Ловись рибко, мала і велика!!!(все, що стосується риболовлі.)

[D-Misha]

Нерест коропа.....

Щоб бачити інформацію потрібна Реєстрація!

Коропи істотно більш залежні від температури, у порівнянні з карасем та іншими прісноводними рибами. Провівши всю зиму в ямах, коропи вибираються у верхні горизонти глибини тільки коли вода повністю відтає, та й то вигулює неохоче і якщо клює, то знехотя.

Відповідно, і нерест коропа відбувається пізніше. Для початку нересту необхідно, щоб температура води досягла 25 ° С. У більш холодній воді розвиток мальків сповільнюється, при різкому зниженні температури потомство може загинути.

Період нересту у коропа починається в кінці квітня – початку травня, але в переважній більшості випадків виведення потомства відбувається вже в червні, що визначається температурою та особливостями кожного конкретного водоймища.

Вважається що річковий короп (сазан) гидує непроточні водами, у той час як озерний короп може опуститися до заростей, затоплених стоячою водою, аби було куди приліпити ікру.

За коропами була помічена цікава особливість – проводити розвідку перед нерестом. За день до ікрометання на передбачуване місце прибувають одна-дві рибини, а на завтра по їх сліду прибуває основна маса молодих.

Коропи – сильні риби, на шляху до місця нересту вони здатні долати перешкоди, перестрибувати невеликі греблі і загати. Відомі випадки, коли риба вистрибувала з води на висоту до двох метрів.

Процедура нересту у коропа підпорядкована вікової ієрархії – спершу «відстрілюється» молодь, потім більші особини. Загальна тривалість нересту може досягати місяця. Примітно, що коропи здатні сповільнювати розвиток ікринок, чекаючи сприятливих умови. Нерест коропа проходить у декілька етапів, але перший – наймасовіший (до половини всього запасу ікри). Самки набагато більші за самців, що не дивно, оскільки сумарна вага ікри може становити до половини ваги риби.

Нащадкам річкових коропів виживання дається істотно складніше. Молодь має велику кількість природних хижаків, та й умови не сильно сприяють. Так що вижити зможе лише десята частина посліду, та й то зрілості досягнуть не всі.

[D-Misha]

Найжахливіша рибка.....

Щоб бачити інформацію потрібна Реєстрація!

Колись тубільці на берегах Амазонки ризикували заходити в ріку тільки в міцних "трусах" з... шкаралупи кокосового горіху! Зараз же місцеві жителі купаються в місцях, де можуть зустрічатися кандіру, тільки в щільно прилягаючих плавках.

Сомик ванделлія, або кандіру (Vandellia cirrhosa) - прісновода риба, яка водиться в річках Амазонії і вважається серед місцевих жителів найбільш страшною рибою, ще страшнішою, ніж піранья. Рибка не більше 15 см в довжину, має вугроподібну форму і майже прозора. Частенько зустрічаються екземпляри розмірами не більше сірника.

Кандіру паразитує на іншій рибі. Сомик відчуває потоки води, що видихаються іншою рибою і запливає по них в зябра. При цьому він розчепірює колючі вирости і живиться кров'ю з кровоносних судин в зябрах, чому отримав прізвисько "бразильський вампір". Сомик не смокче кров - після укусу кров витікає із зябер сама. За 30-145 секунд сомик насичується і покидає рибу-хазяїна.

Місцеві жителі бояться цього сомика, тому, що він може заплисти в анальний отвір, вагіну або - у разі маленьких екземплярів - в пеніс голої людини до самого сечового міхура. Він живиться кров'ю і навколишніми тканинами що може викликати сильні болі. Кандіру знаходить своїх жертв по домішці у воді аміаку що виділяється із зябер в процесі дихання риби або у випадку з людиною з сечовипускного каналу. Дві-три краплі сечі кандіру чують за 20 метрів. Безпомилково знайшовши пахнючий об'єкт (статевий орган тварини або людини), кандіру забираються в сечовипускний канал і просуваються до сечового міхура. По дорозі вони десятки разів присмоктують до слизової оболонки, чим викликають страшні муки.

Без оперативного втручання частенько сомика не витягнути. В більшості випадків операції проходять без наслідків. Традиційно застосовують соки двох рослин, які вводять безпосередньо в місце прикріплення рибки, яка при цьому гине і розкладається. Без медичної допомоги ураження сомиком кандіру може призвести до смерті. Сомик гине завжди, оскільки вибратися з людського тіла не може, оскільки людина не є типовим хазяїном кандіру.

[D-Misha]

Риба моєї мрії....

Щоб бачити інформацію потрібна Реєстрація!

[D-Misha]

Вчені виявили лігво Ктулху.....

Щоб бачити інформацію потрібна Реєстрація!

Вчені виявили свідчення присутності на Землі справжнього Ктулху. Спочатку були виявлені сліди нападу гігантського восьминога на іхтіозаврів, що жили в тріасовому періоді 200-250 мільйонів років тому.

На кладовищі іхтіозаврів в Неваді були знайдені кістки, що належали дев'яти особинам. Максимальна довжина тварюк - 15 метрів. Дослідження показали, що на цій території в тріас було глибоке море. Встановлено, що всі іхтіозаври гинули в різний час і нестандартним чином.

Вчені припустили, що тут жило гігантське головоноге чудовисько, яке вбивало іхтіозаврів і харчувалося ними. А візерунок з кісток - наслідок забав істоти, що володів інтелектом, порівнянним з розумом сучасних восьминогів. Невідомого восьминога охрестили «тріасовий Кракеном».

[D-Misha]

Типи годівниць: open-end feeder

Щоб бачити інформацію потрібна Реєстрація!

Така годівниця є або повинна бути у кожного рибалки незалежно від досвіду лову і наявності любові до фідера. Даний тип вважається найпоширенішим типом годівниці, її використовують і в стоячій воді, і на течії, на великих і малих глибинах. Найчастіше open-end feeder використовують для закидів у стоячій воді на середній дальності, при лові на течії можуть використовуватися підвантажені моделі. Такі годівниці вважаються оптимальними при лові на слабкій течії і в стоячій воді. За формою розрізняють круглі, трикутні і чотирикутні в поперечному перерізі годівниці.

Круглі годівниці краще входять у воду, тому дійсні на слабкій течії і в стоячій воді, а вугільні - добре тримають дно, так що їх краще використовувати на сильній течії. Як підгодовування можна використовувати все, що зазвичай прийнято використовувати в фідері, але краще уникати розвареної каші і не перестаратися з живим наповнювачем. Справа в тому, що каша на дні просто не буде розсипатися, а надто велика кількість черв'яків і опаришів, навпаки, сприяють швидкому випорожненню годівниці. Краще вибрати в міру розсипчастий і досить щільний наповнювач. Зволожувати прикорм потрібно трохи менше, ніж при лові на вудку.

[D-Misha]

Самонадувна риба....

Щоб бачити інформацію потрібна Реєстрація!

У своєму нормальному вигляді ця на перший погляд нічим непримітна риба сімейства Tetraodon leiurus живе в річках (зазвичай - їх гирлах) і болотах Південно-Східної Азії від Індонезії до Таїланду. Вона невелика за розмірами, а найбільші екземпляри досягають максимум 16 сантиметрів в довжину. Але якщо її налякати, вона у буквальному розумінні слова надувається!...

В процесі цієї дивовижної трансформації риба набирає в себе воду або повітря (в залежності від того, де в цей момент знаходиться), стаючи у багато разів більшою, щоб виявитися не по зубах (а точніше - не по щелепам і горлянкам) своїм природнім ворогам.....

Щоб бачити інформацію потрібна Реєстрація!

[D-Misha]

Хіба ж то рибалка, якщо без … ?

Щоб бачити інформацію потрібна Реєстрація!

Хіба ж то рибалка, якщо без сто грам ?
Отак й напилися ми з кумом...
"Дивися, русалка ! Підморгує нам..,
Вляглась, наче пані, під дубом.

То що ж нам робити ? Ой, зараз втече,
Або втягне в воду та й годі..."
Накинули сітку та й через плече,
Щоб знала, як з світу нас зводить !

"Втопити хотіла ? Падлюка ! Жива ?
Потягнемо, куме, до дому..."
Русалка хвостярою в пику дала
І впав я, нещасний, до долу.

Отямився трохи та очі відкрив...
То де я ? Ой, жінка пинає :
"Падлюка ? Жива ? Думав - з світу ізжив ?
(та в очі мені зазирає)

Напилися з кумом, то й спав би собі.
Якого ти біса дерешся,
І лаєш за що ? Чорт тебе побери !
Коли вже горілки нап*єшся ? "

Тепер, як я вип*ю та в ліжко валюсь,
Від мене іде навіть кішка,
Бо сниться мені, що з русалкою б*юсь
Та так, що аж падаю з ліжка.

[D-Misha]

Якщо і заздрити, то по доброму...

Щоб бачити інформацію потрібна Реєстрація!

Ось і осінь...

Вранці в жовтні над річкою клубочаться холодні білі тумани. Після сходу сонця вони поволі тануть і спадають на траву чагарників блискучі краплі роси. Холодним вогнем вітає любителів природи березовий і кленовий підлісок.

Досвідчені рибалки знають, що до середини осені вся риба збирається на місцях зимових стоянок - глибоких вирах і ямах. Але тут вона ще не стоїть по-зимовому й охоче виходить на прогулянки по піщаних і положистих схилах недалеко від цих ям. Ловити її вудочками стає значно важче. Зате зростає спортивний інтерес до такого заняття.

Шанувальники поплавцевих вудочок у жовтні звичайно ловлять на одних і тих самих місцях, заздалегідь закинувши сюди принаду. Якщо ці місця розташовані недалеко від зимувальних ям, то ловля може бути успішною до кінця місяця. Здобиччю рибалки в цей період, як правило, є велика плоскирка, плітка, синець, рідше - підуст, підлящик, в'язь. На донні вудочки з кормушкою в жовтні можна спіймати й чималенького ляща.

У жовтні риба починає слабше клювати у вранішні години й активніше - до середини дня. Однак це не означає, що вранці рибалка не повинен поспішати. Не слід забувати, що вже минуло осіннє рівнодення і жовтневий день набагато коротший за ніч.

З середини жовтня риба взагалі починає клювати слабко і мляво. Знову доводиться вдаватися до полегшеного рибальського знаряддя з тонкою жилкою і шумливішим поплавцем.

Переобладнуючи вудочку на пізню осінню ловлю, слід враховувати, що при надто полегшеному грузилі гачок повільно опускається на дно і гарна наживка часто стає здобиччю верховодок.

Досвід показує, що в цей час найзручніше ловити вудочкою з жилкою діаметром 0,15 мм, грузилом з двох штротинок і пофарбованим поплавцем з гусячого пера.

У жовтні багато хто з рибалок повертається додому з чималою кількістю верховодок, бо вони й у цю пору клюють жадібно й безперервно. Ловлять їх на ту ж саму вудочку, але ставлять найлегший поплавець і на одну штротинку зменшують грузило. Наживкою для верховодки найчастіше є шматочки гнойових або земляних хробаків, хлібні кульки, рідше -мотиль.

У теплі жовтневі дні на глибоких озерах часом добре клює плітка. Основною наживкою для неї в цей час є зерна пареної пшениці (це також улюблена їжа плостирки і навіть підлящика). Щоб добре розпарити пшеницю, її доводиться довго витримувати на маленькому вогні в закритому посуді. Це вимагає багато часу. Зручніше пшеницю парити в термосах. Для цього її заздалегідь на 3-4 години вимочують у холодній воді, потім засипають у термос (так, щоб пшениця зайняла не більше половини його ємності) і на ніч заливають окропом.

Взагалі на теплу парену пшеницю будь-яка риба ловиться краще. Тому не рекомендується зливати воду з термоса перед виїздом на рибалку.

У другій половині жовтня, одночасно з помітним похолоднішанням води, оживає й починає шукати їжу линь. Цей хижак полює на глибоких закорчованих ямах, а потім дедалі частіше починає виходити на мілководні річкові пляжі. Найкращою наживкою для нього є пічкур, йорж або гронце хробаків. Дехто з рибалок не без успіху ловить линів на пташині потрухи, шматочки тухлого м'яса і навіть на м'якоть річкової черепашки - перловці.

Найефективнішою є ловля линів на донки вночі. У ясні жовтневі дні лині ловляться рідко.

Вище ми вже з різних приводів говорили про щуку. Рибальська практика довела, найкращим часом для її ловлі спінінгом є осінь. Саме тому докладнішу розмову про цього зубастого хижака в нашому календарі віднесено на жовтень.

Що треба знати про щуку рибалці — аматору? Ця риба широко розповсюджена в багатьох внутрішніх водоймах середніх широт. Дослідження численних авторів підтверджують, що вона невимоглива до чистоти навколишнього середовища так само, як і карась. Щука живе навіть на узмор'ї й у багатьох внутрішніх водоймах з солоною водою. Але вона дуже вибаглива до вмісту кисню. Якщо заздалегідь відомо, що в тому чи іншому озері взимку спостерігався замор, то ні влітку, ні восени ловити щуку у ньому не слід: більшість з них при заморах гине.

Щука, як правило, водиться серед заростей водних рослин, під кущами, поміж камінням - скрізь, де може непомітно чатувати здобич. У нормальних умовах вона мандрує мало, веде переважно денний спосіб життя й особливо активна на світанку та присмерком. На водоймах її завжди вигідніше шукати, ніж чекати, поки вона підійде до місця ловлі сама.

Протягом року відмічають три періоди особливо інтенсивного клювання щуки: зимовищ (переднерестовий) - у березні і квітні, післянерестовий - у травні і червні, осінній - у вересні і жовтні.

Основна їжа щук - дрібна риба і жабенята. На багатьох водоймах дрібні щуки добре ловляться на хробаків та п'явок. Найбільш ласий живець для цієї риби - плітка, плоскирка, верховодка. Щук ловлять переважно на кружки, чмаки, жерлиці, на вудочки - щуківки, на доріжку, а взимку ще й на дрібну окуневу чи більшу судакову блешню.

Улітку щук найцікавіше ловити на спінінг. Різні металеві спінінгові блешні є ефективним знаряддям для ловлі цієї риби від скресання водойм аж до льодоставу. Особливо ефективні вони в другій половині жовтня. З настанням вранішніх заморозків щука буквально починає розбійничати на усіх водоймах середніх географічних широт. У цю пору вона остаточно позбувається почуття обережності і жадібно кидається на будь-яку блешню.

Ловити щук у жовтні слід на глибоких місцях , блешню вести майже по самому дну і значно повільніше, ніж улітку. Для цього найбільш придатні важкі рухливі і добре поліровані блешні.

При ловлі на поворотні блешні листок треба відрегулювати так, щоб він швидко обертався навіть під час найповільнішого проведення. Щоб забезпечити якнайкраще обертання, голівку-грузило звичайно посувають на 15-20 см від листка.

Найбільш уловисті - дрібні поворотні блешні, виготовлені з старих срібних монет чи з будь-яких металевих пластинок, що мають домішку срібла.

У жовтні спінінгісти можуть не боятися зачепити снасть. Уже до середини місяця стебла лопухів стають ламкі, легко обриваються, а трохи згодом якір з ходу ламатиме їх. Але треба берегтися непередбаченого обриву жилки в результаті атаки великої щуки. Багаторічний досвід показує, що в цю осінню пору року не можна користуватися жилкою завтовшки менше 0,6 мм.

У жовтні на землі й у повітрі можливі заморозки. Остаточно зникають мухи, рибалки — аматори втрачають одну з найкращих літніх наживок - опаришів і дедалі частіше використовують хробаків. Але й їх стає важко знаходити: з наближенням зими вони закопуються глибше в землю.

Досвідчені рибалки у вересні і жовтні заготовляють хробаків на всю зиму. Зберігати їх слід у добре пригнаних дерев'яних шухлядах, у металевих відрах, каструлях і виварках, наповнених землею, перемішаною з гноєм. До настання морозів шухляди можна тримати в сараї, на зиму їх опускають у льох. Протягом зими хробаків періодично підгодовують рештками рідкої їжі (супом, бульйоном) чи рідкою борошняною бовтанкою.

[D-Misha]

Безпека На риболовлі ......

Щоб бачити інформацію потрібна Реєстрація!

У нашій країні багато людей захоплюється ловом риби.
Риболовля - прекрасний вид активного відпочинку. Але про те, що на риболовлі людини з вудкою підстерігають різного роду небезпеки, мало хто замислюється. А між тим, будь-яке водоймище, навіть давно знайоме, є в якійсь мірі місцем певного ризику. Тому кожному любителю рибної ловлі тут необхідні постійну увагу і дотримання елементарних заходів безпеки.
Щорічно в країні відбуваються нещасні випадки на воді під час риболовлі. На 1 вересня ц.р. потонуло 74 людини, 27 з них рибалки-любителі.

Нерідко рибалок привертають ділянки річки з крутим берегом, так як саме в таких вирах можна розраховувати на впіймання великої риби. Але крутий і підмитий плином берег може раптово обрушитися і риболов опиниться у воді. Тому в таких місцях необхідно бути особливо обачним. І якщо ви помітили на краю берега зверху поздовжні (уздовж берега) тріщини - це явний сигнал про небезпеку. Значить, тут у будь-який момент може відвалитися від берега величезна брила землі. Велика обережність вимагається від рибалки ранньої весни і у дощову осінню пору, коли біля берега буває особливо слизько. При найменшої помилки навіть не з особливо крутого берега в такий час можна знову ж таки опинитися в холодній воді або отримати травму при падінні. Особливо якщо берег глинистий.

Не менш небезпечні і кам'янисті береги. Прибережне каміння і валуни, омиті водою, покриваються дрібної зеленню і стають дуже слизькими. При падінні з них можна вдаритися об камінь і отримати удар, важку травму. Особливо обережним і уважним треба бути при пересуванні вздовж берега в нічний час, при поганій видимості. Для освітлення шляху необхідно мати ліхтарик. А щоб перевіряти і «промацувати» підозрілі місця, в руках повинен бути ціпок або невеличка жердина.

Часто шлях до місця лову перетинають заболочені ділянки. При переході через них намагайтеся наступати на купини, кореневища рослин або чагарників. Вони забезпечують більш надійну опору для ніг. У будь-якому випадку такі місця треба долати з палицею в руках, якою можна промацати сумнівне місце. Якщо однією палиці для цього недостатньо, можна використовувати в якості додаткової опори таким же чином складені коліна вудок. Не біда, якщо при цьому вони сильно забрудняться або навіть прийдуть в непридатність. Життя-то дорожче.

При ловлі риби з човна, від рибалки вимагається акуратність і обережність. Перш за все в човні необхідно постійно підтримувати певний порядок. Снасті і приладдя, необхідні для вудіння, тримаєте під рукою, уклавши їх уздовж борту і на днищі човна позаду себе, а все інше на кормове сидіння.
Під час лову не поспішайте. Якщо потрібно змінити місце, робіть це, пригнувшись і тримаючись за сидіння або борту човна, не перегинатися через борт. Обов'язково візьміть з собою рятувальний жилет.
При роботі зі спінінгом займіть надійне і зручне положення, вставши обличчям до носа або корми, злегка розставивши ноги. Якір зводьте тільки з носа або корми човна, витягуйте пригнувшись, м'яко. Трапляється, що якір зачіпається за підводні предмети: при раптовому відчепі, при сильній натяжці або обриві якірної мотузки не дивно вилетіти із човна.
Якщо човен з мотором, встановіть його строго уздовж поздовжньої осі човна. Регулярно вичерпувати з човна воду яка просочилася. Не стійте в човні під час руху. Зменшуйте швидкість руху на поворотах. Перед початком повороту переконайтеся у відсутності сусідів ззаду. Чи не перетинайте курс великим судам і катерам - це категорично заборонено. Вночі рухайтеся на малій швидкості, майте бортові вогні відповідно до правил судноплавства.
Якщо в бачку, укріпленому на самому моторі, скінчилося пальне, не заливайте його до тих пір, поки мотор не охолоне. Не губіться, якщо мотор охопить полум'ям. Швидко накрийте його ліпшим під руку брезентовим чохлом, ганчіркою або власною тілогрійкою. Якщо ж полум'я не вдалося збити, негайно покиньте човен, інакше можна постраждати від осколків вибуху бензобака.

Під час грози безпечніше знаходиться на березі під чагарником або невисокими деревцями. Якщо ж гроза застала вас на воді, укладіть весла в човен, не виймаючи з кочетів, спустіться на днище, сховайтеся плащем від дощу і перечекайте негоду.
Навіть при слабкому вітрі човен треба якорити так, щоб він був носом проти вітру, назустріч хвилі. Вітер в будь-який момент може різко підсилитися, а підставляти борт човна сильному вітрі і крутій хвилі знову ж таки небезпечно. Ну а якщо хвиля почне вже неабияк качати човен, то краще змотати вудки і припливти до найближчого берега.

Особлива обережність вимагається при риболовлі з надувних човнів. Крім сказаного вище, на таких плавучих засобах не рекомендується запливати в закоряжені місця. Найменший «наїзд» на гострий край підводного корча може призвести до найсумніших наслідків. Але й на чистих, відкритих ділянках не варто запливати на таких човнах занадто далеко від берега. Крім того, необхідно завжди пам'ятати ще про одну підступність надувного човна. Справа в тому, що в жарку сонячну погоду туго накачаний човен в будь-який момент може в буквальному сенсі ... вибухнути. І відбувається це тому, що повітря всередині човна при нагріванні розширюється і, якщо не вжити своєчасних заходів, вибух неминучий. А тому, з метою уникнення можливих неприємностей, в жарку погоду треба періодично перевіряти тиск в камерах човна.

І наостанок, про що б хотілося розповісти рибалкам - любителям: найстрашніший ворог мешканця підводного світу (як, втім і всього живого) - нікотин. Недопалок, потрапляючи у воду, отруює її, що негативно діє на всіх підводних мешканців. Якщо ж врахувати, що приблизно четверта частина рибалок - палять і кожен з них залишить у воді хоча б 10 недопалків за день, то можна уявити собі, яку величезну шкоди принесуть вони підводним живим організмам.

Вдалої Вам риболовлі! Бережіть своє життя! Дбайливо ставтеся до нашої природи!

[D-Misha]

П"яні рибалки потопилися в лимані.....

Щоб бачити інформацію потрібна Реєстрація!
65-річний Олександр Безрукий із селища Чорноморка на Миколаївщині, коли рибалив на лимані Південного Бугу, загубив весло. Наступного дня вирішив його дістати й покликав на допомогу трьох односельців. З собою взяли також 5-річного Євгенка, Олександрового внука.

— Чоловіки були напідпитку від самого ранку, тому зовсім не переймалися тим, що маленький човен не розрахований на п’ятьох осіб, — розповідає 34-річний Павло Петров із Центру пропаганди ГУ МНС у Миколаївській області. — Ясна річ, весла знайти їм не вдалося, тому продовжили випивати посеред лиману. Чи то коли тост проголошували, чи коли потягнулися одне до одного з чарками, човен перевернувся.

Євгена врятував 28-річний Микола Котомцев. Він 300 метрів тягнув налякану до смерті дитину на собі, — продовжує Петров. — Малий увесь час запитував, де його дідусь.

До берега доплив іще один чоловік, а Олександр Безрукий і 48-річний Федір Філик потопилися.