інтелектуальні особистості, схильні не тримати в собі праведний гнів, а одразу ділитися ним із Всесвітом за допомогою добірних матюків, живуть у середньому на 15 років довше.

У їхній крові, як виявилось, гормону стресу – кортизола – значно менше, ніж у тих, хто більше звик у конфлікті оперувати словами «будь ласка» та «перепрошую». А от рівень гормонів радості – ендорфінів – значно вищий. І тому живуть собі любителі матюків довго та щасливо, на відміну від тих, хто все ще вірить у силу доброго слова та розважної поведінки.

Із ученими Гарварда сперечаються езотерики .

Про енергетичну сутність матюків можна прочитати мало не в кожній книжці езотеричної спрямованості. Загалом думка езотериків про матюки зводиться до отакого: матюки – ця особлива енергетична конструкція. Це, по суті, удар, який обов'язково досягне мети (сковорідочка, може, й не поцілить, а от слово – ні! Влучить точно в ціль).

Що відбувається в ту мить, коли люди переходять на мову матюків? Якщо це відбувається під час підвищених емоційних навантажень, то той, хто матюкається, знімає з себе частину «брудної» енергії, відправляючи її на адресу близького свого.

Чи стає матюкливому легше? Безсумнівно! Для нього матюки слугують способом розрядки: якщо не вимовить він у відповідну мить потрібні слова – його ж розірве! Тобто матюки в цьому випадку для нього – благо. Не панацея, звісна річ, але з двох бід – менша.

А якщо матюки використовуються в повсякденній мові, поза конфліктом?

Це однаково, що годувати себе та навколишніх мікродозами отрути. Матюки, вимовлені «просто так», втрачають свою «точку застосування». Розряджати нічого. А енергія однаково є. І подітися їй кудись треба. Куди? Частково ця енергія повертається до мовця, руйнуючи його ауру. Частково летить у бік слухачів із тією ж дією.

Матюки «слухача» ранять, буквально пробиваючи в його енергетичній структурі діри. І що культурніша людина, то сильніше їй болить.

Можливо, тому, ті, хто слухав матюки, помирають у середньому на 15 років раніше?

Щоб бачити інформацію потрібна Реєстрація!