Говоримо на різні теми!

[sat-prof]

Говоримо на різні теми!

Щоб бачити інформацію потрібна Реєстрація! Щоб бачити інформацію потрібна Реєстрація!

Torrents.ru - Закрито!


"Доменне ім'я torrents.ru було закрито слідчими органами в рамках розслідування кримінальної справи відносно москвича, який поширював через цей домен контрафактну програму "Autodesk AutoCAD", повідомляє СКП.

"За даними слідства, 26 січня 2010 житель міста Москви за грошову винагороду в розмірі 1,5 тис. рублів записав на жорсткий диск ЕОМ контрафактну програму Autodesk AutoCAD російська версія, авторські права на яку належать компанії Autodesk, вартістю понад 106 тис. рублів", - говориться в повідомленні на сайті СКП РФ.

Слідчі з'ясували, що "за допомогою веб-сайту з доменним ім'ям torrents.ru неодноразово здійснювалося розповсюдження шкідливих програм і контрафактних примірників творів, що тягне за собою порушення авторських прав компаній Autodesk AutoCAD, ЗАТ "1С" та інших законних правовласників у великому і особливо великому розмірах".

"З метою вжиття заходів щодо усунення обставин, що сприяють вчиненню злочину, запобігання вчинення подібних злочинів, встановлення причетності до скоєння даних злочинів власників доменного імені, у порядку ч.2 ст.158 КПК РФ органами слідства внесено подання про призупинення делегування доменного імені torrents.ru на час проведення попереднього слідства, повідомили у відомстві.

Як повідомляла газета Взгляд, найбільший російський сервер торрентів Torrents.ru в четвер вимушено змінив ім'я: російський реєстратор доменних імен "Ру-Центр" припинив делегування домену власникам сайту. Це було зроблено за поданням Чертанівської міжрайонної прокуратури, що стало першим подібним випадком в російській історії. Робота трекера була відновлена на іншому домені за адресою rutracker.org. Проте, станом на 14.25 за київським часом 19 лютого, rutracker.org також не відповідає на запити.

Torrents.ru, як і багато подібних сервісів, раніше неодноразово стикався з претензіями щодо авторських прав на розміщені за допомогою трекера матеріали. У більшості випадків такі претензії вирішувалися без залучення правоохоронних органів шляхом видалення нелегального контенту. Зокрема, на ресурсі правовласникам видавався обліковий запис з правом закривати роздачі, де поширюються матеріали з їх контентом. Тому причина, з якої вжиті настільки радикальні заходи відносно ресурсу, незрозуміла."

[D-Misha]

Туск: Україна буде вільною і гордою європейською країною....
Субота, 22 березня 2014

Україну чекають важкі реформи.

Про це заявив прем'єр- міністр Польщі Дональд Туск у Варшаві.

Натомість політик вважає, що Україна буде вільною, гордою європейською країною, яка збереже свою незалежність і територіальну цілісність.

Туск також зазначив, що участь Польщі у справах України - це з одного боку емоційний порив, а з іншого - основа державної політики.

"Кожен, хто хоче безпечної Польщі, повинен зараз тримати кулаки за Україну", - додав політик.

[arki]

Санкції діють...

Сотрудники канала «Санкт-Петербург» не могут расплатиться по картам банка «Россия»


Как стало известно «Фонтанке», сотрудники государственного телеканала «Санкт-Петербург», у которого есть зарплатный проект с банком «Россия», испытывают сложности с оплатой услуг и снятием наличных денег.

Эту информацию подтвердил Сергей Боярский, гендиректор ОАО «Городское агентство по телевидению и радиовещанию», которое управляет телеканалом.

«По крайней мере, есть проблемы с оплатой товаров в магазинах, — отметил он, — будем заниматься вопросом».

На телеканале работают около 250 человек.

Утром 21 марта банк «Россия» объявил о том, что международные платежные системы Visa и Mastercard без уведомлений прекратили оказывать услуги по проведению платежных операций для клиентов банка.

Накануне власти США ввели санкции в отношении российский предпринимателей и компаний в ответ на присоединение Крыма к России. Под санкции попал банк «Россия» и его владелец Юрий Ковальчук.

[D-Misha]

Федералістичну ідею Путіна Лукашенко назвав повним ідіотизмом.....

В Україні не можна проводити референдуми про федералізацію. Про це сказав Президент Республіки Білорусь.

"Я категорично проти всяких федерацій. Повний ідіотизм. Що таке сьогодні провести лінію між західною і східною Україною? Це двосторонній інструмент піаніно. З одного боку буде грати один спеціаліст, з іншого - інший. І що ми отримаємо? Ми отримаємо фактично в центрі Європи величезну державу, яка буде дестабілізована", - сказав він.

О.Лукашенко підкреслив, що все сміття, бойовики, злочинці, які люблять заробити на цьому гроші, зберуться там. І це, за його словами, не буде байдуже ні білорусам, ні росіянам, тим більше українцям.

"Україну треба зберегти як єдину цілісну державу. Треба все заспокоїти. Не можна у цьому безладі проводити якійсь референдуми про федералізації і т.д. Це буде все необ'єктивне, це дасть привід говорити про те, що вони нелегітимні і буде вічно стояти питання про визнання чи невизнання цього референдуму", - зазначив Лукашенко, якого цитує УНН.

[D-Misha]

Крим - багатовікова ганьба Росії ...

Крым - многовековой позор России....

Щоб бачити інформацію потрібна Реєстрація! Щоб бачити інформацію потрібна Реєстрація!

Патриоты любят повторять, что Севастополь - город русской славы. А какой славы-то? Есть ли чем на самом деле гордиться? История Крыма — это повторение одного и того же примерно каждые полвека: упорная битва солдат при полном безразличии к ним представителей высшей власти и военного начальства. Отсталость российской техники. Патриотический угар в начале. И капитуляция в итоге.

Крымский позор 19 века....

В русской литературе один из самых ярких героических эпизодов — Крымская война 1853-56 годов. Вспомним, как это было. Для начала проявим интерес не только к точке зрения отечественных патриотически настроенных историков, но и к тому, что говорит противоположная сторона.

Основной причиной войны стала экспансия имерии на Балканах и на других территориях, которые России показались бесхозными в результате ослабления Османской империи. Причем руки тянулись — аж до самой святой земли.

К этому времени Российская Империя уже на протяжении почти полувека — с 1815 года — выступала в Европе во всей красе — ее небезосновательно считали мировым жандармом за подавление всевозможных революций.

На начальном этапе маленькая победоносная война , можно сказать, в той или иной степени удалась. Под традиционным предлогом защиты, только не соотечественников, а в тот раз просто христиан, Россия уничтожила часть османского флота в Синопе.

Примерно с конца 1853 до марта 1854 года коалиция, в которую вошли Англия и Франция, пыталась на дипломатическом уровне вразумить русского самодержца, однако это не увенчалось успехом, и была объявлена война.

На что рассчитывало русское командывание, сказать сложно. Потому что для того, чтобы воевать с Европой, конечно, надо было бы сначала иметь какую-никакую промышленность, а в империи все еще сохранялось крепостное право.

Рабство никогда не способствует техническому прогрессу и развитию производства, и Крымская война 1853-56 годов — одно из самых ярких тому подтверждений. Достаточно сказать, что на Черном море Россия не имела шансов ровным счетом никаких: ее парусный флот противостоял кораблям на паровой тяге. Говоря совремнным языком, это все равно, что ездить на велосипеде наперегонки с мотоциклом.

Более того, фрнацузы впервые использовали плавучие платформы — прообразы будущих броненосцев, на которых максимум, что могли оставить российские пушки — это вмятины не более дюйма. В то же время, огневой мощи размещенной на них батареи было достаточно для уничтожения прибрежной крепости примерно за три часа.

Не было у России никаких шансов и на суше: армия с глаткоствольным оружием, а солдаты Англии и Франции уже использовали нарезное. То есть, грубо говоря, защитников отечества убивали наповал еще до того, как противник оказывался на расстоянии выстрела.

Несмотря ни на что — техническую отсталость, из ряда вон плохое снабжение — Севастополь продержался достаточно долго. Хотя конец один — примерно через год его сдали. Даже несмотря на необычайный подъем ура-патриотизма в России, причем такого, что в ряде случаев даже царская цензура считала вопли отдельных любителей отечественной словесности перебором.

Итог войны известен: по Парижскому мирному соглашению 1856 года Российская Империя потеряла весь черноморский флот. Кроме того, ее выкинули из Бессарабии и Молдавии. А также была остановлена экспансия на территориях Османской империи. В общем, повоевали достойно.


Зато Черное море стало нейтральной зоной, предназначенной для исключительно торгового судоходства. А в России война, можно сказать, «прочистила» мозги самодержавию, и всего через несколько лет начались реформы, в ходе которых было отменено крепостное право.

В тему: «На Кубани всех украинцев записали русскими»

Крымский позор 20 века......

Действительно, когда пришли фашисты, советские солдаты и моряки героически защищали Крым, отвлекая на себя серьезные силы агрессора. Не вызывает сомнения, что оборона полуострова сыграла важную роль в том, что враг был остановлен под Сталинградом.

Более того, в 1942 году в Крыму был реальный шанс начать контрнаступление. Но на самом деле, если отбросить иллюзии, происходило следующее. Одним из главных действующих лиц стал комиссар Лев Мехлис. Вряд ли кто-то поспорит, что Константин Симонов, поэт, писатель и в то время военный корреспондент «Красной Звезды» – надежный и достойный источник. Вот, что он писал о тех событиях:

«Метель вместе с дождем, все невероятно развезло, все буквально встало, танки не пошли, а плотность войск, подогнанных Мехлисом, который руководил этим наступлением, подменив собой фактически командующего фронтом безвольного генерала Козлова, была чудовищная. Все было придвинуто вплотную к передовой, и каждый немецкий снаряд, каждая мина, каждая бомба, разрываясь, наносили нам громадные потери… В километре — двух — трех — пяти — семи от передовой все было в трупах… Словом, это была картина бездарного военного руководства и полного, чудовищного беспорядка. Плюс к этому — полное небрежение к людям, полное отсутствие заботы о том, чтобы сохранить живую силу, о том, чтобы уберечь людей от лишних потерь…»

Окопы копать не полагалось — по мнению гениев от большевистского командования они подрывали боевой дух.

Отступление, к которому привело такое управление армией, тоже отличалось офицерской порядочностью и честью. Когда пришло время сдать Крым… эвакуация рядового состава не предусматривалась вообще. Вывозилось только высшее командование — примерно 200 человек на самолетах и еще около 700 — на подводных лодках…

Таким образом, можно с уверенностью сделать вывод: Крым защищался от наступающей фашистской орды не благодаря российской власти, а несмотря на нее.

В тему: Людоедство – трагическая реальность партизанского движения Крыма

Репрессии в Крыму.....

Известна точная дата, когда Крым впервые был присоединен к Российской Импении: соответствующий манифест Екатерины II датирован 8 апреля 1783 года. Почти сразу Россия начала заселять полуостров и притеснять коренных жителей — крымских татар — под предлогом их связи с Османами.

Но истинных масштабов репрессии достигли после прихода в Крым большевиков в 1920 году. В результате развязанного красного террора были убиты по разным данным до 120 тысяч человек. Еще около 75 тысяч человек в ближайшие два года погибло от голода, а затем и еще около 100 тыс. – за один 1923 год.

Во время Великой отечественной войны, когда наступление 1942 года захлебнулось, шквал репрессий, по свидетельству очевидцев событий, вновь захлестнул полуостров. Некоторые историки утверждают, что потери в результате деятельности Льва Мехлиса и полевых трибуналов в этот период вполне сопоставимы с боевыми потерями от немцев.

Особая страница крымских репрессий — поголовная депортация крымских татар после освобождения полуострова в 1944 году. Иосиф Сталин и его челядь обвинили целый народ в пособничестве фашистам. На самом деле, известно, что население Крыма в 1939 году составляло в общей сложности примерно 1,12 млн человек из которых 19,4% – крымские татары, то есть более 200 тыс. человек.

В тему: Депутаты ПР и КП отказались восстановить права депортированных при Сталине крымских татар.

Просоветские историки утверждают, что около 20 тыс. из них надели нацистскую форму. Причем после освобождения Крыма около 5 тыс. человек были осуждены. А выслано было в 1944 году в общей сложности около 180 тыс. человек. Не все, потому что кто-то оставался в это время — в рядах Красной Армии. Впрочем, воевавшие присоединились к репрессированным сразу же после мобилизации. До 46% крымских татар погибли по дороге и в местах ссылки.

Крымский позор 21 века......

Во время крымской компании 2014 года президент Владимир Путин сказал: «Пускай попробует кто-то стрелять в своих людей, за которыми мы будем стоять сзади. Не впереди, а сзади. Пускай они попробуют стрелять в женщин и детей».

Собственно, так солдаты российской армии без погон и опознавательных знаков, то есть в статусе международных террористов, и поступали. А сейчас эту эставфету офицерской чести переняли и люди в официальной форме.

Данные голосования откровенно не сходятся. Если взять статистические показатели, то выясняется, что в Крыму, согласно последней переписи населения 2001 года, 58,3 % русских, 24,3 % украинцев, 12,1 % крымских татар. О каком голосовании за присоединение к России с результатом в 80% явки и 97% «За»?

В общем, русская «слава» в Крыму продолжается, также, как и история. Еще не конец. Путин еще прославит на территории Украины — и нашу страну, и доблестную армию оккупантов, и окончательно установившийся в России тоталитарный режим. И, конечно, расплачиваться за все это будем мы, россияне. Ну, и крымчане — за то, что сделали свой выбор, которого на самом деле не было.

И еще. Правда ли, что крымская земля покрыта кровью русских и не только русских? Да, правда. Вот только изучение истории показывает, что не только внешние враги ее проливали. А основные кровопийцы так или иначе были связаны с Москвой. Причем на протяжении веков. Но так всегда в России и бывает: россияне вот уже тысячелетие страдают за недалекость, а то и откровенное тупоумие тех, кто находится у власти.

Алексей Суховерхов, писатель и журналист, опубликовано на сайте автора sukhoverkhov.ru

[D-Misha]

ЦВК завершила реєстрацію кандидатів у президенти: із 46-ти 12-м уже відмовили....
Понеділок, 31 березня 2014

Центральна виборча комісія завершила прийом документів для реєстрації кандидатом на посаду президента України, термін якої збіг опівночі з 30 на 31 березня.

"Всього про свої наміри балотуватися на найвищу державну посаду заявили 46 громадян України. 7 із них вже зареєстровано кандидатами на пост президента. 12 – відмовлено в реєстрації. Рішення по іншим 27 буде прийнято до 4 квітня", - повідомляє ЦВК.

За вихідні 29-30 березня до ЦВК документи для реєстрації кандидатом на посаду президента подали 21 громадян України. Із них як самовисуванці - 14 осіб:

1. Лаврентів-Фурдас Борис Васильович, 1977 року народження, освіта вища, тимчасово непрацюючий, безпартійний, проживає у Львові;

2. Богомолець Ольга Вадимівна, 1966 року народження, освіта вища, ПП "Інститут дерматокосметології доктора Богомолець", головний лікар, лікар-дерматовенеролог, безпартійна, проживає в Києві;

3. Королевська Наталія Юріївна, 1975 року народження, освіта вища, тимчасово не працює, голова партії Наталії Королевської "Україна – Вперед!", проживає в Києві;

4. Товтрівська Олеся Олександрівна, 1961 року народження, освіта вища, голова громадської організації "Фонд Сприяння розвитку міста Києва ім. Святої Княгині Ольги", безпартійна, проживає в Києві;

5. Порошенко Петро Олексійович, 1965 року народження, освіта вища, народний депутат, член комітету Верховної Ради з питань європейської інтеграції, безпартійний, проживає в Києві;

6. Ярош Дмитро Анатолійович, 1971 року народження, освіта вища, тимчасово не працює, безпартійний, проживає в Дніпродзержинську Дніпропетровської області;

7. Цушко Василь Петрович,1963 року народження, освіта вища, тимчасово не працює, безпартійний, проживає в Києві.

8. Велидченко Віталій Ігорович,1965 року народження, освіта вища, Науково-виробничий комплекс "Україна" Фонду милосердя і здоров’я України, директор, безпартійний, проживає в Києві.

9. Шкіряк Зорян Несторович, 1970 року народження, освіта вища, безпартійний, тимчасово не працює, проживає в Києві.

10. Омельченко Олег Михайлович, 1956 року народження, освіта середня спеціальна, тимчасово не працює, безпартійний, проживає в Києві.

11. Іваницький Юрій Пантелійович, 1968 року народження, освіта вища, тимчасово не працює, безпартійний, проживає в Києві.

12. Костів Ганна Павлівна, 1942 року народження, освіта вища незакінчена, пенсіонерка, безпартійна, проживає в Житомирській області.

13. Терехова Євгенія Олександрівна, 1948 року народження, освіта вища, пенсіонерка, безпартійна, проживає в місті Донецьк.

14. Щетинін Сергій Миколайович, 1954 року народження, освіта вища, голова фермерського господарства "Родина Щетиніних - шлях до комунізму", безпартійний, проживає в місті Вінниці.

Окрім того, в останні два дні до ЦВК надійшли документи 7 кандидатів у президенти, висунутих на партійних з’їздах. Так, були подані документи таких осіб:

1. Симоненко Петро Миколайович, висунутий Комуністичною партією України, 1952 року народження, освіта вища, народний депутат, голова Компартії України, проживає в Києві;

2. Вейдер Дарт Олексійович, висунутий "Інтернет партією України", 1956 року народження, освіта середня, Національний університет харчових технологій, електромонтер, член політпартії "Інтернет партія України", проживає в Києві;

3. Гриценко Анатолій Степанович, висунутий партією "Громадянська позиція", 1957 року народження, освіта вища, народний депутат, голова партії "Громадянська позиція", проживає в Києві;

4. Тимошенко Юлія Володимирівна, висунута партією "Батьківщина", 1960 року народження, освіта вища, голова ВО "Батьківщина", "проживає в Дніпропетровську";

5. Тягнибок Олег Ярославович, висунутий партією "Свобода", 1968 року народження, освіта вища, народний депутат, член комітету Верховної Ради з питань інформатизації та інформаційних технологій, голова ВО "Свобода", проживає в Києві;

6. Клименко Олександр Іванович, висунутий Українською народною партією, 1965 року народження, освіта вища, голова Української народної партії, проживає в Донецьку;

7. Куйбіда Василь Степанович, висунутий партією Народний Рух України, 1958 року народження, освіта вища, кафедра державного управління та місцевого самоврядування ЛРІ НАДУ, професор, член Народного Руху України, проживає в Києві.

Загалом з 25 лютого до ЦВК надійшли документи 46 осіб (38 – самовисування, 8 – висування політичними партіями). При цьому 22 особи подали до ЦВК неповний перелік документів, необхідних для реєстрації. 12-тьом із них комісія відмовила в реєстрації кандидатами, документи 10-тьох іще на розгляді.

А 24 особи подали до Комісії всі документи, необхідні для реєстрації. Станом на 13:30 30 березня 7 із них вже були зареєстровані кандидатами у президенти: Ренат Кузьмін, Юрій Бойко, Михайло Добкін, Сергій Тігіпко, Вадим Рабінович, Валерій Коновалюк, Володимир Саранов. Документи інших 17 осіб знаходяться на розгляді.

У виборах президента України 2010 року взяло участь 18 кандидатів.

P.S. Тільки Богомолець одна нормальна)))

[D-Misha]

Валентина Матвієнко: зрадниця, чий стовп ганьби зайняв місце Леніна....

Щоб бачити інформацію потрібна Реєстрація! Щоб бачити інформацію потрібна Реєстрація!

Спiкеровi Ради Федерацiї Росiї Валентинi Матвiєнко у рiдному мiстi поставили стовп ганьби - на мiсцi поваленого пам'ятника Ленiну

..."В Україні до влади прийшли радикальні націоналістичні групи, які проголошують нацистську ідеологію... Після терору, залякування, заборони говорити російською мовою люди повстали!" -- такі дурниці з абсолютно серйозним обличчям розповідала пані Матвієнко в інтерв'ю російським ЗМІ.
І після цього затята прихильниця Путiна на своїй малій батьківщині заслужила звання брехухи. Ба навіть більше - на її честь тут встановили стовп ганьби! Днями, до речi, США оголосили про арешт активiв Валентини Матвiєнко.
..."Ось дивіться, у Шепетiвцi, на п'єдесталі, де колись стояв Ленін, тепер - стовп ганьби Матвієнко, - показує Євген Ступак, представник місцевої "Самооборони". - Тут розміщені фото цієї пані, яка нинi персона нон грата у нашому місті. А також фото Путiна та інших семи росіян, які є в Раді Федерації та мають українське походження".
Біля стовпа ганьби у середмісті зупиняється ледь не кожен шепетівець. Обурюється, тицяючи пальцями на фото Матвієнко... "Що можна сказати про неї? Зрадниця -- і то слово заслабке! Та наволоч вона... Пам'ять батьків своїх зрадила! Путінська прислужниця! - кажуть люди в Шепетівці. -- Дії Путіна підтримує щодо Криму, військовому вторгненню в Україну потурає... Ганебно!"

Тютiни в пошані ніколи не були
...Шепетівка - доволі похмуре місто, яке є залізничним вузлом України. Тут і досі віє радянським духом: є вулиця Карла Маркса, одна з найбільших у Шепетівці, а також вулиця імені піонера, героя Радянського Союзу Валентина Котика, і навіть школа на його честь! А останніми днями цим містом, яке у часи Другої світової стало рідним для багатьох російських військових, прокотилась хвиля патріотичних зібрань. Шепетівці не можуть бути спокійними, коли чують з новин про те, як їхня землячка з трибуни російської Ради Федерації підтримує військову агресію Путіна.
"Скажу вам так: пані Матвієнко ми не пишались ніколи, хоча її там навіть визнавали однiєю з найвпливовіших жінок Росії, - каже старша жiнка, яка сама чекає на потяг на вокзалі у Шепетівці. - Ми колись, пригадую, звертались до тої Матвієнко по допомогу. Наші жителi просили її, аби, якщо така багата, хоч якось нашій Шепетівці допомогла. Але на такі звернення вона не зреагувала!"
"Ой, та ви про ту курку тут говорите? -- долучається чоловік, що працює на залізниці в Шепетівці. -- Завелика честь її прізвище вимовляти. Я телевізор вимикаю, коли з Росії її показують! А жінка моя, то взагалі плаче. Каже: ну як таких зрадниць могла народити українська земля?"
Народилась нинішня російська залізна дама на вулиці Пліщинській, а тоді - Карла Лібкнехта. "Ось номер будинку - 25, - каже Михайло Верхогляд, який нині живе на Пліщинській. - У цьому особняку й мешкала родина Тютіних - це дівоче прізвище Матвієнко. Років двадцять тому цю хату продали".
Мешканці розповідають, що батько Валентини - Іван Тютін - був військовим з Росiї. "Він служив у Шепетівці, був завгоспом у військовій частині, - каже Світлана Мороз, жителька Шепетівки, яка свого часу досліджувала українське походження нинішнього спікера Ради Федерації РФ. - А мама Валентини працювала у військовій частині, в їдальні мила посуд. Так вони й познайомились та одружились, ще на початку тридцятих років минулого століття. Антоніні, мамі Матвієнко, на той час було 19-ть. А Іван Тютін був старшим за неї на сім років.
У родині Тютіних було четверо дітей - троє дівчат та хлопець. Правда, син, первісток, помер дитиною ще. Одна з доньок згодом загинула в аварії. Залишилось лише двоє - Валентина та її старша сестра Лідія".
Іван Тютін, як пригадують старожили Шепетівки, воював на фронті. Помер чоловік, коли його доньці Валентині сповнилось вiсiм років. До
слова, доброї слави про родину Тютіних у Шепетівці не було ще і в далеких сорокових. Тоді брата матері пані Матвієнко шепетівці забили на смерть -- кажуть, за зраду...
"1952-го, коли Валентинi було три роки, Тютіни переїхали з Шепетівки на батьківщину їхнього батька Івана, у росiйську глибинку, - каже Світлана Мороз. - Але і там чомусь не прижились та вже незадовго переїхали до Черкас, де мешкали родичі матері Валентини. Там і оселилися".
До рідної Шепетівки пані Тютіна-Матвієнко не навідувалася вiдтодi ніколи...

"Краще б вона в аптеці ліки продавала!"
У Черкасах Валентина Тютіна жила до 18 років. Тут ходила до школи №19.
"Ми переглянули архіви нашого навчального закладу, знайшли там Тютіну Валентину, є інформація про те, що навчалась вона тут у 7 та 8 класах, - каже Юрій Лункін, директор школи. - Переглянули журнали того часу - це 1962 рік. Оцінки у Тютіної лише хороші - п'ятірки та четвірки. Немає ні трійок, ні двійок. Училась вона старанно. Щоправда, в деяких ЗМІ пишуть, що Тютіна закінчила школу зі срібною відзнакою. Та в нашій школі такої відзнаки вона не отримувала!"
За словами пана Лункіна, по закiнченнi 8-го класу Тютіна вступила до Черкаського медичного училища, яке закiнчила з червоним дипломом. Після того переїхала в Санкт-Петербург, де стала студенткою хіміко-фармацевтичного інституту, здобула спеціальність провізора. Та в цій галузі так і не працювала. Нині в Черкасах саркастично посміхаються: "Краще б ця Тютіна ліки в аптеці продавала!"
Після того як Матвієнко переїхала жити до Росії, про українську землю вона не забувала. До Шепетівки не приїздила жодного разу, а до Черкас - ледь не щороку. Тут жила її сестра, тут похована її мати.
"Востаннє Матвієнко була в нас минулого року, - каже екс-мер Сергій Одарич. - Вона приїздила на похорон своєї сестри Лідії Остапенко, яку поховали в Черкасах. Та й раніше навiдувалась до рідних, приходила на могилу матері".
А екс-голова Черкаської обласної ради Володимир Гресь навіть навідувався до пані Матвієнко 2008 року з офіцiйним візитом. "Коли ми мали з нею особисту розмову, то Матвієнко навіть перейшла на українську, - каже Володимир Анатолійович. - Вона прекрасно володіє українською - цим і здивувала. А нині здивувала вдруге - вже неприємно. Ну ніяк не вкладається в голові: невже вона може так ненавидіти нас, нашу Україну, яка є і її рідною землею?"
У Черкасах розповідають, що Матвієнко навряд чи знову приїде до них. Адже тут її вже ніхто не чекає. Була ще племінниця, але й та переїхала звідси. Нещодавно у Черкаса помер і її добрий друг - Володимир Лук'янець, екс-голова мiсцевої ОДА. До слова, свого друга Матвієнко щедро обдаровувала - у родини є іменний годинник від Валентини Іванівни, а також шафа-купе і кілька картин.
До речі, бувала Матвієнко і у Західній Україні, яку путінська пропаганда називає бандерівською. У Львові 2006-го вона приїздила на святкування 750-річчя міста Лева і виступала з трибуни перед львiв'янами. Добре було б спитати пані Матвієнко, чому не пригадує, як її прийняли у бандерівському Львові? Чому не розкаже, як узагалі залишилась живою у тому місті, де, як запевняють путінці, росіян ледь не вбивають?! Багато запитань в українців нині до пані Матвієнко: як сміє оббріхувати рідні землі, називаючи патріотів терористами, як може потурати військовому вторгненню в Україну та служити Путіну, який хоче війни з рідним їй народом?
..."Сподіватись на совість таких людей -- марна річ, - кажуть активісти у Шепетівці. - Нещодавно ми кричали їй "Ганьба". Голосно кричали. І будемо кричати ще! Та чи можна достукатись до цієї Матвієнко, серце якої глухе до тривог та сліз землі, де вона народилась?"

Юлія КУРІЙ

До речi:
Митрополит Софронiй: "Як ви могли так вчинити?"
В інтернеті з’явилося звернення митрополита Черкаського та Канівського Софронія (УПЦ Московського патріархату) до вихідців iз Черкащини, які сьогодні обiймають високі посади у російській владній ієрархії. Зокрема, мова йде про спікера російського сенату Валентину Матвієнко i тамтешнього міністра культури Володимира Медянського:
"Історія цінує тих людей, які незалежно від обставин, місця проживання та громадянства завжди пам’ятають, звідки вони походять, де їхня батьківщина, де закопана їхня пуповина. Однак у своїй історії Україна знала багато випадків зради. Нікуди не ділися зрадники і в наш час. Розумію - гроші, слава, вплив, влада, а совість де? Де проявлена совість до свого люду? Мені соромно за вас, Валентино Матвієнко, я ж з вами зустрічався, коли ви приїздили до Черкас; образливо за ваших родичів, що ще живуть у Черкасах. Тут ваша школа, медучилище, повітря Дніпрове - ви ж виросли на цьому, то як змогли так підло вчинити щодо свого народу, призиваючи того бандита Путіна (його не можна
інакше назвати) посилати сюди, на ваших земляків, війська?
Я хотів би подивитися у вічі міністровi культури Росії зi Сміли. Яка в нього культура? Чи він знає історію, чи знає про страждання українців? Люди добрі, схаменіться! Кому ви служите? Чому ви зрадили Батьківщину, поїхали з України і будуєте щасливе життя для росіян, якого там насправді й немає. Чому не хочете будувати його для українців?
Виправте свої страшні і злочинні помилки проти свого народу, бо Бог вам цього не вибачить!"
Нагадаємо, міністр культури Росії, смілянин з походження Володимир Мединський був одним із організаторів збору підписів серед російських діячів культури на підтримку дій Путіна у Криму.
Спікер Ради Федерації Росії Валентина Матвієнко підтримала ініціативу Володимира Путіна увести армію на територію України.

Експрес онлайн

[D-Misha]

Шушкевич: Путiн - шпигун, звісно, професiйний, а от юрист - поганий....

Щоб бачити інформацію потрібна Реєстрація! Щоб бачити інформацію потрібна Реєстрація!

Колишнiй лiдер Бiлорусi - про анексiю Криму, юридичну неграмотнiсть Путiна i "клуб диктаторiв"

"Найголовнiше, що нiхто не очiкував такого нахабства Росiї, - каже в ексклюзивному iнтерв'ю "Експресовi" екс-голова бiлоруського парламенту. - Якщо ж замислитися над тим, що сталося в Криму, то це дуже схоже на те, що зробив свого часу Гiтлер iз Австрiєю або з Судетською областю у Чехiї. Так, Путiн пiшов шляхом Гiтлера!"
...79-лiтнiй Станiслав Шушкевич, який у 1991 роцi разом iз Єльциним i Кравчуком "поховав" СРСР, нинi не тiльки ворог бiлоруської влади, але й росiйської. Та вiдомий полiтик звик говорити усе вiдверто, прямо i виважено.

"Iнакше це була б вiйна!"

-- Станiславе Станiславовичу, Рада Федерацiї поставила крапку в приєднаннi Криму до Росiї, ратифiкувавши вiдповiднi "папери"... Чи означає це, що поїзд уже пiшов?
-- Ви знаєте, як це не прикро, але я боюся, що поїзд справдi уже пiшов. Українська сторона може картати себе, що, напевно, було допущено дуже багато помилок. Але... Найголовнiше, що нiхто не очiкував такого нахабства Росiї. Якщо ж задуматися над тим, що сталося у Криму, то це дуже схоже на те, що зробив свого часу Гiтлер iз Австрiєю або з Судетською областю у Чехiї. Так, Путiн пiшов шляхом Гiтлера!
Господар Кремля створив образ зовнiшнього ворога, яким виявились українцi - українськi патрiоти та українськi нацiоналiсти. У росiйських мас-медiа вони фiгурували не iнакше, як бандити, негiдники, сволота i т.п. Тобто зовнiшнiй ворог був окреслений, а внутрiшнiй у Путiна давно вiдомий - це росiйська опозицiя. У боротьбi з нею диктатор досяг успiхiв: одних давно посадив, iнших саджає... Тому йому i вдалося це нахабне захоплення Криму. Чи можна було уникнути анексiї? Боюся, що нi. (Зiтхає).

-- На вашу думку, тактика українських вiйськових, установка вiд самого початку не стрiляти, не проливати кров була правильною чи все ж помилковою?

-- ...А iнакше це була б вiйна! Слiд розумiти, що Росiї не шкода людей. Вона завжди розраховувалась їхнiми життями: що в роки Другої свiтової вiйни - з подачi Сталiна та Жукова, що з волi нових керiвникiв Росiї - наприклад, у Чечнi. Мовляв, чого солдатiв шкодувати, баби ще понароджують! Українцi, як бачимо, iнакше ставляться до людських життiв, i за свiй гуманiзм, за свою людянiсть виявилися покараними.

-- Як ви вважаєте, чи пiде Путiн далi? На Схiд України...

-- Думаю, що пiде. Йому неминуче потрiбна Херсонська область, бо звiдти, як вiдомо, здiйснюється водопостачання Криму. Тому, гадаю, вiн знайде якийсь привiд. Якщо Україна не стане на колiна i не буде перед ним плазувати. Тобто, якщо Москвi не вдасться поставити у Києвi проросiйський уряд, Путiн, звичайно, може на це пiти. Адже вважає, що його вже нiхто не зупинить. Вiн же - цар, який успiшно розширює iмперiю!

-- Якщо вiрити офiцiйнiй статистицi, рейтинг Путiна в країнi зростає. Чи означає це, що росiяни, власне, хочуть бачити бiля керма держави тоталiтарного лiдера, котрий веде вiйни з сусiдами i, що називається, збирає територiї?

-- Це фрагмент дуже складного питання. Попри те, що СРСР де-юре розвалився, загалом ментальнiсть у багатьох росiян (як, до речi, i в бiлорусiв, i частково в українцiв) ще та, радянська. Цим i скористався Путiн, нав'язуючи старi порядки. До речi, всупереч заповiту та настановам Єльцина.
Сьогоднi "Єдина Росiя" - це практично КПРС в оновленому варiантi з тiєю ж державною iдеологiєю. Дивiться, Путiн повернув гiмн
Радянського Союзу (тодi вперше проявилось його реальне обличчя). Вiн вiдродив фанатичне поклонiння багатьом релiквiям часiв вiйни, якi були пов'язанi з гiгантськими людськими жертвами. (Притiм нiхто навiть не намагається переосмислити, чому ж це сталося?). Потiм - зробив Росiйську Правослану Церкву ледь не придержавною. Зрештою, вона й так має "кадебiстське" походження... А з тими, хто не згоден, дiють старими радянськими методами. До слова, звернiть увагу: щойно у Держдумi один депутат проголосував проти того, щоб Крим став частиною Росiї, як ЛДПР одразу виступила з вимогою позбавити його мандата. I де ж у вас там свобода?!
За цим усiм Путiну нiколи вирiшувати внутрiшнi проблеми Росiї. Подивiться: у країнi, яка поливається нафтодоларами, третина населення живе нижче вiд рiвня бiдностi. Розкiш московських, пiтерських i ще там якихось мiст загалом не притаманна всiй Росiї. Знаєте, коли я їду автомобiлем iз Бiлорусi та потрапляю, скажiмо, у Смоленську область, то жахаюся, в якому там станi сiльськогосподарськi угiддя! Звичайно, займатися пошуком зовнiшнiх i внутршнiх ворогiв простiше, анiж господаркою.

-- Ви колись казали, що Росiя -- це бананова республiка. Тiльки замiсть бананiв у неї

-- нафта...
-- Нинi можу повторити те саме. От назвiть менi щось iз росiйських товарiв "народного вжитку", якi поважали б у свiтi? Таких нема! Горiлка й та в Українi краща. (Усмiхається). Тому Росiї нiчим похвалитися. Вона може тiльки розвивати напругу у свiтi. Адже, зрозумiло, що у Москви iз Вашингтоном тепер будуть напруженi вiдносини. Тобто, холодна вiйна повертається. I за таких умов легше буде правити державою, в якiй багато бiдних. Як i пояснити, що причина цiєї бiдностi - поганий вплив Заходу та вiльного капiталiстичного свiту загалом.

"Тодi Путiн - не зовсiм законний президент"

-- Українськi лiдери заявили про намiр вийти iз СНД. Як ви вважаєте, чи правильне таке рiшення?

-- Ну, нiщо не може втримати Україну в спiвдружностi диктаторiв... Знаєте, ваша країна вiдрiзнялася вiд iнших держав СНД (може, за винятком Молдови), що у вас були чеснi вибори (якщо вибори були нечесними, народ виправляв цю справу). Тож у вас влада переходила з рук у руки - Кравчук, Кучма, Ющенко, Янукович - демократичним чином. По-моєму, Росiї найближчим часом це не загрожує... Тож, повторюся, СНД фактично перетворюється на спiвдружнiсть диктатур. Нинiшнiй Українi там бути не випадає, тому я солiдарний з тими українськими полiтиками, якi кажуть, що вашiй державi СНД уже не потрiбна.

-- Недавно Путiн здивував усiх заявою, що Україна нiбито не зовсiм законно вийшла зi складу Радянського Союзу. Як один iз "гробарiв" СРСР, скажiть, як це слiд розумiти?

-- Це свiдчить лише про те, що такi вчителi, як Собчак, не змогли навчити такого студента, як Путiн, юридичних наук. Чiплятися, звичайно, можна i щось там казати також, але... Дуже добре на закиди Путiна вiдповiв Кравчук. Мовляв, якщо той вважає, що Україна не зовсiм законно вийшла з СРСР, то Росiя - тим бiльше! I тодi Путiн - не зовсiм законний президент не зовсiм законної країни.
Розумiєте, тi всi суперечки можна вести на базарi. А якщо говорити мовою юриспруденцiї, то... Договiр про створення СНД (тобто той договiр, на основi котрого Росiя - ратифiкувавши його - визнала незалежнiсть України) юристи, професiонали високого рангу, свого часу назвали шедевром легiтимної дипломатiї кiнця другого тисячолiття... Тому Путiн - шпигун, звичайно, професiйний, а от юрист на мiждержавному рiвнi - поганий.
-- Нинi офiцiйний адвокат i глашатай Кремля в ООН - Вiталiй Чуркiн. Ви, напевно, знаєте, що вiн...
-- Так, звичайно. Вiн зробив мене iдеологом вашої революцiї, переплутавши з Шухевичем. Якщо Путiн, поганий юрист, вчився у Собчака, то, цiкаво, у кого вчився Чуркiн? Бовкнути таке i не виправити себе чи перепросити. Зрештою, не знати, хто такi Шухевич, Бандера... Ви розумiєте, це стара радянська школа. Тодi, як вiдомо, на Заходi шефа МЗС Громика називали "мiстером нi". Вiн завжди рiшуче й наполегливо захищав позицiю Москви. I нi пiвкроку назад! Ну, Чуркiн - продовжувач такої традицiї. Тiльки тепер уже не радянської дипломатiї, а росiйської, iмперської.


"Крим - надто ласий шматок"

-- У вас немає побоювання, що, крiм України, Росiя вiзьметься i за Бiлорусь?

-- Ви розумiєте, у нас ситуацiя простiша: Москва фактично вже панує у Бiлорусi. Тобто все, що треба Путiну, Лукашенко робить беззастережно. Потрiбнi вiйськовi бази - будь ласка, потрiбнi винищувачi - будь ласка, потрiбнi спiльнi навчання - будь ласка, потрiбно оголосити, що наш ворог НАТО - будь ласка... Розумiєте, тут не постає питання про послiдовнiсть, мораль, нацiональну гiднiсть. Ось чого-чого, а почуття нацiональної гiдностi у Лукашенка точно немає. Вiн не схожий на достойного бiлоруса!

-- А як ви думаєте, якою буде доля Януковича?

-- У нас, у Бiлорусi, пiд прикриттям Лукашенка живе колишнiй президент Киргистану Бакiєв, явний злочинець. Однак його не видають Бишкековi, точно так само Москва не видасть Януковича Києву, який прислужився їй своєю зрадницькою позицiєю... Тому вiн житиме в Росiї. А оскiльки награбував достатньо, то житиме безбiдно. I нiчого тут зробити неможливо. Це - фрагмент одного ланцюга, менi здається. Тому не варто даремно витрачати енергiю i на щось там надiятися... В України й без того нинi багато проблем. Насамперед iз Кримом.

-- До речi, у кримськiй ситуацiї дехто каже, що не останню роль зiграв iнтерес Москви до шельфу Чорного моря, де є запаси i нафти, i газу, якi почали розвiдувати американцi... Невже знову вiйна за енергосiї?

-- Вибачте менi за вiдвертiсть, але навiть без усiляких шельфiв та енергоносiїв Крим i Севастополь - це стратегiчний плацдарм, який дозволяє панувати в Чорному морi та значною мiрою - у Середземному. Уже цього досить! Ну, а тим бiльше, якщо там iще "свiтить" якийсь нафто- чи газовидобуток. Крим - надто ласий шматок для такої ненажерливої iмперiї, як Росiя, котра i так трiщить вiд територiй, а все одно прагне нових земель!

-- Власне, три роки тому, коли ми з вами останнiй раз спiлкувалися, ви тодi чiтко застерiгали, що Росiя хоче "з'їсти Україну"...

-- На жаль, я виявився пророком. Знаєте, уже тодi було зрозумiло, що Росiя має таке бажання. Не можна було не помiчати тих заяв, якi постiйно робив Жириновський. Вiн хоч i поводиться не як полiтик, а як комiк на цирковiй аренi, але... Те, що у Жириновського на язицi, у Кремля - на умi.

-- Станiславе Станiславовичу, попри все, з приводу ситуацiї в Українi ви -- оптимiст?

-- Оптимiст! Знаєте, мене, скажiмо, дуже втiшило, що всi президенти України, люди рiзних полiтичних спрямувань, об'єдналися i зробили недавно спiльну заяву. Це дуже показово. Менi здається, що мають слушнiсть тi полiтологи, якi кажуть, що нiхто так багато не зробив для українського народу, як... Путiн. Вiн просто змусив українцiв, точнiше громадян України, об'єднатися. Цей процес рушив швидкими кроками. I саме вiн вселяє в мене оптимiзм!

Богдан БОНДАРЕНКО, газета "Експрес"

[D-Misha]

УПЦ МП закликала Путіна не розколювати Україну....

Українська православна церква Московського патріархату звернулася до президента Росії Володимира Путіна з проханням завадити розколу України.

Про це в інтерв'ю газеті День розповів керівник справами УПЦ митрополит Антоній.

"Місцеблюститель Київської митрополичої кафедри митрополит Онуфрій звернувся з листом особисто до президента Росії із закликом стати на заваді розділенню Української держави та не допустити збройного протистояння між нашими народами", - сказав він.

"Ми віримо, що нам все ж таки вдасться не допустити війни", - підкреслив митрополит.

За його словами, священики його церкви збирають для української армії кошти, а також продукти, медикаменти та інші речі першої необхідності. "Це наш не лише громадянський, а й християнський обов’язок", - зазначив митрополит Антоній.

"Святійший патріарх Кирил як предстоятель всієї Руської православної церкви робить усе можливе та використовує весь свій авторитет, щоб не допустити кровопролиття між народами-братами", - запевнив він.

Як відомо, на початку березня місцеблюститель Київської митрополичої кафедри Української православної церкви Московського патріархату Онуфрій звернувся до Московського патріарха і всієї Русі Кирила з проханням не допустити кровопролиття на території України.

[D-Misha]

Світом шириться страшний вірус, що вбиває швидше за СНІД...

Щоб бачити інформацію потрібна Реєстрація! Щоб бачити інформацію потрібна Реєстрація!

У Західній Африці поширюється смертельна лихоманка Ебола. Найбільше від небезпечного вірусного захворювання страждає Ґвінея. Там Ебола забрала 86 життів зі 137 зареєстрованих з січня випадків.

З них 45 — підтверджені жертви смертельної лихоманки.

Представники організації “Лікарі без кордонів”, які працюють у Ґвінеї і спостерігають за розвитком епідемії, кажуть, що поширення Еболи є безпрецедентним за темпами:

Мікел ван Герп, епідеміолог з організації “Лікарі без кордонів”: “Ми зараз боремося з досі небаченим спалахом епідемії, особливо з огляду на кількість випадків в різних країнах.”

Ліків від цієї хвороби на сьогоднішній день не існує.

За симптомами на початковому етапі Ебола нагадує малярію: висока температура, головний біль, слабкість організму.

Потім з‘являється кровотеча. У 90% випадків внутрішня та зовнішня геморагія призводять до смерті.

Лікарі — безпорадні у цій ситуації і за відсутності препаратів, спрямованих на боротьбу із вірусом.

Мікел ван Герп, епідеміолог з організації “Лікарі без кордонів”:
“Ми зараз боремося з найагресивнішим штамом Еболи, який прийшов із Заїру. Від нього помирає дев‘ять людей з десяти.”

Вперше про Еболу почули у 1976 році у Демократичній республіці Конго, колишній Заїр. Потім її виявили у Ґвінеї. Пізніше — в Ліберії, Сьєрра-Леоне та Малі.

Вірус носить ім‘я річки, що протікає в північній частині Демократичної республіки Конго.

Ебола, зазначає Євроньюз, передається при прямому контакті з кров‘ю, біологічною рідиною чи тканинами хворих людих або тварин, мертві вони чи живі.

Говорить професор Жан-Жак Мюємбр, керівник Біомедичного центру досліджень для Демократичної республіки Конго: “Великі кажани, які їдять фрукти, ми думаємо, що саме вони є основними носіями вірусу, однак це ще треба довести. Єдиний спосіб боротьби з лихоманкою Ебола — гігієна і переривання ланцюга передачі, тобто необхідна швидка діагностика хвороби з метою виявлення інфікованих людей і їхньої подальшої ізоляції”.

На думку професора Мюємбра, дуже важливим є термінове винайдення вакцини проти Еболи — вірусу, який поширюється і вбиває швидше за СНІД.
Експрес онлайн

[D-Misha]

Бойкот Т. Повалій..

Поэт и композитор Евгений Рыбчинский объявил бойкот Таисии Повалий...

Украинский поэт и композитор Евгений Рыбчинский объявил Таисию Повалий персоной нон грата на своих концертах, пишет NewsOboz.org со ссылкой на VIVA!

Рыбчинский считает, что сейчас не время для праздников, и переносит свой авторский вечер, запланированный на 14 марта, на осень — 22 октября. Причиной такого решения для артиста послужили трагические события, произошедшие в Украине.

«Каждая песня — это жизнь, которую переживают и исполнитель, и его слушатели. Но есть ли сегодня чувства, способные сравниться с чувствами людей, потерявших на Майдане своих сыновей, отцов, братьев? С горем очевидцев, видевших смерть своих товарищей и наших сограждан не на экранах гаджетов, а воочию. Как христианин, как украинец, как гражданин своей страны, я в эти трагические дни считаю недопустимым организацию каких-либо юбилеев, праздников и гуляний», — написал Евгений на своей странице в Facebook.

Евгений Рыбчинский надеется, что скоро для украинского народа наступят мирные времена, где будет место для стихов и песен, которые на его концерте исполнят многие украинские и российские знаменитости.

Ведь Евгений известен как автор слов и музыки для хитов Софии Ротару, Александра Пономарева, Натальи Могилевской, Лолиты Милявской, Александра Пономарева, Александра Малинина и многих других.

А вот Таисия Повалий вряд ли теперь будет желанным гостем на празднике автора своих бессменных хитов. Недавно на своей странице в Фейсбуке Рыбчинский написал:

«Таисия Повалий не будет принимать участие в моем концерте. Никогда!!!»

В другом посте автор дополнил: «20 лет назад я написал “Там, де я, там тебе нема”. Я тогда и не думал, что в итоге это будет касаться самой Таи. Добавлю, цитируя: “Там, де ти, там журба і гріх!”»

Щоб бачити інформацію потрібна Реєстрація!