Чарівний світ живої природи...

[argonavt79]

Алтей лікарський

(Алтей аптечний)
Althaea officinalis L. Сімейство мальвові-Malvaceae
Алтей - одне з найбільш старовинних лікарських рослин.Про нього згадували у своїх працях знамениті вчені старовини Теофраст, Діоскорид, Пліній і Авіценна. Назва його походить від грецьких слів «алтое» і «алцея» і означає «лікарський засіб», «зцілювальний», «многополезний». Як лікувальний засіб його широко застосовували ще стародавні греки й римляни. В даний час коріння алтея широко використовуються в медицині та ветеринарії. Це багаторічна високий (до 150 см) трав'яниста рослина з товстим коротким кореневищем і бічними м'ясистими буро-жовтими країнами. Стебла ростуть поодиноко або по кілька разом, слабоветвістие, листя чергові, неглибоко трьох-, п'ятилопатева. Квітки рожеві або біло-рожеві, на коротких квітконіжках, скручені по кілька в пазухах листків. Плід - плоска многосемянка.

У природних умовах алтей лікарський зустрічається у степовій і лісостеповій зонах європейської частини Росії, в Молдові, Казахстані, Західному Сибіру, на Кавказі, в деяких районах Середньої Азії і навіть в Німеччині, на околицях Берліна помічали це лікарська рослина. Росте на пухких зволожених грунтах, переважно солонцюватих, у заростях чагарників. Поряд з алтея лікарського, в медицині використовують сировину алтея вірменського, який поширений в європейській частині Росії, Середньої Азії та на Кавказі. З метою промислової алтей культивується на Україні. У медицині використовують коріння і траву алтея лікарського.

Заготовлюють сировину восени, після відмирання надземних частин від рослин дворічної віку і старше. Викопані корені обтрушують від землі, очищають від частин стебла і тонких коренів і швидко промивають у холодній воді, не допускаючи ослизненням і втрати при цьому діючих речовин. Потім їх ріжуть на шматки довжиною не більше 30 см, а товсті відрізки ще на 2-4 частини і ножем знімають пробкову кору з коренів. Очищене сировину негайно сушать у теплому провітрюваному приміщенні, на печі або в духовці при температурі не вище 40 °. Зберігати кореневище і коріння алтея необхідно в сухому місці, так як у вогкості вони швидко пліснявіють. Коріння і кореневища алтея лікарського містять до 35% слизових речовин, крохмаль, цукру, жирні олії. Завдяки значному вмісту слизових речовин, препарати з коренів алтеї володіють відхаркувальним, пом'якшувальною, обволікаючим і протизапальну дію.

У народній медицині вони застосовуються при запальних процесах дихальних органів, кашлі різної етіології, захворюваннях сечового міхура, запаленні шлунка і кишечника. У науковій медицині препарати алтеї використовуються у вигляді настою або сиропу як відхаркувальний засіб при захворюваннях верхніх дихальних шляхів. Для приготування настою або слизу алтейного кореня 2 чайні ложки подрібненого кореня заливають склянкою кип'яченої води кімнатної температури і настоюють протягом півгодини. Витяжку проціджують і приймають по столовій ложці 5-6 разів на день. Так як настій містить багато поживних речовин (слиз, крохмаль) і є сприятливим середовищем для розвитку мікроорганізмів, його завжди слід використовувати свіжоприготованим. Медичної промисловістю з коріння алтея випускаються: екстракт алтейного кореня сухий, сироп, а також мукалтін - препарат у таблетках, що містить суміш полісахаридів з трави алтея лікарського. Коріння алтея входять також до складу збору № 1 для приготування мікстури по прописи Здренко і в збір грудної № 1.

[genych]

7.Морський коник
Поговоримо про зміну ролей. У подружніх парах морських коників функції матері зазвичай виконує батько. Самиця морського коника відкладає від десятків до тисяч яєць в спеціальній сумці самця, а самець-коник виділяє сперму для їх запліднення. Яйця опиняються вкритими в тканинах і отримують всі необхідні речовини від батька, включаючи гормони, зазвичай наявні тільки у самок. Мама-морський коник перебуває на відстані і навідується лише періодично, щоб переконатися, що з батьком усе в порядку.

[D-Misha]

Бджолиний оздоровчо- лікувальний павільйон, зроблений моїми руками....

Павільйон зроблений на базі 8 бджолиних вуликів (16 бджолиних сімей). Цікаво думки і поради користувачів про лікувальні властивості таких павільйонів.....

Щоб бачити інформацію потрібна Реєстрація!
Загальний вигляд....

Щоб бачити інформацію потрібна Реєстрація!
Зовнішня сторона павільйона....

Щоб бачити інформацію потрібна Реєстрація!
Вхід у павільйон....

Щоб бачити інформацію потрібна Реєстрація!
Внутрішня частина павільона з лежанками на вуликах....

Щоб бачити інформацію потрібна Реєстрація!

Щоб бачити інформацію потрібна Реєстрація!
Бокові лежанки....

[D-Misha]

Здоров’я дарують вулики......

Щоб бачити інформацію потрібна Реєстрація!

Про диво-вулики пасічника Григорія Теслюка з села Малятин Гощанського району почула ще у червні цього року, а от доїхати до обійстя бджоляра все щось перешкоджало. Зібралася лише тепер, коли вже й осінь стала повноправною володаркою.

– Припізнилися ви трохи, –зустрічає нас на подвір’ї господар, – сезон вже завершився. Ось готую вулики та бджіл до зимівлі. Знову невтомні трудівниці даруватимуть здоров’я людям вже з травня наступного року, коли по-справжньому тепло буде. Тепер навіть на собі не зможете випробувати методику лікування, адже холодно вже роздягатися, а от весною – ласкаво просимо, а зараз лише покажу, як облаштовані вулики-лежаки.
Прямуємо з Григорієм Олександровичем до старого саду, де в нього «проживають» аж 60 бджолосімей. Диво-вулики відразу привертають увагу не лише величиною – в зріст людини, але й яскравими кольорами. Їх в господарстві пасічника нині сім. Бджоляр повагом підходить до вулика, відкриває кришку й демонструє облаштування всередині.
– Ось ці дощечки є стелею для бджіл, а для людей ложем, – розповідає, обережно приставляючи їх одна до одної, – зазор між ними має бути не більше 0,4 мм, щоб бджола не могла пролізти та вжалити. Поверх них стелиться простирадло, людина роздягається і зручно вкладається, вкривається ковдрою, а тоді кришка закривається. Повітря всередину потрапляє через сітчані віконечка, аромат від прополісу, пилку аж п’янить, залишається лише спокійно лежати, а кусючі «лікарі» вправно виконають свою місію. Лікування залежить від кількох складових. Це, в першу чергу, мікровібрація, що виникає від роботи трудівниць у вулику, сильне біополе комах і фітонциди від бджолопродуктів, а ще температура, адже бджоли підтримують її у своїх хатинках в межах 36–37 градусів, тобто такою, яка є в людському тілі. До того ж людина повинна стовідсотково вірити, що таке лікування їй допоможе і налаштуватися на це. Поспавши кілька разів у такому вулику, обов’язково відчується відновлення сил, всі органи починають працювати на відновлення здоров’я, а недуги самі по собі відступати. Для профілактики вистачить й кількох сеансів. Але коли хвороба запущена, тоді потрібно набагато більше часу. Лежати у вулику для хорошого ефекту потрібно не менше чотирьох годин. Найкраще спати там вночі, коли всі бджоли збираються у вулику.
– Звідки у вас це захоплення? – запитую Григорія Теслюка.
– Я все життя прослужив у армії в танкових військах. А в танку як – скрізь протяги, холод. Отож до завершення кар’єри назбирав цілий букет хвороб: радикуліт, остеохондроз. І я почав шукати сам собі лікування. Побачив якось по телевізору кінець передачі про облаштування таких вуликів. Почав аналізувати, що та як, і ось до такого додумався. Із бджолами, допоки служив, справи не мав взагалі, хоча і батько, і тесть пасіки мали. Оця, де ми нині знаходимося, покійного тестя, хоча нині вона в кілька разів розрослася. Коли вийшов у відставку, подумав, а чому б не зайнятися роботою на пасіці. Поселилися з дружиною тут на хуторі. Почав літературу читати, новинки різні підбирати та випробовувати. Та й батьківські гени не останню роль зіграли. Бджолами займаюся з 1990 року, а вулики-лежаки зробив лише торік. Спочатку випробовував на собі. Коли після сеансу став на ноги, здавалося, зараз полечу, як ті бджоли, така легкість в тілі була. За ці два роки позбувся всіх свої болячок. Далі родичці своїй допоміг. У неї руки та ноги попухли, ходити не могла, а після кількох лежань у вулику готова була танцювати. А вже в цьому році, після того, як в програмі «Критична точка» вийшов сюжет про лікування у вуликах, від бажаючих ціле літо відбою не було. Були дні, що приймав до 300 дзвінків. Люди приїздили з усіх куточків України – Житомир, Суми, Ялта, Дніпропетровськ, Донецьк, Мелітополь – така широка географія. Переважно доїжджають ті, яким не допомогла офіційна медицина. І ви знаєте, що за це літо в мене загинуло кілька бджолосімей. Саме в тих вуликах, де лікувалися люди з непростими захворюваннями. Комахи віддавали свою енергію недужим, а самі гинули.
– І як, всі задоволені результатом?
– Переважно всі, хто тут побував, повертаються додому з хорошим настроєм, що зуміли відновити здоров’я. Приїздила до мене мама з восьмилітнім хлопчиком. Нервове таке дитя, кричало безперестанку. Хлопчик не говорив й ходив заледве. Коли на третій день перебування тут дитина покликала «мамо», то в тієї жінки волосся дибки стало. Недавно мені телефонувала вона, говорила, що хлопчик набагато спокійніший став, краще ходить. А то приїхала жіночка з Полтави: зігнута так, що носом землю могла рити. Розповіла, що вже двадцять років промучилася зі своєю недугою. Побула два дні, наполовину її розігнуло. На радощах зібралася додому, а через кілька днів знову повернулася, ще й подружок своїх привезла. І знаєте, на Полтавщину поїхала як струна. Було лише три випадки, коли приїжджі сказали, що така методика їм не допомогла. А загалом оздоровчий ефект відчувають усі. У мене вже травень весь розписаний, бажаючих дуже багато. Варто зауважити, що бджоли дуже не люблять різких запахів, тоді й покусати можуть. А про п’яних і говорити не доводиться. Їм на пасіку зась.
– А крім лежання у вуликах ще щось рекомендуєте?
– Усі, хто приїздить, крім спання у вуликах, вживають і бджолопродукти: мед, прополіс, забрус, «підмор». Їх потрібно лише правильно застосовувати і тоді будете здивовані результатами. Багато хто рекомендує для вживання квітковий пилок, я ж його не використовую. Краще взяти пергу – суміш меду та пилку, яку бджоли обробляють своїми ферментами. Її добова доза для людини два грами, тоді як пилку потрібно 20. Вона дає величезний ефект для підвищення гемоглобіну в організмі, допомагає навіть від безпліддя. Забрус лікує гайморові пазухи, допомагає при нежиті. Прополіс має сильні антимікробні й антивірусні властивості. Якщо змішати розтоплені вершкове масло та прополіс у пропорції 10 до 1 – приготуєте бальзам для ран. Маточне молочко зміцнює імунітет.
Я ж маю власний рецепт – змішую в пропорціях прополіс, маточне молочко, забрус і «підмор» з медом. Гарантую, що гемоглобін підніме за місяць, й взагалі організм оздоровить. Приймати таку суміш потрібно двічі на день по 1 чайній ложці: вранці натщесерце і ввечері перед сном. Але не просто проковтнути, а протягом 15-17 хвилин потроху жувати, щоб добре засвоїлося. А от із «підмору» можна зробити спиртову настоянку: стакан молотих бджіл і щіпка прополісу на літр горілки. Настоювати у банці три тижні. Процідити і додати стільки ж свяченої води. Вживати зранку по столовій ложці, а дітям давати стільки крапель – скільки років. Допоможе й імунітет підвищити, а ще це хороша підмога для відновлення чоловічої сили. А ще рекомендую просто вживати на ніч по дві чайні ложки меду. Й безсоння пройде, а ще свій мозок глюкозою на цілий день забезпечите.
Коли я продаю свій мед, питаю покупців, з якою ціллю вони його купують. Якщо для лікування, даю поради, як правильно застосовувати. Я хочу, щоб продукт допоміг, щоб пізніше не говорили, що підсунув неякісний товар. А загалом потрібно жити за принципом: роби людям добро, і воно повернеться до тебе сторицею.
Яна Горицька...
Щоб бачити інформацію потрібна Реєстрація!

[genych]

8.Африканський слон
Цей найбільший сухопутний ссавець має також найбільш тривалий період вагітності серед ссавців - в середньому 22 місяці. Слонихи зазвичай народжують одне дитинча, яке повністю залежить від мами, харчуючись її молоком, протягом від чотирьох до шести років. Може здатися, що така самовідданість і захист сім'ї допомагає виростити здорового дорослого слона.

[D-Misha]

Здравниця на вуликах.....

Незабаром медовий спас. І пасічники поспішають забрати з вуликів останній літній мед. А Григорій Антонюк з Троянова, крім інших, суто бджолярських справ, має ще одне незвичайне захоплення – лікування на вуликах. Чоловік радо ділиться своїм досвідом – нехай допомагає! Два будиночки на невеличкій пасиці Григорія Антонюка одразу привертають увагу. Це ніщо інше, як палати для прийняття хворих. Єдине, що лежати потрібно на вуликах. Це і є лікування.

Віліан Давидов, лікується бджолами: "Після цього сеансу виходиш – так бадьоро себе почуваєш. Менший біль вже."

Мед, прополіс, маткове молочко… - все, що є у бджолиної родини, насичує повітря у будиночку. А особливий магнетизм вулика створює таке лікувальне біополе, що проганяє хвороби. Робочий гул сприятливо діє нервову систему. Людина заспокоюється і…зцілюється. Своїм іншим винаходом Григорій Павлович особливо задоволений – вулик під склом.

- Про такий відпочинок у компанії бджіл можна лише мріяти.

Видно все що, зазвичай залишається загадкою для звичайної людини. Заворожений бджолиною метушнею не помічаєш, як спливає час. Вісімдесяти річний пасічник, стверджує, бджоли – безцінний дар природи: вони не лише дають здоров’я, але й вчать: трудитися і жити у злагоді. Тому полежати у будиночках на вуликах приходять і сусіди, і родичі, і просто знайомі – у кого спина болить, кого тиск мучає, а хто просто стомлений. А от пасічник на здоров’я скаржиться.

Григорій Антонюк, пасічник: "Ось навіть буває втомлюся у лісі, то прийду ввечері на вулик, полежу – нібито нічого й не було."

Григорій Павлович не приховує ідея запозичена з якоїсь телевізійної програми, покращена і втілена у життя – на здоров’я добрим людям.

Щоб бачити інформацію потрібна Реєстрація!

[D-Misha]

Відпочинок у компанії бджіл....

Щоб бачити інформацію потрібна Реєстрація!

Сільська глибинка мальовничого Поділля… Плеса ставків, поля, невеликі гаї та ліси потопають у травневому розквіті матінки-природи.

Для пасічника пана Миколи з села Гриценки, що на Хмельниччині, настає новий сезон медозбору. А займатися медовою справою він почав більше десяти років тому — заставило саме життя, точніше, хвороба шлунку, яку подолав самостійно, лікуючись медовими препаратами.

Щоб бачити інформацію потрібна Реєстрація!

На фото: Бджолиний рій

Пасіка Миколи Тимофійовича сьогодні налічує більше сорока бджолиних сімей. Але серед них виділяються особливі вулики, які сусіди та знайомі встигли охрестити «диво-вуликами». Вони одразу привертають увагу, бо висотою сягають зросту людини. Над ними — кришка: під час лікування нею накривають «бджолиного пацієнта», який лягає на ложе, що водночас є стелею вулика. Лежачи «на бджолах», пацієнт може читати, позаяк у кришці зроблене вікно, через яке потрапляє достатньо світла. Для нічного сну, що дуже популярний у відвідувачів, передбачене також освітлення на акумуляторах. Із сітчастих зазорів, що зроблені на лежаках, просочуються аромати з самого серця вулика. Конструкція вулика зроблена так, що жодна бджола не зможе вкусити пацієнта. Лікування базується на мікровібрації, бджолиному біополі, а також температурному режимі. Як запевняє господар, для отримання доброго ефекту лежати потрібно не менше трьох годин, найкраще спати там уночі, коли всі бджоли «у зборі» та видають максимальну лікувальну енергетику. Лежачи на вулику, особливо вночі, пацієнти чують гул бджіл, який нагадує шум морських хвиль і має ефект заколисування.

Поспавши на такому чудо-вулику хоча б один раз, навіть скептично налаштовані пацієнти відчувають відновлення сил. Лікування допомагає тим, у кого послаблений імунітет, хто страждає від безсоння, постійного відчуття збудження та тривоги, має болі в спині та суставах, проблеми з дихальними шляхами (бронхіальна астма, бронхіт).

Деякі пацієнти стверджують, що лікування «на бджолах» ефективне при хворобах, які не може подолати офіційна медицина, або у випадках, коли не можна встановити точний діагноз.

Пан Микола розповідає, що у його колеги-пасічника був випадок, коли гинули бджолосім’ї, віддаючи свою енергію хворим людям.
А от до лікування готуватися потрібно! Бджоли не люблять будь-яких різких запахів — парфумів, мила, кремів, шампуню й алкоголю. Не варто лягати на вулик в одязі, що виготовлений зі штучних тканин. Протипоказане лікування для тих, хто має алергію на мед і продукти бджолиного походження.

Микола Тимофійович радить у будь-якому разі перед лікуванням бджолами проконсультуватися зі своїм сімейним лікарем.
Усі, хто приїздить на оздоровлення до пана Миколи, охоче вживають бджолопродукти, приготовані за його власною рецептурою. Частує господар натуральними соками з яблук, слив, моркви, буряка та заправленим березовим. А ще на пасіку навідується кваліфікований масажист, який має цілющі медові мазі, бальзами та натирання. Микола Тимофійович сам і вулики майструє, має навіть власні розробки «термовуликів».

В березні цього року в житті пана Миколи відбулася подія, яку він називає Божим дарунком. Ченці Почаївської лаври запросили його виготовити чудо-вулик для лікування прихожан. Символічно, що така робота була виконана у дні посту та з благословення священика.
Опікувався виготовленням цього вулика 73-річний отець Федір, який також є пасічником. До речі, отець Федір благословив Миколу Тимофійовича на лікування бджолами. Тепер багато хворих перед приїздом на лікування відвідують службу в Почаєві й отримують благословення отця Федора.

Господар — постійний учасник ярмарків пасічників, які проходять у Києві, Хмельницькому, Кам’янці-Подільському. Його мед і бджолопродукти вирізняються яскравою екологічною упаковкою та лише натуральним вмістом продуктів бджільництва. А ще його гречаним медом полюбляють ласувати в далекому Ізраїлі колишні армійські друзі, заявляючи, що він уже пройшов усі «аналізи та випробування» у колі їхніх ізраїльських сусідів і колег.

[argonavt79]

Каланхоє піресте.

Останнім часом все більшу популярність завойовує каланхое перисті. У нашій країні ця рослина кілька років тому можна було зустріти лише в оранжереях ботанічних садів. Сьогодні його вирощують і на присадибних ділянках, і в кімнатах.

Батьківщина каланхое перистого - екзотичні регіони тропічної Африки: Капська область, острів Мадагаскар, острови Зеленого Мису, Реюньйон. Там його можна зустріти вздовж морських узбереж, по берегах річок, на кам'янистих схилах, сухих відкритих місцях. Сьогодні ця рослина поширена в багатьох куточках земної кулі.

Лікарський значення має надземна частина каланхое - трава. З неї отримують сік, що володіє протизапальною дією. Препарат стимулює загоєння ран, очищення їх від некротичних тканин. Лікарські форми - «Сік каланхое» і «Мазь каланхое» - широко застосовуються в якості зовнішнього кошти для лікування трофічних виразок, не загоюються ран, опіків, пролежнів; в акушерській та гінекологічній практиці при лікуванні ран промежини, тріщин сосків у годуючих матерів, при ерозіях шийки матки; в стоматології при парадантозе, афтозний стоматит, гінгівіті і інших хворобах.

Соком каланхое змочують пов'язки або зрошують рани. Маззю щодня або через день змазують уражені поверхні. У стоматології соком змащують марлеві тампони і у вигляді аплікацій прикладають до оброблюваної поверхні 3-4 рази з дня на 15-20 хв. Сік випускають в ампулах або флаконах.

Препарати каланхое застосовують тільки за призначенням лікаря.

До цих пір не зовсім зрозумілий механізм біологічної активності препаратів каланхое. По всій імовірності, крім усього існуючого комплексу хімічних сполук, що накопичуються в надземній частині рослини, мають значення біогенні стимулятори, що виробляються в результаті технології виробництва самого соку.
Секрет тут досить проста: зрізані листя і стебла миють звичайною водою і потім витримують у темному місці в холодильнику при температурі 5-10 ° збіг 7 діб. Після цього їх подрібнюють до напіврідкої однорідної маси, віджимають. Отриманий сік відстоюють при 4-10 °, потім фільтрують, стерилізують. Вже чистий сік консервують 20%-вим спиртом, після чого розливають в ампули, флакони і герметично закривають. Зберігати сік можна не більше 1 року.

Витримка рослин в темноті при знижених температурах і призводить до накопичення в них важливих для лікування багатьох захворювань біогенних стимуляторів. Цей відомий прийом застосовують і при отриманні препаратів з алое деревовидного.

Рід каланхое представлений близько 200 видами. Належить каланхое до сімейства Товстолисті. Всі рослини цього сімейства мають соковиті, м'ясисті стебла і листя. Недарма латинська назва сімейства походить від слова «товстий».

Каланхое перисті - багаторічна вічнозелена трав'яниста рослина, що досягає висоти 150 см. Має типову чагарникову форму, розвиває кілька м'ясистих стебел, древеснеющіх в основі. Звичайні листя каланхое зелені, але часто жовтуваті або сіро-блакитні з восковим нальотом, іноді з червонуватим (від антоціану) відтінком.

Розташовані листя супротивно. Квітки двостатеві, зібрані у верхівкові, волотисте суцвіття. Чашечка квітки блідо-зелена, узкоколокольчатая. Плід складається з чотирьох листівок з численними дрібними насінням.

Цвіте каланхое взимку, проте цвітіння його не завжди регулярне.

Це розширений ботанічне опис дозволить відрізнити каланхое перисті від іншого - широко поширеного в нашій країні кімнатної рослини каланхое (бріофіллум Дегремона), званого «деревом життя», «кімнатним женьшенем». Батьківщиною цього виду є острів Мадагаскар. Однак зараз його можна зустріти практично у всіх куточках нашої планети. Згідно з відомостями традиційної медицини бріофіллум Дегремона здавна використовується в побуті при лікуванні багатьох захворювань. Проте в нашій країні він не є фармакопейним (офіційним) рослиною, дозволеною до застосування в медичній практиці, так як не було виявлено помітних його медичних переваг у порівнянні з каланхое перисті.

[genych]

Верблюд дійсно плюється в тих, хто його дратує.


Довжина язика жирафи досягає пів метра, і з його допомогою він чистить свої вуха.


Домашній кіт муркотить з частотою 26 циклів у секунду. З такою ж частотою працює дизельний двигун.

[D-Misha]

Щоб бачити інформацію потрібна Реєстрація!

У вiддiл оголошень газети пpиходит чоловiк i пpиносит оголошення:
"Мiльйон доллаpов тому, хто знайде загубленого улюбленого цуценятка моєї дружини".
Спiвробiтник здивовано запитує:
- А чи не здається вам ця сума занадто великою навiть для улюбленого цуценяти?
- Hе турбуйтеся, учоpа я цього падлу утопив!
------------------------------------------------------------------------------------
Новий українець вирiшив купити якого-небудь незвичайного собаку, щоб здивувати свого сусiда по дачi. Вiн йде до торговця незвичайними тваринами, той показує йому одного собаку i говорить:
- Оцей собака виглядає цiлком звичайним, однак це не так.
Завдяки численним схрещуванням, найжорстокiшому дресируванню i невеликим операцiям, вiн може ходити по поверхнi води.
- Правда?
- Авжеж. Але такий собака - єдиний у свiтi i коштує вiн недешево.
- Беру без базару!
Повернувшись додому, новий українець з нетерплячкою чекає моменту, щоб показати сусiду свого собаку й у такий спосiб похизувати перед ним. Сусiда у цей час ловив рибу на березi озера. НовУкр бере цiпок, закидає її у воду i дає команду собацi. Собака бiжить по поверхнi води i приносить цiпок. Сусiд - нуль уваги. Новий українець думає:
"Невже вiн не помiтив? Ну добре, зараз я кину цiпок прямо до поплавця!" Собака знову приносить цiпок. Цього разу сусiд обертається i з байдужо-нудьгуючим видом запитує:
- Це твiй собака?
- Так! Уяви собi!
- Скiльки йому рокiв?
- Два роки!
- Так... по-моєму, плавати вiн вже нiколи не навчиться...
-------------------------------------------------------------------------------------
Один мужик, коли до нього пpиходила в гостi жiнка, вiдpазу з поpога говоpил їй: "Знiмiть колготки. У мене таке щеня - усе pве!" Потiм з'ясовувалося, що щеня pве спiдницi, блузки. А потiм з'ясовувалося, що щеняти взагалi немає. Але було вже пiзно...
Добре мати таке щеня!
------------------------------------------------------------------------------------
Ти чого такий зелений, як собака?
- Собака хiба зелений?
- Та отож, навiть собака - i те не такий зелений, як ти!
-------------------------------------------------------------------------------------
Ти чого такий зелений, як собака?
- Собака хiба зелений?
- Та отож, навiть собака - i те не такий зелений, як ти!
------------------------------------------------------------------------------------
Аматорами-собакiвниками на основi pосiйської борзої виведена нова поpода - новоросiйська 600-а. Її вiдрiзняє покращений зовнiшнiй вигляд i зручнiсть у використаннi.
------------------------------------------------------------------------------------
Один чоловiк запитує у людини, що веде собаку на поводку:
- Це яка поpода?
- Це полiцейський пес.
- А зовсiм не схожий!
- i не повинен. Вiн з таємної полiцiї!