Історія України(правдиві сторінки нашої історії...)

[argonavt79]

Підкова Іван
(рік народження невідомий — †16 червня 1578) — козацький отаман.


Іван Підкова народився на молдовській землі і ще змолоду у пошуках пригод та кращої долі подався на Запорізьку Січ, де його охрестили Волошенином (у сучасному розумінні молдованом або румуном).

На Запоріжжі Іван Підкова з'явився біля 1550 року, привівши із собою на Січ цілий козацький полк. Брав участь у морських походах під проводом Самійла Кішки. Пізніше водив козацькі флотилії самостійно і спалював передмістя татарських приморських поселень.

Своє прізвисько отримав за рідкісну фізичну силу, він запросто розгинав підкови, міг зупинити віз, запряжений шістьма конями, ухопивши його за заднє колесо, волячим рогом пробивав дубові ворота.

На початку листопада 1577 року Іван Підкова, назвавши себе братом Івана Води Лютого, при підтримці козацького загону на чолі з гетьманом Яовом Шахом, почав боротьбу проти ставленика Туреччини, молдавського господаря Петра Мірчича Кривого. Козацьке військо розгромило загони Петра Мірчича і 30 листопада 1577 року звільнило Ясси. Іван Підкова був проголошений молдавським господарем, а Яків Шах з козацьким загоном повернувся на Січ.

В 1578 році велике турецьке військо за наказом султана Мурада III розпочало наступ на Молдавію. Під натиском переважаючих ворожих сил козаки під керівництвом Івана Підкови змушені були відступити на Україну. У Немирові (за іншими даними — Кам'янці-Подільському) Іван Підкова був по-зрадницьки схоплений польськими жовнірами за наказом брацлавського воєводи Яна Збаразького і відправлений до Варшави.

За рішенням польського сейму 16 червня 1578 Івана Підкову було страчено у Львові й поховано в Успенській церкві. Незабаром козаки викрали і перевезли його останки до Канева, де поховали в одному з православних монастирів під Чорнечою горою.

Героїчній боротьбі Івана Підкови присвятив свою поему «Іван Підкова» Т. Шевченко.