Чарівний світ живої природи...

[argonavt79]

Ехінацея

Ехінаце́я (Echinacea) — рід багаторічних трав'янистих рослин родини айстрових (Asteraceae). Стебло пряме, до 150 см. заввишки. Листки прості, овальні або лінійно-ланцетні, по краю — за рубчасто-зубчасті, нижні — довгочерешкові, верхні — майже сидячі. Квітки розміщені на кінцях стебел неоднаково: крайові — довгоязичкові, неплідні, пурпурові, темно-червоні або жовті; серединні — трубчасті, двостатеві. Цвіте у липні — жовтні. Плід — сім'янка.
Властивості ехінацеї
Вчені відкрили нові властивості лікарської рослини ехінацея, які дозволять використовувати цей народний засіб для ефективної боротьби з нежиттю. Медики вважають, що профілактичне застосування ехінацеї зможе понизити ризик риніту на 58%, а лікування їм під час захворювання дозволить скоротити термін хвороби удвічі.
Ехінацея, як вважають американські фармацевти, підвищує імунітет. Вони також встановили, що у поєднанні з вітаміном С рослина здатна зменшити ризик захворювання нежиттю на 86%. Крім того, ехінацея позитивно діє при кашлі і головному болі. Виходить, що вона набагато ефективніше при нежиті, аніж горезвісна профілактична вакцина, використання якої знижує ризик захворювання тільки на 35%. Ехінацея здатна протистояти більш ніж двом сотням різних вірусів
Ехінацею пурпурову вирощують як цінну кормову культуру, багату білками, а також як декоративну і лікарську рослину. Батьківщина цієї цілющої рослини — Північна Америка
Лікувальні властивості ехінацеї
На відміну від синтетичних біостимуляторів ця рослина лікує не наслідки хвороби, а її першопричини. Ехінацея надзвичайно підвищує імунітет, очищаючи всю лімфатичну систему, кров, печінка; бореться проти вірусів, бактерій, грибків; активує захисні сили організму на боротьбу з недугою. Відвар ехінацеї покращує апетит, сон, настрій, підвищує зір, нормалізує кров’яний тиск, зменшує набряки, головні і суглобові болі. Для приготування відвару 1 чайна ложка заварюється в склянці води на водяній бані. Пити відвар потрібно по третині склянки тричі на день.
Настоянки ехінацеї
Найпоширеніша форма вживання — настоянка ехінацеї пурпурової, що має бактеріостатичну, протизапальну дію. Її готують у співвідношенні 1 до 10 на 70-відсотковму спирті. Настоюйте в темному теплому місці 30-40 діб. Вживайте по 20-30 крапель за півгодини до їжі. Можливий і аптечний варіант. Спиртова настоянка ехінацеї — ефективний лікувальний препарат для натирання під лопатками при тривалому кашлі. Для стимуляції імунних процесів використовують спиртові композиції з настоянок ехінацеї, коріння цикорію, квіток гречки, чаполочі запашної у співвідношенні 2:1:1:1. Приймати по 20 крапель на одній ложці води тричі на добу за годину до їжі.

[argonavt79]

БРУСНИЦЯ ЗВИЧАЙНА

— Vaccіnіum vіtіs-іdaea L. або Rhodococcum vіtіs-іdaea (L.) Avror. (лат. baccіnіum, ііn — ягідний кущ + vіtіs іdaea — ідський виноград: Іда — гора на о. Крит; rhodococcum від грец. rhodon — троянда і kokkos — ягода) — з родини вересових (Erіcaceae); рос. назва: брусника обыкновенная; нар. назви: бруслина, кам’янка. Широко розповсюджена у лісовій і тундровій зонах, у Північній та Центральній Європі, Азії, Північній Америці. В Україні росте на Поліссі, в Карпатах, зрідка на півночі лісостепу, переважно у хвойних та змішаних лісах.
Вічнозелений кущик до 15 см завв. з довгим, повзучим кореневищем. Стебло прямостояче, галузисте. Листки чергові, короткочерешкові, шкірясті, оберненояйцеподібні або еліптичні, на верхівці притуплені або маловиїмчасті, з цільними або зазубреними, загнутими донизу краями, 5–30 мм завд., зверху темно-зелені, блискучі, зісподу — зелені, матові з темно-брунатими крапками (залозками). Квітки правильні, з біло-рожевим дзвоникуватим віночком, зібрані в короткі пониклі китиці. Плід — багатонасіннєва куляста блискуча яскраво-червона ягода, до 8 мм у діаметрі, гіркувата на смак. Цвіте у травні, плоди достигають у серпні–вересні. Живе до 300 років.

Офіцинальними видами сировини є листки Б.з. — Folіa Vіtіs іdaeae та пагони — Cormi Vіtіs іdaeae. Заготовляють сировину навесні після танення снігу і до цвітіння, поки пуп’янки ще зелені, а також восени після дозрівання плодів. Листки, зібрані під час цвітіння, при висушуванні чорніють. Листки обривають вручну, пагони — зрізають. Сушать сировину при температурі 35–40 °С, можливе сушіння в тіні.

Основними діючими речовинами листків та пагонів Б.з. є фенологлікозиди: арбутин — 6–9%, метиларбутин — 3%, пірозид, кофеїларбутин; фенолкарбонові кислоти та їх похідні: хлорогенова, кавова, ізохлорогенова, неохлорогенова, ферулова, о-пірокатехова; катехіни: (+)-катехін, (-)-епікатехін, (+)-галокатехіни; флавоноїди: кемпферол, кверцетин, гіперозид, 3-D-глюкозил-L-рамнозид кверцетину, ізокверцитрин, рутин, 3-L-рамнозид кемпферолу, 3-D-глюкозид кемпферолу, авікулярин, гіперин, 3-О-β-D-глюкопіранозид лютеоліну; дубильні речовини, переважно конденсовані, до 15%; тритерпеноїди: урсолова та олеанолова кислоти; вітаміни: аскорбінова кислота (вітамін С) — до 32 мг%; воски 0,15–0,26%; мікро- та макроелементи: K, Ca, Mg, Fe, Mn, Cu, Co, Zn, Cr, Al, Ba, V, Se, Ni, Sr, J, B, Ag.

У плодах містяться вуглеводи: фруктоза, глюкоза, сахароза, пектин; органічні кислоти: лимонна, яблучна, бензойна, хінна, винна, саліцилова, оцтова, щавлева, піровиноградна, оксипіровиноградна; вітаміни: С — 15–30 мг%, каротин — 0,1%, нікотинова кислота (вітамін РР); ефірна олія, у складі якої аліфатичні спирти: 1-бутанол, 1-пентанол, 2-пентанол, 5-пентанол, 1-гексанол, 1-октанол, 1-нонанол, 2-метил-1-бутанол, 2-метил-3-бутен-2-ол, 3-метил-3-бутен-2-ол, цис-3-гексен-1-ол, 1-октен-3-ол; аліфатичні альдегіди: пентаналь, гексаналь, гептаналь, октаналь, нонаналь, деканаль, транс-2-гексеналь, транс-2-гептеналь, транс-2-октеналь, транс-2-ноненаль, транс-2-деценаль, транс-, цис-2,4-гептадієналь, цис-, транс-2,4-гектадієналь, транс-, цис-2,4-декадієналь, транс-, транс-2,4-декадієналь, 2,6-нонадієналь; терпеноїди: мірцен, лимонен, γ-терпінен, α-пінен, β-пінен, ∆3-карен, камфен, вербенол, 1-n-ментен-9-аль, камфора, ліналоол, терпінен-4-ол, α-терпінеол, периловий спирт, борнеол, 1,8-цинеол, логіфолен, α-муролен, σ-кадінен, купарен, ізопімарадієн, пімарадієн, маноїлоксид; ароматичні сполуки: бензен, толуєн, триметилбензен, n-цимол, нафталін, бензальдегід, анісовий альдегід, ацетофенон, бензиловий спирт, 2-бензил-етанол, карвакрол, тимол, п-цимен-8-ол, фенол, етилфенол, О-гідроксидифеніл, бензойна кислота, метилбензоат, цис-3-гексенілбензоат, бензилбензоат, метилсаліцилат, діетилфталат, дибутилфталат; антоціани: 3,5‑диглікозид мальвідину, глікозиди ціанідину, 3-глюкозид дельфінідину; протоантоціанідини; жирна олія — 30% (у насінні).

Відвар листків та пагонів Б.з. у медицині застосовують при сечокам’яній хворобі, пієліті, циститі. Замінник мучниці. Крім того, в народній медицині пагони Б.з. використовують як в’яжучий, гемостатичний, тонізуючий, ранозагоювальний, жарознижувальний, протицинготний, антигельмінтний, седативний препарат, при катарах ВДШ, ревматизмі, дизентерії, гіпоацидних гастритах, гепатохолециститах, пухлинах шлунка, діабеті, туберкульозі легень, гіпертонії, ентеритах. Листки застосовують у ветеринарії, плоди — у гомеопатії. Настій, відвар плодів має проносну, діуретичну, антисептичну, антигельмінтну дію, використовують при захворюваннях печінки та жовчного міхура, гіпоацидних гастритах, гіпертонії, виразках шлунка та дванадцятипалої кишки, діатезах, артритах; зовні — при хворобах очей, захворюваннях шкіри. Сік плодів вживають при авітамінозах С, А та простудних захворюваннях. Плоди їстівні у свіжому та переробленому вигляді; харчовий барвник. Медонос.

[D-Misha]

Вчені виявили гігантську осу-вбивцю.....

Щоб бачити інформацію потрібна Реєстрація!

Острів Сулавесі, що належить Індонезії, продовжує поставляти сюрпризи вченим. Не так давно там виявлено новий вид ос, які лякають своїми розмірами.

У довжину оса Гаруда досягає 7 см, при тому, що звичайна оса рідко виростає до 2 см. Щелепи у цих ос-убивць величезні і сильно виділяються на голові. Гігантська оса харчується більш дрібними комахами, але при небезпеці може атакувати будь-яку тварину, в тому числі людини, залишивши страшні укуси на тілі.

На індонезійських островах вже виявлено безліч унікальних видів. Особливо відрізняється острів Сулавесі. Тут мешкають ендеміки - свиня-бабірусса, карликові буйволи і павуки, що плетуть величезні павутини.

[argonavt79]

СПОРИШ.( трава мурава)

Спориш - воістину скарб білка і цукрів. Виявлені в ньому й такі корисні мікроелементи, як кальцій, фосфор, цинк, кремній. А вже як він багатий вітамінами! Аскорбінової кислоти - вітаміну С трава-мурава, наприклад, містить в 3 рази більше, ніж хвалені лимони. У соку рослини присутні смоли і дубильні речовини.

Травка споришу, або пташиної гречки, знижує кров'яний тиск, зменшує проникність стінок судин, підвищує діурез, посилює скорочення матки, має антитоксичну дію.

- Застосовується вона при хронічних захворюваннях сечовивідних шляхів, ослабленою фільтраційної функції, ниркових клубочків в початковій стадії і сечокам'яної хвороби і в післяопераційний період після видалення каменів.

. - У гінекології спориш (горець пташиний) застосовується як прекрасне кровоспинний засіб, в післяпологовому періоді - при недостатньому зворотному скорочення матки, при маткових кровотечах після абортів. Особливо спориш показаний при залізодефіцитній анемії, викликаної ювенільними кровотечами.

- При гастритах - вважаю незамінним засобом. Сама колись користувалася, і по собі знаю - допомагало прекрасно.

- Корисна при захворюваннях печінки, при жовтяниці і жовчнокам'яної хвороби.

- Водний настій споришу сприяє відходженню каменів і піску при сечокам'яній хворобі

Рецепти:

Особисто я заварюю травичку цю так:

Настій.

2 столові ложки трави залити 200 мл окропу, настояти 30-40 хвилин. Приймати по 1 / 2 склянки 3 - 4 рази на день до їди.

Спориш застосовується у вигляді настоїв чи відварів.

Відвар.

Столову ложку подрібненої трави споришу залити 0,5 л гарячої води, кип'ятити 10 хвилин, остудити, процідити. Пити по 1 / 2 склянки 3 - 4 рази на день при запальних захворюваннях шлунково-кишкового тракту і дизентерії.

Як жовчогінний засіб трава споришу корисна при захворюваннях печінки, при жовтяниці і жовчнокам'яної хвороби.

Настоянка трави споришу. 2 чайні ложки на 200 мл спирту. Настояти 10 днів, процідити. Приймати по 15-20 крапель на півсклянки води 3 рази на день.

В Австрії настій споришу застосовують при нервовому виснаженні і як заспокійливий засіб.

Прикладання подрібненої свіжої трави споришу до ран та виразок сприяє одужанню.

Водний настій споришу сприяє відходженню каменів і піску при сечокам'яній хворобі

(10 г рослини на 200 мл води. Настояти 1 годину, процідити. Приймати по 1 / 2 склянки 3 рази на день).

Горець пташиний часто застосовується в зборах.

при хворобливих месячних.прі хронічних захворюваннях сечостатевої системи і сечокам'яної хвороби в початкових стадіях.

Лист берези - 3 частини, кропива дводомна - 3 частини, смородина чорна - 4 частини, спориш - 5 частин, чебрець - 5 частин, чистотіл - 4 частини, гілочки калини - 4 частини, корінь лопуха - 4 частини, квітки ромашки - 5 частин .

200 г суміші залити 5 л холодної води, довести до кипіння, настояти 1 годину, процідити, залити в ванну при температурі 38 С. Ванни приймати 1-2 рази на тиждень

При гастритах зі зниженою кислотністю застосовують наступний збір: трава споришу - 4 частини, трава звіробою звичайного - 4 частини, аркуш чорниці - 3 частини, аркуш м'яти перцевої - 2 частини, корінь лепехи - 2 частини, насіння кмину - 1 частина, трава сухоцвіту болотної - 8 частин, лист подорожника - 8 частин.

2 столові ложки суміші залити 1 л окропу, настояти в термосі ніч, процідити. Випити натщесерце один стакан, а останнє розділити на 4 прийоми.

В акушерській практиці застосовують такі збори, що містять горець пташиний.

Трава споришу - 1 частина, трава хвоша польового - 1 частина, трава золототисячника - 3 частини, трава перстачу гусячої - 5 частин.

при хворобливих місячних.

Столову ложку суміші залити склянкою окропу, настояти 1 годину, процідити. Випити дрібними ковтками протягом дня

Збір застосовується при рясних місячних.

Трава споришу, трава грициків, трава омели білої.

Взяти всього порівну, 2 столові ложки суміші заварити 2 склянками окропу, настояти 1 годину, процідити. Приймати вранці і ввечері по склянці за 3-5 днів до початку менструації і протягом всього се терміну.

Для зовнішнього застосування спориш використовується в лікувально-профілактичних ваннах для дітей як заспокійливий і стимулюючу обмін речовин засіб.

* Сік горця пташиного: віджимають із цілком розвинених рослин, зірваних в період цвітіння. Приймають по 1/2-1 склянці соку зі столовою ложкою меду 2-3 рази на день за 30 хв до їди.

Протипоказання та можливі побічні ефекти: так як рослина має сильний кровесвертивающім дією, хворим тромбофлебітом приймати його не слід.

[D-Misha]

Картопля допоможе в боротьбі з високим кров'яним тиском.....

Щоб бачити інформацію потрібна Реєстрація!

Кілька порцій правильно приготованого картоплі знижують тиск і не сприяють набору ваги....

Картопля виявився корисним для людей з підвищеним кров'яним тиском. Доктор Джо Вінсон з Університету Скрентона заявив, що кілька порцій правильно приготованого картоплі знижують тиск і не сприяють набору ваги.

Експеримент тривалістю 1 місяць, протягом якого добровольці щодня з'їдали приготований в мікрохвильовій печі картоплю, показав, що за допомогою цього раціону діастолічний артеріальний тиск знизився на 4,3%, а систолічний - на 3,5%.

Експерти відзначають, що одна картоплина, несмажених і подана без масла і соусу, містить всього 110 калорій і безліч біологічно активних речовин і вітамінів. Однак високотерміческая обробка позбавляє картопля корисних речовин, тому рекомендовано вживати печену картоплю....

До речі, таке «ліки» може бути дуже смачним. З картоплі можна приготувати безліч страв, наприклад, картопляні медальйони або оригінальні котлетки.

Раніше «Багнет» повідомляв, що шоколад скоротить ризик розвитку серцевих захворювань.

[D-Misha]

Як собаки визначають онкохворих?

Щоб бачити інформацію потрібна Реєстрація!

За останні десять років неодноразово стали з'являтися нові повідомлення про здатність собак виявляти різні форми раку.

У листопаді 2010 року група японських учених під керівництвом Хідето Сонода (Hideto Sonoda) з Університету Кюсю (Kyushu University) повідомила про те, що собака за допомогою нюху здатна виявляти випадки захворювання раком кишківника з 98-процентною точністю.

У кінці 2009 року, австралійські учені на підставі експериментальних даних припустили, що собаки, завдяки своєму нюху, здатні розпізнавати онкологічні захворювання, у тому числі і на ранніх стадіях.

У червні 2009 року Американські медики навчили собак по запаху визначати людей, хворих на рак грудей і легенів.

На початку 2008 року з'явилося повідомлення про те, що японський центр навчання собак по визначенню ракових пухлин, клонує в біотехнологічній компанії RNL Bio одну зі своїх підопічних, яка досягла успіхів в цьому напрямі.

На початку 2004 року повідомлялося про те, що учені з лікарні Amersham в графстві Бекінгем протягом семи місяців навчали шість собак різних порід розрізняти сечу хворих раком сечового міхура і сечу здорових людей і пацієнтів з іншими захворюваннями і довели, що собаки здатні учути рак.

Японські учені припускають, що ракові клітини можуть "випускати певні аромати", тобто синтезувати ряд специфічних речовин, які з легкістю розпізнаються собаками. Вони припускають, що якщо вдасться визначити структуру цих речовин, то, можливо, в майбутньому вдасться розробити особливий датчик, здатний діагностувати рак кишківника на ранніх стадіях.

Ветеринар Австралійської національної ради розплідників, доктор Пітер Хіггінс каже, що "Наукові дослідження підтвердили те, що довгий час вважалося незвичайним і дивним. Собаки дійсно дуже успішно виявляють рак у людини завдяки своєму неймовірному нюху".

Ветеринарний лікар Роб Замміт заявив про те, що нюх собак в 10 тис. разів сильніший, ніж у людей. "Такий унікальний нюх дозволяє тваринам виявити запах, який виходить від тканин, що розкладаються, уражені раком. Воістину собака і з наукової точки зору є другом людини".

За словами професора, керівника Австралійської ради боротьби з раком, Яна Олвера, наукові дослідження показують, що собаки практично безпомилково визначають рак легенів і молочної залози, принюхуючись до дихання людини.

Англійці також припустили, що собак можна навчити визначати ракову пухлину по запаху хворого.

Отже, доведено, що собаки по запаху можуть діагностувати різні типи онкологічних захворювань. І прорив у використанні собак в діагностиці раку належить не лише японцям. Кожен учений, який займався цією темою, без жодного сумніву вніс значний внесок до "прориву", про який сказав Доктор Тревор Локетт.

В основному усі учені дійшли висновку, що природний нюх собаки здатний уловити "певні аромати - специфічні речовини", які випускаються раковими клітинами і тканинами, що розкладаються.

У лікарні Amersham в графстві Бекінгем собака зміг виявити у пацієнта рак, у якого пухлина проявилася тільки через декілька місяців. Але, учені так і не змогли зрозуміти винятковість феномену діагностики собакою цього онкохворого задовго до появи ракової клітини.

Яка ж природа діагностики на етапі до утворення ракової клітини, коли цієї клітини ще немає і тканина абсолютно здорова? Значить, собака чує щось інше, чим ракова клітина. Саме випадки діагностики раку в хворих ще задовго до виникнення ракової клітини, переконливо доводять те, що природний феномен здатності собаки діагностувати рак має абсолютно іншу природу, чим припустили вчені, котрі займаються вивченням собачої діагностики. Який же механізм лежить в основі собачого феномену ракової діагностики достеменно залишається не відомим.

Онкологія досягла прекрасних результатів у вивченні ракових клітин і пухлин. Але й на цьому полі усіх відповідей немає. Не можна вирішувати певну задачу в онкології, грунтуючись на загальноприйнятих механізмах виникнення і розвитку раку, які продовжують залишатися таємницею. Тут можуть виникнути, та і виникають, різні припущення. І вони будуть "реальними" до тих пір, поки не будуть спростовані експериментом. Невідомість завжди породжує чергове невідоме.

На превеликий жаль, значним пропуском в науці є етап онкологічного процесу - етап до виникнення ракової клітини і пухлини. Тут взагалі не існує методик проведення експериментів і досліджень. Та і ніхто на цьому етапі не шукає рішення проблем раку.

Отже, експерименти переконливо показали, що в основі собачого феномену лежить не визначення запаху ракової клітини або тканини, в якій розвивається рак, а щось інше. Якщо собака зміг виявити онкопацієнта задовго до виникнення ракової клітини і пухлини, то це означає, що в тканині є щось таке, яке собака здатний учути. Це щось безумовно має відношення до онкологічного процесу.

Не так давно в результаті проведених досліджень, вдалося розкрити феномен собачої діагностики раку. Окрім запаху, що йде від ракових клітин і тканин, собака дійсно чує щось інше. Адже в тканині, в якій виник рак, міститься ще один елемент, який має відношення до раку. Це канцероген, який на певному етапі стає пусковим механізмом виникнення ракової клітини.

Феномен собачої діагностики раку полягає саме в тому, що собака здатний учути канцероген в тканині, де може виникнути після закінчення певного часу або вже виник рак. Але далеко не кожен тип канцерогену може учути собака.

Проведені експерименти показують, що не усі типи раку може учути собака, і не в усіх пацієнтів. Як неодноразово показували результати експериментів в інших областях, собака без виключень реагує на "негативні енергії". Причому відчуває це вона безпомилково. Звідси слідує висновок про те, що собаки здатні діагностувати канцероген, що має "негативну енергію".

Сюди необхідно віднести різні "негативні біоенергії", психічні дії і ураження, стреси, емоції і тому подібне. Цей вид канцерогенів був названий "біоенергетичним". Ще у кінці 90 років минулого століття вдалося зробити відкриття, що основна особливість онкологічних захворювань полягає в тому, що в основі їх етіологічних чинників в понад 80% випадків онкологічних захворювань, лежать так звані психологічні (нервово-емоційні, енергетичні або біоенергетичні) чинники - канцерогени, і тільки в 20% - інші (хімічні, фізичні). Тому собака зможе діагностувати більшість типів раку.

Доказом правильності цього висновку стали дослідження групи американських учених, які зробили "вражаюче відкриття" на щурах, - вони виявили зв'язок між почуттям страху і онкологічними захворюваннями. Причому, проявився повний збіг відносно значення 80%.

Чи можна навчити собаку відчувати який-небудь вид канцерогену з 20%? Немає сумнівів, що собаку можна навчити визначати по запаху практично усе, наприклад, хімічний канцероген. Завдання навчання собак в розпізнаванні ракових захворювань вимагає поступального рішення. Може здатися дивним, але собака має природну здатність відчувати захворювання без жодного навчання. Наше завдання полягає в навчанні собаки проявляти це почуття певною реакцією, тобто в навчанні показати нам зрозумілою реакцією про наявність захворювання.

Відкриття феномену собачої діагностики вселяє надію в рішення проблем ракових захворювань і дозволяє проводити певне навчання собак діагностиці раку не лише на стадії виникнення ракової клітини, а і на більш ранніх стадіях, коли ракова клітина відсутня. Немає сенсу і в клонуванні собак, бо будь-якого собаку можна навчити методам діагностики ракових захворювань.

[D-Misha]

У кар’єрі під Тернополем розстрілювали псів.....

Лише одному маленькому цуценяті вдалося врятуватися від чоловіків із дробовиками вранці у неділю, 30 січня.

Мисливці підстрелили п’ятьох собак, які охороняли кар’єр. Як з’ясував кореспондент „20 хвилин”, люди у цьому випадку стріляли у тварин не заради розваги. Того дня провели спеціальну облаву на „шкідників мисливських угідь”. Одначе шротини залишили глибокі сліди і на вагончику, у якому чергують охоронці. Та й вбивали тварин не на території угіддя.

Щоб бачити інформацію потрібна Реєстрація!

Недобиті собаки корчилися від болю та скавчали, а люди зі зброєю холоднокровно добивали їх, незважаючи на те, що неозброєні охоронці просили їх не займати тварин.
- Це ж яким треба бути нелюдом, щоб отак - задля забави - повбивати тварин, - каже охоронець Чистилівського піщаного кар’єру Микола Гончарук. - Ми тут у полі живемо, далеко від міста. Без жодної зброї. Собаки гавкали, коли хтось ішов. Сповіщали нас про небезпеку. Вони невеликі і неагресивні. Ні на кого не кидалися - лише гавкали. Ми їх годували і вони були ручними — як домашні тварини. Коли хлопці прийшли і почали стріляти, ми кричали, щоб вони зупинилися. Один із них сказав, що вони мають дозвіл на відстріл. Навіть показав якийсь папір. І не зважали на те, що це наші пси.

Чоловіки із мисливськими карабінами підстрелили п’ятьох собак. Троє загинули просто на місці. Двоє інших, які були пораненими, побігли геть. Більше їх охоронці не бачили.

- Вони залишили трупи собак лежати там, де їх застрелили, - кажуть охоронці. - Двоє із них - за десяток метрів від нашої сторожки. Третій - далі, у кар’єрі. Ми казали їм, щоб забрали тіла геть. Але хлопці не реагували. Куди ми зараз тих мертвих псів подінемо? Земля промерзла, закопати неможливо.

Від зброї стрільців вціліло лише одне маленьке цуценя. Воно заховалося під сторожкою і вижило, але дуже боїться людей. Коли кореспондент приїхав на місце події, цуценя сиділо у сховку і не показувалося.

- Сьогодні зранку ми давали йому їсти і воно їло, - кажуть охоронці. - Але боїться людей дуже. Бідолашне... Раніше разом із мамою грілося. А зараз мама мертва лежить на дорозі і її ворони дзьобають. Шкода цуценяти.

Охоронці сфотографували двох мисливців на мобільний телефон. Вони молоді, одягнені у камуфльований одяг. В одного із них у руках — самозарядна гладкоствольна рушниця.

- Стріляли вони необережно. Так, що аж попали у нашу сторожку, - кажуть очевидці. - На стінах та металевих дверях залишилися дірки від мисливського шроту. А якби потрапили у вікно? А всередині ж ми були! Дробинка легко може пробити шию й навіть голову. Спочатку їх було троє. А потім іншою дорогою ще з десяток людей прийшов. Усі з рушницями у руках. Ті троє, пострілявши, до них приєдналися. І всі разом пішли до лісу. Звідти потім почули лише один постріл. Йшли вони не так, як ходять мисливці - врозсипну. А усі разом, групою, не боячись наполохати звірину.

За словами сторожів, у міліцію вони не зверталися. Просто доповіли своєму керівництву.

„Ці собаки – вороги угідь”

Протилежної думки про те, що сталося, голова Тернопільської районної організації Товариства мисливців та рибалок В’ячеслав Веселяк.

- Згідно із Законом України „Про мисливське господарство та полювання”, кожен мисливець зобов’язаний боротися зі шкідниками полів та угідь. А ці бродячі собаки - саме шкідники, - наголошує пан Веселяк. - Вони нищать зайченят, куріпок, перепілок, соловейків і навіть козенят. Це – вороги мисливських угідь. Вони ночами пустошили ліс, а під обід приходили до сторожки перетравлювати все.

Мисливець каже, що застрелені собаки не тільки сторожували кар’єр, адже його територія неогороджена і тварини ходили скрізь.

- Я вам покажу сліди собак у лісі! Їх там не має бути. Стаття 20 вказаного Закону забороняє допускати собак у мисливські угіддя без нагляду, - продовжує В’ячеслав Веселяк. - А цих ми застали у лісі. Вони просто втекли до кар’єру. Я люблю собак, але їх треба тримати на прив’язі.

Одначе голова районної організації Товариства мисливців та рибалок не зміг пояснити, яким чином мисливці, проводячи облаву на собак, вцілили і в сторожку охоронців кар’єру.

Щоб бачити інформацію потрібна Реєстрація!

[argonavt79]

Аніс звичайний

Однорічна трав'яниста рослина родини парасолькових заввишки 30-60 см. Корінь тонкий, веретеноподібний. Стебло пряме, округле, бородчате, короткоопушене, вгорі розгалужене. Листя блискуче, просто-перисте, прикореневе - черешкове, яйцеподібне або довгасте, лопатеве, загострене на кінці. Цвіте у червні - липні. Квітки дрібні, зібрані в складні парасольки. Плід - яйцеподібна або серцеподібна коричнево-сіра двусім‘янка з ароматним запахом, що складається з двох частин (півплодиків). Дозріває в серпні.

Аніс звичайний поширений на Україні, Північному Кавказі і в Середній Азії. Культивують його в Башкирії, Воронезькій та Бєлгородській областях.

Свіже листя анісу використовують для салатів і гарнірів. Плоди вживають як прянощі при виготовленні соусів до м'ясних страв, квасу, кисломолочних, і булочних виробів. Макуху і траву після переробки згодовують худобі. Жирне анісове масло насіння йде на виготовлення нашатирно-анісових крапель, грудного еліксиру, туалетного мила, зубного порошку і пасти. Розчин масла в спирті або інших розчинниках (1:100) вбиває кліщів у птахів, вошей, пухоїдів і бліх. Його використовують в лакофарбовому виробництві.

Лікарською сировиною служать плоди. Заготовляють їх у серпні - вересні, коли побуріють перші парасольки. Сушать на відкритому повітрі або в сушарці при температурі 50...60°С. Зберігають в закритій тарі 3 роки.

Плоди містять ефірну олію, до складу якої входять анетол, ганусовий альдегід, ганусовий кетон, метилавікол і анісова кислота.

Препарати анісу мають протизапальну, помірну сечогінну і відхаркувальну дію, здатні розслабляти гладку мускулатуру внутрішніх органів. Їх широко використовують при запаленні слизової оболонки дихальних шляхів, гострих бронхітах, запаленні легенів, кашлі з важко відокремлюваним мокротинням і для посилення секреції шлункового соку.

Відвар плодів підвищує рухову активність шлунково-кишкового тракту. Його застосовують при порушенні травлення і запаленні тонкої і товстої кишок. Протизапальна та сечогінна дія рослини дозволяє використовувати її при захворюванні нирок і сечового міхура, каменях і піску в сечовивідних шляхах. У годуючих жінок препарати анісу збільшують виділення молока. Їх рекомендують при болісних менструаціях, проносах і кишкових кровотечах. Аніс сприяє нормалізації секреції шлункового вмісту, печінки та підшлункової залози. На тлі його прийому зникає здуття живота. В суміші з яєчним білком аніс використовують зовнішньо для лікування опіків.

Для приготування відвару 1 чайну ложку подрібнених плодів анісу заливають 1 склянкою гарячої води, кип'ятять на водяній бані в закритому емальованому посуді 30 хв, проціджують гарячим через два-три шари марлі й доводять об’єм до вихідного. Приймають по 1/4 склянки 3-4 рази на день перед їдою.

Для поліпшення функції шкіри 1 чайну ложку плодів анісу, заливають 0,5 л окропу, настоюють 1 год і проціджують. Приймають по 1/2 склянки 4 рази на день.

[D-Misha]

Щоб бачити інформацію потрібна Реєстрація!

Чоловiк повернувся вiд ветеринара додому i, зiтхаючи, говорить дружинi:
- Наш бiдний песик! Вiн так скиглив всю дорогу, нiбито хотiв менi щось сказати!
Подивившись на пса, дружина вiдповiдає:
- Бовдуре! Цей песик хотiв тобi сказати, що вiн не наш!

************************************************** ****************

Кiнолог iде по вулицi, бачить - хлопчина плаче.
- Хлопчику, де твiй тато?
- У мене немає тата! - плачучи вiдповiдає хлопчик.
- А! Hепланова в"язка, - здогадався кiнолог.

************************************************** **************

Читає мужик оголошення: "Продаю горіхову спальню за пляшку горілки". "Вау!", думає. Йде, купує пляшку горілки, приходить по зазначеній в оголошенні адресі, йому відкриває дядько з ознаками довгого і стомлюючого запою на обличчі.
- Ваше оголошення?
- Моє. Заходьте
Заходять. Квартира порожня. У кутку стоїть собача будка
Хазяїн квартири:
- Горіх, виходь! Я твою спальню продав!

************************************************** *****************

Хiрург повертається додому з роботи. Назустрiч йому з радiсним гавкотом кидається улюблений пес. хiрург його гладить i примовляє:
- Миленький, гарненький... даремно пiдлизуєшся. - У мене сьогоднi не операцiйний день.

************************************************** ****************

Вiддам цуценятка в добрi, турботливi, нiжнi руки... чи втоплю....

[D-Misha]

Знущання над тваринами!

Чиновник замучив пса на очах у дітей ...........

Щоб бачити інформацію потрібна Реєстрація!

У Тамбовської області стався випадок, шокуючий своєю жорстокістю: місцевий чиновник вирішив позбавити своїх односельців від бродячого собаки і не придумав нічого кращого, як прив'язати пса до бампера своєї машини і на швидкості протягнути його кілька кілометрів. Все це він зробив на очах численних очевидців, серед яких були і діти. Історія негайно викликала широкий громадський резонанс.

У ветклинику вівчарку привезла Наталія Шандра. Відкриті переломи лап, вивих щелепи, рвані рани і численні травми внутрішніх органів. Врятувати вівчарку ветеринари, як не старалися, не змогли.

У селищі Новий собака вперше з'явилася в середині серпня. Швидше за все, колишні господарі просто вирішили позбутися старіючого чотириногого друга. Своїм миролюбним характером пес, незважаючи на значні розміри, швидко сподобався дітлахам. Оселився біля продовольчого магазину. Селяни його постійно підгодовували і навіть присвоїли ім'я - Лаккі (Щасливчик).

"Вона дуже гарна була собака, лапу давала", - розповідає місцева мешканка Даша.

Втім, цю думку в селищі поділяли не всі. Хтось поскаржився місцевим розділі, що пес представляє серйозну загрозу. Юрій Верещагін запевняє: заходи вживати почав відразу. Телефонував і в поліцію, і в службу відлову бродячих тварин - все без толку. Тоді вирішив діяти своїми методами.

"Він попросив у мене мотузку, в чому я йому відмовила, потім він на якийсь час відлучився, приїхав і у всіх на очах накинув мотузку собаці на шию", - каже продавець магазину Анастасія Полуніна.

Прив'язавши пса до бампера свого автомобіля, Юрій Верещагін на високій швидкості тягнув його близько двох кілометрів. Розправу вчинив на очах у десятків свідків. Не збентежило чиновника і те, що серед них були діти, які плакали і просили "не забирати Щасливчика".
Шокуючий вчинок глави викликав справжнісінький сплеск народного обурення. Про факт жорстокого поводження з собакою мешканці написали колективну заяву в поліцію.

"В даний час матеріал зареєстрований, проводиться перевірка. Але, ймовірно, буде порушено кримінальну справу", - повідомив виконуючий обов'язки керівника Тамбовського міжрайонного слідчого відділу СУ СКР по Тамбовської області Ігор Авдєєв.

64-річний Юрій Верещагін тепер у легкій розгубленості. "Я хотів би перед жителями мікрорайону Новий попросити вибачення в тому, що було прийнято таке рішення, - говорить він. - За це прошу вибачення".

Чиновник не очікував такої реакції від односельців і вже тим більше подібних наслідків. "До мене звернувся Верещагін Юрій Михайлович із заявою про складення повноважень голови Бокінского сільради, - розповів глава Тамбовського району Юрій Лямін. - Я прийняв цю заяву, бо вважаю, що керівник такого рангу має свої рішення приймати обдумано, виважено".

Зараз люди шкодують про те, що не змогли врятувати Щасливчика. Для цього було достатньо приютити бездомного пса.